Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 198/26/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 22.01.2024. Зареєстровано: 22.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/0198/10/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022130000000263

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 198/26/23 
		                       Провадження № 1-кп/0198/10/24
		22.01.2024
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		   22 січня 2024 року Юр"ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судовим засіданням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката-захисника ОСОБА_4 , розглянувши в порядку спеціального провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Юр"ївка Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 22022130000000263 від 04.07.2022 року за обвинуваченням
		    ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Макарове, Станично-Луганського району, Луганська область, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , одруженої, з вищою освітою, раніше не судима, документ що посвідчує особу: паспорт громадянина України документ № НОМЕР_1 , орган, що видав 4457, виданий 25.03.2019 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, 
		 
		                           В С Т А Н О В И В:
		 
		   Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна владав Україніздійснюється назасадах їїподілу назаконодавчу,виконавчу тасудову;Органи законодавчої,виконавчої тасудової владиздійснюють своїповноваження увстановлених цієюКонституцією межахі відповідно до законів України.
		   Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; На території України не допускається розташування іноземних військових баз; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		   Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їмКонституцією України, цим та іншими законами України.
		   Частиною 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на нихКонституцієюта законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом.
		   24.02.2022 року Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
		   Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№ 64/2022"Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		   Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
		   Указом Президента України від 14 березня 2022 року№ 133/2022«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. 
		   Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 року № 341/2022 (затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022 року). 
		   Указом Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022 (затверджено Законом України № 2500-IX від 15.08.2022), воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб,  до 21 листопада 2022 року. Указом Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022 № 757/2022 (затверджено Законом України № 2738-IX від 16.11.2022) воєнний стан продовжено до 19.02.2023 року.
		   У зв`язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, в період з 24.02.2022 року по 26.02.2022 року (більш точний часу встановити не виявилось можливим) окупаційними військами Російської Федерації та представниками так званої «ЛНР» захоплено (окуповано) смт Станиця Луганська Щастинського району Луганської області. 
		       В результаті ведення агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, яку розпочато 24.02.2022 року, смт Станиця  Луганська Луганської області з лютого 2022 року захоплено збройними силами Російської Федерації та підконтрольними їй незаконними збройними формуваннями так званої ЛНР. На підтвердження контролю над вказаною територіальною громадою, на будівлі Станично  Луганської селищної ради Луганської області, розташованої за адресою: вул. Центральна, буд. 25, смт. Станиця  Луганська Луганської області незаконними збройними формуваннями встановлено прапор так званої ЛНР.
		       На окупованій території смт Станиця Луганська Щастинського району Луганської області незаконними збройними формуваннями так званої ЛНР, підконтрольними державі  агресору РФ, у травні 2022 року організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, зокрема так званого Государственного учреждения Станции по борьбе с болезнями животных Станично-Луганского района» (мовою оригінала).
		   У відповідності до Закону так званої «ЛНР» «О системе исполнительных органов государственной власти Луганской Народной Республики» (надалі Закон) визначено систему виконавчих органiв державної влади та основні повноваження державної влади т.зв. «ЛНР».
		   Згідно статті 8 вказаного т.зв. «Закону» виконавчий орган державної влади т.зв. «Луганської народної республiки» користується правами юридичної особи, має печатку з зображенням т.зв. « Державного герба» «Луганської народної республiки» i своїм найменуванням, а також відповідні бюджетні та інші рахунки, відкриті в встановленому законодавством порядку.
		   Права юридичної особи можуть бути також надані державним органам, які входять в структуру виконавчого органу державної влади т.зв. «Луганської народної республiки».
		   Так, відповідно до п. 5 ст. 9 т.зв. «Закону» до системи виконавчих органів державної влади т.зв. «ЛНР» входять служби т.зв. «ЛНР».
		   Згідно статті 12 Закону визначено, що служба ЛНР - виконавчий орган державної влади ЛНР, виконуючий функції по контролю i нагляду, а також спеціальної функції у встановленій сфері діяльності.
		   Відповідно до ст. 13 Закону виконавчі органи державної влади Луганської народної республіки можуть сворювати свої територіальні органи. Територіальні органи створюються для реалізації компетенції відповідного виконавчого органу державної влади Луганської народної республіки на даній території або для виконання повноважень з окремим направленням його діяльності.
		   27.05.2022 року т.зв. «Министерством юстиции Луганской народной республики» зареєстровано «Государственное учреждения Луганской Народной Республики «Станцию по борьбе с болезнями животных Станично Луганского района», де зазначено, що «учредителем юридического лица является правительство Луганской народной республики».
