Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 401/801/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 22.01.2024. Зареєстровано: 22.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2024.
Дата набрання законної сили: 12.08.2024
Результат оскарження 12.08.2024 Кропивницький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/401/655/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		12.12.2023 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 401/801/23
		Провадження №2/401/655/23
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		12 грудня 2023 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Герко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживачів, - 
		ВСТАНОВИВ:
		13 березня 2023 року представник позивача адвокат Сап`янова Ю.В. звернулась до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 1799 грн. 24 коп., грошові кошти у розмірі 124 грн. 80 коп. за відсотками, грошові кошти у розмірі 749 грн. 58 коп. за інфляційними витратами та 100 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» . 20 листопада 2020 року о 17 год. 30 хв. на банківську карту позивачки № НОМЕР_1 були зараховані кошти по оплаті листів непрацездатності від фонду соціального страхування України у розмірі 1799 грн. 24 коп. Вказані грошові кошти були автоматично списані з її рахунку відповідачем чотирма транзакціями: 20 листопада 2020 року у сумі 680 грн. 55 коп.; 26 листопада 2020 року у сумі 757 грн. 50 коп.; 30 листопада 2020 року у сумі 355 грн. 00 коп.; 26 грудня 2020 року у сумі 06 грн. 19 коп. 
		Позивач вважає, що списання коштів відбулося без жодних на те правових підстав, оскільки виконавчого провадження за рішенням суду чи за нотаріальним написом , згідно якого було б встановлено її заборгованість перед банком немає. АТ КБ «Приватбанк» звертався до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості, проте не довів належними доказами наявності кредитних правовідносин між сторонами та заборгованості по ним, в зв`язку з чим рішенням Світловодського міськрайонного суду від 05 квітня 2022 року у справі № 401/2229/21 у задоволенні позовних вимог банку було відмовлено. Позивач зверталася до відповідача з вимогою повернути списані кошти на її банківську картку, проте її вимога задоволена не була, тому вона і звертається до суду за захистом порушених прав. З посиланням на ст.ст. 1212, 1214 ЦК України просить стягнути з відповідача на її користь суму безпідставно списаних коштів, а також 3 % річних у сумі 124 грн. 80 коп. та інфляційні втрати у сумі 749 грн. 58 коп. Крім того зазначає, що протиправною поведінкою відповідача їй спричинено моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, оскільки списані кошти були потрібні на оплату ліків. Під час лікування і подальшої реабілітації позивач, знаходячись у важкому стані, вимушена була шукати матеріальної підтримки у інших людей для оплати вартості необхідних ліків, вона знаходилась у емоційному потрясінні і відчуття розпачу призвело до погіршення стану її здоров`я. (а.с. 1-4)
		Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 березня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження по справі, призначено судове засідання з викликом сторін. (а.с.27-28)
		13 квітня 2023 року на адресу суду від представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» адвоката Кирдана А.В. надійшов відзив на позовну заяву, який заперечує проти задоволення позову з огляду на наступне. Позивач ОСОБА_1 , підписавши заяву б/н від 13.09.2013 року приєдналася до одного змішаного договору банківського обслуговування, який містить елементи різних договорів та передбачає можливість надання клієнту різних послуг на підставі конкретного розділу Умов та Правил. У даному випадку Позивач отримала дві різні послуги - «Карта для виплат» та «Кредитна карта» - на підставі однієї і тієї ж заяви про приєднання до умов та правил банківських послуг, а згідно з п. 26.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Таким чином, у зв`язку з порушенням своїх зобов`язань в 2020 році по кредитній карті у Позивача виникла заборгованість, що і стало підставою для банка проводити списання коштів з карткового рахунку на погашення відповідної заборгованості. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди представник відповідача також вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не надано відповідних доказів щодо наявності такої шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань. (а.с.39-42)
		20 квітня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 . Сап`янової Ю.В. надійшла відповідь на відзив, де, посилаючись на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2022 року по справі № 401/2229/21, зазначає щодо відсутності підстав вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «Приватбанк» дотримано вимоги, передбачені частиною 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. (а.с.45-47)
		Позивач ОСОБА_1 та її представник Сап`янова Ю.В. в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання. 
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, від представника відповідача адвоката А.В.Кирдан надійшла заява про проведення судового засідання без його участі, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі. (а.с.42)
		Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Як вбачається з копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 07 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності, строк дії пенсійного посвідчення до 01 серпня 2021 року. 
