Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/917/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 22.01.2024. Зареєстровано: 22.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/496/322/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015160000000598

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 496/917/20
		Провадження № 1-кп/496/322/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 січня 2024 року                                     м. Біляївка 
		Біляївський районний суд Одеської області у складі: 
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		за участю секретарів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		прокурорів  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		потерпілого  ОСОБА_12 
		представника потерпілого  ОСОБА_13 
		захисників  ОСОБА_14 , ОСОБА_15 
		обвинувачених  ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням: 
		ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кучурган Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, з двома вищими освітами, працюючого на посаді старшого оперуповноваженого ВКП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, 
		 
		та
		 
		ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеса, громадянина України, не одруженого, з двома вищими освітами, працюючого на посаді інспектора сектору контролю за обігом зброї ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		- у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України, 
		УСТАНОВИВ:
		Відповідно до обвинувального акта, складеного 24.02.2020 року слідчим Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_18 та затвердженого того ж дня прокурором третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_19 , ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а ОСОБА_17  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України, за наступних обставин. 
		ОСОБА_16 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого в особливоважливих справахміжрайонного відділу№1УПЗСЕ ГУМВСУкраїни вОдеській області,та ОСОБА_17 ,обіймаючи посадуоперуповноваженого тогож міжрайонноговідділу, тобто являючись працівниками правоохоронного органу, допустили ганебний вчинок, який дискредитує їх, як працівників УПСЗЕ ГУМВС України в Одеській області, що призвело до негативного суспільного резонансу на території м. Одеси та Одеської області.
		Так, у провадженні слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_20 перебувало кримінальне провадження №12015160000000598, яке розпочато 07.08.2015 року на підставі рапорту підлеглого ОСОБА_16  оперуповноваженого міжрайонного відділу №1 УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_17 , за фактом можливого вимагання та одержання головою Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 та землевпорядником тієї ж сільської ради ОСОБА_21 неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_22 за прийняття рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та укладання договору про право тимчасового користування місцем для розміщення зовнішньої реклами на стаціонарних рекламних засобах комунальної власності.
		Допитаний 07.08.2015 року, як свідок у кримінальному провадженні, ОСОБА_22 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання) та ст. 385 КК України (відмова свідка від давання показань), надав показання щодо неправомірних дій землевпорядника Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_23 , яка, нібито, вимагала у ОСОБА_22 неправомірну вигоду з посиланням на голову тієї ж ради ОСОБА_12 за прийняття рішень у межах компетенції.
		Апеляційним судом Одеської області у серпні 2015 року у вказаному кримінальному провадженні надано дозвіл на проведення комплексу негласних (слідчих) розшукових дій строком на два місяці.
		Слідчим ОСОБА_20 07.09.2015 року до УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області надано письмове доручення №4/598СУ в порядку ст. 40 КПК України про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12015160000000598, у тому числі на участь у проведенні огляду місця події, освідування осіб, можливо причетних до скоєння кримінального правопорушення, та, за наявності підстав, передбачених ст. 208 КПК України, затримання цих осіб.
		Слідчі (розшукові) дії, направлені на документування можливих неправомірних дій службових осіб Троїцької сільської ради в селі Троїцьке Біляївського району Одеської області, було заплановано на 07.10.2015 року.
		Так, 07.10.2015 року близько 12:00 години, ОСОБА_22 у ході спілкування з ОСОБА_12 , знаходячись у салоні автомобіля на задньому пасажирському сидінні марки «Ніва Шевроле», державний номер « НОМЕР_1 », який було припарковано біля будівлі Троїцької сільської ради по вул. Карла Маркса, 8, запропонував передати йому грошову суму в розмірі 3000 грн за видачу дозволу на розміщення реклами на території села Троїцьке.
		Після того, як ОСОБА_12 у категоричній формі відмовився отримувати вказані грошові кошти, ОСОБА_22 , діючи проти волі ОСОБА_12 , поклав грошові кошти у розмірі 3000 грн до правої кишені піджаку останнього.
		ОСОБА_12 , виявивши у правій кишені піджаку вказану суму грошових коштів і розуміючи неправомірність дій ОСОБА_22 та усвідомлюючи їх провокативність, поїхав з вказаного місця в напрямку міста Біляївка Одеської області, з метою доставки ОСОБА_22 до Біляївської районної прокуратури для з`ясування усіх обставин вказаної події, а також надання правової оцінки незаконним провокаційним діям ОСОБА_22 
		ОСОБА_16 та його підлеглий ОСОБА_24 на автомобілі марки «Хюндай Акцент», державний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_24 почали переслідування автомобілю ОСОБА_12 , який в ході руху викинув грошові кошти в сумі 3000 грн з автомобіля.
		Наздогнавши автомобіль ОСОБА_12 марки «Ніва Шевроле», державний номер « НОМЕР_1 », за межами населеного пункту села Троїцьке у напрямку міста Біляївка, ОСОБА_24 та ОСОБА_16 на автомобілі марки «Хюндай Акцент», державний номер « НОМЕР_2 », здійснили його блокування шляхом затиснення до правого боку дорожнього узбіччя.
		При цьому, ОСОБА_16 під час переслідування ОСОБА_12 достовірно знав, що ОСОБА_12 відмовився від отримання грошової суми від ОСОБА_22 , так як чув та бачив з приладу аудіо,- відеоконтролю, який був встановлений на ОСОБА_22 .
		В ході переслідування ОСОБА_12 , ОСОБА_16 через відкрите праве переднє бокове скло автомобілю «Хюндай Акцент» здійснив два постріли з травматичного пістолету у бік автомобілю марки «Ніва Шевроле», державний номер « НОМЕР_1 », та криками висловлював погрози ОСОБА_12 застосування насильства.
		Після того, як ОСОБА_12 зупинив автомобіль «Ніва Шевроле», державний номер « НОМЕР_1 », останній вийшов з автомобілю, підійшовши до передньої його частини (біля капоту).
		Одночасно з цим, ОСОБА_16 , підбігши до ОСОБА_12 , який не здійснював жодного супротиву та спроби покинути місце події, навмисно застосував фізичну силу до ОСОБА_12 та повалив його на землю грудною клітиною до землі біля передньої частини автомобілю.
		У подальшому ОСОБА_16 , розуміючи достатність вжитих заходів для уникнення супротиву ОСОБА_12 , однак бажаючи спричинити останньому тілесні ушкодження, перевищуючі службові повноваження, яке явно виходить за межі наданих йому повноважень, наніс ОСОБА_12 два удари правою ногою по спині в ділянку грудної клітини, чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів III, IV, V, VI, VII, правих ребер по передній пахвовій лінії, які у сукупності, так і окремо, не були небезпечними для життя, а викликають тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
		В свою чергу ОСОБА_25 , розуміючи, що вказані неправомірні дії ОСОБА_16 та інших осіб зафіксовані за допомогою спеціальних технічних засобів під час проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій, як аудіо-, відеоконтроль за особою та контроль за вчиненням злочину, а також усвідомлюючи, що наслідком вказаних неправомірних дій для співробітників правоохоронного органу може бути притягнення до кримінальної відповідальності, не бажав настання таких наслідків, у зв`язку з чим у нього виник умисел на знищення вказаної аудіо, - відео інформації після того, як така інформація на відповідному носії ним буде отримана.
		Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_17 12.10.2015 року особисто отримав в УОТЗ ГУМВС України в Одеській області карту пам`яті MSD №798т з відеозаписом тривалістю 02 години 03 хвилини 18 секунд, а також інші додатки відповідно до супровідного листа УОТЗ ГУМВС України в Одеській області №38/2-7071т від 12.10.2015 року на адресу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області.
		Після того, як ОСОБА_17 одержав та перевірив за допомогою технічних засобів УОТЗ ГУМВС України в Одеській області наявність інформації на карті пам`яті MSD №798т та інших додатках, останній на вказаному супровідному листі власноручно поставив про це відмітку і підпис та доставив вказані матеріали до РТЧ УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 12.
		Далі ОСОБА_17 , реалізуючи вказаний умисел та являючись особою, яка має право доступу до державної таємниці та здійснює оперативний супровід відповідно доручень слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №12015160000000598, перебуваючи у приміщенні РТЧ УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 12, у період приблизно з 08:00 години по 09:00 годину 19.10.2015 року, здійснив увімкнення карти пам`яті MSD №798т на комп`ютері, після чого умисно, з метою знищення наявної інформації, виконав послідовні дії, направлені на очищення вказаної карти пам`яті.
		Так, у вкладці-попередження «Все данные будут полностью уничтожены. Продолжить?», яке у обов`язковому порядку висвітлюється на моніторі комп`ютерного пристрою, ОСОБА_17 умисно натиснув клавішу підтвердження знищення, після чого уся інформація з карти пам`яті MSD №798т, а саме відеозапис тривалістю 02 години 03 хвилини 18 секунд, була видалена.
		Статтею 252 КПК України визначено, що фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим КПК України. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
		Після знищення інформації на карті пам`яті MSD №798т, у ОСОБА_17 , який є особою, уповноваженою скласти протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та направити їх прокурору, виник умисел на складання та видачу неправдивих офіційних документів, а саме протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою та протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні №12015160000000598.
		Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_17 19.10.2015 року у період часу з 08:30 години по 09:00 годину, перебуваючи у приміщенні РТЧ УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 12, склав офіційний документ  протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою у кримінальному провадженні №12015160000000598, в якому кульковою ручкою чорного кольору власноручно вніс неправдиві відомості про те, що переглядом носія інформації  карти пам`яті MSD №798т встановлено відсутність інформації.
		Після складання вказаного протоколу, з відображенням у ньому неправдивих відомостей, ОСОБА_17 зазначив свою посаду, прізвище, ім`я та по батькові, поставив власний підпис та надав протокол на реєстрацію.
		У подальшому, складений ОСОБА_17 протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою у кримінальному провадженні №12015160000000598 зареєстровано за №3/5721т від 19.10.2015 року та у той же день направлено до прокуратури Одеської області для подальшого використання у кримінальному провадженні.
		Далі, не зупиняючись на досягнутому, діючи з тим же умислом, направленим на складання та видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, ОСОБА_17 склав офіційний документ  протокол про результати контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні №12015160000000598, в якому кульковою ручкою чорного кольору власноручно вніс завідомо неправдиві відомості про те, що 07.10.2015 року в селі Троїцьке Біляївського району Одеської області в автомобілі голови Троїцької сільської ради ОСОБА_12 , останній вимагав та одержав від ОСОБА_22 неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн, яку ОСОБА_22 , нібито, на вимогу ОСОБА_12 поклав у праву кишеню піджаку ОСОБА_12 .
		Після складання вказаного протоколу з відображенням у ньому неправдивих відомостей, ОСОБА_17 зазначив свою посаду, прізвище, ім`я та по батькові, поставив власний підпис та надав протокол на реєстрацію.
		У подальшому, складений ОСОБА_17 протокол про результати контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні №12015160000000598 зареєстровано за №3/5722т від 19.10.2015 року та у той же день направлено до прокуратури Одеської області для подальшого використання у кримінальному провадженні.
		Таким чином ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що він, являючись службовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, шляхом перевищення службових повноважень, спричинив потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження середньої тяжкості. 
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_16 кваліфіковані за ч. 2 ст. 365 КК України  перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, які супроводжувалися насильством та застосуванням зброї.
		В свою чергу, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується в тому, що він, являючись службовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, здійснив знищення інформації з картки пам`яті MSD №798т з відеозаписом негласної слідчої (розшукової) дії, а також склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи: протокол про результати аудіо, - відеоконтролю №3/572ІТ від 19.10.2015 року, та протокол про результати контролю за вчиненням злочину №3/5722т від 19.10.2015 року.
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_17 кваліфіковані за ч. 1 ст. 362 КК України  несанкціоноване знищення інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах) та зберігається на носіях такої інформації, вчинене особою, яка має право доступу до неї, а також за ч. 1 ст. 366 КК України  складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
		Обвинувачений ОСОБА_16 в судовому засіданні винним у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та просив його виправдати, оскільки він ніяких ганебних вчинків не вчиняв. При цьому пояснив, що обвинуваченим у даному провадженні він став у 2019 році, коли його було викликано на допит у якості свідка та вручено підозру. Цьому передувало те, що восени 2015 року вони супроводжували заяву щодо можливого отримання хабаря головою Троїцької сільської ради ОСОБА_12 і виїхали до села Троїцьке на підставі ухвал Апеляційного суду здійснювались негласні слідчі розшукові дії, за дорученням слідчого проводили перевірку цієї заяви. Разом з ним прибули ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , слідча ОСОБА_30 . Коли вони приїхали на місце, заявник поїхав разом з головою сільської ради у його автомобілі «Ніва Шевроле». У них з заявником була домовленість, в разі підтвердження інформації, він дає на його номер телефону умовний сигнал. Виходячи із цього сигналу, а також у зв`язку з тим, що вони не володіли онлайн інформацією про те, що відбувається, вони приймали рішення щодо затримання чи не затримання. Коли пролунав сигнал, автомобіль ОСОБА_12 під`їхав до сільської ради, вони вибігли в сторону автомобіля. Проте ОСОБА_12 на автомобілі поїхав в сторону міста Біляївка. Вони сіли в свої автомобілі та почали переслідування. За селом вони «прижали» автомобіль ОСОБА_12 близько до узбіччя, у зв`язку з чим він різко зупинився, після цього, вибігаючи зі свого автомобіля в сторону поля  впав. Потім він самостійно піднявся, вони підійшли, представилися і слідча почала проводити слідчі дії. На момент проведення слідчих дій ОСОБА_12 пояснив, що гроші, які намагався йому передати заявник, він по дорозі викинув з автомобіля. Після цього він дав команду оперативникам поїхати та встановити те місце, а також знаходитись там, біля грошей, які викинув ОСОБА_12 . Під час проведення слідчих дій ОСОБА_12 скаржився на те, що він погано себе почуває, після чого йому викликали «швидку допомогу» та відвезли до Біляївської районної лікарні. Під час переслідування ним та іншими працівниками міліції жодних активних дій, направлених на затримання ОСОБА_12 , не здійснювалось та враховуючи похилий вік ОСОБА_12 , такої необхідності не було, крім цього, останній не вчиняв жодного супротиву. Затримання ОСОБА_12 не проводилось. Він не спричиняв ОСОБА_12 ніяких тілесних ушкоджень. Через деякий час було відкрито провадження стосовно працівників міліції. Їх неодноразово викликали на допити. У листопаді 2016 році провадження було закрито. 7 листопада 2019 року його та ОСОБА_17 було викликано в якості свідків до слідчого відділу прокуратури, де їм було вручено підозри, хоча з 2016 року співробітниками прокуратури по цій справі нічого не проводилось. 07 листопада 2019 року було розпочато проведення експертизи в м. Харків стосовно тілесних ушкоджень ОСОБА_12 . На його думку, підозри їм вручалися заочно. Після ознайомлення з матеріалами справи та обвинувальним актом, йому стало відомо, що на підставі цієї експертизи, на яку посилались співробітники прокуратури, йому зі ОСОБА_17 були вручені підозри, хоча в цей день лише надійшли матеріали для проведення експертизи. Посилаючись на дану експертизу, не знаючи її результатів, їм пред`явили підозру. Маючи великий досвід роботи в правоохоронних органах на оперативних посадах, він завжди керувався законами України та жодних негідних вчинків не здійснював. 
		Обвинувачений ОСОБА_17 в судовому засіданні винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та просив його виправдати. При цьому пояснив, що станом на осінь 2015 року він знаходився на посаді оперуповноваженого управління протидії захисту економіки ГУ МВС в Одеській області. Ним на підставі доручення слідчого Даменцової здійснювався оперативний супровід кримінального провадження за ст. 368 КК України. Разом з ОСОБА_16 та іншими працівниками міліції брав участь у слідчих діях, які були направлені на документування можливих протиправних дій голови Троїцької сільської ради. Переслідуючи ОСОБА_12 на автомобілі, останній через 2-3 хвилини різко зупинив авто на узбіччі справа та вибіг. Оббігати свій автомобіль зі сторони водійської двері через передню частину автомобіля ОСОБА_12 впав. Можливо, він перечепився через бампер або каміння, яке було на узбіччі, там була нерівна поверхня: - гравій та щебінь. ОСОБА_12 впав самостійно. Ані обвинувачений ОСОБА_16 , ані будь-хто інший із працівників міліції не спричиняли ОСОБА_12 будь-які тілесні ушкодження та не здійснювали жодних активних дій, направлених на його затримання. ОСОБА_12 підвівся самостійно, і вони почали проводити слідчі дії. Як далеко ОСОБА_12 втік та хто його повернув, не пам`ятає. 12.10.2015 року він особисто отримав в УОТЗ ГУМВС України в Одеській області карту пам`яті MSD №798т з відеозаписом тривалістю 02 години 03 хвилини 18 секунд, а також інші додатки відповідно до супровідного листа УОТЗ ГУМВС України в Одеській області №38/2-7071т від 12.10.2015 року для подальшого складання протоколів та розсекречення. Він складав протоколи за результатами проведених негласних слідчих дій щодо ОСОБА_12 на підставі доручення слідчого, постанови прокурора і ухвали Апеляційного суду. Він не здійснював жодних дій з видалення відеозапису, який, можливо, був присутній на карті пам`яті MSD №798т. На карті пам`яті MSD №798т, яку він отримав в РТЧ, був відсутній будь-який відеозапис, про що він зробив запис в протоколі про результати відеоконтролю за особою. Він не погоджується з висновками експертизи про те, що на карті пам`яті був відеозапис. У висновку експертизи вказано, про неможливість достеменно встановити, чи були там взагалі якісь записи і чи були вони видалені. 07 листопада 2019 року отримав повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні, в якому було посилання на результати експертизи, яка проводилась в м. Харків. Водночас, згідно супровідного листа, матеріали для проведення експертизи були направлені прокурором до м. Харків в двадцятих числах жовтня і станом на 07 листопада 2019 року експертиза була лише розпочата. Тобто офіційного підтвердження, висновків у працівників прокуратури не було. Він вважає, що вищевказані повідомлення про підозру були вручені «авансом» без жодних законних підстав. 
		На підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_17 прокурором були надані, а судом досліджені наступні письмові докази, двічі допитаний потерпілий ОСОБА_12 , а також допитані свідки:
		-витяг з кримінального провадження №42015160000000703 №1 від 03.11.2015 року, відповідно до якого 15.10.2015 року на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень (код) до ЄРДР було внесено заяву ОСОБА_12 на незаконні дії окремих службових осіб ГУМВС України в Одеській області, які виразилися у перевищенні останніми службових повноважень. Правова кваліфікація  ч. 2 ст. 365 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру, відсутня. Орган досудового розслідування: Прокуратура Одеської області (том І а.с.116);
		-скарга ОСОБА_12 від 08.10.2015 року, яка надійшла в УБВ в Одеській області 09.10.2015 року за вх. №К-416о/п, в якій він просить, зокрема, внести в ЄРДР його заяву за ч. 3 ст. 365, ст. 125 КК України відносно співробітників правоохоронних органів, в т.ч. старшого оперуповноваженого управління протидії злочинності у сфері економіки ОСОБА_16 , який 07.10.2015 року погрожував йому зброєю, здійснював постріли, наніс тілесні ушкодження (том І а.с.117-118);
		-довідка КЗ «Біляївська ЦРЛ» в УВБ Одеської області, згідно з якою ОСОБА_12 , 1953 р.н., прожив. АДРЕСА_3 знаходиться на стац.лікуванні в хірургічному відділенні Біляївської ЦРЛ з 07.10.2015 року по теперішній час. Попередній діагноз: закрита тупа травма грудної клітини. Перелом ребер справа. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Лікарем рекомендовано продовжити стац.лікування (том І а.с.119, том V а.с.41);
		-рапорт чергового, запис ЄО від 07.10.2015 року 15 год 35 хв., згідно з яким черговий лікар ОСОБА_31 повідомив про те, що до БЦРЛ звернувся ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. с. Троїцьке з/д забій 4-5 ребра справа. Зі слів в с. Троїцьке побили невідомі. Вказаний рапорт зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області 07.10.2015 року №8525 (том І а.с.120);
		-пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні №42015160000000703, вручена 16.11.2015 року ОСОБА_12 слідчим в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури прокуратури Одеської області молодшим радником юстиції ОСОБА_32 (том І а.с.121-123);
		-акт судово-медичного (дослідження) обстеження від 08.10.2015 року, згідно з висновком якого у громадянина ОСОБА_12 малися ушкодження у виді: перелому 5, 6 ребер справа по передньо-пахвовій лінії, що підтверджується даними рентгенографічного дослідження від 07.10.2015 року. Наявні ушкодження могли бути спричинені дією тупих, твердих предметів, з переважаючою поверхнею, що контактує, можливо при ударі об такі. Не виключено заподіяння встановлених ушкоджень від ударів кулаками, ногами нападаючої людини у зазначений термін 07.10.2015 року. Вищевказані ушкодження викликали тривалий розлад здоров`я строком більше трьох тижнів (більш ніж 21 день) і згідно п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до ушкоджень середньої тяжкості (том І а.с.124-126);
		-висновок експерта №2945 від 15.12.2015 року, КУ Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи, відповідно до підсумків якого, у гр-на ОСОБА_12 малися наступні ушкодження: закриті переломи ІІІ, ІV, V, VІ, VІІ, ІХ правих ребер по передній пахвовій лінії. Зазначені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, судити про індивідуальні особливості яких на теперішній час не має можливості. Дані ушкодження утворилися незадовго до надходження гр-на ОСОБА_12 до стаціонару, і таким чином, могли бути заподіяні 07.10.15 р. Описані ушкодження, як у сукупності, так і окремо, не були небезпечними для життя, а викликають тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні (більш ніж 21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2 в 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Встановлення обставин заподіяння тілесних ушкоджень у компетенцію судово-медичного експерта не входить, а є завданням судово-слідчих органів. Для встановлення або виключення можливості утворення зазначених ушкоджень в результаті падіння на площину з вертикального або близького до такого положення доцільно провести слідчий експеримент з участю учасників події. Об`єктивних судово-медичних даних, на підставі яких можна встановити положення потерпілого в момент отримання зазначених ушкоджень, в розпорядженні судово-медичного експерта не має (том І а.с.127-130);
		-копія медичної картки стаціонарного хворого №4560, з якої вбачається, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на стаціонарному лікуванні з 07.10.2015 року по 29.10.2015 року в хірургічному відділенні КЗ «БЦРЛ» з діагнозом: закритий перелом 5-6 ребра справа, виражений больовий синдром. Дана медична картка містить документи: супровідний лист та талон супровідного листа від 07.10.2015 року в яких фельдшер ОСОБА_33 зазначив діагноз: гіпертонічний криз 180/100, забій 4-5 ребер справа перелом ребер справа? Зі слів хворого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , травма настала на трасі Яськи-Троїцьке від удару ногою в область ребер справа; запис лікаря приймального відділення про те, що хворий скаржиться на виражений біль в правій половині грудної клітини, утруднене дихання, слабкість, та який зі слів хворого зазначив, що останній був побитий невідомими на вулиці; комп`ютерну томографію органів грудної клітини від 30.10.2015 року, згідно з якою у ОСОБА_12 наявний пневмофіброз. Бронхоектази в S10 правої легені. Переломи ІІІ, ІV, V, VІІ, ІХ ребер справа, що консолідуються, перелом VІ ребра справа що не консолідується; щоденник, в якому містяться записи про наявність у ОСОБА_12 переломів V-VІ ребер пахвової лінії; лист лікарських призначень; аналізи крові (том І а.с.131-138, том V а.с.32-39);
		-протокол огляду від 15.12.2015 року, відповідно до якого слідчий по особливо важливим справам слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старший радник юстиції ОСОБА_34 в присутності понятих ОСОБА_35 та ОСОБА_36 оглянув оригінали документів кримінального провадження №12015160000000598 за заявою ОСОБА_22 за фактом вимагання у нього неправомірної вигоди за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, яке знаходилось у провадженні слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_37 . Кримінальне провадження підшито, пронумеровано. В ньому знаходяться документи на 103 аркушах, опис документів відсутній. За процесуальними документами вшито файл, в якому знаходяться три лазерних диска  слідчий, розсекречені №797Т і №799Т, в паперових конвертах. Під час огляду лазерних дисків за допомогою персонального комп`ютера на диску №799Т відео і аудіозаписи не виявлені, диск пустий. В цей же файл також поміщені дві мікро-флеш-пам`яті №№SD798 і SD800. При відкритті цих двох мікро-флеш-пам`яті, на №800т виявлено два відеофайли, на одному з яких зафіксована зустріч заявника ОСОБА_22 з посадовими особами Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області (секретарем  жінкою і головою  чоловіком). При прослуховуванні відеофайла в розмовах фактів вимагання неправомірної грошової вигоди посадовими особами Яськівської сільської ради не виявлено. Друга (мікро СД) флеш-пам`ять за №798т чиста, записів не виявлено. Виходячи з того, що на цьому носії міг бути відеозапис зустрічі ОСОБА_22 з посадовими особами Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області, і вона, ймовірно, умисно стерта, цей (мікро-СД) флеш-носій вилучено для проведення відповідних судових технічний експертиз. Усі записи, які були на цих носіях, були переписані за допомогою персонального комп`ютера на окремі лазерні диски. В процесі огляду оригінали процесуальних документів кримінального провадження №12015160000000598 були відкопійовані на 103 аркушах. В тому числі відкопійовано: протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 19.10.2015, складений з 08.00 до 08.30, на 2 аркушах  л.п.99-100; протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 19.10.2015, складений з 08.30 до 09.00, на 1 аркуші  л.п.101; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 19.10.2015, складений без вказівки часу, на 2 аркушах  л.п.102-103. Оригінали цих документів були долучені до ксерокопійованих матеріалів кримінального провадження №12015160000000598, внесеного в ЄРДР 07.08.2015 за заявою ОСОБА_22 за фактом вимагання неправомірної вимоги, за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, а ксерокопії цих же документів були долучені до матеріалів кримінального провадження СУ ГУ НП України в Одеській області, замість них (том І а.с.139-141);
		-супровідний лист Відокремленого підрозділу «Біляївська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги КУ «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» №3 від 11.01.2016 року, що надійшов до секретаріату прокуратури Одеської області 20.01.2016 року за вх. №(16) 2376вх-16, про направлення Слідчому в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старшому раднику юстиції ОСОБА_38 на його запит №17/1/1-11274-15 від 23.12.2015 року копії карти виїзду бригади екстреної швидкої (медичної) допомоги ППБ с. Троїцьке за №834 та журналу реєстрації викликів за 07.10.2015 року (порядковий номер виклику 834) до с. Троїцьке для надання медичної допомоги ОСОБА_12 , 1953 р.н. Також надано копію журналу реєстрації викликів чергового диспетчера, копію картки виїзду за № НОМЕР_3 та пояснювальні записки за 07.10.2015 року по Біляївській станції, так як в цей період бригада поверталася з виклику з с. Троїцьке (том І а.с.142);
		-копія журналу реєстрації викликів бригади екстреної швидкої (медичної) допомоги ППБ с. Троїцьке, в якому під №834 наявний запис про виклик бригади екстреної швидкої (медичної) допомоги ППБ с. Троїцьке 07.10.2015 року о 13 год 31 хв. в с. Троїцьке траса Яськи-Троїцьке, привід для виклику  біль в серці, в правій половині грудної клітини у ОСОБА_12 (том І а.с.143);
