Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/119/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про оскарження рішень третейських судів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2024.
Дата набрання законної сили: 11.01.2024
Номер судового провадження: 61-14333ав23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 січня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 824/119/23
		провадження № 61-14333ав23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., 
		за участю секретаря судового засідання - Бесараб В. П.,
		 
		учасники справи (сторони третейського розгляду):
		заявник (позивач в третейському спорі) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пан Кредит»,
		боржник (відповідач в третейському спорі) - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у складі судді Кулікової С. В. у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року у справі № 0705-23/01 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та штрафу за неналежне виконання договору іпотеки,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст вимог заяви  
		21 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суд при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року.
		В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року у справі № 0705-23/01 в складі судді Морозова О. В. стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Кредит» (далі - ТОВ «Пан Кредит») заборгованість за кредитним договором № КД-0035/12-20/3010 від 22 грудня 2020 року в розмірі 815 998,09 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пан Кредит» частково нарахований штраф за неналежне виконання умов Договору іпотеки, посвідченого 22 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М. за реєстровим № 9487, в розмірі основного зобов`язання, виконання якого забезпечено іпотекою, а саме 383 890,00 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пан Кредит» понесені витрати на отримання правової допомоги у розмірі 30 150,00 грн.
		Це рішення вважає незаконним, оскільки справа, у якій воно прийняте, не підвідомча третейському суду, так як відповідно до Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому Законом можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, коли одна із сторін спору є нерезидентом України.
		Поняття нерезидента міститься в Митному кодексі України, а саме в пункті 33 частини першої статті 4, в якій зазначено, що нерезиденти - це фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України. Він є нерезидентом України, оскільки відповідно до даних Державної прикордонної служби України виїхав з території України 18 лютого 2022 року у Французьку Республіку та отримав посвідку на проживання, яка дійсна до 24 жовтня 2023 року. Місце проживання його на території України було скасовано 11 травня 2023 року. Зареєструвався у Французькій Республіці в центрі зайнятості та офіційно працевлаштувався у період з серпня 2022 року по лютий 2023 року, отримував заробітну плату та сплачував податки. В Україні його звільнено з державної служби 01 червня 2022 року. Окрім іншого, він уклав контракт на навчання з одним із навчальних закладів у Французькій Республіці на період з липня 2023 року по березень 2024 року, що підтверджується контрактом та довідкою з місця навчання. Застрахований та отримує повний комплекс медичної допомоги у Французькій Республіці. Тому він не має постійного місця проживання в Україні, його особисті та економічні зв`язки знаходяться у Французькій Республіці, а отже є нерезидентом України і згідно пункту 6 статті 12 Закону України «Про третейські суди» справа не підлягає розгляду третейським судом.
		Він повідомляв представника ТОВ «Пан Кредит», що він перебуває за кордоном та уточнював можливість відстрочення платежів у зв`язку з воєнними діями та перебуванням за кордоном, на що отримав позитивну відповідь, що підтверджується листуванням у застосунку «Viber».
		Короткий зміст ухвали апеляційного суду
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року залишено без змін. 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що перелік підстав для скасування рішення третейського суду, передбачених Законом України «Про третейські суди» та ЦПК України, є вичерпним, і тягар доведення наявності зазначених підстав покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування рішення третейського суду. Суд погоджується з доводами представника ТОВ «Пан Кредит» про те, що заявником не надано жодних належних доказів, що на момент прийняття Постійно діючим Третейським судом при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» позовної заяви та порушення провадження у справі, він не мав зареєстрованого в порядку передбаченому законодавством України місця постійного проживання.
		З урахуванням викладеного суд вважає, що доводи заяви щодо не підвідомчості третейському суду справи не заслуговують на увагу, оскільки станом на дату порушення провадження у справі заявник мав зареєстроване місце проживання в Україні, а надані до заяви докази не дають підстав стверджувати, що заявник є нерезидентом України.
		Виходячи зі змісту третейської угоди та рішення третейського суду, оскаржуване рішення прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та ним не вирішено питань, що виходять за її межі. З матеріалів справи вбачається, що третейська угода не визнана судом недійсною і заявником не надано доказів на підтвердження цього. З урахуванням наведеного відсутні підстави, передбачені статтею 458 ЦПК України, для скасування рішення третейського суду.
