Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/3992/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 22.01.2024. Зареєстровано: 22.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/946/128/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020160150000213

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/3992/20 
		Провадження № 1-кп/946/128/24 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		22 січня 2024 року                             м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 
		у складі: головуючого  судді             ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання         ОСОБА_2 , 
		розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160150000213, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Суворове Ізмаїльського району Одеської області (далі  смт Суворове), громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, працюючого за наймом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що не має судимості в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК,
		ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Одеса, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 (далі  с.Першотравневе), раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 146 КК,
		ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Червоний Яр Кілійського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
		раніше судимого:
		30.03.2010 Кілійським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК до позбавлення волі на строк три роки, звільнений 22.09.2011 на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеса від 07.09.2011 на підставі п. «б» ст. 3 Закону України «Про амністію»;
		03.05.2012 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк чотири роки, звільненого на підставі ст. ст. 75, 76 КК з випробуванням строком на два роки (судимість погашена);
		30.06.2016 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК до позбавлення волі на строк чотири роки, звільненого на підставі ст. ст. 75, 76 КК з випробуванням строком на два роки (судимість погашена);
		07.05.2021 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк п`ять років,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 146 КК,
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Суворове, громадянина України, з середньою освітою, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого у ФОП « ОСОБА_7 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 146 КК,
		ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт Суворове, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, смт Суворове, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , 
		раніше судимого:
		11.10.2021 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК звільнений з випробуванням строком на два роки;
		24.05.2023 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 128, ст. 71 КК до позбавлення волі на строк чотири роки та три місяці, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 146 КК,
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_9 ,
		сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , законна представниця неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_15 ,
		інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_16 , представниця служби у справах дітей Ізмаїльської районної державної адміністрації ОСОБА_17 , представниця служби у справах дітей Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_18 .
		Потерпілий ОСОБА_16 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується його заявою (т. 2 а.п. 91), якою він також просив суд його не викликати та здійснювати судовий розгляд без його участі, у зв`язку з тим, що будь-якими відомостями стосовно кримінальних правопорушень не володіє, нічого пояснити не може, претензії та будь-які вимоги у нього відсутні. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), дійшов висновку про проведення судового розгляду без участі потерпілого.
		У судове засідання не з`явилися представники уповноваженого підрозділу органу Національної поліції та уповноваженого органу з питань пробації, що за змістом ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 327, ч. 1 ст. 496 КПК не перешкоджає судовому розгляду.
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.05.02.2020 у період часу з 19:00 до 23:00 години, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи за попередньою змовою групою осіб, знаходячись у с.Першотравневе, а також за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 , на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_19 , маючи умисел на заподіяння останньому легких тілесних ушкоджень, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій, нанесли ОСОБА_19 чисельні удари ногами та руками по обличчю, тулубу та іншим частинам тіла.
		У результаті зазначених умисних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_19 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців на верхньому та нижньому повіках лівого ока, на верхній та нижній повіці правого ока, на правій вушній раковині, в центрі лобної області (між бровами), на слизовій оболонці нижньої (зліва та справа) та нижньої губи (зліва та справа), в лівій виличній області, в лобній області зліва (над зовнішнім краєм лівої брові), на нижній щелепі зліва, в області кута вертикальної та горизонтальної гілки, на лівій та правій вушній раковині, забійні рани на слизовій оболонці нижньої (зліва та справа) та нижньої губи (зліва та справа); синці на грудній клітці справа, в нижній третині (в проекції правої реберної дуги); два садна в проекції правого тазостегнового суглобу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Своїми діями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, а саме умисне легке тілесне ушкодження, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		2.Далі, 05.02.2020 у період часу з 22:00 до 23:00 години, більш точний час не встановлено, після того, як ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб завдали ОСОБА_19 легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 , на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_19 , переслідуючи раптово виниклий умисел на заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень, діючи відокремлено від ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , не узгоджуючи свої дії з ними, за допомогою дерев`яної табуретки наніс один удар в область голови ОСОБА_19 , у результаті чого спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми у формі: травматичного набряку головного мозку, вогнищевих субарахноїдальних крововиливів у м`яких мозкових оболонках великих півкуль (тім`яних часток) та мозочка, перивазальних та дрібновогнищевих крововиливів у кортикальних відділах мозочка, вогнищевого крововиливу у м`яких тканинах голови, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Після вказаного удару ОСОБА_19 впав на підлогу та втратив свідомість.
		У подальшому, через деякий час ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перенесли ОСОБА_19 до припаркованого біля будинку АДРЕСА_4 автомобіль марки «ВАЗ 2101» державний номерний знак НОМЕР_1 , та помістили потерпілого у багажне відділення вказаного автомобіля, в якому потерпілий від отриманої закритої внутрішньочерепної травми помер.
		Смерть ОСОБА_19 знаходиться у прямому причинному зв`язку із закритою внутрішньочерепною травмою у формі: травматичного набряку головного мозку, вогнищевих субарахноїдальних крововиливів у м`яких мозкових оболонках великих півкуль (тім`яних часток) та мозочка, (перивазальних та дрібновогнищевих крововиливів у кортикальних відділах мозочка), вогнищевого крововиливу у м`яких тканинах голови.
		Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умиснетілесне ушкодження,небезпечне дляжиття вмомент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
		 
		Частини статей КК, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винними у вчиненні яких визнаються обвинувачені
		3.Кримінальний кодекс України
		«Стаття 28. Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
		…
		2. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.
		…»
		«Стаття 121.Умисне тяжкетілесне ушкодження 
		1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, 
		…
		2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, 
		карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.»
		«Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
		1. Умисне легке тілесне ушкодження 
		карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.»
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		4.Обставини вчинення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		5.Обвинувачений ОСОБА_3 вину у висунутому обвинуваченні не визнав повністю та пояснив, що 05.02.2020 він разом з ОСОБА_8 пішов до знайомого допомогти на фермі, що розташована в смт Суворове. У той час близько 13:30 год. до них під`їхав ОСОБА_6 на своїй машині та покликав ОСОБА_8 . Вони стояли розмовляли, після чого ОСОБА_6 підійшов до них, сказав, що їде у с.Першотравневе забирати свого батька, який сидить у ОСОБА_5 , запропонувавши їм ( ОСОБА_3 та ОСОБА_8 ) поїхати разом з ним. Він попросив ОСОБА_6 допомогти йому відвести дрова, однак останній відмовив, пояснюючи це тим, що дуже поспішає та запропонував лише відвести їх додому. Раптом ОСОБА_6 зателефонував хлопець, який хотів зустрітися з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Тоді ж хлопці попросили його поїхати з ними та розібратися. Коли вони їхали в автомобілі, у ОСОБА_6 весь час дзвонив телефон, йому дзвонив начебто його батько та ОСОБА_5 . По дорозі вони залишили біля його будинку дрова, він забрав свого сина та вони поїхали у с. Першотравневе до ОСОБА_5 , де вони сиділи разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 і випивали. Коли його побачив останній, він запитав навіщо хлопці взяли його ( ОСОБА_3 ) з собою, оскільки він завадить їм розібратися з ОСОБА_19 . Вже після цього, коли всі сиділи за столом, ОСОБА_5 та ОСОБА_21 почали говорити між собою на молдавській мові, тоді ж ОСОБА_4 пояснив йому, що вони домовляються як будуть розбиратися з ОСОБА_19 . Трохи згодом, ОСОБА_5 підійшов до хлопців та попросив їх з`їздити за вином. Він поїхав разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а його син залишився вдома у ОСОБА_5 . Приблизно о 17:30 годині вони від`їхали від будинку ОСОБА_5 , за кермом автомобіля перебував ОСОБА_6 . Він ( ОСОБА_3 ) по дорозі спав у машині та прокинувся, коли вони наблизилися до необхідного місця, однак у машині вже нікого не було. Біля машини стояв ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Потім до машини підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , разом з ними був ОСОБА_19 . Після цього всі сіли до машини, за кермом був ОСОБА_6 , а поруч з ним на передньому пасажирському сидінні сів ОСОБА_8 . ОСОБА_19 сів в автомобіль добровільно, ніхто його не примушував.
		Чи то ОСОБА_5 , чи то ОСОБА_6 запропонували їхати у бік лиману. Коли машина зупинилася, він зайшов за пляшкою вина до ОСОБА_22 у двір, разом з ним пішов і ОСОБА_5 , всі інші залишилися на вулиці біля машини. У той момент, коли він заходив у двір, ОСОБА_6 почав розбиратися з ОСОБА_19 . Потім вони всі разом зайшли до будинку ОСОБА_22 , якого розбудили та сіли у нього на кухні випити вина. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_6 погукав ОСОБА_4 та вони разом з ОСОБА_19 вийшли на подвір`я. Коли ОСОБА_19 повернувся до хати, він був увесь мокрий, з кривавою головою, плакав та просив аби його не чіпали, після чого сів на диван. У той момент він почав сваритися з ОСОБА_5 , щоб вони не били ОСОБА_19 , однак ОСОБА_5 не послухався, підвівся, підійшов до потерпілого та вдарив його. Побачивши це, ОСОБА_22 попросив їх всіх залишити його будинок. Коли вони гуртом вийшли на вулицю, ОСОБА_5 знову підійшов до ОСОБА_19 та вдарив його, в результаті чого останній впав на землю. Він почав кричати на ОСОБА_5 , останній відбіг у бік, а він ( ОСОБА_3 ), у свою чергу, допоміг ОСОБА_19 підвестися та сказав йому, щоб він тікав огородами. Тоді ж ОСОБА_19 почав йти у бік городів, однак не біг, тому ОСОБА_5 наздогнав його й знову почав бити. Коли вони стали рухатися у бік автомобіля, він запитав, хто їде до смт Суворове, тоді ж ОСОБА_19 добровільно пішов з ними та сів у машину. При цьому, всі обіцяли, що не чіпатимуть ОСОБА_19 , хоча із самого початку ОСОБА_5 був налаштований дуже агресивно відносно ОСОБА_19 . Після цього вони всі разом поїхали до ОСОБА_5 додому. 