		   Відповідно до «Свидетельства о государственной регистрации юридического лица Государственное учреждение, Луганской народной республики «Станции по борьбе с болезнями животных Станично-Луганского района» (мовою оригіналу) фактично розташоване за адресою: т.зв. «ЛНР», смт Станиця Луганська, вул. Горького, буд. 117а.
		   Відповідно до вищезазначеного свідоцтва установа є юридичною особою, має свою печатку з зображенням Державного герба т.зв. «ЛНР», зі своїм найменуванням i кодом, іншими печатками, штампами i бланками встановленого зразка, рахунками, відкритими згідно із законодавством т.зв. «Луганської народної республіки» .
		   Викладене свідчить, що «Станция по борьбе с болезнями животных Станично-Луганського района» є структурним підрозділом (складовою частиною) органу державної влади т.зв. «ЛНР» з особливим статусом «Государственное учреждение ЛНР», а отже зайняття посад в вказаному структурному підрозділі є фактичним зайняттям посади в органі влади створеному на тимчасово окупованій території.
		   31.05.2022 року громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області в смт Станиця Луганська, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася 24.02.2022 року повномасштабним російським вторгненням на територію України, достовірно знаючи про незаконність дій співучасників збройних формувань так званої «ЛНР» та окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованій території Луганської області, діючи з єдиним злочинним умислом з мотивів заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, з метою зміни меж території України та поширення на неї впливу РФ, перешкоджання євроінтеграційному курсу розвитку України, встановлення контролю РФ над політичними та економічними процесами в Україні, маючи умисел на зайняття посади, пов`язаної з виконанням адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території в смт. Станиця Луганська, Луганської області, надала свою добровільну згоду на призначення її на посаду "заступника начальника-лікаря ветеринарної медицини Державної установи "ЛНР" Станції по боротьбі з хворобами тварин Станично-Луганського району".
		   Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_5 , з початку 31.05.2022 року, будучи громадянкою України, перебуваючи на території смт. Станиця Луганська Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної влади держави-агресора Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань т.з.в. "ЛНР", приступила до виконання обов"язків "заступника начальника-лікаря ветеринарної медицини Державної установи "ЛНР" Станції по боротьбі з хворобами тварин Станично-Луганського району", тобто зайняла посаду пов"язану з виконанням адміністративно-господарської функції у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупаційній території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора- в т.з.в. "Державній службі ветеринарної медицини Луганської Народжної Республіки", що діє на території Станично-Луганської селищної громади Луганської області.
		   Таким чином, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме: добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. 
		   Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 7 КПК України основними засадами судочинства в Україні є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом, повага до людської гідності.
		   Ухвалою Юр"ївського районного суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 ч. 5 ст. 111-1 КК України визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні, відповідно до ч.3 ст. 323 КПК України за відсутності обвинуваченої. Отже, судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 (in absentia), яка показань суду не надавала та з клопотаннями на адресу суду не зверталася.
		   Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		   Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст. 323 КПК України), суд зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		   Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Дніпропетровській області.
		   Повістки провиклики обвинуваченоїв судовізасідання здійснювалисяу засобахмасової інформаціїзагальнодержавної сферирозповсюдження,а самеу газеті«Урядовий кур`єр»та навеб-сайті Юр" ІНФОРМАЦІЯ_2  ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		   Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від реалізації свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а також про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності. В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 , від правосуддя, суд розцінює як реалізацію останньої її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), що є однією з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		   Захисник ОСОБА_6 у судовомузасіданні зазначив,що немав можливостізв`язатисяз обвинуваченоюі з`ясуватиу неїправову позиціющодо пред`явленогообвинувачення.Водночас,захисник належнимчином приймавактивну участьу реалізаціїправа назахист обвинуваченої ОСОБА_5  підчас судовогорозгляду тависловив своюпозицію зприводу недоведеностівини останньоїу даномукримінальному провадженні.Так,захисник зазначив,що обвинувачення,висунуте ОСОБА_5 ,не знайшлосвого підтвердженняв ходісудового розгляду,а кримінальнепровадження стосовнонеї підлягаєзакриттю зап.3ч.Іст.284КК України,у зв`язкуіз невстановленням достатніхдоказів длядоведення винуватостіособи всуді івичерпання можливостіїх отримати;всі докази,надані стороноюобвинувачення,просить визнатинедопустимими напідставі ст.ст.87,89КПК України,з наступнихпідстав:стороною обвинуваченяне доведено,що відносно ОСОБА_5 з бокуокупаційної владине булозастосовано фізичногота моральногонасилля іщо вона, самез власноїволі ісвого особистогобажання,залишилася наокупованій території,адже станицяЛуганська,була окупованав першіж днівійни. Обвинуваченнямне доведено,що вонадійсно зайнялату посаду,про якувказано стороноюобвинувачення.Крім того,захист нерозуміє,як ОСОБА_5 ,могла виїхатиз окупованоїтериторії,і якїй взагалі можнабуло жити на окупованій території, годувати свою сім"ю, дітей і просто існувати, коли б вона там не працювала. Також вказав, що на його особисту думку, фотогорафії, на яких зображена ОСОБА_5 , які надані стороною обвинувачення, як доказ і наявні в матеріалах справи, він ставить під сумнів, вони могли бути просто змонтовані, щоб звинувати його підзахисному у тому, чого остання, можливо і не робила. Крім того, СD диски, які долучені до матеріалів справи і переглянуті у судовому засіданні, він не вважає допустимими доказами, так як відносно їх достовірності не проведено відповідні експертизи. Щодо свідчень свідків, допитаних у судовому засіданні, та які за протоколами впізнання впізнали саме ОСОБА_5 йому особисто, не зрозуміло, за якими саме ознаками дані свідки її впізнали. З огляду на те, що винуватість його підзахисної у добровільному зайнятті посади в органі окупаційної влади не доведена, прохав винести виправдовувальний вирок щодо ОСОБА_5 .
