Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/14939/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2024. Зареєстровано: 17.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/522/438/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162510000739

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 січня 2024 року                                 м. Одеса
		 
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю:
		секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		захисника - ОСОБА_7 
		обвинуваченої - ОСОБА_8 
		потерпілої - ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023162510000739 від 25.05.2023 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, з незакінченою вищою освітою, офіційно не працюючої, не заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, -
		встановив:
		ОСОБА_8 25.05.2023 року приблизно о 17:09 год., у денний час доби, при необмеженій видимості, в умовах вологого дорожнього покриття, керуючи технічно справним автомобілем «Hyundai IX35», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, здійснювала рух по крайній правій смузі руху проїзної частини вул. Канатна у Приморському районі м. Одеси з боку вул. Італійський бульвар в напрямку вул. Пироговська, на якій організовано односторонній рух по двом широким смугам руху.
		Під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розміщеного напроти буд. № 83 по вул. Канатна, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожніми знаками 5.38.1 і 5.38.2 згідно Правил дорожнього руху України, встановленими перед даним пішохідним переходом по ходу напрямку руху автомобіля «Hyundai IX 35», реєстраційний номер НОМЕР_1 , видимість та оглядовість яких для водія ОСОБА_8 була необмеженою і призначений для переходу пішоходами проїзної частини вул. Канатна, водій ОСОБА_8 будучи не уважною і не стежачи за дорожньою обстановкою, перед продовженням руху через пішохідний перехід не переконалася що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху, в умовах мокрого дорожнього покриття не обрала тієї безпечної швидкості свого руху, яка б дозволяла безпечно керувати транспортним засобом, постійно контролювати його рух та вчасно реагувати на можливу зміну для неї дорожньої обстановки, в тому числі на пішохідному переході, не знизила своєчасно швидкість руху керованого нею автомобіля аж до зупинки транспортного засобу, та без зупинки почала проїжджати пішохідний перехід, перед яким у попутній лівій смузі руху зупинився інший автомобіль, не переконавшись при цьому у відсутності на пішохідному переході пішоходів, які мають перевагу в русі при переході проїзної частини по ньому і, для яких могла бути створена перешкода чи небезпека, в результаті чого на пішохідному переході передньою правою частиною кузова автомобіля «Hyundai IX 35», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустила наїзд на пішоходів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перетинали проїзну частину вул. Канатна рухаючись по вказаному пішохідному переході зліва направо по ходу напрямку руху автомобіля «Hyundai IX 35», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, ОСОБА_10 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, з якими останні були доставлені та госпіталізовані до КНП «Міська клінічна лікарня № 11» OMP.
		Потерпіла ОСОБА_9 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому проксимального метаепіфізу правої плечової кістки зі зміщенням, закритого перелому зовнішнього виростку лівої плечової кістки зі зміщенням, закритих переломів кісток тазу (перелом даху правої вертлюгової западини з незначним зміщенням, перелом верхньої гілки лонної кістки з права зі зміщенням, перелом бічних мас крижі з права без зміщення).
		Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів та могли бути отримані в умовах ДТП (контакту автомобіля, що рухаються з тілом пішохода) 25.05.2023 року і відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
		У даній дорожньо-транспортній ситуації належні дії водія автомобіля «Hyundai IX35»,реєстраційний номер НОМЕР_1 регламентувалися випогами п.18.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а у разі необхідності зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
		Водій автомобіля «Hyundai IX 35», реєстрацій номер НОМЕР_1 належним виконанням вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді.
		З технічної точки зору, дії водія автомобіля «Hyundai IX 35», реєстрацій номер НОМЕР_1 , які не відповідали вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
		Таким чином, водій ОСОБА_8 своїми необережними діями допустила порушення вимог п. п. 2.3 (b); 2.9 (a), 4.16 (a); 10.1; 12.1; 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:
		п. 2.3 ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		п.2.9 ПДР «Водієві забороняється»:
		а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
		п. 4.16 ПДР «Пішохід має право:
		а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора»;
		п. 10.1 ПДР «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
		п. 12.1 ПДР «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
		п. 18.1 ПДР «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
		п. 18.4 ПДР «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
		Допитана в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_8 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнала повністю, не оспорюючи при цьому обставини злочину, які викладені в обвинувальному акті, але не погодилась на спрощений порядок розгляду кримінального провадження відносно неї, наполягала на дослідженні всіх доказів у справі. У зв`язку з такою позицією сторони захисту судом було встановлений повний порядок дослідження доказів у цій справі. 