		Коли всі заходили у двір, його вкусила собака, з якою він почав розправлятися, та раптом на веранді почув галас й побачив як ОСОБА_21 вдарив ОСОБА_19 . При цьому ОСОБА_21 повторював ОСОБА_19 , що останній ображав його дружину. Окрім ОСОБА_21 , тілесні ушкодження ОСОБА_19 наносив і ОСОБА_5 , який бив потерпілого ногами. Побачивши це, ОСОБА_8 почав кричати на них. Потім ОСОБА_19 посадили на діжку, а всі інші сіли на лавці. ОСОБА_20 подзвонила якій дівчині по телефону, щоб та підтвердила, що ОСОБА_19 дійсно ображав дружину ОСОБА_21 . Після цього ОСОБА_5 почав бити ОСОБА_19 по голові, останній намагався встати на ноги, однак кожного разу падав, вдаряючись головою об стіну, після чого почорнів. Усі почали кричати, щоб ОСОБА_5 перестав лупцювати ОСОБА_19 , облили останнього водою, а коли він прийшов до тями, почав казати, що змерз, просив аби його зігріли. Момент побиття ОСОБА_5 ОСОБА_19 бачили діти, які також кричали та були налякані. Він почав заспокоювати ОСОБА_5 , взявши табуретку в руки. Після чого ОСОБА_5 розізлився, схопив два ножа та став кричати, щоб всі пішли. У той момент ОСОБА_19 сидів на веранді та плакав. ОСОБА_5 кричав «валіть всі, я буду саджати його на цепок». Десь о 21:30 год. вони намагалися завести машину, однак сів акумулятор. Тоді ж вони спробували її штовхати, проте вирішили залишити на дорозі, та він запропонував ОСОБА_21 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 піти городами до ОСОБА_23 , щоб зарядити у нього акумулятор. 
		Прийшовши до ОСОБА_23 , вони зайшли у будинок, де сіли на кухні й продовжили випивати. Під час застілля, він почав сваритися з ОСОБА_21 через те, що останній витягнув його до них у село, на що ОСОБА_21 сказав, щоб ніхто не переймався, він візьме всю провину на себе, після чого він вдарив останнього. Вони залишилися у ОСОБА_23 до самого ранку. Прокинувшись зранку, він дізнався, що ОСОБА_21 та ОСОБА_8 кудись виходили. Вони зібралися та пішли до машини. Наблизившись до двору ОСОБА_5 , він побачив сліди волочіння. Після цього він разом з ОСОБА_6 пішов у будинок ОСОБА_5 , а ОСОБА_8 та ОСОБА_21 пішли до машини. Зайшовши у будинок ОСОБА_5 , вони побачили як ОСОБА_20 відмивала стіни. У будинок зайшли хлопці та почали питати, що за труп у багажнику автомобіля та навіщо його їм підкинули. ОСОБА_5 сказав, що вважав, що вони не помітять труп та поїдуть з ним у смт Суворове. Тоді ж він вирішив піти до сільського голови та зізнатися у всьому. Не заставши сільського голову вдома, він пішов до селищної ради, де прочекав голову до самого вечора, але так і не дочекався його. Тоді він розвернувся та пішов назад до будинку ОСОБА_5 , де так і стояла машина з кров`ю біля багажника. Йому на зустріч вийшла ОСОБА_20 та повідомила, що всі нетверезі та полягали спати, а ОСОБА_6 та ОСОБА_8 пішли. Він направився до будинку ОСОБА_23 , де й зустрів хлопців, там же був і його старший брат, який порадив їхати до Суворовської селищної ради та все розповідати як було. Після того, співробітники поліції поїхали до ОСОБА_5 , звідки забрали останнього, ОСОБА_4 та ОСОБА_21 до відділу поліції.
		6.Обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні визнав частково, зазначивши, що він декілька разів наносив удари ОСОБА_19 , проте не позбавляв його волі, останній за власним бажанням сів з ними в автомобіль та поїхав до ОСОБА_5 додому. Так, він пояснив, що 05.02.2020 приблизно об 11:20 год. до нього зателефонував ОСОБА_5 та покликав його до себе в гості. Коли він приїхав до будинку ОСОБА_5 , останній сидів з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Усі троє вже перебували у нетверезому стані. Коли у них залишилося пів пляшки вина, вони почали дзвонити ОСОБА_6 у смт Суворове, а коли вино було допите, його відправили до крамниці, звідки він приніс ще дві пляшки вина. Кожні 10  20 хвилин вони весь час комусь дзвонили. Приблизно о 14:00 год. до них під`їхали ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , після чого всі гуртом сіли випивати. Коли у них закінчилося вино, ОСОБА_5 запропонував поїхати в магазин та купити ще. Він разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 сіли в машину та поїхали у магазин, а ОСОБА_21 пішов у будинок відпочивати. Біля магазину ОСОБА_5 спочатку відійшов в одну сторону, а потім пішов в іншу, та коли повернувся до машини, разом з ним був ОСОБА_19 , якого тоді він побачив вперше. ОСОБА_5 почав скандалити з останнім, після чого, побачивши ОСОБА_19 , підійшов ОСОБА_6 та почав говорити потерпілому про свою матір. Весь час ОСОБА_3 намагався заспокоїти хлопців. Тоді ж ОСОБА_5 сказав ОСОБА_19 , щоб він їхав з ними та попросив вибачення у матері ОСОБА_6 , після чого може бути вільним, але перед цим їм треба було заїхати до ОСОБА_22 . Проте в автомобіль ОСОБА_19 сідав добровільно, силою його ніхто не змушував. 
		Під`їхавши до будинку ОСОБА_22 , ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 зайшли у двір, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 стояли біля машини палили цигарки, а він продовжував лишатися в машині разом з ОСОБА_19 , якого згодом витяг ОСОБА_6 та продовжив з ним сварку, під час якої почав наносити ОСОБА_19 удари, згадуючи образи за матір. ОСОБА_6 продовжував лупцювати ОСОБА_19 доки останній не наблизився до обриву та впав. Коли ОСОБА_8 вийшов з двору ОСОБА_22 , він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_19 стояли біля автомобіля, після чого всі разом зайшли у двір ОСОБА_22 . При цьому, він зазначив, що ОСОБА_19 вже був мокрим, оскілки впав у воду. Вони всі прослідували до будинку та сіли у кухні, де ОСОБА_5 почав сварку з ОСОБА_19 . Коли ОСОБА_19 нахилився, щоб взутися, ОСОБА_5 підійшов та тричі вдарив ОСОБА_19 ногою в обличчя, від чого в останнього пішла кров. Побачивши це, ОСОБА_22 приніс води, щоб ОСОБА_19 умився. ОСОБА_6 сказав, що той не правильно б`є та наніс декілька ударів ОСОБА_19 . 
		Потім вони поїхали до ОСОБА_5 додому, де продовжили випивати. ОСОБА_19 на той момент був дуже побитим, у нього був синець під оком, з носа текла кров. Коли закінчилося вино, ОСОБА_21 дав йому ( ОСОБА_4 ) гроші, щоб він сходив до магазину та купив ще одну пляшку, ОСОБА_19 у той момент знаходився в коридорі та сидів біля стола на стільці. Повернувшись з магазину, він побачив, що ОСОБА_19 побитий ще дуже та сидів вже обпертий об тумбочку. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у його присутності наносили удари ОСОБА_19 . Після того, як він повернувся з крамниці, він випив декілька стаканів вина та більше нічого не пам`ятає, оскільки був нетверезим. ОСОБА_4 зазначив, що вдома у ОСОБА_5 він двічі вдарив ОСОБА_19 в обличчя, весь інший час він його не чіпав. ОСОБА_3 майже весь час сидів за столом, та коли ОСОБА_5 з ОСОБА_6 наносили удари ОСОБА_19 , ОСОБА_3 намагався їх розборонити. Зранку коли його розбудили, він чув скандал та, як виявилося з`ясовували, хто саме вбив ОСОБА_19 . ОСОБА_3 пішов з будинку ОСОБА_5 , сказавши, що повернеться з працівниками поліції, а він разом з ОСОБА_5 залишився в останнього вдома, вони випивали до самого вечора, до тих пір поки за ними не приїхали працівники поліції, після чого їх забрали до відділу.
		7.Обвинувачений ОСОБА_5 вину у висунутому обвинуваченні визнав частково, що він наніс лише один удар ОСОБА_19 , після чого більше його не чіпав, крім того, останнього ніхто не змушував їхати із ними примусово, він сам сів в автомобіль. Так, ОСОБА_5 пояснив, що того дня до нього в гості приїхав на велосипеді ОСОБА_4 , вони одразу вдвох поїхали на рибалку та повернулися десь о 16:00 год. Потім до нього додому приїхав вже напідпитку ОСОБА_21 , який сказав, що купить у нього рибу. Він дав гроші ОСОБА_4 , який пішов до магазину за пляшкою вина. У той момент ОСОБА_21 подзвонив своєму синові ОСОБА_6 й сказав, що бачив у селі ОСОБА_19 , який ображав його матір. Згодом приблизно о 17:00 год. до нього приїхав ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . Вони посиділи, трохи випили та раптом ОСОБА_6 почав говорити ОСОБА_3 , що треба поїхати та знайти ОСОБА_19 , після чого він разом з хлопцями поїхав шукати останнього. Вони спочатку приїхали до будинку, де мешкав ОСОБА_19 , однак останнього вдома не було. Тоді ж вони поїхали до Сицина, він увійшов до будинку, а, коли вийшов, ОСОБА_19 вже був. 
		Разом з ОСОБА_19 вони поїхали до ОСОБА_22 , він зайшов разом з ОСОБА_3 у будинок, ОСОБА_4 залишився стояти біля машини, а ОСОБА_6 почав бити ОСОБА_19 . Потім через деякий час ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зайшли з ОСОБА_19 у двір, де ОСОБА_6 продовжував бити ОСОБА_19 . Він ( ОСОБА_5 ) вдарив його лише один раз. Коли ОСОБА_22 побачив це, то почав сваритися та попросив, щоб вони всі пішли. 
		Коли вони приїхали до нього додому, ОСОБА_3 почав дражнити його собаку, а ОСОБА_6 почав бити ОСОБА_19 . Удари ОСОБА_19 наносив також і ОСОБА_21 , і ОСОБА_8 . Вже знаходячись у приміщенні кухні, що розташована в будинку, ОСОБА_3 схопив табуретку, якою вдарив ОСОБА_19 по голові, після чого сказав «я його завалив, тому я йду брати всю відповідальність на себе». ОСОБА_3 збирався йти до сільського голови через городи. Він схопив акумулятор та пішов до ОСОБА_23 , щоб зарядити його. Спочатку ОСОБА_3 пішов один, а потім його наздогнали ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , а ОСОБА_21 залишився спати у нього. ОСОБА_19 у той момент лежав вже мертвим. Вони лягли спати, аж раптом зателефонував ОСОБА_3 та сказав, щоб вони перенесли труп ОСОБА_19 до багажника автомобіля, однак він відповів йому, що нічого робити не збирається. Він сказав ОСОБА_4 , щоб той перевірив пульс ОСОБА_19 , на що ОСОБА_4 повідомив йому, що ОСОБА_19 вже не дихає. Після чого вони вдвох перенесли труп ОСОБА_19 до автомобіля та пішли відпочивати. Приблизно через пару годин прийшов ОСОБА_3 , однак вони спали, до нього вийшла ОСОБА_20 та сказала, що не збирається їх будити. Приблизно о 04:00 год. ранку до нього додому прийшов ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , вони почали кричати та ОСОБА_3 запитав навіщо вони перенесли труп ОСОБА_19 до багажнику. Потім ОСОБА_3 кудись пішов, однак він не питав у нього, куди саме, а вони залишилися у нього вдома, цілий день випивали, а під вечір приїхали працівники поліції та забрали їх у відділ.