		   Дослідивши в судовому засіданні надані докази, заслухавши доводи сторони обвинувачення та захисту, суд приходить до наступного:
		   Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		   Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		   Винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні умисних дій встановлених обставинах підтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами.
		   Так, допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_7 пояснила, що до 24.02.2022 року ОСОБА_5 працювала в ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області на посаді завідувача Станично-Луганської дільниці ветеринарної медицини  лікаря ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області. Її особисто вона знає у зв"язку з виконананням своїх професійних обов"язків,- бо працювала в ГУ Держспоживслужбі в Луганській області на посаді головного бухгалтера - начальника управління економіки та бухгалтерського обліку. І, у зв"язку з виконанням своїх професійних обов"язків, здійснювала аудит в управлінні де на той час, працювала ОСОБА_5 . Остання залишилась на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме у смт. Станиця Луганська Щастинського району, де, в подальшому, як вона дізналася від колеги, ОСОБА_8 , у травні 2022 року добровільно, за пропозицією представників т.зв. «Державної служби ветеринарної медицини ЛНР», була призначена на посаду заступника начальника - лікаря ветеринарної медицини Державної установи «ЛНР» «Станції по боротьбі з хворобами тварин Станично-Луганського району» т.зв. «Державної служби ветеринарної медицини Луганської народної республіки». Вона, ОСОБА_5 , займала посаду держслужбовця окупаційної адміністрації РФ та т.зв. «ЛНР» (а саме: заступник начальника - лікар ветеринарної медицини Державної установи «ЛНР» «Станції по боротьбі з хворобами тварин Станично-Луганського району»), розпочала та здійснювала співпрацю з державою агресором та структурами РФ, які здійснюють організацію управління окупованою територією Щастинського району Луганської області, виконуючи при цьому певні адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі функції. 
		   Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_9 , пояснила, що до початку військової агресії Російської Федерації проти України до 24.02.2022 року та потеперешній час вона працює в ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області на посаді головного спеціаліста. До кола її повноважень входить управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпроспоживслужбі в Луганській області. Їй відомо що ОСОБА_5 , 24.02.2022 року працювала в ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області на посаді завідувача Станично-Луганської дільниці ветеринарної медицини - лікаря ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області, у періоди роботи вони неодноразово зустрічались на спільних робочих нарадах. ОСОБА_5 , залишилась на тимчасово окупованій території Луганської області а саме у смт. Станиця-Луганська, де в подальшому, як вона дізналася від колег, добровільно, підтримала їх погляди шляхом підтримки рішень окупаційної влади РФ та т.зв. «ЛНР» за пропозицією представників т.зв. «Державної служби ветеринарної медицини» була призначена на посаду начальника - лікаря ветеринарної медицини Державного закладу «ЛНР» Станції по боротьбі з хворобами тварин Станично-Луганського району т.зв. «Державної служби ветеринарної медицини Луганської народної республіки», «Міністерства сільського хазяйства та продовольства ЛНР». ОСОБА_5 по теперішній час добровільно продовжує займати посаду начальника - головного лікаря Станції по боротьбі з хворобами тварин Станично - Луганського району т.зв. «ЛНР», виконуючи при цьому пов`язані з цим адміністративно-господарчі функції державного службовця вказаного незаконно створеного окупаційною адміністрацією РФ органу влади на тимчасово окупованій території Луганської області. 