		Водночас, обвинувачена заявила, що у скоєному вона щиро кається і на даний час вона зробила для себе позитивні висновки та вирішила не сідати за кермо в стані алкогольного сп`яніння.
		Так, в судовому засіданні ОСОБА_8 дала суду показання, що вона, дійсно, рухалась на своєму автомобілі «Hyundai» у вказані в обвинувальному акті місці, дату. Перед тим як сісти за кермо автомобіля, вона вживала алкогольні напої через складі сімейні обставини, пов`язані з розлученням із чоловіком та змушена була виїхати через термінове прохання сестри. Під час руху на автомобілі вона на пішохідному переході не помітила пішоходів та здійснила на них наїзд. Після ДТП вона одразу викликала швидку допомогу та відшкодувала всі збитки потерпілій, одразу як вона потрапила до лікарні. Також вона відшкодувала всі витрати державі за перебування потерпілої у лікарні та витрати, які пов`язані з проведеними у справі екпертизами.
		 
		Вина обвинуваченої ОСОБА_8 , крім повного визнання останньою, підтверджується дослідженими судом доказами.
		Так, потерпіла ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначила, що 25.05.2023 року приблизно о 17:10 год. розійшлась з колегами на Канатній, 83, переходила дорогу, направлялась додому. У двох смугах машини зупинились, на третій смузі автомобіля не було, підійшовши до кінця дороги та з того моменту не пам`ятає що сталось, оскільки її збила машина. Також потерпіла повідомила, що їй все відшкодовано, вона не має будь-яких претензій до обвинуваченої. Вчинок ОСОБА_8 вона засуджує через його скоєння у стані алкогольного сп`яніння, однак просила призначити винній покарання не пов`язане з позбавленням волі.
		Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.05.2023 року, зі схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.05.2023 року, фототаблицею до нього, згідно якого огляд проводився по вул. Пантелеймонівська та вул. Пироговська, де стався наїзд на пішоходів на пішохідному переході. Локалізацією пошкоджень автомобіля «Hyundai» державні номерні знаки НОМЕР_1 - пошкоджено передній бампер, капот розбито та інші пошкодження та два зонта (т.2, а.с. 43-59).
		Копіями Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000935 від 25.05.2023 року за результатами обстеження спеціального приладу «Alcotest 6810» з результатом 3,06% алкоголю, згідно якого висновком за результатами огляду ОСОБА_8 є те, що вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння 25.05.2023 року; Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000935 від 25.05.2023 року, згідно якого ОСОБА_8 перебувала у стані алкогольного сп`яніння (т.2, а.с.35, 60, 61).
		Протоколом огляду, отримання та виготовлення копії інформації від 09.06.2023 року, згідно якого у будівлі Одеської обласної адміністрації здійснено пошук та виявлено у системі відеоспостереження - відеозапис з камер зовнішнього відеоспостереження, які фіксують в напрямку вул. Канатна 25.05.2023 року з 16:45 год по 17:12 год. (т.2, а.с.65).
		Копіями карток виклику та виїзду бригад ШМД на дорожньо-транспортну подію з КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Одеської обласної ради», які підтверджують виїзд швидкої на місце ДТП (т.2, а.с. 73-76).
		Висновком № 23-2776 транспортно-трасологічної експертизи дослідження автомобіля Hyundai IX35, згідно якого досліджуваний автомобіль Hyundai IX35 має пошкодження та сліди динамічного характеру, які розташовані в його правій передній частини, загальною спрямованістю спереду-назад, які характерні для контактування з двома об`єктами, що не мають міцних твердих кромок і частин (у порівнянні з міцністю металу). Утворення цих пошкоджень та слідів характерно при контактуванні даній частини кузова автомобіля з тілами двох людей (т.2, а.с. 77-79).
