Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/29046/22-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2024. Зареєстровано: 16.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2024.

Номер судового провадження: 2-6324/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/29046/22-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 грудня 2023 року 
		Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
		за участю секретаря судового засідання Солонухи Д. Л., 
		представників позивача Піліпенка Д. О., ОСОБА_12.,
		представника відповідача ОСОБА_1 ,
		представника третьої особи Кожушко В. Е.,
		представника третьої особи Дєдушева І. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Національної поліції України, треті особи: Державна казначейська служба України, Офіс Генерального прокурора, ОСОБА_3 , Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У жовтні 2022 до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Національної поліції України, треті особи: Державна казначейська служба України, Офіс Генерального прокурора, ОСОБА_3 , Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		В обґрунтування вимог вказує, що 01.04.2020  ОСОБА_3  та ОСОБА_2  уклали договір про співробітництво. Після підписання даного договору про співробітництво та відповідно до умов договору ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняв грошові кошти в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) доларів США для забезпечення початкових робіт та проведення переговорів щодо придбання земельної ділянки. Факт передачі грошових коштів був засвідчений розпискою.
		Вищезазначені грошові кошти ОСОБА_3 помістив в орендований банківський сейф VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 28.
		На підтвердження доводів позивача про належність йому коштів, вилучених у ході обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходиться у VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 28, до позову додані письмові докази, а саме: копія договору від 01.04.2020 про співробітництво укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , копія державного акту на право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510100000:02:076:0006 загальною площею 0,1106 га, копія розписки про передачу грошових коштів в сумі 500000 (п`ятсот тисяч) доларів США ОСОБА_2 ОСОБА_3 , а також ухвала Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2021 у справі № 757/51041/21-к щодо задоволення клопотання адвоката Піліпенка Д.О, який діє в інтересах ОСОБА_2 .
		Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012000010000072 від 22.11.2012 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ет. 358 КК України. 
		22.05.2020 в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012000010000072 від 22.11.2012 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України та на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.05.2020 проведено обшук банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходився в VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28. Під час проведення обшуку було вилучено грошові кошти у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень.
		01.06.2020 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва в рамках кримінального провадження 12012000010000072 від 22.11.2012 постановлено ухвалу про накладення арешту на грошові кошти у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень які належали ОСОБА_3 та передано грошові кошти в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
		22.06.2020 ухвалою Печерського районного суду міста Києва задоволено клопотання адвоката Піліпенко Д.О. поданого в інтересах ОСОБА_2 та скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2020 про накладення арешту на грошові кошти.
		13.07.2020 ухвалою Печерського районного суду міста Києва в рамках кримінального провадження № 12012000010000072 від 22.11.2012 було повторно накладено арешт на грошові кошти у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень, які були вилучені у ОСОБА_3 , але належали ОСОБА_2 , та передані грошові кошти Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		27.10.2020 ухвалою Київського апеляційного суду у справі 757/28300/20-к апеляційну скаргу адвоката Піліпенко Д.О. поданої в інтересах володільця майна ОСОБА_2 було задоволено частково, скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13.07.2020 в частині передачі грошових коштів у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, визнавши передачу коштів до АРМА передчасним.
		08.10.2021 ухвалою у справі № 757/51041/21-к Печерським районним судом міста Києва скасовано арешт на грошові кошти, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/28300/20-к від 13.07.2020 щодо арешту грошових коштів, які належать ОСОБА_2 , які виявлені під час обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходився в VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28 в розмірі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень.
		У відповідь на клопотання адвоката Піліпенко Д.О. з вимогою про повернення вилучених грошових коштів, старший слідчий в особливо важливих справах Медведєва Н. В. листом № 41222бг/24/9/2-2021 від 03.12.2021 повідомила, що ОСОБА_2 може отримати грошові кошти в розмірі 5860 доларів США, оскільки 28.12.2020 з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшло повідомлення щодо перерахування грошових коштів у розмірі 395090,00 доларів США громадянину ОСОБА_5 . За вищезгаданим фактом детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування.