		Згідно виписки та інформації за рахунками, роздрукованої з особистого електронного кабінету позивача у «Приват - 24» 20 листопада 2020 року на картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 ( картка для виплат) було зараховано 1799 грн. 24 коп. ( Svitlovodske UDKSU). Дані кошти були відраховані банком : 20 листопада 2020 року - 680 грн. 55 коп. як автоматичне погашення заборгованості 41**22; 26 листопада 2020 року - 757 грн. 50 коп. як обов`язковий платіж за карткою НОМЕР_3 ; 30 листопада 2020 року 355 грн. 00 коп. з комісією 5 грн. 00 коп. як переказ зі своєї картки; 26 грудня 2020 року - 6 грн. 19 коп. як обов`язковий платіж за карткою НОМЕР_3 . (а.с. 9-10) 
		Як вбачається з рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2022 року, яке набрало законної сили 08 червня 2022 року, у листопаді 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1  заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 вересня 2013 року у розмірі 18 298 грн. 75 коп. У даній справі судом встановлено, що надана позивачем анкета-заява про приєднання до Умов і правил не містить даних, якою послугою мав намір скористатись позичальник та яку картку просив оформити на своє ім`я, не містить бажаний кредитний ліміт, а також який саме вид платіжної картки банк видав відповідачу відповідно до його заяви, її номеру, строку дії та розмір встановленого кредитного ліміту; не містить істотних умов договору (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період та інше).
		Згідно анкети - заяви від 13 вересня 2013 року  ОСОБА_1  приєдналася до Умов та Правил надання банком послуг в ПриватБанку. З вказаної анкети не вбачається розмір бажаного або встановленого кредитного ліміту, номер карткового рахунку та вид карткового рахунку, який наданий відповідачу.
		Згідно розрахунку, наданого позивачем, станом на 12 липня 2021 року відповідачем погашено заборгованість за тілом кредиту - 25 947,60 грн.; погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту - 327,09 грн.; погашено заборгованість по нарахованим відсоткам в сумі 556,45 грн.; погашена заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 458,48 грн.; при цьому, заборгованість за тілом кредиту складає 14 798,32 грн., заборгованість за простроченими відсотками складає 3500,43 грн.
		З довідки, наданої представником позивача вбачається, що відповідачу у зв`язку з підписанням кредитного договору б/н було надано кредитні картки: № НОМЕР_4 (13.09.13 - 06.17), НОМЕР_5 (07.12.2016 - 12.20), НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ), НОМЕР_8 (08.02.2018-10.21), НОМЕР_9 ( НОМЕР_10 ). Довідка не містить посилання на вид кредитної картки, наданих відповідачу.
		Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13 вересня 2013 року, посилався на Витяг з Тарифів Банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.
		При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
		Також судом було встановлено відсутність підстав вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ "ПриватБанк" дотримано вимоги, передбачені ч.2 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
		З огляду на те, що з письмових доказів, наданих позивачем, неможливо визначити розмір кредитного ліміту, встановленого на картку, суд зазначив про неможливість визначення розміру заборгованості за договором, оскільки його розрахунок виходить безпосередньо з розміру наданого банком кредиту.
		Доводи позивача про те, що підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що Умови і правила є складовою частиною укладеного ним і банком договору про надання банківських послуг, не було взято судом до уваги, оскільки наданий позивачем примірник Умов і правил не підписано відповідачем. З огляду на викладене, суд, враховуючи, що відповідачем сплачено банку 25947,60 грн., що підтверджується розрахунком, наданим позивачем, розмір максимального кредитного ліміту, встановленого на картковий рахунок відповідача в сумі 18000 грн., відсутність доказів про надання позивачем більшої суми грошових коштів, ніж відповідачем було внесено на рахунок банку, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. 
		Крім того, здійснюючи нарахування відсотків за кредитним договором позивачем у різний період часу застосовувалась різна процентна ставка, в тому числі і різна підвищена процентна ставка на прострочену заборгованість.
		Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" - у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
		За змістом ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" - банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
		Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", від 22 вересня 2011 року № 3795-VI, ч. 1-4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України викладена в наступній редакції: "Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною".
		Виходячи з аналізу ст. ст. 5, 627, 629, 653 ЦК України суд дійшов висновку про те, що якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року № 661-VI.
		Отже, враховуючи, що рішення банку щодо збільшення процентної ставки за кредитом в односторонньому порядку прийняті після набрання чинності вищевказаним Законом, такі дії банку є неправомірними (суд ураховує правову позицію Верховного Суду України в постанові від 26.09.2012, справа № 6-89цс12).