		8.Обвинувачений ОСОБА_6 вину у висунутому обвинуваченні визнав частково, зазначивши, що він дійсно наносив декілька ударів ОСОБА_19 в машині про дорозі додому до ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_19 насмітив у машині, однак ніхто ОСОБА_19 насильно із собою не брав, він поїхав з ними по своїй волі. Так, ОСОБА_6 пояснив, що того дня приблизно об 11:00 год. йому зателефонував батько та попросив, щоб він приїхав до ОСОБА_5 та забрав його. Він під`їхав до ОСОБА_8 , який знаходився на фермі, розташованій на краю селища Суворове, разом з ОСОБА_24 , покликав ОСОБА_8 , запитав чи поїде він разом з ним, після чого вони втрьох поїхали до будинку, де мешкав ОСОБА_3 , залишили дрова, забрали сина останнього та поїхали до ОСОБА_5 , де на нього чекав батько та вже сидів ОСОБА_4 . Вони посиділи у дворі, допили вино, після чого ОСОБА_21 пішов у будинок відпочивати, а він разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 поїхали у бік магазину. Він весь час перебував за кермом, оскільки приїхав на своїй машині, хлопці показали йому дорогу до магазину, поруч з яким був розташований клуб, біля якого ОСОБА_5 знайшов ОСОБА_19 , останній добровільно сів з ними в автомобіль та поїхав до ОСОБА_22 . 
		У двір до ОСОБА_22 зайшли всі, окрім ОСОБА_19 , якого згодом завів ОСОБА_4 . ОСОБА_19 вже в той момент був побитий та мокрим. У дворі ОСОБА_5 почав чіплятися до ОСОБА_19 та наносити йому удари. Побачивши це, ОСОБА_22 почав кричати та вигнав усіх з двору свого будинку. Коли вони виходили на вулицю, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 йшли поруч з ОСОБА_19 та про щось розмовляли. Ані в момент, коли вони залишали двір ОСОБА_22 , ані коли їхали в автомобілі, ніхто не чіпав ОСОБА_19 . Він сів за кермо та повіз хлопців до ОСОБА_5 . 
		Знаходячись у дворі будинку ОСОБА_5 , останній почав казати ОСОБА_19 аби той став на коліна та просив вибачення перед дружиною ОСОБА_21 , на що ОСОБА_19 відмовився. Тоді ж ОСОБА_5 підійшов та вдарив ОСОБА_19 . Після цього всі пройшли до будинку, сіли у приміщенні кухні, де випивали, а ОСОБА_5 , у свою чергу, продовжував чіплятися до ОСОБА_19 . Тоді ж ОСОБА_3 взяв табуретку, замахнувшись, попросив ОСОБА_5 схаменутися, однак останній зазначив, що всі перебувають у його будинку і жоден не має права вказувати йому, що робити. 
		Коли вони вирішили їхати, з`ясувалося, що акумулятор сів, тому машина не заводилась. Він разом з ОСОБА_3 та сином останнього, а також з ОСОБА_8 взяли акумулятор та пішли до ОСОБА_23 , який намагався зарядити його, однак нічого не виходило. На дворі розпочався дуже сильний сніг та ОСОБА_23 запропонував їм залишитися в нього на ночівлю та налив випити. Він помітив, що десь загубив свій телефон, тому разом з ОСОБА_8 вийшов на подвір`я його шукати, після чого зайшли у будинок та лягли відпочивати. Зранку вони зібралися та пішли до будинку ОСОБА_5 , біля якого стояв його припаркований автомобіль. У багажнику автомобіля вони виявили труп ОСОБА_19 . Він одразу пішов у будинок розбиратися з ОСОБА_5 , який сказав: «Ви що думали, я його в кімнаті лишу? Ви б поїхали та у полі по дорозі викинули б його». ОСОБА_3 зібрався та пішов, а він разом з ОСОБА_8 направилися до будинку ОСОБА_23 , де згодом зустріли ОСОБА_3 . ОСОБА_23 подзвонив якомусь хлопцю, після чого вони втрьох поїхали до відділу поліції, де розповіли все, що трапилося. Згодом затримали й усіх інших. 
		9.Обвинувачений ОСОБА_8 вину у завданні легких тілесних ушкоджень визнав у повному обсязі та пояснив, що якось він допомагав своєму братові на фермі разом з ОСОБА_3 . До нього під`їхав ОСОБА_6 , погукав його у бік та запитав, чи поїде він разом з ним, на що він погодився. Вони сіли в автомобіль, завезли дрова, які лишили біля будинку ОСОБА_3 останній забрав свого малолітнього сина та вони поїхали до ОСОБА_5 у с. Першотравневе. Весь час ОСОБА_6 телефонував то батько останнього, то ОСОБА_5 . У дворі вони побачили ОСОБА_5 , ОСОБА_21 та ОСОБА_4 , вони сиділи та випивали. ОСОБА_5 запропонував їм випити, а коли вино закінчилося ОСОБА_21 відправив ОСОБА_4 до магазину. Коли вони допили все, що в них було, вони вирішили виїхати у центр селища, а ОСОБА_21 пішов у будинок та ліг відпочивати. Коли вони зупинилися біля будинку культури, ОСОБА_5 кудись пішов, проте повернувся вже з ОСОБА_19 , якого ОСОБА_5 попросив аби той вибачився, однак ОСОБА_16 відмовився. ОСОБА_16 ніхто не примушував сідати в автомобіль.
		По дорозі до будинку ОСОБА_5 , вони вирішили заїхати до ОСОБА_22 . Він зайшов до останнього разом з ОСОБА_3 , а приблизно через 10 хвилин зайшли й інші хлопці. У ОСОБА_19 вже було побите обличчя, все в крові. ОСОБА_3 , побачивши ОСОБА_19 , почав розбиратися з ОСОБА_5 . ОСОБА_22 підійшов та попросив хлопців покинути його будинок. Коли ОСОБА_19 нахилився, щоб взутися, ОСОБА_5 вдарив його своєю ногою в область обличчя. Поки він вийшов на вулицю, ОСОБА_5 вже ганяв ОСОБА_19 по двору та казав, що останній буде стояти на колінах. 
		Після цього вони всі сіли у машину та поїхали до ОСОБА_5 додому, де вони продовжили вживати спиртні напої та бити ОСОБА_19 . Коли ОСОБА_21 побачив ОСОБА_19 , він також почав бити останнього, при цьому говорив своєму синові: «Ти що, не пам`ятаєш як він ображав твою матір?». ОСОБА_5 продовжував бити потерпілого своїм взуттям та неодноразово повторював, щоб ОСОБА_19 ставав на коліна та просив вибачення. У приміщенні кухні, де вони сиділи випивали, було холодно, тому ОСОБА_19 почав казати, що йому холодно, просив аби його завели у тепле приміщення та почав повзти. Побачивши це, ОСОБА_5 схопив палку та почав бігти до ОСОБА_19 , однак ОСОБА_3 кричав аби його не чіпали, тому він ( ОСОБА_8 ) вихопив палку. ОСОБА_5 це не сподобалось, він почав кричати, що знаходиться у себе вдома, і ніхто не буде вказувати, що йому робити, тому вони вирішили зібратися та піти. 
		Оскільки акумулятор на машині був розряджений, вони забрали його та вчотирьох: він, ОСОБА_3 , син останнього та ОСОБА_6 пішли до ОСОБА_23 , щоб зарядити акумулятор та заночувати. На ранок вони прокинулися та пішли до будинку ОСОБА_5 , де біля машини побачили кров, а в багажнику автомобіля виявили труп ОСОБА_19 . Після чого вони зайшли у будинок ОСОБА_5 , з яким ОСОБА_6 почав сварку, ОСОБА_3 сказав, що піде здаватися, а він разом з ОСОБА_6 пішов до ОСОБА_23 , де вони й зустрілися разом з ОСОБА_3 , після чого втрьох пішли до відділу поліції, щоб розповісти про те, що сталося. 
		10. Окрім часткового визнання вини обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у висунутому обвинуваченні, а також не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , вина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у завданні ОСОБА_19 умисних легких тілесних ушкоджень за попередньою змовою групою осіб, а також вина ОСОБА_3 у завданні ОСОБА_19 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило його смерть, у повному обсязі підтверджується доказами, що були досліджені під час судового розгляду.
		11.Свідок ОСОБА_22 під час судового розгляду пояснив, що якось ввечері до нього додому приїхали ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_19 , якого вони шукали по селу, щоб поговорити з приводу матері ОСОБА_6 . Усі шестеро перебували у стані алкогольного сп`яніння. Спочатку у двір зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , вони при собі мали 1 л вина. Після них у двір зайшла решта хлопців. В останню чергу у двір зайшов ОСОБА_19 з побитим обличчям, якого завів ОСОБА_4 . ОСОБА_19 був весь мокрим. Вони разом випили, після чого вийшли на вулицю, де ОСОБА_6 і ОСОБА_5 почали кричати на ОСОБА_19 . ОСОБА_5 весь час доказував ОСОБА_19 , що останній дзвонив матері ОСОБА_6 , після чого вдарив його один раз по голові. Тоді ж ОСОБА_3 почав розбороняти хлопців, говорив ОСОБА_5 , щоб той не чіплявся до ОСОБА_19 . Він, побачивши кров у ОСОБА_19 , пішов по воду аби ОСОБА_19 вмив обличчя, та попросив їх поїхати. Коли ОСОБА_19 витирав обличчя, ОСОБА_5 сказав йому, щоб він тікав городами, але той залишився. Далі, він випроводив хлопців до хвіртки, вони разом з ОСОБА_19 сіли в автомобіль, за кермом якого перебував ОСОБА_6 , та поїхали, ОСОБА_19 сідав у машину добровільно. Поки хлопці були у нього, він з їх розмови зрозумів, що у ОСОБА_6 були якісь проблеми, начебто ОСОБА_19 дзвонив його ( ОСОБА_6 ) матері та погрожував їй. Загалом вони пробули у нього близько 40 хвилин, 15 з яких ОСОБА_19 сидів на вулиці в машині. Загиблого він майже не знав, він весь час був наляканим, не поводив себе агресивно та нікого не ображав.
