Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/19833/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2024. Зареєстровано: 16.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2024.
Дата набрання законної сили: 16.01.2024
Номер судового провадження: 2-а/752/77/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/19833/23 
		Провадження № 2-а/752/77/24
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		       05 січня 2024 року                                                                місто Київ
		Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Ольшевської І.О.,
		за участю секретаря судових засідань Стороженко С.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ №7515576 від 13.08.2023р., -
		ВСТАНОВИВ:
		До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , за результатом розгляду якої позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7515576 від 13.08.2023 за ч.1 ст. 121 КУпАП, винесену інспектором роти №1 батальйону №3 полку №2 Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Гловацьким Олександром Валерійовичем у відношенні ОСОБА_1 , у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок; провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити; вирішити питання про стягнення з відповідача судового збору. 
		В обґрунтування позову позивач посилається на те, що, керуючи транспортним засобом Chevrolet Volt, був зупинений інспектором поліції через порушення, які позивач, за своїми словами, не вчиняв. Після зупинення автомобіля позивача, інспектором було повідомлено про перевищення швидкісного режиму, що і стало підставою для зупинки, але надалі, за аргументами інспектора, позивачем було допущено ще одне порушення ПДР - під час маневрування між полосами на вимогу інспектора про зупинку позивач не користувався покажчиками поворотів відповідного напрямку. З`ясувавши підставу для зупинки, позивач вимагав від інспектора конкретні докази порушень, оскільки позивач твердо наполягав на тому, що швидкісний режим не порушував, а покажчиками поворотів користується в обов`язковому порядку завжди. Позивач, повторно запитуючи докази для ознайомлення, стикнувся із відмовою інспектора через технічні обмеження, які, за його словами, перешкоджали доступу до відео з боді камери. Інспектор вказав, що такі дані неможливо пред`явити через ці обмеження і застеріг щодо можливих наслідків у випадку оскарження постанови. При цьому, здійснюючи розгляд справи, про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, інспектор, або розпочав новий розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, або зробив перекваліфікацію вчиненого правопорушення. Такі дії інспектора позивач вважає неправомірними, а постанову незаконною та винесеною за відсутності доказів порушення пункту 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 та пункту 31.4. ПДР України, тобто за відсутності доказів невідповідності кольору світлового приладу покажчиків поворотів, а отже, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Окремо, позивач звертає увагу суду на процесуальні порушення, допущені відповідачем: надаючи позивачу бланки для дачі письмових пояснень та клопотань, відповідачем не враховано пояснення та відхилено клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із початком комендантської години. 
		Ухвалою судді від 27.09.2023 року за поданим позовом відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		До суду надійшов відзив на позовну заяву, яким представник Департаменту патрульної поліції заперечує проти вимог позовної заяви, вказуючи про те, що 12.08.2023 о 23 год 09 хв в м. Києві по бульв. Лесі Українки, 20/22 позивач здійснював керування транспортним засобом Шевролє Вольт, номерний знак НОМЕР_1 , в якого були задні покажчики поворотів червоного кольору, чим порушив п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010. Дані покажчики повороту повинні бути автожовтого кольору, чим порушив п. 31.4.3 ПДР. Внаслідок чого позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн 00 коп. Відповідно до статті 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В Україні оцінка відповідності колісних транспортних засобів здійснюється відповідно до Порядку про затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 N 521, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 14.09.2012 N 1586/21898. Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
		Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Судом встановлено, що 13.08.2023 р. о 00:01:01 Інспектором 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом Головацьким О.В. розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та винесено постанову серії ЕАТ № 7515576, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. 
		Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 12.08.2023 р. 23:09:59, м. Київ, бульвар Лесі Українки 20/22, водій керував ТЗ, у якого були задні покажчики поворотів червоного кольору, чим порушив п 6.1.5 (таблиця 1) ДСТУ 3649 від 2010 року, чим порушив п. 31.4. ПДР - керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. 
		Пункт 7 постанови містить посилання на додатки, які приймались під час прийняття рішення, що оскаржується в поточному адміністративному провадженні і суді, а саме: відео боді камери: 472701, 470777, пояснення та клопотання ОСОБА_1 . 
		Відповідно до письмових пояснень, які надавались позивачем під час розгляду справи про притягнення його до відповідальності, позивач не визнає факт порушення ним ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки його автомобіль Chevrolet Volt був предметом перевірок на дотримання всіх необхідних вимог та стандартів, та, як наслідок, був зареєстрований за позивачем у встановленому законом порядку. 
		З наданими позивачем відеозаписом, який містить фіксацію певних подій, суд ознайомився, хоча він не містить детальної інформації щодо місця, часу створення, авторства та осіб, зображених на ньому, складається з чотирьох окремих частин, однак, хід подій відповідає обставинам, викладеним у позові, та зі сторони відповідача даний доказ не був заперечений, а тому достатність доказу суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання та враховує наданий матеріал як доказ у справі. 
		Отже, відеозапис розпочинається з моменту зупинки автомобіля позивача, запис здійснюється з місця водія, частково зображує позивача, який перебуває в авто, та інспектора Головацького О.В. Надалі здійснюється встановлення особи позивача та початок процедури розгляду справи про його притягнення до адміністративної відповідальності, однак, інспектором не було оголошено про норму, порушення якої допустив позивач та яка стала підставою для початку розгляду справи, через постійні діалоги між учасниками відео.