		-копія карти виїзду бригади екстреної швидкої (медичної) допомоги ППБ с. Троїцьке №834, відповідно до якої 07.10.2015 року ОСОБА_12 було доставлено у приймальне відділення БЦРЛ з діагнозом: гіпертонічний криз, забій правої половини грудної клітини (том І а.с.144);
		-відповідь на запит Головного управління Національної поліції в Одеській області №3/372 від 30.12.2015 року про те, що згідно з наявними обліками ІІПС «АРМОР» - «Зареєстрована зброя», зокрема, за гр. ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , значиться пристрій травматичної дії «ПМ-РФ», калібр 9, № НОМЕР_4 , згідно з дозволом №3661, який наданий УГБ ГУМВС України в Одеській області терміном з 15.04.2009 до 15.04.2018 року. За гр. ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мисливська та інша зброя не зареєстрована (том І а.с.145-146);
		-копія супровідного листа за підписом заст.начальника УОТЗ ГУМВС України в Одеській області на ім`я начальника УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області за вих. №38/2-7071т від 12.10.2015 року про повернення матеріалів по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 07.08.2015 року, згідно постанови прокуратури Одеської області №21/2-4746т від 12.10.2015 року, а саме: ухвали №7340т (до вх. №4646т)  прим. 1, на 2 арк. таємно; ухвали №7341т (до вх. №4648т)  прим. 1, на 2 арк. таємно; ухвали №7342т (до вх. №4652т)  прим. 1, на 2 арк. таємно; ухвали №7343т (до вх. №4654т)  прим. 1, на 2 арк. таємно; MSD №798т (оригінал, не форматувати)  1 шт., таємно (запис в наявності, та перевірений; початок о 10 год. 34 хв. 48 сек., кінець о 12 год. 38 хв. 06 сек., тривалість запису  02 год. 03 хв., 18 сек.); MSD №800т (оригінал, не форматувати)  1шт., таємно (запис в наявності, та перевірений; початок о 09 год. 49 хв. 45 сек., кінець о 10 год. 06 хв. 20 сек., тривалість запису  00 год. 16 хв. 35 сек.); DVD-R №797т  1 шт., таємно (програма для перегляду); DVD-R №799т  1 шт., таємно (без запису). На вказаному супровідному листі мається власноручно зроблений запис о/у МВ №1 УПЗСЕ лейтенанта міліції ОСОБА_17 про те, що 12.10.2015 року він отримав вказані матеріали згідно даного супровідного листа, про що останній поставив свій підпис. Інформацію на магнітних носіях перевірив. Уся інформація в наявності (том І а.с.147, том V а.с.67); 
		-висновок експертизи №24 від 20.04.2016 року, згідно з яким рукописний текст від імені ОСОБА_17 на представленому на дослідження супровідному листу УОТЗ ГУМВС України в Одеській області за №38/2-7071т від 12.10.2015 на ім`я начальника УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_39 про передачу ухвал суду та магнітних носіїв інформації, виконаний самим ОСОБА_17 , а не іншою особою. Підпис під рукописним текстом від імені ОСОБА_17 на представленому на дослідження супровідному листу УОТЗ ГУМВС України в Одеській області за №38/2-7071т від 12.10.2015 на ім`я начальника УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_39 про передачу ухвал суду та магнітних носіїв інформації, виконаний самим ОСОБА_17 , а не іншою особою (том І а.с.149-152);
		-рапорт о/у міжрайонного відділу №1 УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_17 на ім`я начальника ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_40 , згідно з яким ним була отримана інформація про те, що посадова особа органу місцевого самоврядування Одеської області вимагає неправомірну вигоду від громадянина України у розмірі 3000 грн за видачу документів дозвільного характеру. Вказаний рапорт було зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ГУМВС України в Одеській області 07.08.2015 року за №1886 оперативним черговим ОСОБА_41 (том І а.с.153);
		-постанова слідчого з ОВС першого слідчого відділу прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_42 про відбір зразків підписів та почерку від 17.12.2015 року, якою постановлено відібрати у свідка ОСОБА_17 експериментальні зразки його підписів та почерку. Із вказаною постановою ОСОБА_17 ознайомлений 17.12.2015 року (том І а.с.154);
		-протокол відбору експериментальних зразків почерку та підписів від 17.12.2015 року, згідно з яким слідчий з ОВС першого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_34 в приміщенні службового кабінету №14 по Лермонтовському пров. 1 в м. Одесі відібрав експертиментальні зразки почерку та підписів у свідка ОСОБА_17 , згідно постанови від 17.12.2015 року (том І а.с.155-159);
		-копія протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою, складеного о/у МВ №1 УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_17 19.10.2015 року у період з 08 год 30 хв. до 09 год 00 хв. в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України, в якому останнім зафіксовано, що переглядом носія інформації №798т встановлено відсутність на ньому інформації (том І а.с.160);
		-висновок судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів за матеріалами досудового розслідування №42015160000000703 від 04.03.2016 року з додатками, згідно якого на наданій карті пам`яті формфактору micro SDHC аудіо та відеозаписи не виявлені. Інформація на надану карту пам`яті записувалася щонайменші один раз (заповнення нулями). Тому встановити, чи записувалися попередньо на дану карту пам`яті будь-які відеозвукозаписи, не є можливим. За допомогою наданого програмного забезпечення «JET» неможливо видалення окремих відеозвукозаписів, можна провести повне очищення носія інформації. Під час відтворення відеозвукозаписів у середовищі наданого програмного забезпечення неможливо провести очищення носія інформації (том І а.с.162-168);
		-посадова інструкція оперуповноваженого міжрайонного відділу №1 УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_17 , затверджена т.в.о. начальника УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області полковником міліції ОСОБА_43 02.07.2015 року та узгоджена начальником відділу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області полковником міліції ОСОБА_44 02.07.2015 року. Із вказаною посадовою інструкцією о/у відділу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 був ознайомлений 02.07.2015 року, про що власноручно поставив свій підпис (том І а.с.169-170);
		-посадова інструкція старшого оперуповноваженого в ОВС міжрайонного відділу №1 УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_16 , затверджена т.в.о. начальника УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області полковником міліції ОСОБА_43 02.07.2015 року та узгоджена начальником відділу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області полковником міліції ОСОБА_44 02.07.2015 року. Із вказаною посадовою інструкцією ст. о/у в ОВС відділу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області майор міліції ОСОБА_16 був ознайомлений 02.07.2015 року, про що власноручно поставив свій підпис (том І а.с.171-173);
		-витяг з наказу №174 о/с від 11.11.2015 року про призначення ОСОБА_16 (М-185418), який мав спеціальне звання «майор міліції», старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах, та присвоєння йому спеціального звання «майор поліції» (том І а.с.174);
		-витяг з наказу №174 о/с від 11.11.2015 року про призначення ОСОБА_17 (М-226129), який мав спеціальне звання «лейтенант міліції», оперуповноваженим, та присвоєння йому спеціального звання «лейтенант поліції» (том І а.с.175);
		-висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) №92-К від 16.09.2016 року, Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, згідно з яким при контрольному вивченні наданих рентгенограм грудної клітини гр-на ОСОБА_12 не встановлено наявність переламів ребер на знімках, виконаних 7, 9, 21 жовтня 2015 року. При вивченні КТ - сканів, одержаних 12 квітня 2016 року, встановлено наявність кісткових мозолів VI і VII ребер справа по пахвовій лінії, які є результатом перенесених у минулому переламів. Наявність кісткових мозолів свідчить про те, що переломи названих ребер мали місце більше 1,5-2 місяців до 12 квітня 2016 року, але не дають можливості більш точної діагностики часу їх виникнення. Відсутність ознак переломів на знімках, виконаних в перші години і дні після досліджуваного епізоду, не дозволяє комісії стверджувати, що вони могли виникнути 07.10.2015 року. Таким чином, будь-яких об`єктивних даних, що дозволяють встановити наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_12 при його вступі до Біляївської ЦРЛ, не мається. Суб`єктивні скарги на болі в грудній клітці, затруднення дихання, слабкість  самостійно, без підтвердження результатів інструментальних досліджень, не можуть бути основою для експертної оцінки. У зв`язку з тим, що об`єктивні дані про наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_12 при його вступі і перебування в Біляївській ЦРЛ відсутні, експертна комісія не має можливості відповісти на питання 2-6 постанови про призначення комісійної судово-медичної експертизи (том І а.с.176-187);
		-дослідження комп`ютерної томографії органів грудної клітини діагностичного центру «Вітамед-І» від 30.10.2015 року, згідно з яким у ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мається пневмофіброз. Бронхоектази в S10 правої легені. Переломи III, IV, V, VII, IX, ребер справа, що консолідуються, перелом VI ребра справа, що не консолідується (том І а.с.188);
		-постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 08.07.2016 року, яка постановлена прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області молодшим радником юстиції ОСОБА_45 , згідно з якою матеріали досудових розслідувань №12015160000000598 від 07.05.2015 року за ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 365 КК України та №42016160000000456 від 09.06.2016 року за ч. 1 ст. 366 КК України, №42016160000000457 від 09.06.2016 року за ч. 1 ст. 362 КК України, №42016160000000458 від 09.06.2016 року за ч. 1 ст. 370 КК України об`єднано в одне провадження. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно реєстраційний №12015160000000598 (том І а.с.189-190);
		-постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 20.04.2016 року, яка постановлена прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області молодшим радником юстиції ОСОБА_45 , згідно з якою матеріали досудових розслідувань №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України та №42015160000000703 від 15.10.2015 року за ч. 2 ст. 365 КК України об`єднано в одне провадження. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно реєстраційний №12015160000000598 (том І а.с.191-192);
		-витяг з кримінального провадження №12015160000000598 від 19.10.2016 року, який містить чотири записи, перший з яких внесено до ЄРДР за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата та час внесення 15.10.2015 року 13:12:38, правова кваліфікація ч. 2 ст. 365 КК України, фабула: за заявою ОСОБА_12 на незаконні дії окремих службових осіб ГУМВС України в Одеській області, які виразилися у перевищенні останніми службових повноважень. Відомості про особу, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. Другий запис внесено за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, дата та час внесення 09.06.2016 року 18:17:44, правова кваліфікація ч. 1 ст. 366 КК України, фабула: 19.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 склав завідомо неправдиві документи  протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою ОСОБА_12 та протокол про результати контролю за вчиненням злочину. В дані протоколи ОСОБА_17 вніс завідомо неправдиві відомості, тим самим вчинив злочин, передбачений ст. 366 ч. 1 КК України. Відомості про особу, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. Третій запис внесено за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, дата та час внесення 09.06.2016 року 18:27:00, правова кваліфікація ч. 1 ст. 362 КК України, фабула: В жовтні 2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 навмисно знешкодив відеозапис негласної слідчої дії  аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою Біляївського району ОСОБА_12 , так як на даному записі ОСОБА_12 відмовився від отримання неправомірної грошової вигоди. Тим самим ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 362 ч. 1 КК України. Відомості про особу, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. Четвертий запис внесено за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, дата та час внесення 09.06.2016 року 18:35:45, правова кваліфікація ч. 2 ст. 370 КК України, фабула: 07.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 , будучи службовою особою правоохоронного органу, свідомо створив обставини та умови, які зумовили пропонування неправомірної грошової вигоди Троїцькому сільському голові Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 з метою подальшого викриття ОСОБА_12 , який відмовився від отримання неправомірної вигоди. В діях ОСОБА_17 мається склад правопорушення, передбаченого ст. 370 ч. 2 КК України. Відомості про особу, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні (том І а.с.193-195);
		-постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 16.05.2017 року, яка постановлена прокурором відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області молодшим радником юстиції ОСОБА_45 , згідно з якою матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12015160000000598 від 15.10.2015 року за ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 370 КК України та №42015160000000838 від 04.12.2015 року за ч. 2 ст. 364 КК України об`єднано в одне кримінальне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12015160000000598 (том І а.с.196-197);
		-висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) №118 від 14.07.2016 року, складений експертною комісією Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, відповідно до якого 07.10.2015 року гр-н ОСОБА_12 надійшов у хірургічне відділення Біляївської ЦРЛ для стаціонарного лікування з приводу отриманих тілесних ушкоджень. Діагноз при госпіталізації  «Закритий перелом 5-6 ребер справа. Виражений больовий синдром». Діагноз заключний клінічний  «Закритий перелом 5-6 ребер справа. Виражений больовий синдром».
		29.10.2015 року хворий ОСОБА_12 був виписаний зі стаціонару по закінченню курсу лікування без суб`єктивних скарг з подовженням нагляду амбулаторно за місцем постійного проживання.
		При проведенні комп`ютерної томографії кісткових структур та органів грудей гр-на ОСОБА_12 30.10.2015 року було встановлено, що у останнього наявні злами 3, 4, 5, 7, 9 ребер по передньо-підпахвовій лінії справа (в процесі консолідування) та злам 6-го ребра по передньо-підпахвовій лінії справа (без ознак консолідування із-за розходження країв зламу, але з заокругленням кінців кісткових фрагментів). Правильність зазначеного висновку комп`ютерної томографії підтверджена консультаціями галузевих фахівців та результатами повторної томографії кісток грудної клітки. 
		Таким чином, виходячи з викладеного, станом на 07 жовтня 2015 року, у гр-на ОСОБА_12 були наявні ушкодження у вигляді переломів 3, 4, 5, 6, 7, 9 ребер по передньо-підпахвовій лінії справа. Зазначені ушкодження виникли від дії тупого предмета, чи співдарінні з такими.
		Закрита травма правої половини грудної клітки у вигляді переломів ІІІ, IV, V, VІ, VII, ІХ правих ребер не була небезпечною для життя, а викликала тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні (більш ніж 21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
		По літературним даним (монографія В.М. Крюкова «Механіка та морфологія переломів», видавництво «Медицина» - 1986 рік, стор. 80-90) при прикладанні травмуючої сили по передній або задній поверхні грудної клітки виникають розгинальні (локальні) переломи в зоні прикладання сили. При наступному стисненні грудної клітки в боковому напрямку викликає розгинання ребер внаслідок чого виникає вклинення утворившись при первинній дії уламків одного в інший та повторну травму їх кінців, особливо внутрішньої кісткової пластинки. Подальше розгинання реберних арок призводить до розгинальних переломів в бокових відділах, а також згинальним конструкційним переломам, переважно в задніх відділах первинно не ушкоджених ребер. В тих випадках, коли послідуюче стиснення грудної клітки направлено зі сторони первинно ушкодженої половини грудної клітки, вторинні згинальні переломи (по лопатній та навколохребтовій лініям) в двох третинах усіх випадків виникають на неушкодженій стороні грудної клітки. Таким чином, локалізація переломів ребер при двократному стисненні залежить від поєднання напрямків зовнішньої дії та форми грудної клітки. Багаточисельні дослідження грудної клітки вказують, що при стиснені переломи ребер іноді утворюються не тільки на протязі, але і в місці дії травмуючої сили. В той же час при ударі тупим предметом порушення цілості ребер, виникає переважно в місці удару, а не на протязі. Окрім локалізації переломів ребер при травмі грудної клітки для встановлення механізму їх утворення дуже важливо піддавати аналізу морфологію переломів. Констатація тільки на основі локалізації переломів без морфологічних особливостей їх не дає обґрунтованих підстав для категоричного остаточного, однозначного судження про механізм їх утворення.
		Переломи ребер при травмі грудної клітки зустрічаються неоднаково часто і залежать від анатомічних особливостей грудної клітки, статі, віку, наявності захворювань внутрішніх органів та процесів обміну. Характер та локалізація ушкоджень виявлених у гр-на ОСОБА_12 (переломи III, IV, V, VI, VII, IX правих ребер по передній пахвовій лінії) вказують на те, що вони виникли від дії травмуючої сили прикладеної можливо в місці переломів (по одній передньо-підпаховій лінії). З урахуванням обставин справи (потерпілий ОСОБА_12 впав на землю передньою поверхнею тулуба (животом до низу) при цьому його права рука знаходилася під ним) - не виключає, що вказані переломи по механізму утворення могли виникнути під час одного падіння при даних обставинах. Підтвердити або виключити можливість утворення переломів ребер від ударів тупими предметами з прикладанням травмуючої сили в ділянці правої передньо-бокової поверхні грудної клітки або стиснення (ударів) її в ділянці правої половини спини та ідентифікувати знаряддя, якими могли вони бути спричинені можливо тільки при своєчасному (в короткий проміжок часу після отримання ушкоджень) проведенні комп`ютерної томографії ребер та медико-криміналістичної експертизи ребер з дослідженням морфологічних особливостей їх переломів, одягу та взуття.
		У зв`язку з тим, що після отримання переломів ребер не була своєчасно проведена комп`ютерна томографія органів грудної клітки та у живих осіб не можливо проведення медико-криміналістичних експертиз ребер, достовірно встановити механізм утворення переломів ребер не представляється можливим. Таким чином враховуючи характер, локалізацію виявлених ушкоджень у гр-на ОСОБА_12 , представлені матеріали справи, відсутність судово-медичних даних, дозволяючих достовірно, однозначно встановити механізм утворення переламів ребер (від ударів тупими предметами чи від падіння та ударів об такі), однозначно визначитись у цьому питанні не представляється можливим.
		На підставі морфологічних ознак зрощення переломів зробити точні висновки (з точністю до суток) про давність спричинення переломів не має можливості. Проте, слід дійти до висновку, що дані ушкодження утворилися незадовго до надходження гр-на ОСОБА_12 до стаціонару. Оскільки у розпорядженні експертів немає даних, на підставі яких можна точно встановити давність отримання переломів, то, відповідно, не можна підтвердити або виключити можливість отримання переломів потерпілим 07.10.2015 р., 06.10.2015 р., або в інший день.
		Водночас, лікар судово-медичний експерт Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_46 виклала особисту думку по підсумкам проведеної експертизи.
		Так,07.10.2015р.громадянин ОСОБА_12  надійшов у хірургічне відділення Біляївської ЦРЛ для стаціонарного лікування з приводу отриманих тілесних ушкоджень. Діагноз при госпіталізації «Закритий перелом 5-6 ребер справа. Виражений больовий синдром». 29.10.2015 р. хворий ОСОБА_12 виписаний зі стаціонару по закінченні курсу лікування без суб`єктивних скарг з подовженням нагляду амбулаторно за місцем проживання. При проведенні 30.10.2015 р. гр. ОСОБА_12 комп`ютерної томографії кісткових структур та органів грудної клітини, встановлено, що у останнього наявні злами 3, 4, 5, 7, 9 ребер по передньопахвовій лінії справа (в процесі консолідування) та злам 6-го ребра справа по передньопахвовій лінії (без ознак консолідування із-за розходження країв зламу, але заокругленням кінців кісткових фрагментів). Правильність зазначеного висновку комп`ютерної томографії підтверджена консультаціями галузевих фахівців та результатами повторної томографії кісток грудної клітини. Таким чином, виходячи з вказаного, станом на 07 жовтня 2015 р. у гр. ОСОБА_12 були наявні ушкодження у вигляді зламів 3, 4, 5, 6, 7, 9 ребер по передньопахвовій лінії справа. Зазначені ушкодження виникли внаслідок не менш ніж одноразової травмуючої дії твердого тупого предмета, чи співударінні з таким, як кожне зокрема, так і всі в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я (згідно п. 2.2.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ від 17.01.1995 р. №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» не виключає можливість виникнення цих ушкоджень в термін, що відмічений вище, тобто 07.10.2015 р. і не могли бути отримані 06.10.2015 р.
		В контексті вирішення питання про конкретний механізм виникнення ушкоджень на тілі гр. ОСОБА_12 , комісія зазначає що наступні ознаки - відсутність зовнішніх візуально-визначених ушкоджень на тілі під- експертного, розташування зламів ребер по одній лінії з захопленням майже всіх ребер даної локалізаційної лінії грудної клітини (крім «надпотужних» з точки зору уможливлення руйновної деформації згину  1 та 2-го ребер та 8-го ребра  передостаннього перед краєм реберної дуги в даному місці), відсутність ушкоджень пристінкової плеври в місцях зламів ребер, локалізаційна «важко доступність» для зовнішнього травмування проекцій зламів верхніх ребер «ланцюжка», дозволяють прийти до висновку, що злами ребер по передньопахвовій лінії виникли за, так званим, «непрямим» механізмом, тобто, місця виявлення зламів ребер не є місцями безпосереднього прикладання сили травмуючого агента, а самі злами є результатом замежового деформування грудної клітини як цілісної архітектонічної структури. 
		Теоретично (згідно даних спеціальної наукової літератури в галузі «судово-медична остеотравматологія»), злами ребер, аналогічні по локалізації та характеристикам, топічно-локалізаційному співвідношенню  виникають внаслідок деформації грудної клітки як цілісної структури в передньо-задньому напрямкові і під деяким кутом (сплощення). Зазначена деформація може виникати за двох умов  сплощення грудної клітки при стисненні між двома переважаючими по площині твердими тупими предметами і падінні з подальшим співударінням передньою поверхнею грудей справа з виступаючим над рівнем площини твердим тупим предметом (вірогідно подовжньої форми). В цьому процесі виникає прогин при грудних фрагментів ребер досередини, відповідно, створення деформації вигину назовні по передньо-пахвовій лінії, яка підсилюється аж до деформації руйнування інерційним рухом грудної клітки справа з сплощенням останньої.
		Враховуючи обставини справи, зокрема, відсутність на місті події тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, ще й «подовжньої» форми, слід дійти до висновку, що у даному конкретному випадку мова може йти лише про виникнення переломів ребер за «непрямим» механізмом, тобто, за рахунок стиснення грудної клітини у задньо-передньому напрямку. Таким чином, переломи ребер могли утворитися за механізмом, на який вказує постраждалий, тобто, за рахунок ударів, що супроводжувалися здавленням грудної клітини, за умови, що постраждалий розташовувався на ґрунті, лежачи на животі, а удари із здавленням взутою ногою наносилися у ділянку спини постраждалого справа, у напрямку зверху-вниз, як і показує ОСОБА_12 під час слідчого експерименту. Що стосується можливості утворення переломів ребер за рахунок падіння на площині, то така можливість виключається повністю, оскільки, по-перше, співударіння грудної клітини з ґрунтом не може статися при «координованому» падінні постраждалого (постраждалий, який не втрачав свідомість, у всякому разі падав би на витягнуту руку), а по-друге, падіння на площині, тим більше, на ґрунт, не призвело би до формування такої кількості переламів ребер (том ІІ а.с.3-39);
		-висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) №08-266/19/пп від 29.11.2019 року, складений судово-медичною експертною комісією Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, на підставі даних комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 за фактом спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_12 , з урахуванням наданої медичної документації, відповідно до якого за даними завіреної копії медичної карти №4560 стаціонарного хворого хірургічного відділення Біляївської центральної районної лікарні Одеської області, у ОСОБА_12 , 1953 р.н., за результатами первинного лікарського огляду, проведеного 07.10.2015 під час його госпіталізації в лікувальний заклад (час госпіталізації - 14.25.), будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень не встановлено; на підставі скарг, загального клінічного стану (середньої важкості із больовим синдромом, вираженим утрудненням дихання та послабленням дихання справа за даними аускультації), даних об`єктивного статусу та результатів рентгенологічного дослідження, в нього була діагностована закрита травма грудної клітки справа у вигляді переломів 5,6 ребер. 
		Більш достовірно об`єм травми у ОСОБА_12 був верифікований за результатами комп`ютерного томографічного дослідження органів грудної клітки від 30.10.2015; наявність та анатомічна локалізація переломів 3, 4, 5, 6, 7 ребер по передній пахвовій лінії із незначним зміщенням уламків було підтверджено результатами консультативного дослідження рентгенограм і комп`ютерних томограм (30.10.2015, 12.04.2016) органів грудної клітки на ім`я « ОСОБА_12 , 1953 р.н.», в рамках цієї експертизи. 
		Діагноз «забій поперекової ділянки справа», який був встановлений у ОСОБА_12 в лікувальному закладі, ґрунтувався лише на суб`єктивних даних (посилання пацієнта на біль) та не був підтверджений наявністю будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень у відповідній ділянці тіла, тому комісією експертів до уваги не приймався. 
		За даними спеціальної літератури, ребра в 98% випадків ушкоджуються від деформації вигіну, який може співпадати із загальною кривизною ребра та зменшувати радіус цієї кривизни, що, зокрема, спостерігається при стисненні грудної клітки в передньо-задньому напрямку. 
		Результати судово-медичного обстеження ОСОБА_12 від 08.10.2015 («Акт №283 судово-медичного (дослідження) обстеження»), при якому в нього не було встановлено будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень, кількість ушкоджених ребер та локалізація переломів по одній анатомічні лінії в сукупності із анатомо-фізіологічними та біофізичними особливостями грудної клітки людини, дозволяють зробити висновок, що ця травма має конструкційний характер і утворилась внаслідок, щонайменше, однієї дії за механізмом удару-стиснення, стиснення між тупими предметами (поверхнями) переважно в передньо-задньому (можливо, дещо діагональному) напрямку, з прикладанням предмету з відносно розповсюдженою поверхнею до задньої поверхні грудної клітки справа. 
		Відсутність зовнішніх ушкоджень у відповідних на грудній клітці ділянках, навіть з урахуванням наявності шарів одягу у ОСОБА_12 , дозволяють виключити формування цієї травми внаслідок ударів предметами з обмеженою поверхнею (носок або каблук взутої ноги, кулак тощо). 
		Ця травма не відобразила індивідуальні особливості предметів (поверхонь), що діяли, та комісія експертів надійшла висновків, що до відповідної деформації правої половини грудної клітки ОСОБА_12 могла призвести взута нога з прикладанням слідової поверхні підошви взуття до правої половини спини потерпілого за зазначеним вище механізмом.
		Травма грудноїклітки у ОСОБА_12 ,за данимимедичної документації,не супроводжуваласьявищами,що загрожувалийого життю(начас госпіталізації:«...Кожа....,бледно-розовая,сухая,теплая.Видимые слизистыечистые,бледно-розовые.АД 140/90мм.рт.ст.Пульс 100уд/мин.,ритмичный.Тоны сердцаприглушены.Дыхание резкоослаблено справа...»),та заступенем тяжкості,враховуючи середнітерміни консолідаціїребер тазвичайну клінічнудинаміку такоїтравми,відноситься доушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я, яка перевищує три тижні (більш ніж 21 день) (згідно до п.п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995, №6).
		Зазвичай падіння людини в стані ясної свідомості на площину обличчям вперед являється координованим та супроводжується безумовним рефлексом - захисним викиданням рук вперед з метою запобігання або пом`якшення співудару тіла об поверхню, що максимально унеможливлює або виключає травматизацію грудної клітки і голови. Надані матеріали не містять даних щодо перебування ОСОБА_12 в стані порушеної свідомості (алкогольне сп`яніння тощо) на час подій 07.10.2015, тому таку складову падіння на площину можна виключити, що унеможливлює вірогідність травматизації грудної клітки при таких умовах. Теоретично травма, яка мала місце у ОСОБА_12 , могла утворитися внаслідок падіння вперед на тупий довгастий предмет з обмеженою поверхнею, але надані матеріали справи не містять відповідних даних щодо розташування такого предмету на місці падіння ОСОБА_12 .
		Відсутність зазначених вище умов травми дозволяє комісії виключити вірогідність утворення травми грудної клітки у ОСОБА_12 внаслідок його падіння на площину під час подій 07.10.2015.
		Час госпіталізації ОСОБА_12 до лікувального закладу 07.10.2015 р. о 14.25. та звичайна клінічна динаміка такої травми, в цілому, об`єктивно вказують на її спричинення незадовго до госпіталізації  07.10.2015, можливо, і під час подій, вказаних в постанові.
