Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/2803/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2024. Зареєстровано: 19.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2024.
Дата набрання законної сили: 21.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/199/123/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022050030000198

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 199/2803/23
		(1-кп/199/123/24) 
		ВИРОК 
		іменем України
		 
		19.01.2024                                          місто Дніпро
		Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі колегії суддів:
		головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		суддів                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №62022050030000198 від 06.05.2022 відносно:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		захисника  ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia)вказане кримінальне провадження
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 , будучи громадянином України, працював в органах прокуратури з березня 1999 року на посадах помічника прокурора, слідчого, старшого слідчого, прокурора відділу прокуратури Донецької області. Наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 12.05.2021 №939-к ОСОБА_5 призначено на посаду головного спеціаліста відділу нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури. 
		Згідно ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. 
		Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з абз. 2, 8 ст. 10 Закону України «Про державну службу» до основних обов`язків державних службовців відносяться, зокрема, додержання Конституції та інших актів законодавства України; сумлінне виконання своїх службових обов`язків, ініціатива і творчість в роботі. Згідно з абз.2, 8 ст. 10 Закону України «Про державну службу» до основних обов`язків державних службовців відносяться, зокрема, додержання Конституції та інших актів законодавства України; сумлінне виконання своїх службових обов`язків, ініціатива і творчість в роботі. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_5 після призначення його 25.05.2021 на посаду головного спеціаліста публічно склав Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки». 
		Відповідно до абз. 1 п. 2 розділу II Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування,затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158 (у ред. нак. НАДС від 28.04.2021 № 72-21) державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування своєю поведінкою мають зміцнювати авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування. 
		Незважаючи на обізнаність із вищевказаними вимогами законодавства, ОСОБА_5 в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст.ст. 1, 2, 17 Конституції України ст.ст. 10, 36 Закону України «Про державну службу», п. 2 розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування порушив складену ним присягу, зрадив українській державі і всьому Українському народові та в умовах воєнного стану діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту та надав допомогу у проведенні підривної діяльності проти України за таких обставин. 
		Так, Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 року схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць. 
		Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу Україні закріплені у розділах І, B та XIII Основного Закону України III Конституції України. Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. 
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно- територіального устрою України входить Автономне Республіка Крим, області, зокрема Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		У березні - квітні 2014 року в м. Донецьк та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів Збройних Сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, спрямованої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України. 
		В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум «Про підтримку акта про державну самостійність Донецької Народної Республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька Народна Республіка». 
		З метою забезпечення діяльності самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» представниками російської федерації з числа місцевого населення Донецької області сформовано органи державної влади так званої «Донецької народної республіки» та правоохоронних органів і незаконних збройних формувань, які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні зв`язки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його реалізації.
		У результаті зазначених вище подій під контролем регулярних з`єднань і підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів протягом квітня - вересня 2014 року опинилась велика кількість території та населених пунктів Донецької області, які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 припинили свою діяльність на вказаних територіях і переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХ?) від 21.12.1956 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення збройних сил російської федерації на територію України. 
		Так, на виконання вищевказаного наказу, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24.02.2022 указом Президента України ОСОБА_9 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан в Україні. 
		Військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії спільно з представниками так званої «Донецької Народної Республіки», які є частиною окупаційної адміністрації російської федерації, 12.03.2022 здійснили тимчасову окупацію території Нікольського району Донецької області із захопленням державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та інших об`єктів. Продовжуючи дії, спрямовані на придання вигляду законності захоплення вказаної території, лідером незаконного псевдодержавного утворення «ДНР» ОСОБА_10 підписаний указ від 16.03.2022 № 84, яким, зокрема, смт. Нікольське «перейменовано» на смт. Володарське. У подальшому, так званою «генеральною прокуратурою «ДНР» 19.03.2022 утворено «прокуратуру Першотравневого района Генеральной прокуратуры «ДНР» у смт. Мангуш, «прокуратуру Волновахского района Генеральной прокуратуры «ДНР» у м. Волновасі, «прокуратуру Володарского района Генеральной прокуратуры ДНР» у смт. Нікольське.
		 