		Тобто, на думку позивача, належні йому грошові кошти перераховані сторонній особі та втрачені.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.01.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		27.03.2023 представник Офісу Генерального прокурора - головний спеціаліст відділу представництва інтересів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Кожушко В.Е., подав до суду пояснення на позовну заяву ОСОБА_2 . Зазначає, що позивач не підтвердив належними доказами, що грошові кошти, які виявлені під час обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходився в VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28 належать саме ОСОБА_2 
		04.04.2023 особа, яка забезпечує само представництво Державної казначейської служби України - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту О. Олешко, подав до суду пояснення на позовну заяву, просив розглядати справу без участі представника.
		11.04.2023 представник Національної поліції України Старощук М. В., подала до суду відзив на позовну заяву, із запереченнями проти позову. Посилається на те, що ГСУ НП України отримало належним чином завірену копію ухвали Київського апеляційного суду від 27.10.2020 лише 09.03.2021, а АРМА перерахувала грошові кошти у розмірі 395090,00 доларів США та нараховані за ними проценти у сумі 2914,60 доларів США ОСОБА_5 ще 17.12.2020, відтак відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями посадових осіб ГСУ НП України та завданою позивачу шкодою. Крім того, позивачем не надано доказів, що ним вчинялися дії передбачені ст. 55 КПК України для вирішення питання відшкодування шкоди в порядку ст. 127 КПК України в рамках кримінального провадження №42020000000002497 від 24.12.2020.
		Третя особа ОСОБА_3 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Зазначив, що позовні вимоги підтримує, вважає що зволікання, фактичне невиконання відповідачем ухвали Київського апеляційного суду від 27.10.2020 якою скасовано рішення в частині передачі грошових коштів до АРМА призвело до подальшої втрати стороною обвинувачення вилучених грошових коштів, що належали ОСОБА_2 .
		В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позовної заяви.
		Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позов.
		Представник Офісу Генерального прокурора та представник АРМА просили відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		01.04.2020  ОСОБА_3  та ОСОБА_2  уклали договір про співробітництво, направлене на спільну реалізацію та організацію проекту будівництва будівлі комерційного призначення в  АДРЕСА_1 , в тому числі для придбання земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:02:076:0006 загальною площею 0,1106 га. Після підписання даного договору про співробітництво та відповідно до умов договору ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняв грошові кошти в сумі 500000 (п`ятсот тисяч) доларів США для забезпечення початкових робіт та проведення переговорів щодо придбання земельної ділянки. Факт передачі грошових коштів був засвідчений розпискою, копія якої міститься в матеріалах справи.
		Вищезазначені грошові кошти ОСОБА_3 помістив в орендований банківський сейф VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 28.
		Водночас, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012000010000072 від 22.11.2012 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ет. 358 КК України. 
		22.05.2020 в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012000010000072 від 22.11.2012 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України та на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.05.2020 проведено обшук банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходився в VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28. Під час проведення обшуку було вилучено грошові кошти у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень.
		01.06.2020 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва в рамках кримінального провадження 12012000010000072 від 22.11.2012 постановлено ухвалу про накладення арешту на грошові кошти у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень які належали ОСОБА_3 та передано грошові кошти в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
		22.06.2020 ухвалою Печерського районного суду міста Києва задоволено клопотання адвоката Піліпенко Д.О. поданого в інтересах ОСОБА_2 та скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2020 про накладення арешту на грошові кошти.
		13.07.2020 ухвалою Печерського районного суду міста Києва в рамках кримінального провадження № 12012000010000072 від 22.11.2012 було повторно накладено арешт на грошові кошти у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень, які були вилучені у ОСОБА_3 , але належали ОСОБА_2 , та передані грошові кошти Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		27.10.2020 ухвалою Київського апеляційного суду по справі 757/28300/20-к апеляційну скаргу адвоката Піліпенко Д.О. поданої в інтересах володільця майна ОСОБА_2 було задоволено частково, скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13.07.2020 в частині передачі грошових коштів у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, визнавши передачу коштів до АРМА передчасним. При постановленні зазначеної ухвали був присутній також прокурор.
		08.10.2021 ухвалою у справі № 757/51041/21-к Печерського районного суду міста Києва скасовано арешт на грошові кошти, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/28300/20-к від 13.07.2020 щодо арешту грошових коштів, які належать ОСОБА_2 , які виявлені під час обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходився в VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28 в розмірі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень.