		12.Свідок ОСОБА_25 під час судового розгляду пояснив, що у лютому 2020 року близько 22:00  23:00 год. до нього прийшов ОСОБА_4 та придбав на 100 грн дві пляшки вина по 2 літри. Він приходив сам всього один раз, перебував у тверезому стані та у гарному настрої. Куди саме ОСОБА_4 попрямував від нього, йому невідомо. Він лише продав йому вино, забрав гроші та пішов відпочивати. Того дня вночі вимикали світло, на вулиці була неприємна погода, спочатку йшов дощ, який в подальшому перейшов у сніг. Зранку він побачив повністю заметене село. З приводу вбивства ОСОБА_19 йому стало відомо наступного дня під вечір. 
		13.Свідок ОСОБА_20 під час судового розгляду пояснила, що вона спільно проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу з обвинуваченим ОСОБА_5 у будинку АДРЕСА_4 . ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 був на рибалці декілька днів. Коли вони повернулися додому, а саме 06.02.2020, до них у гості завітав ОСОБА_21 , який трохи згодом зателефонував своєму синові ОСОБА_6 та покликав його до них. Через деякий час ОСОБА_6 приїхав до них додому разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , вони привезли із собою пляшку алкоголю, після розпиття якої кудись поїхали на автомобілі. При цьому ОСОБА_21 залишився у неї вдома. Через декілька годин вони повернулися додому, однак з ними вже був ОСОБА_19 . Вона почула як загавкав собака, після чого вийшла з будинку на кухню та побачила ОСОБА_19 , який стояв у коридорі та знімав взуття. У той момент ОСОБА_21 схопив ОСОБА_19 за куртку та двічі вдарив останнього в обличчя, зазначивши, що він має відповісти за те, що ображав його дружину. Побачивши це, ОСОБА_3 сказав, що не так треба битися, після чого взяв табуретку та вдарив ОСОБА_19 по голові, від чого останній впав на підлогу. Після того ОСОБА_3 підвів ОСОБА_19 , посадив його на бак, а потерпілий, у свою чергу, впав з нього назад, вдарившись спиною. Хлопці почали сваритися між собою, вийшли на подвір`я, а вона пішла у будинок до дітей. Про те, що відбувалося далі, їй невідомо. На ночівлю у них залишилися ОСОБА_4 та ОСОБА_21 , усі інші хлопці пішли. Після того як всі залишили будинок, вона не виходила на кухню, тому вона не знає куди міг зникнути ОСОБА_19 . Про те, що його тіло знайшли в автомобілі, їй стало відомо лише наступного дня. 
		14.Свідок ОСОБА_21 під час судового розгляду пояснив, що 05.02.2020 він приїхав у с.Першотравневе на прохання дітей про допомогу, оскільки його колишня дружина потрапила до лікарні. Приблизно в обідній час він пішов до магазину, щоб купити гостинці для дітей ОСОБА_5 , який є його кумом. Коли він прийшов до ОСОБА_5 , останній разом з ОСОБА_4 чистили рибу. Вони втрьох випили пляшку горілки, після чого ОСОБА_5 відклав кілька рибин у пакет та попросив його, щоб він сходив та взяв ще одну пляшку вина. Близько 16:00 год. він зателефонував своєму синові ОСОБА_6 , який згодом приїхав на своєму автомобілі разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Вони всі разом сиділи випивали, окрім ОСОБА_6 , який пив каву. Після цього, він зайшов у будинок та ліг відпочити. Приблизно о 19:00  20:00 год. він чув галас на кухні, вирішив піти подивитися. А коли вийшов у коридор, побачив хлопців, окрім ОСОБА_6 , а також те, як ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_19 в обличчя, після чого удари почав наносити й ОСОБА_4 . Вони били його руками в обличчя. Потім він побачив як ОСОБА_3 схопив табуретку, замахнувся нею та вдарив ОСОБА_19 . Поруч з ними також була ОСОБА_20 та малолітній син ОСОБА_3 . Тоді ж його покликала дружина ОСОБА_5 , зазначивши, що й він попаде під гарячу руку, тому він розвернувся та пішов до кімнати. Через деякий час до нього підійшов ОСОБА_5 , почав кричати, висловлюватися грубою нецензурною лайкою та вимагати, щоб всі пішли. Він підвівся, взувся, побачив, що на пральній машинці сидить ОСОБА_19 , після чого всі гуртом вийшли з будинку та направилися до машини, а ОСОБА_19 залишився у будинку ОСОБА_5 . Оскільки машина не заводилася, він разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 пішли через городи до знайомого ОСОБА_23 , в якого вони залишилися на ночівлю до самого ранку. Зранку приблизно о 08:00 год. вони вийшли від нього та пішли до будинку ОСОБА_5 , де знаходився автомобіль. Наблизившись до машини, вони побачили кров біля машини, яка стікала з багажника. Тоді ж ОСОБА_6 відкрив багажник та від побаченого йому стало зле. Вони зайшли у будинок до ОСОБА_5 , з яким ОСОБА_3 почав сваритися. Після сварки ОСОБА_3 сказав, що все візьме на себе та пішов до відділу поліції разом з ОСОБА_6 , а він залишився у ОСОБА_5 . Через деякий час до будинку ОСОБА_5 під`їхали працівники поліції, з якими вони поїхали до відділу. 
		15.Свідок ОСОБА_26 під час судового розгляду пояснила, що у лютому 2020 року вона перебувала у лікарні, їй зателефонувала донька ОСОБА_27 та невістка ОСОБА_28 , які повідомили їй, що в автомобілі ОСОБА_6 було знайдено труп. Вона зазначила, що не знала ОСОБА_19 та жодних конфліктів ані з мешканцями свого села, ані з мешканцями с. Першотравневе у неї не було.
		16.Свідок ОСОБА_23 під час судового розгляду пояснив, що взимку 2020 року приблизно о 22:00 год. до нього додому за адресою: АДРЕСА_8 , прийшов ОСОБА_3 зі своїм малолітнім сином, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зі своїм батьком ОСОБА_21 . Вони принесли із собою пляшку вина та акумулятор від машини, який хотіли зарядити. Автомобіль вони залишили біля будинку ОСОБА_5 , де вони сиділи до цього. Однак він не поставив акумулятор на зарядку, запропонував чоловікам випити чаю та лягти відпочивати, а зранку поставити акумулятор на зарядку. Однак хлопці вирішили пити вино. У ході розпивання вина між ОСОБА_3 та ОСОБА_21 виник конфлікт, вони почали кричати, на що він попросив їх поводити себе тихіше, оскільки у нього маленькі діти. ОСОБА_21 весь час повторював фразу «нащо ви били його» та казав, що візьме всю вину на себе, щоб син не хвилювався. ОСОБА_3 не витримав та вдарив ОСОБА_21 . Вночі ОСОБА_6 , ОСОБА_21 та ОСОБА_8 кудись виходили з будинку, однак йому невідомо куди вони ходили, а ОСОБА_3 як ліг відпочивати, так і проспав до самого ранку, нікуди не виходячи з будинку. Зранку він намагався зарядити акумулятор, однак через слабий генератор йому це не вдалося та приблизно о 08:00 год. ранку хлопці зібралися та пішли.
		17.Свідок ОСОБА_29 під час судового розгляду пояснив, що у лютому 2020 року він перебував на чергуванні у слідчо-оперативній групі, на той час перебував у приміщенні Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області. Йому зателефонувала чергова Суворівської селищної ради ОСОБА_30 та повідомила, що до неї прийшли хлопці (мешканці смт Суворове) з проханням зателефонувати йому для того, щоб він прийняв їх. Однак він повідомив, що перебуває на чергуванні у м. Ізмаїлі, та запитав хто саме хоче до нього потрапити. ОСОБА_30 назвала прізвища хлопців, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_21 . Останній взяв слухавку та почав просити про допомогу, конкретно вказуючи на те, що вони гуляли в с.Першотравневе у свого друга ОСОБА_5 , якого вони назвали на прізвисько « ОСОБА_31 », вживали алкогольні напої, після чого пішли спати до іншого друга  ОСОБА_23 , залишивши машину біля будинку ОСОБА_5 , оскільки сів акумулятор, а на ранок вони виявили в машині труп чоловіка. Почувши це, він одразу сказав, щоб хлопці чекали на місці, а він, у свою чергу, доповів про подію своєму керівнику. Керівник дав йому наказ, щоб він викликав громадських помічників, які б контролювали хлопців, аби ті нікуди не втекли. До приїзду слідчих хлопці перебували у приміщенні селищної ради. Коли він запитав у ОСОБА_21 як все сталося, було зрозуміло, що останній перебував у розпачі, був розгубленим, він не знав як саме це сталося та як труп опинився у багажнику його автомобіля. Обставини самого злочину на той момент вони йому не розповідали, про все стало відомо трохи згодом. Того дня йшов сніг, тому до с.Першотравневе вони не доїхали, оскільки дороги були заметені.
		18.Згідно з даними рапорту інспектора-чергового Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області від 06.02.2020, у той день, 06.02.2020 о 22:48 годині на службу «102» надійшло повідомлення від дільничного офіцера поліції про те, що до нього телефоном звернувся мешканець селища Суворове та повідомив, що 05.02.2020 поїхав відпочивати на своєму авто «ВАЗ 2101», д/н НОМЕР_2 , у зв`язку з погіршенням погодних умов залишив авто на місці, а 06.02.2020 приблизно в обід прийшов до свого авто, біля якого виявив кров, а у багажнику виявив труп чоловіка з ознаками насильницької смерті (т. 2 а.п. 105).
		19.Вказані обставини стали підставою для внесення 07.02.2020 відповідних відомостей до ЄРДР за №12020160150000213 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК, правова кваліфікація якого у подальшому під час судового розгляду стороною обвинувачення була змінена в порядку ст. 338 КПК на ч. 2 ст.121 КК (т. 4 а.п. 111  138), та початку досудового розслідування (т. 1 а.п. 48  50), в ході проведення якого 07.02.2020 також були внесені відомості до ЄРДР за №1202016015000218 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК (т. 2 а.п.103), у вчиненні якого усім обвинуваченим також було висунуте обвинувачення, про обґрунтованість якого судом будуть наведені мотиви окремо, а також 12.06.2020 також були внесені відомості до ЄРДР за №1202016015000824 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК (т. 2 а.п.104), правова кваліфікація якого у подальшому під час судового розгляду стороною обвинувачення також була змінена в порядку ст.338 КПК на ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК (т. 4 а.п. 111  138).
