Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 242/2459/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2024.
Дата набрання законної сили: 15.01.2024
Номер судового провадження: 61-10382ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 січня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 242/2459/15-ц
		провадження № 61-10382св23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Сердюка В. В.,
		 
		учасники справи:
		скаржник (приватний виконавець виконавчого округу Донецької області) - Матвійчук Наталія Євгенівна,
		стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»,
		боржник - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року у складі колегії суддів: Мірути О. А., Тимченко О. О., Хейло Я. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст вимог заяви
		У квітні 2023 року до суду надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Донецької області (далі - державний виконавець) Матвійчук Н. Є. про видачу дубліката виконавчого документа.
		Заява обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця Матвійчук Н. Є. знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 242/2459/15-ц, виданого 06 вересня 2016 року Селидівським міським судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» боргу за кредитним договором у розмірі 96 883,56 грн, з яких: 78 611, 15 грн - заборгованість за кредитом; 18 272, 41 грн - за відсотками. 
		18 січня 2019 року Селидівським міським судом Донецької області замінено стягувача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна». 
		19 квітня 2021 року вона відкрила виконавче провадження № НОМЕР_1, яке на час звернення не закінчено, рішення у справі не виконано, заборгованість з боржника не стягнено. 
		Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року виконавчий лист у справі № 242/2459/15-ц втрачено у м. Маріуполі в результаті збройної агресії Російської Федерації, бомбардування міста та його окупації, що є загальновідомим фактом. Її офіс знаходиться за адресою: пр-т Перемоги, 103, прим. 101, м. Маріуполь. 
		Місто Маріуполь в час звернення є тимчасово окуповане Російською Федерацією. Оригінали виконавчих документів зберігались в її офісі за зазначеною адресою. З 24 лютого 2022 року до цього часу доступу до офісу вона не має. 
		Боржник добровільно рішення суду не виконує, ухиляється та не вживає заходів щодо виконання рішення суду.
		Просила видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 листопада 2015 року у справі № 242/2459/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» боргу за кредитним договором у розмірі 96 883,56 грн, з яких 78 611,15 грн - заборгованість за кредитом, 18 272,41 грн - за відсотками.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17 травня 2023 року у задоволенні заяви приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 242/2459/15 відмовлено.
		Відмовивши у задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявниця не надала суду жодних доказів того, що виконавчий лист на примусове виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 листопада 2015 року у цивільній справі № 242/2459/15 втрачено. 
		Суд взяв до уваги, що місцем знаходження / місцем проживання боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є м. Донецьк, що відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, тому будь-які заходи з примусового виконання рішення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відповідно до розділу ХІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» з 26 березня 2023 року заборонені.
		Суд дійшов висновку, що заява про видачу дубліката виконавчого документа у цивільній справі № 242/2459/15 є необґрунтованою, оскільки не підтверджена належними, достатніми та допустимими доказами.
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		Не погоджуючись з ухвалою, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. подала апеляційну скаргу, яка не оплачена судовим збором.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 17 травня 2023 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. визнано неподаною та повернено заявниці.
		Ухвала мотивована тим, що від сплати судового збору звільняються позивачі-фізичні особи. 
		Оскільки приватний виконавець Матвійчук Н. Є. в цій справі не є позивачем-фізичною особою, а виступає як суб`єкт незалежної професійної діяльності, немає підстав для звільнення її від сплати судового збору.
		Надані приватним виконавцем Матвійчук Н. Є. копії посвідчення багатодітної сім`ї, строк дії якого встановлено до 30 січня 2021 року, витягу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, виписки з банківського рахунку та довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, суд не взяв до уваги, оскільки апеляційну скаргу подав приватний виконавець, яка виступає як суб`єкт незалежної професійної діяльності, а не як фізична особа, чиї інтереси були порушені.
		Також, надані документи не підтверджують майновий стан заявниці, і не доводять неможливість сплати судового збору в розмірі 536,80 грн, який за розміром не є надмірним та не вказує наявність перешкод у доступі до правосуддя.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У липні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. через підсистему Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року, просила їх скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційні скарги
		Заявниця посилається на те, що її офіс приватного виконавця з матеріалами виконавчих проваджень знаходиться на території тимчасово окупованого міста Маріуполя, тому вони є втраченими не з вини приватного виконавця.
		Приватний виконавець не є особою, яка звертається до суду за захистом своїх прав, тому не є учасником справи і з нього не підлягає стягненню судовий збір.
		Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі, докази якого було надано суду апеляційної інстанції, проте ним не досліджувались, оскільки суд виходив з того, що приватний виконавець у цій справі не є позивачем-фізичною особою.
		Статус самозайнятої особи не впливає на правомочності її як фізичної особи, зумовлені її цивільною право- та дієздатністю.
		У постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 5020-1129/2012 зазначено, що відновлення втраченого на тимчасово окупованих територіях провадження є компенсаційною дією держави, зокрема і отримання дубліката виконавчого документа, первісно поданого стягувачем до виконавчої служби та в подальшому втраченого не з його вини.
		Аргументи інших учасників справи
		Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відстрочено приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. сплату судового збору за подання та розгляд касаційної скарги до закінчення касаційного провадження, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. 
		У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
		28 серпня і 20 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшли клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на існування виключної правової проблеми та для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Позиція Верховного Суду
		Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
		Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Згідно зі статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
		Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилалась на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права - приватний виконавець не відноситься до суб`єктів справляння судового збору відповідно до Закону.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		У справі, яка переглядається, спір стосується питання сплати приватним виконавцем судового збору за подання до суду апеляційної/касаційної інстанції відповідної скарги у справі за заявою приватного виконавця про видачу дубліката виконавчого документа.