		Аргументи учасників справи
		У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року у справі № 0705-23/01.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 6 статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України. Обставини та докази, які надані ним до справи, підтверджують, що ОСОБА_1 є нерезидентом України, зокрема ОСОБА_1 станом на 05 жовтня 2023 року безперервно перебуває за межами України 596 днів. Це підтверджується відповіддю на адвокатський запит, де Державна прикордонна служба України повідомила, що ОСОБА_1 виїхав за межі державного кордону 18 лютого 2022 року та інформації після 18 лютого 2023 року в базі даних немає, за закордонним паспортом ОСОБА_1 17 березня 2022 року прибув до Французької Республіки; у Французькій Республіці ОСОБА_1 отримав посвідку на проживання № НОМЕР_1 , яка дійсна до 24 жовтня 2023 року; ОСОБА_1 відповідно до діючого у Французькій Республіці законодавства зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про місце проживання та договором на право проживання; місце проживання ОСОБА_1 на території України було скасовано (знятий з реєстрації за заявою власника житла) 11 травня 2023 року, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади м. Києва № 2023/004730122 від 25 червня 2023 року; у Французькій Республіці ОСОБА_1 був зареєстрований у центрі зайнятості, що підтверджується відповідною довідкою та виписками про надходження соціальних виплат; ОСОБА_1 був офіційно працевлаштованим у Французькій Республіці в період з червня по серпень 2022 року та з серпня 2022 року по лютий 2023 року, отримував у Французькій республіці заробітну плату та перераховував податки до бюджету Французької республіки, що підтверджується відповідними контрактами; в Україні ОСОБА_1 звільнено з державної служби 01 червня 2022 року, що підтверджується наказом ГУ ДПС у м. Києві 379-0 від 27 травня 2022 року; будь-яких інших доходів з липня 2022 року ОСОБА_1 на території України не отримував, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків; ОСОБА_1 укладено контракт на навчання з одним із навчальних закладів у Французькій Республіці на період з липня 2023 році по березень 2024 року, що підтверджується контрактом та довідкою з місця навчання; ОСОБА_1 соціально застрахований та отримує повний комплекс медичної допомоги у Французькій Республіці, що підтверджується страховим договором; ОСОБА_1 не перебуває у зареєстрованому шлюбі на території України та не має дітей, що підтверджується відповіддю Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації; ОСОБА_1 не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності на території України, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осІб-підприємців та громадських формувань.
		Таким чином, ОСОБА_1 на момент прийняття рішення третейським судом більше 1 року не перебував на території України, не мав постійного місця проживання в Україні, його особисті та економічні зв`язки (центр життєвих інтересів) знаходяться у Французькій Республіці, адже у Французькій республіці він отримав посвідку на проживання, офіційно зареєстрував місце проживання, працює, навчається, сплачує податки, отримує медичну допомогу та соціальні виплати на відміну від України, внаслідок чого ОСОБА_1 є нерезидентом України та відповідно справа № 0705-23/01 за позовом ТОВ «Пан Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки була не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа».
		Рух справи
		Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
		Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 грудня 2023 року. 
		14 грудня 2023 року оголошено перерву у розгляді справи до 11 січня 2024 року.
		01 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника ТОВ «Пан Кредит» - адвоката Огородника К. Я., в якій просить скаргу ОСОБА_1 розглянути без участі ТОВ «Пан Кредит», залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін. Аналогічна заява подана представником ТОВ «Пан Кредит» до судового засідання 11 січня 2024 року.
		Короткий зміст аргументів сторін
		У судовому засіданні 14 грудня 2023 року представник боржника - адвокат Гедьо А. С. підтримав доводи апеляційної скарги. Зокрема, зазначив, що обставини справи та надані заявником докази підтверджують, що ОСОБА_1 є нерезидентом України. В судове засідання 11 січня 2024 року не з`явився. 
		Інші учасники справи в судові засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. 
		Позиція Верховного Суду
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 457 ЦПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, визначені статтею 458, частиною другою статті 459 цього Кодексу.
		Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ (частина перша, друга статті 51 Закону України «Про третейські суди»).
		Згідно зі статтею 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
		1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
		2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
		3) третейську угоду визнано судом недійсною;
		4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
		5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
		Аналогічні положення містяться у статті 51 Закону України «Про третейські суди».