		   Рапортом старшого оперуповноваженого 6 відділу ГВ ЗНД 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях капітана ОСОБА_10 про отримання інформації щодо колабораційних дій з боку громадянки України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, окупаційною адміністрацією смт. Станиця Луганська у травні 2022 року в т.зв "Міністерстві юстиції ЛНР" було зареєстровано Державну установу ЛНР "Станція по боротьбі з хворими тваринами Станично-Луганського району, яка з вказаного періоду часу розпочала фукціонування на тимчасово окупованій території Луганської області. Де ОСОБА_5 в період з 24.02.2022 року перебувала на території смт. Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, звідки, під час окупації росіійськими військами вказаного району, не виїжджала. З 01.05.2022 року, ОСОБА_5 надала добровільну згоду органам влади ЛНР та зайняла посаду заступника начальника-лікаря ветеринарної медицини Державної установи ЛНР "Станції по боротьбі з хворобами тварин Станично-Луганського району, і працювала в якості державного службовця незаконно створеного органу влади т.зв ЛНР і виконує певні адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі функції на посаді заступника начальника-лікаря ветеринарної медицини Державної установи ЛНР "Станції по боротьбі з хворобами тварин Станично-Луганського району", таким чином співпрацюючи з державою агресором та сприяючи організації роботи окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованій території Луганської області. Доказом причетності громадянки України ОСОБА_5 до калабораційної діяльності на тимчасово окупованій територції Луганської області є копії документальних матеріалів щодо фукціонування Державної устнови ЛНР "Станції по боротьбі з хворобами тварин Станично- Луганського району" та офіційного добровільного зарахування її до вказаного органу влади ЛНР (т.1 а.с.№4-5).
		   Протоколом огляду від 11.07.2022 року, яким оглянуто опубліковані в мережі Інтернет, а саме офіційного сайту «Луганський інформаційний центр» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 на якій розміщено статтю з назвою (мовою оригіналу): «ГСВМ открыла в освобожденных районах ЛНР еще 6 станций по борьбе с болезнями животных». З огляду встановлено відомості, що т.зв. «Державна служба ветеринарної медицини Луганської народної республіки» розпочала діяльність на тимчасово окупованій території смт. Станиця Луганська Щастинського району Луганської області за адресою: смт. Станиця Луганська, вул. Горького, буд. 117а. Крім цього, у ході проведення огляду встановлено, що ОСОБА_5 зображена на загальному фотознімку працівників т.зв. «ГУ ЛНР СББЖ Станично-Луганського району» «Державної служби ветеренарної медицини ЛНР». Вказане загальне фото зроблено біля адміністративної будівлі, на якій встановлений прапор т.зв. «ЛНР», що підтверджує факт працевлаштування ОСОБА_5 до т.зв. «Державної служби ветеринарної медицини ЛНР» (т.1 а.с.№41-43).
		   Під час огляду інформації спеціалістом здійснення архівування та копіювання оглянутої інформації на СD-R диск, який відповідно до ст. 105 КПК України долучений до даного протоколу як невід`ємний додаток.
		   Відповіддю заступника начальника 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 16.08.2022 року за реєстраційним № 78/3/5/6.4829 згідно з якою під час виконання доручення №78/3/3/3556 від 04.07.2022 року, наданого в рамках кримінального провадження № 22022130000000263 від 04.07.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, встановлено співробітників ГУ Держпродсппоживслужби в Луганській області ОСОБА_11 та ОСОБА_7 яким відомо факти стосовно протиправної діяльності громадянки ОСОБА_5 .. Даних осіб допитано в якості свідків, проведено впізнання ОСОБА_5 за фотознімками (т.1 .а.с.№40).
		   Протоколом про пред`явлення для впізнання за участі свідка ОСОБА_7 від 03.08.2022 року, з якого вбачається, що свідку ОСОБА_12 , пред`явлена для впізнання фото таблиця, у якій містяться надруковані на принтері фотознімки, що мають порядкові номери: 1,2,3,4 із зображеннями 4-х осіб жіночої статі, приблизно одного віку, статури та котрі не мають різких відмінностей у віці, зовнішності і одязі Свідку ОСОБА_12 під час пред"явлення фотознімків для впізнання, прізвища осіб, зображених на них, не оголошувались. Свідку ОСОБА_12 ,. задано питання, чи впізнає вона серед осіб, зображених на фото кого-небудь. На що повідомила, що серед пред`явлених на фотокартках осіб вона впізнає жінку, що зображена на Фото №1. Крім того свідок ОСОБА_12 додала, що на вказаному фото зображена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка до 24.02.2022 року працювада в ГУ Держпродспоживчоої сдлужби в Луганській області на посаді завідувача Станично-Луганської дільниці ветеринарної медицини. Свідок ОСОБА_12 вказала, що впізнала ОСОБА_5 за загальними ознаками зовнішності, такими як волосся, очі, форма обличчя (т.1 .а.с.№56-58).
