Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/9374/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 22.01.2024. Зареєстровано: 22.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2024.
Дата набрання законної сили: 20.01.2024
Номер судового провадження: 1-кс/405/120/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023120000000183

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 405/9374/23
		провадження № 1-кс/405/120/24 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14.01.2024 м. Кропивницький
		                        
		 
		Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
		слідчого судді                 ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання         ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора             ОСОБА_3 ,
		підозрюваного                 ОСОБА_4 ,
		захисника                 ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шушенське, Красноярський Край, РФ, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обіймаючого посаду головного спеціаліста відділу прикордонного інспекційного контролю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » управління державного контролю на кордоні ІНФОРМАЦІЯ_3 на державному кордоні, раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023120000000183 від 24.10.2023, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		14.01.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного  ОСОБА_4 .
		В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Також слідчим наголошується про існування ризиків, які передбачений п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
		В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, за обставин, які в ньому викладені. Окрім цього додав, що не з усіх матеріалів проведення НСрД знято гриф секретності; досудове розслідування триває та встановлюються усі обставини вчиненого кримінального правопорушення; встановлюються особи, які ще причетні до вчинення злочину.
		Захисник заперечив відносно задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування чого вказав, що підозра про яку повідомлено ОСОБА_4 є необґрунтованою та не конкретною, оскільки він не міг виконувати посадові обов`язки інспектора з Одеси; органом досудового розслідування навмисно завищено попередню кваліфікацію кримінального правопорушення; в показаннях свідка йде мова про вплив на прийняття рішення. Також захисник вказав про стан здоров`я ОСОБА_4 , а саме те, що він незадовільний, він має другу групу інвалідності, дружина підозрюваного також має другу групу інвалідності. За вказаних обставин захисник просить застосувати до свого підзахисного менш суворий запобіжний захід особисте зобов`язання або заставу в розмірі 250000 грн.
		Підозрюваний підтримав позицію захисника.
		Заслухавши доводи прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
		Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчих відділу слідчогоуправління Головногоуправління Національноїполіції вКіровоградській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 24.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023120000000183 за ч. 3 ст. 368 КК України.
		12.01.2024 о 12 год. 07 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		12.01.2024 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		13.01.2024 ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.01.2024, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відповідно до якої: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу № 88-к від 09.06.2023 року призначено на посаду головного спеціаліста відділу прикордонного інспекційного контролю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » управління державного контролю на кордоні ІНФОРМАЦІЯ_4 з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні.
		Відповідно до Положення про управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні Управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Рали України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра. України наказами Міністерства аграрної політики та продовольства. України. Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства економічного розвитку торгівлі України, дорученнями та наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних , адміністрацій, органів місцевого самоврядування, наказами Південного міжрегіонального головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, дорученнями начальника Південного міжрегіонального головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні. Положенням про Південне міжрегіональне головно управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, а також цим Положенням. 
		Водночас, основними завданнями управління державного контролю на кордоні є: забезпечення здійснення державного контролю на державному кордоні України за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та - благополуччя тварин, вантажів, що ввозяться (пересилаються) на мигну територію України; 2) здійснення документальних перевірок вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі перевіряє міжнародні сертифікати на відповідність вимогам законодавства; здійснення перевірки відповідності вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України; 4) здійснення фізичних перевірок вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України: 5) затримання вантажів та приймання рішення про поводження з вантажами, які не відповідають законодавству, у порядку. установленому законом; 6) забезпечення застосування періодичності перевірок вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, затвердженої Держпродспоживслужбою. 
		Також, Управління відповідно до покладених на нього завдань: 1) надає митному органу інформацію, необхідну для здійснення митних формальностей, у тому числі з використанням єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»; 2) взаємодіє з митними органами, іншими державними органами установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, та іншими заінтересованими особами під час проведення державного контролю вантажів з продуктами, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) 6) проводить розширений та вибірковий ветеринарно-санітарний контроль товарів; 7) проводить стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний контроль товарів; 8) надає адміністративні послуги відповідно до закону; 9) надає в передбачених законодавством випадках платні послуги; 10) забезпечує зберігання на призначеному прикордонному інспекційному посту оригіналів міжпородного сертифіката та інших документів, по вимагаються згідно із законом, а також копії загального ветеринарного документа на ввезення; 11) забезпечує оформлення загального документа на ввезення та загального ветеринарного документа на ввезення відповідно до закону та інше.