		У період з 12.03.2022 до 19.03.2022, точної дати встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , перебуваючи на території тимчасово окупованого смт. Нікольське Нікольського району Донецької області, за невстановлених обставин, діючи умисно, вступив у злочинну змову з представниками так званої «Донецької Народної Республіки», які є частиною окупаційної адміністрації російської федерації та діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України в умовах воєнного стану, з метою встановлення і зміцнення окупаційної влади російської федерації та недопущення контролю України над цією територією, перейшов на бік ворога у період збройного конфлікту та надав добровільну згоду на зайняття посади так званого «помощника прокурора Володарского района Генеральной прокуратуры ДНР» в незаконно створених органах прокуратури так званої «Донецької Народнї Республіки».
		У подальшому ОСОБА_5 в період з 19.03.2022 по 05.05.2022, точної дати встановити не виявилось можливим, діючи умисно та шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, з метою встановлення і зміцнення окупаційної влади російської федерації та недопущення контролю України над цією територією, перейшовши на бік ворога у період збройного конфлікту, добровільно зайняв посаду так званого «помощника прокурора Володарского района Генеральной прокуратуры ДНР» в незаконно створених правоохоронних органах прокуратури так званої «Донецької Народної Республіки». 
		 
		Крім того, ОСОБА_5 , умисно, з метою надання іноземній державі (російській федерації) та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, усвідомлюючи, що його діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, у репортажі на російському каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », опублікованому 03.05.2022, публічно обмовляв та зневажав правоохоронну систему України та активно висловив свою позицію, що держава Україна не має існувати у теперішньому її вигляді.
		 
		Відповідно до ч. 2ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		ОСОБА_5 в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України був сповіщений про час та місце розгляду кримінального провадження шляхом надсилання судових викликів (повісток) за останнім відомим місцем його реєстрації з публікацією змісту таких повісток у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження  газеті «Урядовий кур`єр», та на офіційному веб-сайті суду, однак ОСОБА_5 в судові засідання не з`явився.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписівст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного борю розслідувань, розташованого у м. Краматорськ, Донецька область від 28.07.2022 підозрюваного ОСОБА_5 було оголошено у розшук, ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2023 призначено до спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia), та відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.
		ОСОБА_5 в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України був сповіщений про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових викликів (повісток) за останнім відомим місцем його реєстрації з публікацією змісту таких повісток у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження  газеті «Урядовий кур`єр», та на офіційному веб-сайті суду, однак в судове засідання не з`явилася.
		 