		20.Згідно даним протоколу огляду місця події від 06.02.2020 та додатків до нього у виді план-схем та фототаблиці (т. 2 а.п. 107  124), була оглянута ділянка місцевості, розташована біля приватного домоволодіння АДРЕСА_4 . На узбіччі дороги на відстані близько 20 м від хвіртки зазначеного будинку був розташований автомобіль марки «ВАЗ 2101» державний номер Ф3924ОД синього кольору. У багажнику зазначеного автомобіля виявлений труп чоловіка, голова якого впирається у ліве крило, ноги зігнуті у колінних та тазостегнових суглобах. Верхня поверхня голови, тулуба та ніг частково покриті снігом. Кришка багажника на замок не зачинена та знаходиться у відкритому положенні. Між замком кришки багажника та фаркопом була розірвана мотузка. Труп чоловіка був одягнений у куртку спортивного покрою синього кольору, нижній вільний край якої піднятий до середини грудей, у светр чорного кольору, футболку сіро-чорно-синю горизонтальну смужку, штани спортивні, труси сірого кольору, носки чорного кольору, на правій нозі черевик чорного кольору. Черевик з лівої ноги знаходився у багажному відділенні автомобіля. На обличчі в області роту та носу наявні сліди патьоків крові. На верхній та нижній повіці ока виявлений синець умовно овальної форми розмірами 6х4 мм. На правій щоці виявлений патьок підсохлої крові, який йде від порожнини рота до правої вушної раковини. У багажному відділені автомобіля та ззовні на поверхні снігу під ним також виявлені плями речовини бурого кольору.
		21.Під час огляду домоволодіння АДРЕСА_4 (т. 2 а.п. 126  137), 06.02.2020 у приміщенні кухні на відстані 6 м зліва від входу та 1 м від лівої стіни на килимі виявлено пляму темно-бурого кольору. Також, на поверхні килима, на відстані 50 см від правої стіни та 60 см від дальньої стіни відносно входу до будинку виявлено пляму темно-бурого кольору. Крім того, на правій нижній частині тумбочки, на куті правої нижньої частини виявлено змазану пляму темно-бурого кольору. Також у приміщенні кухні виявлено та вилучено дерев`яну табуретку (стілець).
		22.Належність ОСОБА_19 крові, що вилучена з килима та тумбочки під час проведення огляду місця події 06.02.2020 за адресою: вул. Гагаріна, 6, с. Першотравневе, а також з поверхні інструменту у багажному відділені автомобіля «ВАЗ 2101» д/н Ф3924ОД та з поверхні снігу під автомобілем, припаркованого біля вказаного будинку, встановлена даними висновків судово-медичних імунологічних експертиз №190 від 10.03.2020 та №191 від 10.03.2020 відповідно (т. 2 а.п. 156  159, 160  163).
		23.Причина смерті ОСОБА_19 , а також характер, кількість та локалізація тілесних ушкоджень, описаних у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, у п. 1 вироку, були встановлені шляхом проведення судово-медичної експертизи відповідно до даних висновку № 14/60-2020 від 27.02.2020. Зокрема, дані висновку експертизи вказують на те, що смерть ОСОБА_19 настала в результаті закритої внутрішньочерепної травми у форму травматичного набряку головного мозку, вогнищевих субарахноїдальних крововиливів у м`яких мозкових оболонках великих півкуль (тім`яних часток) та мозочка (перивазальні та дрібновогнищеві крововиливи у кортикальних відділах мозочка), вогнищевий крововилив у м`яких тканинах голови, яка відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Усі інші тілесні ушкодження (синці та садна) у ОСОБА_19 у живих осіб при звичайному перебігу мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше як шість днів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та відповідно були заподіяні в першу чергу. Усі пошкодження завдані при житті, і останні ушкодження могли утворитися незадовго до смерті, вкрай обмежений інтервал часу.
		Також, за даними цього висновку, тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_19 , однотипові, розглядаються як єдиний комплекс ушкоджень та могли бути заподіяні предметами з обмеженою контактуючою поверхнею (у тому числі кулаками, ногами). Не виключена можливість утворення закритої внутрішньочерепної травми, яка призвела до настання смерті ОСОБА_19 , від одного удару дерев`яною табуреткою в область голови потерпілого. Зазначена закрита внутрішньочерепна травма у ОСОБА_19 виникла від дії тупого предмета з більшою кінетичною енергією, що викликала небезпечні для життя явища, була заподіяна незадовго до настання смерті, і після її отримання ОСОБА_19 міг прожити короткий проміжок часу: від кількох десятків хвилин до кількох годин. І в цей проміжок часу ОСОБА_19 не мав можливість здійснювати самостійно будь-які цілеспрямовані дії (пересуватися, розмовляти, чинити опір і т.д.). Після отримання синців та саден ОСОБА_19 мав можливість здійснювати самостійно будь-які цілеспрямовані дії (пересуватися, розмовляти, чинити опір, кричати, ходити, повзти та ін.).
		З урахуванням наявності крові у багажному відділенні автомобіля та на поверхні снігу під автомобілем, де був виявлений труп ОСОБА_19 , тіло потерпілого було поміщено у багажне відділення автомобіля при житті, до настання його смерті. Успішний результат травми при наданні ОСОБА_19 своєчасної кваліфікованої медичної допомоги в спеціалізованому медичному закладі безпосередньо після заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень або незабаром після цього не виключений. У ОСОБА_19 в крові виявлений етиловий спирт у концентрації 2,29 ‰, що відповідає середньому алкогольному сп`янінню (т. 2 а.п. 151  155).
		24.Отже, з досліджених судом доказів достеменно випливає те, що потерпілому ОСОБА_19 у першу чергу були заподіянні чисельні легкі тілесні ушкодження у виді синців та саден кулаками та ногами, після чого одним ударом завдана закрита внутрішньочерепна травма, яка і призвела до настання смерті ОСОБА_19 , і після якої останній міг прожити лише короткий проміжок часу: від кількох десятків хвилин до кількох годин, і в цей проміжок часу він не мав можливість здійснювати самостійно будь-які цілеспрямовані дії. Але за умови надання ОСОБА_19 своєчасної кваліфікованої медичної допомоги в спеціалізованому медичному закладі безпосередньо після заподіяння йому тілесних ушкоджень або незабаром після цього не виключений успішний прогноз для його життя.
		25.З урахуванням сукупності усіх досліджених судом доказів, у суду не виникає сумніві у тому, що усі обвинувачені, хтось у більшій кількості, хтось у меншій, почергово наносили потерпілому ОСОБА_19 удари, що потягли за собою спричинення йому тілесних ушкоджень. Зокрема, про це свідчить сукупності показань усіх обвинувачених та свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
		26.Проте, вирішальним є те, хто саме завдав потерпілому один удар у голову, від якого у нього виникла закрита внутрішньочерепна травма, що призвела до настання його смерті, а хто саме завдав інші тілесні ушкодження, які відносяться до легких, а також обставини їх завдання для з`ясування дійсного наміру обвинувачених, яким вони керувалися.
		27.Так, як було вище зазначено, із сукупності показань усіх обвинувачених та свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 випливає, що усі обвинувачені завдавали тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_19 , а обвинувачений ОСОБА_5 , свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 прямо вказали на те, що саме ОСОБА_3 завдав один удар табуреткою у голову ОСОБА_19 , від якого останній впав та активно більше себе не поводив, після чого йому ніхто більше тілесних ушкоджень не завдавав. ОСОБА_3 же заперечив завдання ним будь-якого удару потерпілому, у тому числі табуреткою по голові. Обвинувачений ОСОБА_4 показав, що йому взагалі невідомо про удар табуреткою ОСОБА_3 , адже після того як він повернувся з крамниці, випив декілька стаканів вина та більше нічого не пам`ятає, оскільки був нетверезим. ОСОБА_6 пояснив, що бачив як ОСОБА_3 замахувався табуреткою, але не надав чітку відповідь про те, чи наносив він нею удар ОСОБА_19 . А обвинувачений ОСОБА_8 також нічого не пояснив з приводу завдання ОСОБА_32 удару ОСОБА_19 табуреткою. Однак, ані ОСОБА_4 , ані ОСОБА_6 , ані ОСОБА_8 прямо не вказали, на те, що ОСОБА_33 удару табуретною ОСОБА_19 не наносив.
		28.Ще під час досудового розслідування стороною обвинувачення належним чином були перевірені висунуті дві версії подій шляхом проведення відповідних слідчих експериментів та оцінки отриманих даних.
		29.Так, під час слідчого експерименту, згідно відповідного протоколу від 27.02.2020 та додатків у виді схеми та фототаблиці, свідок ОСОБА_20 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_4 , докладно відтворила обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_19 . Свідок вказала на місце в кімнаті-кухні, що розташована при вході у будинок, де її чоловік ОСОБА_5 разом зі своїми знайомими ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 вживали алкогольні напої, перед тим як поїхати шукати ОСОБА_19 . Далі, вона показала як саме до будинку зайшли ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 разом з ОСОБА_19 , обличчя якого було закривавлене, та показала як саме ОСОБА_21 наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_19 . Після цього вона показала як саме ОСОБА_3 з підлоги кухні взяв правою рукою табуретку синього кольору (знизу верхньої частини табуретки), замахнувся нею та наніс один удар пласкою частиною табуретки в область голови ОСОБА_19 . На статисті вона детально показала механізм нанесення удару табуреткою ОСОБА_3 по голові ОСОБА_19 та вказала на кімнату, куди вона втекла після побаченого нанесеного удару (т. 2 а.п. 208  214).
		30.Під час слідчого експерименту, проведеного згідно відповідного протоколу та додатків у виді схеми та фототаблиці, 27.02.2020 свідок ОСОБА_21 , перебуваючи у будинку АДРЕСА_4 , також детально відтворив обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_19 . Так, він показав як вийшов з кімнати до кімнати-кухні, де побачив ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 разом з потерпілим ОСОБА_19 . Далі, він показав як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нанесли по декілька ударів по обличчю потерпілому ОСОБА_19 , від яких останній не впав, а продовжував стояти на ногах. Після чого, він показав як саме ОСОБА_3 взяв правою рукою з підлоги табуретку, якою наніс один удар в область голови ОСОБА_19 . Він детально показав механізм зазначеного удару, а саме як ОСОБА_3 взяв стілець, замахнувся рукою, в якій тримав зазначену табуретку та верхньою частиною табуретки наніс один удар безпосередньо в область верхньої частини голови потерпілого ОСОБА_19 . Також він показав куди саме він пішов після того як побачив нанесення даного удару ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 216  222).