		   Протоколом про пред`явлення для впізнання за участі свідка ОСОБА_11 від 03.08.2022 року, з якого вбачається, що свідку ОСОБА_11 пред`явлена для впізнання фото таблиця, у якій містяться надруковані на принтері фотознімки, що мають порядкові номери: 1,2,3,4 із зображеннями 4-х осіб жіночої статі, приблизно одного віку, статури та котрі не мають різких відмінностей у віці, зовнішності і одязі Свідку ОСОБА_11 під час пред"явлення фотознімків для впізнання, прізвища осіб, зображених на них, не оголошувались. Свідку ОСОБА_11 задано питання, чи впізнає вона серед осіб, зображених на фото кого-небудь. На що повідомила, що серед пред`явлених на фотокартках осіб вона впізнає жінку, що зображена на Фото №3. Крім того свідок ОСОБА_11 додала, що на вказаному фото зображена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка до 24.02.2022 року працювада в ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області на посаді завідувача Станично-Луганської дільниці ветеринарної медицини. Свідок ОСОБА_11 вказала, що впізнала ОСОБА_5 за загальними ознаками зовнішності, такими як волосся, очі, форма обличчя (т.1 а.с.№49-51).
		   Протоколом огляду від 19.08.2022 року, яким оглянута публікація статті, розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_5 на інтернет -сторінці «Луганский информационный центр» з назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням: «ІНФОРМАЦІЯ_4 ». На вказаній сторінці міститься публікація статті, розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_5 о 10 год. 42 хв. на інтернет-сторінці «Луганский информационный центр» з назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_6 », наступного змісту: що т.зв. «Державна служба ветеринарної медицини Луганської народної республіки» розпочала діяльність на тимчасово окупованій території смт. Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, створивши т.зв. «Державну установу «Станція по боротьбі з хворобами тварин Станично-Луганського району», яка розміщена за адресою: Луганська область, Щастинський район, смт. Станиця Луганська, вул. Горького, буд. 117а. Крім цього, у ході огляду встановлено, що на одному із фотознімків, що додані до вказаної публікації, на якому є напис «ГУ ЛНР СББЖ Станично-Луганского района», серед інших осіб зображена ОСОБА_5 . Вказаний фотознімок зроблений біля адміністративної будівлі, на якій встановлено прапор т.зв. «ЛНР». Таким чином, в ході огляду підтверджено факт розміщення публікації статті, розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_5 о 10 год. 42 хв. на інтернет-сторінці «Луганский информационный центр» з назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням: «ІНФОРМАЦІЯ_4 », тим самим підтверджується факт зайняття громадянкою України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посади заступника начальника - лікаря ветеринарної медицини Державної установи ЛНР «Станція по боротьбі з хворобами тварин Станично-Луганського району» (т.1 а.с.№60-70).
		   Під час огляду інформації спеціалістом здійснення архівування та копіювання оглянутої інформації на СD-R диск, який відповідно до ст. 105 КПК України долучений до даного протоколу як невід`ємний додаток.
		   Речовим доказом - диском СD-R марки «Axent» (700 mb 80 min), на якому збережено дані з Інтернет ресурсу, а саме офіційного сайту «Луганський інформаційний центр» за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_4 » де опубліковано статтюпід назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Також, у ході проведення огляду встановлено, що на одному із фотознімків, що додані до вказаної публікації, на якому є напис «ГУ ЛНР СББЖ Станично-Луганского района», серед інших осіб зображена ОСОБА_5 . Вказаний фотознімок зроблений біля адміністративної будівлі, на якій встановлено прапор т.зв. «ЛНР» (т.1 а.с.№71).
		   Протоколом огляду від 22.08.2022 року, яким оглянута публікація статті, розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_7 о 09 год. 44 хв. на сторінці телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в соціальній мережі «Telegram» за посиланням: «ІНФОРМАЦІЯ_9 ». У ході огляду публікації вбачається відомості, що у відповідності до свідоцтва про реєстрацію юридичної особи т.зв. «ЛНР» №26-0000021/2022 т.зв. «Державна установа «Станція по боротьбі з хворобами тварин Станично- Луганського району» була зареєстрована в т.зв. «Міністерстві юстиції ЛНР» 27.05.2022 року, має реєстраційний номер НОМЕР_2 в «ЕГРЮЛ ЛНР», знаходиться за адресою: Луганська область, Щастинський район, смт. Станиця-Луганська, вул. Горького, буд. 117а, керівником є ОСОБА_13 (і.п.н. НОМЕР_3 ), засновником являється т.зв. «Уряд ЛНР». Крім цього, у ході проведення огляду встановлено, що т.зв. «Державна установа «Станція по боротьбі з хворобами тварин Станично-Луганського району» має гербову печатку з гербом т.зв. «ЛНР».Таким чином, в ході огляду підтверджено факт розміщення ІНФОРМАЦІЯ_7 о 09 год. 44 хв. публікації на сторінці телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в соціальній мережі «Telegram» за посиланням: «ІНФОРМАЦІЯ_9 »., тим самим підтверджується факт створення та діяльності т.зв. Державної установи ЛНР « ІНФОРМАЦІЯ_10 »( т.1 а.с.№72-78).