		Попри неявку обвинуваченого ОСОБА_5 до суду, вина останнього у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена наданими стороною обвинувачення доказами, які були досліджені судом з дотриманням умов змагальності.
		Допитаний судомсвідок ОСОБА_11  суду пояснив, що він є працівником прокуратури в Донецькій області. З 2015 року він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_5 , оскільки разом працювали з органах прокуратури, де на той час ОСОБА_5 працював слідчим прокуратури Донецької області. З 2019 року ОСОБА_5 працював в управлінні прокуратури Донецької області, яке очолював він, однак обвинувачений не був у безпосередньому підпорядкуванні йому. Після повномасштабного вторгнення російською федерацією на територію України, зокрема і м. Маріуполь, він виїхав із міста. ОСОБА_5 також виїхав з м. Маріуполь Донецької області та залишився у с. Старченко (межа Донецької та Запорізької областей). Коли була можливість та зв`язок, ОСОБА_5 телефонував йому приблизно один раз на тиждень. Він запитував ОСОБА_5 про його подальші дії. Останній повідомив, що залишається на території в межах міста Маріуполь з причин хвороби родича, відсутності пального, а також невідомості через які блокпости йому необхідно виїжджати, при цьому знаючи, що російські війська вже перебувають на території м. Маріуполь. В кінці березня 2022 року ОСОБА_5 перестав виходити на зв`язок На телефонні дзвінки, здійснені ним, а також спільного керівництва, ОСОБА_5 не відповідав. Приблизно в період з 15.04.2022 по 20.04.2022 він дізнався, що від ОСОБА_5 до прокуратури Донецької області надійшла заява про звільнення, у зв`язку із чим приблизно в 20-х числах березня 2022 року ОСОБА_5 було звільнено з органів прокуратури. В кінці квітня 2022 року він побачив в мережі інтернет, на якому саме ресурсі він не пам`ятає, відеосюжет за участю ОСОБА_5 , де останній надавав репортаж російській стороні, перебуваючи вже на посаді в органах прокуратури ДНР. Він упевнений, що на даному відеозапису саме ОСОБА_5 , який дає репортаж, оскільки знає його особисто, сумнівів у цьому він не має. 
		Свідок ОСОБА_12 пояснив, що наразі він працює в Донецькій обласній прокуратурі на посаді начальника відділу. ОСОБА_5 він знає досить тривалий час, а саме з 2005 року по службі в органах прокуратури, оскільки останній працював слідчим прокуратури. З 2013 року він був призначений на посаду начальника другого слідчого відділу прокуратури м.Маріуполь Донецької області, де під його керівництвом працював ОСОБА_5 до 2019 року, доки не було ліквідовано слідчі відділи прокуратури. В ході роботи з ОСОБА_5 конфліктів між ними не було. Під час проведення тестування, а також реформування в органах прокуратури, ОСОБА_5 не пройшов іспити, у зв`язку із чим останнього було переведено на посаду головного спеціаліста одного із відділу органу прокуратури. 24.02.2022 після повномасштабного вторгнення від керівництва надійшло повідомлення про евакуацію з м.Маріуполь особового складу працівників прокуратури. Як керівник, він повідомив своїм підлеглим про евакуацію з м. Маріуполь. Він знає, що у ОСОБА_5 та його родини була така можливість, виїхати з міста, оскільки ОСОБА_5 мав автомобіль. Він довів до відома ОСОБА_5 місце збору, куди необхідно було приїхати працівникам прокуратури разом з їх родинами аби надалі евакуюватися з м. Маріуполя. ОСОБА_5 у вказаний день та час вони не дочекалися, останній не приїхав. З телефонного дзвінка дружини ОСОБА_13 він дізнався, що їх родина не може виїхати, оскільки один із родичів хворий. Родина ОСОБА_14 зупинилася біля с. Федорівка можливо в іншому селі, яке знаходиться біля м. Маріуполь в сторону м. Запоріжжя. Перші три місяці після повномасштабного вторгнення він підтримував онлайн зв`язок з усіма колегами по службі. В кінці квітня 2022 року з телефонної розмови з ОСОБА_15 , він дізнався, що їх родина залишилися в м.Маріуполь та мають намір звільнитися з органів прокуратури, причину не пояснили. Через деякий час він отримав від ОСОБА_5 у телеграм-канал заяву про звільнення з органів прокуратури, яку він надалі передав керівництву. Згодом він дізнався, що ОСОБА_5 працює в прокуратурі ДНР, його запросив колишній працівник прокуратури, який з 2014 року перейшов на бік росії. Він бачив відеорепортаж у мережі інтернет за участю ОСОБА_5 , де останній надає інтерв`ю, будучі на посаді слідчого прокуратури ДНР. Після переходу ОСОБА_5 в так звану прокуратуру ДНР, він перестав з ним спілкуватися.
		 
