Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/6211/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2024. Зареєстровано: 15.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2024.
Дата набрання законної сили: 15.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/331/168/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022080000000328

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		15.01.2024                            
		Справа № 335/6211/22
		                           Провадження № 1-кп/331/168/2024
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		 
		«15» січня 2024 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
		Головуючого  судді                 ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання     ОСОБА_2 
		за участі:    прокурора             ОСОБА_3 
		       захисника             ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022080000000328 від 21.04.2022 року відносно
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН). 
		До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є Російська Федерація), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступницею якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави. 
		Кожна держава має невід`ємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання у будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» закріплено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статут ООН. 
		Кожна держава зобов`язана утримуватися від загрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів. 
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. 
		Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканою. 
		Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 Російською Федерацією. 
		31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42?ФЗ). 
		Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного Договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та Російською Федерацією та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи. 
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою. 
		При цьому, ст. 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. 
		Відповідно до ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. 
		Водночас, ст. 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України. 
		В порушення вищевказаних умов міжнародних договорів та ігноруючи положення Конституції України, 24.02.2022 вище політичне та військове командування Російської Федерації розпочало агресію та вторгнення до суверенних кордонів України. Зокрема, за результатами воєнних дій, 27.02.2022 збройними силами Російської Федерації незаконно окуповано м. Бердянськ Запорізької області. 
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», Бердянська міська територіальна громада Бердянського району включена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
		З метою встановлення контролю та політичної влади на території тимчасово окупованого м. Бердянська Запорізької області, невстановлені особи з числа військової адміністрації Російської Федерації створили незаконний правоохоронний орган, а саме так звану «народну міліцію» м. Бердянськ Запорізької області, куди почали підшукувати осіб, які б співпрацювали з ними, для призначення на посади в незаконно створеному правоохоронному органі. 
		Так, не пізніше 06 квітня 2022 року, більш точна дата та час невідомі, невстановлені особи військової адміністрації Російської Федерації запропонували громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взяти на себе функції начальника незаконно створеного правоохоронного органу, так званої «народної міліції» м. Бердянська Запорізької області. 
		У подальшому, не пізніше 06 квітня 2022 року, ОСОБА_5 , знаходячись на території м. Бердянська Запорізької області, діючи умисно, підтримуючи агресію Російської Федерації на території України, добровільно погодився на пропозицію невстановлених осіб військової адміністрації Російської Федерації у м. Бердянськ Запорізької області та добровільно зайняв керівну посаду у незаконно створеному правоохоронному органі  так званій «народній міліції» м. Бердянська Запорізької області. 
		Надавши добровільну згоду на участь у незаконно створеному правоохоронному органі  так званій «народній міліції», починаючи з 06 квітня 2022 року, ОСОБА_5 , діючи умисно, почав проводити так звані примусові співбесіди з діючими працівниками Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, перебуваючи за адресою: м. Бердянськ, вул. Лютеранська, б. 26, де погрожував застосуванням насильства щодо працівників поліції та членів їх родин, з метою схилити останніх до здійснення колабораційної діяльності та переходу на бік окупаційної влади країни-агресора для виконання своїх обов`язків під керівництвом військової адміністрації Російської Федерації, а також добровільної здачі табельної вогнепальної зброї.
		Судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснювався за відсутністю обвинуваченого ОСОБА_5 у спеціальному судовому провадженні на підставі ухвали суду від 15.03.2023 року, прийнятої з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, обізнаний про розпочате щодо нього кримінальне провадження та переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України (м. Бердянськ), з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Разом з тим, судом при проведенні спеціального судового провадження були виконані вимоги, передбачені ст. 297-5, 323 КПК України. Так, обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово викликався до суду шляхом надсилання повісток за останнім відомим місцем його проживання, яке розташоване на тимчасово окупованій території України, шляхом публікації судових повісток про виклик у засобахмасової інформаціїзагальнодержавної сферирозповсюдження газеті «Урядовий кур`єр», також повідомлення про дату, час та місце розгляду провадження розміщувались на офіційному веб-сайті Жовтневого районного суду м. Запоріжжя та вручались особисто його захиснику  адвокату ОСОБА_4 . 
