Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 675/1553/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2024. Зареєстровано: 23.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/675/29/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023244000001466

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 675/1553/23
		Провадження № 1-кп/675/29/2024
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"23" січня 2024 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав кримінальне провадження за № 12023244000001466 по обвинуваченню: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Радогощ Ізяславського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня спеціальна, не працюючого, раніше не судимого,
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		Указом Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 03 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», оголошено загальну мобілізацію, строк проведення якої востаннє продовжено з 20 травня 2023 року на 90 діб згідно з Указом Президента України № 255/2023 від 01 травня 2023 року.
		Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 06 грудня 1991 року визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		ОСОБА_5 , будучи військовозобов`язаним, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03 липня 2023 року власноручно засвідчив своїм підписом про отримання повістки про його виклик на 09 липня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину для проходження військової служби.
		Проте, всупереч ст. 65 Конституції України, п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 03 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», Указу Президента України № 342/2022 від 17 травня 2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України № 2264-IX від 22 травня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Указу Президента України № 574/2022 від 12 серпня 2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України № 2501-ІХ від 15 серпня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Указу Президента України № 758/2022 від 07 листопада 2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України № 2739-IX від 16 листопада 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Указу Президента України № 59/2023 від 06 лютого 2023 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України № 2916-IX від 07 лютого 2023 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Указу Президента України № 255/2023 від 01 травня 2023 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України № 3057-IX від 02 травня 2023 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», п. 1 додатку 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07 грудня 2016 року, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з`явитися 09 липня 2023 року в ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби у зв`язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, умисно не з`явився за викликом та про причину неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив, ухилившись таким чином від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав частково. Суду пояснив, що, отримавши повістку від працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , він пройшов медичний огляд у ВЛКК, де був визнаний придатним до військової служби. 03 липня 2023 року у військкоматі йому було вручено повістку на 09 липня 2023 року для проходження військової служби. Однак до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не з`явився, оскільки вважав, що до 27 років його мобілізувати не можуть. Інших причин неявки у нього не було. Також обвинувачений вказав, що на даний час він служити не бажає, оскільки побоюється за своє життя.
		Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, його вина у скоєному підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Показаннями свідка ОСОБА_6 , працюючого на посаді старшого офіцера відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прямо вказав на обвинуваченого, як на особу, якій було вручено повістку на 09 липня 2023 року для проходження військової служби. Ствердив, що ОСОБА_5 після проходження у встановленому порядку медичної комісії ВЛКК був визнаний придатним до військової служби. Однак 09 липня 2023 року без поважних причин не прибув для відправки до військової частини. Пояснив, що неодноразово спілкувався із обвинуваченим, який вважав, що до 27 років його не можуть мобілізувати, роз`яснював йому положення чинного законодавства, однак ОСОБА_5 вказав, що військову службу проходити не бажає.
		Свідок ОСОБА_7 , який працює на посаді офіцера відділення управління ІНФОРМАЦІЯ_2 , надаючи показання, підтвердив суду, що після проходження медичної комісії ВЛКК ОСОБА_5 був визнаний придатним до військової служби, тому йому була вручена бойова повістка, однак обвинувачений за викликом не прибув.
		Допитаний у судовому засіданні в якості свідка начальник відділення обліку мобілізаційної роботи - заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 суду показав, що ОСОБА_5 має статус військовозобов`язаного, а тому підлягає мобілізації. 03 липня 2023 року після проходження медичної комісії ВЛКК обвинувачений був визнаний придатним до військової служби. У той же день йому було вручено повістку для відправки в навчальний центр м. Житомир на 16 год. 00 хв. 09 липня 2023 року, проте за викликом ОСОБА_5 не прибув, доказів поважності причин неявки не надав, а тому щодо нього було подано до поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
		У матеріалах кримінального провадження відсутні належні дані, які б викликали сумніви в щирості та достовірності послідовних показань даних свідків. У зв`язку з цим підстав вважати, що вказані свідки оговорюють обвинуваченого, враховуючи їх безсторонність, у суду не має. Більше того, вказані твердження повністю узгоджуються із дослідженими судом доказами у їх сукупності та стороною захисту не спростовані.
		Обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення об`єктивно стверджується даними військового квитка ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 та облікової картки до нього, відповідно до яких обвинувачений призовною комісією Ізяславського району Хмельницької області зарахований у запас 12 лютого 2016 року згідно з абз. 5 ч. 10 ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». 03 липня 2023 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 визнаний придатним до військової служби.
		Із змісту картки обстеження та медичного огляду № 479 і довідки військово-лікарської комісії від 03 липня 2023 року вбачається, що ОСОБА_5 за результатами проходження медичного огляду медичною комісією визнаний придатним до військової служби за станом здоров`я.
