Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/231/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2024. Зареєстровано: 18.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2024.
Дата набрання законної сили: 17.01.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		17 січня 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  911/231/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
		 
		за участю секретаря судового засідання:    Натаріної О.О.,
		 
		за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
		 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду
		(головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.)
		від 26.09.2023
		 
		у справі № 911/231/22
		 
		за позовом Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
		до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
		про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів,
		 
		та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватного акціонерного товариства "Росава"
		до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Малреді Венчурез Лімітед (Mulready Ventures Limited), Фролд Проджект Лімітед (Frold Project Limited), ОСОБА_1 ,
		про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів,
		 
		за участю представників учасників справи:
		позивача - Мельниченко А.В.,
		відповідача     - Дяченко В.С.,
		третьої особи з самостійними вимогами - не з`явився,
		третьої особи 1 - Мартиновський О.В.,
		третьої особи 2 - Лакуста О.І.,
		третьої особи 3 - не з`явився.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - АТ "Білоцерківська ТЕЦ", позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", відповідач, Товариство) та з урахуванням заяви про зміну предмета позову просило суд визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформлені протоколом № б/н позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2022.
		 
		Під час підготовчого провадження у даній справі Приватне акціонерне товариство "Росава" (далі - ПрАТ "Росава", третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) звернулося до суду з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якій просило суд визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформлені протоколом № б/н позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2022.
		 
		2. Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2022 у справі №911/231/22 задоволено позовні вимоги АТ "Білоцерківська ТЕЦ" та ПрАТ "Росава". Визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформлені протоколом № б/н позачергових загальних зборів акціонерів   ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2022. 
		 
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №911/231/22 рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2022 у справі № 911/231/22 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" та  ПрАТ "Росава" відмовлено.
		 
		3. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, АТ "Білоцерківська ТЕЦ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №911/231/22, а рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2022 у справі № 911/231/22 в частині задоволених вимог АТ "Білоцерківська ТЕЦ" залишити в силі, виклавши мотивувальну частину рішення відповідно до обґрунтувань (підстав) недійсності рішень загальних зборів акціонерів  ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2022, викладених у даній касаційній скарзі.
		   
		На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі АТ "Білоцерківська ТЕЦ" із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 908/3577/16, від 07.12.2021 у справі №908/3564/19 (щодо застосування статей 35, 41 Закону України "Про акціонерні товариства"); від 03.12.2019 у справі №904/10956/16 (щодо застосування статті 167 ГК України).
		 
		Крім того, підставою касаційного оскарження скаржник визначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування:
		 
		- частини першої статті 7 Закону України "Про міжнародне приватне право" у частині тлумачення правом України положень Закону про компанії 2006 року (Великобританія) щодо ліквідації компаній у зв`язку з виключення з реєстру компаній;
		 
		- статей 1000, 1012 Закону про компанії 2006 року (Великобританія) щодо встановлення відсутності обмежень у компаній, які були ліквідовані внаслідок виключення з реєстру компаній, стосовно ведення господарської діяльності та розпорядження активами, будь-яким чином діяти щодо справ компанії, у тому числі приймати участь та голосувати на позачергових загальних зборах товариств;
		 
		- положень частини другої статті 7 Закону України "Про міжнародне приватне право" у частині неможливості тлумачення правом України положень Закону Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року в частині наслідків виключення компаній з реєстру компаній (у контексті правової кваліфікації поняття "тимчасове виключення з реєстру компанії", визначеного у законодавстві Британських Віргінських Островів); 
		 
		- статті 215 Закону Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року в частині встановлення відсутності обмежень у компаній, виключених з реєстру компаній, діяти на території України, у тому числі приймати участь та голосувати на позачергових загальних зборах товариств (користуватися належними їм акціями таких товариств);
		 
		- частини першої статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" в частині встановлення змісту положень Закону про компанії 2006 року (Великобританія) та Закону Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року в частині визначення наслідків ліквідації/виключення з реєстру акціонерів товариств;
		 
		- статей 39, 47 Закону України "Про акціонері товариства" та статей 237, 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині викладення висновків щодо відсутності прямої вказівки у рішеннях про надання представниками акціонерів, які скликають загальні збори, підтвердження наявності у них права на підписання вимоги про скликання позачергових загальних зборів;
		 
		- статей 39, 47 Закону України "Про акціонері товариства" в частині викладення висновків, що подальше схвалення правочину (довіреності) спростовує порушення, які були допущені ініціюючими акціонерами в частині ненадання довіреності, яка надає їм права скликати загальні збори.
		 