		   Під час огляду інформації спеціалістом здійснення архівування та копіювання оглянутої інформації на СD-R диск, який відповідно до ст. 105 КПК України долучений до даного протоколу як невід`ємний додаток .
		   Речовим доказом - диском CD-Rмарки «Axent»(700MB80min),на якому збережено дані з Інтернет ресурсу телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в соціальній мережі «Telegram» за посиланням: «ІНФОРМАЦІЯ_9 » де зафіксовано відомості про те, що у відповідності до свідоцтва про реєстрацію юридичної особи т.зв. «ЛНР» № НОМЕР_4 /2022 т.зв. «Державна установа «Станція по боротьбі з хворобами тварин Станично- Луганського району» була зареєстрована в т.зв. «Міністерстві юстиції ЛНР» 27.05.2022, має реєстраційний номер НОМЕР_2 в «ЕГРЮЛ ЛНР», знаходиться за адресою: Луганська область, Щастинський район, смт. Станиця-Луганська, вул. Горького, буд. 117а, керівником є ОСОБА_13 (і.п.н. НОМЕР_3 ), засновником являється т.зв. «Уряд ЛНР». Крім цього, у ході проведення огляду встановлено, що т.зв. «Державна установа «Станція по боротьбі з хворобами тварин Станично-Луганського району» має гербову печатку з гербом т.зв. «ЛНР» (т.1 а.с.№79).
		   Покази допитаних свідків цілком логічні, послідовні, доповнюють одне одного та не містять суттєвих суперечок, жодних сумнівів у суду не викликають. При цьому усі допитані свідки підтвердили, що свої посаду ОСОБА_5 обрала добровільно, без жодного примусу, виключно з суб`єктивно-політичних міркувань, не бажала виїхати на територію, що підконтрольна Україні. 
		   Допитані свідки пояснили, що неприязливих відносин з обвинуваченою не мають, підстави її оговорювати відсутні. У суду немає підстав сумніватися в достовірності показів свідків, ці покази підтверджують обставини, які підлягають доказуванню по даному кримінальному провадженню.
		   З матеріалів кримінального провадження не вбачається підстав вважати, що свідки, показання яких узгоджуються з іншими доказами по даному кримінальному провадженню, оговорюють обвинуваченого по даному кримінальному провадженню, або є зацікавленими в результатах розгляду. Всі свідчення надавалися під присягою.
		   Крім того, зазначені покази свідків відповідають письмовим доказами, наданим стороною обвинувачення на підтвердження провини обвинуваченої ОСОБА_5 , що досліджені судом у судовому засіданні. Так, зокрема, згідно з диском СD-R марки «Axent» (700 mb 80 min),на якомузбережено дані з Інтернет ресурсу, а саме офіційний сайт «Луганський інформаційний центр» за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_4 » де опубліковано статтюпід назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». У ході огляду публікації встановлено відомості, що т.зв. " Державна служба ветеринарної медицини Луганської народної республіки" розпочала діяльність на тимчасово окупованій території Луганської області смт. Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, створивши т.зв. "Державну установу "Станція по боротьбі з хворобами тварин Станично - Луганського району", яка розміщена за адресою: Луганська область Щастинський район смт. Станиця - Луганська, вул. Горького, буд. 117а. Також, у ході проведення огляду встановлено, що на одному із фотознімків, що додані до вказаної публікації, на якому є напис «ГУ ЛНР СББЖ Станично-Луганского района», серед інших осіб зображена ОСОБА_5 . Вказаний фотознімок зроблений біля адміністративної будівлі, на якій встановлено прапор т.зв. «ЛНР». 
		   Оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку письмових доказів із показами свідків, суд вважає, що досліджені докази відповідають вимогам передбаченим ст. 85-87 КПК України, і в повному обсязі доводять вину обвинуваченої за наведених у вироку обставин.
		   Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено. 