		Відповідно до повідомлення заступника начальника 2 управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) про виявлення кримінального правопорушення від 05.05.2022, у встановленому законом порядку в ході здійснення заходів, направлених на встановлення осіб, які в умовах воєнного стану, перебуваючи на посадах державних службовців, зрадивши присязі України, перейшли на бік ворога і вступили до лав органів влади «ДНР», отримано дані, які свідчать про здійснення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дій, пов`язаних із переходом на бік ворога в умовах воєнного стану, шляхом участі останнього у протиправній діяльності т.зв. «Генеральной прокуратуры ДНР» та участі у посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України. Зокрема ОСОБА_5 , діючи умисно на території смт.Нікольське Маріупольского району Донецької області, за власною ініціативою, у лютому 2022 року, поділяючи мету створення та функціонування злочинної організації «Донецька народна Республіка», а саме зміну меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку встановленому Конституцією України, маючи злочинні наміри щодо посягання на територіальну цілісність України, перебуваючи на посаді «прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочиніввчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури» - ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану перейшов на бік ворога, вчинивши державну зраду, вступивши на службу до лав т.зв. «Генеральной прокуратуры ДНР», прийняв присягу на вірність самопроголошеній «ДНР» та був призначений окупаційною владою російської федерації на посаду «помощника прокурора прокуратуры Володарского района Генеральной прокуратуры ДНР» (т. 2 а.к.п. 2-3).
		 
		Згідно повідомлення заступника начальника відділу кадрової роботи та державної служби Донецької обласної прокуратури від 15.06.2022,  ОСОБА_5 працював на посадах в органах прокуратури Донецької області з березня 1999 року до 21.04.2022 та звільнений за власним бажанням (т. 2 а.к.п. 13-14). 
		 
		Як слідує з довідки складеної за підписом заступника начальника відділу кадрової роботи та державної служби Донецької області від 15.06.2022,  ОСОБА_5 з березня місяця 1999 року до квітня місяця 2022 року, обіймав відповідні посади в органах прокуратури. Остання займана посада ОСОБА_5 - головний спеціаліст відділу нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених та тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури. Травень 2021 рік  квітень 2022 рік (т. 2 а.к.п. 15-16).
		 
		Відповідно докопії наказукерівника Донецькоїобласної прокуратури№ 392-квід 21.04.2022, державного службовця 5 рангу ОСОБА_5 звільнено з посади головного спеціаліста відділу нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених та тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури, за власним бажанням відповідно до ст. 86 Закону України «Про державну службу» з 21.04.2022 (т. 2 а.к.п. 20).
		 
		Як убачаєтьсяз протоколуогляду ізскріншотами донього від21.06.2022, складеного оперуповноваженим СБУ на підставі доручення слідчого, за участі свідка ОСОБА_12 був оглянутий відеозапис інтерв`ю зі співробітником Донецької обласної прокуратури ОСОБА_16 , який розміщено у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 об 11:59 годині на російському каналі «Звезда» за адресою» ІНФОРМАЦІЯ_4 Так, відеосюжет має опис змісту, як ОСОБА_5 дає коментар, що він працював слідчим в органах прокуратури м. Маріуполь Донецької області, де керівництво вказаного органу на підставі політичних міркувань, змушувало його відкривати кримінальні провадження, які порушувала права людини, де уподальшому без доказів та вини виносились рішення про арешт. При цьому на злочини українських військових правоохоронні органи «закривали очі». Під час огляду відеозапису свідок ОСОБА_12 повідомив, що на: 09-11 секундах; 21-23 секундах; 31-33 секундах; 45-47 секундах відеоролику дає коментар співробітник Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 (т. 2 а.к.п. 59-62).
		 
		Згідно протоколу огляду відеозапису із скріншотами до нього від 07.06.2022, складеного оперуповноваженим СБУ на підставі доручення слідчого, відповідно до якого за участі спеціаліста була оглянута Інтернет сторінка за адресою розміщення: ІНФОРМАЦІЯ_4 , де розташовано канал з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з цільовим контентом, з посиланням на цю сторінку у вигляді QR коду. Відповідно до вказаного відеозапису ОСОБА_5 дає репортаж, що працював слідчим в органах прокуратури м. Маріуполь, Донецька область, де його керівництво регулярно змушувало відкривати кримінальні провадження з політичних міркувань відносно осіб, які співчували мешканцям ДНР та ЛНР, або підтримували росію. За результатами огляду було здійснено повне збереження Web-сторінки, архівацію публікації та скопійовано запис на диск для лазерних систем зчитування (т. 2 а.к.п. 66-71).
		 