		Водночас, відповідно до положення Управління має право: 1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців (за їх згодою), спеціалістів органів виконавчої влади. підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками). представників інститутів громадянського суспільства (за їх згодою); 2) одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб: 3) користуватися інформаційними базами даних державних органів. державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами: 4) здійснювати відбір зразків харчових продуктів, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження, інших об`єктів ветеринарно-санітарного контролю: 5) вимагати відповідно до закону усунення виявлених порушень: 6) видавати розпорядження та приписи відповідно до повноважень визначених законом; 7) Фіксувати процес здійснення заходу державного контролю чи кожну окрему дію за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки.
		Так, ОСОБА_4 маючи на меті отримання неправомірної вигоди для себе та невстановлених на даний час досудовим розслідуванням службових осіб відділу прикордонного-інспекційного контролю (Кропивницький) Управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, став на шлях протиправної діяльності у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.
		За основу злочинної діяльності, ОСОБА_4 взяв наступну злочинну схему, яка передбачала створення умов для реалізації протиправних намірів, а саме  вирішив отримувати у осіб кошти за вирішення питання, щодо безперешкодної видачі міжнародних ветеринарних сертифікатів на сировину тваринного походження, яку експортують з України, залучивши до вчинення злочину невстановлених на даний час досудовим розслідуванням службових осіб відділу прикордонного-інспекційного контролю (Кропивницький) Управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку жовтня 2023 року у ТОВ «Полфа», юридична та фактична адреса Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Обсерваторна, 5-6, виникла необхідність у отриманні міжнародного ветеринарного сертифікату на сировину тваринного походження, яку експортують з України, для здійснення експорту товарів за кордон. З цією метою представник Товариства ОСОБА_7 звернувся до Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні. 
		В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на отримання грошових коштів від ОСОБА_7 для матеріального збагачення, згідно раніше складеної злочинної схеми, реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , переслідуючи корисливі мотиви у період з 17.10.2023-19.10.2023, увійшовши в злочинну змову з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням службовими особами відділу прикордонного-інспекційного контролю (Кропивницький) Управління державного контролю на кордоні ІНФОРМАЦІЯ_4 з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_7 та повідомив, що під час отримання міжнародного ветеринарного сертифікату при митному оформленні товарів у ТОВ «Полфа» можуть виникати певні труднощі пов`язані із повним вивантаженням партії товару з контейнерів та додатковим відбором матеріалів для дослідження, яких можна уникнути лише за надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 . У ході вказаної бесіди ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_4 що продукція ТОВ«Полфа» відповідає всім санітарним нормам та нормам ДСТУ та окремого сприяння службових осіб Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні ТОВ«Полфа» не потребує.
		19.10.2023 на території ТОВ «Полфа» юридична та фактична адреса Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Обсерваторна, 5-6, спеціалістом управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні було оглянуто вантаж ТОВ «Полфа». Цього ж дня 19.10.2023 на мобільний телефон ОСОБА_7 повторно зателефонував ОСОБА_4 , який повідомив, що за його безпосереднього сприяння, та сприяння службових осіб відділу прикордонного-інспекційного контролю (Кропивницький) Управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, ТОВ «Полфа» отримає міжнародний ветеринарний сертифікат необхідний для здійснення експорту товарів за кордон, але для цього необхідно надати йому неправомірну вигоду у розмірі 100 доларів США за видачу одного міжнародного ветеринарного сертифікату та 30000 гривень щоквартально.
		ОСОБА_7 розуміючи реальність вимог ОСОБА_4 , та що у разі ненадання неправомірної вигоди, не буде прийнято рішення про видачу міжнародного ветеринарного сертифікату необхідного для здійснення експорту товарів за кордон, а також будуть чинитись перешкоди пов`язані із повним вивантаженням партії товару з контейнерів та додатковим відбором матеріалів для дослідження, був вимушений погодитись на пропозицію ОСОБА_4 .
		У подальшому 14.12.2023 о 12.50 годині між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відбулась телефонна розмова у ході якої ОСОБА_4 висловив вимогу ОСОБА_7 про необхідність надіслати йому раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 100 доларів США та 30000 гривень, через відділення «Нової Пошти» на адресу ОСОБА_4 : Одеська область, смт.Захарівка, відділення «Нової Пошти» №1.