		   Окрема увага, приділена руху провадження в контексті перевірки належності доказів, які подала сторона обвинувачення. Процесуальні докази, наведені у вироку, прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнав належними та допустимими, зібрані у встановленому законом порядку та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають. Відтак, подані стороною докази збиралися стороною обвинувачення в належний спосіб. 
		   Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, вони узгоджуються між собою.
		   В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, передбаченому КПК України. 
		   Доводи захисника про те, що суд не може брати до уваги як доказ протоколи про пред`явлення для впізнання обвинуваченої за участі свідків, оскільки такі здобуто не у судовому засіданні, і не зрозуміло за якими ознаками вони впізнали ОСОБА_5 - суд оцінює критично з тих підстав, що пред`явлення особи для впізнання було проведено відповідно до вимог ст. 228 КПК України, особи на фотознімках були тієї ж статі та не мали різких відмінностей у віці, зовнішності з особою, яка підлягала впізнанню. Таким чином, суд приходить до висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону при проведенні цієї слідчої дії допущено не було, а доводи захисника про визнання протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками недопустимим доказом є неприйнятним припущенням.
		   Інші доводи захисника про те, що інформація, розміщена на сайті так званої «ЛНР», що міститься на дисках СD-R, викликає сумніви, судом відхиляються у зв`язку з необґрунтованістю, оскільки зазначений диск СD-R визнано речовим доказом у рамках даного кримінального провадження та інформацію, що міститься на ньому, досліджено судом.
		   При цьому суд зазначає, що єдиним критерієм визнання доказу недопустимим є очевидна недопустимість, яка полягає у відсутності сумнівів у тому, що було порушено КПК України. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 235/4339/17-к.
		   Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було. Надані стороною обвинувачення документи: витяги з ЄРДР, постанови про визначення групи прокурорів, визначення слідчих, повідомлення про підозру та виклик до слідчого, постанови про оголошення у розшук підозрюваного, клопотання слідчих щодо проведення певних слідчих дій та ухвали слідчих суддів щодо розгляду зазначених клопотань, тощо - які за своїм змістом не містять ознак доказів, але мають значення для вирішення кримінального провадження, суд в обґрунтування провини обвинуваченої не покладає; зазначені процесуальні документи засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону.
		   Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для ухвалення рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		   Наразі такий факт, як окупація певної території України та створення окупаційних адміністрацій є загальновідомим. 
		   Водночас законодавчим органом влади, вживаються всі заходи щодо визнання, у тому числі і на міжнародному рівні РФ - державою-агресором. Так, зокрема Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 02 березня 2022 року, визнано, що Росія вчинила агресію України, порушивши базові норми ООН, і якою від Російської Федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
		   Також у проміжному рішенні Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року, відповідно до якого на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення Росії на територію України, відзначаючи, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України. Крім того, відповідними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» смт. Луганська Щастинського району Луганської області є окупованою територією. 
		   Вирішуючи питання щодо встановлення факту переховування обвинуваченої ОСОБА_5 на досудовому слідстві (а в подальшому і при розгляді кримінального провадження судом), суд насамперед виходить з того, що під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника. Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним та має певні зобов`язання з`являтися до правоохороних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. А відтак, враховуючи, що ОСОБА_5 (перебувала (перебуває) за власним волевиявленням на окупованій території, не з`являлася на виклики без поважних причин, у суду наявні усі підстави вважати, що остання переховується від органів обвинувачення з метою уникнення від відповідальності, а сама видимість наявності об`єктивних причин неможливості безпосередньої участі у кримінальному провадженні є навмисно створеною.
		   Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченої ОСОБА_5 , що були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		   Отже, судом не встановлено даних, які б свідчили, що зібрані докази по даному кримінальному провадженню отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод обвинуваченої через допущені порушення кримінального процесуального закону у ході досудового розслідування, і оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за наведених у вироку обставин, доведена у повному обсязі.