		Також підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
		 
		АТ "Білоцерківська ТЕЦ" відзначає, що суд апеляційної інстанції належно не дослідив зібрані у справі докази, долучені Frold Project Limited, які нібито підтверджують той факт, що DALEBROOK CONSULTANTS LIMITED, LAVOY ALLIANCE LIMITED, LINK BUSINESS SOLUTIONS LIMITED, UNIVITA Inc згідно з заявами про адміністративне поновлення, поданих вже після проведення спірних загальних зборів, були поновлені, продовжують свої існування, наче їх не було вилучено з реєстру, на які посилався суд першої інстанції.
		 
		4. Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2023 відкрито касаційне провадження у справі №911/231/22 за касаційною скаргою АТ "Білоцерківська ТЕЦ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, зупинено дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №911/231/22 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
		 
		5. Відзивів на касаційну скаргу до Суду не надходило.  
		 
		6. Колегія суддів під час здійснення розгляду справи дійшла висновку, що наявні підстави для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Корпоративна палата) з огляду на таке.
		 
		Так, предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога АТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" та ПрАТ "Росава" до ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", оформлених протоколом № б/н позачергових загальних зборів акціонерів від 18.01.2022.
		 
		Звертаючись до суду з позовом, позивач, зокрема вказував, що не повідомлявся у встановленому законом порядку про дату та час проведення спірних зборів, у тому числі про те, що за ініціативою акціонерів Малреді Венчурез Лімітед (Mulreаdy Ventures Limited) та Фролд Проджект Лімітед (Frold Project Limited) відбулася зміна часу проведення загальних зборів з 10:00 на 12:00 18.01.2022, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості взяти участь на таких зборах, а також реалізувати належним чином своє право на участь в управлінні ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ".
		 
		Задовольняючи позовні вимоги АТ "Білоцерківська ТЕЦ" та ПрАТ "Росава", місцевий господарський суд виходив, зокрема з того, що належних доказів на підтвердження персонального повідомлення АТ "Білоцерківська ТЕЦ", у передбаченому законом та положеннями статуту порядку, про проведення 18.01.2022 позачергових загальних зборів акціонерів з порядком денним таких зборів, матеріали справи не містять. Отже, неповідомлення АТ "Білоцерківська ТЕЦ" про проведення 18.01.2022 позачергових загальних зборів акціонерів, з урахуванням одночасної наявності обставин необізнаності вказаної особи з відомостями щодо таких зборів (дату та час) та відсутності їх представників на зборах, свідчить про недотримання вимог закону про скликання і проведення позачергових загальних зборів.
		 
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду у цій частині, встановив, що усі акціонери (зокрема і позивач), які були включені до реєстру власників/переліку акціонерів для забезпечення персонального повідомлення акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" про проведення позачергових загальних зборів, були повідомлені про скликання загальних зборів персонально рекомендованими листами за 30 днів до дати проведення зборів депозитарною установою Приватним акціонерним товариством "ОКМА", що підтверджується матеріалами справи.
		 
		Водночас у визначений у повідомленні дату та час позивач не з`явився, що також не заперечується сторонами. 
		 
		Судом апеляційної інстанції було відхилено покликання позивача про неповідомлення його про зміщення (перенесення) часу проведення загальних зборів  з 10:00 год. до 12:00 год. того ж дня, адже як стверджує суд  апеляційної інстанції, якби позивач мав дійсний намір прийняти участь у загальних зборах і прибув у призначений час 18.01.2022 на 10:00, то він би був обізнаний з обставинами проведення загальних зборів, знав про зміщення часу з 10:00 год. на 12:00 год. та міг би з`ясувати причини такого зміщення та зачекати початку зборів.
		 
		Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції у цій частині, скаржник відзначає, що судом у застосуванні статей 35, 41 Закону України "Про акціонерні товариства" не були враховані висновки Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №908/3577/16, від 07.12.2021 у справі №908/3564/19.
		 
		Так, відповідно до положень статті 40 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори акціонерного товариства не можуть розпочатися раніше, ніж зазначено у повідомленні про проведення загальних зборів.
		 
		Реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.
		 
		Реєстраційна комісія має право відмовити в реєстрації акціонеру (його представнику) лише у разі відсутності в акціонера (його представника) документів, які ідентифікують особу акціонера (його представника), а у разі участі представника акціонера - також документів, що підтверджують повноваження представника на участь у загальних зборах акціонерів товариства.
		 
		Перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, підписує голова реєстраційної комісії, який обирається простою більшістю голосів її членів до початку проведення реєстрації. Акціонер, який не зареєструвався, не має права брати участь у загальних зборах.
		 
		До закінчення строку, відведеного на реєстрацію учасників зборів, акціонер має право замінити свого представника, повідомивши про це реєстраційну комісію та виконавчий орган акціонерного товариства, або взяти участь у загальних зборах особисто.
		 
		Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" обов`язок із повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів покладений на особу, яка скликає загальні збори. При цьому обраний особою, що скликає загальні збори акціонерів, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення акціонера про час та місце проведення зборів з метою реалізації ним свого права на участь у цих зборах. 
		 
		У постанові від 09.04.2019 у справі № 908/3577/16 (на яку вказує скаржник) Верховний Суд відзначив таке:
		 
		« 57. Суд виходить з того, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України та пункту 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" однією зі складових корпоративних прав є правомочність акціонера на участь в управлінні акціонерним товариством, яка реалізується ним, зокрема, шляхом участі в загальних зборах акціонерів. Отож зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо акціонер не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні товариством.
		59. Так, із встановлених судами обставин Суд вбачає, що у зв`язку з проведенням працівниками національної поліції заходів щодо виявлення вибухових пристроїв у відповідному приміщенні Збори не були розпочаті у час, визначений у повідомленні про скликання позачергових загальних зборів. У подальшому Збори були проведені після закінчення реєстрації акціонерів об 11 год. 05 хв., час якої був подовжений на підставі рішення наглядової ради Товариства від 16.11.2016 на 30 хвилин після здійснення дій щодо виявлення вибухових пристроїв.
		61. Суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонери мають бути повідомлені не лише про дату, а й про конкретний час проведення загальних зборів. Водночас Суд враховує, що у визначений в повідомленні про скликання Зборів час завершення реєстрації у позивачів були відсутні відомості про час продовження реєстрації акціонерів та проведення Зборів, оскільки члени реєстраційної комісії залишили місце проведення Зборів, не здійснивши жодного повідомлення. Тому в позивачів були підстави вважати, що 16 листопада 2016 року Збори не відбудуться.
		62. З огляду на викладене Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачі фактично не змогли взяти участь у Зборах внаслідок непередбачуваної, незалежної від волі позивачів, обставини та пасивних дій Товариства, які полягали у нездійсненні повідомлення акціонерів про проведення зборів після вчинення поліцією усіх необхідних дій щодо виявлення вибухових пристроїв. 
		64. Суд звертає увагу, що згідно з частиною 1 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" обов`язок із повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів покладений на особу, яка скликає загальні збори. При цьому обраний особою, що скликає загальні збори акціонерів, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення акціонера про час та місце проведення зборів з метою реалізації ним свого права на участь у цих зборах. 
		65. Однак встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини свідчать, що Відповідач не довів вжиття ним усіх можливих заходів щодо повідомлення позивачів про змінений час проведення Зборів.
		66. Водночас виникнення непередбачуваних обставин, які перешкоджають проведенню загальних зборів акціонерів у визначений у повідомленні про їх скликання час, не є підставою для висновку про законність проведення загальних зборів акціонерів у інший час за відсутністю повідомлення про це усіх акціонерів товариства».
		 
