Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 455/16/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 22.01.2024. Зареєстровано: 22.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2024.
Дата набрання законної сили: 22.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/455/96/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141320000553

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 455/16/24
		Провадження № 1-кп/455/96/2024
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		       22 січня 2024 року                                                        м.Старий Самбір
		 
		Старосамбірський районний суд Львівської області 
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141320000553 від 23.11.2023 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Судилків Шепетівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, військовозобов`язаного, судимості не має, - 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
		за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,
		сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 , 22.11.2023 року, приблизно о 17:00 годині, перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця- Кросценко», під час перевірки документів для перетину державного кордону на виїзд з України, будучи зареєстрованим в системі «Шлях» не зміг підтвердити мету поїздки, відповідно до пункту 2-9 постанови Кабінету Міністрів України № 57 «Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України», однак достовірно знаючи, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово обмежено виїзд за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник відділу прикордонної служби, який перебував у форменому одязі із знаками розрізнення, умисно, розуміючи протиправність своїх дій, пропонував надати та надав начальнику 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) лейтенанту ОСОБА_5 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 100 доларів СІІІА однією купюрою (серії МВ 20369055 F), які були вкладені у паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_3 , що становить еквівалентно, станом на 22.11.2023 року, згідно даних «Національного банку України» 3 604,53 гривні за вчинення дій з використанням наданого їм службового становища, а саме безперешкодному перетині державного кордону України в напрямку Республіки Польща, від отримання яких ОСОБА_5 відмовився.
		Таким чином, ОСОБА_3 обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
		 
		Допитаний ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а саме у пропозиції надати та наданні неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з викоритання наданого їй службового становища, визнав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним обставинам в обвинувальному акті, та пояснив, що повністю погоджується із обставинами, викладеними в обвинувальному акті, та оголошеному прокурором. Додатково пояснив, що він мав перевезти товар, а прикордонники його не пропустили, тому він вирішив надати неправомірну вигоду прикордоннику - 100 доларів США, які поклав в паспорт. У вчиненому щиро кається.
		Обвинувачений ОСОБА_3 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів стосовно обставин справи та обмежити обсяг дослідження доказів.
		З врахуванням наведених показань, наданих у судовому засіданні обвинуваченим, та відсутності заперечень учасників судового провадження, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин події кримінального правопорушення (часу, місця, способу), вчиненого обвинуваченим, винуватості в цьому обвинуваченого, форми вини, мотиву, мети вчинення кримінального правопорушення, обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченого, оглядом матеріалів справи, які характеризують обвинуваченого, як особу та стосуються речових доказів по справі, та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження немає. При цьому судом роз`яснено, що у такому разі учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		За таких обставин, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушенняв при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.369 КК України, як пропозиція надати та наданні неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з викоритання наданого їй службового становища.
		Приймаючи таке рішення, суд керується критеріями доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених у висновках Європейського суду з прав людини, яких суд дійшов у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 6 грудня 1988 року). Так, у цих рішеннях зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь - яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, вказане кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, який з місця проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягався.
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3  відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3  відповідно до ст. 67 КК України, суд не знаходить.
		Аналізуючи вимоги ст.ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання, суд враховує чи відповідатиме покарання за своїм розміром та ступеню тяжкості вчинених злочинів, а також особу винного.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
		Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально - правові, відносно - визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, тобто при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання, визначенні «інших обставин справи», індивідуалізацію покарання - конкретизацію виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта, вказане повністю узгоджується з висновком викладеним у постанові ККС ВС від 13.10.2020 року по справі № 645/10158/14-к.
		А тому, при таких обставинах, суд вважає, що до обвинуваченого слід обрати міру покарання, передбачену санкцією ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу, що є тотожним позиції сторони обвинувачення, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень для реалізації принципу законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності не встановлено. 
		Накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 28.11.2023 року арешт на майно відповідно до ст.174 КПК України, слід скасувати.
		При вирішення питання щодо долі речових доказів, суд виходить з наступного.
		Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
		Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
		З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів у вигляді грошових коштів в сумі 100 доларів США однією купюрою з серійним номером - МВ 20369055 F, які згідно акту прийому - передачі майна на зберігання від 29.11.2023 року в одному цінному конверті білого кольору з надписом «ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області» з підписами понятих, слідчого і спеціаліста, знаходяться в керівника Департаменту каси ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_6 , - на підставі ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави.
		Питання інших речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме: CD-R диск, який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_7 - повернути власнику.
		Витрат на залучення експерта немає. Цивільний позов не заявлено.
		Запобіжний захід ОСОБА_3  не обирався.
		Керуючись ст.100, 174, 349, 368-371, 373-376, 468-470, 475 КПК України суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
		Скасувати арешт накладений згідно ухвали Старосамбірського районного суду Львівської області від 28.11.2023 року на грошові кошти в сумі 100 доларів США однією купюрою з серійним номером MB 20369055 F та на паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хмельницької області, власником та користувачем яких є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 .
		Речові докази, а саме:
		грошові кошти в сумі 100 доларів США однією купюрою з серійним номером - МВ 20369055 F, які згідно акту прийому - передачі майна на зберігання від 29.11.2023 року в одному цінному конверті білого кольору з надписом «ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області» з підписами понятих, слідчого і спеціаліста, знаходяться в керівника Департаменту каси ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_6 - в порядку спеціальної конфіскації конфіскувати у власність держави.
		-CD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12023141320000553 - залишити при матеріалах кримінального провадження №12023141320000553;
		-паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернути власнику ОСОБА_8 .
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд протягом 30 днів з часу його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається  учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...