		   При цьому, на своє глибоке переконання, суд вважає, що ОСОБА_5 безумовно усвідомлювала факт окупації та агресії з боку РФ, свої дії здійснювала свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням, виключно з меркантильних спонукань, адже суду не надано жодного доказу, що ОСОБА_5 виконувала покладені окупаційною владою обов`язки, перебуваючи на посаді заступника начальника - лікаря ветеринарної медецини Державної установи ЛНР "Станції по боротьбі з хворобами тварин Станично - Луганського району", під безпосереднім впливом або фізичного примусу, внаслідок якого не міг керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою); або психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави; саме цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода; або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці. Шкала видів заподіяної шкоди відсутня та не доведена суду, але суд переконливий в тому, що шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		   З аналізу викладеного слідує, що позиція сторони захисту щодо того, що у діях обвинуваченої така обов`язкова ознака складу злочину, як добровільність, відсутня - є суперечливою, оскільки не узгоджується з дослідженими судом показами свідків та письмовими доказами, та спрямована на спробу обвинуваченої уникнути покарання. Докази того, що ОСОБА_5 примушували до зайняття посади в Державній установі ЛНР "Станції по боротьбі з хворобами тварин Станично - Луганського району", створеному на тимчасово окупованій території, за встановлених вище судом обставин, відсутні. Правові підстави вважати, що встановлені обставини вчинення ОСОБА_5 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, у суду відсутні. Лише самого факту добровільного зайняття громадянином України однієї із посад в створених на тимчасово окупованій території, достатньо для кваліфікації дій за ст. 111-1 КК України, адже суспільна небезпечність таких дій є цілком очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади та приймає участь в реалізації та підтримки рішень держави-агресора, оскільки саме така вертикаль загалом є основою функціонування державного механізму. 
		   Також суд враховує і те, що обвинувачена ОСОБА_5 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду не могла не розуміти незаконності вчинених нею дій, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачена не вживала.
		   Отже, на глибоке переконання суду, сукупність зазначених обставин дає підстави стверджувати про добровільність дій обвинуваченої, її свідомий вибір та власне волевиявлення щодо зайняття посади у незаконному органі влади, створеного на тимчасово окупованій території та безпосередньої участі в реалізації рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора.
		   Вважаючи достатньо забезпеченими під час судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		   Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинувачених, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		   Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_5 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист.
		   У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України відносяться до тяжкого злочину.
		   Суд вважає винуватість ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення доведеною і кваліфікує її дії за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		   Відповідно до вимог ст.65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.
		   Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		   При обранні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих даних обвинуваченої, характер та ступінь її суспільної небезпеки. 
		    ОСОБА_5 має вищу освіту, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, заміжня.
		   Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України - відсутні. 
		   Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.
		   Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції статі, за якою кваліфіковані її дії з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		   Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає. Таке покарання на переконання суду буде необхідним та достатнім для виправлення та ресоціалізації ОСОБА_5 , повернення її до нормального життя, та попередження вчинення нею та іншими особами кримінальних правопорушень.
		   При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		   Початок строку відбування покарання слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного затримання обвинуваченої ОСОБА_5 .
		   Підстави для скасування арешту майна із забороною на відчуження, накладеного на досудовому слідстві ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.10. 2022 року, а саме: транспортного засобу марки ЗАЗ 110247, (2004), ДНЗ: НОМЕР_5 ; заборонити здійснення будь-яких операцій, пов"язаних із відчуженням вказаного майна; накласти арешт на: банківські рахунки та грошові кошти, що на них знаходяться та належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , які відкриті в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: Україна, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) за картковим рахунком № НОМЕР_7 , заборонивши здійснення будь яких операцій (видаткових операцій) пов`язаних із користуванням і розпорядженням коштами, які знаходяться на вказаному банківському рахунку; банківські рахунки та грошові кошти, що на них знаходяться та належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , які відкриті в АТ "Державний ощадний банк України" (ЄДРПОУ 00032129 юридична адреса: 01001, Україна, м. Київ, вул. Госпітальна, 12 - г), а саме картковий рахунок № НОМЕР_8 , заборонивши здійснення будь яких операцій (видаткових операцій) пов`язаних із користуванням і розпорядженням коштами, які знаходяться на вказаному банківському рахунку (т.1 а.с.№161) відсутні, оскільки зазначене майно в порядку виконання вироку суду підлягає безоплатному вилученню в дохід держави. 
		   Цивільний позов не заявлявся. 
		 
		Процесуальні витрати по справі відсутні. 
		Питання про речові докази виріши в порядку ст.100 КПК України.
		   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на строк 12 (дванадцять) років та з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.
		   Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_5 обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання.
		   Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		   Речовий доказ: диск CD-Rмарки «Axent»(700MB80min), на якому зроблено запис «додаток 1 до протоколу огляду від 19.08.2022 к\п 220221300000000263 та проставлено підпис о/співробітника, що зберігається в матеріалах кримінального провадження, як додаток до протоколу огляду від 19.08.2022 року; диск CD-Rмарки «Axent»(700MB80min)на якому зроблено запис «додаток 1 до протоколу огляду від 22.08.2022 к\п 220221300000000263 та проставлено підпис о/співробітника, що зберігається в матеріалах кримінального провадження, як додаток до протоколу огляду від 22.08.2022 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		   Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Юр"ївський районний м суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду згідно зі статтею 323 КПК України.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		       Суддя Наталя ЖМУД

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...