		Тобто у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що в будь-якому випадку за відсутності доказів повідомлення про зміщення часу (годин) проведення загальних зборів усіх акціонерів товариства, стверджувати про законність проведення таких загальних зборів є недоцільним.
		 
		Разом з тим, колегія суддів вважає, що категоричність таких висновків не може застосовуватись у всіх випадках при зміщенні (перенесенні/відкладенні) часу реєстрації/проведення загальних зборів, а має застосуватись з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
		 
		Зокрема, у таких випадках має значення:
		- чи належно/неналежно були повідомлені усі акціонери у встановленому законом порядку про проведення загальних зборів у відповідності до вимог статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства";
		 
		-  чи з`явились усі акціонери у визначений день, час та місце на реєстрацію акціонерів на проведення загальних зборів;
		 
		- у разі неявки акціонера на проведення загальних зборів, чи належно/неналежно останній був повідомлений про день, час та місце проведення загальних зборів, адже участь у проведенні таких зборів є його правом;
		 
		- чи вживались заходи ініціаторами скликання загальних зборів з поінформування акціонерів про зміщення часу проведення загальних зборів;
		 
		- чи були належним чином повідомлені про зміщення часу проведення загальних зборів учасники/акціонери, що з`явились на реєстрацію проведення загальних зборів.
		 
		Колегія суддів вважає, що визначальним у даному випадку має бути поінформованість акціонерів про зміщення часу проведення загальних зборів, які з`явились на першочергову реєстрацію проведення загальних зборів. При цьому Суд критично ставиться до можливості належного повідомлення осіб, що не виявили бажання скористатись своїм правом на участь у проведенні загальних зборів (водночас належним чином повідомленні про їх проведення) та відповідно не з`явились у визначений час та місце на реєстрацію проведення загальних зборів, адже виконання вимог статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" у даному випадку є майже неможливим.
		 
		Суд акцентує, що безумовно організатор проведення загальних зборів має вжити всіх існуючих заходів щодо належного повідомлення усіх акціонерів товариства про зміщення часу проведення, разом з тим, неможливість належного повідомлення (від незалежних на те причин) осіб, що не з`явились на першочергову реєстрацію проведення загальних зборів, не може автоматично слугувати підставою для визнання проведення таких загальних зборів незаконними, а всіх прийнятих на їх зборах рішень - недійсними/скасованими.
		 
		Відтак у залежності від обставин належного повідомлення акціонера про день та час проведення загальних зборів та явки його на реєстрацію проведення таких зборів і має бути вирішено питання щодо можливості визнання проведення загальних зборів незаконними з підстав неналежного повідомлення акціонера/акціонерів про зміщення часу їх проведення. 
		 
		З огляду на викладене, ураховуючи нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне конкретизувати/уточнити висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.04.2019 у справі №908/3577/16, у питанні імперативності/диспозитивності застосування норми статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо обов`язкового повідомлення учасників акціонерів про зміщений час (годину) проведення загальних зборів, які з`явилися у визначений день, час та місце проведення загальних зборів та пройшли відповідну реєстрації. 
		 
		Згідно зі статтею 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		 
		Відповідно до частини другої статті 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		 
		Згідно з частиною першою статті 303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
		 
		Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №911/231/22 на розгляд Корпоративної палати з підстав необхідності відступлення/уточнення висновків, викладених у постанові від 09.04.2019 у справі № 908/3577/16, з мотивів зазначених у цій Ухвалі.
		 
		Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Справу №911/231/22 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 передати на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		Головуючий                                                                       В. Студенець
		 
		 
		Судді                                                                                           С. Бакуліна
		 
		 
		                                                                                          О. Кролевець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...