		Висновком № 23-2777 автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля Hyundai IX 35, згідно якого до моменту ДТП рульове керування автомобіля Hyundai IX35, його ходова частина дозволяли водієві керувати автомобілем, не мали несправностей, які б приводили до раптової для водія відмови, відведення автомобіля убік, або до раптової втрати керованості транспортним засобом.
		До моменту ДТП робоча гальмова система автомобіля дозволяла знижувати швидкість транспортного засобу з відомої водію ефективністю, не мала несправностей, що приводять до раптової для водія відмови, раптового відведення автомобіля убік при русі й гальмуванні.
		Оскільки до моменту ДТП в системах управління автомобіля несправностей, які б приводили до раптової їх відмови, або до раптової втрати керованості транспортним засобом не малось, питання про наявність несправностей систем не мають технічного сенсу, тому не вирішувалось (т.2, а.с. 84-86).
		Висновком № 23-3061 автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля Hyundai IX35 на пішохода, згідно якого дії водія автомобіля Hyundai IX35 регламентувалися вимогами пункту 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
		Виконанням вимог пункту 18.4 ПДР, водій автомобіля Hyundai IX35 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішоходів. Дії водія автомобіля Hyundai IX35, які не відповідали вимогам пункту 18.4 ПДР, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв?язку з ДТП (т.2, а.с.90-92).
		Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 03.07.2023 року, згідно якого оглядом був CD-диск з рентгенівськими знімками ОСОБА_11 , DVD-диск з КТ-знімком на ім`я ОСОБА_11 (т.2, а.с.102-107).
		Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 12.07.2023 року з описом - розширена медична довідка на ім`я ОСОБА_9 (т.2, 108-109).
		Висновком № 894 від 04.07.2023 року, згідно якого у ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий перелом проксимального метаепіфізу правої плечової кістки зі зміщенням, закритий перелом зовнішнього виростку лівої плечової кістки зі зміщенням, закритий перелом кісток тазу (перелом даху правої вертлюгової западини з незначним зміщенням, перелом верхньої гілки лонної кістки справа зі зміщенням, перелом бічних мас крижі справа без зміщення).
		Вказані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, та могли бути отримані в умовах ДТП (контакту автомобіля, що рухається, з тілом пішохода).
		Враховуючі дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 25.05.2023 р.
		Перелічені ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень, які за критерієм тривалого розладу здоров?я строком понад 21 день згідно п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості (т.2, а.с.110-112).
		Копією медичної картки стаціонарного хворого № 8435 ОСОБА_9 з медичною документацією та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.06.2023 року (справа № 522/10249/23, провадження № 1-2с/522/3620/23) (т.2, а.с.156-207).
		 
		Також, вина ОСОБА_8 підтверджується наступними документами, які містять інформацію, яка підтверджує фактичні дані про наявність обставин, що мають значення для цього кримінального провадження і, які доведені обвинуваченням. При цьому враховує, що досліджені і наведені рапорти співробітників поліції та витяги з ЄРДР, надані прокурором в підтвердження вини обвинуваченого, є документами та не є процесуальним джерелом доказів в розумінні вимог КПК України, зокрема, ст. 84 КПК України, однак ці документи судом враховуються в сукупності з іншими дослідженими доказами.
		Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12023162510000739 віл 25.05.2023 року, згідно якого 25.05.2023 року приблизно о 17:09 год. в Приморському районі м. Одеса водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем HUNDAY, р.н. НОМЕР_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, здійснюючи рух по в Канатна з боку вул. Італійський бульвар в напрямку вул. Пироговська, навпроти буд. №83 по вул. Канатна, допустила наїзд на пішоходів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які перетинали проїзну частину вул. Канатна зліва направо відносно руху автомобіля межах нерегульованого пішохідного переходу. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримали тілесні ушкодження, з якими були госпіталізовані до КНП МКЛ № 11» OMP (т.2, а.с. 1-2).
		Рапортом ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про те, зо 25.05.2023 року о 17:10 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.05.2023 року о 17:09 год. у м. Одеса, вул. Канатна, 83, автомобіль «Hyundai», державні номерні знаки НОМЕР_1 збив двох жінок на пішохідному переході, автомобіль, шмд на місці (т.2, а.с. 36).