		В призначені судові засідання обвинувачений ОСОБА_5 не з`явився, не повідомив суд про поважність причин свого неприбуття, і він нього не надійшло заяв або клопотань про неможливість прийняття участі в судовому засіданні або відкладення судового розгляду.
		У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті висунутого йому обвинувачення.
		Разом з тим, захист обвинуваченого за призначенням здійснював фахівець в галузі права  адвокат ОСОБА_4 .
		Так,провина обвинуваченого ОСОБА_5  у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо в судовому засіданні.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що до моменту повномасштабного вторгнення збройних сил РФ на територію України та повної окупації м. Бердянська, він обіймав посаду начальника відділу реагування патрульної поліції Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області. З 27.02.2022 року, коли до м. Бердянська зайшли війська РФ, на виконання розпорядження керівництва обласної поліції, вони продовжувати виконувати функціональні обов`язки по реагуванню на повідомлення громадян, проте у цивільному одязі та без табельної зброї. 06 квітня 2022 року йому зателефонував його підлеглий  інспектор ВРПП ОСОБА_7 та попросив його під`їхати до будівлі управління стратегічних розслідувань по вул. Лютеранській в м. Бердянську. Разом із заступником начальника Бердянського ВП ОСОБА_8 він під`їхав до будівлі УСР, де перебували інші співробітники Бердянського РВП, які як йому стало відомо зі слів ОСОБА_7 , вже погодились на співпрацю з окупаційною владою та працюють в «народній міліції», також в ході розмови з ОСОБА_7 , останній запропонував йому та ОСОБА_8 приєднатися до них. Через деякий час до них підійшов, раніше незнайомий йому чоловік, який представився начальником «народної міліції»  ОСОБА_5 та також почав пропонувати їм перейти працювати до «народної міліції» із збереженням посади, проте почувши їх відмову, почав висловлювати погрози, натякаючи на те, що до них та членів їх родини можуть бути застосовані певні заходу примусу, оскільки їм відома адреса їх проживання, після чого поцікавився, де знаходиться їх табельна зброя. Він відповів, що знищив свою зброю, на що ОСОБА_5 повідомив, що не вірить його словам та почав погрожувати проведенням обшуків як за місцем його проживання, так і за місцем проживання його батьків та родичів, анкетні дані яких їм відомі. Після вказаних подій він зв`язався з керівництвом та отримав згоду на передачу табельної зброї. 07 квітня 2022 року він прибув до будівлі УСР по вул. Лютеранській у м. Бердянську, де за вказівкою ОСОБА_5 та в присутності військовослужбовців РФ, він передав табельну зброю, після чого покинув приміщення будівлі. Через кілька днів він разом із родиною на власному транспортному засобі покинув територію м. Бердянська та прибув до м. Запоріжжя. Також під час допиту підтвердив, що в ході досудового розслідування за його участі проводилось впізнання особи за фотознімками, під час якого він впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у м. Бердянську очолив незаконно створений окупаційною владою правоохоронний орган «народна міліція».
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що до моменту повномасштабного вторгнення збройних сил РФ на територію України та повної окупації м. Бердянська, він обіймав посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області. З 27.02.2022 року, коли до м. Бердянська зайшли війська РФ, на виконання розпорядження керівництва, він продовжував несення служби у цивільному одязі без вогнепальної зброї, займався стабілізаційною роботою, здійснював патрулювання міста на транспортних засобах, які надавались Бердянською міською радою. Через деякий час, від колег по роботі, в тому числі і від тих, які вже погодились на співпрацю з окупаційною владою, йому стало відомо, що всім працівникам поліції необхідно прибути до будівлі, де раніше розміщувалось управління стратегічних розслідувань, з метою здачі вогнепальної зброї. Відносно тих працівників поліції, які не погоджувались на здачу табельної зброї, окупаційна влада проводила незаконні обшуки та погрожувала застосуванням фізичної розправи, в тому числі і до членів їх сімей. 07.04.2022 року він прибув до будівлі управління стратегічних розслідувань, де вже на той час розташовувалась так звана «народна міліція», здав табельну вогнепальну зброю, після чого йому було запропоновано зайти до кабінету начальника на співбесіду. В кабінеті начальника він побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_5 , який запропонував йому співпрацю в рядах «народної міліції» без зазначення конкретної посади, на що він відмовився. Після чого ОСОБА_5 повідомив йому, що у нього є лише 24 години для прийняття рішення, також зазначив, що українська влада ніколи не повернеться до м. Бердянська, а в разі відмови на співпрацю, його подальше перебування в м. Бердянську неможливе. 09.04.2022 року на власному транспортному засобі він покинув територію м. Бердянська та прибув до м. Запоріжжя. Також під час допиту підтвердив, що в ході досудового розслідування за його участі проводилось впізнання особи за фотознімками, під час якого він впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у м. Бердянську очолив незаконно створений окупаційною владою правоохоронний орган «народна міліція».