		Учасники відео здійснили переміщення, тому хід подій фіксувався вже позаду автомобіля позивача, із розмовою, контекст якої включав пояснення позивача щодо обставин, які передували його зупиненню, та механізм, за яким здійснювалась зупинка. Позивач акцентував увагу на тому, що покажчики повороту відповідного напрямку були увімкнені, а тому від інспекторів вимагав докази, які б спростовували його твердження. 
		Розгляд справи проводився некоректно, через постійні репліки, які вимагали відповіді на поставлені питання, тим самим, переривали процедуру розгляду, а отже за даних обставин інспектором не було оголошено норму, порушення якої допустив позивач. 
		Проте, очевидним є те, що про Інспектором було встановлено порушення п. 6.1.5 (таблиця 1) ДСТУ 3649 від 2010 року та п. 31.4. ПДР вже після зупинки автомобіля позивача, а отже, складено постанову про притягнення позивача до відповідальності за порушення ПДР, яке виявлене не під час руху транспортного засобу, а отже, не вимагало зупинки водія на вимогу інспектора. 
		Оскаржувана постанова не містить встановлення складу іншого адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , доказів на підтвердження факту притягнення позивача до відповідальності за вчинення інших адміністративних правопорушень чи оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, а тому, правомірність зупинки водія ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлена. 
		З відеозапису вбачається, що інспектором було заслухано пояснення позивача щодо порушення п 6.1.5 (таблиця 1) ДСТУ 3649 від 2010 року та п. 31.4. ПДР, долучено письмові пояснення позивача до матеріалів справи, розглянуто і відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, а тому посилання позивача в цій частині позову не знайшли свого об`єктивного підтвердження. 
		Що стосується суті встановленого порушення п 6.1.5 (таблиця 1) ДСТУ 3649 від 2010 року та п. 31.4. ПДР, що є вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд зазначає, що представником відповідача не надано доказів, які б достеменно встановлювали, що покажчики поворотів автомобіля позивача були іншими, за встановлений стандарт - автожовтого кольору. 
		Крім того, представником відповідача не направлено до суду доказів, які слугували підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема: відео боді камери 472701, 470777.
		Долучені до позову відеозаписи, надані позивачем, також не фіксують вказані відомості. 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
		Досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та ін.
		Згідно п. 31.4. ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам.
		Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у керуванні водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
		Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих вплів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.
		Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
		Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Разом із тим, в оскаржуваній постанові належним чином не вказаний пункт Правил дорожнього руху, який порушив позивач, а лише зазначено, що позивачем порушено п. 31.4 ПДР України (забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправності), однак даний пункт містить в собі сім підпунктів.
		Вимогами щодо безпечності технічного стану та методами контролювання ДСТУ 3649:2010 підтверджується встановлення єдиних технічних приписів щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно встановлення засобів освітлення та світлової сигналізації регламентовано кольори вогнів автомобіля.
		Згідно вимог ДСТУ 3649:2012 «Колісні транспортні засоби» (що містить вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання) п. 6.1.5 встановлено кількість, колір та наявність ПЗС (прилад зовнішній світовий) на КТЗ (колісний транспортний засіб), які визначають відповідно до таблиці 1.
		Так, зокрема: задній покажчик повороту повинен бути автожовтий та його кількість визначена: 2 або 4, та Необхідність установлення ПЗС є обов`язковою для всіх категорій.
		Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, пункт 10, перша державна реєстрація транспортних засобів в Україні проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану певної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов`язковим вимогам правил та нормативів, що підтверджується сертифікатом відповідності, виданим згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, або відомостями Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстру виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником.
		Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Відповідачем до матеріалів справи не долучено жодного доказу, у підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. А тому суд немає можливості встановити обставини того, що автомобіль був обладнаний з порушення вимог п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010, оскільки фактично задній покажчик повороту автомобіля позивача на відео, що долучено до позову, не зафіксований, а позивач на місці розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення наполягав на тому, що його автомобіль обладнаний у відповідності до всіх правил, норм і стандартів.
		Суд зазначає, що достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними доказами.
		Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З огляду на вищенаведене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме те, що він використовував червоні покажчики повороту, які не відповідають вимогам ДСТУ3649:2010, та порушив п.31.4 ПДР України. В постанові не конкретизовано, який саме підпункт пункту 31.4 ПДР порушив позивач та відповідачем не надано до суду жодних доказів здійснення переобладнання транспортного засобу з порушенням вимог відповідних стандартів, оскільки на підставі норм викладених вище, за відсутності сертифікату відповідності КТЗ, неможлива його реєстрації в сервісних центрів МВС. 
		Відтак, постанова серії ЕАТ №7515576 від 13.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Згідно з ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		 
		Керуючись ст. ст. 77, 90, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ №7515576 від 13.08.2023р. задовольнити.
		2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕАТ № 7515576 від 13.08.2023р., якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
		3. Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
		4. Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код в ЄДРПОУ 40108646.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                          І.О. Ольшевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...