		Рапортом ВП №2 ОРУП№1 ГУНП в Одеській області про те, що 25.05.2023 року о 17:47 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.05.2023 року о 17:06 год. у м.Одеса, вул. Канатна, 83, автомобіль збив пішохода навпроти обладміністрації. Постраждала ОСОБА_9 , 64 роки, ЗЧМТ, закритий перелом плечевого суглобу, закритий перелом лівого ліктьового суглобу, забій грудини, політравма, доставлена до МКЛ№11 (т.2, а.с.37).
		Рапортом ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про те, зо 25.05.2023 року о 17:49 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.05.2023 року о 17:08 год. у м. Одеса, вул. Канатна, 83, автомобіль збив пішохода ОСОБА_10 , 55 років, діагноз - зчмт, сгм, забій лобної поверхні, рублена рана шиї, забій пояснично хрестового відділу хребта, доставлена до МКЛ №11. (т.2, а.с. 38).
		Рапортом інспектора взводу №1 роти №2 БПОП ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 про обставини події, яка відбулась 25.05.2023 року наїзд авто на літню жінку (т.2,а.с.39).
		Рапортом ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеські й області, згідно якого 31.05.2023 року о 12:24 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.05.2023 року о 17:10 год. у м. Одеса, вул. Канатна, 83 щодо обставин наїзду авто на жінку у м.Одеса, вул. Канатна, 83. (т.2, а.с.40)
		Відповіддю з КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР від 11.07.2023 року № 01-83/1953 про відшкодування за стаціонарне лікування ОСОБА_9 (т.2, а.с. 135)
		Всі перелічені джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані про те, що ОСОБА_8 порушила правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а тому кладе в основу обвинувального вироку.
		 
		Суд не допитував свідків обвинувачення, оскільки від допиту свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор відмовився, зазначивши, що на його переконання, досліджені в суді визнавальні покази обвинуваченої, потерпілої та письмові докази повністю доводять висунуте ОСОБА_8 обвинувачення.
		 
		Разом з цим, дотримуючись сформованої позиції щодо підвищеного порогу вимогливості до доказування, суд не вбачає правових підстав для визнання доказами - протокол огляду речових доказів від 10.06.2023 року, з додатком, згідно якого на час хронометражу відео-файлу 17:09:06, що відповідає часу скоєній ДТП, видно, як по проїзній частині по вул. Канатна в м. Одесі проїжджають транспортні засоби, однак обставини дорожньо-транспортної пригоди, які мали місце 25.05.2023 року приблизно о 17:09 в об`єктив камери не потрапляють (т.2, а.с.68-69), протокол тимчасового доступ до речей і документів від 23.06.2023 року з описом речей і документів, які були вилучені - медична документація стаціонарного (амбулаторного) хворого № 8437 на ім`я ОСОБА_10 (т.2. а.с.96-97), висновок експерта № 684 від 29.05.2023 року, згідно якого у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії Легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (.2, а.с.99-101), клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 з додатками (т.2, а.с.117-123), клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 з додатками (т.2, а.с.124-126), клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 з додатками (т.2, а.с.127-129), клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 з додатками (т.2, а.с.130-131), клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 з додатками (т.2, а.с.132-133), відповідь з КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР від 11.07.2023 року № 01-83/1811 про відшкодування за стаціонарне лікування ОСОБА_10 (т.2, а.с. 134), копія медичної картки стаціонарного хворого № 8437 ОСОБА_10 з медичною документацією (т.2, а.с.136-155), копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради (т.2, а.с.3), копія Статуту Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради (т.2, а.с.4-8), письмові пояснення ОСОБА_8 (т.2, а.с. 25), оскільки вказані протоколи, висновок експерта, протокол тимчасового доступу, клопотання сторони захисту з додатками, копія Виписки та копі Статуту, письмові пояснення не містять інформації, яка має значення для цього кримінального провадження, тому суд визнає, що перелічені документи, подані стороною обвинувачення та досліджені судом, доказового значення в межах даного провадження не мають, тому не можуть бути поставлені в основу обвинувального вироку.
		Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.
		Таким чином, допитавши обвинувачену, потерпілу, дослідивши письмові докази, з`ясувавши ступінь участі її у спричиненні злочинного наслідку, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
		Досліджені судом докази дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , про винуватість останньої в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених стороною обвинувачення обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. 
		Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_8 у вчиненні нею злочину, та кваліфікує її дії за ч.1 ст.286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_8 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Обвинувачена ОСОБА_8 вчинила злочин, який у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів та відповідно до розділу Особливої частини КК України є злочином проти безпеки руху та експлуатації транспорту, вчиненим з необережності.
		ОСОБА_8 офіційно не працевлаштована, має постійні місце реєстрації та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
		Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненому та активне сприяння в розкритті злочину та добровільне відшкодування шкоди.
		Щодо доводів захисника щодо необхідності врахування пом`якшуючих обставин а саме: щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину та добровільне відшкодування шкоди потерпілій особі для застосування до обвинуваченої положень ст. 69 КК України, судом зазначається наступне.
		Згідно з вимогами статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Частина 1 статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
		Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
		При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити із системного тлумачення статей 66 та 69 КК і тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину.
		Ці обставини у своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, неодноразово викладеною в судових рішеннях.
		Так, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №199/6365/19, і ця позиція суду касаційної інстанції враховується судом у відповідності до положень ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положення якої кореспондуються з ч. 6 ст. 368 КПК України.
		Щире каяття обвинуваченої полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події злочину, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		Обвинувачена повністю визнала свою вину, висловила щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявила готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяла у майбутньому протиправних дій не вчиняти, що виглядало для суду достатньо переконливо. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, у діях обвинуваченої ОСОБА_8 наявна обставина, яка пом`якшує покарання, а саме щире каяття.
		Активне сприяння розкриттю злочину означає, що особа, яка вчинила злочин, своїми діями надає допомогу (сприяє) правоохоронним органам у розкритті злочину, тобто встановленні всіх обставин вчинення злочину, винних осіб, а також у виявленні причин та умов злочину.
		Сприяння розкриттю злочину здійснюється добровільно у будь-якій формі: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб. Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним.
		Суд погоджується з доводами захисника у тому, що обвинувачена активно сприяла у розкритті злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, оскільки вона після дорожньо-транспортної пригоди з пішоходами, з місця події не зникла, викликала першу невідкладну медичну допомогу, добровільно поїхала з співробітниками поліції на медичний огляд.
		Враховуючи викладене, суд вважає, у діях обвинуваченої ОСОБА_8 наявна обставина, яка пом`якшує покарання, а саме активне сприяння розкриттю злочинів.
		Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди означає добровільне задоволення у повному обсязі обґрунтованих претензій потерпілого, що засновані на матеріалах кримінального провадження. Таким чином критеріями для визначення способу відшкодування (компенсації) шкоди є: вид завданої шкоди (моральна, фізична, майнова) позиція потерпілого, яка має пріоритетне значення.
		Оскільки згода винуватого на добровільне відшкодування (компенсації) шкоди, а також згода потерпілого на відповідний спосіб її відшкодування (компенсації) має правове значення, то належною процесуальною формою фіксації може бути: усна заява, оформлена відповідним протокол або зафіксована в журналі судового засідання та засвідчена їх підписом; письмова заява, що подається потерпілим, винним до органів, які здійснюють кримінальне провадження. У кожному окремому випадку повинні бути зібрані докази, що підтверджують факт добровільного відшкодування (компенсації) завданих збитків або усунення (загладжування) заподіяної шкоди (наприклад, заяви і розписки потерпілих, квитанції, інші фінансові документи), які долучаються до матеріалів кримінального провадження.
		У судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_8 виплатила свідку ОСОБА_10 та потерпілій ОСОБА_9 , які постраждали від ДТП повну матеріальну та моральну шкоду та нею сплачено витрати на лікування ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у КНП «Міська клінічна лікарня №11» та витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні.
		Одночасно, захисник посилається на те, що ОСОБА_8 напередодні ДТП вживала алкоголь через сімейні обставини та воєнне положення в Україні, що призвело до нервового зриву та не мала наміру сідати за кермо у стані алкогольного сп`яніння, її вимусили обставини та їх збіг.
