Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/10976/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2024. Зареєстровано: 20.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2024.
Дата набрання законної сили: 29.03.2024
Результат оскарження 29.03.2024 Волинський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/161/25/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/10976/23 
		Провадження № 2/161/25/24 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 січня 2024 року    Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого  судді                            Кихтюка Р.М.,
		секретаря                                 Авдійчук О.А.,
		з участю позивача                              ОСОБА_1 ,
		представника позивача                          ОСОБА_2 ,
		представника відповідача                     Опейди А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів, -
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів. 
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є клієнтом АТ «Державний ощадний банк Україна», однак 29.08.2019 року у нього були викрадені картки Ощадбанку № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , а також мобільний телефон з сім-карткою, номер якої був прив`язаний до карток.
		Вказує, що 30.08.2019 року з моменту виявлення втрати карток він звернувся до філії Ощадбанку, щоб заблокувати їх, а 31.08.2019 року ним була подана заява до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення.
		Разом з тим, як слідує з виписок по карткових рахунках, з його карток було здійснено перерахування коштів 30.08.2019 року з 13:28 год. по 13:41 год. шістьма платежами в сумі 67195,00 грн.
		При цьому, він ніколи не реєструвався в додатку Ощад 24/7, однак з повідомлення банку слідує, що реєстрація за його даними відбулася 30.08.2019 року о 00:16:30 год. і велася активна робота по картках з метою переведення коштів.
		В подальшому, він звернувся до банку з вимогою про повернення коштів в сумі 67195,00 грн., оскільки ним не проводилися перекази на вказану суму, однак банк повідомив, що у нього відсутні правові підстави для повернення коштів.
		Зазначає, що він жодним чином не порушував умови договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, негайно повідомив обслуговуючий банк про несанкціоноване списання коштів із рахунку та звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
		У зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно списані (перераховані) кошти з карткових рахунків у розмірі 67195,00 грн., а також 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
		Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.11.2023 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_3 , оскільки кошти з рахунку позивача були перераховані саме на рахунок останнього.
		Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у заяві та просили їх задовольнити.
		Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
		Третя особа  ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином.
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Державний ощадний банк України», про що свідчить договір №8078 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою від 23.09.2008 року (а.с. 8-11).
		З матеріалів справи слідує, що 31.08.2019 року позивач звернувся до Луцького ВП ГУНП у Волинській області із заявою про те, що в період часу з 20.30 год. 29.08.2019 року по 08.00.30.08.2019 року невстановлена особа, перебуваючи на Привокзальній площі, діючи умисно, шляхом вільного доступу, заволоділа його мобільним телефоном та банківськими картками «Ощадбанк», на яких були кошти в сумі 67205,00 грн. (а.с. 7).
		З виписок по картках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , вбачається, що 30.08.2019 року було здійснено перерахування коштів через додаток Ощад 24/7 на картку Монобанку №№ НОМЕР_3 (а.с. 13-15).
		За правилами ст.76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Частиною 1 ст.77ЦПКУкраїни визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно ст.1071ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Відповідно до пункту 6 розділу 6 Положення «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Відповідно п. 8 ст. VI Положення «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», затвердженого Постановою ПравлінняНаціонального банкуУкраїни 05.11.2014№ 705 (надалі - Положення), Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Відповідно до підпункту 9 пункту 8 розділу 1 Положення внутрішньобанківські правила залежно від особливостей діяльності банку повинні містити порядок подання користувачем повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які не виконувалися користувачем, і внесення електронного платіжного засобу до стоп-списку та його вилучення.
		Операції, що здійснюються з використанням платіжної картки, з введенням відповідного ПІН-коду або з введенням коду, наданого банком в рамках технології 3D-Secure, або операції, що здійснюються з використанням платіжної картки без введення ПІН-коду, або з використанням реквізитів платіжної картки, або з використанням аутентифікаційних даних, у тому числі в мобільному додатку - визнаються підтвердженими клієнтом та ініційованими ним власноруч.
		Отже, клієнт банку несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених договором засобів його ідентифікації і аутентифікації, в т.ч. за несанкціоновані операції з його карткою.
		До такого висновку прийшов Верховний суд у постанові від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18, в якій зазначені правові висновки щодо провини в подібних ситуація саме позивача/клієнта через його власну недбалість та бездіяльність по захисту власних персональних даних.
		Судом з`ясовано, що позивач проявивши необачність, втратив своє майно, зокрема, барсетку з мобільним телефон та картками, внаслідок чого третіми особами було отримано доступ до банківської карти та інформації, якими скористалися для списання коштів з рахунку позивача.
		З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що саме позивач повинен нести відповідальність за здійснення платіжних операцій, адже спірні платіжні операції були вчинені з фізичним використанням електронного платіжного засобу користувача та з коректним використання ПІН-коду до карток, які внаслідок необачності позивача вибули з його володіння. 
		Таким чином, судом встановлено, що переказ коштів з карток позивача були вчинені до отримання банком повідомлення від нього щодо здійснення незаконних операцій із його банківськими картками.
		Тобто викладені докази в їх сукупності об`єктивно стверджують про те, що позивач саме своєю бездіяльністю не дотримався умов та вимог договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб надання банківських послуг та не вжив відповідних заходів для вчасного попередження стосовно невикористання банківських рахунків.
		Відповідальність банку за зняття коштів з картки настає після її блокування, а до того моменту банк, зважаючи на укладені умови договору та встановлені правила, не має права обмежувати дії позивача, контролювати процедуру зняття готівки з картки, збереження її у позивача. До моменту повідомлення позивача про викрадення картки, у банка відсутні підстави для обмеження користувача послугами у знятті готівки та/або інших платіжних операцій.
		Оскільки спірні транзакції були проведені до повідомлення відповідача про блокування рахунків, тому АТ «Ощадбанк» провів фінансові операції належним чином з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому не повинен нести відповідальність за дії/бездіяльність позивача та третіх осіб, і за власний кошт банку відновлювати стан рахунків позивача.
		Враховуючи вищевикладене, з урахуванням положення умов договору між сторонами, вимоги Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положення № 705 «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійсненій операцій з їх використанням», зі сторони АТ «Ощадбанк» не вбачається порушень прав позивача, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення коштів до задоволення не підлягають.
		Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 82, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів  відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Учасниками справи є:
		Позивач  ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП  НОМЕР_4 .
		Відповідач  акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк», адреса: Волинська область, м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 8, код ЄДРПОУ  00032129.
		Третя особа  ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ  НОМЕР_5 .
		Повний текст рішення складений 19 січня 2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду
		Волинської області Р.М. Кихтюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...