		У відповідь на клопотання адвоката Піліпенко Д.О. щодо виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.10.2021 у справі № 757/51041/21-к та повернення вилучених грошових коштів, старший слідчий в особливо важливих справах Медведєва Н.В. листом № 41222бг/24/9/2-2021 від 03.12.2021 повідомила, що ОСОБА_2 може отримати грошові кошти в розмірі 5860,00 доларів США в ГСУ НПУ за адресою м. Київ, вул. Багговутівська, 2. Крім того, 28.12.2020 з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшло повідомлення щодо перерахування грошових коштів у розмірі 395090,00 доларів США громадянину ОСОБА_5 . За вищезгаданим фактом детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42020000000002497 від 24.12.2020.
		09.08.2022 на адресу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів представником позивача була направлена вимога про виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/51041/21-к від 08.10.2021 про скасування арешту грошових коштів, які належать ОСОБА_2 , які виявлені під час обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходився в VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28 в розмірі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень.
		Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів листом від 08.09.2022 № 915/6.1- 38-22/6 повідомило представника позивача про неможливість виконати ухвалу про скасування арешту, оскільки гроші в розмірі 395090,00 доларів США та нараховані за ними проценти у сумі 2914,60 доларів США перераховані ОСОБА_5 .
		Так, 14.12.2020 до АРМА надійшла заява ОСОБА_5 від 14.12.2020 про повернення грошових коштів згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2019. Супровідним листом Печерського районного суду м. Києва надійшла ухвала суду від 14.12.2020, якою скасовано арешт, що накладено ухвалою суду від 13.07.2020 в частині арешту грошових коштів у загальній сумі 400 950 доларів США, які належать ОСОБА_5 , та які було вилучено під час обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , та знаходиться у відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
		17.12.2020 Національне агентство повернуло грошові кошти на транзит для закордонних переказів, банк отримувача АТ «Ощадбанк», рах. № НОМЕР_1 на суму 398004,60 доларів США.
		Згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 45 від 17.12.2020, 398004,60 доларів США, платник Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів перерахував на рахунок банку посередника JP MORGAN CHASE BANK банк бенефіціара АТ КБ «ПРИВАТБАНК», бенефіціар номер рахунку IBAN НОМЕР_2 , ОСОБА_5 .
		На даний час за вищевказаного перерахування грошових коштів третій особі ОСОБА_5 , та надходження до АРМА ухвали від 14.12.2020, яка відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002497 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 368 КК України.
		Рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/10246/22 від 11.05.2023, яке набрало законної сили 12.06.2023, встановлено що ОСОБА_5 отримав 398004,60 доларів США без відповідних правових (законних) підстав, а тому суд ухвалив стягнути з ОСОБА_5 на користь Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів грошові кошти в розмірі 398004 (триста дев`яносто вісім тисяч чотири) доларів США 60 центів.
		Наразі ухвала Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2021 у справі № 757/51041/21-к не виконана, грошові кошти позивачеві не повернуті, що підтверджується листом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 08.09.2022 № 915/6.1- 38-22/6.
		Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, - ст.13 ЦПК України.
		Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, - ст.80 ЦПК України.
		Положеннями Конституції України, зокрема статтею 58 регламентовано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.1 та п.2 ст.3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок ..., незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, ... та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. Громадянинові відшкодовується (повертається) майно ... вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.
		За ст.4 вказаного Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
		За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
		Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
		За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
		Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
		Вказану правову позицію висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 у справі №920/715/17 (провадження №12-199гс18).
		Відтак, спеціальними підставами відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що «застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі».
		Таким чином, ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
		Як вже зазначалося, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2021 у справі № 757/51041/21-к не виконана, грошові кошти позивачеві не повернуті.
		Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		За змістом ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно із ч. 2, 4 статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.
		Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
		Відповідно до п.21 Порядку №1104, речові докази у вигляді грошей (у готівковій формі) у національній валюті України або іноземній валюті передаються для зберігання, крім зберігання в індивідуальних сейфах, уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання (далі - уповноважений банк), з їх описом із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот, який додається до супровідного листа.