		Можливість утворення таких ушкоджень 06.10.2015 комісією виключено, бо надані матеріали не містять даних щодо прояв у ОСОБА_12 відповідної клінічної картини до подій 07.10.2015, а саме існування у потерпілого суттєвого обмеження активних рухів і вимушеної пози, обумовлених больовим синдромом, а також дихальних розладів, що обов`язково проявляються при такій травмі в гострий період (том ІІ а.с.40-51);
		-протокол проведення слідчого експерименту з фототаблицями та диском з відеозаписом до нього від 23.05.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_12 , спеціалістів  експертів Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз: ОСОБА_47 та ОСОБА_48 , в ході якого потерпілий ОСОБА_12 у присутності понятих: ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , на місці події, а саме на ділянці дороги за селом Троїцьке в напрямку м. Біляївка, с. Яськи, розташованої в 2 км 200 м від будівлі Троїцької сільської ради, розповів та продемонстрував, яким чином ОСОБА_16 з нецензурною лайкою схватив його за комір сорочки та піджака, та кинув на землю перед передньою частиною автомобіля, який стояв на узбіччі. На цій ділянці землі поверхня рівна, без каменів та виступів. ОСОБА_12 показав, як він впав на землю  обличчям до низу, виставивши вперед руки. При цьому голова його була повернута направо. До нього підійшов ОСОБА_16 та з нецензурною лайкою наніс йому справа зверху вниз два удари ногою (лівою). Удари наносилися в праву частину ребер і він бачив, що це саме зробив Короткий. Після цього на місце, скопіювавши позу людини, що впала, ліг понятий ОСОБА_51 і ОСОБА_12 показав (вдаючи Короткого) як той наніс йому два удари і в яку частину правої долі спини. Під час нанесення ударів підошва взуття знаходилась паралельно тілу. Як пояснив ОСОБА_12 , коли він піднявся на ноги, він відчув, що ребра в нього зламані. Також ОСОБА_12 пояснив, що перед зупинкою автомобіля стріляв з пістолета саме ОСОБА_16 , в якого, як він запам`ятав, було звіряче обличчя. ОСОБА_12 уточнив, що при падінні він впав на руки, грудною клітиною об землю не вдарився. ОСОБА_16 був взутий в туфлі (том ІІ а.с.52-55, 56-64, 65);
		-постанова про визнання речовими доказами від 21.11.2019 року, згідно з якою речовими доказами у кримінальному провадженні №12015160000000598 від 07.08.2015 року визнано наступні документи: оригінал супровідного листа Управління оперативно-технічних заходів (УОТЗ) ГУМВС України в Одеській області №38/2-7071т від 12.10.2015 року на адресу УПСЗЕ ГУМВС України в Одеській області на 1 арк. (без додатку не таємно); оригінал протоколу про результати контролю за вчиненням злочину №3/5722т від 19.10.2015 року (не таємно) на 2 арк.; оригінал протоколу про результати аудіо, - відеоконтролю за особою №3/5721т від 19.10.2015 року (не таємно) на 1 арк.; оригінал протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою №3/5720т від 19.10.2015 року (не таємно) на 2 арк. (том ІІ а.с.66-73);
		-постанова про визнання речовими доказами від 22.11.2019 року, згідно з якою речовим доказом у кримінальному провадженні №12015160000000598 від 07.08.2015 року визнано флеш-карту Micro-SD №798т (том ІІ а.с.74-79);
		-постанова про визнання речовими доказами від 04.12.2019 року, згідно з якою речовим доказом у кримінальному провадженні №12015160000000598 від 07.08.2015 року визнано компакт диск DVD-R «ARITA» з відеозаписом від 07.10.2015 року, який міститься у відеофайлі під назвою «Видео», тип файлу - MPEG Video File (.mpg), розмір файлу 2,27 ГБ, тривалість відеозапису  51 хв. 44 сек. (том ІІ а.с.80-84);
		-постанова про визнання речовими доказами від 04.12.2019 року, згідно з якою речовими доказами у кримінальному провадженні №12015160000000598 від 07.08.2015 року визнано: компакт диск DVD-R з відеозаписом одночасного допиту ОСОБА_12 та ОСОБА_16 від 12.02.2016 року, який міститься у відеофайлі під назвою «MOV004», тип файлу  Фильм (.MOD), розмір файлу  2,28 ГБ, тривалість відеозапису  55 хв. 17 сек.; карту пам`яті Transcend micro SD 8 Gb з відеозаписом одночасного допиту ОСОБА_12 та ОСОБА_16 від 12.02.2016 року, який міститься у відеофайлі під назвою «MOV004», тип файлу  Фильм (.MOD), розмір файлу  2,28 ГБ, тривалість відеозапису  55 хв. 17 сек. (том ІІ а.с.85-90);
		-протокол огляду від 04.12.2019 року, відповідно до якого прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 провів огляд диску DVD-R «ARITA» з відеозаписом огляду місця події та освідування ОСОБА_12 від 07.10.2015 року та зробив відповідну стенограму (том ІІ а.с.99-103);
		-протокол огляду від 04.12.2019 року, відповідно до якого прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 провів огляд диску DVD-R та карти пам`яті Transcend micro SD 8 Gb з відеозаписом одночасного допиту ОСОБА_16 та ОСОБА_12 від 12.02.2016 року та зробив відповідну стенограму (том ІІ а.с.104-124);
		-постанова про залучення до кримінального провадження речових доказів від 15.08.2016 року, згідно з якою в якості речових доказів до кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року залучено закрите архівне кримінальне провадження №42016160000000626 відносно ОСОБА_12 , так як в ньому містяться відомості, які мають відношення до кримінального провадження №12015160000000598 (том ІІ а.с.125-126);
		-протокол освідуванняособи від07.10.2015року,згідно зяким слідчийСУ ГУМВСУкраїни вОдеській області ОСОБА_20 в присутностіпонятих ОСОБА_52 та ОСОБА_53 провела освідуваннягр-на ОСОБА_12 .Під часосвідування долонірук ОСОБА_12 було освітленопроменями ультрафіолетовоїлампи,в результатічого якихосьвидимих світіньвиявлено небуло. Вказана слідча дія проводилася в денний час доби при природному освітленні. Далі, за допомогою шматків вати та спирту з долоней та пальців правої та лівої рук ОСОБА_12 були зроблені змиви, які були поміщені в окремі полімерні пакети та опечатані (том ІІ а.с.130-131);
		-супровідний лист на ім`я начальника УПЗСЕ ГУ МВС України в Одеській області полковника міліції ОСОБА_54 №21/2-4747т від 12.10.2015 року про направлення постанови про припинення негласних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 07.08.2015 року від прокурора відділу прокуратури області радника юстиції ОСОБА_55 для організації її виконання (том ІІ а.с.132);
		-постанова про припинення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.10.2015 року, постановлена прокурором відділу прокуратури області радником юстиції ОСОБА_56 , згідно з якою припинено всі негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні №12015160000000598 від 07.08.2015 року (том ІІ а.с.133);
		-супровідний лист №13/01/98 від 13.01.2020 року державного експерта з питань таємниць Національної поліції України  Голови ОСОБА_57 , який отриманий секретаріатом прокуратури Одеської області 22.01.2020 за вх. №4269-20вх, про результати перегляду грифів секретності матеріальних носіїв інформації, які оформлені відповідним актом від 13.01.2020 №13/86 (том ІІ а.с.134);
		-опис додатку, складений головним інспектором ВНМР УРТЗІ НПУ капітаном поліції ОСОБА_58 (том ІІ а.с.135);
		-клопотання слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_20 , погоджене старшим прокурором відділу прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_59 , слідчому судді Апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_12 за місцем його фактичного знаходження від 11.08.2015 року (том ІІ а.с.136-137);
		-клопотання слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_20 , погоджене старшим прокурором відділу прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_59 , слідчому судді Апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-відеоконтроль особи стосовно невстановленої особи, на яку вкаже ОСОБА_12 та яка безпосередньо буде отримувати неправомірну вигоду, за місцем її фактичного знаходження від 11.08.2015 року (том ІІ а.с.138-139);
		-клопотання слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_20 , погоджене старшим прокурором відділу прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_59 , слідчому судді Апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_60 за місцем його фактичного знаходження від 11.08.2015 року (том ІІ а.с.140-141);
		-клопотання слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_20 , погоджене старшим прокурором відділу прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_59 , слідчому судді Апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-відеоконтроль особи стосовно невстановленої особи, на яку вкаже ОСОБА_60 та яка безпосередньо буде отримувати неправомірну вигоду, за місцем її фактичного знаходження від 11.08.2015 року (том ІІ а.с.142-143);
		-доручення слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_20 оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (у порядку ст. 40 КПК України) від 13.08.2015 року (том ІІ а.с.144);
		-доручення слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_20 оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (у порядку ст. 40 КПК України) від 13.08.2015 року (том ІІ а.с.145);
		-доручення слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_20 оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (у порядку ст. 40 КПК України) від 13.08.2015 року (том ІІ а.с.146);
		-доручення слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_20 оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (у порядку ст. 40 КПК України) від 13.08.2015 року (том ІІ а.с.147);
		-супровідний лист Прокуратури Одеської області №21/2-3626т від 12.08.2015 року про направлення слідчій СУ ГУ МВС України в Одеській області майору міліції ОСОБА_20 узгоджених клопотань про надання дозволу на проведення НСРД у кримінальному провадженні №12015160000000598 за ч. 3 ст. 368 КК України (том ІІ а.с.134);
		-постанова старшого прокурора відділу прокуратури Одеської області радника юстиції ОСОБА_61 №21/2-4684т про проведення контролю за вчиненням злочину від 06.10.2015 року, якою постановлено провести контроль за вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, шляхом спеціального слідчого експерименту щодо голови Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 та землевпорядника Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_21 (том ІІ а.с.149-150);
		-постанова старшого прокурора відділу прокуратури Одеської області радника юстиції ОСОБА_61 №21/2-4685т про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 06.10.2015 року, якою постановлено при проведенні контролю за вчиненням кримінального правопорушення головою Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 та землевпорядником Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_21 використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) гроші та інші засоби (том ІІ а.с.151-152);
		-доручення прокурора відділу прокуратури Одеської області радника юстиції ОСОБА_61 №21/2-4686т від 06.10.2015 року в порядку ст. 36 КПК України на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42015160000000589 від 07.08.2015 року на ім`я начальника УПЗСЕ ГУ МВС України в Одеській області полковника міліції ОСОБА_54 з проханням доручити підлеглим працівникам ГУ МВС України в Одеській області (МС №1) виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину та про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (том ІІ а.с.153-154);
		-постанова старшого слідчого першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області юриста 2 класу ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження в частині від 03.12.2017 року, згідно з якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160000000598 від 15.10.2016 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 370 КК України  закрито у частині ч. 2 ст. 364 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з встановленням відсутності у діянні ОСОБА_62 складу кримінального правопорушення (том ІІ а.с.155-159);
		-повідомлення старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_42 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні  прокурором третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 від 07.11.2019 року, про підозру ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України (том ІІ а.с.160-165);
		-пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, яку підозрюваний ОСОБА_17 отримав 07.11.2019 року о 16 год 25 хв., про що поставив свій особистий підпис (том ІІ а.с.166-167);
		-повідомлення старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_42 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 від 07.11.2019 року, про підозру ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (том ІІ а.с.168-171); 
		-пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, яку підозрюваний ОСОБА_16 у присутності захисників отримав 07.11.2019 року о 16 год 40 хв., про що поставив свій особистий підпис (том ІІ а.с.172-173);
		-висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) №68 від 15.04.2016 року Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, згідно якого у гр-на ОСОБА_12 малися наступні ушкодження: закриті переломи ІІІ, ІV, V, VІ, VІІ, ІХ правих ребер по передній пахвовій лінії. Зазначені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, групові та індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відобразилися. Описані ушкодження, як у сукупності, так і окремо, не були небезпечними для життя, а викликають тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні (більш ніж 21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2 в 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Приймаючи до уваги локалізацію вищезазначених переломів (розташування їх по одній і той же  передній пахвовій  лінії), слід дійти до висновку, що утворення даних переломів не є характерним для нанесення потерпілому численних ударів, зокрема, ногами у взутті. Така локалізація переломів є характерною для однократного контакту правої половини грудної клітини постраждалого з тупим предметом, що могло мати місце при падінні постраждалого на такий предмет. На підставі морфологічних ознак зрощення переломів зробити точні висновки (з точністю до суток) про давність спричинення переломів не має можливості. Оскільки у розпорядженні експертів немає даних, на підставі яких можна точно встановити давність отримання переломів, то, відповідно, не можна підтвердити або виключити можливість отримання переломів потерпілим 07.10.2015 р., 06.10.2015 р., або в інший день (том ІІ а.с.174-185);
		-оптичні диски DVD-R 4,7 Gb, на яких міститься відеозапис ОМП, освідування ОСОБА_12 від 07.10.2015 р., а також слідчий експеримент від 23.05.2016 року (том ІІ а.с.186);
		-постанова слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області молодшого радника юстиції ОСОБА_63 про закриття кримінального провадження від 07.11.2016 року, якою кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015160000000598 від 15.10.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 370 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях оперуповноважених УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 370 КК України (том ІІ а.с.206-207);
		-супровідний лист на ім`я слідчого з ОВС слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_42 №191вх/42-15/01-2016 від 26.07.2016 року про направлення матеріалів виконаного окремого доручення по кримінальному провадженню №42015160000000703 від 15.10.2015, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (том ІІ а.с.208);
		-копія фотокартки, на якій зображено гр-на ОСОБА_17 (том ІІ а.с.209);
		-автобіографічна довідка на лейтенанта міліції ОСОБА_17 (М-2256129), видана інспектором СКЗ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенантом міліції ОСОБА_64 (том ІІ а.с.210);
		-декларація про майно, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік гр-на ОСОБА_17 від 12.02.2015 року (том ІІ а.с.211-214);
		-копія паспорта гр-на України ОСОБА_17 серії НОМЕР_5 , виданого Іллічівським МВ ГУМВС України в Одеській області 25.03.2009 року (том ІІ а.с.215-216);
		-копія картки фізичної особи  платника податків гр-на ОСОБА_17 (том ІІ а.с.2017);
		-копія посвідчення водія серії НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_17 (том ІІ а.с.218);
		-копія фотокартки, на якій зображено гр-на ОСОБА_16 (том ІІ а.с.219);
		-копія закордонного паспорту гр-на України ОСОБА_65 серії НОМЕР_7 , виданого 28.07.2011 року органом 5116 (том ІІ а.с.220-221);
		-довідка про присвоєння ідентифікаційного номера гр-ну ОСОБА_16 від 19.06.2001 року (том ІІ а.с.222);
		-копія паспорта гр-на України ОСОБА_16 серії НОМЕР_8 , виданого Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області 27.08.2000 року (том ІІ а.с.223-227);
		-автобіографічна довідка на майора міліції ОСОБА_16 (М-185418), видана заступником начальника ВКЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області полковником міліції ОСОБА_66 16.06.2015 року (том ІІ а.с.228-229);
		-декларація про майно, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік гр-на ОСОБА_16 від 12.02.2015 року (том ІІ а.с.230-233);
		-супровідний лист №18/16-845 від 12.10.2015 року про направлення з Департаменту внутрішньої безпеки УВБ в Одеській області начальнику слідчого управління прокуратури Одеської області матеріалів попередньої перевірки звернення г-на ОСОБА_12 , зареєстроване за вх. №К-416о/п від 09.10.2015 року та вх. №К-418о/п від 09.10.2015 року, а також колективне звернення мешканців с. Троїцьке Біляївського району Одеської області, зареєстроване за вх. №Колл-414о/п, щодо окремих працівників ГУМВС України в Одеській області для надання правової оціни та прийняття рішення відповідно до ст. 214 КПК України (том V а.с.1);
		-ордер серії ОД №015713/2 про надання ОСОБА_12 правової допомоги адвокатом АО «АФ «Собраніє» ОСОБА_67 на підставі договору №18/2 від 07.10.2015 року (том V а.с.2);
		-копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю гр. ОСОБА_68 №1936 від 28.09.2010 року (том V а.с.3, 27);
		-колективне звернення жителів с. Троїцьке Біляївського району Одеської області на ім`я начальника УВБ в Одеській області ДБ МВС України майора міліції ОСОБА_69 від 09.10.2015 року з проханням провести об`єктивне розслідування вчинку співробітників правоохоронних органів, які затримували голову сільської ради ОСОБА_12 з використанням вогнепальної зброї і фізичної сили (том V а.с.4-11); 
		-довідка, видана лікарем КЗ «Біляївська ЦРЛ» Одеської області ОСОБА_70 09.10.2015 року в УВБ Одеської області про те, що ОСОБА_12 , 1953 р.н., знаходиться на стаціонарному лікуванні в х/с ЦРЛ з 07.10.2015 року (том V а.с.12, 40);
		-заява ОСОБА_12 на ім`я начальника УВБ в Одеській області ДВБ МВС України майора міліції ОСОБА_69 від 09.10.2015 року з проханням прийняти міри до співробітників міліції, які спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді двох зламаних ребер (том V а.с.13);
		-скарга ОСОБА_12 від 08.10.2015 року, яка надійшла до секретаріату прокуратури Одеської області 12.10.2015 року за вх. №(16) 61843вх-15, в якій він просить, зокрема, внести в ЄРДР його заяву за ч. 3 ст. 365, ст. 125 КК України відносно співробітників правоохоронних органів, в т.ч. старшого оперуповноваженого управління протидії злочинності у сфері економіки ОСОБА_16 , який 07.10.2015 року погрожував йому зброєю, здійснював постріли, наніс тілесні ушкодження (том V а.с.14-15);
		-ордер серії ОД №015709/2 про надання ОСОБА_12 правової допомоги адвокатом АО «АФ «Собраніє» ОСОБА_71 на підставі договору про надання правової допомоги №19/2 від 07.10.2015 року (том V а.с.16);
		-угода про надання правової допомоги №19/2 від 07.10.2015 року, укладена між адвокатом АО «АФ «Собраніє» ОСОБА_71 і ОСОБА_12 (том V а.с.17);
		-заява ОСОБА_12 на ім`я Біляївського міжрайонного прокурора ОСОБА_72 від 07.10.2015 року з проханням провести перевірку та прийняти міри до співробітників Управління протидії злочинності у сфері економіки ГУМВС України в Одеській області, які 07.10.2015 року з перевищенням своїх службових повноважень із застосуванням фізичної сили і табельної зброї, після провокації хабаря відносно нього, спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді переломів двох ребер і забою грудної клітини (том V а.с.18);
		-висновок КЗ «Біляївська ЦРЛ» Одеської області щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №104 від 07.10.2015 року, згідно якого ОСОБА_12 не перебуває у стані сп`яніння, результат Alco-test №00788  0,00‰ (том V а.с.19);
		-відповідь на запит прокуратури Одеської області адвокату ОСОБА_73 №17/1/1-3450-15 від 16.10.2015 року про те, що першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Одеської області 15.10.2015 року на підставі аналогічної заяви ОСОБА_12 , яку було раніше направлено до УВБ в Одеській області ДВБ МВС України, розпочато кримінальне провадження №42015160000000703 стосовно службових осіб ГУМВС України в Одеській області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. Слідчим управлінням прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування, спрямоване на встановлення всіх обставин події, викладеної у заяві ОСОБА_12 (том V а.с.20);
		-клопотання ОСОБА_12 , подане слідчому в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_74 16.11.2015 року в рамках кримінального провадження №42015160000000703 про призначення судово-медичної експертизи експертом Одеського обласного бюро СМЕ (том V а.с.21-22);
		-комп`ютерна томографія органів грудної клітини від 30.10.2015 року, згідно з якою у ОСОБА_12 наявний пневмофіброз. Бронхоектази в S10 правої легені. Переломи ІІІ, ІV, V, VІІ, ІХ ребер справа, що консолідуються, перелом VІ ребра справа, що не консолідується (том V а.с.23);
		-заява ОСОБА_12 , яка надійшла до Біляївського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 08.10.2015 року за вх. №8550 про скоєння злочину, в якій він просить, зокрема, внести в ЄРДР його заяву за ч. 3 ст. 365, ст. 125 КК України відносно співробітників правоохоронних органів, в т.ч. старшого оперуповноваженого управління протидії злочинності у сфері економіки ОСОБА_16 , який 07.10.2015 року погрожував йому зброєю, здійснював постріли, наніс тілесні ушкодження (том V а.с.24-26);
		-угода про надання правової допомоги №18/2, укладена між адвокатом АО «АФ «Собраніє» ОСОБА_67 і ОСОБА_12 (том V а.с.28);
		-ордер серії ОД №015712/2 про надання ОСОБА_12 правової допомоги адвокатом АО «АФ «Собраніє» ОСОБА_67 на підставі договору про надання правової допомоги №18/2 від 07.10.2015 року (том V а.с.29);
		-постанова слідчого з ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області молодшого радника юстиції ОСОБА_74 від 27.11.2015 року про призначення у кримінальному провадженні №42015160000000703 судово-медичної експертизи ОСОБА_12 експертами Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз (том V а.с.30-31);
		-копія довідки від 07.10.2015 року, яка дана в Біляївську міжрайонну прокуратуру про те, що гр. ОСОБА_12 , 1953 р.н. поступив в хірургічне відділення БЦРЛ 07.10.2015 року з діагнозом: забій грудної клітини в області 4-5 ребер справа. Пацієнт обстежений. Встановлено діагноз: закрита травма грудної клітини. Перелом 5-6 ребер справа (том V а.с.42);
		-копія довідки від 07.10.2015 року, яка дана в Біляївський РВ про те, що гр. ОСОБА_12 , 1953 р.н. поступив в х/в БЦРЛ 07.10.2015 року з діагнозом: закрита травма грудної клітини. Перелом 5-6 ребер справа (том V а.с.43);
		-постанова слідчого з особливо важливих справ першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_42 від 11.12.2015 року про прийняття матеріалів досудового розслідування до свого провадження, згідно якої він прийняв матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015160000000703 та розпочав досудове розслідування (том V а.с.44);
		-ордер серії ОД №062665 про надання ОСОБА_12 правової допомоги адвокатом ОСОБА_75 на підставі договору про надання правової допомоги №006 від 18.12.2015 року (том V а.с.45);
		-витяг з угоди №006 про надання правової допомоги від 18.12.2015 року, укладеної між адвокатом ОСОБА_75 та ОСОБА_12 (том V а.с.45);
		-копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю гр. ОСОБА_76 №2314 від 04.09.2012 року (том V а.с.47);
		-копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії ВН №000075, сформований відносно адвоката ОСОБА_76 (том V а.с.48);
		-посвідчення адвоката України на ім`я ОСОБА_76 №2314 від 04.09.2012 року (том V а.с.49);
		-витяг з кримінального провадження №42015160000000703 від 15.10.2015 року, згідно якого за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР 15.10.2015 року внесено наступне: фабула: за заявою ОСОБА_12 на незаконні дії окремих службових осіб ГУМВС України в Одеській області, які виразилися у перевищенні останніми службових повноважень. Правова кваліфікація: ст. 365 ч. 2 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру  відсутня (том V а.с.50);
		-запит слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_42 на ім`я головного лікаря Біляївської центральної лікарні №17/1/1-11274-15 від 23.12.2015 року про надання копій медичних карток про виїзд швидкої медичної допомоги 07.10.2015 року до с. Троїцьке для надання медичної допомоги ОСОБА_12 , 1953 р.н. (том V а.с.51);
		-копія журналу виїздів по Біляївській станції за 07-08.10.2015 рік (том V а.с.52);
		-копія карти виїзду швидкої медичної допомоги №24908, відповідно до якої 07.10.2015 року бригада швидкої медичної допомоги прибула за викликом ОСОБА_77 за адресою: с. Троїцьке, вул. Перемоги, де надала йому медичну допомогу, попередній діагноз: судор. с.м, г. криз (том V а.с.53-54);
		-пояснювальна диспетчера швидкої допомоги ОСОБА_78 , відповідно до якої 07.10.2015 року о 13 год 10 хв. вона прийняла виклик від невідомого абонента про те, що на під`їзді до с. Троїцьке на трасі погано чоловіку. Даний виклик було передано в Троїцьку ШД о 13 год 13 хв. О 13 год 20 хв. надійшов виклик за адресою: с. Троїцьке, вул. Перемоги (на вулиці) погано чоловіку ОСОБА_77 , який скаржиться на біль у серці. Після цього на виклик була направлена бригада ШД Біляївки в складі фельдшера ОСОБА_79 і водія ОСОБА_80 . Бригада повернулась з виклику о 14 год 35 хв. (том V а.с.55);
		-пояснювальна фельдшера Біляївської СЕМП ОСОБА_79 , відповідно до якої 07.10.2015 року о 13 год 20 хв. вона отримала виклик від диспетчера ОСОБА_78 про те, що в с. Троїцьке на вул. Перемоги погано чоловіку (серцевий напад). Приїхавши за адресою, вона надала допомогу ОСОБА_77 Повертаючись додому вона побачила біля Троїцької сільради швидку допомогу с. Троїцьке. Вони зупинились, щоб дізнатись, чи не потрібна допомога, але три чоловіки перегородили їй дорогу і сказали, що їхня допомога тут не потрібна. Тоді вона особисто запитала фельдшера ОСОБА_81 , на що остання відповіла, що все добре. Вона запропонувала допомогу хворому, він відповів, що йому вже краще. Тоді вони поїхали на базу в Біляївку, куди прибули о 14 год 35 хв. (том V а.с.56);
		-запит слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_42 адресований головному лікарю Біляївської центральної лікарні №17/1/1-4876 вих.15 від 04.12.2015 року з проханням повідомити, чи знаходився на стаціонарному лікуванні з 07.10.2015 року по 01.12.2015 року ОСОБА_12 , 1953 р.н., який час та з яким захворюванням (том V а.с.57);
		-відповідь на запит головного лікаря КЗ «Біляївська ЦРЛ» Одеської області ОСОБА_82 №1299 від 16.12.2015 року, згідно з яким ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КЗ «Біляївська ЦРЛ» з 07.10.2015 року по 01.12.2015 року. Діагноз: закритий перелом 5-6 ребер справа, виражений больовий синдром (том V а.с.58);
		-заява ОСОБА_12 на ім`я слідчого прокуратури Одеської області ОСОБА_42 від 29.12.2015 року про надання можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015160000000703 та зняти копії документів (том V а.с.59, 91);
		-скарга ОСОБА_12 від 08.10.2015 року, яка надійшла, зокрема, до УРСДЗ ГУМВС України в Одеській області 17.11.2015 року за вх. №К-307 та УДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області 18.11.2015 року за вх. №К-16, в якій він просить, зокрема, внести в ЄРДР його заяву за ч. 3 ст. 365, ст. 125 КК України відносно співробітників правоохоронних органів, в т.ч. старшого оперуповноваженого управління протидії злочинності у сфері економіки ОСОБА_16 , який 07.10.2015 року погрожував йому зброєю, здійснював постріли, наніс тілесні ушкодження (том V а.с.60-61);
		-доручення начальника слідчого управління прокуратури Одеської області радника юстиції ОСОБА_83 слідчому з ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старшому раднику юстиції ОСОБА_38 10.12.2015 року про проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №42015160000000703, внесеному до ЄРДР 15.10.2015 року за фактом побиття співробітниками ГУМВС України в Одеській області Троїцького сільського голови ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 365 КК України (том V а.с.62);
		-лист слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_42 на ім`я начальника УСБУ в Одеській області ОСОБА_84 №17/1/1-4887 від 26.02.2016 року про надання дозволу на проведення почеркознавчої експертизи у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України відносно Троїцького сільського голови ОСОБА_12 та направлення постанови про призначення почеркознавчої експертизи, зразків підписів та почерку (том V а.с.63);
		-постанова слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_42 від 26.02.2016 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи документів в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12015160000000598, внесеного до ЄРДР 07.08.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України (том V а.с.64-65);
		-супровідний лист заст. начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області №65/18/382нт від 20.04.2016 року про надіслання слідчому з особливо важливих справ першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старшому раднику юстиції ОСОБА_38 висновку експерта №24 стосовно проведення почеркознавчого дослідження документів (том V а.с.66);
		-пояснення о/у міжрайонного відділу №1 УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_17 від 12.10.2015 року, надані УВБ в Одеській області ДВБ МВС України (том V а.с.68-71);
		-пояснення о/у міжрайонного відділу №1 УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_17 від 14.10.2015 року, надані Інспекції по особовому складу УКЗ ГУМВС України в Одеській області ДВБ МВС України (том V а.с.72-73);
		-протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_17 від 27.01.2016 року в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015160000000703 від 15.10.2015 року (том V а.с.74-79);
		-копія протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою, складеного о/у МВ №1 УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_17 19.10.2015 року у період з 08 год 00 хв. до 08 год 30 хв. в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України, в якому останнім зафіксована розмова гр. ОСОБА_22 з землевпорядником Яськівської сільської ради Біляївського району (том V а.с.80-81);
		-постанова слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_42 від 17.12.2015 року про призначення криміналістичної експертизи в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42015160000000703 від 15.10.2015 року за ст. 365 ч. 2 КК України (том V а.с.82-83);
		-супровідний лист Одеського НДІСЕ №7618 від 04.03.2016 року про надіслання слідчому в ОВС 1-го ССВ СУ Прокуратури Одеської області ОСОБА_38 висновку судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів №7618/29 від 04.03.2016 року за матеріалами досудового розслідування №42015160000000703 (том V а.с.84);
		-вимога до Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області №17/1/1-703-15 від 11.02.2016 року для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_17 в рамках кримінального провадження №42015160000000703 від 15.10.2015 року (том V а.с.85);
		-вимога до Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області №17/1/1-703-16 від 11.02.2016 року для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_16 в рамках кримінального провадження №42015160000000703 від 15.10.2015 року (том V а.с.86);
		-клопотання захисника ОСОБА_12  ОСОБА_76 , подане слідчому прокуратури Одеської області в межах кримінального провадження №42015160000000703 про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю від 09.02.2016 року (том V а.с.87);
		-постанова в.о. прокурора Одеської області радника юстиції ОСОБА_85 від 22.01.2016 року про визначення підслідності кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року за слідчим управлінням прокуратури Одеської області (том V а.с.88-89, 114-115);
		-витяг з кримінального провадження №12015160000000598 від 05.02.2016 року, згідно якого за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР 07.08.2015 року внесено наступне: фабула: 07.08.2015 року надійшов рапорт про те, що на адресу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області звернувся заявник щодо неправомірних дій посадової особи, що вимагає неправомірну вигоду ЖЄО 1886 від 07.08.2015 року. Правова кваліфікація: ст. 368 ч. 3 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні (том V а.с.90, 117);