		Для визнання цих обставин такими, що пом`якшують покарання, необхідно встановити об`єктивний зв`язок між даними обставинами і вчиненим злочином. 
		Сторона захисту в судовому засіданні не довела перед судом такого зв`язку між тяжкими особистими та сімейними обставинами, не розкрили їх зміст та не обґрунтували зв`язок із вчиненим злочином, яке інкримінуються ОСОБА_8 .
		Відповідно до вимог ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Приписи ст. 69 КК про призначення винній особі більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках. Підставами для застосування цієї статті є встановлення не лише наявності кількох пом`якшуючих обставин, а й того факту, що їх наявність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Тобто для застосування судом положень ст. 69 КК повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. Проте у будь-якому разі встановлені обставини, що пом`якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.
		Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Правилами дорожнього руху України регламентовано єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, якого повинні неухильно дотримуватись усі його учасники, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, через це уникнення обвинуваченою справедливого покарання негативно вплине й на сприйняття суспільством, зокрема іншими водіями, необхідності суворо дотримуватись Правил дорожнього руху.
		Саме через вибіркову безкарність водіїв, які порушують Правила дорожнього руху, смертність та травматизм на дорогах України залишаються невиправдано високими, а відповідально ставляться до додержання вказаних Правил вкрай мала частина водіїв.
		В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
		Більш того, на думку суду слід врахувати обставини злочину, а саме характер порушених вимог Правил дорожнього руху, адже ОСОБА_8 свідомо сіла за кермо транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння, рухалась у населеному пункті, що могло спричинити більш тяжкі наслідки, однак обвинувачена байдуже до цього поставилась. Зокрема, як убачається зі встановлених судом фактичних обставин, ОСОБА_8 здійснила наїзд на пішоходів, які перебували на нерегульованому пішохідному переході, та в той час, коли інші водії зупинились надаючи перевагу в русі пішоходам.
		Судом враховується позиція Верховного Суду, який у своїй практиці розгляду справ, пов`язаних з порушенням Правил дорожнього руху, особливо водіями, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння, неодноразово вказував на те, що дане кримінальне правопорушення належить до суспільно небезпечних злочинів у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, а тому позиція потерпілого у справі щодо покарання, яке винний повинен понести за скоєне, під час вирішення цього питання судом не є вирішальною. 
		Отже, у кримінальних провадженнях щодо двооб`єктних кримінальних правопорушень, враховуючи правові позиції Верховного Суду, можна виділити такі критерії: 1) закон; 2) інтереси суспільства; 3) забезпечення балансу інтересів сторін про примирення. 
		У даному кримінальному провадженні баланс визначених критеріїв не дотриманий, при задоволені інтересів потерпілої та обвинуваченої, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, не можуть залишатись поза увагою суду інтереси суспільства, безпека окремих його громадян та по суті безкарність ОСОБА_8 , за вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, наслідком якого стало спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
		Конкретні обставини вчиненого ОСОБА_8 злочину, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, дані про особу обвинуваченої, яка не розрахувала суспільну небезпечність своїх дій, самовпевнено вважала, що такі наслідки не настануть, безумовно свідчать про суспільну небезпечність вчиненого злочину.
		Суд вважає, що наявність щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданої шкоди у цьому кримінальному провадженні не призвели до істотного зниження ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_8 діяння, таким чином під час дослідження судом доказів, наданих сторонами на обґрунтування відповідності її вимогам Кримінального процесуального кодексу України, судом не встановлено достатніх підстав щодо застосування до обвинуваченої ОСОБА_8 при призначенні покарання статті 69 Кримінального кодексу України.
		Суд, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_8 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання виду та міри покарання, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства у загальносоціальному плані.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
		Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		Отже, вирішуючи вид покарання обвинуваченої ОСОБА_8 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до вимог ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, його вид та суспільну небезпечність, наслідки вчинення злочину та поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, яка одразу викликала потерпілій карету швидкої допомоги та в подальшому не самоусунулась від відшкодування шкоди. Також, суд ураховує, що ОСОБА_8 раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра на нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_8 необхідно для її виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.286-1 КК України.