		У разі коли гроші (у готівковій формі) у національній валюті України чи іноземній валюті не містять слідів кримінального правопорушення, вони можуть передаватись уповноваженому банку без зазначення їх номіналу та номерів банкнот та зараховуватися на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки (далі - депозитний рахунок) або у разі письмової відмови банку передаватися для зберігання в індивідуальних сейфах уповноваженого банку.
		Згідно з п. 27 Порядку №1104 схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.
		Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		За імперативною нормою ст.169 КПК України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.
		Отже, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути таке майно після скасування ухвали про накладення арешту на майно прямо передбачений чинним законодавством.
		Так, відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2021 у справі № 757/51041/21-к задоволено клопотання адвоката Піліпенка Д.О, який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді від 13.07.2020 в рамках кримінального провадження №12012000010000072. Скасовано арешт на грошові кошти, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Вовка С.В. у справі № 757/28300/20-к від 13.07.2020 щодо арешту грошових кошти, які належать ОСОБА_2 , які виявлені під час обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходиться у VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 28 в розмірі 400 950 доларів США, 500 ЄВРО та 400 гривень. 
		Зазначена ухвала не може бути оскаржена та набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає безумовному виконанню.
		Крім того, Головним слідчим управлінням НП України у відповідь на клопотання адвоката Піліпенка Д.О. щодо виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.10.2021 у справі № 757/51041/21-к та повернення вилучених грошових коштів, старший слідчий в особливо важливих справах Медведєва Н.В. листом № 41222бг/24/9/2-2021 від 03.12.2021 повідомила, що ОСОБА_2 може отримати частину грошових коштів в розмірі 5860,00 доларів США в ГСУ НПУ за адресою м. Київ, вул. Багговутівська, 2, оскільки ці кошти не передавалися в АРМУ у зв`язку з наявністю ознак зношеності купюр. Та сторонами не заперечується той факт, що частина вилучених грошових коштів в розмірі 5860,00 доларів США повернуті ОСОБА_2 .
		Водночас, за змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Статтею 13 Конвенції регламентовано, що кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Частинами 1-2 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ст.1192 ЦК України, суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень законодавства, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 641/8857/17 (провадження № 14-514цс19) вказано, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді.
		Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
		З огляду на викладене та, з урахуванням того, що позивачу не повернено вилучене майна, суд приходить до переконання, що вимога про стягнення майнової шкоди у розмірі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень, підлягає задоволенню.
		При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Свіргунець проти України» від 30.04.2020 (Заява № 38262/10), відповідно до якого конфіскація майна та відмова держави повернути це майно заявниці чи відшкодувати їй його вартість після припинення застосування цього заходу становило втручання в її майнові права відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції; тривале позбавлення заявниці її майна та нездатність держави-учасниці відшкодувати його вартість було незаконним; цих міркувань достатньо для встановлення Судом порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. І хоча обставини у даній справі не є повністю релевантними до обставин, встановлених у рішенні Європейського суду з прав людини, їх сутність зводиться до того, що втручанням в майнові права відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, є відмова держави повернути майно особі чи відшкодувати їй його вартість після припинення застосування заходів, що стали підставою для його утримання.
		Стосовно розміру відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Згідно з вимогами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 9 Постанови № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.».
		Умовою відповідальності є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов`язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).
		Суд зазначає, що позивачем не доведено, що внаслідок неповернення частини майна, ОСОБА_2 зазнав душевних страждань, на відновлення порушеного права приклав значних фізичних чи моральних зусиль. Позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження завдання моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між заподіяною шкодою та діями (бездіяльністю) відповідача.
		За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 395 090 доларів США, 500 Євро, 400 гривень, в іншій частині позов залишити без задоволення.
		В силу положень п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за даними позовом не справляється, а тому розподілу між сторонами не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 272 ЦПК України,
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Національної поліції України, треті особи: Державна казначейська служба України, Офіс Генерального прокурора, ОСОБА_3 , Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 395 090 доларів США, 500 Євро, 400 гривень, що на день пред`явлення позову складає 14 463 227 грн 35 коп за курсом Національного банку України на день звернення до суду.
		В іншій частині- позов залишити без задоволення.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя                                                                                            Ю. Г. Головко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...