		-витяг з кримінального провадження №42016160000000456 від 09.06.2016 року, згідно якого за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування до ЄРДР 09.06.2016 року внесено наступне: фабула: 19.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 склав завідомо неправдиві документи  протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою ОСОБА_12 та протокол про результати контролю за вчиненням злочину звернувся заявник щодо неправомірних дій посадової особи, що вимагає неправомірну вигоду ЖЄО 1886 від 07.08.2015 року. Правова кваліфікація: ст. 368 ч. 3 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні (том V а.с.92);
		-витяг з кримінального провадження №42016160000000457 від 09.06.2016 року, згідно якого за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування до ЄРДР 09.06.2016 року внесено наступне: фабула: в жовтні 2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 навмисно знешкодив відеозапис негласної слідчої дії - аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою Біляївського району ОСОБА_12 , так як на даному записі ОСОБА_12 відмовився від отримання грошової вигоди. Тим самим ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 362 ч. 1 КК України. Правова кваліфікація: ст. 362 ч. 1 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні (том V а.с.93);
		-постанова заступника прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_86 про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 16.05.2017 року, якою постанову слідчого з ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_63 від 07.11.2016 року про закриття кримінального провадження №12015160000000598 скасовано, а матеріали кримінального провадження №12015160000000598 направлено до першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області для організації подальшого досудового розслідування (том V а.с.94-94);
		-постанова слідчого з особливо важливих справ першого слідчого відділу прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_42 від 18.05.2017 року про прийняття матеріалів досудового розслідування до свого провадження, згідно якої він прийняв матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000598 та розпочав досудове розслідування (том V а.с.96);
		-повідомлення слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_42 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000598 за фактом навмисного побиття працівниками УЗЕ ГУМВС України в Одеській області Троїцького сільського голови ОСОБА_12 та скоєння інших правопорушень за ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 170 КК України від 18.05.2017 року (том V а.с.97);
		-витяг з кримінального провадження №42016160000000626 від 08.08.2016 року, згідно якого за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР 08.08.2016 року внесено наступне: фабула: 07.08.2015 року надійшов рапорт про те, що на адресу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області звернувся заявник щодо неправомірних дій посадової особи, що вимагає неправомірну вигоду ЖЄО 1886 від 07.08.2015. Правова кваліфікація: ст. 368 ч. 3 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні (том V а.с.98);
		-постанова прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області молодшого радника юстиції ОСОБА_45 від 08.08.2016 року про виділення з кримінального провадження №12015160000000598 матеріалів досудового розслідування за фактом отримання неправомірної вигоди головою Троїцької сільської ради ОСОБА_12 (том V а.с.99-100);
		-додаток до постанови від 08.08.2016 року про виділення з кримінального провадження №12015160000000598 в окреме провадження матеріалів досудового розслідування, який містить перелік виділених матеріалів досудового розслідування (том V а.с.101-104);
		-витяг з кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року, згідно якого за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР 07.08.2015 року внесено наступне: фабула: 07.08.2015 року надійшов рапорт про те, що на адресу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області звернувся заявник щодо неправомірних дій посадової особи, що вимагає неправомірну вигоду ЖЄО 1886 від 07.08.2015 року. Правова кваліфікація: ст. 368 ч. 3 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру  відсутня (том V а.с.105);
		-постанова прокурора відділу прокуратури Одеської області радника юстиції ОСОБА_61 від 07.10.2015 року про проведення освідування особи  голови Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 та землевпорядника Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_21 та інших осіб, які будуть застигнуті у час вчинення злочину та які контактували з заздалегідь поміченими коштами (том V а.с.106);
		-протокол освідування особи, згідно з яким слідчий СУ ГУМВС України в Одеській області майор міліції ОСОБА_20 в приміщенні Троїцької сільської ради в присутності понятих ОСОБА_87 та ОСОБА_88 на підставі постанови про проведення освідування особи, винесеної 07.10.2015 року прокурором відділу прокуратури Одеської області, провела освідування гр-ки ОСОБА_21 , 1979 р.н. Під час освідування долоні рук ОСОБА_21 було освітлено променями ультрафіолетової лампи, в результаті чого права рука, а саме середній і безіменний палець давали візуальне світіння жовто-зеленого кольору (том V а.с.107-108);
		-протокол огляду місця події від 07.10.2015 року, відповідно до якого слідчий СУ ГУМВС України в Одеській області в присутності понятих ОСОБА_87 та ОСОБА_88 провела огляд кабінету б/н в.о. землевпорядника Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області, розташованого на другому поверсі вказаної сільської ради за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Троїцьке, вул. К. Маркса, буд. 8. В ході огляду на робочому столі в пластиковій папці з написом «Пай» виявлені і вилучені грошові кошти в сумі 1500 грн, трьома купюрами номіналом по 500 грн кожна (том V а.с.109-112);
		-протокол огляду місця події від 07.10.2015 року, відповідно до якого слідчий СУ ГУМВС України в Одеській області майор міліції ОСОБА_20 в присутності понятих ОСОБА_52 та ОСОБА_53 провела огляд земельної ділянки біля автомобільної дороги, яка прилягає до приватного будинку АДРЕСА_5 . На кучі сміття, сухого листя та трави виявлені і вилучені грошові кошти в сумі 3000 грн, 6 купюрами по 500 грн кожна (том V а.с.113-114);
		-копія постанови слідчого з особливо важливих справ першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_42 від 05.02.2016 року про прийняття матеріалів досудового розслідування до свого провадження, згідно якої він прийняв матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000598 та розпочав слідство (том V а.с.118);
		-витяг з кримінального провадження №12015160000000598 від 19.07.2016 року, який містить п`ять записів, перший з яких внесено до ЄРДР за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата внесення 07.08.2015 року, правова кваліфікація ч. 3 ст. 368 КК України, фабула: 07.08.2015 року надійшов рапорт про те, що на адресу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області звернувся заявник щодо неправомірних дій посадової особи, що вимагає неправомірну вигоду ЖЄО 1886 від 07.08.2015. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. Другий запис внесено за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата внесення 15.10.2015 року, правова кваліфікація ч. 2 ст. 365 КК України, фабула: за заявою ОСОБА_12 на незаконні дії окремих службових осіб ГУМВС України в Одеській області, які виразилися у перевищенні останніми службових повноважень. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. Третій запис внесено за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, дата внесення 09.06.2016 року, правова кваліфікація ч. 1 ст. 366 КК України, фабула: 19.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 склав завідомо неправдиві документи  протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою ОСОБА_12 та протокол про результати контролю за вчиненням злочину. В дані протоколи ОСОБА_17 вніс завідомо неправдиві відомості, тим самим вчинив злочин, передбачений ст. 366 ч. 1 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. Четвертий запис внесено за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, дата внесення 09.06.2016 року, правова кваліфікація ч. 1 ст. 362 КК України, фабула: В жовтні 2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 навмисно знешкодив відеозапис негласної слідчої дії  аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою Біляївського району ОСОБА_12 , так як на даному записі ОСОБА_12 відмовився від отримання неправомірної грошової вигоди. Тим самим ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 362 ч. 1 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. П`ятий запис внесено за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, дата внесення 09.06.2016 року, правова кваліфікація ч. 2 ст. 370 КК України, фабула: 07.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 , будучи службовою особою правоохоронного органу, свідомо створив обставини та умови, які зумовили пропонування неправомірної грошової вигоди Троїцькому сільському голові Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 з метою подальшого викриття ОСОБА_12 , який відмовився від отримання неправомірної вигоди. В діях ОСОБА_17 мається склад правопорушення, передбаченого ст. 370 ч. 2 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні (том І а.с.120-121);
		-витяг з кримінального провадження №42016160000000626 від 10.08.2016 року, згідно якого за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР 08.08.2016 року внесено наступне: фабула: 07.08.2015 року надійшов рапорт про те, що на адресу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області звернувся заявник щодо неправомірних дій посадової особи, що вимагає неправомірну вигоду ЖЄО 1886 від 07.08.2015. Правова кваліфікація: ст. 368 ч. 3 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні (том V а.с.122);
		-постанова старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Одеської області юриста 2 класу ОСОБА_89 від 10.08.2016 року про закриття кримінального провадження №42016160000000626 від 08.08.2016 року за заявою ОСОБА_22 за фактом, начебто, вимагання та отримання Троїцьким сільським головою ОСОБА_12 неправомірної грошової вигоди від ОСОБА_22 в сумі 3000 грн, за ч. 3 ст. 368 КК України за відсутністю в діях ОСОБА_12 складу кримінального правопорушення (том V а.с.123-126);
		-витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 21.10.2019 року, який містить п`ять записів, перший з яких внесено до ЄРДР за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата та час внесення 15.10.2015 року 13:12:38, правова кваліфікація ч. 2 ст. 365 КК України, фабула: за заявою ОСОБА_12 на незаконні дії окремих службових осіб ГУМВС України в Одеській області, які виразилися у перевищенні останніми службових повноважень. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. Другий запис внесено за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата та час внесення 04.12.2015 року 08:55:32, правова кваліфікація ч. 2 ст. 364 КК України, фабула: в жовтні 2015 року заступник начальника УВБ в Одеській області ДВС МВС України полковник міліції ОСОБА_90 вчинив зловживання службовим становищем при оформленні земельної ділянки площею 2 га біля с. Троїцьке Біляївського району Одеської області. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. Наслідок розслідування кримінального провадження: закрито ч. 1 ст. 284 КПК України п. 2, дата 03.12.2017 року. Третій запис внесено за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, дата та час внесення 09.06.2016 року 18:17:44, правова кваліфікація ч. 1 ст. 366 КК України, фабула: 19.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 склав завідомо неправдиві документи  протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою ОСОБА_12 та протокол про результати контролю за вчиненням злочину. В дані протоколи ОСОБА_17 вніс завідомо неправдиві відомості, тим самим вчинив злочин, передбачений ст. 366 ч. 1 КК України. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. Четвертий запис внесено за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, дата та час внесення 09.06.2016 року 18:27:00, правова кваліфікація ч. 1 ст. 362 КК України, фабула: В жовтні 2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 навмисно знешкодив відеозапис негласної слідчої дії  аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою Біляївського району ОСОБА_12 , так як на даному записі ОСОБА_12 відмовився від отримання неправомірної грошової вигоди. Тим самим ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 362 ч. 1 КК України. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. П`ятий запис внесено за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, дата та час внесення 09.06.2016 року 18:35:45, правова кваліфікація ч. 2 ст. 370 КК України, фабула: 07.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 , будучи службовою особою правоохоронного органу, свідомо створив обставини та умови, які зумовили пропонування неправомірної грошової вигоди Троїцькому сільському голові Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 з метою подальшого викриття ОСОБА_12 , який відмовився від отримання неправомірної вигоди. В діях ОСОБА_17 мається склад правопорушення, передбаченого ст. 370 ч. 2 КК України. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні (том V а.с.127-129);
		-постанова заступника прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_86 від 16.07.2019 року про внесення змін до складу групи прокурорів по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 07.08.2015 року (том V а.с.130-131);
		-постанова прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 від 28.10.2019 року про доручення проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 370 КК України (том V а.с.132-135);
		-супровідний лист КЗ «ХОБСМЕ» №08-11/266 від 03.12.2019 року про направлення прокурору третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 висновку експерта №08-266/19/пп комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року у відношенні гр. ОСОБА_12 , 1953 р.н. (том V а.с.136);
		-постанова першого заступника прокурора Одеської області ОСОБА_91 від 07.11.2019 року про внесення змін до складу групи прокурорів по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 07.08.2015 року (том V а.с.137-138);
		-витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 07.11.2019 року, який містить п`ять записів, аналогічних витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 21.10.2019 року (том V а.с.139-142);
		-постанова прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 від 11.11.2019 року про визначення підслідності кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 370 КК України, за слідчими слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві (том V а.с.143-144);
		-постанова першого заступника прокурора Одеської області ОСОБА_91 від 07.11.2019 року про внесення змін до складу групи прокурорів по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 07.08.2015 року (том V а.с.145-146);
		-супровідний лист начальника управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області №15/3-12699-15 від 12.11.2019 року про направлення територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві матеріалів кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року за підозрою ОСОБА_16 за ч. 2 ст. 265 КК України та ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України для організації досудового розслідування (том V а.с.147);
		-постанова начальника Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_92 від 19.11.2019 року про створення групи слідчих для розслідування кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 370, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 362 та ч. 1 ст. 366 КК України (том V а.с.148-149);
		-витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 19.11.2019 року, який містить п`ять записів, аналогічних витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 21.10.2019 року (том V а.с.150);
		-постанова прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 від 12.12.2019 року про виділення матеріалів досудового розслідування, відповідно до якої з кримінального провадження №12015160000000598 виділено у окреме провадження матеріали досудового розслідування, які стосуються факту неправомірних дій працівників УПСЗЕ ГУМВС України в Одеській області за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 370 КК України (том V а.с.151-156);
		-витяг з кримінального провадження №62019150000001001 від 12.12.2019 року, згідно якого за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, в т.ч. під час досудового розслідування до ЄРДР 09.06.2016 року о 18:35:45 внесено наступне: фабула: 07.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 , будучи службовою особою правоохоронного органу, свідомо створив обставини та умови, які зумовили пропонування неправомірної грошової вигоди Троїцькому сільському голові Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 з метою подальшого викриття ОСОБА_12 , який відмовився від отримання неправомірної вигоди. В діях ОСОБА_17 мається склад правопорушення, передбаченого ст. 370 ч. 2 КК України. Правова кваліфікація: ст. 370 ч. 2 КК України. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні (том V а.с.157);
		-витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 12.12.2019 року, який містить чотири записи, перший з яких внесено до ЄРДР за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата та час внесення 15.10.2015 року 13:12:38, правова кваліфікація ч. 2 ст. 365 КК України, фабула: за заявою ОСОБА_12 на незаконні дії окремих службових осіб ГУМВС України в Одеській області, які виразилися у перевищенні останніми службових повноважень. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Другий запис внесено за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата та час внесення 04.12.2015 року 08:55:32, правова кваліфікація ч. 2 ст. 364 КК України, фабула: в жовтні 2015 року заступник начальника УВБ в Одеській області ДВС МВС України полковник міліції ОСОБА_90 вчинив зловживання службовим становищем при оформленні земельної ділянки площею 2 га біля с. Троїцьке Біляївського району Одеської області. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  відсутні. Наслідок розслідування кримінального провадження: закрито ч. 1 ст. 284 КПК України п. 2, дата 03.12.2017 року. Третій запис внесено за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, дата та час внесення 09.06.2016 року 18:17:44, правова кваліфікація ч. 1 ст. 366 КК України, фабула: 19.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 склав завідомо неправдиві документи  протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою ОСОБА_12 та протокол про результати контролю за вчиненням злочину. В дані протоколи ОСОБА_17 вніс завідомо неправдиві відомості, тим самим вчинив злочин, передбачений ст. 366 ч. 1 КК України. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Четвертий запис внесено за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата та час внесення 09.06.2016 року 18:27:00, правова кваліфікація ч. 1 ст. 362 КК України, фабула: В жовтні 2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 навмисно знешкодив відеозапис негласної слідчої дії  аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою Біляївського району ОСОБА_12 , так як на даному записі ОСОБА_12 відмовився від отримання неправомірної грошової вигоди. Тим самим ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 362 ч. 1 КК України. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том V а.с.158-160);
		-оптичний диск DVD-R з результатами комп`ютерної томографії органів грудної клітини ОСОБА_12 за 12.04.2016 рік (том V а.с.162);
		-п`ять рентгенівських знімків грудної клітини ОСОБА_12 . 
		Потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що відносно нього була скоєна провокація дачі хабара, у зв`язку з чим виникло дане кримінальне провадження. У 2015 році до сільської ради звернувся підприємець, з приводу розміщення білбордів на території села Троїцьке. На сесії було вирішено дати дозвіл на розміщення рекламних щитів. Підприємець пропонував йому 3000 грн у якості подяки, але він ( ОСОБА_12 ) попередив його, щоб він це питання більше не підіймав. Після прийняття рішення на сесії, підприємець попросив показати місцерозташування білбордів. Вони поїхали на його ( ОСОБА_12 ) автомобілі, після показу місць для розміщення, підприємець знову почав пропонувати йому грошові кошти у розмірі 3000 грн, на що він ( ОСОБА_12 ) вимагав припинення цих розмов, проте, через деякий час, підприємець знову пропонував йому вже 5000 грн, на що він ( ОСОБА_12 ) знову йому заперечив. Не доїжджаючи до сільської ради, він побачив, що підприємець засунув йому в кишеню гроші. На запитання, навіщо він це зробив, підприємець нічого не відповів, у зв`язку з чим він ( ОСОБА_12 ) вирішив доставити підприємця в прокуратуру, щоб повідомити про провокацію дачі йому хабара. По дорозі він взяв рушником грошові кошти та викинув їх у вікно. Коли вони виїхали за село, між селом Яськи та селом Троїцьке, його почали доганяти автомобілі. Один із автомобілів зрівнявся з ним та він через привідчинене вікно почув крики з вимогою зупинитись, хто саме із обвинувачених йому кричав не пам`ятає. Йому здалося, що в його автомобіль стріляли, хто саме не знає, зброї не бачив. Розуміючи, що це міліція, він прийняв вправо та зупинився. Він вискочив з автомобіля, і хотів бігти від них через поле, але спіткнувся і впав обличчям донизу, на місці падіння, був щебінь, гравій. Йому здалося, що його штовхнули, про те хто штовхнув не знає. Не пам`ятає, вдарили його чи ні, здалося, що був удар. За ним ніхто не біг. Коли він підняв голову, над ним стояло п`ять - сім чоловік, ОСОБА_16 стояв до нього ближче за всіх, тому він подумав, що саме він його ударив. Після того, як він піднявся, він відразу відчув біль спереду та ззаду. Не знає, чи могла виникнути у нього ця травма внаслідок падіння. З вказаного приводу було проведено багато експертиз. До нього підійшла слідча, яка повідомила, що відносно нього було порушено кримінальну справу за вимагання, просвічували йому руки. Через деякий час почали під`їжджати люди в тому числі і його дружина, викликали йому швидку допомогу, так як у нього боліло спереду та спина. Був госпіталізований до лікарні з діагнозом «перелом двох ребер», а на томограмі виявилось, що у нього було зламано шість ребер. В той день та після вказаної події він більше не падав. Під час допитів працівники міліції або прокуратури задавали йому питання, писали його покази, підказуючи йому. Протоколи допиту, підписував але не читав їх. Кримінальну справу за фактом хабаря відносно нього закрили. Наразі він не має претензій до ОСОБА_16 . 
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що працює в УПД в Одеській області на посаді інспектора. На час вчинення подій ОСОБА_93 був його начальником. Зі ОСОБА_17 у нього дружні стосунки. В жовтні 2015 року, в обідній час вони приїхали до сільської ради села Троїцьке Біляївського району по заяві ОСОБА_94 за фактом вимагання у нього неправомірної вигоди з боку ОСОБА_12 . В цей день до сільської ради також прибув ОСОБА_12 на автомобілі марки «Ніва Шевроле» для зустрічі з заявником. Вони (співробітники поліції) знаходились поруч. Заявник сів в автомобіль ОСОБА_12 і вони кудись від`їхали. Через деякий час автомобіль ОСОБА_12 повернувся до сільської ради. В цей час ОСОБА_16 був здійснений дзвінок та повідомлено про передачу неправомірної вигоди. ОСОБА_16 вийшов з автомобіля та почав наближатися до автомобіля ОСОБА_12 , який з незрозумілих причин почав рухатися в сторону міста Біляївки. ОСОБА_93 повернувся до їх автомобіля та вони вирушили за ОСОБА_12 і почали переслідування. Під час переслідування ні ОСОБА_16 , ні будь-якою іншою особою постріли не здійснювалися. В їх автомобілі, окрім нього, перебував ОСОБА_16 , слідча ОСОБА_20 , інших не пам`ятає. Через деякий час автомобіль ОСОБА_12 зупинився, вони зупинилися також. Вони вийшли з автомобіля і побачили, як ОСОБА_12 вибіг зі свого автомобіля та оббігаючи його спереду біля капота впав. ОСОБА_12 впав та піднявся сам, його ніхто не чіпав. Коли він з ОСОБА_16 підійшли до ОСОБА_12 , він вже встиг піднятись, підійшли також слідча, поняті і почали проводити слідчі дії та фіксувати все на відеокамеру. На місці був також оперуповноважений ОСОБА_95 . Йому не відомо, чи проводилися на той час відносно ОСОБА_96 чи ОСОБА_94 негласні слідчо-розшукові дії  спостереження за особою або відео контроль особи. Ні ОСОБА_16 , ні будь-який інший працівник міліції не спричиняли ОСОБА_12 тілесні ушкодження. ОСОБА_12 викинув неправомірну вигоду по дорозі. Він не пам`ятає, чи скаржився ОСОБА_12 на стан здоров`я під час проведення слідчих дій. 
		Свідок ОСОБА_97 в судовому засіданні пояснив, що працює в ОРУП №2 на посаді інспектора. Восени 2015 року, він працював в Управлінні захисту економіки Одеської області. До Управління надійшла заява від громадянина, з приводу вимагання у нього неправомірної вигоди. В жовтні 2015 року, він, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , поняті, прибули в село Троїцьке на кількох автомобілях. Він знаходився в автомобілі зі ОСОБА_17 . ОСОБА_16 і ОСОБА_24 були в іншому автомобілі. Вони під`їхали до сільської ради. Заявник зустрівся з ОСОБА_12 , спілкувалися, а потім ОСОБА_12 на автомобілі різко почав їхати. Вони поїхали за ними, за межами села, ОСОБА_12 зупинився (він керував автомобілем «Ніва Шевроле), вибіг з автомобіля і побіг в сторону поля, впав, коли вибігав з автомобіля. Першими під`їхали ОСОБА_16 з ОСОБА_24 , а за ними  він зі ОСОБА_17 . ОСОБА_12 вже стояв на ногах, ані ОСОБА_93 , ані будь-яка інша особа, яка входила до складу слідчо-оперативної групи, ОСОБА_12 не чіпала та не била, удари ногами не наносили. Під час переслідування ОСОБА_12 пострілів ніхто не здійснював. При проведенні слідчих дій ОСОБА_12 повідомив, що грошові кошти, які йому передав заявник, він викинув по дорозі під час руху. Він та ОСОБА_17 поїхали на те місце та знайшли їх. Слідчий склав протокол. Не пам`ятає, чи здійснювались щодо ОСОБА_12 будь-які негласні слідчі розшукові дії, які супроводжувались їх підрозділом, зокрема, спостереження за особою або аудіо,-відеоконтроль особи. 
		Свідок ОСОБА_98 в судовому засіданні пояснив, що його запросили бути понятим. Він приїхав в село Троїцьке разом з обвинуваченими на одному автомобілі. Було передано хабар, було переслідування. Автомобіль «Ніва Шевроле» був в його полі зору. Після того, як автомобіль «Ніва Шевроле» зупинився, з нього вибіг чоловік, побіг в сторону поля, спіткнувся та впав. Під час переслідування ніяких пострілів не було. Під час огляду місця події ОСОБА_12 говорив, що йому погано, у нього розболілось в грудях. Він не бачив, щоб обвинувачені або інші працівники міліції спричиняли потерпілому будь-які тілесні ушкодження під час затримання або під час проведення слідчих дій. 
		Свідок ОСОБА_99 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з потерпілим, обвинувачених не знає. Він знаходився на відстані 200-250 метрів та бачив, як зупинився автомобіль «Ніва Шевроле», яка належить ОСОБА_12 позаду під`їхав ще один автомобіль, із якого вийшли люди. Він бачив, як люди стояли біля машин, бійки та щоб хтось когось доганяв, щоб хтось падав він не бачив. Люди ходили навколо автомобіля та через п`ять хвилин він поїхав. 
		Свідок ОСОБА_100 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачених він не знає, а ОСОБА_12 являється його тестем. Приблизно шість років тому, його теща  дружина ОСОБА_12 повідомила йому, що в кінці села в полі щось трапилось та попросила туди під`їхати. Він поїхав туди, було багато машин та людей. Працівники міліції його туди не пускали та сказали, що, нібито, ОСОБА_12 взяв хабар. Бачив як просвічували руки ОСОБА_12 , зачитували його права. Потім приїхала «Швидка допомога» та забрала ОСОБА_12 . Він не був свідком переслідуванням та затримання ОСОБА_12 , не бачив, щоб хтось з обвинувачених спричиняв ОСОБА_12 тілесні ушкодження. ОСОБА_12 говорив, що йому погано та просив викликати «Швидку допомогу». ОСОБА_12 не розповідав йому, що відбувалось під час його затримання. 
		Свідок ОСОБА_101 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_12 є її чоловіком. Працівники міліції зупинили її чоловіка, що там відбулось і як вона не знає. Коли вони під`їхали, ОСОБА_12 тримався за серце, був блідий. Їй нічого не відомо про обставини, при яких ОСОБА_12 отримав переломи ребер, чоловік їй нічого про це не розповідав. Бачила як працівники міліції щось знімали на камеру, запитували щось у ОСОБА_12 . У її присутності ніхто не завдавав її чоловіку тілесні ушкодження. Після цих подій її чоловік, знаходився в лікарні, лікувався. 
		Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що в 2015 року займала посаду старшого слідчого слідчого відділу управління ГУНП в Одеській області. Восени 2015 року вона разом з обвинуваченими здійснювала оперативний супровід матеріалів кримінального провадження за ст. 368 ч. 3 КК України за заявою підприємця, який вказав, що голова сільської ради вимагав у нього неправомірну вигоду за розташування реклами на білбордах. Заявника було допитано, після чого відкрито кримінальне провадження. З метою перевірки підтвердження або спростування його показів, було здійснено виїзд на місце, проводився ряд негласних слідчих розшукових дій і інші слідчі дії, передбачені категорією розслідування вказаних кримінальних проваджень. На час документування вказаних дій, ОСОБА_12 знаходився у своєму автомобілі. Він з заявником їздили і дивилися, де будуть розміщені білборди з рекламою. Заявник подзвонив по телефону оперативному працівнику і повідомив про передачу грошових коштів. Заявник повинен був попрощатися з ОСОБА_12 та вийти, але замість того, щоб його відпустити, ОСОБА_12 почав тікати разом з ним на автомобілі. Вона з іншими співробітниками міліції, переслідували ОСОБА_12 , через відкрите вікно говорили, щоб він зупинився, але він не зупинявся, пострілів ніхто не здійснював. Вони спробували автомобілем трішки прижати його до узбіччя, після чого він зупинився більшою частиною автомобіля на ораній землі. З автомобіля вийшов заявник та ОСОБА_12 та останній намагався втекти в сторону поля, яке було переорено. Як він впав та піднявся вона не бачила. Не бачила, щоб ОСОБА_16 або ОСОБА_17 , або хтось інший із працівники міліції здійснювали заходи по затриманню ОСОБА_12 . Коли вона вийшла з автомобіля, ОСОБА_12 вже стояв з працівниками міліції та у нього на штанах була земля. На місці події були поняті та оперативні співробітники. Вона проводила затримання та освідування ОСОБА_12 . Вказані слідчі дії було зафіксовано за допомогою відеокамери. ОСОБА_12 пояснював, що мала місце провокація хабаря. Він показав, де грошові кошти, які він намагався позбутися викинувши їх у вікно, в наступному грошові кошти вони вилучили. Під час освідування вона звернула увагу на те, що у особи були пошкоджені долоні рук, брюки були забруднені землею. ОСОБА_12 будь-яких скарг не висказував. Через деякий час, коли вже були проведені слідчі дії, ОСОБА_12 сказав, що йому погано, у зв`язку з чим була викликана «Швидка допомога». У її присутності фізичний вплив на ОСОБА_12 ніхто не здійснював, будь-яких скарг він не висловлював. ОСОБА_12 на її погляд було 70 років, а тому працівники міліції фізичну силу до нього не застосовували. Хід негласних слідчих розшукових дій та протоколи за результатами проведення них вона не бачила.
		Свідок ОСОБА_102 в судовому засіданні пояснив, що восени 2015 року перебуваючи на посаді оперуповноваженого Управління захисту економіки Одеської області з метою документування факту отримання неправомірної вигоди головою Троїцької сільської ради ОСОБА_12 приїхали в село Троїцьке. Прибули вони на двох автомобілях. Він знаходився в авто з понятими та стояли біля сільської ради. Обвинувачені, ОСОБА_24 та слідчий знаходились в іншому автомобілі. Автомобіль «Ніва Шевроле», в якому знаходився ОСОБА_12 та заявник, почав різко уїжджати, у зв`язку з чим вони почали переслідування, яке тривало 1-2 хвилини. Під час переслідування вони намагались зупинити авто, яким керував ОСОБА_12 , сигналили, мигали фарами, кричали через вікно, щоб він зупинився. Під час переслідування ніхто пострілів не здійснював. Коли ОСОБА_12 зупинився, він вибіг з автомобіля, пробіг приблизно 7-10 метрів в сторону поля і впав, потім піднявся, підійшов до свого автомобіля «Ніва Шевроле». ОСОБА_12 не здійснював супротив, вів себе адекватно, нормально. Обвинувачені не здійснювали жодних заходів для затримання ОСОБА_12 , його ніхто не чіпав. Проводились слідчі дії, під час яких ОСОБА_12 поводився спокійно, адекватно, спілкувався. Він не бачив, щоб обвинувачені наносили ОСОБА_12 тілесні ушкодження під час затримання. Під час проведення слідчих дій ОСОБА_12 не висловлював жодних скарг ні на стан свого здоров`я, ні на дії працівників міліції. Він спокійно стояв та все розповідав. Вже в кінці він тримався за бік. 
		Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що в жовтні 2015 року вона працювала на посаді землевпорядника Троїцької сільської ради, головою якої на той час був ОСОБА_12 . Чоловік з прізвищем ОСОБА_103 замовляв білборди. Він неодноразово приїжджав до сільської ради, подавав документи, які, зокрема, розглядались на сесії. Це все відбувалось до того дня, коли ОСОБА_103 приїхав до сільської ради та залишив грошові кошти, в чому її звинуватили. В той день вона знаходилась в своєму кабінеті. ОСОБА_103 залишив їй документи та грошові кошти на оплату договору оренди і поїхав подивитись, де будуть розташовані білборди. Після цього приїхали працівники міліції, які її затримали та почали допитувати. Грошові кошти знаходились в папці разом з документами. Їй зателефонував ОСОБА_104 , який на той час працював на посаді голови земельної комісії і повідомив, що ОСОБА_12 знаходиться в лікарні, у зв`язку з чим не пояснив. Після цього вона поїхала в лікарню провідати ОСОБА_12 . В лікарні знаходилась його дружина, а також односельці, які прийшли його підтримати. Зі слів односельців  ОСОБА_12 побили. Вона спілкувалась з ОСОБА_12 , він виглядав нездорово, пригнічено, з його зовнішнього вигляду було видно, що він побитий. Він розповів їй, що ОСОБА_103 намагався положити йому в карман грошові кошти, в свою чергу він відмовлявся. ОСОБА_12 також розповів їй, що його побили працівники міліції під час затримання. Свідком затримання ОСОБА_12 не була, в цей час вона знаходилась у своєму кабінеті, тоді як ОСОБА_12 був на виїзді. Всі обставини затримання ОСОБА_12 вона знає зі слів односельців. В той день її не чесно звинуватили.
		Під час візуального огляду протоколу допиту свідка ОСОБА_21 на досудовому розслідуванні, наданого прокурором, остання в судовому засіданні підтвердила, що підписи на вказаному протоколі належать їй.
		Також, за клопотанням сторони обвинувачення, судом було допитано в якості спеціаліста зав. відділом комісійних експертиз Одеського обласного бюро СМЕ ОСОБА_105 , а також допитано експерта ОСОБА_106 .
		Зав. відділом комісійних експертиз Одеського обласного бюро СМЕ ОСОБА_107 , який був допитаний судом в якості спеціаліста, в судовому засіданні пояснив, що він був залучений в якості фахівця для проведення слідчого експерименту, під час якого з`ясовувались обставини та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 . В складі слідчої групи вони приїхали в район, де потерпілий на ділянці місцевості біля дороги показав, як отримав тілесні ушкодження під час затримання співробітниками міліції. В ході слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_12 показав, як впав на витягнуті руки та розповів, що після падіння йому було нанесено удар взутою ногою в область спини. Він, як спеціаліст, вважає, що тілесні ушкодження у виді перелому шести ребер, які були у потерпілого, могли утворитись тільки в результаті здавлення в область спини. Для цього потерпілий мав бути досить щільно зафіксований на поверхні, щоб можна було нанести такий здавлюючий удар зверху вниз. Вважає, у потерпілого мали б бути подряпини на лодонях. Про те відомості про подряпини на лодонях потерпілого відсутні в медичній документації, оскільки вся увага звертається на основну травму. Під час слідчого експерименту поверхня на ділянці дороги, де відбулася подія, була щільний ґрунт з травою. Вважає, що потерпілий отримав тілесні ушкодження саме під час затримання, оскільки до події він навряд чи зміг би керувати автомобілем при наявності у нього шести переламаних ребер, а після події відповідні обставини, при яких він міг отримати такі тілесні ушкодження, не розглядались. 
		Експерт ОСОБА_108 в судовому засіданні пояснив, що враховуючи супровідний лист, експертам було надано матеріали кримінального провадження в 4-х томах, три рентгенограми рідних дат за 2015 рік на ім`я ОСОБА_96 і два КТ-скана органів грудної клітини за 2015-2016 рр. на ім`я ОСОБА_96 . Із протокольної частини експертизи вбачається, що вони додатково нічого не запитували. Таким чином, вказаних матеріалів було достатньо, враховуючи той перелік питань, який було поставлено перед ними. У розпорядженні експертів були книги і монографії їх корифеїв, які були написані в 1977 році, зокрема, видання ОСОБА_109 , ОСОБА_110  «Судово-медична травматологія», «Атлас судово-медичного дослідження тупої травми» автор ОСОБА_111 , Новосибірське видання по тупій травмі грудної клітини, назву книги та рік видання він не пам`ятає, видане під егидою ОСОБА_109 . Відповідно до матеріалів кримінального провадження, подія, яка була предметом дослідження, відбулась 07.10.2015 року. Вони вивчали усі матеріали, в тому числі дивились диск із відеозаписом огляду місця події, але він точно цього не пам`ятає. Особа, у якої зламані шість ребер, в тому числі одне зі зміщенням, не може пересуватись без будь-яких ознак цього, тим паче враховуючи вік потерпілого. Це дуже об`ємна та болюча травма. Перелом або навіть тріщина одного ребра турбує людину напротязі декількох місяців. Якщо виключити той факт, що людина перебувала під дією знеболюючих препаратів він не може приховувати наявність цієї травми. Наявність таких тілесних ушкоджень дуже обмежує активні дії людини. Згідно з показами свідків було відомо, що на долонях потерпілого були садна, у зв`язку з чим у них було дуже багато питань з приводу того, що експерт ОСОБА_112 при проведенні огляду 08.10.2015 року будь-яких зовнішніх пошкоджень не виявив і цьому проявляється явна невідповідність. Враховуючи те, що експерт їх не побачив, він відповідно не виносив ці садна, як тілесні ушкодження і не давали їх будь-які кваліфікацію, але вони, безумовно, враховували покази свідків. Садна на долонях свідчать про те, що ОСОБА_12 координував своє падіння. При цьому, при опорі на обидві долоні виключається перелом грудної клітини під час падіння, а тому комісія експертів прийшла до висновку, що це був удар-здавлення в передньо-задньому напрямку, можливо в діагональному, при якому таким чином деформується передня частина грудної клітини, що приводить до непрямого перелому ребер по одній лінії. Повністю підтвердив висновок комісії експертів Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації (експертиза за матеріалами справи) №08-266/19/пп від 29.11.2019 року.
		Наведені вище докази, на думку прокурора, взаємопов`язані, взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
		В свою чергу, сторона захисту вважає ОСОБА_16 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 365 КК України, а ОСОБА_17  за ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України та просять їх виправдати у зв`язку із недоведеністю, що вказані кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченими.
		Так, захисник ОСОБА_14 подав до суду клопотання про визнання доказів недопустимими, в якому просить визнати недопустимими та виключити з переліку доказів наступні матеріали, надані прокурором, а саме: постанови прокурора від 20.04.2016 року та від 08.07.2016 року про об`єднання в одне провадження (на підставі п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України); протокол огляду від 15.12.2015 року (на підставі п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України); висновок експерта №24 від 20.04.2016 року (на підставі ч. 5 ст. 101 КПК України); висновок експерта №7618/19 (на підставі ч. 5 ст. 101 КПК України); постанови про визнання речовими доказами матеріалів НСРД від 21.11.2019 року та 22.11.2019 року (на підставі п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України); супровідні матеріали про припинення НСРД від 12.10.2015 року з актом зняття грифів 24.01.2020 року (постанова про припинення НСРД 12.10.2015 за ч. 3 ст. 368 КК України, лист 13.01.2020 року про перегляд грифів секретності у Національній поліції  не має доказового значення); клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії 11.08.2015 (аудіо-відео контроль особи ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 368 КК України); клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії 11.08.2015 (аудіо-відео контроль невстановленої особи, на яку вкаже ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 368 КК України); клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії 11.08.2015 (аудіо-відео контроль стосовно ОСОБА_60 за ч. 3 ст. 368 КК України); клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії 11.08.2015 (аудіо-відео контроль стосовно особи, на яку вкаже ОСОБА_60 за ч. 3 ст. 368 КК України); доручення оперативному підрозділу у порядку ст. 40 КПК України за ч. 3 ст. 368 КК України; доручення оперативному підрозділу у порядку ст. 40 КПК України за ч. 3 ст. 368 КК України; доручення оперативному підрозділу у порядку ст. 40 КПК України за ч. 3 ст. 368 КК України; доручення оперативному підрозділу у порядку ст. 40 КПК України за ч. 3 ст. 368 КК України; супровідний лист про скерування узгоджених клопотань про НСРД за ч. 3 ст. 368 КК України; постанова про проведення контролю за вчиненням злочину за ч. 3 ст. 368 КК України відносно голови Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 від 06.10.2015 року; постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів 06.10.2015 року при проведення контролю за кримінальним правопорушенням відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_21 ; доручення про проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 368 КК України (на підставі п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України); протокол відбору зразків, умовно-вільні зразки: пояснення ОСОБА_17 , протокол допиту свідка ОСОБА_17 (на підставі пп. 3, 4 ч. 2 ст. 87 КПК України).
		Клопотання обґрунтованотим,що 07.08.2015року доГУ МВСУкраїни вОдеській областінадійшла заявафізичної особи-підприємця ОСОБА_22 щодо вимаганняу ньогоголовою Троїцькоїсільської радиБіляївського районуОдеської області ОСОБА_12 грошових коштіву розмірі3000грн завидачу рішеннясільської радина розміщеннятимчасових рекламнихспоруд натериторії Троїцькоїсільської радита землевпорядникомцієї жсільської ради ОСОБА_21 у розмірі1500грн за складанняпроектної документації.Того ждня слідчимслідчого управлінняГУМВС Українив Одеськійобласті заданим фактомбуло розпочатокримінальне провадження,відомості прояке буливнесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12015160000000598за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України.В рамкахвказаного кримінальногопровадження вАпеляційному судіОдеської областіслідчим булоотримано дозвілна проведеннякомплексу негласнихслідчих (розшукових)дій. 07.10.2015року приблизноо 14:00співробітниками Управлінняпротидії злочинностіу сферіекономіки ГУМВСУкраїни вОдеській областіспільно зіслідчим СУГУМВС одразупісля видачізаявникові дозвільнихдокументів нарозміщення тимчасовихрекламних споруд«на гарячому»на околицяхсела Троїцькебуло затриманоголову Троїцькоїсільської радиБіляївського районуОдеської області ОСОБА_12 та уТроїцькій сільськійраді заадресою:Одеська область,Біляївський район,село Троїцьке,вул.Карла Маркса.8,у своємуслужбовому кабінетіземлевпорядника Троїцькоїсільської ради ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,які отрималинеправомірну вигодуу загальнійсумі 4500грн.В ходіпроведення слідчихдій заучастю двохпонятих,а самеосвідування особита оглядумісця події,у ОСОБА_21 було вилученопредмет неправомірноївигоди грошові коштив сумі1500грн,а ОСОБА_12 отримані вякості хабарагрошові коштивстиг викинутиз вікнавласного автомобіля,пізніше вонибули знайденібіля одногоз подвір`ївпо ходуруху автомобіля ОСОБА_12 .При затриманні ОСОБА_12 міри фізичноговпливу,спеціальні засобита вогнепальназброя доостаннього незастосовувались.20.10.2015року СУГУМВС булопризначено хімічнуекспертизу змивівдолонь ОСОБА_12 та кармануйого піджака.08.10.2015року ОСОБА_12 звернувся іззаявою доУправління внутрішньоїбезпеки вОдеській областіщодо неправомірнихдій збоку працівниківУПЗСЕ ГУМВСУкраїни вОдеській області,а саместосовно,начебто,безпідставного йогозатримання тананесення йомутілесних ушкоджень.В ходірозгляду вказаноїзаяви,керівництвом УВБв Одеськійобласті булоприйнято рішенняпро спрямуванняматеріалів їїперевірки допрокуратури Одеськоїобласті дляподальшого внесенняїх доЄРДР.15.10.2015року слідчимуправлінням прокуратуриОдеської областіза фактомзвернення ОСОБА_12 розпочато досудоверозслідування поматеріалам кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №4201516000000703 за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.365КК України,досудове розслідуванняпо якомуздійснював старшийслідчий слідчогоуправління ОСОБА_34 20.04.2016року прокурорприйняв постановупро об`єднаннякримінального провадження№12015160000000598від 07.08.2015року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України,з кримінальнимпровадженням №42015160000000703від 15.10.2015року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.365КК України,а 08.07.2016року про об`єднаннякримінального провадження№12015160000000598від 07.05.2015року заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.368,ч.2ст.365КК України,з кримінальнимпровадженням №42016160000000456від 09.06.2016року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.366КК України,з кримінальнимпровадженням №42016160000000457від 09.06.2016року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.362КК України,та зкримінальним провадженням№42016160000000458від 09.06.2016року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.370КК України. Таким чином,кримінальне провадженняза фактомможливого вимагання та одержанняголовою Троїцькоїсільської радиБіляївського районуОдеської областіта землевпорядникомтієї жсільської радинеправомірної вигодивід громадяниназа прийняттярішення пронадання дозволуна розміщеннязовнішньої рекламита укладеннядоговору проправо тимчасовогокористування місцемдля розміщеннязовнішньої рекламина стаціонарнихрекламних засобахкомунальної власності(тобтопо кримінальномупровадженню,внесеному доЄРДР зач.3ст.368КК України)та,зокрема,за фактомможливого спричиненнятілесних ушкоджень ОСОБА_12 об`єднано водне кримінальнепровадження.Підставою дляцього стало:«достатні підставивважати,що кримінальніправопорушення щодояких здійснюєтьсярозслідування вчиненіоднією особою(особами)».Проте,безумовно,що ані ОСОБА_16 ,ані ОСОБА_17 не могливчинити кримінальнеправопорушення,передбачене ч.3ст.368КК Україниза обставин,зазначених уфабулі ЄРДР,яка безпосередньозадокументована йв ходісудового слідствапо вказанійсправі неспростовано фактпередачі коштів ОСОБА_22  ОСОБА_12 ,а томузахисник вважає,що прокурордіяв всуперечположень ст.217КПК України,оскільки достеменнознав,що підставдля об`єднаннянемає,оскільки ціпровадження стосувалисьрізних осібта різнихобставин.З цьоговиходить,що прокурор,не маючизаконних підстав,прийняв рішенняпро об`єднаннявказаних провадженьв одне,хоча ціпровадження жоднимчином невчинялись однієюособою (особами)і жоднихпідстав вважати,що вонивчинені однієюособою (особами)не існувало.Відтак,на думкузахисника,прокурор діяву позапроцесуальний спосіб,що тягнеза собоювизнання постановпрокурора від20.04.2016року тавід 08.07.2016року прооб`єднання водне провадженнянедопустимими доказамина підставіп.2ч.3ст.87КПК України.Крім цього,захисник вважає,що протокологляду від15.12.2015року,складений слідчимпо особливоважливим справамслідчого відділуслідчого управлінняпрокуратури Одеськоїобласті старшимрадником юстиції ОСОБА_113 в присутностіпонятих,згідно зяким предметомогляду єоригінали документівкримінального провадження№12015160000000598за заявою ОСОБА_22 за фактомвимагання унього неправомірноївигоди заознаками злочину,передбаченого ч.3ст.368КК України,яке знаходилосьв провадженніслідчого СУГУМВС Українив Одеськійобласті майораміліції ОСОБА_114 з файлом,в якомузнаходяться трилазерних диската двімікро-флеш-пам`ятіта якемістить матеріалиНСРД,які усукупності зпохідними відних матеріалами(висновкомпочеркознавчої експертизи),на думкупрокурора,є доказамипровини ОСОБА_17 ,а такожпохідні віднього матеріали,зокрема,результати негласнихслідчих (розшукових)дій,мають бутивизнані недопустимимдоказами напідставі п.1ч.2ст.87КПК України,оскільки отриманів рамкахконкретного кримінальногопровадження зафактом вимаганнянеправомірної вигодиза ч.3ст.368КК України,однак використаніз порушеннямвимог ч.1ст.257КПК Українибез ухвалислідчого судді,постановленої зарезультатами розглядуклопотанням прокурора,в рамкахпровадження,яке неє тяжкимчи особливотяжким (ч.1ст.362,ч.1ст.366КК України),тобто слідчимздійснено процесуальнудію,яка потребуєпопереднього дозволусуду безтакого дозволу.Відсутність вматеріалах провадженняклопотання прокурората/абоухвали слідчогосудді,постановленої зарезультатами розглядуклопотанням прокурора,враховуючи відповідьОдеського апеляційногосуду,надану назапит адвоката,з якоївбачається,що заперіод з2016року по2020рік відповіднеклопотання сторониобвинувачення впорядку ч.1ст.257КПК Українидо судуне надходило,захисник вважає,що висновокексперта №24від 20.04.2016року ґрунтуєтьсяна недопустимихдоказах (матеріалахНСРД,отриманих врамках іншогопровадження),що відповіднодо вимогч.5ст.101КПК Україниє підставоюдля визнаннявказаного висновкуексперта недопустимимдоказом напідставі п.1ч.2ст.87КПК Україничерез здійсненняпроцесуальних дій,які потребуютьпопереднього дозволусуду безтакого дозволу.Більш того,з 1-гоаркушу висновкуексперта №24від 20.04.2016року вбачається,що слідчимна експертизунадано експериментальнізразки разомз постановоюпро відбірзразків тапочерку від17.12.2015року,протоколом відборузразків,умовно-вільнізразки:рапорт ОСОБА_17 ,пояснення ОСОБА_17 ,протокол допитусвідка ОСОБА_17 .Вивченням вказанихдоказів,які ляглив основувисновку експертата наяких ґрунтуєтьсяцей висновокзахисником встановлено,що запостановою слідчий ОСОБА_34 постановив відібратизразки почеркуу свідка  ОСОБА_17 .При цьому,відповідно дост.110КПК Українипостанова,як процесуальнерішення,не міститьмотивувальної частини,не міститьналежної резолютивноїчастини,не міститьвідомостей пророз`яснення правана захист.Крім того,вивченням протоколувідбору експериментальнихзразків почеркузахисником встановленовідсутність відомостейпро роз`ясненнясвідку ОСОБА_17 положень ст.66КПК України,положень ст.18КПК України,а отжемістить істотнепорушення правана захист.За такихобставин,захисник вважає,що протоколвідбору зразків,умовно-вільнізразки:пояснення ОСОБА_17 ,протокол допитусвідка ОСОБА_17 є недопустимимидоказами,оскільки отриманіз порушеннямправа назахист особи,отримані зпоказань чипояснень особи,яка небула повідомленапро своєправо відмовитисьвід даванняпоказань тане відповідатина запитання,тобто напідставі пп.3,4ч.2ст.87КПК України.Ці докази,на думкузахисника,мають бутитакож визнанінедопустимими,відповідно доположень п.1ч.3ст.87КПК України,як такі,що булинадані зпоказань свідка,який надалібув визнанийпідозрюваним чиобвинуваченим уцьому кримінальномупровадженні.Далі захисниквказує,що висновок№7618/29судової комп`ютерноїтехніки тапрограмних продуктіввід 04.03.2016року укримінальному провадженні№42015160000000703 містить двісуперечливі позиції:з одногобоку експертдійшов висновкупро те,що інформаціязаписувалась накарту щонайменшеодин раз,а зіншого боку неможливовстановити чизаписувалось попередньона наданукарту пам`ятібудь-яківідеозаписи.Тобто,фактично сторонаобвинувачення ненадала чіткоїта змістовноївідповіді надане запитання,що унеможливлюєвстановити наданий часвказану обставину,оскільки усіслідчі діїзавершено тазавершено судовийрозгляд.В матеріалахкримінального провадженняоб`єктивного підтвердженняцієї обставинитакож немає.Таким чином,доводи сторониобвинувачення уцій частиніґрунтуються виключнона припущеннях,що всилу положеньч.3ст.62Конституції Україниє неприпустимим.З поміжіншого,об`єктом дослідженняекспертизи №7618/19є матеріалиНСРД зафактом отриманнянеправомірної вигодиза ч.3ст.368КК України,а томувраховуючи вимогич.1ст.257КПК України,а такожвідсутність вматеріалах кримінальногопровадження якклопотання прокурора,так іухвали слідчогосудді,постановленої зарезультатами розглядуклопотанням прокурора,враховуючи відповідьОдеського апеляційногосуду,захисник вважає,що висновокексперта №7618/19ґрунтується нанедопустимих доказах,що відповіднодо вимогч.5ст.101КПК Україниє підставоюдля визнаннявисновку експертанедопустимим доказомна підставіп.1ч.2ст.87КПК Україничерез здійсненняпроцесуальних дій,які потребуютьпопереднього дозволусуду безтакого дозволу.З цихже підстав,на думкузахисника,підлягають визнаннюнедопустимими доказами постанови про визнання речовими доказами матеріалів НСРД від 21.11.2019 року та від 22.11.2019 року, а тому він просить виключити їх з переліку доказів по обвинуваченню ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 362 та ч. 1 ст. 366 КК України. Захисник зазначає, що супровідні матеріали про припинення НСРД від 12.10.2015 року з актом зняття грифів 24.01.2020 року, постанова про припинення НСРД від 12.10.2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України, лист від 13.01.2020 року про перегляд грифів секретності у Національній поліції  не має доказового значення. Інші докази, надані прокурором, а саме: клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.08.2015 року (аудіо-відео контроль особи ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 368 КК України); клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.08.2015 року (аудіо-відео контроль невстановленої особи на яку вкаже ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 368 КК України); клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.08.2015 року (аудіо-відео контроль стосовно ОСОБА_115 за ч. 3 ст. 368 КК України); клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.08.2015 року (аудіо-відео контроль стосовно особи, на яку вкаже ОСОБА_60 за ч. 3 ст. 368 КК України); доручення оперативному підрозділу у порядку ст. 40 КПК України за ч. 3 ст. 368 КК України; доручення оперативному підрозділу у порядку ст. 40 КПК України за ч. 3 ст. 368 КК України; доручення оперативному підрозділу у порядку ст. 40 КПК України за ч. 3 ст. 368 КК України; доручення оперативному підрозділу у порядку ст. 40 КПК України за ч. 3 ст. 368 КК України; супровідний лист про скерування узгоджених клопотань про НСРД за ч. 3 ст. 368 КК України; постанова про проведення контролю за вчинення злочину за ч. 3 ст. 368 КК України відносно голови Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 від 06.10.2015 року; постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 06.10.2015 року про проведення контролю за кримінальним правопорушенням відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_21 ; доручення про проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 368 КК України  є складової частиною негласних розшукових слідчих дій, які отримано, складено та виготовлено виключно у рамках кримінального провадження за фактом одержання неправомірної вигоди конкретною особою за ч. 3 ст. 368 КК України, що не є предметом розгляду даного провадження, а враховуючи те, що в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді, постановлена відповідно до ч. 1 ст. 257 КПК України, усі вище перелічені докази є недопустимими на підставі п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України через здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду без такого дозволу.
		Крім того, захисник ОСОБА_14 подав до суду клопотання про визнання доказів недопустимими, в якому просить визнати постанову заступника прокурора Одеської області від 16.05.2017 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження незаконною та скасувати її, а також визнати зазначену постанову недопустимим доказом, оскільки остання складена поза межами граничного строку, тобто після початку реалізації прокурором своїх повноважень, не передбачених Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень, тобто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України.
		Клопотання обґрунтованотим,що постановазаступника прокурораОдеської областівід 16.05.2017року вповній міріне відповідаєвимогам ч.5ст.110КПК України,а саме:в порушенняпп.1ч.5ст.110КПК Українивона немістить часуприйняття,що унеможливлюєперевірити таз`ясувати місцеперебуваннязаступника прокурораОдеської області ОСОБА_86 на робочомумісці,не вказаноточного місцяприйняття зазначеноїпостанови,оскільки посиланняробиться лишена назвунаселеного пункту.Захисник зазначає,що підставоюдля прийняттязазначеної постановиє вивченнякримінального провадження,хід якогожодним чиномне зафіксований,що унеможливлюєперевірити чивідбулось такевивчення взагалі,коли самета уякий час,які самематеріали досліджувались,у якійкількості,тощо.У даномувипадку жодногопротоколу діїзаступником прокурораОдеської області16.05.2017року нескладалося тане фіксувалося.Захисник наголошує,що діючийКПК взагаліне передбачаєтакої слідчоїдії,як вивченнякримінального провадження.Також,захисник вказує,що оскаржуванапостанова немістить конкретнихпосилань наположення КПКУкраїни,що позбавляєможливості взагаліз`ясувати,яким чиномзаступник прокурораОдеської областідійшов висновкупро необхідністьскасування постановислідчого прозакриття кримінальногопровадження.Одна лишеформальна вказівкана положенняч.2ст.9КПК Українине робитьпостанову слідчогонезаконною,тим більшещо слідчимпроведено досудоверозслідування внеобхідному таповному обсязі,про щосвідчить відсутністьвказівки провідсторонення процесуальногопрокурора узв`язку ізнеефективністю досудовогорозслідування. Постанова заступникапрокурора Одеськоїобласті від16.05.2017року міститьперелік слідчихдій,які прокурорвважав занеобхідне виконати,серед якихдопит вжераніше допитанихосіб іззазначенням аркушівсправи матеріалівкримінального провадження,тобто повторнідопити,що взагаліне передбаченоКПК України.Далі,в порушенняп.3ч.5ст.110КПК Українипостанова немістить урезолютивній частинівказівки наможливість тапорядок оскарженняпостанови. Крім того, зазначена постанова заступника прокурора Одеської області, як процесуальне рішення, містить виправлення, підчищення, ознаки підробки, допущені на 2-му аркуші у резолютивній частині постанови, а саме: замість печатного тексту міститься невідома речовина білого кольору, поверх якої від руки міститься надпис 07.11.2016. Зазначене виправлення жодним чином не засвідчено самим прокурором. Більш того, в порушення вимог ч. 6 ст. 284 КПК України заступник прокурора Одеської області прийняв процесуальне рішення  постанову від 16.05.2017 року поза межами граничного строку, наданого КПК для прийняття процесуального рішення (тобто після 20 днів з моменту отримання), а відтак захисник вважає, що вказана постанова заступника прокурора Одеської області є незаконною, оскільки поза межами граничного строку останній не мав права приймати будь-які процесуальні рішення. Ухвали слідчого судді про поновлення заступнику прокурора Одеської області строку на скасування постанови про закриття кримінального провадження реєстр матеріалів досудового розслідування не містить. За таких обставин, встановивши незаконність постанови заступника прокурора Одеської області, подальші процесуальні дії та рішення виключають появу обвинувального акту та набуття особами статусу підозрюваних та обвинувачених по даній справі.
		На підтвердження своїх доводів захисник ОСОБА_14 надав наступні письмові докази: 
		-запит адвоката, адресований Одеському апеляційному суду від 31.03.2020 року з проханням надати відомості та документальне підтвердження надходження, реєстрації апеляційним судом Одеської області (Одеським апеляційним судом) клопотання прокурора на використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015160000000598 від 07.08.2015 року в рамках іншого провадження, тобто в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 257 КПК України (том ІІІ а.с.59);
		-відповідь на запит Одеського апеляційного суду від 08.04.2020 року з якої вбачається неможливість надання захиснику відомостей та документального підтвердження надходження, реєстрації апеляційним судом Одеської області клопотання прокурора на використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015160000000598 від 07.08.2015 року в рамках іншого провадження, тобто в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 257 КПК України, оскільки згідно Акту експертної комісії з проведення експертизи цінностей документів апеляційного суду Одеської області №4 дск від 21.01.2019 року, погодженого з Державним архівом Одеської області, реєстраційні журнали та всі номенклатурні справи за 2015 рік знищено. Одночасно повідомлено, що на адресу апеляційного суду Одеської області та Одеського апеляційного суду за період з 2016 по 2020 роки вищезазначене клопотання не надходило (том ІІІ а.с.32);
		-супровідний лист Прокуратури Одеської області №15/3-12699-15 від 29.01.2020 року про направлення адвокату ОСОБА_14 довідки про рух та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12015160000000598 від 07.08.2015 року (том ІІІ а.с.41);
		-довідка про рух з ЄРДР від 29.01.2020 (том ІІІ а.с.42-43);
		-витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12015160000000598, зареєстрованому 07.08.2015 року о 17:32:20, від 29.01.2020 року, який містить чотири записи, перший з яких внесено до ЄРДР за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата та час внесення 15.10.2015 року 13:12:38, правова кваліфікація ч. 2 ст. 365 КК України, фабула: за заявою ОСОБА_12 на незаконні дії окремих службових осіб ГУМВС України в Одеській області, які виразилися у перевищенні останніми службових повноважень. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Другий запис внесено за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата та час внесення 04.12.2015 року 08:55:32, правова кваліфікація ч. 2 ст. 364 КК України, фабула: в жовтні 2015 року заступник начальника УВБ в Одеській області ДВБ МВС України полковник міліції ОСОБА_90 вчинив зловживання службовим становищем при оформленні земельної ділянки, площею 2 га біля с. Троїцьке Біляївського району Одеської області. Наслідок розслідування кримінального провадження: закрито ч. 1 ст. 284 КПК України п. 2, дата 03.12.2017 року. Третій запис внесено за наслідками самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, дата та час внесення 09.06.2016 року 18:17:44, правова кваліфікація ч. 1 ст. 366 КК України, фабула: 19.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 склав завідомо неправдиві документи  протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою ОСОБА_12 та протокол про результати контролю за вчиненням злочину. В дані протоколи ОСОБА_17 вніс завідомо неправдиві відомості, тим самим вчинив злочин, передбачений ст. 366 ч. 1 КК України. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Четвертий запис внесено за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, дата та час внесення 09.06.2016 року 18:27:00, правова кваліфікація ч. 1 ст. 362 КК України, фабула: в жовтні 2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 навмисно знешкодив відеозапис негласної слідчої дії  аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою Біляївського району ОСОБА_12 , так як на даному запису ОСОБА_12 відмовився від отримання неправомірної грошової вигоди. Тим самим ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 362 ч. 1 КК України. ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї  ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том ІІІ а.с.44-46);
		-постанова слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області молодшого радника юстиції ОСОБА_63 про закриття кримінального провадження від 07.11.2016 року, якою кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015160000000598 від 15.10.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 370 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях оперуповноважених УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 370 КК України (том ІІІ а.с.48-49);
		-супровідний лист №17/1/1-12699-15 від 07.11.2016 року про направлення в.о.начальника відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області старшому раднику юстиції ОСОБА_116 копії постанови про закриття кримінального провадження №12015160000000598 (том ІІІ а.с.50);
		-постанова заступника прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_86 про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 16.05.2017 року, якою постанову слідчого з ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_63 від 07.11.2016 року про закриття кримінального провадження №12015160000000598 скасовано, а матеріали кримінального провадження №12015160000000598 направлено до першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області для організації подальшого досудового розслідування (том ІІІ а.с.51-52).
