Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/13874/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 17.01.2024. Зареєстровано: 18.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2024.
Дата набрання законної сили: 17.01.2024
Номер судового провадження: 33/4823/47/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 750/13874/23 Головуючий у 1 інстанції Меженнікова С. П. Провадження № 33/4823/47/24   Категорія - ч. 5 ст. 126 КУпАП   
		 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 січня 2024 року місто Чернігів
		 
		 
		Чернігівський апеляційний суд в складі:
		 
		головуючого судді - Оседача М.М.,
		за участю особи, що притягується 
		до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 ,
		захисника  адвоката Шаповалова М.С.,
		 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 грудня 2023 року,-
		 
		 В С Т А Н О В И В :
		 
		Цією постановою:
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
		 
		Як встановив суд, 14 вересня 2023 року, о 21 год. 57 хв., в м. Чернігові, по вул. Кільцева, 8, ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував автомобілем марки "РАФ 22038" д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування даним транспортними засобами, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України.
		 
		Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Акцентує увагу на тому, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторність правопорушення, а саме, притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, протягом року, оскільки, постанова уповноваженої особи патрульної поліції від 06.11.2022 року, про накладення адміністративного стягнення, не набрала законної сили.
		 
		Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
		 
		Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Судом першої інстанції вимоги зазначених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення не дотримані в повному обсязі.
		Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №520818 від 14 вересня 2023 року, в вину ОСОБА_1 ставилось вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, яке полягало у тому, що він 14 вересня 2023 року, о 21 год. 57 хв., в м. Чернігові, по вул. Кільцева, 8, повторно протягом року, керував автомобілем марки "РАФ 22038" д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування даним транспортними засобами, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України.
		 
		Однак, матеріали справи не містять належних і допустимих, тобто, зібраних з дотриманням вимог Закону, доказів порушення ОСОБА_1  Правил дорожнього руху, які були би законною підставою для його зупинки.
		 
		 
		 
		Так, ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський має право зупиняти транспортні засоби.
		Даний перелік передбачає такі випадки: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
		Він нерозривно пов`язаний з моментом вчинення правопорушення, що підтверджується зазначеною статтею Закону України «Про Національну поліцію», оскільки в ній йдеться про підстави за наявності яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби які рухаються, і так само містить обов`язок поліцейського повідомити водію про причини зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
		Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки, за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху може поставити під сумнів подальші дії працівників поліції.
		 
		З матеріалів справи видно, що жодної з наведених підстав для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 у працівників поліції в даному випадку не було.
		 
		Так, у Постанові Верхового суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17 зазначено, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм Правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
		 
		Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.5) вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Після зупинки транспортного засобу поліцейські не представились, не повідомили причину зупинки, за відсутності правових підстав почали вимагати у ОСОБА_1 документи, не пояснивши причини цієї вимоги. 
		 
		Разом з тим, працівники поліції ігноруючи положення ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», не повідомили ОСОБА_1 про застосування технічних засобів при виявленні та фіксуванні правопорушення.
		 
		Отже, в даному випадку працівниками поліції належним чином не задокументовано і не долучено до матеріалів справи належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження законності зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 згідно з ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію".
		 
		Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева», будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що має зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня. У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.
		 
		Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими без законних підстав, а тому складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП не можна вважати допустимим доказом.
		 
		Отже, аналіз встановлених у ході апеляційного розгляду обставин дає підстави для висновку про обґрунтованість доводів апелянта, наданих у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, оскільки, при складанні протоколу і оформленні матеріалів справи, працівниками поліції не долучено жодних доказів законності зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого складений протокол є недопустимим доказам і не може бути покладений в основу судового рішення.
		 
		За таких обставин, апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення доводів апелянта, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.
		 
		Тому, ураховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, матеріалів справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови і закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд  
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  задовольнити.
		 
		Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП  скасувати, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. 
		 
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.  
		 
		 
		 
		СуддяМ. М. Оседач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...