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. (а.с. 14-17)
		24 січня 2023 року ОСОБА_1 направила до АТ КБ «Приватбанк» претензію з пропозицією повернення списаних коштів з її банківського рахунку як таких, що були безпідставно списані банком, проте її вимога була залишена без відповідного реагування. (а.с. 11, 12, 13)
		Вирішуючи позов по суті, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до ч. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
		Згідно вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що позивач є клієнтом АТ КБ «Приватбанк». 
		Ч.ч. 1-3 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
		Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Згідно положень ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Відповідно до пункту 1.38 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом, або згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб (пункт 26.1 статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів»).
		Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
		Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг (пункт 6.1 Інструкції).
		Згідно з пунктом 6.4 Інструкції договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема: умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання; номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання; назву отримувача; номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника; перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).
		Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання (пункт 6.5 Інструкції).
		Таким чином, вказується конкретний рахунок у договорі з банком як такий, з якого може здійснюватися договірне списання при настанні обумовлених обставин. У решті всіх випадків списання коштів без відома клієнта є незаконним. Однак, такого договору суду сторонами не надано.
		Ч. 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Оскільки рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2022 року встановлено безпідставність вимог АТ КБ «Приватбанк» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 13 вересня 2013 року , в тому числі з огляду на недоведеність того, що кредитний договір на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, відповідачем не доведено в межах розгляду і даної справи правомірність списання коштів в загальній сумі 1799 грн. 24 коп. з картки для виплат ОСОБА_1 № НОМЕР_1 як обов`язкових платежів за карткою НОМЕР_3 , яка відкрита як кредитна за кредитним договором б/н від 13 вересня 2013 року. 
		Відповідачем не надано жодних доказів про наявність між сторонами іншого чинного договору, за умовами якого передбачено погоджене сторонами право банку здійснювати договірне списання грошових коштів зі всіх рахунків позивачки в банку в будь-яких валютах, реквізити яких банк визначить самостійно, в сумах, необхідних для виконання грошових зобов`язань клієнта перед банком.
		В силу дії ст.ст. 317, 319, 321, 1066 ЦК України виключне право розпорядження власними коштами належить позивачеві як власникові коштів, а втручання банку у таке право може відбуватися тільки при наявності відповідної правової підстави, якою може бути договорі, закон, судове рішення. 
		Таким чином, будь - яких правових підстав для автоматичного списання банком належних позивачеві власних коштів, отриманих нею як оплата листів непрацездатності від Фонду соціального страхування України, в ході судового розгляду не встановлено, відповідно з підстав ст. ст.ст. 1212, 1214, 536 ЦК України, безпідставно списані кошті підлягають поверненню позивачеві, з урахуванням 3% річних у сумі 124 грн. 80 коп. та інфляційних втрат у сумі 749 грн. 58 коп. , розмір яких наведений позивачем у відповідних розрахунках і які відповідачем не спростовано. (а.с. 23, 24)
		Вирішуючи позовну вимогу в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке. 
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до ч.ч . 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Звертаючись до суду з позовом, позивач не довела суду завдання їй моральної шкоди внаслідок безпідставного списання коштів з її рахунку.
		Представлена суду медична документація про хворобу позивачки стосується її лікування в зв`язку з дорожньо - транспортною пригодою, у яку позивач потрапила 15 квітня 2020 року , та з неї не вбачається наявності причинно - наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивачки та неправомірними діями банку щодо неї. (а.с. 18, 19, 20, 21, 22)
		Стягнення судом з АТ КБ «Приватбанк» на користь позивачки списаних грошових коштів в повному обсязі відновлює її права та з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат є достатньою сатисфакцією для позивачки, а тому у задоволені позовної вимоги про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
		З підстав ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір за позовною вимогою про відшкодування безпідставно списаних коштів. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживачі задовольнити частково. 
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно утримані грошові кошти у розмірі 1799 грн. 24 коп., 3 % річних у розмірі 124 грн. 80 грн., інфляційні втрати у розмірі 749 грн. 58 коп., а всього - 2673 грн. 62 коп. 
		В задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»  на користь держави судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
		Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повне судове рішення буде складено 18 грудня 2023 року.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
		 
		Відомості про сторін:
		-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
		-відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
		 
		Суддя Світловодського міськрайонного суду
		Кіровоградської області          Н.Л. Волошина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...