Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 573/2140/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 17.01.2024. Зареєстровано: 18.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2024.
Дата набрання законної сили: 17.01.2024
Номер судового провадження: 14558/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 січня 2024 р.Справа № 573/2140/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Калиновського В.А.,
		Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
		за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 27.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Свиргуненко Ю.М., вул. Шевченка, 17, м. Білопілля, Сумська область, 41800 по справі № 573/2140/23
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Сумського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 
		про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Білопільського районного суду Сумської області з позовом до Сумського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив суд:
		- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №СУ/649 від 29 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп.
		- стягнути з Сумського РТЦК та СП (код ЄДРПОУ 26620987) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29 жовтня 2023 року т.в.о. начальника Сумського РТЦК та СП Андрієм Сезько винесено постанову №СУ/649 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5 100 грн по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
		Відповідно до зазначеної постанови, 29 жовтня 2023 року, зупинений працівником національної поліції ОСОБА_1 без поважних причин не прибув за персональною повісткою до першого відділу Сумського РТЦК та СП на 09 годину 00 хвилин 24 липня 2023 року, чим порушив пункт 2 частини 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних, резервістів», визначених у додатку 2 до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року та вимоги ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Вказану постанову вважає незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що представники ІНФОРМАЦІЯ_1 персональну повістку ОСОБА_1 не вручили, а начебто склали акт про відмову. Даними про виклик ОСОБА_1 до Сумського РТЦК та СП на іншу дату позивач не володіє. Розгляд справи про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відбувався у вихідний день о 22 годині 45 хвилин без присутності позивача, копію постанови останній отримав 30 жовтня 2023 року. Винісши 29 жовтня 2023 року постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що 24 липня 2023 року він не прибув за викликом до Сумського РТЦК та СП, відповідач прийняв рішення поза межами встановленого частиною 1 статті 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
		Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 27.11.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
		Постанову про накладення адміністративного стягнення №СУ/649 від 29 жовтня 2023 року, винесену тво начальником СУМСЬКОГО РАЙОННОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ Андрієм СЕЗЬКО про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП визнано протиправною та скасовано.
		Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань СУМСЬКОГО РАЙОННОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що положеннями статті 277-2 КУпАП визначено обов`язок вручення повiстки особi, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, не пiзнiш як за три доби до дня розгляду справи лише в судi. Таким чином, оскiльки справа про адмiнiстративне правопорушення вiдносно позивача розглядалася територiальним центром комплектування та соцiальної пiдтримки, тому вiдсутнi визначенi законом пiдстави для повiдомлення про розгляд повiсткою.
		Крім того, прокол про адмiнiстративне правопорушення №СУ /649 вiд 29.10.2023 складено у присутностi позивача та його адвоката Шевченка С.В. та їх було повідомлено про дату, час та мiсце розгляду справи, роз`яснено права, передбаченi ст. 268 КУпАП та ст.63 Конституцiї України. Про факт вiдмови позивача вiд пiдписання протоколу зроблено вiдповiдний запис, а також у протоколi мiститься пiдпис його адвоката Шевченка С.В. (копiя протоколу мiститься в матерiалах справи).
		Тому, позивач не був позбавлений передбачених Конституцiєю України та КУпАП прав, зокрема бути присутнiм пiд час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, в тому числi про вiдкладення розгляду справи для використання позивачем юридичної допомоги адвоката, іншого фахівця у галузі права.
		Тобто, рішення суду першої інстанції від 27.11.2023 ухвалене з неправильним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі. 
		Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		Відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Сумського РТЦК та СП, врахувавши, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в повному обсязі підтримує вимоги апеляційної скарги. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. 
		Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 22 липня 2023 року працівниками Сумського РТЦК та СП на ім`я ОСОБА_1 виписано повістку про виклик до Сумського РТЦК та СП на 09 годину 24 липня 2023 року (а.с. 29 зворотній бік).
		Згідно з актом від 22 липня 2023 року, складеним працівниками Сумського РТЦК та СП солдатами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на блокпосту АДРЕСА_1 під час спроби вручити повістку про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 відмовився від її отримання. У зв`язку з цим йому повідомлено про необхідність явки на 09 годину 24 липня 2023 року до ТЦК та СП за адресою: АДРЕСА_2 з метою уточнення військово-облікових даних, проходження медичного огляду та вирішення питання про призов на військову службу під час мобілізації (а.с. 30).
		07 вересня 2023 року першим відділом Сумського РТЦК та СП до Сумського РУП ГУНП в Сумській області та ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП направлено повідомлення з проханням доставити ОСОБА_1 до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою:  АДРЕСА_3 для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки 22 липня 2023 року під час спроби вручення повістки про виклик до першого відділу Сумського РТЦК та СП на 09 годину 24 липня 2023 року для звірки облікових даних, останній відмовився від її отримання, про що було складено відповідний акт, у зв`язку з чим у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 210-1 КУпАП (а. с. 30 зворотній бік).
		Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії СУ№649 від 29 жовтня 2023 року, складеного начальником відділення обліку та бронювання солдат/сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_4 у присутності захисника Шевченка С.В., 29 жовтня 2023 року виявлено, що ОСОБА_1 без поважних на те причин не прибув за персональною повісткою до першого відділу Сумського РТЦК та СП за адресою: АДРЕСА_3 на 09 годину 00 хвилин 24 липня 2023 року, чим порушив пункт 2 частини 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних, резервістів», визначених у Додатку 2 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року та статтю 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП в особливий період.
		Розгляд справи за вказаним протоколом було призначено на 22 годину 45 хвилин 29 жовтня 2023 року у приміщенні кабінету №105 Сумського РТЦК та СП, за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 9-10).
		Постановою №СУ/649 від 29 жовтня 2023 року, винесеною т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5 100 грн (а. с. 7-8).
		Відповідно до наявних у протоколі та постанові відміток, копії цих документів ОСОБА_1 отримав 30 жовтня 2023 року.
		Згідно з довідкою №01-56/154/4б від 30 жовтня 2023 року, виданою КНП СОР «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», 29 жовтня 2023 року о 21 годині 34 хвилин працівниками бригади Центральної станції екстреної (швидкої) медичної допомоги здійснено виїзд на виклик №412 до ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . Останньому встановлено попередній діагноз: Гіпертонічний криз неускладнений, цефалгічний синдром, гостра ситуаційна реакція на стрес, AT - 180/100. Надана допомога (а.с. 12).
		Не погодившись із постановою про накладення адміністративного стягнення №СУ/649 від 29 жовтня 2023 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не було дотримано встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки особа, яка притягається до відповідальності не була проінформована про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Разом з цим, у порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, відповідачем не забезпечено можливість ОСОБА_1 скористатися фундаментальними правами - дати пояснення у справі, подати докази, заявити клопотання, а отже порушено його право на захист. Між тим, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення №СУ/649 була складена 29 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП. Відтак, оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, оскільки має місце порушення норм процесуального права при її винесені.
		Колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
		У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
		Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.
		У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Відповідно до статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Так, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
		Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
		Статтею 1 наведеного Закону визначено, що мобілізацією є комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Частинами п`ятою та шостою статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.
		Частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
		Підпунктом другим пункту першого Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
		Відповідно до пункту 3 цього Додатку 2 призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		Згідно ст. 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
		Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
		Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії СУ№649 від 29 жовтня 2023 року, складеного начальником відділення обліку та бронювання солдат/сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_4 у присутності захисника Шевченка С.В., 29 жовтня 2023 року виявлено, що ОСОБА_1 без поважних на те причин не прибув за персональною повісткою до першого відділу Сумського РТЦК та СП за адресою: АДРЕСА_3 на 09 годину 00 хвилин 24 липня 2023 року, чим порушив пункт 2 частини 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних, резервістів», визначених у Додатку 2 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року та статтю 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП в особливий період.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
		Спірною постановою про накладення адміністративного №СУ/649 від 29 жовтня 2023 року  ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з його неявкою 24 липня 2023 року до першого відділу Сумського РТЦК та СП за персональною повісткою.
		Враховуючи, що сам відповідач безпосередньо здійснював виклик ОСОБА_1 на 09 годину 24 липня 2023 року, а позивач не з`явився за вказаним викликом до Сумського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в зв`язку з чим відповідач був безпосередньо обізнаний про таку неявку, то 24 липня 2023 року є датою вчинення адміністративного правопорушення та датою його виявлення.
		Між тим, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення №СУ/649 була складена 29 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП.
		Наведений висновок узгоджуються з висновком Верховного Суду, зробленими в постанові від 17.07.2019 року в справі №601/952/16.
		Наведені вище обставини є підставою для визнання протиправною постанови про накладення адміністративного стягнення №СУ/649 від 29 жовтня 2023 року, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та її скасування, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
		Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.
		Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
		Враховуючи, що судом встановлено порушення відповідачем строку накладення на позивача адміністративного стягнення, що є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування спірної постанови, колегія суддів не надає оцінку по суті вчиненого позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. 
		Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
		Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
		Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 
		Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Білопільського районного суду Сумської області від 27.11.2023 року по справі № 573/2140/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Сумського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення.
		Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 27.11.2023 по справі № 573/2140/23 залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
		 
		Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді   О.М. Мінаєва   З.О. Кононенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...