Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/2951/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано судом: 16.01.2024. Зареєстровано: 17.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2024.
Дата набрання законної сили: 10.01.2024
Номер судового провадження: А/857/18967/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/2951/23 пров. № А/857/18967/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді Ільчишин Н.В., 
		суддів Коваля Р.Й., Носа С.П.,
		розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року (головуючої судді Мірінович У.А., ухвалене за правилами письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження в м. Тернопіль повний текст рішення складено 07.09.2023) у справі №500/2951/23 за позовом Комунального некомерційного підприємства Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» 12.06.2023 звернулося в суд з позовом до Східного офісу Держаудитслужби в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держадитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 30.05.2023 року, про результати моніторингу закупівлі «Капітальний ремонт приймального відділення КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» по вул. Енергетична, 1 в м. Шумськ, Тернопільської області -ДК 021:2015:45453000-7  Капітальний ремонт і реставрація» (ідентифікатор закупівлі: UA-2023-01-10-005626-а).
		Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року позов задоволено повністю.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням Східний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що до тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 у договірну ціну увійшли адміністративні витрати у розмірі 29826,00 грн. без урахування податків, чим завищено вартість тендерної пропозиції, однак позивачем в порушення пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не було відхилено тендерну пропозицію у зв`язку з її невідповідністю умовам технічної специфікації та іншим вимогам, щодо предмета закупівлі тендерної документації. Зазначає про неможливість включення адміністративних витрат будівельної організацій до ціни тендерної пропозиції від фізичної особи-підприємця, оскільки ФОП за своєю суттю не є юридичною особою, будівельною організацією та не має апарату управління. Крім цього відповідач зауважує, що ФОП не може обраховувати розмір вказаних витрат за попередній звітній період за даними бухгалтерського обліку, оскільки даний ФОП подає податкову звітність виключно по отриманому доходу. 
		Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2023 призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. 
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань, Комунальне некомерційного підприємства Шумської міської ради «Шумська міська лікарня», є юридичною особою, організаційно правової форми комунальне підприємство (арк. справи 10, зворот).
		10.01.2023 позивачем на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднило оголошення про здійснення закупівлі за процедурою відкриті торги, предмет закупівлі «Капітальний ремонт приймального відділення КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» по вул. Енергетична, 1 в м. Шумськ, Тернопільської області -ДК 021:2015:45453000-7  Капітальний ремонт і реставрація (ідентифікатор закупівлі: UA-2023-01-10-005626-а).
		05.05.2022 наказом Східного офісу Держаудитслужби №111 розпочато моніторинг закупівель, зокрема, за ідентифікатором UA-2023-01-10-005626-а, з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства в сфері закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. 
		Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідність вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2022 року №922-VІІІ та Постанові КМ України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт, послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного станув Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», розгляд тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, внесення змін до договору та їх оприлюднення.
		Моніторинг проводився на підставі наступних документів: річний план закупівель позивача на 2023 рік у тому числі UA-2023-01-10-001615-с, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію замовника, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття, тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , вимога про усунення невідповідностей від 20.01.2023, протокольне рішення уповноваженої особи Замовника від 20.01.2023 №3, повідомлення про намір укласти договір, яке оприлюднене 20.01.2023 року, договір підряду від 26.01.2023 року №39, додаткова угода від 27.03.2023 року №2 до договору №39, додаткова угода від 28.04.2023 №2 до Договору №39, пояснення замовника, отримані через електронну систему закупівель 17.05.2023 року.
		Відповідачем, за результатами аналізу тендерної документації констатовано, що оскільки відповідно до реєстраційних документів ФОП ОСОБА_2 не має будівельної організації (не є юридичною особою) та відповідно документів, які містяться у складі наданої ним тендерної пропозиції, немає апарату управління, то не має підстав для нарахування у договірній ціні адміністративних витрат. Зроблено висновок про порушення позивачем пункту 2 частини першої статті 31 Закону №922 та підпункту другого пункту 41 Особливостей, а саме не відхилення тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю підстав для нарахування у договірній ціні коштів на покриття адміністративних витрат будівельної організацій у розмірі 29826,00 грн. без урахування податків, та відповідно завищення вартості тендерної пропозиції.
		30.05.2023 Східним офісом Держаудитслужби складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-10-005626-а та оприлюднено в електронній системі закупівель у відповідності до вимог ч.6 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-10-005626-а зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором підряду від 26.01.2023 №39 через укладення додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. 
		Позивач, вважаючи висновки Східного офісу Держаудитслужби такими, що не відповідають положенням діючого законодавства України та підлягають скасуванню, звернувся до суду із вказаним позовом.
		Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
		Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		Статтею 5 Закону № 2939-ХІІ визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної аудиторської служби України» № 868 від 28.10.2015 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
		Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		При цьому, підпунктом 3 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. А згідно з пунктом 7 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
		Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».
		Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон № 922-VIII) моніторинг процедури закупівлі це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
		Частиною 1 статті 7 Закону 922-VIII визначено, що уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. 
		Згідно з частинами 1, 6 та 7 статті 8 Закону 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
		Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
		Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
		Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.
		За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
		Відповідно до частини 19 статті 8 Закону № 922-VIII, форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Суд зауважує, що форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення визначаються наказом Міністерства фінансів України № 552 від 08.09.2020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241.
		При цьому, пунктами 3-5 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі передбачено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
		Предметом спірних правовідносин є порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, зафіксовані в оскаржуваному висновку, які підлягають аналізу та оцінці судом.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;
		Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281, затверджено Кошторисні норми України у будівництві: «Настанова з визначення вартості будівництва», та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».
		Так, згідно пункту 1.1 Настанови з визначення вартості будівництва, ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі  будівництво). Ця Настанова є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі  державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об`єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.
		В свою чергу, у пункті 1.2. Настанови з визначення вартості будівництва зазначено, що у цій Настанові терміни вживаються у такому значенні: адміністративні витрати  загальногосподарські витрати, пов`язані з обслуговуванням та управлінням будівельною організацією, які не включаються до собівартості будівельних робіт.
		У пунктах 5.17., 5.18 Настанови з визначення вартості будівництва вказано, що адміністративні витрати в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку адміністративних витрат, наведених у додатку 26 цієї Настанови. У складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунковоаналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат). 
		При обчисленні показника адміністративних витрат з переліку витрат, що за бухгалтерським обліком віднесено до адміністративних, виключаються такі адміністративні витрати: 1) витрати на врегулювання спорів у судових органах; 2) відрахування будівельних організацій на утримання апарату управління будівельних об`єднань, в тому числі витрати на утримання корпорацій, асоціацій тощо; 3) витрати на перебазування будівельних організацій; 4) витрати, пов`язані з нарахуванням і виплатою дивідендів учасникам і засновникам будівельної організації (оплата повідомлень у засобах масової інформації, конвертів, послуг зв`язку); 5) витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг); 6) витрати з операційної оренди; 7) витрати зі страхування майна; 8) витрати, пов`язані з витратами на збут та іншими операційними витратами будівельної організації.
		ФОП ОСОБА_1 (РНПКПП НОМЕР_1 ) здійснює господарську діяльність за наступними КВЕД: 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., та інші додаткові види: 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.91 Будівництво водних споруд; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи.
		Як зазначалось вище, Настанова з визначення вартості будівництва, є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі  державні кошти).
		При цьому, Настанова з визначення вартості будівництва не обмежує її застосування суб`єктами в залежності від форми здійснення підприємницької діяльності.
		Відповідно до частини 1 статті 45 Господарського кодексу України підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.
		Згідно частини 1 статті 47 Господарського кодексу України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
		Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
		В свою чергу, суд звертає увагу, що пунктом 5.17 Настанови з визначення вартості будівництва визначено, що адміністративні витрати в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку адміністративних витрат, наведених у додатку 26 цієї Настанови.
		У складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунковоаналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат). 
		Причому, як зазначалось вище, пунктом 5.18. Настанови з визначення вартості будівництва, при обчисленні показника адміністративних витрат з переліку витрат, що за бухгалтерським обліком віднесено до адміністративних, виключаються не лише витрати з відрахування будівельних організацій на утримання апарату управління будівельних об`єднань, а й інші визначені Настановою види витрат.
		Відповідно до частини 8 статті 19 Господарського кодексу України усі суб`єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов`язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
		Відповідно, частиною 8 статті 19 Господарського кодексу України не встановлено для громадян України, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці, обов`язковість ведення бухгалтерського обліку, однак законодавство і не обмежує підприємців у праві ведення бухгалтерського обліку.
		Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про допустимість у фізичної особи-підприємця адміністративних витрат, як загальногосподарських витрат, пов`язаних з обслуговуванням та управлінням будівельною організацією, оскільки підприємець, як фізична особа, не виконує заявлені роботи з поточного ремонту самостійно (одноособово), так як слідує з матеріалів справи, довідкою про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід №48 від 16.01.2023 підтверджується наявність у ФОП ОСОБА_1 працівників для виконання робіт: «Капітальний ремонт приймального відділення КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» по вул. Енергетична, 1 в м. Шумськ, Тернопільської області -ДК 021:2015:45453000-7  Капітальний ремонт і реставрація», а саме: штукатура, маляра, лицювальника-плиточника, електрогазозваника.
		Слід відмітити, що відповідачем не досліджувалось питання щодо правильності (достовірності) обчислення структури таких витрат на підставі первинних бухгалтерських документів суб`єкта підприємницької діяльності за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку адміністративних витрат, наведених у додатку 26 Настанови, з огляду на що, перевірка (оцінка) таких обчислень (обставин) судом не здійснюється . 
		Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі UA-2023-01-10-005626-а є протиправним, а тому правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. 
		Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. 
		Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
		Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби  залишити без задоволення.
		Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі №500/2951/23  залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
		 
		Судді Р.Й. Коваль
		 
		С.П. Нос
		Повний текст постанови складено 15.01.2024

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...