		Крім того, захисник ОСОБА_14 надав суду заяву ОСОБА_12 від 26.12.2019 року, адресовану прокурору, суду та усім іншим, кого це стосується у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015160000000598 від 07.08.2015 року про відмову від підтримання державного обвинувачення за ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 07.08.2015 року та відсутність майнових чи немайнових претензій до ОСОБА_17 . Повідомляє, що він ( ОСОБА_12 ) із заявою відносно ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 362 та за ч. 1 ст. 366 КК України не звертався, потерпілим себе по даному провадженню не вважав та не вважає, відмовляється від підтримання державного обвинувачення проти ОСОБА_17 . Претензій до гр. ОСОБА_17 не має. Просить не залучати його, як потерпілого до кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12015160000000598 від 07.08.2015 року та прийняти цю заяву. Дану заяву ОСОБА_12 , засвідчену належним чином, захисник ОСОБА_14 також подавав до прокуратури Одеської області разом з клопотанням про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 362 КК України у зв`язку із відсутністю потерпілого. Листом №15/3 від 24.02.2020 року прокурор відділу прокуратури області ОСОБА_117 повідомив адвокату ОСОБА_14 про відсутність будь-яких підстав для закриття кримінального провадження №12015160000000598 посилаючись на неподання відповідних клопотань, заяв ОСОБА_12 або його захисником на стадії досудового розслідування або відразу після його завершення (том ІІІ а.с.54, 55-56, 57).
		Для перевірки дійсності наданої стороною захисту заяви потерпілого ОСОБА_12 про відмову від підтримання державного обвинувачення за ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України відносно ОСОБА_17 , його повторно було викликано до судового засідання та допитано судом. Так, потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердив, що дійсно підписував вказану заяву. Крім того пояснив, що відмовляється від обвинувачення за ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України відносно ОСОБА_17 . Також повідомив, що він ознайомлений з висновком експерта №433/19 та погоджується з ним. Він не пам`ятає, яким чином він отримав тілесні ушкодження. Він впав і у нього було відчуття, що його вдарили, але він точно не може сказати, чи він впав і вдарився, чи його вдарили. Він не пам`ятає усі подробиці, оскільки пройшло багато часу. Крім того, він знаходився тоді у шоковому стані. 
		Також, захисник ОСОБА_14 надав до суду висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» №433/19, яка проведена у період з 04.02.2020 року по 31.03.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_118 від 16.12.2019 року, відповідно до якого комісія експертів прийшла до таких підсумків: 
		1-6. Згідно даних з медичної картки стаціонарного хворого №4560 ОСОБА_12 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Біляївської ЦРЛ з 07.10.2015 до 29.10.2015 з діагнозом: «Закрытый перелом 5-6 ребер справа, выраженный болевой синдром». При вивченні рентгенограми ОСОБА_12 , що виконувались йому під час перебування на стаціонарному лікуванні виявлено наявність переломів 5-6 ребер справа по передній пахвовій лінії. Разом з тим при вивченні КТ від 30.10.2015 та 12.04.2016 року встановлено наявність переломів 3, 4, 5, 6, 7, 9 ребер справа по передній пахвовій лінії. Слід зазначити, що комп`ютерна томографія, як метод дослідження, має значно більший ступінь інформативності, що, з урахуванням локалізації переломів зазначених ребер по одній анатомічній лінії, ступеня та динаміки їх консолідації, дає підстави вважати, що всі вони утворились одночасно. Судово-медичні методики для точного встановлення давності переломів ребер за рентгенологічною картиною відсутні, що не дозволяє достовірно встановити певний час їх виникнення.
		Разом з тим, вищевказане дає підстави вважати, що на момент госпіталізації 07.10.2015 року у ОСОБА_12 мали місце переломи 3, 4, 5, 6, 7, 9 ребер справа. Крім того, під час перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_12 встановлювались діагнози: «Ушиб грудной клетки справа…Ушиб поясничной области справа». Зазначені діагнози забою грудної клітки справа та поперекової ділянки справа встановлені на підставі суб`єктивних ознак (скарг хворого) не підтверджені об`єктивними даними та при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відповідно до п. 4.6. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених МОЗ України від 17 січня 1995 року, до уваги не приймались. Травма грудної клітки у вигляді переломів 3, 4, 5, 6, 7, 9 правих ребер відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я. 
		Відповідно до протоколу допиту потерпілого від 18.12.2015 ОСОБА_12 зазначає: «…рукой толкнул меня сзади в шею на землю…от этого толчка я упал на землю лицом вниз…После того, как я упал, ко мне с правой стороны подошел ОСОБА_16 и…нанес мне два удара сверху вниз подошвой своей обуви по спине справа в область грудной клетки…», а згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 23.05.2016: «… ОСОБА_119 показав як він впав на землю і обличчям до низу, виставивши вперед руки…До нього підійшов Короткий та…наніс йому зправа зверху вниз два удари ногою (лівою)…».
		Таким чином при оцінці утворення переломів ребер у ОСОБА_12 за зазначених ним обставин, доцільно розглянути три варіанти механізму спричинення травми: від падіння на землю внаслідок поштовху, від удару в ділянку спини підошовною поверхнею взутої ноги та внаслідок стискання грудної клітки між стопою ноги та предметом з переважаючою поверхнею (ґрунт, асфальт, тощо).
		В даному випадку першим варіантом утворення травми є падіння внаслідок поштовху. При описі обставин падіння ОСОБА_12 зазначає, що після поштовху відбулось його падіння «обличчям до низу, виставивши вперед руки». За зазначених ОСОБА_12 умов падіння (на витягнуті руки) контакт між грудною кліткою та переважаючою поверхнею контакту не буде або повністю виключений, або пом`якшений за рахунок амортизуючої дії рук, що унеможливлює утворення численних переломів ребер за вказаних умов падіння.
		Другим варіантом травми є ударна дія тупого предмету (підошовної поверхні взутої ноги) в задню частину грудної клітки справа. Згідно даних спеціальної медичної літератури ( ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , 1999) за таких умов (удар тупим предметом в задню поверхню грудей) місцями, в яких насамперед утворюються переломи ребер, будуть задні анатомічні лінії тіла, зокрема лопаткова лінія. Крім того підошовна поверхня взутої ноги по відношенню до поверхні грудей виступає як тупий предмет з обмеженою, а не переважаючою поверхнею контакту. Отже зазначена травмуюча дія з великою долею ймовірності мала б супроводжуватись і утворенням ушкоджень м`яких тканин (саден, синців) в місці прикладання сили, чого в даному випадку не визначається. Таким чином факт відсутності переломів ребер по заднім анатомічним лініям тіла, відсутність ушкоджень м`яких тканин по задній поверхні грудей дозволяє повністю виключити можливість утворення ушкоджень у ОСОБА_12 внаслідок ударної травмуючої дії в задню поверхню грудної клітки справа.
		Окремо слід зупинитись на механізмі утворення переломів ребер за рахунок стискання правої половини грудної клітки між стопою ноги та предметом з переважаючою поверхнею контакту про що ОСОБА_12 у протоколі допиту потерпілого від 18.12.2015 р. не зазначає, проте такий механізм розглядався при проведенні попередніх судово-медичних експертиз. Зокрема, механізм деформації грудної клітки за таких умов травмування в цілому відображений у схемі №2 до «Висновку експерта» №08-266/19/пп (Мал.№1). При цьому, з незрозумілих причин місцем утворення переломів на схемі зазначена передня пахвова лінія. Разом з тим, місцем утворення переломів є місця максимальної деформації реберної дуги (вказано стрілками), якими, в даному випадку мали б бути середня пахвова та лопаткова лінії. Утворення первинних зон переломів по зазначених лініях при стисканні грудей в задньо-передньому напрямку за таких умов підтверджується і даними спеціальної медичної літератури ( ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , 1999). Отже, за рахунок стискання правої половини грудної клітки між стопою ноги та предметом з переважаючою поверхнею контакту, у ОСОБА_12 мали б бути наявні переломи ребер не по передній пахвовій, а насамперед по середній пахвовій та по лопатковій лініях.
		Виходячи із вищевикладеного, утворення ушкоджень у ОСОБА_12 за обставин, зазначених ним у протоколі допиту та у протоколі проведення слідчого експерименту від 23.05.2016 р., виключається.
		Слід відмітити, що множинні переломи ребер по передній пахвовій лінії можуть утворюватись, як за прямим механізмом, при безпосередній дії травмуючої сили в ділянку утворення переломів, так і за непрямим механізмом, внаслідок загальної деформації грудної клітки. При цьому утворення переломів такого характеру можливе за різних умов, в тому числі від дії видовженого предмета по передньо-боковій поверхні грудей, при травмі в салоні транспортного засобу, падінні «з висоти власного зросту», натисканні в ділянку груднини при реанімаційних заходах тощо. За умови травмуючої сили в передню поверхню грудей, утворення переломів ребер по передній пахвовій лінії можливе як від удару видовженим предметом, так і від удару об такий предмет, а також за умови дії предмета з переважаючою поверхнею контакту в ділянку грудей (Мал.№2). Таким чином не виключається можливість утворення зазначених ушкоджень і при падінні «з висоти власного зросту», в тому числі й за умови співударяння правою боковою поверхнею тіла з видовженим предметом, яким, не виключено, могла бути і притиснена до тулуба власна рука потерпілого (том ІІІ а.с.10-31).
		В свою чергу, від прокурора до суду надійшло клопотання про визнання експертизи №433/19 від 31.03.2020 року недопустимим доказом. 
		Клопотання обґрунтовано тим, що за клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні було допитано члена і доповідача судово-експертної комісії ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» - експерта ОСОБА_122 , який, в тому числі проводив комісійну судово-медичну експертизу №433/19, та який надав ряд суперечливих показів та повідомив, зокрема, про те, що він та комісія для проведення експертизи керувались лише тими документами, що зазначені в ухвалі, та інші документи, в тому числі матеріали кримінального провадження не витребовували та не використовували, так як наданих відповідно до ухвали документів було цілком достатньо, щоб прийти до тих підсумків, які зазначені у висновку експертизи. Зокрема, експертною комісією не досліджувались відеозаписи слідчого експерименту, одночасного допиту, де потерпілий досить детально показував, як він падав на витягнуті руки вперед, хто наніс йому тілесні ушкодження, положення його на землі. В ході допиту експерта ОСОБА_122 , останній вказав на те, що матеріали кримінального провадження стороною захисту експертній установі не надавались ні в копіях, ні в оригіналах, експертною установою при проведенні експертизи не витребовувались, про існування відеозаписів від 07.10.2015 року освідування потерпілого безпосередньо після отримання ним тілесних ушкоджень, слідчого експерименту за участі потерпілого та одночасного допиту потерпілого та обвинуваченого ОСОБА_16 їм взагалі не відомо, хоча на відеозаписі від 07.10.2015 року освідування потерпілого безпосередньо після отримання ним тілесних ушкоджень видно забруднення піджака потерпілого на спині справа, в місці імовірних ударів-стиснень, нанесених обвинуваченим ОСОБА_16 , видно забруднення та свіжі поранення на долоньових поверхнях рук, зокрема, на правій долоні руки, яка за версією вказаної експертизи, була підігнута потерпілим під себе в момент падіння. При цьому, експерт в судовому засіданні і в експертизі стверджує про одноразове падіння потерпілого, що і підтверджується матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування. Також, експертна установа не досліджувала та не знала про існування відеозаписів з слідчого експерименту за участі потерпілого та одночасного допиту потерпілого та обвинуваченого ОСОБА_16 , де потерпілий досить детально вказує про спосіб падіння на витягнуті руки, про нанесення йому кількох ударів ногою обвинуваченого по правій частині спини, про подальші больові відчуття потерпілого, інші обставини вчинення кримінального правопорушення та отримання ним тілесних ушкоджень. Крім того, в порушення п. 7 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 року №6, сторона захисту, як ініціатор проведення вказаної експертизи, не забезпечила надання судово-експертній комісії матеріалів кримінального провадження, оригіналів медичної документації, в тому числі первинної експертної документації, а комісія провела експертизу без матеріалів кримінального провадження, використовуючи лише частину медичної документації в копіях, а не оригінали, як вказано у правилах, та копії експертної документації, а не в оригіналі, не використавши матеріали досудового розслідування. При допиті експерт вказав, що судово-експертна комісія при проведенні експертизи керувалась виключно наданими матеріалами, хоча в експертизі №118 від 14.07.2016 року на 3 та 4 аркушах містяться покази ОСОБА_123 , який прямо вказує на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ногами одним з тих, хто його переслідував при обставинах, які прямо збігаються з показами, наданими потерпілим на досудовому розслідуванні. Незважаючи на це, експертна комісія проігнорувала вказані покази, зазначені у даній експертизі, та висунула версію, якій протирічать покази ОСОБА_123 та потерпілого на досудовому розслідуванні. Незважаючи на вказані протиріччя, комісія не скористалась правом передбаченим п. 2.8 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженоїнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 року №6, відповідно до якого якщо наданих матеріалів недостатньо для вирішення поставлених перед експертом питань, він має право порушувати клопотання перед особою, яка призначила експертизу, про надання додаткових матеріалів та документів, які необхідні для її проведення. Також експертами при проведенні експертизи не досліджено ряд обставин, які на думку прокурора мали суттєве значення при вирішенні питання щодо механізму спричинення травми потерпілого, таких як: одяг, який був на потерпілому, який міг пом`якшити падіння на руку та не призвести до переламів ребер, або завдяки якому не залишились явні тілесні ушкодження (синці, подряпини) на спині в результаті спричинення переламів від ударів-стиснень ногою в область правої частини спини. Прокурор вважає, що одяг, який був одягнутий на потерпілому, міг кардинально вплинути на рішення комісії при остаточному визначенні механізму спричинення травми останнього. Під час допиту експерт вказав, що це абсолютно не має значення, з чим сторона обвинувачення категорично не згодна. Крім того, комісією при проведення експертизи взагалі не прийнято до уваги форму грудної клітини потерпілого, його вагу та на яку поверхню впав потерпілий, в результаті чого, нібито, отримав травму у вигляді переломів шести ребер, одне з яких зі зміщенням на . Прокурор вказує, що експертний висновок містить явні протиріччя, які експерт не зміг пояснити в судовому засіданні. Експертною комісією проігноровано, не досліджено та не взято до уваги факт відсутності у потерпілого будь-яких струсів, ушкоджень внутрішніх органів та крововиливів, які повинні були супроводжуватись поряд з отриманням переламу шести ребер в результаті падіння з висоти власного зросту, зокрема один перелам зі зміщенням на кістки. Експертною комісією не досліджувалось також таких супутніх ушкоджень в ділянці правого плеча, предпліччя, правого ліктьового та плечового суглобів, травм голови. Експертна комісія, як і експерт в судовому засіданні, не змогла встановити час спричинення (виникнення) тілесних ушкоджень потерпілому, посилаючись на наявність лише рентгенологічної картини, водночас не вжила жодних заходів щодо витребування додаткових матеріалів кримінального провадження або взагалі матеріалів кримінального провадження. Зі змісту експертного висновку неможливо встановити, які саме дослідження ОСОБА_109 та ОСОБА_124 були використані при проведенні експертизи та які дослідження стали підставою для наведення підсумків у висновку. Експерт в судовому засіданні на це питання відповіді також не надав. Таким чином прокурор вважає, що експертною комісією у підсумках було зазначено просто прізвища та ініціали якихось осіб та жодного обґрунтування своїх підсумків у дослідній частині висновку будь-якими методиками, теоретичними розробками, науковими обґрунтуваннями, медичною літературою в частині наведення конкретних досліджень. В порушення п. 23 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затвердженихнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 року №6, в протокольну частину висновку комісією вносились фактичні дані не з матеріалів кримінального провадження (справи) і не цитати, а короткий переказ показів і даних з документів, наводились не безпосередньо з процесуальних документів, а з інших експертиз, попередніх експертиз, які відповідно до ухвали про призначення даної експертизи містять суттєві суперечності щодо саме обставин, які мають значення у даному кримінальному провадженні, що і стало підставою призначення даної експертизи. На думку прокурора, це безумовно свідчить про недопустимість такого доказу, як висновок експерта №433/19 від 31.03.2020 року. Про те, що фактичні дані брались з попередніх експертиз для проведення даної експертизи наполегливо та впевнено було зазначено експертом і доповідачем по даній експертизі ОСОБА_125 в ході допиту в суді 22.02.2023 року та 02.11.2022 року. Прокурор зазначає, що вказані протиріччя, порушення інструкції та правил, обмеження комісії у матеріалах дослідження та не надання взагалі матеріалів кримінального провадження комісії і не витребовування їх останніми свідчать про неповноту та неналежне проведення експертизи та неможливість комісією надання об`єктивного та вірного висновку і відповідей на поставлені питання в ухвалі слідчого судді. За таких обставин прокурор вбачає необхідність у визнанні висновку експерта №433/19 за результатами проведення судово-медичної експертизи, що проведена у період з 04.02.2020 року по 31.03.2020 року Головним бюро судово-медичної експертизи МОЗ України на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 19.12.2019 року недопустимим доказом та виключення його з числа інших доказів.
		Далі, захисник ОСОБА_14 вдруге подав до суду клопотання про визнання доказів недопустимими, в якому просить визнати недопустимими процесуальні дії, позначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000598 від 07.08.2015 року І. Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії, а саме: №122, №123, №124, №125  доручення в порядку ст. 40 КПК України від 28.03.2017, №126  доручення в порядку ст. 40 КПК України від 05.04.2017, №129, №131  доручення про проведення досудового розслідування від 16.05.2017, №132  повідомлення про початок досудового розслідування від 18.05.2017, №133  доручення у кримінальному провадженні начальнику УВБ в Одеській області від 25.05.2017, №134  доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні ст. слідчому 1-го слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 від 12.06.2017, №136  доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні старшому слідчому слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_126 15.07.2019, №137  доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні старшому слідчому ОСОБА_38 від 21.10.2019, №138  повідомлення про підозру ОСОБА_16 від 07.11.2019, №139  вручення пам`ятки та роз`яснення підозрюваному ОСОБА_16 прав та обов`язків 07.11.2019, №140  повідомлення про підозру ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України 07.11.2019, №141  вручення пам`ятки та роз`яснення підозрюваному ОСОБА_17 прав та обов`язків 07.11.2019, №144  проведення Харківським обласним бюро судово-медичної експертизи КЗОЗ МОЗ України 29.11.2019, №145  протокол огляду диску ДВД-р «АРІТА» з відеозаписом огляду місця події та освідування ОСОБА_12 від 07.10.2015  04.10.2019, №146  протокол огляду диску ДВД-р та карти пам`яті СД 8Гб з відеозаписом одночасного допиту ОСОБА_16 та ОСОБА_12 від 12.02.2016  04.12.2019, №147  доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні  10.12.2019, №148  протокол допиту підозрюваного ОСОБА_17 10.12.2019, №149  клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_16 запобіжного заходу 10.12.2019, №150  клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_17 запобіжного заходу 10.12.2019, №151  виділення з кримінального провадження №12015160000000598 матеріалів досудового розслідування за ч. 2 ст. 370 КК України у інше кримінальне провадження №620191500000001001 від 12.12.2019  12.12.2019, №152  доручення на відкриття матеріалів іншій стороні  13.12.2019, №153  повідомлення про закінчення досудового розслідування та відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів підозрюваним та їх захисникам 13.12.2019, №155  повідомлення про закінчення досудового розслідування та відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів адвокату ОСОБА_127 13.12.2019, №156  протокол відправлення документів електронною поштою 13.12.2019, №157-177  протоколи надання ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та їх захисникам, потерпілому, захиснику потерпілого доступу до матеріалів 18.12.2019, №178-179  клопотання про встановлення підозрюваним строків на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 30.01.2020, №180-190  протоколи доступу до матеріалів з 31.01.2020 по 21.02.2020. 
		Крім того, захисник ОСОБА_14 просить визнати незаконними та недопустимими доказами процесуальні рішення, позначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування ІІ Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення: №36  постанова про скасування постанови слідчого від 07.11.2016 про закриття кримінального провадження 16.05.2017, №37  постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань 16.05.2017, №40  постанова про внесення змін до складу групи прокурорів 16.07.2019, №41  постанова про доручення проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні 28.10.2019, №42  постанова про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні 07.11.2019, №43  повідомлення про підозру ОСОБА_16 за ч. 2 ст. 365 КК України 07.11.2019, №44  повідомлення про підозру ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362 КК України 07.11.2019, №46  постанова про визначення підслідності у кримінальному провадженні 11.11.2019, №47  постанова про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні 11.11.2019, №48  постанова про створення групи слідчих для розслідування кримінального провадження 19.11.2019, №53  постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні 21.11.2019, №54  постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні 04.12.2019, №55  постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні 04.12.2019, №62  обвинувальний акт стосовно ОСОБА_16 за ч. 2 ст. 365 КК України, стосовно ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362 КК України 24.02.2020.
		Клопотання обґрунтовано тим, що з довідки про рух кримінального провадження, реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 07.10.2015 року внесено відомості до ЄРДР; 07.11.2016 року слідчий постановою закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України та цього ж дня скеровано листа виконуючому обов`язки начальника відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області старшому раднику юстиції ОСОБА_116 разом із копією постанови про закриття; 16.05.2017 року заступник прокурора Одеської області своєю постановою скасував постанову слідчого від 07.11.2016 року. Таким чином, складання заступником прокурора Одеської області постанови про скасування постанови слідчого від 07.11.2016 року відбулось 16.05.2017 (через 5-ть календарних місяців та 8 календарних днів), тобто поза межами граничного строку, наданого на прийняття процесуального рішення (у строк понад 20-ть днів). За таких обставин захисник вважає, що процесуальні дії, оформлені протоколами, висновками експертиз, повідомлення про підозру та ін., проведені після 16.05.2017 року, є незаконними та такими, що прийняті з істотним порушенням КПК України, а постанова заступника прокурора Одеської області про скасування постанови слідчого від 07.11.2016 року є незаконною, невмотивованою та підлягає скасуванню, з огляду на таке. Так, постанова заступника прокурора Одеської області від 16.05.2017 року містить перелік слідчих дій, які прокурор вважає за необхідне виконати, серед яких допит вже раніше допитаних осіб із зазначенням аркушів справи матеріалів кримінального провадження, тобто повторний допит, що взагалі не передбачено КПК. Крім того, зазначена постанова прийнята поза межами строків, встановлених ст. 284 КПК України, адже з 07.11.2016 року по 16.05.2017 року минуло більше як 20-ть днів з моменту отримання копії постанови слідчого, а будь-яких інших матеріалів щодо отримання постанови про закриття в інший день матеріали провадження не містять. Відтак, на думку захисника, постанова заступника прокурора Одеської області від 07.11.2016 року є незаконною, оскільки в порушення статей 284, 115, 116 КПК України винесена поза межами вказаних граничних строків, у які останній не мав права приймати будь-які процесуальні рішення. Пропущений заступником прокурора Одеської області строк в даній справ ніким не поновлювався і у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня ухвала слідчого судді, якою останньому було поновлено строк на скасування постанови. Відтак, встановивши незаконність постанови заступника прокурора Одеської області, подальші процесуальні дії та рішення виключають появу обвинувального акту та набуття особами статусу підозрюваних та обвинувачених по даному кримінальному провадженні у законний спосіб. У даному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015160000000598, після винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження у рамках досудового розслідування протягом періоду часу з 07.11.2016 року проведено процесуальні дії, позначені у реєстрі досудових розслідувань з №122 по 190 та згідно з реєстром досудових розслідувань розділ 2 прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення за №№34-62, перебувають поза межами граничного строку, визначеного ч. 6 ст. 284 КПК України. Оскільки є очевидним, що постанову заступника прокурора Одеської області 16.05.2017 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження визнати допустимою та належною неможливо з огляду на складання вказаної постанови після спливу 5-ти календарних місяців та 8 календарних днів, у той час як ч. 6 ст. 284 КПК України надає лише 20-ть діб, враховуючи відповідні положення правового висновку Верховного Суду колегією суддів Третьої судової плати Касаційного кримінального суду у справі №367/135/21, провадження №51-2448км22, а також керуючись статтями 7, 9, 28, 45, 47, 85-89, 110, 113, 115, 116, 117, 284 КПК України сторона захисту просить визнати недопустимими процесуальні дії, позначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000598 від 07.08.2015 року І. Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії та ІІ. Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення. 
		За наслідками судового розгляду даного кримінального провадження суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України з наданням останнім рівних прав на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених тим же Кодексом, безпосередньо дослідивши усі докази та інші матеріали, у порядку ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, заслухавши доводи сторін з боку обвинувачення та захисту, тим самим провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, встановив наступне. 
		Відповідно до ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
		Згідно положень ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Частинами 1ст.26КПК Українивстановлено,що стороникримінального провадженняє вільнимиу використаннісвоїх праву межахта успосіб,передбачених цимКодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Статтею 86КПК Українивизначено,що доказвизнається допустимим,якщо вінотриманий упорядку,встановленому цимКодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		За змістом ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
		1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
		2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
		3) порушення права особи на захист;
		4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
		5) порушення права на перехресний допит;
		Недопустимими є також докази, що були отримані:
		1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
		2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
		3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;
		4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
		Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
		В умовах воєнного стану положення цієї статті застосовуються з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу.
		В ході судового розгляду даного кримінального провадження суд, на підставі наданих стороною обвинувачення та стороною захисту доказів через призму їх аналізу в порядку ст. 94 КПК України, дійшов наступного висновку.
		В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами кримінального провадження, що Слідчим управлінням ГУМВС України в Одеській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000598, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Вказане кримінальне провадження, яке перебувало в провадженні слідчої СУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_20 , було відкрито на підставі рапорту оперуповноваженого міжрайонного відділу №1 УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_17 за фактом можливого вимагання та одержання ОСОБА_12 та землевпорядником тієї ж сільської ради ОСОБА_21 неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_22 за прийняття рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та укладання договору про право тимчасового користування місцем для розміщення зовнішньої реклами на стаціонарних рекламних засобах комунальної власності. 
		В ході проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12015160000000598, за клопотаннями слідчої СУ ГУ МВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_20 , погодженими старшим прокурором відділу прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_59 , Апеляційним судом Одеської області було постановлено ухвали про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій  аудіо,-відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_12 та невстановленої особи, на яку вкаже останній та яка безпосередньо буде отримувати неправомірну вигоду за місцем її фактичного знаходження, строком на два місяці.
		13.08.2015 року слідчою СУ ГУ МВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_20 у порядку ст. 40 КПК України були надані відповідні доручення оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (том ІІ а.с.144, 145, 146, 147).
		06.10.2015 року прокурором відділу прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_128 було прийнято постанову №21/2-4684т про проведення контролю за вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, шляхом спеціального слідчого експерименту щодо голови Троїцької сільської ради ОСОБА_12 та землевпорядника цієї ж сільської ради ОСОБА_21 , та постанову №21/2-4685т про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, та направлено начальнику УПЗСЕ ГУ МВС України в Одеській області доручення з проханням доручити підлеглим працівникам ГУ МВС України в Одеській області (МВ №1) виконання зазначених постанов (том ІІ а.с.149-150, 151-152, 153-154).
