Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/53519/23-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2024.
Дата набрання законної сили: 19.01.2024
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		 
		         Справа № 11-cc/824/339/2024                                                       Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		         Категорія: ст. 179 КПК                                                                                              Доповідач: ОСОБА_2 
		         Єдиний унікальний номер № 757/53519/23-к
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 січня 2024 року                                                                                            місто Київ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючої судді  ОСОБА_2 , 
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі судового засідання  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , з внесеними доповненнями до неї, та адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року, -  
		за участю:
		прокурора -  ОСОБА_6 ,
		підозрюваної -  ОСОБА_8 , 
		захисників -  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 30.11.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_11 погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави в розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 21.01.2024 року включно, щодо:
		 
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кіровоград, громадянки України, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, займає посаду секретаря у ТОВ «Новомиргородський цукор», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		 
		яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
		Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 звернулися до суду кожен окремо з апеляційними скаргами, з внесеними прокурором ОСОБА_6 доповненнями. 
		Прокурор ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі, з внесеними доповненнями до неї, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 30.11.2023 року та постановити нову ухвалу, якою повністю задовольнити клопотання старшого слідчого.
		         Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.
		В доповненнях до апеляційної скарги сторона обвинувачення вказує, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі неодноразово приходить до висновку, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України є мотивованою та обґрунтованою. Однак при постановленні рішення залишилось незрозумілим, які саме підстави суд поклав у мотивування застосування іншого запобіжного заходу підозрюваній, а саме особистого зобов`язання. Вказує, що застосування до підозрюваної ОСОБА_8 такого запобіжного заходу є найменш обтяжливим та не відповідає меті і завданням кримінального процесуального Кодексу, на переконання прокурора застосований до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не є співмірним із вчиненими кримінальними правопорушеннями. 
		Крім того, зазначає, що підозрювана ОСОБА_8 п`ять разів з початку бойових дій виїжджала за кордон. 
		Захисник підозрюваної ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 30.11.2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого, а також не застосовувати до підозрюваної ОСОБА_8 будь-який запобіжний захід.
		Апелянт вказує, що інкримінована ОСОБА_8 підозра є необґрунтованою, оскільки до клопотання не додано жодних суттєвих показів, речових доказів, документів та висновків експертів, які б підтверджували можливу протиправну діяльність ОСОБА_8 . 
		Зазначає автор апеляційної скарги і те, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Характеризуючи особу підозрюваної сторона захисту вказує, що ОСОБА_8 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася,  на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, а також онкохвора мати пенсіонерка, а відтак застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є необґрунтованим. 
		Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили скасувати ухвалу слідчого судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, з внесеними доповненнями до неї, заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та також просив скасувати ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, з внесеними прокурором доповненнями, не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000249 від 17.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 364 КК України.
		Досудовим розслідуванням зазначено, що 02.06.2005 року між Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ТОВ «Горизонт» (СДРПОУ 32017408) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523886000:02:000:9035 загальною площею 49,7236 га, на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.
		Наказом Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області від 10.09.2013 № КР/3523886000:02:000/00000272 внесено зміни до істотних умов договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності від 02.06.2005 в частині: Поновити строком на 7 (сім) років дію договору оренди землі, в зв`язку з чим Орендар сплачує орендну плату за використання земельної ділянки загальною площею 49,7236 га ріллі в період по 31 грудня поточного року із розрахунку 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 1183579,00 грн., з урахуванням індексації, що становить на момент укладення Даної угоди 59178,95 грн.
		ОСОБА_12 , будучи засновником ТОВ «Горизонт» та маючи прямий вирішальний вплив на його діяльність, з метою накопичення земельного банку на території Кіровоградської області, усвідомлюючи наявність ризику втрати прибутку від обробки земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із кадастровим номером 3523886000:02:000:9035, загальною площею 49,7236 га, розташованої на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (на теперішній час Новомиргородської міської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області), у зв`язку із закінченням строку оренди та те, що чергове право оренди на зазначену земельну ділянку необхідно виграти на земельних торгах у формі аукціону, що не гарантувало укладення наступного договору оренди, вирішив заволодіти зазначеною земельною ділянкою, яка перебувала у його віданні, як у кінцевого бенефіціара ТОВ «Горизонт», з метою подальшого отримання прибутку від її використання, відчуження, здачі в оренду тощо.