		31.Також під час слідчого експерименту, проведеного згідно відповідного протоколу від 09.04.2020 та відеозапису до нього, обвинувачений ОСОБА_5 у присутності понятих та захисника, на місці відтворив обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_19 . Так, він показав яким чином він разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 приїхали за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_4 . Після чого, знаходячись біля входу до будинку, він продемонстрував на манекені, яким чином ОСОБА_21 наніс близько п`яти ударів кулаками в область обличчя ОСОБА_19 . Далі, знаходячись у приміщенні кухні, він показав на манекені яким чином ОСОБА_6 наніс близько 5  6 ударів ногами в область обличчя та тулубу ОСОБА_19 . Потім він детально показав на манекені як саме ОСОБА_3 за допомогою табуретки наніс один удар ОСОБА_19 в область голови зверху (тім`яна область), у результаті чого останній впав на підлогу та більше на ноги не підводився (т. 3 а.п. 110  114).
		32.Під час же слідчого експерименту, проведеного згідно відповідного протоколу від 08.04.2020 та відеозапису до нього, обвинувачений ОСОБА_3 на місці відтворив обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_19 за власною версією, значно відмінною від версії, висловленої іншими обвинуваченими та свідками. Так, ОСОБА_3 показав яким чином він разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 прийшли до будинку АДРЕСА_4 , та яким чином зайшли до будинку. Далі, знаходячись у приміщенні кухні він продемонстрував на манекені яким чином ОСОБА_6 наніс один удар правою ногою по обличчю ОСОБА_19 та яким чином ОСОБА_5 після цього наніс один удар по тулубу ОСОБА_19 зліва. Після цього він продемонстрував яким чином ОСОБА_5 наніс два удари по обличчю ОСОБА_19 у той час, коли останній сидів на бачку, від чого ОСОБА_19 вдарився головою об стіну, а саме задньою частиною голови вдарився два рази та впав на підлогу лівою поверхнею тіла. Далі, він продемонстрував яким чином ОСОБА_5 наніс близько 3  4 ударів ногою по обличчю ОСОБА_19 , у результаті чого останній вдарився задньою частиною голови об підлогу. Потім, він показав як ОСОБА_5 наніс ще декілька ударів ногами по обличчю та в задню частину голови (потилицю), у результаті чого ОСОБА_19 з сидячого положення впав на спину та вдарився головою (задньою частиною голови) об підлогу. Також, у той момент ОСОБА_6 наніс ще два удари ногою по обличчю ОСОБА_19 , який сидів на підлозі та у результаті вказаних ударів падав на підлогу спиною. Після нанесених ударів ОСОБА_19 залишився лежати на підлозі правою поверхнею свого тіла, де ОСОБА_5 наніс ще близько двох ударів ногою у задню частину голови, 1  2 удари ногою по спині та по ногам. Він зазначив, що більше ніхто ударів ОСОБА_19 у його присутності не наносив (т.3 а.п. 189  194).
		33.Також і обвинувачений ОСОБА_8 під час слідчого експерименту, проведеного згідно відповідного протоколу від 08.04.2020 та відеозапису до нього, на місці відтворив обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_19 також за власною версією. Так, він показав яким чином він разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 приїхали на автомобілі до будинку АДРЕСА_4 та яким чином вони всі зайшли у будинок. Далі, знаходячись у приміщенні кухні, він продемонстрував на манекені яким чином ОСОБА_6 наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_19 , від якого останній впав на підлогу. Далі, він показав як ОСОБА_5 наніс один удар правою ногою по сидячому на підлозі ОСОБА_19 в область його обличчя, в результаті чого останній задньою стороною голови вдарився об стіну та впав на підлогу спиною, після чого став на ноги. Він також показав, як ОСОБА_5 наніс ще один удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_19 , від якого він знову впав спиною на підлогу та задньою частиною голови вдарився об підлогу, після чого ОСОБА_5 наніс йому ще 2  3 удари ногою в область обличчя справа. Далі, він продемонстрував як ОСОБА_5 наніс ще один удар лівою ногою в область обличчя справа по сидячому ОСОБА_19 . Після чого він показав як саме ОСОБА_5 нижньою частиною свого взуття наніс близько 2  3 ударів по обличчю ОСОБА_19 , в той час коли останній лежав на підлозі спиною. Потім він показав як ОСОБА_6 наніс один удар ногою по обличчю сидячого на підлозі ОСОБА_19 . Після чого він показав як ОСОБА_5 наніс один удар кулаком по обличчю, 2  3 удари нижньою частиною взуття (ногою) також по обличчю та близько п`яти ударів по руці ОСОБА_19 . Д алі він показав як саме ОСОБА_6 наніс один удар кулаком по сидячому на підлозі ОСОБА_19 (т. 3 а.п. 196  200).
		34.Отже, з досліджених слідчих експериментів випливає, що вказані обвинуваченим ОСОБА_5 , свідками ОСОБА_20 та ОСОБА_21 обставини щодо механізму та способу завдання обвинуваченим ОСОБА_3 одного удару табуреткою у голову потерпілого ОСОБА_19 є послідовними, логічними та узгоджуються між собою. Вони також узгоджуються з наданими ними під час судового розгляду показаннями та з показаннями обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_22 . 
		35.Натомість обставини, про які вказали обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_8 під час слідчих експериментів, суперечать не тільки із сукупністю інших досліджених судом доказами, а й між собою. Так, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_8 під час слідчих експериментів показали зовсім про різні обставини та механізми завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_16 : ОСОБА_3 вказував про нанесення ОСОБА_5 двох ударів по обличчю ОСОБА_16 , коли останній сидів на бачку, від чого він вдарився два рази задньою частиною голови об стіну та впав, після чого ОСОБА_5 завдав 3  4 удари по обличчю, від чого потерпілий знову вдарявся задньою частиною голови об підлогу, а потім ще декілька ударів ногами по обличчю та в потилицю, від чого з сидячого положення ОСОБА_16 впав на спину та вдарився задньою частиною голови, а також про нанесення ОСОБА_6 двох ударів ногою по обличчю сидячого потерпілого, від чого він впав, а також ще приблизно двох ударів ОСОБА_5 ногою по лежачому потерпілому у задню частину голови. ОСОБА_8 , у свою чергу, показав про те, що ОСОБА_19 вперше впав не від удару ОСОБА_5 , а від удару ОСОБА_6 кулаком по обличчю, далі ОСОБА_5 наніс один удар ногою по сидячому на підлозі потерпілого у голову, від чого він вдарився головою об стіну та впав, а після підвівся, далі знову ОСОБА_5 наніс один удар рукою по обличчю, від чого ОСОБА_19 знову впав та вдарився задньою частиною голови, а далі декілька ударів ОСОБА_5 наніс то сидячому, то лежачому ОСОБА_19 , а потім по черзі то ОСОБА_6 , то знову ОСОБА_5 по сидячому на підлозі ОСОБА_19 . Отже, вказані версії ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про послідовність та механізм нанесення ОСОБА_19 ударів є відмінними між собою. З вказаних ОСОБА_3 та ОСОБА_8 обставин чітко прослідковується їх намагання вказати на неодноразове отримання потерпілим ОСОБА_16 ударів волосяною частиною голови об різні поверхні внаслідок завдання йому інших ударів у голову. При цьому кількість таких ударів потерпілого ОСОБА_16 волосяною частиною голови об різні поверхні ОСОБА_3 вказана значно більша, ніж ОСОБА_8 . Інші ж очевидці події взагалі не вказували про такі удари ОСОБА_16 волосяною частиною голови об різні поверхні. 
		36.Показання обвинуваченого ОСОБА_8 , надані під час слідчого експерименту, також істотно суперечать його ж показанням, наданим ним під час судового розгляду, зокрема, щодо послідовності нанесення ударів потерпілому, а також щодо застосування ОСОБА_5 палки, про яку ані він під час слідчого експерименту, ані інші очевидці не згадували взагалі.
		37.Крім того, що вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_8 версії про послідовність та механізм нанесення ОСОБА_19 ударів є відмінними між собою, вони також не узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, зокрема, з даними висновку судово-медичної експертизи № 14/60-2020 від 27.02.2020 щодо кількості та локалізації тілесних ушкоджень на голові ОСОБА_19 , у тому числі на волосяній її частині. 
		38.Більше того, відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №37/60-2020 від 15.06.2020, можливість утворення закритої внутрішньочерепної травми, яка призвела до настання смерті ОСОБА_19 , за обставин, зазначених у ході проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме у результаті нанесення одного удару дерев`яною табуреткою в область голови ОСОБА_19 , більш вірогідна, а можливість утворення вказаної травми, яка призвела до настання смерті ОСОБА_19 , за обставин, зазначених у ході проведення слідчих експериментів за участю підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , а саме у результаті багаторазових ударів ногами у взутті (черевики, берци) в область обличчя ОСОБА_19 , менш вірогідна (т. 2 а.п. 147  150).
		39.Що стосується посилань сторони захисту на відсутність у ОСОБА_3 мотиву завдання удару потерпілому, то суд, у першу чергу, виходить з того, що висунуте ОСОБА_3 обвинувачення не містить такої обов`язкової ознаки, адже йому не висувається у провину завдання умисного тілесного ушкодження з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, для чого наявність спеціальної мети чи мотиву є обов`язковим. Крім того, ОСОБА_3 завдав єдиний останній удар табуреткою потерпілому внаслідок тривалого спостерігання конфлікту та побиття останнього іншими обвинуваченими, приєднавшись таким чином до їх дій, на ґрунті виниклої у нього неприязні до особи потерпілого. Про це свідчать показання свідка ОСОБА_20 про те, що, ОСОБА_3 перед тим як завдати удар потерпілому сказав на кшталт того, що не так треби бити, як інші обвинувачені, і таким чином ОСОБА_3 продемонстрував як треба завдавати удари потерпілому, на власну думку. 
		40.Отже, сукупність досліджених доказів дає підстави суду зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_19 була спричинена закрита внутрішньочерепна травма саме внаслідок завдання йому ОСОБА_3 удару табуреткою у голову, а також про неспроможність висловленої обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_8 версії отримання ОСОБА_19 вказаної травми голови внаслідок завдання йому ОСОБА_5 , ОСОБА_21 та іншими чисельних ударів в область обличчя, а також про неспроможність показань ОСОБА_3 про те, що він ОСОБА_19 жодного удару не наносив.
