Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/9614/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2024. Зареєстровано: 19.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2024.
Дата набрання законної сили: 19.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/462/238/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141390001020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/9614/23 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 січня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
		головуючого судді                          ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання              ОСОБА_2 ,
		прокурора                             ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                          ОСОБА_4 ,
		потерпілого                             ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023141390001020 від 21.10.2023 року відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Глібовичі, Львівського р-н., Львівської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
		 
		встановив:
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_4 21.10.2023 року, будучи зтриманим за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, приблизно о 08 год. 55 хв., їдучи спільно з працівниками поліції в службовому автомобілі марки «Toyota Prius» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, під час проїзду по вул. Сяйво, 11 у м. Львові, в ході спілкування з інспектором взводу № 2, роти № 2, батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ліворуч від нього знаходиться працівник поліції, який відповідно до Закону України «Про державний захист працівників судів та правоохоронних органів» від 23.12.1993 року № 3781  ХІІ являється працівником правоохоронного органу, який здійснював покладені на нього службові обов`язки по охороні публічного порядку та був одягнений у формений одяг з шевронами, реалізуючи свій раптово виниклий умисел, вчинив погрозу вбивством та насильством щодо ОСОБА_5 .
		Окрім цього, 21.10.2023 року, будучи затриманим за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, приблизно о 08 год. 55 хв., їдучи спільно з працівниками поліції в службовому автомобілі марки «Toyota Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, під час проїзду по вул. Сяйво, 11 у м. Львові, в ході спілкування з інспектором взводу № 2, роти № 2, батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ліворуч від нього знаходиться працівник поліції, який відповідно до Закону України «Про державний захист працівників судів та правоохоронних органів» від 23.12.1993 року № 3781  ХІІ являється працівником правоохоронного органу, який здійснював покладені на нього службові обов`язки по охороні публічного порядку та був одягнений у формений одяг з шевронами, реалізуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на спричинення побоїв останньому, умисно наніс ліктем лівої руки по тулубу ОСОБА_5 та один удар головою в лобну ділянку голови ОСОБА_5 чим заподіяв працівникові правоохоронного органу побої. 
		 
		Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав суду пояснення, свою вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати. 
		Потерпілий  ОСОБА_5 у судовому засіданні поклався на розсуд суду.
		Враховуючи те, що ОСОБА_4 не оспорював фактичні обставини справи, а судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі. 
		 
		Мотиви суду, оцінка та висновки.
		Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України.
		За змістом ст. 62 Конституції Українипід час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. 
		Покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		Згідно вимогам ст. 91 КПК Українидоказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
		Показання обвинуваченого у судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.
		Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345 КК України, доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження, обвинуваченим не оспорюються. 
		 
		Призначення покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому у даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		У той же час згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Згідно п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		Отже при призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікаря-нарколога (а.с кримінального провадження 187) та на обліку у лікаря-психіатра (а.с кримінального провадження 185), також те, що останній визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному.
		Відповідно до ст.66КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття. Відповідно до ст. 67 КК Україниобставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
		За таких обставин, відповідно до вимог ст.65КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 та ч. 2 ст. 345 КК України, у виді позбавлення волі.
		При призначенні остаточного покарання обвинуваченому слід керуватись ч. 1 ст. 70 КК України, визначаючи його шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, враховуючи обставини кримінального провадження, особу винного, характеризуючі дані, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		 
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Цивільний позову кримінальному провадженні не заявлений. 
		Витрати на залучення експерта відсутні.
		Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		З огляду на викладене, керуючись ст.368,370,373,374 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 2. ст. 345 КК України та призначити йому покарання: 
		- за ч. 1 ст. 345 КК України  на строк 1 (один) рік позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст. 345 КК України  на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.
		Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити  ОСОБА_4  остаточне покарання у виді 1(одного)року 6(шести)місяців позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік. 
		На підставіст.76КК України покласти на  ОСОБА_4  наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		 
		Речові докази у кримінальному провадженні:
		- диск «DVD-R» 4.7 GB з відеозаписом із нагрудних відеореєстраторів інспектора взводу № 2, роти № 2, батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_5 , командира взводу № 2, роти № 2, батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та поліцейського взводу № 2, роти № 2, батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 за 21.10.2023 року, а також відеозаписом із відеореєстратора службового автомобіля марки «Toyota Prius» державний номерний знак НОМЕР_1 , за 21.10.2023 року (а.с кримінального провадження 139-140) - залишити у матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя/підпис/                     
		Згідно з оригіналом.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...