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що до моменту повномасштабного вторгнення збройних сил РФ на територію України та повної окупації м. Бердянська, він обіймав посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області. Після 27.02.2022 року, коли м. Бердянськ був захоплений збройними силами РФ, працівники поліції не виходили на служба за основним місцем роботи, а збирались у так званому колл-центрі, який був організований міською владою, де продовжували виконувати свої обов`язки по реагуванню на заяви громадян про вчинені правопорушення. Так, 07.04.2022 року, коли він разом з іншими колегами по роботі та своєю дружиною, яка також є діючим працівником поліції, перебували на службі у колл-центрі, за дверима почули звук затвору пістолета. Після цього до приміщення колл-центру зайшли троє озброєних людей, які наказали всім атестованим працівникам поліції вийти на вулицю. Серед озброєних осіб був раніше йому незнайомий ОСОБА_5 , який на той час вже очолював створену окупаційною владою «народну міліцію». Вже на вулиці ОСОБА_5 наказав всім працівникам поліції до 09-00 години наступного дня прибути за адресою: АДРЕСА_2 та добровільно здати табельну зброю, у випадку непокори погрожував застосуванням насильства та довготривалим ув`язненням. 08.04.2022 року він разом із дружиною та іншими працівниками поліції прибули за вищевказаною адресою, де розташовувалась так звана «народна міліція» та здали зброю. Того дня він вдруге побачив ОСОБА_5 , який запропоновував йому або розпочати службу в новоствореному органі міліції, або протягом доби покинути м. Бердянськ. 09.04.2022 року він разом із дружиною та дитиною покинув територію м. Бердянська та прибув до м. Запоріжжя. Також підтвердив, що в ході досудового розслідування за його участі проводилось впізнання особи за фотознімками, під час якого він впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у м. Бердянську очолив незаконно створений окупаційною владою правоохоронний орган «народна міліція».
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , яка до моменту окупації збройними силами РФ м. Бердянська обіймала посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, надала суду пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_10 .
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , який до моменту окупації збройними силами РФ м. Бердянська обіймав посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, пояснив суду, що приблизно 2-3 квітня 2022 року, перебуваючи в м. Бердянську, він зустрів колишніх колег по роботі, які, як йому стало відомо з їх слів, вже погодились на співпрацю з окупаційною владою та працювали в «народній міліції», які повідомили йому про необхідність здати табельну зброю. Приблизно 04 квітня 2022 року йому на мобільний телефон почали надходити телефонні дзвінки від невідомих людей з погрозами та вимогами прибути за адресою: АДРЕСА_2 та здати зброю. За вказаною адресою на той час розташовувалась так звана «народна міліція». Зброю у нього приймав особисто ОСОБА_5 , який представився виконувачем обов`язків начальника поліції Бердянська та якого він раніше не знав. ОСОБА_5 запропонував йому перейти працювати до «народної міліції» із збереженням посади, на що він відмовився. Після цього ОСОБА_5 йому повідомив: «Якщо ти не з нами, то проти нас». 06.04.2022 року він разом із родиною на власному транспортному засобі покинув територію м. Бердянська та прибув до м. Запоріжжя. Також під час допиту підтвердив, що в ході досудового розслідування за його участі проводилось впізнання особи за фотознімками, під час якого він впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у м. Бердянську очолив незаконно створений окупаційною владою правоохоронний орган «народна міліція».
		Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що до моменту повномасштабного вторгнення збройних сил РФ на територію України та повної окупації м. Бердянська, він обіймав посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області. 09.04.2022 року йому на мобільний телефон надійшов дзвінок від колеги по роботі, який йому повідомив, що йому зателефонував їх безпосередній керівник та повідомив, що окупанти погрожують усім співробітникам поліції фізичною розправою та вимагають здати табельну вогнепальну зброю. Після цього він прибув до будівлі колишнього управління стратегічних розслідувань по вул. Лютеранській в м. Бердянську, де інспектор кадрового забезпечення ОСОБА_14 , який як він вже зрозумів вступив у змову з окупаційною владою, відібрав у нього табельну зброю. Потім його разом з іншими працівниками поліції, які прийшли здавати зброю, заведи до кабінету, де перебував невідомий йому чоловік, який почав агітувати їх приступити до виконання службових обов`язків під керівництвом військової адміністрації РФ. Через невеликий проміжок часу до вказаного кабінету зайшов ОСОБА_5 , з яким він не був раніше знайомий, проте йому було відомо, що він вже на той момент очолював «народну міліцію», який також почав змушувати їх залишитись працювати на окупаційну владу, маніпулював тим, що у них є анкетні дані всіх рідних та близьких, погрожував фізичною розправою у разі відмови. 11.04.2022 року він разом з іншими колегами по роботі покинув територію м. Бердянська та прибув до м. Запоріжжя. Також під час допиту підтвердив, що в ході досудового розслідування за його участі проводилось впізнання особи за фотознімками, під час якого він впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у м. Бердянську очолив незаконно створений окупаційною владою правоохоронний орган «народна міліція».
		У відповідності до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.04.2022 року, свідок ОСОБА_6 впізнав на фото № 4 ОСОБА_5 , як особу, який після захоплення військами РФ міста Бердянська та відділу поліції, перейшов на бік окупаційної влади та був «призначений» керівником поліції. Примушував поліцейських, які не погодились перейти на бік окупантів, здати табельну зброю, пропонував працювати в окупаційній поліції, а у разі незгоди, погрожував розправою та вимагав залишити місто, який безпосередньо погрожував розправою та змусив віддати табельну вогнепальну зброю (т. 2, а.п. 4-7). 
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.04.2022 року, свідок ОСОБА_15 впізнала на фото № 4 ОСОБА_5 , як особу, який після захоплення військами РФ міста Бердянська та відділу поліції, перейшов на бік окупаційної влади та був «призначений» керівником поліції. Примушував поліцейських, які не погодились перейти на бік окупантів, здати табельну зброю, пропонував працювати в окупаційній поліції, а у разі незгоди, погрожував розправою та вимагав залишити місто, який безпосередньо змусив віддати табельну вогнепальну зброю, погрожував розправою, у разі відмови від співробітництва, погрожував тюрмою або смертю (т. 2, а.п. 8-11). 
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.04.2022 року, свідок ОСОБА_9 впізнав на фото № 4 ОСОБА_5 , як особу, який після захоплення військами РФ міста Бердянська та відділу поліції, перейшов на бік окупаційної влади та був «призначений» керівником поліції. Примушував поліцейських, які не погодились перейти на бік окупантів, здати табельну зброю, пропонував працювати в окупаційній поліції, а у разі незгоди, погрожував розправою та вимагав залишити місто, який безпосередньо змусив віддати табельну вогнепальну зброю, погрожував розправою, у разі відмови від співробітництва, погрожував розправою та вимагав покинути місто (т. 2, а.п. 12-15). 
		У відповідності до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.04.2022 року, свідок ОСОБА_10 впізнав на фото № 4 ОСОБА_5 , як особу, який після захоплення військами РФ міста Бердянська та відділу поліції, перейшов на бік окупаційної влади та був «призначений» керівником так званої «народної міліції». Примушував поліцейських, які не погодились перейти на бік окупантів, здати табельну зброю, пропонував працювати в окупаційній поліції, а у разі незгоди, погрожував розправою над працівниками поліції та членами їх родини, який безпосередньо змусив віддати табельну вогнепальну зброю, погрожував розправою, у разі відмови від співробітництва, погрожував тюрмою або смертю (т. 2, а.п. 16-19). 