		41.Такі показання обвинуваченого ОСОБА_3 суд пов`язує з обраним ним способом захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а показання ОСОБА_8 суд пов`язує з його бажанням відвести від обвинуваченого ОСОБА_3 , як односельчанина та друга, підозру у вчиненому злочині. Враховуючи, що з ОСОБА_5 у ОСОБА_8 відсутні будь-які дружні стосунки як з мешканцем іншого села та у день події він опинився у нього випадково, то останньому байдужа подальша доля ОСОБА_5 . 
		42.Відповідно до даних висновків судово-психіатричних експертиз №134 від 17.03.2020 (т. 2 а.п. 164  171), № 126 від 12.03.2020 (т.2 а.п. 172  179), № 125 від 12.03.2020 (т. 2 а.п. 180  187), № 133 від 17.03.2020 (т. 2 а.п. 188  195), № 132 від 17.03.2020 (т.2 а.п. 196  204), відповідно ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в період часу, що стосується вчинених кримінальних правопорушень, на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший, у тому числі і тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності не страждали. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходилися у стані простого (непатологічного) алкогольного сп`яніння, при цьому їх дії не були обумовлені маяченням, обманами сприйняття, афективними розладами та кількісно порушеною свідомістю, тому вони, а також ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за своїм психічним станом були здатні повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 також не страждають на хронічне психічне захворювання, недоумство або інший хворобливий стан психіки, за своїм психічним станом здатні усвідомлювати свої дії та керувати ними, можуть приймати участь у слідчих діях та предстати перед судом. ОСОБА_3 виявляє клінічні ознаки «Розладів психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів з синдромом залежності», (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F11.2 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), які за глибиною та ступенем виразності не позбавляють його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребують. Тому, суд вважає ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 осудними та такими, що підлягають кримінальній відповідальності.
		43.Отже, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності всі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 поза розумним сумнівом у вчинені ними кримінальних правопорушень, та суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК як легке тілесне ушкодження, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а дії ОСОБА_3  за ч. 2 ст. 121 КК як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
		 
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особам і визнане судом недоведеним
		44.Окрім вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що наведені у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, стороною обвинувачення дії обвинуваченого ОСОБА_3 додатково кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК як легке тілесне ушкодження, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також усім обвинуваченим також висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК, а саме у незаконному позбавленні волі людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, за таких обставин.
		45.Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 також обвинувачуються в тому, що 05.02.2020 близько 18:00 години, більш точний час не встановлено, вони, знаходячись у будинку АДРЕСА_4 , де вживали алкогольні напої, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_19 , вступили між собою у кримінально протиправну змову, спрямовану на незаконне позбавлення волі ОСОБА_19 .
		У подальшому вказані особи, реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, діючи спільно та за попередньою змовою, пересуваючись на автомобілі марки ВАЗ 2101 д/н Ф3924ОД під керуванням ОСОБА_6 , вжили заходів до розшуку ОСОБА_19 , за результатами яких, побачивши останнього по АДРЕСА_4 , та застосувавши до нього фізичне насилля, яке виразилося у завданні ударів руками та ногами по тілу, голові та кінцівкам ОСОБА_19 , насильно, проти його волі помістили у зазначений вище автомобіль.
		Позбавивши волі ОСОБА_19 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 привезли його до домоволодіння АДРЕСА_4 за місцем проживання ОСОБА_5 , де, незаконно утримуючи позбавленого волі ОСОБА_19 , на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 умисно протягом тривалого часу (приблизно з 19:00 до 23:00 години) наносили ОСОБА_19 чисельні удари ногами та руками по обличчю, тулубу та іншим частинам тіла.
		У результаті зазначених умисних дій потерпілому ОСОБА_19 були спричиненні зазначені у п. 1 вироку легкі тілесні ушкодження окрім як ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , також і ОСОБА_3 , а також зазначені у п. 2 вироку тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_3 , від якого настала смерть ОСОБА_19 .
		46.Підтримуючи вказане висунуте обвинувачення, прокурор послався на ті ж самі докази, що були вже проаналізовані вище судом.
		47.Однак, дослідивши надані прокурором докази, а також допитавши обвинувачених та свідків обвинувачення, суд дійшов висновку що стороною обвинувачення не доведено, що вчинено наведене у п.п. 44  45 вироку кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 146 КК, в якому обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , а також не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 .
		48.Як визначено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст.62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її винуватість не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		49.Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, приписами ч. 3 ст. 373 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		50.За практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 є обов`язковою до застосування при розгляді справ як джерело права, саме на сторону обвинувачення покладається тягар доведення вини особи, а всі сумніви повинні тлумачитися на користь останньої. Згадана сторона зобов`язана надати суду докази, достатні для визнання обвинуваченого винуватим (рішення від 6 грудня 1988 року у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії», заява №10590/83).
		51.Відповідно до положень ст. 92 КПК у кримінальному провадженні обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення. Тобто, пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) КК, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.
		52.За змістом ст. 23, ч. 1 ст. 89 КПК суд вирішує питання достатності доказів на підставі їх безпосереднього дослідження, оцінюючи всі фактичні дані в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		53.Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
		54.Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
		55.При цьому обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		56.У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року).
		57.Також як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд (далі  ВС), стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
		З другого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді,  є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови ВС від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі №754/17019/17, від 16.09.2020 у справі №760/23459/17, від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 та ін.).
		58.Крім того, ВС у постанові від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 також зазначив, що суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.
		59.Отже, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		60.Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		61.Але суд, оцінивши кожний досліджений доказ, на які послався прокурор, а також показання обвинувачених відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність  з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вказані докази поза розумним сумнівом не підтверджують винуватість ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у висунутому обвинуваченні в частині незаконного позбавлення волі ОСОБА_19 та в частині завдання йому обвинуваченим ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень.
		62.Так, підставою для внесення 07.02.2020 відповідних відомостей до ЄРДР за №12020160150000218 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.146 КК стало те, що 07.02.2020 у черговій частині Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області зареєстровано доповідну слідчого СВ Ізмаїльського ВП про те, що ним в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020160150000213 від 07.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, виявлено факт незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_19 , що спричинило тяжкі наслідки (т. 2 а.п. 103).
		63.Вирішуючи питання про доведеність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК, суд виходить з того, що безпосереднім об`єктом цього злочину є особиста воля, під якою розуміється свобода вибору людиною місця свого перебування чи свобода переміщення.
		64.Суспільна небезпечність незаконного позбавлення волі або викрадення людини полягає в тому, що таке діяння посягає саме на недоторканість людини, яка охороняється і гарантується Конституцією, а якщо воно вчиняється за обтяжуючих обставин, то додатково ставить у небезпеку життя або здоров`я потерпілого.
		65.Об`єктивна сторона злочину за ст. 146 КК,  незаконне позбавлення волі  полягає в протиправному перешкоджанні людини вибирати за своєю волею місце перебування. Найнебезпечнішим видом незаконного позбавлення волі є викрадення людини, тобто протиправне таємне або відкрите захоплення і утримання потерпілого викрадачем. Викрадення може супроводжуватися фізичним або психічним (погрози) насильством. Дані діяння у вигляді викрадення та незаконного позбавлення волі є закінченими з моменту фактичного обмеження свободи переміщення потерпілого та до часу звільнення потерпілого.
		66.Але з показань усіх обвинувачених випливає, що потерпілий ОСОБА_19 добровільно сів в автомобіль, на якому вони поїхали в магазин, коли й зустріли його. При цьому жодного примусу та насильства щодо поміщення ОСОБА_19 в автомобіль обвинуваченими застосовано не було. Обвинувачені наполягли на тому, що потерпілий ОСОБА_19 з власної волі поїхав з ними спочатку до ОСОБА_22 , а потім до ОСОБА_5 додому, та, не зважаючи на конфлікт між ними та постійне його побиття, його примусово, проти його волі, ніхто не тримав, не позбавляв можливості вільно пересуватися та піти кудись на власний розсуд.
		67.Ці показання, а також показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що під час конфлікту між ОСОБА_19 та ОСОБА_5 вдома у свідка ОСОБА_22 , коли ОСОБА_5 наносив удари потерпілому, він допомагав потерпілому підвестися та казав аби ОСОБА_19 тікав городами, об`єктивно підтверджуються показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_22 , який також пояснював, що потерпілому ОСОБА_19 казали, хоча й не обвинувачений ОСОБА_3 , а обвинувачений ОСОБА_5 , йти від них городами. Однак ОСОБА_19 , не зважаючи на це, все одно пішов з обвинуваченими, зі слів свідка ОСОБА_22 , добровільно самостійно сів в автомобіль обвинувачених та поїхав разом з ними додому до ОСОБА_5 .
		68.Стороною обвинувачення також не надано жодних доказів того, що потерпілого ОСОБА_19 обвинувачені примусово, проти його волі утримували вдома у ОСОБА_5 . Зокрема, свідок ОСОБА_20 пояснила, що коли обвинувачені приїхали з ОСОБА_19 до неї додому, останній самостійно зайшов та самостійно зняв своє взуття. Також ані свідок ОСОБА_22 , ані свідок ОСОБА_20 , ані свідок ОСОБА_21 , а також жодний обвинувачений не пояснили, що до потерпілого застосовувалися якісь засоби, які би обмежували його рухи чи дії, наприклад, зв`язування рук та/або ніг, вони також не пояснили, що потерпілий ОСОБА_19 пересувався під контролем чи під примусом когось з обвинувачених. Також з вказаних та з будь-яких інших доказів не вбачається, що потерпілий ОСОБА_19 змушений був залишатися поряд з обвинуваченими через підкорення наказу когось з них, тобто під психологічним тиском.
		69.Одне лише побиття потерпілого ОСОБА_19 всіма обвинуваченими не може свідчити про те, що вони незаконно позбавили його волі шляхом протиправного перешкоджання потерпілому вибирати за своєю волею місце перебування. Жодних даних про те, що ОСОБА_19 незаконно позбавили волі, стороною обвинувачення не наведено та жодних доказів на підтвердження цього не надано, це обвинувачення сторони обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях, що не може бути підставою для ухвалення обвинувального вироку в цій частині. Усі сумніви щодо доведеності вини обвинувачених у висунутому обвинуваченні за ч. 3 ст. 146 КК у силу ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК мають бути витлумачені на їх користь. Тому стороною обвинувачення не доведено, що взагалі було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 146 КК. 