		В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі саме у мінімальних межах санкції частини статті повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винній.
		Призначення ОСОБА_8 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», установлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
		Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особи, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі хоча і є винятковими, але застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
		Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченою покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується, що вчинення дорожньої транспортної пригоди водієм, який перебуває у стані алкогольного сп`яніння, унеможливлює звільнення його від призначеного покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України, оскільки зазначеною статтею передбачена заборона у її застосуванні та вказане узгоджується з позицією викладеною у Постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.06.2023 року (справа № 170/667/21, провадження № 51-2473км22).
		Згідно позиції, викладеної у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08 серпня 2023 року по справі №599/1247/22, визначено, що звільнення від призначеного покарання з випробуванням відповідно до вимог ст.75 КК України «не вплине на формування думки інших осіб про неприпустимість порушення Правил дорожнього руху України та чітке розуміння того, що особа буде нести невідворотне та справедливе покарання за такі дії. Тому, на думку ККС ВС, не знижує тяжкості й небезпечності кримінального правопорушення, вчиненого засудженим за наведених обставин, його характеристика у загальносоціальному плані, факт часткового відшкодування матеріальної шкоди завданої вчиненим ним кримінальним правопорушення та наміри відшкодувати всі витрати на лікування потерпілої та завдану їй моральну шкоду». 
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.286-1 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує обставини вчиненого злочину, наслідки, які настали в результаті його вчинення, характер і мотиви допущених порушень ПДР та поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, а тому приходить до висновку про доцільність та необхідність призначення їй додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки.
		Судом встановлено, що ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні була затримана 25.05.2023 року, що підтверджено відповідним протоколом від 25.05.2023 року (т.2 а.с.62-64). 26 травня 2023 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси до ОСОБА_8 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк якого сплив, однак з набранням вироком законної сили з метою його виконання обвинувачену ОСОБА_8 слід затримати та взяти під варту. В силу положень ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного покарання за даним вироком обвинуваченій ОСОБА_8 слід зарахувати строк її попереднього ув`язнення в період з 25 по 26 травня 2023 року з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі
		У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України суд не стягує з обвинуваченої ОСОБА_8 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз (Акт №23-2776, №23-2777, Акт № 23-3061), оскільки ці витрати були повністю відшкодовані обвинуваченою, що підтверджено наданими нею копіями квитанції (т.1 а.с.35). 
		В силу ч.4 ст.174 КПК України, з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 р. (справа № 522/10249/23, провадження № 1-кс/522/3341/23). 
		Речові докази, визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановами старшого слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 від 10.06.2023 року, від 02.09.2023 року - DVD-R диски, - в силу п.7 ч.9 ст.100 КПК України, слід залишити в матеріалах кримінального провадження, до якого вони долучені; автомобіль «Hyundai», р.н. НОМЕР_1 , у відповідності до ч.9 ст.100 КПК України, слід залишити у законного володільця. 
		Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК, суд -
		ухвалив:
		ОСОБА_8 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, та призначити їй покарання за ч.1 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		З набранням вироком законної сили з метою його виконання ОСОБА_8 затримати та взяти під варту.
		Строк покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту її фактичного затримання та взяття під варту.
		Зарахувати в строк призначеного ОСОБА_8 покарання, строк її попереднього ув`язнення з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі, період з 25 по 26 травня 2023 року.
		З набранням вироком законної сили накладений арешт на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 р. (справа № 522/10249/23, провадження № 1-кс/522/3341/23) - скасувати.
		Речові докази визнані такими та долучені до матеріалів провадження:
		- DVD-R диски, - в силу п.7 ч.9 ст.100 КПК України, залишити в матеріалах кримінального провадження, до якого вони долучені; 
		- автомобіль «Hyundai», р.н. НОМЕР_1 ., у відповідності до ч.9 ст.100 КПК України, залишити у його законного володільця.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя
		Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 
		 
		 
		16.01.2024 
		 
		Єдиний унікальний номер справи: №522/14939/23
		Номер провадження № 1-кп/522/438/24
		Головуючий суддя - ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...