		Відповідно докопії паспортуна ім`я ОСОБА_5 , підтверджуються його анкетні дані, що останній є громадянином України (т. 2 а.к.п. 17-19).
		 
		Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_5 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
		При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованихст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбаченіст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження. 
		Оцінюючи доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбеса, Месече і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд вирішив, що при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
		Аналіз вищенаведених показів свідків та досліджених письмових доказів у їх сукупності, які суд визнає належними та допустимими, дозволяє суду поза розумним сумнівом дійти до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в суді у скоєнні злочинних дій, зазначених у вироку, доведена повністю. 
		 
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 і правильної кваліфікації його дій за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як таких, що виразилися у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. 
		Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані і за ч. 2 ст. 111 КК України, як такі, що виразилися у державній зраді, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України: надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.
		 
		Доводи сторони захисту про неможливість ухвалення обвинувального вироку та проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки порушується його гарантоване державою право на захист, так як ОСОБА_5 не повідомлений належним чином про час та місце розгляду кримінального провадження щодо нього, а тому на даний час відсутні законні підстави для визнання обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим, суд вважає неспроможними та не може прийняти їх до уваги, виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
		Акціонерним Товариством «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території з 24.02.2022.
		Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення Акціонерним Товариством «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до російської федерації та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації та тимчасово окупованої території немає можливості.
		Попри неявку обвинуваченого ОСОБА_5 до суду, вина останнього у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена наданими стороною обвинувачення доказами, які були досліджені судом з дотриманням умов змагальності.
		Повістки провиклик обвинуваченого ОСОБА_5 ,повідомлення пропідозру останньому30.06.2022були надрукованів засобімасової інформаціїзагальнодержавної сферирозповсюдження газеті «Урядовий Кур`єр» № 142 (7263), ІНФОРМАЦІЯ_6 , де розміщено наступні відомості: ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ Громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, у кримінальному провадженні за № 62022050030000198 від 06.05.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тобто у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану. ПОВІСТКИ ПРО ВИКЛИК Громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст.ст. 133, 135 КПК України та останньому необхідно з`явитися 04, 05 та 06 липня 2022 року на 10:00 годину до Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (м. Дніпро, пр.Гагаріна, 26) тел. роб. (066)-52-88-266 для вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та здійснення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62022050030000198 від 06.05.2022 в якості підозрюваного. Поважні причини та наслідки неприбуття особи на виклик викладені у ст.ст.138, 139 КПК України (т. 2 а.к.п. 47).
		24.01.2023 у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Кур`єр» № 16 (7414), ІНФОРМАЦІЯ_7 розміщено відомості про ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ: Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні за №62022050030000198 від 06.05.2022 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КУ України, тобто у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, а також у добровільному зайнятті громадянином України посади в правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. ПОВІСТКА ПРО ВИКЛИК: Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст.ст. 133, 135 КПК України необхідно з`явитися 27, 28, 29 січня 2023 року на 10:00 годину до Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (м. Дніпро, пр. Гагаріна, 26), тел. роб. (066)-52-88-266, для вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч.7 ст. 111-1 КК України, та здійснення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62022050030000198 від 06.05.2022 в якості підозрюваного. Поважні причини та наслідки неприбуття особи на виклик викладені у ст.ст. 138, 139 КПК України (т. 2 а.к.п.133).
		Повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, а саме: 18.03.2023 у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Кур`єр» № 55 (7353), ІНФОРМАЦІЯ_8 , розміщено: ПОВІДОМЛЕННЯ про постановлення слідчим суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2023 ухвали про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022050030000198 від 06.05.2022 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України. ПОВІСТКА про виклик підозрюваного ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування Підозрюваний: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , якому необхідно з`явитися 21.03.2023, 22.03.2023, 23.03.2023 о 10:00 годині до старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_17 за адресою: м. Дніпро, пр.Гагаріна, 26, для завершення досудового розслідування, відкриття матеріалів, вручення обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні № 62022050030000198 від 06.05.2022, в якому він є підозрюваним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст.111-1 КК України. Поважні причини неприбуття та наслідки неприбуття вказані в ст.ст. 138, 139 КПК України (т. 1 а.к.п. 85).
		Копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 , на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України, направлялись захиснику ОСОБА_7 , яка згідно доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 16.01.2023 №004-40000573 на підставі постанови слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) ТУ ДБР уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст. 46,47 КПК України, забезпечила безоплатну вторинну правову допомогу обвинуваченому ОСОБА_5 (т. 2 а.к.п. 123). 
		Будь-які клопотання від обвинуваченого ОСОБА_5 на адресу суду не надходили.
		Під час досудового розслідування на підставі постанови старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного борю розслідувань, розташованого у м. Краматорськ, Донецька область від 28.07.2022 підозрюваного ОСОБА_5 було оголошено у розшук, оскільки останній переховувався від органу досудового розслідування (т. 2 а.к.п. 50-53).
		Як слідує з ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022050030000198 від 06.05.2022 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України (т. 1 а.к.п. 84).
		З вищевказаного слідує, що органом досудового розслідування вживалося всіх можливих, передбачених вимогами КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
		Захисником ОСОБА_7 після постановлення ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2023 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України, реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) сторона захисту, яка отримували необхідні процесуальні документи, ознайомилася з матеріалами кримінального провадження.
		Крім того, відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.08.2023 здійснювалось спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , в судовому засіданні приймала участь захисник ОСОБА_7 , яка була ознайомлена з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування (т. 1 а.к.п. 95-97).
		Під час здійснення спеціального судового провадження судом вживалися заходи про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 для забезпечення його доступу до правосуддя, який у кожне судове засідання викликався у порядку ст. 323 КПК України шляхом розміщення публікацій оголошень про виклик обвинуваченого у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр», на сайті «Судова влада України» та шляхом направлення судових повісток про виклик обвинуваченого за останнім відомим місцем його проживання: АДРЕСА_1 (т. 1 а.к.п. 100, а.к.п. 103-104, 106-107, а.к.п. 110, а.к.п. 113-114, а.к.п. 118, а.к.п. 121-122, а.к.п. 125-126, а.к.п. 129, а.к.п. 132, а.к.п. 133, а.к.п. 134-135, а.к.п.144, 153-154, а.к.п. 155-159, а.к.п. 162-163, а.к.п. 173-174, а.к.п. 175, а.к.п. 176-180, а.к.п. 185, а.к.п. 187-188, а.к.п. 190-194, а.к.п. 199, а.к.п. 200-201).
		Захисник ОСОБА_7 здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого ОСОБА_5 , приймала участь у допиті свідків та дослідженні доказів, виступала у судових дебатах та заперечувала проти обвинувачення.
		Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.
		У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_5 був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
		За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.
		Враховуючи порядок, визначений вимогами КПК України, здійснення спеціального судового провадження, яке проводиться за відсутністю обвинуваченого, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду. При цьому судом забезпечено застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 належної правової процедури в контексті приписів вимог ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а тому поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.
		Кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
		 
