Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 932/9029/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2024.
Дата набрання законної сили: 17.01.2024
Номер судового провадження: 61-16072ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                              
		 
		17 січня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 932/9029/23
		провадження № 61-16072 св 23   
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 , 
		відповідач -  ОСОБА_2 , 
		представник ОСОБА_2 - адвокат Білокінь Сергій Сергійович,
		треті особи: Дніпровська міська рада, виконавчий комітет Дніпровської міської ради
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Білоконя Сергія Сергійовича, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Деркач Н. М., Ткаченко І. Ю.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		 
		Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог 
		 
		У червні 2023 року  ОСОБА_1  звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровська міська рада (далі - Дніпровська МР), виконавчий комітет Дніпровської МР, про захист честі, гідності та ділової репутації (справа 
		№ 932/5555/23).
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 
		2023 року відкрито провадження в указаній справі.
		У жовтні 2023 року ОСОБА_2  звернувся до Бабушкінського районного суду 
		м. Дніпропетровська суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Дніпровська МР, виконавчий комітет Дніпровської МР, про захист честі, гідності 
		та ділової репутації (справа № 932/9029/23).
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 
		2023 року, з урахуванням ухвали цього самого суду про виправлення описки 
		від 13 жовтня 2023 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 прийнято 
		до розгляду та призначено судове засідання по справі.
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 
		2023 року у складі судді Овчиннікової О. С. у  прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 відмовлено.
		Копію зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 долучено до матеріалів справи 
		№ 932/5555/23.
		Роз`яснено ОСОБА_2 право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.
		Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 разом із доданими матеріалами повернуто заявнику.
		Суд першої інстанції, врахувавши положення статей 193, 194 ЦПК України 
		та надавши оцінку позовним вимогам за первісним та зустрічним позовами, вважав, що прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до спільного розгляду 
		із первісним позовом ОСОБА_1 є недоцільним, оскільки вказані позови мають різну правову природу, містять різний зміст вимог та обставин, які підлягають доказуванню
		Первісний позов ОСОБА_1 , на думку суду першої інстанції, стосується правовідносин щодо захисту честі та гідності ОСОБА_1 шляхом спростування недостовірної інформації у той самий спосіб, яким її було розміщено та поширено. Зустрічний позов ОСОБА_2 стосується правовідносин щодо захисту честі 
		та гідності останнього шляхом визнання висловлювань такими, що ображають його честь та гідність, відшкодування моральної шкоди. Тому їх спільний розгляд ускладнить вирішення справи. При цьому задоволення зустрічного позову 
		ОСОБА_2 не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову ОСОБА_1 .
		 
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2023 року повернуто заявнику.
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржувана ОСОБА_2 ухвала районного суду не входить до переліку ухвал, які оскаржуються окремо 
		від рішення суду (частина перша статті 353 ЦПК України).
		Крім того, апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, 
		що первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин.
		Суд апеляційної інстанції врахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 931/643/19 (провадження 
		№ 61-19556св19).
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Білоконь С. С., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, справу направити 
		до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Надходження касаційної скарги до Верховного Суду 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано дану цивільну справу із суду першої інстанції. Надіслано учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Білоконя С. С., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно повернув апеляційну скаргу 
		ОСОБА_2 на ухвалу суду першої інстанції, пославшись на частину першу статті 353 ЦПК України.
		Оскаржувана ухвала суду першої інстанції є ухвалою про повернення зустрічної позовної заяви, яка в силу вимог процесуального закону підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, як ухвала про повернення заяви (пункт 6 частини першої статті 353 ЦПК України). Зустрічна позовна заява по своїй суті 
		є позовною заявою. У цій частині посилається на правовий висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладений 
		у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 333/6667/20 (провадження 
		№ 61-10400сво21).
		При цьому апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, 
		що первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин. Проте, 
		такі висновки не можуть бути зроблені до відкриття апеляційного провадження 
		у справі. Указане порушує право заявника апеляційної скарги на доступ до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
		Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.
		 
		Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу 
		 
		У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу 
		від представника ОСОБА_1 - адвоката Костюченко Н. О., до якого не додано докази на підтвердження повноважень представника, а тому даний відзив залишається без розгляду.
		У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшли пояснення на касаційну скаргу 
		від виконавчого комітету Дніпровської МР (по суті відзив на касаційну скаргу), 
		в яких викладено аргументи щодо законності й обґрунтованості оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій 
		статті 389 ЦПК України. 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 
		3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Білоконя С. С., підлягає задоволенню. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи 
		у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів 
		та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні 
		чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 
		цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним 
		і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права 
		із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. 
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних 
		або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір 
		не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного 
		або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
		Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають 
		з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
		Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження 
		з первісним позовом.
		У справі, яка переглядається Верховним Судом, ОСОБА_2 звернувся до суду 
		із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Дніпровська МР, виконавчий комітет Дніпровської МР, про захист честі, гідності та ділової репутації.
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 
		2023 року у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічну позовну заяву 
		ОСОБА_2 разом із доданими матеріалами повернуто заявнику.
		Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги за первісним та зустрічними позовами не є однорідними, відсутній взаємний зв`язок первісного позову та зустрічного позову, відсутня доцільність спільного розгляду цих позовів.
		Частиною третьою статті 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 
		цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. 
		Місцевий суд фактично констатував порушення вимог частини другої статті 193 ЦПК України та застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 194 ЦПК України, а саме повернув зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 .
		Статтею 129 Конституції України та частиною третьою статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права 
		на апеляційний перегляд справи. 
		Відповідно до статті 6 Конвенції таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
		Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи 
		та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав 
		і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у розгляді справи, 
		у випадках та порядку, встановленому ЦПК України.
		Особа не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, зокрема ухвали суду першої інстанції, у випадку, якщо таке право прямо передбачено процесуальним законом.
		Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені 
		в апеляційному порядку окремо від рішення суду, міститься у частині першій 
		статті 353 ЦПК України. 
		Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові).
		Частиною шостою статті 185 ЦПК України, до якої відсилає частина друга 
		статті 194 ЦПК України, передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
		Про долучення копії зустрічної позовної заяви до матеріалів справи у випадку 
		її повернення заявнику зазначено у частині третій статті 194 ЦПК України.
		Вищенаведене свідчить про те, що процесуальним законом визначено уніфікований, єдиний підхід при застосуванні наслідків подання позовної заяви 
		(як первісної, так і зустрічної), яка подана без додержання вимог, що визначені ЦПК України. Таким чином існує необхідність і у застосуванні єдиного підходу 
		при реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження ухвали суду 
		про повернення позовної заяви (як первісної, так і зустрічної).
		У пункті 15.10 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, 
		що у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-9, 11, 14-16, 20, 22, 23, 37-39 частини першої статті 353 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, 
		про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження 
		у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал 
		про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку 
		на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.
		Зі змісту вказаної норми слідує, що ухвала про відмову у прийнятті 
		або повернення зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню.
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 
		2023 року судом першої інстанції було вирішено питання про повернення заявнику зустрічної позовної заяви на підставі частини третьої статті 194 ЦПК України. 
		Така ухвала суду охоплюється поняттям «заява позивача (заявника)», 
		яке міститься у пункті 6 частини першої статті 353 ЦПК України, тому ця ухвала підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
		Отже, виходячи зі змісту положень частини шостої статті 185, частин другої, третьої статті 194, пункту 15.10 розділу ХІІІ «Перехідні положення» 
		ЦПК України, ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви підлягає апеляційному оскарженню у відповідності до пункту 6 
		частини першої статті 353 ЦПК України.
		Такий висновок узгоджуються із висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 333/6667/20 (провадження № 61-10400сво21), на який обґрунтовано посилається заявник касаційної скарги і який уже існував на час постановлення ухвали апеляційним судом.
		Із урахуванням наведеного, висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу районного суду 
		від 10 жовтня 2023 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви 
		є необґрунтованим.
		Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові 
		від 27 вересня 2023 року у справі № 752/9171/22 (провадження № 61-5720св23).
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Верховний Суд відхиляє посилання відзива на касаційну скаргу, у тому числі 
		на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 січня 
		2020 року у справі № 931/643/19 (провадження № 61-19556св19), який було враховано судом апеляційної інстанції, так як судова практика з указаного процесуального питання сформована Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (постанова від 01 листопада 2021 року у справі 
		№ 333/6667/20, провадження № 61-10400сво21), відповідно до якої ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви підлягає апеляційному оскарженню відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України.
		При цьому Верховний Суд звертає увагу, що цивільним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, 
		що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах 
		за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - 
		над висновками Об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (див.: постанови Верховного Суду: від 13 лютого 2019 року у справі 
		№ 130/1001/17, від 18 січня 2021 року у справі № Б-23/75-02, від 29 вересня 
		2021 року у справі № 166/1222/20, провадження № 61-9003св21).
		Тобто правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного, мають перевагу над висновками колегії суддів, тому саме вони підлягають застосуванню.
		Указане узгоджується з правовими висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 910/12968/17 (провадження № 12-120гс19) та в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі 
		№ 910/11131/19 (пункт 9.27).
		Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій 
		і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
		Відповідно до частин третьої-четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги 
		на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
		З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги та наявність підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції із направленням справи на розгляд суду апеляційної інстанції.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення 
		або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий апеляційний розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 406, 411, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд 
		у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Білоконя Сергія Сергійовича, задовольнити.
		Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                         Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                                І. Ю. Гулейков
		 
		Б. І. Гулько
		 
		Г. В. Коломієць
		 
		Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...