Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/4459/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2024. Зареєстровано: 16.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2024.
Дата набрання законної сили: 15.01.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 120/4459/23 
		Головуючий у 1-й інстанції: Томчук Андрій Валерійович 
		Суддя-доповідач: Моніч Б.С. 
		15 січня 2024 року 
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Моніча Б.С. 
		суддів: Кузьмишина В.М. Залімського І. Г. 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого відділу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, 
		В С Т А Н О В И В :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Другого відділу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій просив:
		- визнати протиправними дії, викладені у листі від 03.04.2023 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
		- зобов`язати надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з наявністю одного із своїх батьків з числа осіб з інвалідністю ІІ групи.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у березні 2023 року звернувся до відповідача з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Однак, відповідач в листі від 03.04.2023 відмовив у наданні такої відстрочки у зв`язку з ненаданням заявником акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи та копії військово-облікового документа позивача.
		 
		ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправними дії Другого відділу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, викладені у листі від 03.04.2023 № 882 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Зобов`язано повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу за його заявою від 15.03.2023 (вх. № 1692 від 20.03.2023) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
		В задоволенні решти вимог, - відмовлено.
		Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 715,70 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницької області.
		 
		ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Другого відділу Гайсинського РТЦК та СП з заявою про надання відстрочки від призову за мобілізацією у зв`язку з тим, що його батько ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи. До заяви позивач додав копію паспорта, копію паспорта батька, копію свідоцтва про шлюб батьків, копію свідоцтва про народження, копію довідки до акта огляду МСЕК та пенсійного посвідчення батька.
		Листом Другого відділу Гайсинського РТЦК та СП від 03.04.2023 № 882 повідомлено ОСОБА_1 про розгляд його заяви на засіданні комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Крім того, вказано про встановлення відповідною комісією відсутності у наданому позивачем пакеті документів військово-облікового документа та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. У цьому ж листі відповідач повідомив заявника про внесення змін до статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та щодо необхідності з`явитись до Другого відділу Гайсинського РТЦК та СП з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією позовною заявою.
		 
		IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за умови надання позивачем документа, що підтверджує статус особи з інвалідністю ІІ групи його батька ОСОБА_2 , відповідач не мав законодавчо визначених підстав для відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. В той же час суб`єкт владних повноважень протиправно вимагав надання зокрема акта обстеження матеріальних-умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. Поряд з цим, суд вказав, що посилання відповідача на норми положень абзацу 12 частини першої статті 23 Закону №3543-XII є недоречними, адже позивач просив надати йому відповідну відстрочку на підставі іншої норми, яка не вимагає надання витребовуваних відповідачем документів.
		З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій Другого відділу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , викладеної у листі від 03.04.2023 № 03.04.2023 №882, визначивши належним способом захисту порушеного права позивача, зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		 
		V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що у відповіді начальника Другого відділу Гайсинського РТЦК та СП від 03.04.2023 № 882 ОСОБА_1 жодним чином не було відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу, а навпаки було роз`яснено про необхідність особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 для оформлення належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Скаржник зазначив, що на засіданні комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто заяву військовозобов`язаного ОСОБА_1 за вхідним від 20.03.2023 № 1692 та встановлено, що в наданому позивачем пакеті документів відсутня копія його військово-облікового документа та акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. Також, при вивченні облікової картки на військовозобов`язаного солдата ОСОБА_1 , 1988 року народження, встановлено, що останню медичну комісію ОСОБА_1 проходив 17.10.2008 при Тростянецькому ОРВК, якою був визнаний "непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час" та знятий з військового обліку згідно наказу МОУ від 09.06.2006 № 342. 
		Вказав, що скільки станом на теперішній час рішення про зняття з обліку відбувається на підставі наказу МОУ від 14.08.2008 № 402, а всі військовозобов`язані, які були зняті з військового обліку згідно наказу МОУ № 342, підлягають медичному переогляду військово-лікарськими комісіями та поновленню на військовому обліку військовозобов`язаних, тому позивач є військовозобов`язаним та підлягає направленню на проходження медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеню придатності до проходження військової служби згідно вимог вказаних нормативно-правових актів, взяттю на військовий облік у другому відділі Гайсинського РТЦК та СП, заміни його військово-облікового документу на документ належного зразка, згідно наказу МОУ від 21.11.2017 № 610 та проставлення відповідних відміток в обліковій картці військовозобов`язаного.
		Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		 
		VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
		Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
		Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (Закон №2232-ХІІ).
		Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
		- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
		- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
		- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;
		- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		Пунктом 11 ст. 38 Закону №2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
		Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
		Відповідно до статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановленні статтею 22 Закону № 3543-XII.
		Згідно з абзацом 1 частини 1 вказаної статті громадяни зобов`язані, зокрема з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
		Частиною 3 статті 22 Закону №3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		При цьому, статтею 23 Закону №3543-XII для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
		Згідно з абзацом 11 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
		З 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487.
		Відповідно до пункту 2 "Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Згідно з підпункту 8 пункту 1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (додаток 2 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів") призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
		З урахуванням зазначеного, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
		Відповідно до п. 19 "Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
		Згідно з п. 4 "Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
		Таким чином, порушення військовозобов`язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.
		Тобто, порушення позивачем вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації
		Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
		Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
		Пунктом 8 Положення №154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
		Відповідно до положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
		Приписами пункту 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
		Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Другого відділу Гайсинського РТЦК та СП з заявою про надання відстрочки від призову за мобілізацією у зв`язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю 2 групи. До заяви позивач додав копію паспорта, копію паспорта батька, копію свідоцтва про шлюб батьків, копію свідоцтва про народження, копію довідки до акта огляду МСЕК та пенсійного посвідчення батька.
		Листом Другого відділу Гайсинського РТЦК та СП від 03.04.2023 № 882 повідомлено ОСОБА_1 про розгляд його заяви на засіданні комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, вказано про встановлення відповідною комісією відсутності у наданому позивачем пакеті документів військово-облікового документа та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. У цьому ж листі відповідач повідомив заявника про внесення змін до статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та щодо необхідності з`явитись до Другого відділу Гайсинського РТЦК та СП з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		На думку позивача, з якою погодився суд першої інстанції, оскільки на відповідача законом покладено обов`язок з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, враховуючи наявність у останнього достатніх підстав для оформлення відстрочки та можливість відповідача її оформити, наявні законні підстави для визнання протиправними дій відповідача.
		Однак, колегія суддів вважає такий висновок помилковим, адже листом відповідач лише повідомив позивачу про необхідність особисто з`явитись до Другого відділу Гайсинського РТЦК та СП з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому відповідачем не розглядалося питання про надання відстрочки чи відмови у її наданні.
		На думку колегії суддів, Другий відділ Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.
		При цьому суд враховує, що індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб`єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
		В свою чергу, лист відповідача від 03.04.2023 № 882 є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та носить інформативний характер, однак в ній не міститься відмова у наданні відстрочки.
		Вказана відповідь також не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак, не є актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню.
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання протиправними дій Другого відділу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, викладених у листі від 03.04.2023 № 882 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		При цьому, колегія суддів вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
		Так, згідно частини 1 вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
		Як вже зазначалося, за наслідком розгляду заяви позивача відповідачем не прийнято відповідне рішення про відмову чи про надання відстрочки, хоча у даних правовідносинах, суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
		В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, яка полягає в не прийнятті рішення.
		Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є визнаня протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви позивача від 15.03.2023 (вх. № 1692 від 20.03.2023) про надання відстрочки від призову та зобов`язати відповідача її розглянути з прийняттям відповідного рішення. 
		Разом з тим, у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язання її надати слід відмовити як передчасних.
		Отже, висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове - про часткове задоволення позовних вимог.
		Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
		Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1073,60 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 536,80 (1/2 задоволених вимог).
		 
		VII. ВИСНОВКИ СУДУ
		Відповідно до частини 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з пункту 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити частково.
		Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року скасувати.
		Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Другого відділу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.03.2023 (вх. № 1692 від 20.03.2023) про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
		Зобов`язати Другий відділ Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2023 (вх. № 1692 від 20.03.2023) про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір 536,80 (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок ) за рахунок бюджетних асигнувань Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий Моніч Б.С.    Судді   Кузьмишин В.М.   Залімський І. Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...