		Після цього, 15.12.2023 ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_4 перебуваючи у відділення №5 «Нової Пошти», розташованого за адресою: м.Кропивницький, вул. Кавалерійська, 17, будучи переконаний ОСОБА_4 , вирішить питання про безперешкодну видачу ТОВ «Полфа» міжнародних ветеринарних сертифікатів на сировину тваринного походження, яку експортують з України, відправив останньому грошові кошти в сумі 30000 гривень та 100 доларів США, які запакував у білий конверт, та відправив на вказану ОСОБА_4 адресу: Одеська область, смт. Захарівка, відділення «Нової Пошти» №1. В свою чергу оператор «Нової Пошти» надав 2 чеки, з даними відправлення номер 59001070851375.
		17.12.2023 о 16:35 на мобільний телефон ОСОБА_7 надійшло повідомлення від мобільного додатку «Нової Пошти» про отримання ОСОБА_4 посилки - грошових коштів в сумі 30000 гривень та 100 доларів США. Також о 16:53 годині, у месенджері «Telegram», ОСОБА_7 отримав повідомлення від ОСОБА_4 , що останній отримав посилку  обумовлену суму грошових коштів.
		08.01.2024 в ході телефонної розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 останньому стало відомо, що ТОВ «Полфа» готується чергове відправлення вантажу. У зв`язку з цим, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди повідомив ОСОБА_7 , про те, що він та невстановлені на даний час досудовим розслідуванням службовими особами відділу прикордонного-інспекційного контролю (Кропивницький) Управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні вирішать питання щодо надання ветеринарного сертифікату на сировину тваринного походження, яку експортують з України, для здійснення експорту товарів за кордон.
		В подальшому, 10.01.2024 року ОСОБА_4 в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , повідомив останньому про необхідність зустрітись 12.01.2024, для вирішення питання щодо отримання ветеринарного сертифікату для товару, який готується ТОВ «Полфа» для експорту, про який вони спілкувались 08.01.2024.
		Так, приблизно о 11.45 годині 12.01.2024, за попередньою домовленістю ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_4 , біля кафе «Караван» в с. Новоселиця, Голованівського району, по вул. Мічуріна. В ході розмови ОСОБА_4 наголосив ОСОБА_7 , що в подальшому співпраця буде здійснюватися на тих же умовах, тобто на необхідність надання 30000 грн. щоквартально та 100 доларів США за надання одного ветеринарного сертифікату. ОСОБА_7 розуміючи, що у разі не надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 та невстановленим на даний час досудовим розслідуванням службовим особам відділу прикордонного-інспекційного контролю (Кропивницький) Управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, ТОВ «Полфа» не будуть надаватись відповідні ветеринарні сертифікати та фактично це позбавить можливості здійснювати господарську діяльність, передав останньому неправомірну вигоду у розмірі 30000 грн. та 100 доларів США. 
		12.01.2024 після одержання грошових коштів, ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та в ході проведення обшуку автомобіля, яким користується ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 30000 грн. та 100 доларів США.
		За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
		Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
		Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
		У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
		Надані слідчим докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 30.10.2023 з додатками, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 20.12.2023, протоколами про результати проведення НС(р)Д  аудіо,- відеоконтролю особи, а саме: ОСОБА_4 від 18.12.2023, протокол огляду особи, помітки та вручення ідентифікованих грошових коштів від 15.12.2023, від 12.01.2024, протоколом обшуку у невідкладних випадків від 12.01.2024 в автомобілі Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_1 , протоколом обшуку від 12.01.2024 - службового кабінету відділу прикордонно-інспекційного контролю «Кропивницький» Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, протоколом обшуку від 12.01.2024 Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, свідчать про обґрунтованість пред`явленої  ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність  ОСОБА_4  до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред`явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
		Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
		При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
		Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
		Слідчий суддятакож вважає,що прокуроромта слідчимобґрунтовано наведенийперелік ризиків,що передбаченийп.п.1,2,3,4ч.1ст.177КПК України,а самете,що підозрюванийможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, а тому, ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
		Підозрюваний  ОСОБА_4 є особою не призовного віку для проходження військової служби та не потрапляє під загальну мобілізацію на період воєнного стану, оскільки йому 60 років та має другу групу інвалідності, а тому, у нього відсутні обмеження для виїзду за кордон, навіть в умовах воєнного стану.
		Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
		Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
		Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний до теперішнього часу перебуває на головного спеціаліста відділу прикордонного інспекційного контролю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » управління державного контролю на кордоні ІНФОРМАЦІЯ_4 з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, враховуючи специфіку та обставин кримінального провадження, під час досудового розслідування якого встановлено, що  ОСОБА_4 вимагав у представника ТОВ «Полфа» неправомірну вигоди за безперешкодне видачу ТОВ «Полфа» сертифікатів на експорт товарів за межі України, тобто складання документів для видачі таких сертифікатів, а тому, це свідчить про можливість вчинення підозрюваним дій, спрямованих на зміну, спотворення чи знищення документів з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний  ОСОБА_4 може незаконнопрямо чичерез третіхосіб впливатина свідка ОСОБА_7 ,у цьомукримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни його показань або відмови від їх давання. 
		Враховуючи,що досудоверозслідування наразітриває, ОСОБА_4 може впливати на свідка, а також, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на нього.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальнимкодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
		При оцінці ризику впливу на інших учасників кримінального провадження, слідчий суддя враховує те, що досудове розслідування наразі триває, органом досудового розслідування встановлюються особи, які є свідками у кримінальному провадженні, та особи, які причетні до вчинення злочину, оскільки інкримінований підозрюваному злочин, ймовірно вчинений ним з іншими особами та які можуть бути відомі підозрюваному, у зв`язку з чим, він може координувати дії та показання інших осіб або вчиняти вплив на них щодо змісту, характеру та обсягу їх показань та процесуальної поведінки.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України,підозрюваний  ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, укривати від слідства дійсні обставини вчинення кримінального правопорушення та обставини необхідні для встановлення істини у кримінальному провадженні, в тому числі, інформацію щодо часу, місця та обставин подій, які відбувались під час вчинення злочину, та мають значення, які не відомі органу досудового розслідування.
		Водночас,слідчий суддявважає недоведенимстороною обвинуваченняризику вчинення підозрюваниміншого кримінальногоправопорушення,оскільки встановлення такого ризику передбачає таку ймовірність у перспективі за факторами небезпеки із врахуванням інших обставин та особи підозрюваного. Проте, матеріали клопотання не містять інших доказів, окрім зазначених, які б могли переконати слідчого суддю в існуванні обставин, що вказували б на реальність зазначеного ризику на даному етапі кримінального провадження.
		Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
		Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
		На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у в ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним запобіжним заходом є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних пристроїв та можливістю спілкування з іншими особами, також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному етапі.
		Застосування запобіжногозаходу увиді особистогозобов`язаннячи заставидля запобіганнявстановленим ризикам,буде недостатнім,оскільки виконанняпокладених напідозрюваного обов`язківбуде залежативиключно відволі самогопідозрюваного таїх порушенняне матимедля ньогоочевидних ідостатньо суттєвихнегативних наслідків. 
		ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, раніше не судимий, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що він працює головним спеціалістом відділу прикордонного інспекційного контролю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » управління державного контролю на кордоні ІНФОРМАЦІЯ_4 з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, одружений, має постійне місце проживання, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має другу групу інвалідності та ряд захворювань, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
		Таким чином,враховуючи туобставину,що сторонамикримінального провадженняне наданідокази,які бсвідчили продостатність застосування ОСОБА_4 більш м`якогозапобіжного заходу,ніж триманняпід вартою,для запобіганнязазначеним вищеризикам,слідчий суддядійшов висновку,що допідозрюваного необхіднозастосувати винятковийзапобіжний захід триманняпід вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити його належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Окрім цього, наявність у підозрюваного другої групи інвалідності та наявності ряду захворювань не свідчать про неможливість проходження лікування в умовах слідчого ізолятора.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст. 182 КПК України).
		У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
		Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України», а саме: закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
		Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку, для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави є майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється. Сума застави, на думку слідчого судді, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.
		З урахуванням обставин кримінального правопорушення, сімейного стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава у межах, які визначені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та уникненню встановлених п.п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а тому, враховуючи ч.5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне вийти за граничну межу застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та визначити  ОСОБА_4  розмір застави у розмірі 116 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 351248 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України. 
		Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 12 год. 07 хв. 12.01.2024 по 11.03.2024 включно.
		На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 116 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 351248 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача  ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО)  820172, рахунок отримувача  UA458201720355279001000002505, призначення платежу  забезпечення виконання ухвали суду від 14.01.2024 по справі № 42023120000000183 від 24.10.2023.
		Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
		В разі внесення застави ОСОБА_4 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 11.03.2024 наступні обов`язки:
		1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за кожною вимогою;
		2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
		5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Одеській області області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 , та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
		З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_4 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
		Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                    ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...