Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 483/1816/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: 17.01.2024. Зареєстровано: 17.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2024.
Дата набрання законної сили: 13.03.2024 (частково)
Результат оскарження 13.03.2024 Миколаївський апеляційний суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/483/106/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 483/1816/23
		Провадження № 2/483/106/2024
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 січня 2024 року м. Очаків
		Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
		головуючої  судді Шевиріної Т.Д.,
		за участю секретаря  Акопової К.Р.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		30 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, предметом якого є: визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., зареєстрованого в реєстрі за №80431, за вимогою ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" про стягнення з позивачки 84 511 грн 45 коп.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачці не було відомо про наявність будь-якої заборгованості, жодних повідомлень вона не отримувала, а тому вважає виконавчий напис таким, що вчинений з порушенням встановленого законом порядку. 
		05 грудня 2023 року судом відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, в позовній заяві зазначили про розгляд справи за їх відсутності. 
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини не явки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. 
		Треті особи в судове засідання не з`явилися, про причини не явки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. 
		Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		Судом встановлено, що 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 80431 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 83 861 грн 45 коп.
		10 січня 2022 року постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 80431, вчиненого 12 червня 2021 року.
		Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
		Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Згідно з частиною першою статті 39 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
		Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172.
		Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів "Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано; визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", у тому числі в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
		2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості". 
		Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
		Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі N 757/24703/18-ц (провадження N 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
		Оскаржений позивачкою виконавчий напис вчинений нотаріусом 12 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
		Оскільки укладений договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
		Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
		Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Оскільки позивачка свій процесуальний обов`язок доказування виконала  довела належними та допустимим доказами ту обставину, що договір, укладений між сторонами, не був посвідчений нотаріально, і нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на підставі такого договору, а відповідач цих обставин не спростував, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачкою сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 1 073 грн 60 коп., що підтверджується відповідною квитанцією.
		Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Крім того, за приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.
		За правилами п. 1 ч. 2, ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, крім судового збору, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові  на позивача, у разі часткового задоволення позову  на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до ч.ч. 3-6 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Крім того, згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Як вбачається з матеріалів справи, 29 листопада 2023 року представником позивачки через підсистему «Електронний суд» подано до суду позовну заяву та відповідно до ст. 134 ЦПК України зазначено про витрати на професійну правничу допомогу, що складають 7 000 грн та гонорар в розмірі 10% від ціни позову в 8451 грн 15 коп..
		В позовній заяві представником заявлено про розподіл судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 451 грн 15 коп. та надано докази, які обґрунтовують судові витрати.
		З матеріалів справи вбачається, що 06 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Юрконсалт» укладено договір про надання правової допомоги на представництво інтересів позивачки в судах України.
		За умовами договору, адвокат бере на себе зобов`язання здійснювати представництво клієнта та надавати йому інші види професійної правничої допомоги щодо представництва у спорі про визнання виконавчого напису № 80431 від 12 червня 2021 року таким, що не підлягає виконанню. 
		Крім того, угодою визначено, що гонорар адвоката становить 10 відсотків від суми боргу, що складає 8451 грн 15 коп. 
		На підтвердження витрат на правничу допомогу надано рахунки та акти виконаних робіт на загальну суму 15 451 грн 15 коп.. 
		З урахуванням викладеного, беручи до уваги співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу з ціною позову, виходячи з предмета спору, суті правовідносин та обсягу виконаних робіт (наданих послуг), витраченого часу, а також критерій розумності їхнього розміру, відсутність з боку відповідача заперечень щодо судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» в рахунок витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги при розгляді справи, 15 451 грн 15 коп..
		Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачені позивачкою в рахунок судового збору кошти стягуються на її користь з відповідача. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		 
		Цивільний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити повністю. 
		 
		Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за №80431.
		 
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1  16524 (шістнадцять тисяч п`ятсот двадцять чотири) гривні 75 копійок судові витрати. 
		 
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Головуюча:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...