Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 536/1352/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2024. Зареєстровано: 16.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2024.
Дата набрання законної сили: 14.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/536/42/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023170010000062

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 536/1352/23 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		15 січня 2024 року                                                                 м. Кременчук
		 
		Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: 
		головуючого судді                -         ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання        -         ОСОБА_2 
		прокурора                        -         ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 , 
		захисника - ОСОБА_5 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кременчуці матеріали  кримінального провадження № 62023170010000062, які надійшли з Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборониЦентрального регіону з обвинувальним актом за фактом вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України -  самовільне залишення військової частини без поважних причин військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану, відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації, навідника 3 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні "матрос", раніше судимого:
		       - вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 29.09.2020 року за ч. 2 ст. 310 КК України до покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком три роки,
		       - вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2023 року за ч.ч. 1, 2. ст.263 КК України на підставі ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 16 (по стройовій частині) від 24.11.2022 року, ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
		В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 12 (по стройовій частині) від 13.01.2023 року, матроса ОСОБА_4 призначено на посаду навідника 3 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти в/ч НОМЕР_1 .
		Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент вчинення злочину, матрос ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації.
		Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують матроса ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
		У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548- XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV, матрос ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
		Пунктом 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків він зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
		Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан
		Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб.
		21.04.2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 року №259/2022 до 25.05.2022 року.
		22.05.2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 року № 341/22 на 90 діб.
		15.08.2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 року № 573/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб до 21.11.2022 року.
		18.11.2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.11.2022 року № 757/2022 на 90 діб.
		07.02.2023 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 року № 58/2023 на 90 діб.
		Матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-ХІУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов`язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
		Однак, матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді навідника 3 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти в/ч НОМЕР_1 , проходячи військову службу у військовій частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася поблизу АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, не маючи об`єктивних та поважних підстав для самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 07 лютого 2023 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася поблизу АДРЕСА_2 , проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину НОМЕР_1 або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
		30 березня 2023 року матроса ОСОБА_4 затримано та 01.04.2023 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
		Таким чином, 07 лютого 2023 року матрос ОСОБА_4 умисно самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 без поважних причин в умовах воєнного стану та незаконно перебував за її межами до 30 березня 2023 року.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорюючи час, місце, спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, визнав себе винуватим, щиро розкаявся, просив суворо не карати. 
		При судовому розгляді судом встановлено, що обвинувачення щодо ОСОБА_4 викладене в описовій частині вироку відповідає дійсності, що об`єктивно підтверджується належними і допустимими доказами в їх сукупності, а саме:
		- повідомленням про кримінальне правопорушення від 17.01.2023 року,
		- рапортом командиру військової частини НОМЕР_1 від 07 лютого 2023 року, відповідно до якого близько 08 години 00 хвилин 07 лютого 2023 року під час перевірки особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 самовільно залишив розташування підрозділу без зброї та засобів захисту. Станом на 12 годину 00 хвилин 07 лютого 2023 року ОСОБА_4 в розташування підрозділу не повернувся.
		- наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2023 року про проведення службового розслідування стосовно самовільного залишення розташування підрозділу ОСОБА_4 ,
		- актом проведення службового розслідування,
		- наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.02.2023 року про завершення службового розслідування,
		- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2023 року про позбавлення ОСОБА_4 премії та припинення виплати грошового забезпечення,
		- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2023 року про виплату щомісячної премії та надбавки за особливості проходження служби,
		- письмовими поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до яких, під час телефонної розмови з матір`ю ОСОБА_4 , вона вказала, що її син перебуває у м. Миколаїв та не бажає повертатися до військової частини.
		Аналізуючи пояснення обвинуваченого, суд вважає, що його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Так, обвинувачений давав чіткі та послідовні пояснення стосовно обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, вказуючи на спосіб його вчинення. Надані обвинуваченим пояснення повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами справи.
		Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини без поважних причин військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану.
		Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин. Відповідно до довідки КНП «МОЦПЗ» МОР на лікування не перебуває. Відповідно до службової характеристики ОСОБА_4 , серед командування роти характеризується як посередній військовослужбовець, раніше судимий.
		Пом`якшуючі покарання обставини обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обтяжуючих покарання обставин обвинуваченого судом не встановлено.
		Суд ураховує, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, зазначив, що критично ставиться до вчиненого, дійсно засуджує свій вчинок, розуміє протиправність своїх дій і готовий нести відповідальність. 
		З урахуванням вищевикладеного у сукупності, суд бере до уваги особливості даного кримінального правопорушення, характер й обставини його вчинення, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, щире каяття, активне сприяння розкриття злочину, усвідомлення негативних наслідків своєї поведінки та надання їм належної оцінки, суд приходить висновку, що покарання за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі, відповідає загальним засадам призначення покарань, передбачених кримінальним законодавством.
		Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, в той час, як покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами, зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з урахуванням того, що оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого, що власне і має місце, в цій ситуації, при застосуванні наведеного судом покарання щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.
		Керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, ч.4 ст.70, ч. 5 ст. 407 КК України, суд,
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати винним  ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, зарахувати у строк покарання  ОСОБА_4 покарання призначене вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2023 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, обрати у виді тримання під вартою, негайно.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 15 січня 2024 року.
		Зарахувати  ОСОБА_4 в строк відбуття покарання за цим вироком, термін відбуття покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2023 року з 30.03.2023 року по 14 січня 2024 року включно.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Кременчуцький районний суд Полтавської області, а засудженому, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...