		У відповідності до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2022 року, свідок ОСОБА_12 впізнав на фото № 4 ОСОБА_5 , як особу, який після захоплення військами РФ міста Бердянська та відділу поліції, перейшов на бік окупаційної влади та був «призначений» керівником так званої «народної міліції». Примушував поліцейських, які не погодились перейти на бік окупантів, здати табельну зброю, пропонував працювати в окупаційній поліції, а у разі незгоди, погрожував розправою та вимагав залишити місто, який безпосередньо проводив бесіду з метою змусити працювати на окупаційну владу та залишитись у поліції, у разі відмови від співробітництва, погрожував розправою та вимагав покинути місто (т. 2, а.п. 20-23). 
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2022 року, свідок ОСОБА_13 впізнав на фото № 4 ОСОБА_5 , як особу, який після захоплення військами РФ міста Бердянська та відділу поліції, перейшов на бік окупаційної влади та був «призначений» керівником поліції. Примушував поліцейських, які не погодились перейти на бік окупантів, здати табельну зброю, пропонував працювати в окупаційній поліції, а у разі незгоди, погрожував розправою та вимагав залишити місто, який безпосередньо проводив бесіду з метою змусити працювати на окупаційну владу та залишитись у поліції, у разі відмови від співробітництва, погрожував розправою та вимагав покинути місто (т. 2, а.п. 24-27). 
		У відповідності до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.07.2022 року, свідок ОСОБА_11 впізнала на фото № 4 ОСОБА_5 , як особу, який 07.04.2022 року приблизно об 11 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Бердянськ, вул. Лютеранська, 26, погрожував свідку та іншим працівникам поліції розправою над ними та членам їх родин у разі відмови від здачі табельної вогнепальної зброї, а також відмови переходити на бік окупаційної влади для здійснення колабораційної діяльності, в ході розмови ОСОБА_5 представився новим начальником так званої «народної міліції» в м. Бердянську (т. 2, а.п. 28-31). 
		Протоколом огляду від 22.04.2022 року зафіксований огляд Rutube-каналу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з наступним посиланням
		« ІНФОРМАЦІЯ_4 », на якому розміщено відео, яке має заголовок «Сегодня»: 18 апреля 2022 года. 19:00 | Выпуск новостей | Новости на НТВ тривалістю 52 хвилини 37 секунд, яке було продемонстровано у судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України. На вказаному відео в проміжок часу з 15 хвилини 30 секунд до 15 хвилини 53 секунди зафіксована наступна інформація: невстановлена особа чоловічої статі (диктор) коментує, мовою оригінала: «Настало время закона и новой полиции. Улицы города патрулируют недавно созданные подразделения. В Бердянске заново созданы уголовный розыск и следственные подразделения. Полицейские каждый день изымают оружие из подполья у, так называемых, представителей украинской теробороны. ОСОБА_16  первый в новой истории города начальник полиции. Служил в Мариуполе». Далі, на вказаному відео, в проміжок часу з 15 хвилини 54 секунди до 16 хвилини 12 секунд починається інтерв`ю за участі ОСОБА_17 російською мовою наступного змісту: «За это время изъято 509 единиц огнестрельного оружия, из них: 369 нарезного оружия, из них пистолетов 168 ПМ, автоматов 45, ну и различные другие виды нарезного» (т. 2, а.п. 32-35).
		   Протоколом огляду від 11.07.2022 року зафіксований огляд Інтернет видання під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 20.04.2022 року з наступним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який був продемонстрований в судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України. У вказаному Інтернет виданні розміщено статтю від 20.04 2022 року із заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в Бердянске возглавил эксмилиционер АДРЕСА_3 . Уволенный из рядов украинской полиции бывший начальник отделов МВД в Донецкой области и Крыму Олег Сапрыкин пригодился российским оккупантам  возглавил захваченный и незаконно действующий отдел «полиции» в Бердянске».