		70.Крім того, з досліджених доказів випливає те, що обвинувачений ОСОБА_3 завдав лише один єдиний удар потерпілому ОСОБА_19 табуреткою у голову, в результаті чого спричинив йому тяжке тілесне ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, яка знаходиться у прямому причинному зв`язку з його смертю. Жодний обвинувачений, жодний свідок не показав, що ОСОБА_3 завдавав потерпілому ОСОБА_19 будь-які інші удари під час побиття останнього іншими обвинуваченими. Ці дані не вбачаються також і з інших досліджених доказів, у тому числі з даних протоколів слідчих експериментів. Завдання обвинуваченим ОСОБА_3 одного удару потерпілому ОСОБА_19 табуреткою у голову, від якого останньому було завдане тяжке тілесне ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, яка знаходиться у прямому причинному зв`язку з його смертю, повністю охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 121 КК, за якою дії ОСОБА_3 і були кваліфіковані, та такі дії ОСОБА_3 не підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК. У зв`язку з цим дії обвинуваченого ОСОБА_3 , окрім як за ч. 2 ст. 121 КК, зайво були кваліфіковані стороною обвинувачення і за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК як умисне легке тілесне ушкодження, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		71.Отже, оцінивши кожний досліджений доказ, на які послався прокурор, відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність  з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про недоведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 поза розумним сумнівом у незаконному позбавленні волі ОСОБА_19 , вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК, у зв`язку з чим обвинувачені в силу положень ст. 17 КПК не зобов`язані доводити свою невинуватість і мають бути виправдані за цим обвинуваченням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку з тим, що не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 146 КК, в якому вони обвинувачуються. Також суд дійшов висновку про недоведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 поза розумним сумнівом і в умисному легкому тілесному ушкодженні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_3 в силу положень ст. 17 КПК не зобов`язаний доводити свою невинуватість і має бути виправданий і за цим обвинуваченням на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку з тим, що не доведено, що це кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 .
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		72.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_8 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
		73.Обставин, які відповідно до ст.66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд не вбачає.
		74.До обставин,які відповіднодо ст.67КК обтяжуютьпокарання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення особами, що перебувають у стані алкогольного сп`яніння, про що було зазначено в обвинувальному акті та що було доведено стороною обвинувачення під час судового розгляду, зокрема, показаннями самих обвинувачених, які визнали, що вживали алкоголь безпосередньо перед вчиненням кримінального правопорушення, а також що підтверджується показаннями свідків.
		75.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність інших обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинувачених та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинувачених.
		 
		Мотиви призначення покарання
		76. При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , суд у відповідності до ст.ст. 65  67, 68 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні одного з кримінальних правопорушень.
		77.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкцій статей обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вчинили умисний кримінальний проступок, а обвинувачений ОСОБА_3  умисний тяжкий злочин.
		78.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.
		79.Суд враховує те, що склад вчиненого ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, відноситься до кваліфікованого, тобто до складу злочину з обтяжуючою обставиною. І, хоча до наслідку у виді смерті ОСОБА_19 , вина обвинуваченого ОСОБА_3 характеризується необережністю, але цей невідворотний наслідок настав саме у зв`язку із завдання обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.
		80.Відповідно до ст. ст. 3 і 27 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		81.Згідно медичних довідок обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувають.
		82.Обвинувачені ОСОБА_3 (т. 3 а.п. 18) та ОСОБА_8 (т. 3 а.п. 1) за місцем проживання характеризуються позитивно.
		83.Обвинувачений ОСОБА_6 за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання посередньо, як особа, яка мала зауваження з боку громадськості селища (т. 2 а.п. 14, 15, 233).
		84.Обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується негативно, як особа, що ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, має емоційний, запальний характер (т. 3 а.п. 33).
		85.Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується негативно, за характером емоційний, запальний, веде аморальний спосіб життя (т. 3 а.п. 53).
		86. Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудові доповіді з інформацією про соціально-психологічні характеристики обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Досудова доповідь відносно ОСОБА_3 не складалась на підставі ч. 2 ч. 314-1 КПК, у зв`язку з тим, що він спочатку обвинувачувався у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, а згодом  тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, нижня межа санкції якого перевищує п`яти років позбавлення волі.
		87.Згідно зданими досудовихдоповідей, ризики вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як високі (т. 2 а.п. 56  63); ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як дуже високий (т. 2 а.п. 47  54); ризик вчинення ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий (т. 2 а.п. 66  71); ризик вчинення ОСОБА_8 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній (т. 2 а.п. 37  46).
		88.З урахуванням вказаних обставин, а саме відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутності обставин, що пом`якшують його покарання, вчинення ним кримінального правопорушення, внаслідок якого настала смерть людини, у стані алкогольного сп`яніння, обстановки та причини вчинення злочину, його поведінки після вчинення злочину, способу вчинення злочину, а також вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій, на думку суду, виправлення та перевиховання обвинуваченого  ОСОБА_3 , а також попередження нових кримінальних правопорушень можливо тільки в умовах ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк ближче до верхньої межі санкції ч. 2 ст. 121 КК. Таке покарання повністю досягне мети його застосування. З урахуванням встановлених обставин суд не вбачає підстав для застосування положень як ст. 69 КК, так і ст. 75 КК, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
		89.Також з урахуванням вказаних обставин, а саме відомостей про осіб обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , відсутності обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення неповнолітнім, вчинення всіма обвинуваченими кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, характеру та ступеня участі кожного з них у вчиненому ними кримінальному правопорушенні, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог КК та передбачених ним санкцій виправлення та перевиховання обвинувачених можливе з призначенням їм покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК у виді громадських робіт: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у верхніх межах санкції, ОСОБА_4  ближче до верхньої межі, а ОСОБА_8  з урахуванням положень ч. 1 ст. 100 КК у середніх межах санкції.
		90.Разом з цим, враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, що відповідно до ст. 12 КК є кримінальним проступком, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, вчинене обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 05.02.2020, після чого інші кримінальні правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не вчинялись, від досудового розслідування або суду протягом дворічного строку давності усі обвинувачені не ухилялися, то строк давності за це кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, що встановлений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК (два роки), закінчився щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 05.02.2022. Що стосується обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , то цей дворічний строк давності, встановлений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК, а щодо неповнолітнього ОСОБА_8  п. 1 ч. 2 ст. 106 КК, відносно них переривався відповідно до ч. 3 ст. 49 КК, у зв`язку з вчиненням ними до його закінчення нових злочинів, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Тому, враховуючи, що ОСОБА_5 відповідно до вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.05.2021 вчинив 25.09.2020 злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК, то строк давності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, що встановлений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК (два роки), закінчився 25.09.2022. А враховуючи, що ОСОБА_8 відповідно до вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2021 вчинив 13.03.2021 злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК, то строк давності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, що встановлений п. 1 ч. 2 ст. 106 КК (два роки), закінчився 13.03.2023. Враховуючи, що відповідно до вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.05.2023 ОСОБА_8 вчинив 05.12.2022 нетяжкий злочин, передбачений ст. 128 КК, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років, то це відповідно до ч. 3 ст. 49 КК не перериває перебіг давності ОСОБА_8 .
		91.Отже, незважаючи на те, що цей строк давності щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 переривався відповідно до ч. 3 ст. 49 КК, у зв`язку з вчиненням ними інших кримінальних правопорушень, станом на день ухвалення вироку він минув щодо всіх обвинувачених, у зв`язку з чим обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у силу ч. 5 ст. 74 КК підлягають звільненню від покарання за це кримінальне правопорушення.
		92.У зв`язку з тим, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в силу ч. 5 ст. 74 КК підлягають звільненню від покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, за цим вироком, то суд не вбачає підстав для призначення їм покарань за сукупністю кримінальних правопорушень, згідно ч. 4 ст. 70 КК, за цим вироком та за вироками Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.05.2021, яким ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк п`ять років, та від 24.05.2023, яким ОСОБА_8 засуджений за ст. 128 КК із застосуванням положень ст. 71 КК до позбавлення волі на строк чотири роки та три місяці.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
		93.Судом встановлено, що усі обвинувачені, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , затримувалися та перебували під вартою у цьому кримінальному провадженні з 10.02.2020 до 07.07.2020, у зв`язку з тим, що ухвалами слідчого судді відносно них застосовувалися запобіжні заходи у виді тримання під вартою, строки яких продовжувалися у встановленому законом порядку.
		94.Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому  ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, з метою виконання вироку, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, ризик чого значно підвищується в умовах введеного в Україні воєнного стану, обвинуваченому  ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, для чого його слід взяти під варту в залі суду.
		У силу вимог ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув`язнення з 10.02.2020 до 07.07.2020 та з 22.01.2024 до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.
		95.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК. 
		Керуючись ст.ст. 369  371, 373  375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		1. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 визнати невинуватими по пред`явленому їм обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК, та виправдати їх за цим епізодом обвинувачення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку з тим, що не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються.
		2. ОСОБА_3 визнати невинуватим по пред`явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, та виправдати його за цим епізодом обвинувачення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку з тим, що не доведено, що це кримінальне правопорушення вчинене ним.
		3. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років. 
		4.Застосувати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду.
		5.Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту, а саме з 22.01.2024, зарахувати йому згідно ч. 5 ст. 72 КК строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 10.02.2020 до 07.07.2020 та з 22.01.2024 до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.
		6. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк сто вісімдесят годин і на підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнити його від цього покарання.
		7. ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин і на підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнити його від цього покарання.
		8.Не призначати ОСОБА_5 покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.05.2021, яким він засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк п`ять років, та виконувати вироки самостійно.
		9. ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин і на підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнити його від цього покарання.
		10. ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк сто годин і на підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнити його від цього покарання.
		11.Не призначати ОСОБА_8 покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.05.2023, яким він засуджений за ст. 128, ст. 71 КК до позбавлення волі на строк чотири роки три місяці, та виконувати вироки самостійно.
		12.З набранням вироком законної скасувати накладені на підставі ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.02.2020 арешти, та: 
		 автомобіль марки «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 ,  повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;
		 змиви на марлевий тампон з РБК, фрагмент килима з плями №1 з речовиною темно-бурого кольору, фрагмент з килима з плями №2 з речовиною темно-бурого кольору, змив речовини темно-бурого кольору на марлевий тампон з поверхні тумбочки, стілець (табуретку) блакитного кольору, скляну чашку,  знищити.
		13.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які перебувають під вартою,  у той самий строк з моменту вручення їм копії вироку.
		14.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		15.Вирок в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 підлягає негайному виконанню після його проголошення, доручити його виконання в цій частині прокурору та Ізмаїльському РВП ГУНП в Одеській області.
		16.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченим та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		17.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...