Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/1913/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2024. Зареєстровано: 16.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2024.
Дата набрання законної сили: 16.02.2024
Номер судового провадження: 2/398/68/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа №: 398/1913/21
		провадження №: 2/398/68/24
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ 
		Іменем України 
		 
		"16" січня 2024 р. 
		Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
		судді Нероди Л.М.,
		за участю секретаря Міщенко С.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача та стягнення коштів,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ВИМОГИ ПОЗИВАЧА
		Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення АТ КБ "Приватбанк" грошові кошти в розмірі 35 600грн. та 50000грн. у відшкодування моральної шкоди.
		ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між нею та АТ КБ "Приватбанк" був укладений договір банківського рахунку. Їй була видана банківська картка «Голд» № НОМЕР_1 , вказує, що тривалий час користувалась послугами банку. Прочинаючи з 18.01.2021 року вона не може користуватись своїм рахунком, у зв`язку з її заблокуванням. На її рахунку перебувало 35 600,00 грн., звернувшись до відділення банку вона дізналась, що не може користуватись карткою, оскільки є підозра щодо використання картки в шахрайських цілях. На її звернення до банку на отримання виписки та розблокування рахунку залишено банком без задоволення, а тому просить стягнути АТ КБ "Приватбанк" грошові кошти в розмірі 35 600грн. та 50 000грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Позивачка у судове засідання не з`явилась про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином. У справі мається її заява про розгляд справи за її відсутності.(а.с.16) 
		ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА
		Представник відповідача АТ КБ "Приватбанк" у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 
		В свою чергу, представник відповідача користався своїм право та надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2021 року справу № 398/1913/21 (провадження № 2/398/1293/21) розподілено судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Бугайченко Т.А.
		   Ухвалою суду від 13 травня 2021 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
		Відповідно до розпорядження керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2021 року № 500-р щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 14 вересня 2021 року справа № 398/1913/21 (провадження № 2/398/1293/21) розподілена судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нероді Л.М.
		Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 21.10.2021 року, прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача та стягнення коштів та призначено спрощене позовне провадження. 
		ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк».
		ОСОБА_1 надано копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого відділення судинної хірургії, повний діагноз: варикозна хвороба нижніх кінцівок: варикозне розширення вен обох нижніх кінцівок. 
		 ОЦІНКА СУДУ
		ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк».
		Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимогист. 80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).
		За змістом ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно дост. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
		Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
		З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача та стягнення коштів, оскільки позивачем під час розгляду справи не доведено обставини, на які вона посилалась, як на підставу своїх вимог, оскільки позивачкою не надано доказів того, що на її рахунку перебували кошти у розмірі 35 600,00 грн., які просить стягнути з відповідача. 
		Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає на таке.
		Згідно із вимогамистатті 23 ЦК Українивизначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
		Аналіз положеньстатті 23 ЦК Українидозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
		Відповідно дост. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Порядок та правові підстави відшкодування моральної шкоди визначаютьсястаттею 23 Цивільного кодексу України.
		Так, відповідно до частин 2, 3статті 23 ЦК Україниморальна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У пунктах 49-51 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі N 216/3521/16-ц (провадження N 14-714цс19) зазначено, що виходячи з положень статей16і23 ЦК Українита змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
		Відповідно до постанови Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2021 року у справі N 766/21131/18 (провадження N 61-18770св19), аналіз положень статей11та23 ЦК Українидозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
		Відповідно до п. 3постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»(даліПостанова ПВСУ) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Пункт 9 зазначеної Постанови ПВСУ передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		З огляду на вищевикладене, для покладення відповідальності на заподіювача моральної шкоди необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність моральної шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.
		Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності.
		Відповідно дост.81 ЦПК Українисторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної їй моральної шкоди протиправною поведінкою відповідача, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача, що на підставіст.81 ЦПК України, є процесуальним обов`язком позивача.
		ОСОБА_1 долучила до матеріалів справи копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого відділення судинної хірургії, проте вказані документи не можуть бути визнані судом доказом існування моральних страждань, спричинених відповідачем, так і доказом протиправної поведінки відповідача.
		Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння їй моральних страждань чи втрат немайнового характеру, і, відповідно, заподіяння моральної шкоди, розмір якої ніяк не обґрунтований, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні цих позовних вимог.
		НОРМИ ПРАВА 
		Частинами 1, 2, 3 та 4ст. 12 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Статтями 10-13 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимогист. 80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).
		За змістом ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно дост. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
		Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
		З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача та стягнення коштів, оскільки позивачем під час розгляду справи не доведено обставини, на які вона посилалась, як на підставу своїх вимог.
		Керуючисьст.ст. 7, 12, 76-79, 81, 89, 141, 263-264, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.205, 207, 639 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача та стягнення коштів - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.        
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 16.01.2024 року.
		Учасники справи:
		Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
		Відповідач Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
		 
		СУДДЯ:                                Л.М. НЕРОДА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...