		Вказана стаття має наступний текст: « ОСОБА_16  первый в новой истории города начальник полиции», - так называют бывшего украинского милиционера российские пропагандисты канала ІНФОРМАЦІЯ_3 . В сюжете Сапрыкин рапортует о разоружении украинского населения оккупированного Бердянска. Говорит, что в настоящее время изъято уже 509 единиц огнестрельного оружия, в том числе 369 единиц нарезного оружия, 168 пистолетов, 45 автоматов. В пропагандистском сюжете канала НТВ Сапрыкин противотрирован как «исполняющий обязанности начальника милиции ІНФОРМАЦІЯ_8 », хотя украинскими органами власти на этот пост Сапрыкин назначен не был…»
		Крім цього на вказаній сторінці міститься відео тривалістю 01 хвилина 26 секунд, на якому в проміжок часу з 00 хвилин 01 секунди до 00 хвилин 21 секунди зафіксований відеозапис інтерв`ю із ОСОБА_5 на російському телеканалі «НТВ», який вже був предметом дослідження суду.
		Далі на вказаному відео в проміжок часу з 00 хвилин 42 секунди до 01 хвилини 01 секунди починається інтерв`ю за участю ОСОБА_5 на російській мові наступного змісту: «Работу про пресечению незаконного хранения оружия начали 5 апреля. Тогда в Бердянске по инициативе местных властей сформировали новый состав отделения полиции, он насчитывал всего 6 человек, сейчас уже больше 150. Совместно с бойцами росгвардии правоохранители круглосуточно проводят рейды по охране общественного порядка. Работают патрули».
		У подальшому, в проміжок часу з 01 хвилини 02 секунди до 01 хвилини 26 секунд, починається наступне інтерв`ю за участю ОСОБА_5 на російській мові на фоні з логотипом телевізійного каналу «Херсон 24», де ОСОБА_5 зазначає: «Хотел бы сказать сознательным гражданам, чтобы приносили добровольно огнестрельное оружие, предметы, незаконно хранящиеся у граждан. В этом плане мы круглосуточно принимаем людей. Подходите, сдавайте то, что вам не нужно, мы примем» (т. 2, а.п. 36-41).
		Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що  ОСОБА_5 , будучи громадянином України, після окупації збройними силами РФ території м. Бердянська, підтримуючи агресію РФ на території України, добровільно зайняв керівну посаду у незаконно створеному правоохоронному органі, так званій - «народній міліції», діючи умисно, будучи проросійськи налаштованою особою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, проводив так звані примусові співбесіди з діючими працівниками Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, погрожував застосуванням насильства щодо працівників поліції та членів їх родин, з метою схилити останніх до здійснення колабораційної діяльності та переходу на бік окупаційної влади країни агресора, а також здачі табельної вогнепальної зброї.
		Також судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом заходи для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Про час та дату всіх судових засідань ОСОБА_5 повідомлявся у передбачений законом спосіб як через публікацію виклику у газеті «Урядовий кур`єр», так і на офіційному веб-сайті судової влади України.
		З оглядуна докази,здобуті уданому кримінальномупровадженні тадосліджені підчас судовогорозгляду,судприходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, доведена в ході судового розгляду, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. 
		При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 не має судимості і раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинив особливо тяжкий злочин, проживає на тимчасово окупованій території, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває. 
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання. 
		На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, беручи до уваги, обставини скоєного ОСОБА_5 злочину, який вчинений ним в період дії в Україні воєнного стану, його тяжкість, враховуючи дані біографії обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, та з цих підстав вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його діяння у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та в правоохоронних органах та з конфіскацією майна, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та в правоохоронних органах на строк 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією усього, належному йому на праві власності, майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2022 року на квартиру (реєстраційний номер майна: 37644394), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі частки власності 1/1, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 13.09.2012, залишити без змін до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскацій майна обвинуваченого (т. 2, а.п. 67-69). 
		Вирок можебути оскарженийдо Запорізькогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргичерез Жовтневийрайонний судм.Запоріжжя протягом30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченого та прокурору. 
		Інформацію про прийняте судом рішення відносно обвинуваченого ОСОБА_5 опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження. 
		Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, подавши відповідну заяву. 
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...