		У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2018 року, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішив утворити стійке злочинне об`єднання - організовану групу, метою діяльності якої мало стати протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення незаконного привласнення майна, яке було ввірено особі та перебувало у її віданні, а саме незаконного заволодіння земельною ділянкою державної власності на території Кіровоградської області.
		З метою утворення організованої групи ОСОБА_12 для досягнення загальної злочинної мети визначив коло учасників групи, їх вузьку злочинну спеціалізацію, особисті навички, професійну діяльність для потреб вказаної групи.
		Для забезпечення існування та функціонування групи ОСОБА_12 розробив єдиний план, який передбачав розподіл функцій кожного з учасників групи.
		Відповідно до вказаного плану завданнями і метою існування організованої групи було налагодження механізму протиправного заволодіння земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, шляхом вчинення фіктивних правочинів для виведення цієї земельної ділянки із державної власності та подальшої передачі у власність ОСОБА_12 та підконтрольним йому особам і товариствам, задля незаконного збагачення організатора та учасників групи.
		Визначившись із напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника групи, ОСОБА_12 підшукав учасників. Так, ОСОБА_12 поклав на себе функції організації та фінансування діяльності організованої групи.
		Забезпечуючи стійкість організованої групи, керованість і тривалість намічених злочинних дій, ОСОБА_12 використовував для відбору кандидатів їх особисті якості - обізнаність у порядку вчинення правочинів, у тому числі у сфері земельних відносин, а також перебування осіб на посадах державних органів, до службових обов`язків яких входили питання розпорядження землями сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, обізнаність осіб у вчиненні інших правочинів, наявність контактів у сфері надання нотаріальних послуг, тощо.
		Так, до вчинення спільної злочинної діяльності ОСОБА_12 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах залучив наступних осіб, яким було відведено відповідні ролі, зокрема:
		- приватні нотаріуси ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також інші невстановлені на даний час нотаріуси, відповідали за посвідчення довіреностей, виданих нібито громадянами України, без їх відома та участі, на представлення їх інтересів під час вчинення дій щодо отримання земельних ділянок у власність та подальшого розпорядження ними, а також посвідчення підроблених посвідчень учасників АТО;
		- приватний нотаріус ОСОБА_16 та помічник приватного нотаріуса ОСОБА_17 відповідали за легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом переоформлення земельних ділянок, виведених із державної власності та оформлених на підставних громадян, шляхом посвідчення фіктивних договорів купівлі-продажу таких земельних ділянок, з переходом права власності до ОСОБА_12 
		- ОСОБА_8 та ОСОБА_18 виступали у якості довірених осіб ОСОБА_12 під час вчинення фіктивних правочинів щодо купівлі-продажу земельних ділянок, за якими право власності переходило до ОСОБА_12 .
		Таким чином, 21.11.2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
		22.11.2023 року (клопотання датоване 21.11.2023 року) старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_11 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, із визначенням застави в розмірі 5 000 000 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
		30.11.2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 21.01.2024 року включно 
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
		Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні сторони обвинувачення та доданих до нього матеріалах.
		Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні сторони обвинувачення докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
		Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробила сторона обвинувачення стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
		Також, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні старшого слідчого ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		Дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу у клопотанні старшого слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено. Заявлені у клопотанні сторони обвинувачення ризики в сукупності з тяжкістю злочинів та даними про особу підозрюваної, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваної під вартою.
		З урахуванням вказаного, а також даними про особу підозрюваної в їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість застосувати щодо ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, який, на думку суду, зможе запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
		Доводи прокурора про неврахування слідчим суддею наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України є, на думку колегії суддів, необґрунтованими, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу та прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
		З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах підстави, з яких захисник та прокурор просять скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
		Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
		Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просять сторони, колегія суддів не вбачає.
		На підставі викладеного, апеляційні скарги прокурора та захисника в інтересах підозрюваної задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст. ст. 176 - 178, 179, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 30.11.2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_11 погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави в розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 21.01.2024 року включно, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , з внесеними доповненнями до неї, та адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , -  залишити без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		СУДДІ:  
		 
		 
		 
		_____________________        _______________________         ____________________
		  ОСОБА_2                           ОСОБА_3                               ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...