		Даними розписки до повістки від 03 липня 2023 року та журналу обліку вручення повісток стверджуються обставини вручення ОСОБА_5 повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 липня 2023 року на 16 год. 00 хв. для направлення у військову частину НОМЕР_2 на підставах та умовах, встановлених законом.
		Відповідно до змісту книги запису відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 у ній відсутні дані щодо явки до вказаного відділу обвинуваченого 09 липня 2023 року.
		Із даних рапорту начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 від 13 липня 2023 року вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_5 , отримавши бойову повістку, 09 липня 2023 року о 16 год. 00 хв. не з`явився для відправку у військову частину НОМЕР_2 .
		Даними повідомлення КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради від 22 серпня 2023 року № 1130 підтверджується, що ОСОБА_5 у період часу з 03 по 21 липня 2023 року на стаціонарному лікуванні не перебував. 
		Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації обвинуваченим не надано.
		За таких обставин, суд приходить до переконання, що докази вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 були отримані з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
		Наведені докази та їх оцінка на предмет належності та допустимості переконують суд, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ст. 336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Щодо доводів обвинуваченого з приводу можливості його мобілізації тільки після 27 років, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Згідно з положеннями ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
		Таким чином, військовозобов`язані підлягають призову під час мобілізації до досягнення ними 27-річного віку.
		За змістом абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які відповідно до ст. 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.
		Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України, які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.
		Відповідно до абз. 5 ч. 10 ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти рішення про визнання його непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, у в`язку з чим він підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних.
		Як встановлено судом із військового квитка обвинуваченого, ОСОБА_5 призовною комісією Ізяславського району Хмельницької області 12 лютого 2016 року взятий на облік військовозобов`язаних та зарахований у запас згідно з абз. 5 ч. 10 ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». 03 липня 2023 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 він визнаний придатним до військової служби.
		Таким чином, оскільки відповідно до записів у військово-обліковому документі ОСОБА_5 у передбаченому законом порядку набув статусу військовозобов`язаного, він підлягає мобілізації до досягнення 27-річного віку. 
		Підходячи до обрання міри покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, особу винного, зокрема, його характеристику, фактичні обставини справи.
		Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Суд враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, проживає у багатодітній сім`ї, у вчиненому не розкаявся, на даний час наміру проходити військову службу не бажає.
		Згідно з досудовою доповіддю щодо ОСОБА_5 , складеною провідним інспектором Шепетівського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства є середнім. На думку органу пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та спосіб його життя, його виправлення можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.
		Разом з тим, згідно зі ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		Відповідно до положень ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні покарання для обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа Скополла проти Італії від 17 вересня 2009 року). Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа Ізмайлов проти Росії від 16 жовтня 2008 року).
		Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Суд зазначає, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України захист незалежності та територіальної цілісності держави набув особливого значення для кожного громадянина та має забезпечуватися всіма можливими засобами. Наслідки ухилення осіб від військової служби в цих умовах через призначене їм покарання мають досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. В інакшому ж випадку звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання із випробуванням сформує негативну думку інших військовослужбовців щодо своєї діяльності, матиме вплив на їх бойовий дух та мотивацію, а також жодним чином не сприятиме дотриманню мети та принципів призначення покарання.
		Тому суд не знаходить підстав для застосування щодо обвинуваченого положень ст.ст. 69 та 75 КК України і вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 336 КК України.
		Визначена ОСОБА_5 форма відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства є співмірною із вчиненим ним злочинним діянням, а також є справедливим і виваженим заходом примусу, що забезпечить виправлення обвинуваченого та буде ефективним в аспекті превенції вчинення ним чи іншими особами аналогічних злочинів, тоді як звільнення від відбування покарання з випробуванням не сприятиме виправленню обвинуваченого, а також призведе до збільшення свідомого та відвертого ігнорування особами, які підлягають мобілізації, отриманого письмового повідомлення про необхідність несення військової служби, що може стати наслідком неможливості боротьби з подальшим вчиненням таких кримінальних правопорушень.
		Тенденція звільнення осіб, які обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення за ст. 336 КК України, від покарання з випробуванням, на думку суду, не відповідає принципам та меті призначення покарання, а також суспільній необхідності на сьогоднішній день. Активні бойові дії на території України продовжуються, ворог не відступає та, навпаки, акумулює свої сили, воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у країні триває, а наші мобілізаційні ресурси потребують постійного оновлення. Зазначене у своїй сукупності свідчить про суттєво підвищений ступінь суспільної небезпечності як вчиненого діяння, так і самого винуватого. Тож судова практика має сформуватися таким чином, аби показати невідворотність покарання для осіб, які ухиляються від призову на військову службу у такий трагічний для України період.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
		Цивільний позов не пред`явлено, судові витрати та речові докази відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд 
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		Початок строку відбуття покарання рахувати ОСОБА_5 з дня приведення вироку до виконання.
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...