		Тлумачення статті 51 Закону України «Про третейські суди», статті 458 ЦПК України дає підстави для висновку, що ними передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду і тягар доведення наявності зазначених підстав покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування рішення третейського суду.
		У пункті 12 статті 6 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про третейські суди» обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженому сторонами, і за вказаними ними адресами. У постійно діючому третейському суді порядок обміну документами та письмовими матеріалами визначається регламентом третейського суду. Якщо сторони не дійшли згоди з цих питань або у разі невизначеності цих питань у регламенті третейського суду, документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.
		Згідно статті 27 Закону України «Про третейські суди» третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті. Сторона має право заявити про перевищення третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до регламенту третейського суду чи цього Закону. У випадках, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, третейський суд повинен відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо наявності у нього відповідної компетенції. З питань наявності чи відсутності компетенції третейський суд у зазначених випадках виносить мотивовану ухвалу. Якщо третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, третейський розгляд припиняється, а витрати, понесені третейським судом, відшкодовуються сторонами в рівних частках. 
		Результат аналізу статті 27 Закону України «Про третейські суди» свідчить, що третейський суд вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи при прийнятті позовної заяви або за заявою сторони до початку розгляду справи по суті.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 910/592/17 зроблено висновок, що «правовий статус резидента/нерезидента України визначається Митним та Податковим кодексами України. Відповідно до підпункту "в" пункту 33 та підпункту "в" пункту 50 статті 4 Митного кодексу України резидентом визнаються фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном. Нерезидентами є фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України. За приписами підпункту "в" підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв`язки (центр життєвих інтересів) в Україні. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім`ї або її реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності. Як було з`ясовано судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи, ОСОБА_3 є громадянкою Російської Федерації, має постійне місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_2 на підставі тимчасової посвідки на постійне місце проживання серії НОМЕР_2 , виданої 29.05.2006 (безстроково) ВГІРФО УМВС, та зареєстрована як фізична особа-підприємець згідно із законодавством України з місцезнаходженням за постійним місцем проживання в Україні. За таких обставин справи, виходячи з наведених положень Митного та Податкового кодексів України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що ОСОБА_3 є резидентом України, а оскаржуване рішення третейського суду прийнято за відсутності порушень правил підвідомчості спору».
		У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
		суд першої інстанції встановив, що виходячи зі змісту третейської угоди та рішення третейського суду, оскаржене рішення прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою та ним не вирішено питань, що виходять за її межі, третейська угода не визнана судом недійсною. Такі висновки суду першої інстанції заявник не оспорює;
		в рішенні Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» ухвалене 22 травня 2023 року зазначено, що: «відводів складу суду не заявлялося, заперечень проти порядку його формування не висловлено», «на вимогу суду у судове засідання відповідачем не надано ніяких письмових пояснень або заперечень проти позову. Про третейський розгляд справи сторони повідомленні належним чином. Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки в судове засідання не повідомив, через що така неявка є неповажною»;
		третейським судом прийнято позовну заяву ТОВ «Пан Кредит» у справі № 0705-23/01 - 07 травня 2023 року;місце проживання ОСОБА_1 на території України було скасовано 11 травня 2023 року, тобто в процесі третейського розгляду; ОСОБА_1 не заявляв про непідвідомчість вказаної справи третейському суду.
		За таких обставин посилання заявника як на підставу для скасування рішення третейського суду на те, що він є нерезидентом України, не свідчать про порушення підвідомчості справи третейському суду, яка визначається при прийнятті позовної заяви або за заявою сторони до початку розгляду справи по суті. Тому заява  ОСОБА_1 про наявність підстави для скасування рішення третейського суду, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 458 ЦПК України, є необґрунтованою.
		Суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року, проте мотивував це рішення також тим, що надані до заяви докази не дають підстав стверджувати, що заявник є нерезидентом України. У зв`язку з цим ухвалу суду першої інстанції належить змінити в мотивувальній частині. 
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції частково прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржену ухвалу змінити в мотивувальній частині.
		Оскільки судове рішення змінено тільки в частині мотивів прийняття, то розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 24, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                             Є. В. Краснощоков
		 
		І. О. Дундар
		 
		М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...