Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/44/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 22.01.2024. Зареєстровано: 23.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2024.
Дата набрання законної сили: 22.01.2024
Номер судового провадження: П/500/44/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		УХВАЛА
		Справа № 500/44/24
		22 січня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням виплачених сум.
		Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
		19.01.2024 до суду надійшов відзив разом з клопотанням відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання вказано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» викладено статтю 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в новій редакції, відповідно до якої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
		Представник відповідача зауважує, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» набрав чинності з 19.07.2022. 
		При цьому слід врахувати, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Водночас згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		Позивач 30.05.2023 звільнений з військової служби у відставку за станом здоров`я, з 30.05.2023 виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , у наказі про звільнення міститься розрахунок сум, нарахований та виплачених при звільненні, тобто з 30.05.2023 позивач ознайомлений про виплачені при звільненні суми, проте до суду звернувся лише 02.01.2024 з пропуском строку звернення, визначеного статтею 233 КЗпП України.
		З огляду на вказане відповідач просить позовну заяву залишити без розгляду.
		Вирішуючи питання наявності підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а саме з пропуском строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з такого.
		Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		У силу норм частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
		Приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
		Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до норм КЗпП України.
		Так, відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
		За змістом статті 234 КЗпП України (у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-IX) у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
		Як слідує із матеріалів справи, спір у ній виник у зв`язку з невиплатою позивачу на день виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Водночас у зазначених вище положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці. Відтак застосуванню до спірних правовідносин підлягає стаття 233 КЗпП України, яка містить спеціальні для окреслених правовідносин норми, які встановлюють строк звернення до суду за захистом порушеного в матеріальному аспекті права на оплату праці.
		ОСОБА_1 30.05.2023 був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , проте звернувся до суду з цим позовом 29.12.2023 (цією датою позов здано на пошту). Суд зауважує, що на дату звернення позивача до суду стаття 233 КЗпП України вже діє у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-ІХ, яка і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
		Водночас за нормами пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
		З приводу «продовженого» строку до 30.06.2023 для звернення до суду, то необхідно зазначити, що карантин на всій території України був установлений постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". З того часу дія карантину безперервно і неодноразово продовжувалася. Востаннє цей строк був продовжений постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 до 30.06.2023 і згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		Суд зазначає, що у пункті 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України йдеться саме про продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, відтак строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину, який закінчився 30.06.2023. 
		Аналогічного підходу дотримано Верховним Судом в ухвалах від 29.11.2023 в справі №990/233/23, від 07.12.2023 у справі №990/242/23, від 11.12.2023 у справі №990/235/23.
		Водночас вказані обставини щодо продовження строків на час дії карантину не впливають на обчислення строку звернення до суду у цій справі, оскільки позивача було звільнено зі служби 30.05.2023, перебіг тримісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 233 КЗпП України, розпочався з 01.06.2023 та сплинув 01.09.2023. При цьому ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду 29.12.2023, тобто зі значним пропуском встановленого строку.
		Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
		За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. 
		Позивачем при поданні позову не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
		Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
		Таким чином, оскільки позивач звернулася до суду з цим позовом після закінчення строку, установленого законом, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подав, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
		Керуючись статтями 122, 161, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
		Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви  п`ять днів з дня отримання копії ухвали.
		Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
		Копію ухвали надіслати учасникам справи.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
		 
		СуддяЧепенюк О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...