		Слідчі (розшукові) дії, направлені на документування можливих неправомірних дій службових осіб Троїцької сільської ради в с. Троїцьке Біляївського району Одеської області були заплановані на 07.10.2015 року, у зв`язку з чим в цей день співробітники Управління протидії злочинам в сфері економіки ГУМВС України в Одеській області, якими керував майор міліції ОСОБА_16 , разом з понятими, слідчою ОСОБА_20 та ОСОБА_22 виїхали до села Троїцьке. 
		Як в подальшому на досудовому слідстві стверджував ОСОБА_12 , під час його затримання працівники міліції, зокрема обвинувачений ОСОБА_16 , спричинили йому тілесні ушкодження, погрожували зброєю, морально знущалися.
		Цього ж дня о 15 год 35 хв. ОСОБА_12 звернувся до Біляївської ЦРЛ із скаргами на забій 4-5 ребер справа, отриманий в результаті побиття невідомими, про що черговий лікар ОСОБА_129 повідомив ОСОБА_130 (з обслуговування Біляївського р-ну та м. Теплодар) України в Одеській області, що підтверджується рапортом оперативного чергового, зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події 07.10.2015 року за №8525 (том І а.с.120).
		Далі, 07.10.2015 року ОСОБА_12 звернувся до Біляївської міжрайонної прокуратури із заявою, в якій просив провести перевірку та вжити заходи до співробітників Управління протидії злочинності у сфері економіки ГУМВС України в Одеській області, які 07.10.2015 року з перевищенням службових повноважень із застосуванням фізичної сили і табельної зброї після провокації дачі хабаря відносно нього спричинили йому тілесні ушкодження у виді переломів двох ребер і забою грудної клітини (том V а.с.18).
		08.10.2015 року ОСОБА_12 звернувся до Біляївського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області із заявою, в якій просив внести його заяву до ЄРДР за ч. 3 ст. 365, ст. 125 КК України відносно працівників правоохоронних органів, які приймали участь у подіях, описаних ним в заяві (том V а.с.24-25).
		Зі змісту заяви ОСОБА_12 вбачається, що 07.10.2015 року чоловік, який раніше звертався до Троїцької сільської ради, головою якої він є, із заявою про можливість установки двох рекламних щитів, під супроводом працівників правоохоронних органів, здійснив відносно нього провокацію дачі хабаря, в результаті якої працівники правоохоронних органів, зокрема, безпосередньо старший уповноважений управління протидії злочинності у сфері економіки ОСОБА_16 , наніс йому тілесні ушкодження, погрожував зброєю, здійснював постріли, морально знущався.
		Цього ж дня лікар судово-медичний експерт Біляївського району ОСОБА_131 на підставі направлення чергового Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУ МВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_132 в приміщенні Біляївського районного відділення судово-медичної експертизи провів судово-медичне дослідження (обстеження) ОСОБА_12 , про що склав відповідний акт №283, згідно з яким у громадянина ОСОБА_12 малися ушкодження у виді: перелому 5, 6 ребер справа по передньо-пахвовій лінії, що підтверджується даними рентгенографічного дослідження від 07.10.2015 року. Наявні ушкодження могли бути спричинені дією тупих, твердих предметів, з переважаючою поверхнею, що контактує, можливо при ударі об такі. Не виключено заподіяння встановлених ушкоджень від ударів кулаками, ногами нападаючої людини у зазначений термін 07.10.2015 року. Вищевказані ушкодження викликали тривалий розлад здоров`я строком більше трьох тижнів (більш ніж 21 день) і згідно п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до ушкоджень середньої тяжкості (том І а.с.124-126);
		Із дослідницької частини акту №283 судово-медичного дослідження (обстеження) від 08.10.2015 року вбачається, що експерту була представлена, зокрема, медична карта №4560 стаціонарного хворого ОСОБА_12 , 1953 р.н.
		Після цього 09.10.2015 року ОСОБА_12 звернувся до Прокуратури Одеської області, МВС України в Одеській області, ГУ МВС України в Одеській області, УВБ в Одеській області ДВБ МВС України, Одеської обласної державної адміністрації із заявами та скаргами, в яких просив вжити заходи до працівників міліції, які спричинили йому тілесні ушкодження у виді двох зламаних ребер, та внести його заяву до ЄРДР за ч. 3 ст. 365, ст. 125 КК України відносно працівників правоохоронних органів, які приймали участь у подіях, описаних ним в скаргах (том І а.с.117-118, том V а.с.13, 14-15, 60-61). 
		Зі змісту скарг ОСОБА_12 вбачається, що 07.10.2015 року чоловік, який раніше звертався до Троїцької сільської ради, головою якої він є, із заявою про можливість установки двох рекламних щитів, під супроводом працівників правоохоронних органів, здійснив відносно нього провокацію дачі хабаря, в результаті якої працівники правоохоронних органів, зокрема, старший уповноважений управління протидії злочинності у сфері економіки ОСОБА_16 , наніс йому тілесні ушкодження, погрожував зброєю, здійснював постріли, морально знущався.
		15.10.2015року першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Одеської області на підставі заяви ОСОБА_12 , яку раніше було направлено до УВБ в Одеській області ДВБ МВС України, розпочато кримінальне провадження №42015160000000703стосовно службовихосіб ГУМВСУкраїни вОдеській областіза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст. 365 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження №42015160000000703 від 03.11.2015 року та відповіддю слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області за запит адвоката №17/1/1-3450-15 від 16.10.2015 року (том І а.с.116, том V а.с.20). 
		16.10.2015 року слідчий в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури прокуратури Одеської області молодший радник юстиції ОСОБА_74 вручив ОСОБА_12 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні №42015160000000703 (том І а.с.121-123).
		27.11.2015 року в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження №42015160000000703, розпочатого 15.10.2015 року за заявою ОСОБА_12 за фактом спричинення йому службовими особами ГУМВС України в Одеській області тілесних ушкоджень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, слідчим в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області молодшим радником юстиції ОСОБА_133 була прийнята постанова про призначення судово-медичної експертизи, проведення якої доручено експертам Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз (том V а.с.30-31).
		На підставі вказаної постанови лікарем судово-медичним експертом КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації ОСОБА_134 у період з 01.12.2015 року по 15.12.2015 року була проведена судово-медична експертиза №2945, відповідно до висновку якої у ОСОБА_12 малися наступні ушкодження: закриті переломи ІІІ, ІV, V, VІ, VІІ, ІХ правих ребер по передній пахвовій лінії. Зазначені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, судити про індивідуальні особливості яких на теперішній час не має можливості. Дані ушкодження утворилися незадовго до надходження гр-на ОСОБА_12 до стаціонару, і таким чином, могли бути заподіяні 07.10.15 р. Описані ушкодження, як у сукупності, так і окремо, не були небезпечними для життя, а викликають тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні (більш ніж 21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2 в 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості (том І а.с.127-130).
		Як вказано в дослідницькій частині висновку експерта №2945, 04.12.2015 року експертові представлена завірена ксерокопія медичної карти стаціонарного хворого №4560 Біляївської ЦРЛ (на 8 прошитих аркушах) на гр-на ОСОБА_12 на російській мові.
		Відповідно до ч. 4 ст. 69 КПК України експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості,які можутьстановити лікарськутаємницю,а ч.6ст.163вказаного Кодексувстановлено,що слідчийсуддя,суд постановляєухвалу пронадання тимчасовогодоступу доречей ідокументів,які містятьохоронювану закономтаємницю,якщо сторонакримінального провадження,крім обставин,передбачених частиноюп`ятою цієїстатті,доведе можливістьвикористання якдоказів відомостей,що містятьсяв цихречах ідокументах,та неможливістьіншими способамидовести обставини,які передбачаєтьсядовести задопомогою цихречей ідокументів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. 
		Тобто відомості, які можуть становити лікарську таємницю, належать до охоронюваної законом таємниці і можуть бути отримані стороною кримінального провадження тільки у порядку тимчасового доступу до речей і документів. Водночас, ухвала слідчого судді, суду про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме до медичної карти стаціонарного хворого Біляївської ЦРЛ ОСОБА_12 №4560 в матеріалах кримінального провадження відсутня. Реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000598 від 07.08.2015 року таких відомостей також не містить.
		Викладене даєпідстави судувважати,що медична документація щодо потерпілого ОСОБА_12 отримана експертами ОСОБА_135 та  ОСОБА_134 у непроцесуальний спосіб. 
		Орієнтири тотожного характеру з цього питання окреслені Верховним Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 07.08.2019 року по справі №555/456/18 (провадження №51-2676км19). Так, ККС ВС в цій справі, зокрема, вказав, що як вбачається зі змісту висновку судово-медичної експертизи експертом досліджувалась медична карта стаціонарного хворого… та медична карта стаціонарного хворого…, однак, ухвала про надання доступу до цих документів не міститься в матеріалах кримінального провадження. З огляду на вказані обставини, суд приходить до висновку, що судово-медична експертиза у кримінальному провадженні проведена з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
		У будь-якому разі речові докази та документи, які надаються експертові, повинні бути отримані у спосіб, передбачений статтею 93 КПК, належним чином залучені до кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК (залежно від способу збирання) і набути відповідного процесуального статусу. З ними повинні мати можливість ознайомитися сторони, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, як під час досудового розслідування в порядку статті 221 КПК, так і після його закінчення в порядку статті 290 КПК.
		Порушення порядку отримання доказів, які містять охоронювану законом таємницю, на думку суду, має наслідком визнання недопустимими, як доказів, як самої медичної документації, так і висновку експерта, формування якого здійснювалося на основі цієї документації.
		Крім того, ч. 2 ст. 102 КПК встановлено, що у висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Вимога попередження про відповідальність міститься також у ст. 4 Закону України «Про судову експертизу», ст. 70 КПК України, п. 3.2.7 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи тощо. Очевидно, що особа не може сама собі щось роз`яснювати або про щось попереджати.
		Роз`яснення прав і обов`язків, а також попередження про встановлену Законом відповідальність покладено на слідчого, прокурора (ч. 3 ст. 223 КПК України).
		При цьому акт №283 судово-медичного (дослідження) обстеження, складений 08.10.2015 року лікарем судово-медичним експертом Біляївського району ОСОБА_135 не містить вищезгаданої вимоги, що є черговою підставою стверджувати те, що висновок експерта з таким порушенням є недопустимим доказом.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42015160000000703 від 15.10.2015 року слідчим управління прокуратури Одеської області старшим радником юстиції ОСОБА_113 була отримана оперативна інформація про те, що ОСОБА_17 або навмисно знищив відеозапис на носії інформації, або підмінив на інший носій інформації  флеш-картку пам`яті (мікро СД), яка містила аудіо-, відеозапис негласних слідчих (розшукових) дій, які здійснювались в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року. 
		15.12.2015 року слідчий в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старший радник юстиції ОСОБА_34 в рамках кримінального провадження №42015160000000703 по факту затримання та побиття голови Троїцької сільської ради ОСОБА_12 в присутності понятих ОСОБА_35 та ОСОБА_36 здійснив огляд оригіналів документів кримінального провадження №12015160000000598 за заявою ОСОБА_22 по факту вимагання у нього неправомірної вигоди за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на 103 аркушах, трьох лазерних дисків  слідчого, розсекреченого №797Т і 799Т, а також двох карток мікро-флеш пам`яті №№ SD798 і SD800, про що склав відповідний протокол (том І а.с.139-141). В процесі огляду усі матеріали кримінального провадження №12015160000000598, в тому числі протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 19.10.2015 року, складені з 08.00 до 08.30 та з 08.30 до 09.00, а також протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 19.10.2015 року, складений без вказівки часу, були ксерокопійовані та долучені до матеріалів кримінального провадження СУ ГУ НП України в Одеській області.
		Однак, суд відмічає, що матеріали кримінального провадження №12015160000000598, отримані у копіях, являються такими, що отримані з порушенням порядку, установленого КПК України, так як такий доступ до матеріалів вказаного кримінального провадження міг би бути отриманий тільки у порядку тимчасового доступу до речей і документів за наявності відповідного судового рішення слідчого судді. Адже, тимчасовий доступ до речей і документів саме і полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
		На це вказує і ст. 222 КПК (в редакції чинній на момент огляду), яка передбачає, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
		З наданих в розпорядження суду доказів наявність такого дозволу не підтвердилась.
		Апріорі, незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
		Верховний Суд колегією Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 20.03.2018 року у справі №753/11828/13-к вказав, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.
		Також, як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року №12-рп/2011, обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких даних.
		Такі процесуальні дії слідчого потягли критичне сприйняття самих доказів, адже наявності перешкод звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів не установлено.
		Як наслідок, відомості установлені в ході цієї слідчої дії  огляду кримінального провадження №12015160000000598, а також документи, отримані в результаті цієї слідчої дії  матеріали НСРД, суд визнає недопустимим доказом, адже вони отримані з порушенням норм КПК України.
		Така позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Раманаускас проти Литви» ЄСПЛ зазначив, що докази, одержані за допомогою застосування спеціальних методів розслідування, можуть вважатися допустимими за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема чіткого та передбачуваного порядку санкціонування, здійснення відповідних оперативно-слідчих заходів та контролю за ними.
		Повертаючись до обставин цієї справи, суд враховує, що в подальшому, матеріали НСРД, які були отримані в рамках досудового розслідування кримінального провадження№12015160000000598 по факту вимагання у ОСОБА_22 неправомірної вигоди за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що були оглянуті та відкопійовані слідчим, а також похідні від них докази  висновки експертиз, слугували в якості доказів вини ОСОБА_17 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 257 КПК України (в редакції, яка діяла станом на дату складення протоколу огляду) якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
		Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді, яка постановлена за клопотанням прокурора щодо можливості використання зазначених матеріалів в якості доказів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 КПК України, так само як і відсутнє відповідне клопотання прокурора. 
		На запит адвоката ОСОБА_14 , який був скерований на адресу Одеського апеляційного суду, надійшла відповідь про те, що за період з 2016 року по 2020 рік клопотання сторони обвинувачення в порядку ч. 1 ст. 257 КПК України до Одеського апеляційного суду не надходило (том ІІІ а.с.32).
		За таких обставин суд дійшов висновку, що докази  матеріали НСРД, отримані в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12015160000000598 по факту вимагання у ОСОБА_22 неправомірної вигоди за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке в подальшому хоча й об`єднано в одне провадження з кримінальним провадженням №42015160000000703, проте дозвіл на їх використання в іншому кримінальному провадженні орган досудового розслідування не отримував, клопотання прокурором щодо можливості використання зазначених матеріалів в якості доказів вини не складалось і до суду не надходило, відтак ці докази отримані з порушенням ч. 1 ст. 257 КПК України, а тому являються недопустимими доказами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, оскільки інформація НСРД, отримана у рамках конкретного провадження за фактом вимагання неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 КК України, використана слідчим без ухвали слідчого судді в рамках провадження, яке не є тяжким чи особливо тяжким (ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України за ст. 12 КК України не відноситься до тяжкого чи особливо тяжкого злочину), тобто слідчим здійснено процесуальну дію, яка потребує попереднього дозволу суду без такого дозволу.
		17.12.2015 року слідчий в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старший радник юстиції ОСОБА_34 в рамках досудового розслідування кримінального провадження виніс постанову про призначення криміналістичної експертизи флеш накопичувача «мікро СД» за №798т (том V а.с.82-83).
		Відповідно до висновку №7618/29 судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів за матеріалами досудового розслідування №42015160000000703, складеного 04.03.2016 року, з додатками, на наданій карті пам`яті формфактору micro SDHC аудіо та відеозаписи не виявлені. Інформація на надану карту пам`яті записувалася щонайменші один раз (заповнення нулями). Тому встановити, чи записувалися попередньо на дану карту пам`яті будь-які відеозвукозаписи, не є можливим. За допомогою наданого програмного забезпечення «JET» неможливо видалення окремих відеозвукозаписів, можна провести повне очищення носія інформації. Під час відтворення відеозвукозаписів у середовищі наданого програмного забезпечення неможливо провести очищення носія інформації (том І а.с.162-168);
		Згідно з вступною частиною вказаного висновку №7618/29, 18.12.2015 року до ОНІДСЕ з прокуратури Одеської області нарочним доставлена упакована та опечатана карта пам`яті формфактору micro SDHC. Тобто об`єктом дослідження експерта був носій інформації, який використовувався під час негласних слідчих (розшукових) дій в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що є складовою матеріалів НСРД, які визнані судом недопустимим доказами.
		За таких обставин, приймаючи до уваги відповідь Одеського апеляційного суду, суд дійшов висновку, що висновок №7618/29 судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів за матеріалами досудового розслідування №42015160000000703, складений 04.03.2016 року, ґрунтується на недопустимих доказах, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 101 КПК України є підставою для визнання висновку експерта недопустимим доказом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України у зв`язку із здійсненням процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду без такого дозволу.
		Окремо звертає на себе увагу незрозумілість та суперечливість висновку №7618/29 судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів за матеріалами досудового розслідування №42015160000000703, складеного 04.03.2016 року експертом ОСОБА_136 , яка зазначила в ньому дві протилежні позиції: з одного боку експерт дійшла висновку про те, що інформація на карту пам`яті записувалась щонайменше один раз, а з іншого  про те, що неможливо встановити, чи записувалось попередньо на дану карту пам`яті будь-які відеозвукозаписи. Крім того, експерт ОСОБА_137 вказала, що за допомогою наданого програмного забезпечення «JET» неможливо видалення окремих відеозвукозаписів, можна провести повне очищення носія інформації, при цьому встановила, що під час відтворення відеозвукозаписів у середовищі наданого програмного забезпечення неможливо провести очищення носія інформації.
		На переконання суду висновок №7618/29 судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів за матеріалами досудового розслідування №42015160000000703, складений 04.03.2016 року експертом ОСОБА_136 , поза розумним сумнівом не доводить вину обвинуваченого ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, доводи сторони обвинувачення в цій частині ґрунтуються виключно на припущеннях, а отже відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України трактуються на користь обвинуваченого ОСОБА_17 
		05.02.2016 року за вказівками керівництва прокуратури області слідчий з ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старший радник юстиції ОСОБА_34 прийняв до свого провадження кримінальне провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України відносно Троїцького сільського голови ОСОБА_12 , яке розслідувалося СУ ГУ НП України в Одеській області, про що зазначив в постанові про призначення судово-почеркознавчої експертизи документів від 26.02.2016 року (том V а.с.64-65).
		Цією ж постановою, до отримання висновку призначеної ним же криміналістичної експертизи флеш накопичувача «мікро СД» за №798т, вже в рамках кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України слідчий з ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старший радник юстиції ОСОБА_34 призначив судово-почеркознавчу експертизу документів, складених ОСОБА_17 , яку мотивував тим, що працівники міліції здійснили явну провокацію отримання неправомірної грошової вигоди та навмисно знищили розсекречений відеозапис про передачу грошей ОСОБА_12 . 
		Відповідно до висновку експерта №24, складеного 20.04.2016 року експертом зонального експертного сектора Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_138 , рукописний текст від імені ОСОБА_17 на представленому на дослідження супровідному листу УОТЗ ГУМВС України в Одеській області за №38/2-7071т від 12.10.2015 на ім`я начальника УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_39 про передачу ухвал суду та магнітних носіїв інформації, виконаний самим ОСОБА_17 , а не іншою особою. Підпис під рукописним текстом від імені ОСОБА_17 на представленому на дослідження супровідному листу УОТЗ ГУМВС України в Одеській області за №38/2-7071т від 12.10.2015 на ім`я начальника УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_39 про передачу ухвал суду та магнітних носіїв інформації, виконаний самим ОСОБА_17 , а не іншою особою (том І а.с.149-152).
		Згідно положеньчч.1-3ст.214КПК України(вредакції,яка діяластаном надату події)слідчий,прокурор невідкладно,але непізніше 24годин післяподання заяви,повідомлення провчинене кримінальнеправопорушення абопісля самостійноговиявлення нимз будь-якогоджерела обставин,що можутьсвідчити провчинення кримінальногоправопорушення,зобов`язаний внестивідповідні відомостідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань тарозпочати розслідування.Слідчий,який здійснюватимедосудове розслідування,визначається керівникоморгану досудовогорозслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Таким чином слідчий з ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області старший радник юстиції ОСОБА_34 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000598, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, фактично проводив досудове розслідування кримінального правопорушення за фактом знищення ОСОБА_17 розсекреченого відеозапису, де останній взагалі мав процесуальний статус свідка, без внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Зі змісту висновку експерта №24, складеного 20.04.2016 року експертом зонального експертного сектора Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_138 , вбачається, що на почеркознавчу експертизу, окрім матеріалів дослідження, надійшли експериментальні зразки разом з постановою про відбір зразків підписів та почерку від 17.12.2015 року, протоколом відбору експериментальних зразків підписів та почерку від 17.12.2015 року, умовно-вільні зразки у виді: рапорт ОСОБА_17 від 07.05.2015 року, пояснення ОСОБА_17 від 12.10.2015 року, пояснення ОСОБА_17 від 14.10.2015 року, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_17 від 27.01.2016 року, протоколи аудіо-, відеоконтролю за особою від 19.10.2015 року. 
		Дослідивши постановупро відбірзразків підписута почерку,а такожвідповідний протокол,що булискладені 17.12.2015року слідчимз ОВСпершого слідчоговідділу прокуратуриОдеської областістаршим радникомюстиції ОСОБА_113 в рамкахдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №42015160000000703,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань15.10.2015року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.365КК України,на яких,в томучислі,ґрунтується висновокексперта №24від 20.04.2016року судомвстановлено,що експериментальнізразки підписівта почерку ОСОБА_17 були відібраніслідчим ОСОБА_113 особи,яка малапроцесуальний статуссвідка у вказаному кримінальному провадженні (том І а.с.154, 155-159).
		Більш того, ані постанова, ані протокол не містять відомостей про роз`яснення свідку ОСОБА_17 положень статей 18, 66 КПК України, отже містять істотне порушення права на захист.
		Пунктом 1 ч. 3 ст. 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
		Згідно з ч. 5 ст. 101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
		Відтак, враховуючи наведене, відповідно до вимог ч. 5 ст. 101 КПК України, суд визнає висновок експерта №24, складений 20.04.2016 року експертом зонального експертного сектора Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_138 недопустимим доказом, оскільки він ґрунтується на доказах, зокрема, протоколу відбору зразків, умовно-вільні зразки, пояснень ОСОБА_17 , протоколу допиту свідка ОСОБА_17 також визнаних судом недопустимими внаслідок їх фактичного отримання з показань свідка, який надалі був визнаний обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні та з порушенням його права на захист.
		З поміж іншого, об`єктом дослідження експерта ОСОБА_138 були матеріали НСРД  протоколи аудіо-, відеоконтролю за особою від 19.10.2015 року, визнані судом недопустимим доказами, що є черговою підставою для визнання висновку експерта №24 від 20.04.2016 року недопустимим доказом.
		Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_17 , обґрунтовується недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
		Далі, постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області молодшого радника юстиції ОСОБА_45 від 20.04.2016 року матеріали досудових розслідувань №12015160000000589 від 07.08.2015 року за ч. 3 ст. 368 та №42015160000000703 від 15.10.2015 за ч. 2 ст. 365 КК України об`єднано в одне провадження (том І а.с.191-192).
		Із мотивувальної частини вказаної постанови вбачається, що в результаті вивчення прокурором матеріалів досудового розслідування кримінальних проваджень №12015160000000589 від 07.08.2015 року за ч. 3 ст. 368 та №42015160000000703 від 15.10.2015 року за ч. 2 ст. 365 КК України не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування вчинені однією особою (особами). 
		Таким чином кримінальне провадження №12015160000000589, розпочате за заявою  ОСОБА_22 за фактомможливого вимаганнята одержання головою Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 та землевпорядником тієї ж сільської ради ОСОБА_21 неправомірної вигоди за прийняття рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та укладення договору про право тимчасового користування місцем для розміщення зовнішньої реклами на стаціонарних рекламних засобах комунальної власності, внесене до ЄРДР 07.05.2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України, та кримінальне провадження №42015160000000703, розпочате за заявою ОСОБА_12 за фактом незаконних дій окремих осіб СУ ГУМВС України в Одеській області, які виразились у перевищенні останніми службових повноважень, внесене до ЄРДР 15.10.2015 року за ч. 2 ст. 365 КК України, об`єднано в одне кримінальне провадження.
		Порядок об`єднання та виділення матеріалів досудового розслідування регламентований статтею 217 КПК. При цьому необхідність дослідження зазначеного питання в судовому засіданні зумовлена тим, що ч. 1 ст. 217 КПК (в редакції, яка діяла станом на дату винесення прокурором постанови) визначено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
		Водночас, очевидним є те, що працівники правоохоронних органів, зокрема ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , не могли вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України за обставин, на підставі яких розпочалось досудове розслідування кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року, в рамках якого проводились негласні слідчі (розшукові) дії в ході яких задокументовано, зокрема, факт передачі грошових коштів ОСОБА_22 ОСОБА_12 , а тому суд вважає, що прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області діяв всупереч приписам ст. 217 КПК України, оскільки підстав для об`єднання кримінального провадження №12015160000000589 від 07.08.2015 року за ч. 3 ст. 368 та кримінального провадження №42015160000000703 від 15.10.2015 за ч. 2 ст. 365 КК України не було, так як ці провадження стосувались різних осіб та різних обставин і жодних підстав вважати, що вони вчинені однією особою (особами) не існувало.
		Викладене дає підстави суду вважати, що прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області діяв у поза процесуальний спосіб, що тягне за собою визнання постанови прокурора від 20.04.2016 року про об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження недопустимим доказом на підставі п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України.
		09.06.2016 року слідчий прокуратури Одеської області ОСОБА_34 вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про те, що: 1) 19.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 склав завідомо неправдиві документи  протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою ОСОБА_12 та протокол про результати контролю за вчиненням злочину. В дані протоколи ОСОБА_17 вніс завідомо неправдиві відомості, тим самим вчинив злочин, передбачений ст. 366 ч. 1 КК України; 2) в жовтні 2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 навмисно знешкодив відеозапис негласної слідчої дії  аудіо-, відеоконтролю за особою  Троїцьким сільським головою Біляївського району ОСОБА_12 , так як на даному записі ОСОБА_12 відмовився від отримання неправомірної грошової вигоди. Тим самим ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 362 ч. 1 КК України; 3) 07.10.2015 року оперуповноважений УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_17 , будучи службовою особою правоохоронного органу, свідомо створив обставини та умови, які зумовили пропонування неправомірної грошової вигоди Троїцькому сільському голові Біляївського району Одеської області ОСОБА_12 з метою подальшого викриття ОСОБА_12 , який відмовився від отримання неправомірної вигоди. В діях ОСОБА_17 мається склад правопорушення, передбаченого ст. 370 ч. 2 КК України, що підтверджується витягами з кримінального провадження №42016160000000456, №42016160000000457 та №42016160000000458 (том V а.с.92, 93).
		Постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області молодшого радника юстиції ОСОБА_45 від 08.07.2016 року матеріали досудових розслідувань №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 365 КК України та №42016160000000456 від 09.06.2016 за ч. 1 ст. 366 КК України, №42016160000000457 від 09.06.2016 за ч. 1 ст. 362 КК України, №42016160000000458 від 09.06.2016 за ч. 1 ст. 370 КК України об`єднано в одне провадження (том І а.с.189-190).
		Проаналізувавши хід досудового розслідування кримінального провадження №42015160000000703 від 15.10.2015 року слідчим управління прокуратури Одеської області старшим радником юстиції ОСОБА_113 судом встановлено, що останній отримав оперативну інформацію про, нібито, причетність ОСОБА_17 до знищення інформації на флеш накопичувачі ще в грудні 2015 року, у зв`язку з чим 15.12.2015 року здійснив огляд оригіналів документів кримінального провадження №12015160000000598, які містили матеріали НСРД, про що склав відповідний протокол, 17.12.2015 року виніс постанову про призначення криміналістичної експертизи флеш накопичувача «мікро СД» за №798т, а після прийняття до свого провадження 26.02.2016 року кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України відносно Троїцького сільського голови ОСОБА_12  виніс постанову про призначення судово-почеркознавчої експертизи документів, складених ОСОБА_17 . І лише 09.06.2016 року слідчий прокуратури Одеської області ОСОБА_34 вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення ОСОБА_17 кримінальних правопорушень, які ставляться йому в вину за №№42016160000000456, 42016160000000457, які 08.07.2016 року об`єднано з матеріалами кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року, в рамках якого, в подальшому, ОСОБА_17 пред`явлено підозру за ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України.