		Посилання сторони захисту щодо відсутності доказів добровільності зайняття ОСОБА_5 посади у незаконному правоохоронному органі, суд відхиляє виходячи з того, що на свідомий і добровільний характер дій обвинуваченого ОСОБА_5 вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі та подальший розвиток.
		Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлював факт окупації та агресії з боку російської федерації, створення окупаційною владою незаконних органів, зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території в умовах війни здійснював свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням.
		В матеріалах провадження відсутні об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 діяв не добровільно, виконував обов`язки під психічним впливом та фізичним примусом, та дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому чи іншим особам, або інтересам держави.
		Також суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_5 заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, не вживав.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальні правопорушення, які мають кримінально-правове значення. 
		Так, суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які скоєно умисно і відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, які вчинені проти основ національної безпеки України, в тяжкий для країни час, в умовах воєнного стану та повномасштабного вторгнення держави агресора, з порушенням присяги служіння Українському народові, дотримування Конституції та законів України, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, характеризувався задовільно, мав догану у зв`язку із неналежним виконуванням посадових обов`язків та наказу (розпорядження). 
		Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 згідно ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено. 
		Враховуючи вищенаведені обставини, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та призначенням додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах та позбавлення на підставі ст. 54 КК України п`ятого рангу державного службовця, позицію захисника, особу самого обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити основне покарання ОСОБА_5 з урахуванням вимог ст. 70 КК України у виді позбавлення волі. 
		Крім того, призначаючи ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до вимог ст. 70 КК України, відповідно до частини 3 цієї статті, суд вважає за необхідне приєднати до основного покарання додаткові покарання, а саме: конфіскації всього належного йому майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з професіональною діяльністю в органах прокуратури, в органах державної влади, в органах державного управління та в органах місцевого самоврядування, призначені судом за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_5 визнано винним.
		Також, відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верхового Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, рекомендувати судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового. При цьому треба мати на увазі, що додаткові покарання можуть приєднуватися до будь-яких видів основного покарання, передбачених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України. Ті види покарань, які застосовуються як додаткові, крім штрафу і конфіскації майна, можуть призначатися й тоді, коли вони не вказані в санкції закону. В такому разі рішення про призначення додаткового покарання, наведене в резолютивній частині вироку, має містити посилання на статтю Загальної частини КК України, якою передбачено умови та порядок застосування цього виду покарання. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу як вид покарання не зазначається у санкціях норм Особливої частини КК України і застосовується за рішенням суду. Відповідно до ч. 2 ст. 52 і ст. 54КК України це покарання є додатковим і може бути застосоване судом лише щодо особи, засудженої за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, із наведенням у вироку відповідних мотивів.
		Отже, на думку суду, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив особливі тяжкі злочини проти основ національної безпеки України, маючи п`ятий ранг державного службовця, будучи працівником прокуратури, складав присягу на вірність українському народові, то слід застосувати до нього положення ч. 2 ст. 52, ст.ст. 54, 77 КК України та призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення п`ятого рангу державного службовця.
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечних кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, суд при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
		Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушень, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
		Вищевказане призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи,  воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою (обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України) до набрання вироком законної слід залишити без змін.
		Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертиз та речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		Керуючись ст.ст. 368-370, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, колегія суддів
		УХВАЛИЛА:
		ОСОБА_5  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч. 2 ст. 111 КК України  у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна, на підставі ст. 54 КК України з позбавленням п`ятого рангу державного службовця;
		- за ч. 7 ст. 111-1 КК України  у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з професіональною діяльністю в органах прокуратури, в органах державної влади, в органах державного управління та в органах місцевого самоврядування, на строк 15 (п`ятнадцять) років.
		На підставіч.1ст.70КК Українишляхом поглинаннябільш суворимпокаранням меншсуворого покаранняпризначити ОСОБА_5 основне покаранняу видіпозбавлення воліна строк15(п`ятнадцять)років,до якогозгідно ч.3ст.70КК Україниприєднати додатковіпокарання увиді конфіскаціївсього належногойому майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з професіональною діяльністю в органах прокуратури, в органах державної влади, в органах державного управління та в органах місцевого самоврядування, на строк 15 (п`ятнадцять) років, з позбавленням п`ятого рангу державного службовця.
		До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою. 
		Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з часу приведення вироку до виконання.
		Вирок може бути оскаржений шляхомподання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		 
		 
		 
		Судді:         
		 
		 
		 
		__________ ОСОБА_1 __________ ОСОБА_2 _________ ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...