		Відповідно до статті 2 Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
		Згідно з абзацом 2 частини першої статті 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
		Розміри ставок судового збору регламентовано статтею 4 Закону, перелік пільг щодо сплати судового збору встановлено у статті 5 Закону.
		Статтею 8 Закону врегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати (враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або  позивачами є:  військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті).
		Відповідно до частин першої, третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
		Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 356 ЦПК України).
		Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, якою регламентовано питання залишення позовної заяви без руху, повернення заяви.
		У справі, що переглядається, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 17 травня 2023 року, якою у задоволенні заяви приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 242/2459/15 відмовлено.
		Водночас вона просила суд апеляційної інстанції звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на відсутність доходу за 2022 рік, що підтверджується відповідною податковою декларацією, що має право користуватись пільгами, встановленими для фізичної особи, проживала і працювала в місті Маріуполі, її майно знищено, вона є внутрішньо переміщеною особою та багатодітною матір`ю, не має можливості працювати та заробляти.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2023 року в задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 17 травня 2023 року відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху, надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для сплати судового збору. 
		Статтею 8 Закону встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити від сплати судового збору позивача.
		Тобто, за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону у справі, а приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не є стороною у справі, зокрема і позивачем.
		Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними в ухвалах Касаційного господарського суду у складі у складі Верховного Суду від 05 вересня та 03 жовтня 2022 року у справі № 905/1630/15, за результатами постановлення яких, приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з подальшим поверненням їй касаційної скарги.
		Аналогічні висновки сформульовано і у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 225/2213/20, провадження № 61-7398сво23, щодо вирішення питання про необхідність сплати судового збору приватним виконавцем Матвійчук Н. Є. за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у справі за заявою приватного виконавця про вчинення дій в межах виконавчого провадження.
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не є особою, яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тому у такій категорії справ відсутні правові підстави для звільнення її від сплати судового збору за подання касаційних скарг на відповідні ухвали апеляційного суду, і, як наслідок, розгляд її касаційних скарг по суті без сплати судового збору.
		Отже, у спірних правовідносинах немає правових підстав для звільнення приватного виконавця Матвійчук Н. Є. від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
		Тому Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що вимоги статті 8 Закону України «Про судовий збір» на приватного виконавця Матвійчук Н. Є. у цій справі не поширюються. 
		Щодо клопотань заявниці про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		Згідно з частинами четвертою, п?ятою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
		Відповідно до статті 403 ЦПК України клопотання має містити обґрунтування необхідності передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		У клопотаннях приватний виконавець Матвійчук Н. Є. посилається на існування виключної правової проблем та необхідності забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Велика Палата Верховного Суду в ухвалах від 13 липня 2021 року у справі № 442/4240/14-ц, провадження № 14-103цс21, від 14 вересня 2021 року у справі № 757/7499/17-ц, провадження № 14-88цс21, від 28 вересня 2021 року у справі № 308/10255/17, провадження № 14-132цс21, від 13 квітня 2023 року у справа № 211/4347/15-ц, провадження № 14-26цс23, та інших сформулювала критерії визначення наявності виключності правової проблеми у справі яка може бути передана їй на розгляд з підстав передбачених частиною п`ятою статті 403 ЦПК України. 
		Велика Палата Верховного Суду зазначала, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників. Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію на виключність правової проблеми вказують такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
		Європейський суд з прав людини пов`язує дотримання принципу правової визначеності із забезпеченням єдності судової практики. Однак він не наполягає на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон при проведенні реформ або запровадженні покращень. Разом з тим наявність глибоких та довгострокових розходжень в судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх все ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
		Під час визначення того, чи наявність конфліктуючих судових рішень у подібних справах суперечить принципу правової визначеності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції враховується: наявність «глибоких та довгострокових розходжень» у відповідній судовій практиці національних судів; чи передбачає національне законодавство механізми подолання таких розбіжностей та чи були такі механізми запроваджений і, якщо так, то чи були вони ефективні.
		Постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 225/2213/20, провадження                                        № 61-7398сво23, уже вирішено питання узгодження правових висновків Верховного Суду, викладених у судових рішеннях, ухвалених у складі колегії суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду щодо питання сплати судового збору приватним виконавцем Матвійчук Н. Є. у подібних справах.
		Різні правові висновки Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в ухвалах суду касаційної інстанції щодо заявниці у різних справах у подібних правовідносинах, стосуються сплати судового збору, зокрема при відкритті касаційного провадження, що відноситься до процесуальних повноважень суду касаційної інстанції, а не Великої Палати Верховного Суду. Крім того, у цій справі суд касаційної інстанції при відкритті касаційного провадження вже вирішив питання сплати судового збору приватним виконавцем, відстрочивши його сплату до закінчення касаційного розгляду справи. 
		Подібний висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09 травня 2023 року у справі № 924/57/19, провадження № 12-17гс23, в якій за подібних обставин справу повернено Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для продовження розгляду.
		У клопотаннях заявниці не наведено будь-якого іншого обґрунтування щодо наявності виключної правової проблеми і необхідності забезпечення розвитку права у цій справі з урахуванням висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		З огляду на вказане немає підстав для задоволення клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Оскільки ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. відстрочено сплату судового збору за подання касаційних скарг, він підлягає стягненню в дохід держави.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні клопотань приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
		Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни залишити без задоволення. 
		Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року залишити без змін.
		Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни в дохід держави судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 429 (чотириста двадцять дев`ять) грн 44 коп за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                             А. С. Олійник
		В. М. Ігнатенко
		В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...