		Суд вважає, що внесення відомостей про виявлений органом досудового розслідування факт вчинення ОСОБА_17 кримінального правопорушення до ЄРДР через півроку після його виявлення, вчинення процесуальних дій та винесення процесуальних рішень фактично відносно свідка, свідчить про істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства України з боку органу досудового розслідування та прокурора та дає підстави суду вважати те, що досудове розслідування відносно ОСОБА_17 проводилось незаконно, у спосіб, не передбачений нормами кримінально-процесуального законодавства України, та з істотним порушенням прав і свобод людини.
		Окремо суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		В ході судового розгляду сторона захисту надала до суду заяву потерпілого ОСОБА_12 від 26.12.2019 року про відмову від підтримання державного обвинувачення за ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України по кримінальному провадженню №12015160000000598 від 07.08.2015 року, який в подальшому особисто в судовому засіданні підтвердив факт її написання, зазначивши, що із заявою відносно ОСОБА_17 до правоохоронних органів ніколи не звертався, потерпілим себе по даному провадженню не вважав та не вважає, жодних претензій до ОСОБА_17 не має (том ІІІ а.с.54).
		Відповідно до ст. 478 КПК України (в редакції, яка діяла станом на час події, що стосується ОСОБА_17 ) потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення. 
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України (в редакції, яка діяла станом на час події, що стосується ОСОБА_17 ) кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, частиною першою статті 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, без обтяжуючих обставин).
		Частиною 2 ст. 55 КПК України (в редакції, яка діяла станом на час події, що стосується ОСОБА_17 ) визначено, що права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
		Відповідно до ч. 7 ст. 55 КПК України (в редакції, яка діяла станом на час події, що стосується ОСОБА_17 ) якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок. Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
		Як встановлено в судовому засіданні, відомості про вчинення ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, внесено до ЄРДР за матеріалами правоохоронних чи контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень 09.06.2016 року та за відсутності звернення потерпілого ОСОБА_12 з цього приводу. 
		21.02.2020 року захисник ОСОБА_14 звертався до прокурора ОСОБА_7 з клопотанням про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 362 КК України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КК України у зв`язку з відсутністю потерпілого, в задоволенні якого прокурором було відмовлено, так як ані потерпілим, ані його захисником під час досудового розслідування будь-яких клопотань про закриття кримінального провадження не заявлялося (том ІІІ а.с.55-56, 57). 
		Таким чином, обвинувачення, яке висунуте ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 362 КК України, не містить потерпілого, адже ОСОБА_12 з відповідною заявою до правоохоронних органів ніколи не звертався, потерпілим в подальшому не визнавався, а потім взагалі відмовився від підтримання державного обвинувачення за ч. 1 ст. 362 та ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку з чим суд вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 362 КК України підлягало закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України за відсутністю потерпілого та з урахуванням положень п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України ще на стадії досудового розслідування, що вчергове свідчить про те, що досудове розслідування відносно ОСОБА_17 проводилось незаконно. 
		Постановою слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області молодшого радника юстиції ОСОБА_63 від 07.11.2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015160000000598 від 15.10.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 370 КК України було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях оперуповноважених УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 370 КК України (том ІІ а.с.260-207).
		Однак, 16.05.2017 року заступник прокурора Одеської області радник юстиції ОСОБА_139 своєю постановою скасував постанову слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_63 від 07.11.2016 року про закриття кримінального провадження №12015160000000598 та направив матеріали цього кримінального провадження до першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області для організації подальшого досудового розслідування (том V а.с.94-95).
		В обґрунтування зазначеної постанови заступник прокурора Одеської області вказав, що вивченням кримінального провадження ним встановлено, що рішення про його закриття є необґрунтованим та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що слідчим при прийнятті рішення по кримінальному провадженню не було проведено усі необхідні слідчі дії, досудове розслідування проведено поверхнево, з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, зокрема ч. 2 ст. 9 КПК України, щодо повного, всебічного та неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження. 
		Тобто підставою для прийняття постанови є вивчення заступником прокурора Одеської області кримінального провадження, хід якого жодним чином не зафіксований, що унеможливлює перевірити, чи відбулось таке вивчення взагалі, коли саме та у який час, які саме матеріали досліджувались, у якій кількості, тощо.
		Відповідно до ст. 103 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися: у протоколі, на носії інформації, у журналі судового засідання. 
		Водночас, жодного процесуального документу, зокрема протоколу, складеного за результатами вчинення заступником прокурора Одеської області такої процесуальної дії, як вивчення кримінального провадження, 16.05.2017 року не складалося та не фіксувалося.
		При цьому діючим КПК взагалі не передбачено такої слідчої дії, як вивчення кримінального провадження.
		Норма закону, на яку послався заступник прокурора  ч. 2 ст. 9 КПК України є загальною до кримінального провадження та досудового розслідування щодо обов`язку всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та не містить конкретних положень Закону, які, на думку прокурора, не дотримані слідчим, що позбавляє суд можливості взагалі з`ясувати, яким чином заступник прокурора Одеської області дійшов висновку про необхідність скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, досудове розслідування по якому слідчим проведено в необхідному та повному обсязі, про що свідчить відсутність вказівки про відсторонення процесуального прокурора у зв`язку із неефективністю досудового розслідування.
		Дослідивши постанову заступника прокурора Одеської області судом встановлено, що в порушення п. 3 ч. 5 ст. 110 КПК України резолютивна частина постанови не містить відомості про можливість та порядок її оскарження. Крім того, дана постанова, як процесуальне рішення, містить виправлення та підчищення, допущені на другому аркуші в резолютивній частині постанови, де первинний надрукований текст замальований коректором, поверх якого від руки міститься надпис 07.11. При цьому дане виправлення жодним чином не засвідчено самим прокурором.
		Також постанова заступника прокурора Одеської області ОСОБА_140 від 16.05.2017 року містить перелік слідчих дій, які прокурор вважав за необхідне виконати, серед яких допит вже раніше допитаних осіб із зазначенням аркушів справи матеріалів кримінального провадження, тобто повторні допити, що взагалі не передбачено КПК України.
		Окремої уваги заслуговує наступне.
		Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
		Згідно зч.4ст.284КПК України(вредакції,яка діяластаном надату винесенняслідчим постанови)про закриттякримінального провадженняслідчий,прокурор приймаєпостанову,яку можебути оскарженоу порядку,встановленому цимКодексом,а ч.6вказаної статтівстановлено,що копіяпостанови слідчогопро закриттякримінального провадженнянадсилається заявнику,потерпілому,прокурору.Прокурор протягомдвадцяти днівз моментуотримання копіїпостанови маєправо їїскасувати узв`язку знезаконністю чинеобґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
		Із супровідного листа вбачається, що копія постанови про закриття кримінального провадження №12015160000000598 від 07.11.2016 року була направлена слідчим в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури області молодшим радником юстиції ОСОБА_141 на ім`я в.о.начальника відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_116 07.11.2016 року за вих. №17/1/1-12699-15 (том ІІІ а.с.50). Водночас, жодних відомостей про точну дату отримання останнім копії цієї постанови матеріали кримінального провадження не містять.
		Відтак, враховуючи те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про точну дату отримання заступником прокурора Одеської області постанови слідчого про закриття кримінального провадження, суд вважає, що граничний строк скасування прокурором постанови слідчого від 07.11.2016 року є 28.11.2016 року (07.11.2016 року + 20 днів).
		Вказане узгоджуєтьсяз положеннямич.5ст.115КПК України(вредакції,яка діяластаном надату винесенняслідчим постанови),якими визначено,що приобчисленні строківднями тамісяцями небереться доуваги тойдень,від якогопочинається строк,за виняткомстроків триманняпід вартою,проведення стаціонарноїпсихіатричної експертизи,до якихзараховується неробочийчас таякі обчислюютьсяз моментуфактичного затримання,взяття підварту чипоміщення довідповідного медичногозакладу. 
		Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах (ч. 6 ст. 115 КПК України).
		Проте, в порушення вимог ч. 6 ст. 284 КПК України, заступник прокурора Одеської області старший радник юстиції ОСОБА_139 прийняв процесуальне рішення поза межами граничних строків, тобто після спливу 20 днів з моменту отримання копії постанови, визначених кримінально-процесуальним законодавством для прийняття відповідного процесуального рішення, що дає суду підстави вважати таку постанову незаконною, так як поза межами граничного строку останній не мав права приймати будь-які процесуальні рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України (в редакції, яка діяла станом на дату винесення прокурором постанови) пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. 
		Водночас, в матеріалах кримінального провадження, в тому числі в реєстрі матеріалів досудового розслідування, відсутня відповідна ухвала слідчого судді, постановлена за результатами розгляду клопотання заступника прокурора Одеської області про поновлення строку на скасування постанови слідчого від 07.11.2016 року про закриття кримінального провадження №12015160000000598.
		Апріорі, такі дії заступника прокурора Одеської області ОСОБА_140 , не узгоджуються з нормою ст. 9 КПК, яка регламентує, що під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а не діяти всупереч останніх.
		Відтак, встановивши незаконність постанови заступника прокурора Одеської області суд вважає, що подальші процесуальні дії та рішення, вчинені після 16.05.2017 року в рамках кримінального провадження 12015160000000598 є незаконними, а всі зібрані докази  недопустимими, як такі, що є похідними від неї за ознакою «плодів отруйного дерева».
		Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» різновид доктрини «плодів отруйного дерева», коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими. 
		Після цього, 18.05.2017 року слідчий з ОВС першого слідчого відділу прокуратури Одеської області старший радник юстиції ОСОБА_34 прийняв до свого провадження матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000589, про що виніс відповідну постанову, в якій зазначив, що основним епізодом розслідування є епізод побиття Троїцького сільського голови ОСОБА_12 07.10.2015 року співробітниками РВ ГУМВС України в Одеській області, які спричинили йому тілесні ушкодження, та розпочав досудове розслідування (том V а.с.96).
		Постановою прокурора процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області молодшого радника юстиції ОСОБА_45 від 08.08.2016 року із матеріалів кримінального провадження №12015160000000598 виділено матеріали досудового розслідування за фактом отримання неправомірної вигоди головою Троїцької сільської ради ОСОБА_12 (том V а.с.99-100).
		Цього ж дня відповідна інформація була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією  ст. 368 ч. 3 КК України, кримінальному провадженню присвоєно номер 42016160000000626 (том V а.с.98).
		Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Одеської області юриста 2 класу ОСОБА_89 від 10.08.2016 року кримінальне провадження №42016160000000626 від 08.08.2016 року за заявою ОСОБА_22 за фактом, начебто, вимагання та отримання Троїцьким сільським головою ОСОБА_12 неправомірної грошової вигоди від ОСОБА_22 в сумі 3000 грн за ч. 3 ст. 368 КК України, закрито за відсутністю в діях ОСОБА_12 складу кримінального правопорушення (том V а.с.123-126).
		28.10.2019 року прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12015160000000598 від 07.08.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 370 КК України прийняв постанову про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи, провадження якої доручив експертам Комунального закладу охорони здоров`я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» (том V а.с.132-135).
		07.11.2019 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_34 вручив ОСОБА_17 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України, а ОСОБА_16  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (том ІІ а.с.160-165, 168-171).
		Постановою прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 від 12.12.2019 року матеріали досудового розслідування, які стосуються факту неправомірних дій працівників УПСЗЕ ГУМВС України в Одеській області за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 370 КК України, виділено з кримінального провадження №12015160000000598 в окреме провадження та направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві для здійснення подальшого розслідування (том V а.с.151-156).
		Цього ж дня відповідна інформація була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією  ст. 370 ч. 2 КК України, кримінальному провадженню присвоєно номер 62019150000001001 (том V а.с.157).
		Окремо суд вважає за необхідне висловити незгоду зі стороною захисту, яка стверджує, що слідчий прокуратури ОСОБА_34 не мав повноважень на виконання функцій слідчого та на проведення досудового розслідування після 27.11.2018 року за наявності органів ДБР з огляду на таке. 
		19.11.2012 року набрав чинності КПК України, ч. 4 ст. 216 якого було визначено, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, вчинених працівником правоохоронного органу здійснюють слідчі органи державного бюро розслідувань.
		А оскількина моментухвалення новогоКПК Українивідповідний органще небуло створено,законодавець передбачиву п. 2 розділу Х «Прикінцеві положення», що ч. 4 ст. 216 КПК України вводиться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань, але не пізніше п`яти років з дня набрання чинності цим Кодексом.
		При цьому в п. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» було визначено, що до дня введення в дію положень ч. 4 ст. 216 КПК України повноваження щодо досудового розслідування передбачених ними кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом, а також, що після введення в дію вказаним положень матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної цим Кодексом.
		20.11.2017 року закінчився 5-річний строк повноважень органів прокуратури щодо розслідування злочинів, підслідних органам ДБР, і положення ч. 4 ст. 216 КПК України набули чинності, втім ДБР так і не було створено. Після 20.11.2017 року слідчі органів прокуратури втратили повноваження щодо ведення досудового розслідування стосовно кримінальних проваджень, віднесених до підслідності органів ДБР та відомості про які вносились до ЄРДР з 20.11.2017 року. Єдиним винятком для слідчих прокуратури залишилась передбачена в абз. 2 п. 1 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України можливість розслідувати злочини, якщо провадження були вже ними розпочаті до цієї дати, але не довше ніж 2 роки. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк мали передаватись слідчим органів Державного бюро розслідувань. 
		Таким чином, строк повноважень слідчих прокуратури з дня набрання чинності положень ч. 4 ст. 216 КПК України (20.11.2017 року) для злочинів, підслідних ДБР, було продовжено на два роки, тобто до 20.11.2019 року.
		Державне бюро розслідувань розпочало свою діяльність згідно повідомлення директора, яке опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» №221, тільки 27.11.2018 року.
		В даному випадку відомості щодо вчинення ОСОБА_16 кримінального правопорушення, яке ставиться йому в вину, було внесено до ЄРДР 15.10.2015 року, а ОСОБА_17  09.06.2016 року, тобто у період, коли положення ч. 4 ст. 216 КПК України, які регламентують правила підслідності ДБР, введені в дію, але фактичного функціонування бюро, як органу досудового розслідування, не розпочато. 
		Старший слідчий слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_34 вручив повідомлення про підозру ОСОБА_16 та ОСОБА_17 07.11.2019 року, тобто в межах дворічного строку, на який законодавець продовжив строк повноважень слідчих прокуратури для розслідування злочинів, підслідних ДБР.
		Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_16 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
		23.05.2016 року слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_142 в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню №42015160000000703 від 15.10.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_12 , спеціалістів ОСОБА_47 та ОСОБА_48 , у присутності понятих ОСОБА_49 та ОСОБА_50 провів слідчий експеримент, в ході якого потерпілий ОСОБА_12 продемонстрував, яким чином ОСОБА_16 наносив йому тілесні ушкодження (том ІІ а.с.52-65). 
		При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова органу досудового розслідування про залучення ОСОБА_47 та ОСОБА_48 в якості спеціалістів до проведення слідчого експерименту. 
		В той же час, двічі допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 не зміг пояснити механізм отримання ним тілесних ушкоджень 07.10.2015 року, посилаючись на погану пам`ять та пояснивши, що можливо, йому взагалі здалося, що його вдарили зі спини. Хто саме, можливо, вдарив його він бачити ніяк не міг, а подумав, що це ОСОБА_16 , тому що той стояв ближче за всіх інших. Прізвище ОСОБА_143 дізнався від інших працівників міліції. При цьому не виключав ймовірності того, що впав самостійно та зауважив, що жодних претензій до ОСОБА_16 не має.
		Так само жоден із допитаних в судовому засіданні свідків, заявлених стороною обвинувачення  ОСОБА_24 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_20 , ОСОБА_102 , ОСОБА_21 в своїх показаннях не вказали, що ОСОБА_16 , перевищуючі свої службові повноваження, застосував до ОСОБА_12 фізичну силу, повалив його на землю грудною клітиною до землі та наніс останньому тілесні ушкодження.
		Свідок ОСОБА_21 взагалі не була присутня на місці події  ні до, ні після затримання ОСОБА_12 , а тому її покази, надані в судовому засіданні, не містять доказів, щодо кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченому ОСОБА_16 .
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
		Таким чином, в ході судового розгляду як потерпілий, так і свідки не підтвердили причетність саме обвинуваченого ОСОБА_16 до спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 , який під час допиту в судовому засіданні взагалі висловив думку, що йому, можливо, здалося, що його хтось вдарив. 
		Досліджені судом письмові докази, як окремо так і в сукупності, також не доводять вину обвинуваченого ОСОБА_16 в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 за обставин, які наведені в обвинувальному акті.
		Досліджені судом письмові докази, як окремо так і в сукупності, також не доводять вину обвинуваченого ОСОБА_16 в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 за обставин, які наведені в обвинувальному акті.
		Так, з обвинувального акту вбачається, що Апеляційним судом Одеської області у серпні 2015 року у кримінальному провадженні №12015160000000598 надано дозвіл на проведення комплексу негласних (слідчих) розшукових дій строком на два місяці. 
		Слідчим ОСОБА_20 07.09.2015 року до УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області надано письмове доручення №4/598СУ в порядку ст. 40 КПК України про проведення слідчих (розшукових) дій у вказаному вище кримінальному провадженні, у тому числі на участь у проведенні огляду місця події, освідування осіб, можливо причетних до скоєння кримінального правопорушення, та, за наявності підстав, передбачених ст. 208 КПК України, затримання цих осіб.
		Оперуповноважений ОСОБА_16 діяв на підставі зазначеного письмового доручення, у тому числі здійснював переслідування потерпілого ОСОБА_12 , як особи, яка ймовірно отримала неправомірну вигоду та в подальшому мав місце факт затримання цієї особи. 
		При цьому, за наслідками розгляду даного кримінального провадження судом не встановлено факту отримання від слідчої, у провадженні, якої перебувало кримінальне провадження, не здійснювати затримання потерпілого 07.10.2015 року, тим самим обвинувачений ОСОБА_16 діяв у межах наявних повноважень та отриманого доручення, тобто у спосіб, передбачений КПК України. Це прямо витікає з норм статей 40 та 41 КПК України (в редакції, яка діяла станом на дату затримання потерпілого). 
		Статтею 40 КПК України (в редакції, яка діяла станом на дату затримання потерпілого) було передбачено, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. 
		Стаття 41 КПК України (в редакції, яка діяла станом на дату затримання потерпілого) визначала, що оперативні підрозділи органів Національної поліції здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов`язковими для виконання оперативним підрозділом. 
		В постанові від 17.01.2022 року у справі №373/2562/15-к Третя судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду констатувала, що співробітник оперативного підрозділу (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не є самостійним у своїй процесуальній діяльності, діє виключно за ініціативою та в межах письмового доручення слідчого, прокурора, у нього відсутні повноваження на прийняття рішень у кримінальному провадженні. Більш того, навіть під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу не набуває статусу слідчого, він лише «користується повноваженнями» останнього (ч. 2 ст. 41 КПК). 
		Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_16 , як оперуповноважений, що діяв на підставі доручення слідчого, тим самим знаходився при виконанні своїх службових обов`язків, є уповноваженою службовою особою в розумінні ст. 208 КПК, який вправі здійснювати затримання відповідно до вимог цього положення. 
		В п. 47 постанови від 15.06.2021 року у справі №204/6541/16-к Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, відповідаючи на питання чи існували підстави для затримання вказав, що Закон не ставить перед поліцейським вимоги вже в момент затримання переконався поза розумним сумнівом у тому, що особа, яку він підозрює у вчиненні злочину, насправді його вчинила. Для цього існують наступні стадії кримінального провадження, під час яких обґрунтованість підозри може бути підтверджена або спростована. Тому хоча у цьому випадку після затримання і обшуку засудженого з`ясувалась його непричетність до того злочину, у зв`язку з яким його затримали, ця обставина не відміняє той факт, що на момент затримання поліцейські мали підстави підозрювати його у тому злочині. Таким чином, в даному випадку затримання засудженого поліцейськими не може вважатися безпідставним у значенні статті 208 КПК. 
		Повертаючись до обставин даного кримінального провадження судом встановлено, що 07.10.2015 року в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12015160000000598 відбулись слідчі (розшукові) дії, направлені на документування можливих неправомірних дій службових осіб Троїцької сільської ради в селі Троїцьке Біляївського району Одеської області, участь в яких приймав, зокрема, ОСОБА_16 , та після отримання інформації про передачу грошових коштів, підозрюваний ОСОБА_12 поїхав з місця події, відповідно, далі відбулося переслідування, тож вважати такі дії такими, що за даної картини подій не відповідали вимогам КПК  підстав немає. На оклик потерпілий не зупинив транспортний засіб і свій рух, а у провадженні була заява заявника, що саме ця особа вимагає хабар, та, в цій ситуації фактично вона ж і почала втікати. Таким чином, склалася сукупність обставин, що давала обвинуваченому ОСОБА_16 та слідчій ОСОБА_20 достатні підстави підозрювати ОСОБА_12 в причетності до злочину, про який вони були повідомлені, і, відповідно, для його затримання. 
		При цьому закон не ставить перед особою, як здійснює затримання, вимоги вже в момент затримання переконатися, поза розумним сумнівом, у тому, що особа, яку він підозрює у вчиненні злочину, насправді його вчинила. Для цього існують наступні стадії кримінального провадження, під час яких обґрунтованість підозри може бути підтверджена або спростована. Тому, навіть факт закриття кримінального провадження відносно потерпілого за відсутністю в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, за підозрою у якому останнього затримали, не спростовує той факт, що на момент затримання потерпілий мав підстави підозрюватися у зазначеному кримінальному правопорушенні. 
		Вважати методи, котрі були використанні для затримання потерпілого, такими, що не кореспондуються з нормами чинного законодавства того періоду, зокрема протирічать вимогам ст.ст. 11-13 Закону України «Про міліцію», підстав немає. Відповідно, доводи сторони обвинувачення щодо того, що ОСОБА_16 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах міжрайонного відділу № 1 УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області та являючись працівником правоохоронного органу, допустив ганебний вчинок, який дискредитує його як працівника УПСЗЕ ГУМВС України в Одеській області, що призвело до негативного суспільного резонансу на території м. Одеси та Одеської області, не є дійсними, адже як вбачається з вищевикладеного, ОСОБА_16 діяв в описаній в обвинувальному акті ситуації добросовісно та у межах наявних повноважень без застосування відносно потерпілого протиправних дій. 
		Крім того, перевищення службових повноважень за ч. 1 ст. 365 КК України визнається закінченим кримінальним правопорушенням при заподіянні наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. 
		Як зазначено у п. 3 примітки ст. 364 КК України, істотною шкодою у статті 365 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У постанові від 27.10.2016 року (справа №5-99кс16) Верховний суду України зауважив, що примітка до ст. 364 КК зазнала змін, оскільки законодавець уже не використовує у визначенні розглядуваного поняття сполучник «якщо», і тому чинна редакція цього положення охоплює майнову шкоду, яка досягла розміру, що в 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімумів доходів громадян. Далі Верховний Суд України визначає, що заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або громадським чи державним інтересам, інтересам юридичних осіб виражається не лише в майновій, а й у проявах немайнової шкоди, але тільки таких, що можуть одержати майнове відшкодування (як істотна шкода може сприйматися будь-яка шкода, якщо вона піддається грошовій оцінці та відповідно до такої оцінки досягла встановленого розміру). 
		Таким чином заподіяння істотної шкоди потерпілому у вигляді порушення охоронюваних законом його конституційних прав та спричинення йому тілесних ушкоджень, яка фактично інкримінована обвинуваченому ОСОБА_16 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, і виразилась у перевищенні влади, яке супроводжувалося насильством, було болісним і таким, що ображає особисту гідність потерпілого, мало б місце, якби наслідки цього заподіяння досягли її розміру, що у 100 (сто) і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. При цьому, обчислення її розміру також має бути належним чином підтверджено та не викликати сумніву. 
		Водночас, стороною обвинувачення взагалі не зазначено розміру заподіяної шкоди. Відповідно до обвинувального акту кримінальним правопорушенням державі шкода не завдавалася, а з показів потерпілого ОСОБА_12 вбачається, що він претензій до обвинуваченого ОСОБА_16 не має. 
		04.12.2019 року прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 провів огляд компакт диску  DVD-R «ARITA» з відеозаписом огляду місця події та освідування ОСОБА_12 від 07.10.2015 року. Переглядом вказаного компакт диску не встановлено будь-яких протиправних дій відносно ОСОБА_12 обвинуваченим ОСОБА_16 . 
		В цей же день прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 провів огляд диску DVD-R та карти пам`яті Transcend micro SD 8 Gb з відеозаписом одночасного допиту ОСОБА_16 та ОСОБА_12 від 12.12.2016 року.
		Дослідивши вказаний протокол судом встановлено, що він, по-перше, не містить відомостей про роз`яснення свідку ОСОБА_16 положень статей 18 та 66 КПК України, а отже містить істотне порушення права особи на захист, а по-друге, отриманий з показань свідка, який надалі був визнаний обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Таким чином суд визнає протокол одночасного допиту ОСОБА_16 та ОСОБА_12 недопустимим доказом на підставі п. 3 ч. 2 та п. 1 ст. 3 ст. 87 КПК України.
		В ході досудового розслідування було проведено ряд експертиз, які в судовому засіданні були досліджені, а саме: висновки експерта Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України №68 (експертиза за матеріалами справи) від 15.04.2016 року (том ІІ а.с.176-185), Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України №118 (експертиза за матеріалами справи) від 14.07.2016 року (том ІІ а.с.3-23), Обласного бюро судово-медичної експертизи УОЗ Миколаївської облдержадміністрації (експертиза за матеріалами справи) №92-К від 16.09.2016 року, які суд визнає недопустимими доказами, оскільки медична документація щодо потерпілого ОСОБА_12 , на яку посилаються експерти, отримана у непроцесуальний спосіб, про що вже зазначалося у вказаному вироку.
		Висновок експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації (експертиза за матеріалами справи) №08-266/19/пп від 29.11.2019 року (том ІІ а.с.40-51), а також наданий стороною захисту Висновок експерта ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України» (експертиза за матеріалами справи) №433/19 від 31.03.2020 року (том ІІІ а.с.10-31) суд також визнає недопустимими доказами, оскільки вони зібрані після винесення заступником прокурора Одеської області постанови від 16.05.2017 року, яка визнана судом незаконною. 
		Двічі допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_144 підтвердив висновок №433/19 від 31.03.2020 року та пояснив, що під час проведення експертизи комісія експертів не витребовувала матеріали кримінального провадження, так як наданих відповідно до ухвали документів було цілком достатньо, щоб прийти до такого висновку. 
		Покази експерта ОСОБА_145 суд до уваги не приймає, адже складений ним висновок визнаний судом недопустимим доказом.
		Всі інші докази, на які посилається прокурор, не дозволяють суду безсумнівно констатувати факт спричинення потерпілому ОСОБА_12 за наведених в обвинувальному акті обставин тілесних ушкоджень саме обвинуваченим ОСОБА_16 , так само як і надані прокурором докази не виключають можливості заподіяння тілесних ушкоджень іншою присутньою під час події особою, чого поза розумним сумнівом стороною обвинувачення не спростовано.
		Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
		З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
		Суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи (правова позиція колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладена в постанові від 28.09.2022 року по справі №148/744/15-к, провадження №51- 5505 км 19).
		За таких обставин, обвинувачення ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що саме ОСОБА_16 вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
		Згідно з ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлюється принцип, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим доки його вину не буде доведено згідно із законом. 
		Статтею 7КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		За ч.ч. 1, 2 ст.8КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		З ч.ч. 1, 2, 5 ст.9КПК України вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу,міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Частинами 2, 3, 4 ст.17КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		З ч. 1 ст.91КПК України вбачається, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.92КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
		Частиною 1 ст.337КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського Судуз правлюдини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
		Враховуючи те, що докази, які покладались прокурором в основу обвинувачення ОСОБА_17 визнані судом недопустимим, отже вони не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, приймаючи до уваги той факт, що обвинувачення, яке висунуте ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 362 КК України, не містить потерпілого, отже прокурором не доведено наявності в діянні ОСОБА_17 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України, в яких він обвинувачується, тому за приписами п. 3 ч. 1 ст.373КПК України він підлягає виправданню.
		Крім того, враховуючи те, що достатніми та беззаперечними доказами не було доведено, що саме обвинуваченим ОСОБА_16 було заподіяно тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_12 , що, відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, повинно тлумачитись на користь обвинуваченого ОСОБА_16 , суд дійшов висновку, що прокурором не доведено вчинення саме обвинуваченим ОСОБА_16 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України він підлягає виправданню.
		Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 17, 22, 85, 87, 91, 92, 233, 234, 368, 370, 371, 374, 615 КПК України, ст. ст. 362, 365, 366 КК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_16 ,обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.365КК України визнатиневинуватим івиправдати,узв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.
		ОСОБА_17 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України  визнати невинуватим і виправдати, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Вартість експертиз віднести на рахунок держави.
		Речові докази зберігати в матеріалах цього кримінального провадження.
		Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...