Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/28859/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2024. Зареєстровано: 24.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 січня 2024 рокуСправа №160/28859/23 
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		06.11.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 28.11.2023, просить:
		- відновити порушені права і свободи позивача на отримання публічної інформації в порядку пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) протиправною;
		- зобов`язати вчинити певні дії, а саме надати в паперовому і електронному вигляді повну, розлогу, змістовну відповідь по суті запитань, зазначених в інформаційному запиті позивача, раніше спрямованому до юридичної особи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) (від 10 червня 2023 року), на який позивачу, не було надано відповіді.
		В обґрунтування уточненої позовної заяви зазначено, що конституційні права позивача були порушені бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_3, яка полягає в ненаданні відповіді на запит на публічну інформацію від 10.06.2023. ОСОБА_1 вказує, що є позивачем у цивільних справах №204/493/22 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та №203/1882/23 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Відповідачем у цивільних справах виступає ІНФОРМАЦІЯ_3. Враховуючи, що відомості про Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у позивача наявні сумніви щодо легального перебування і діяльності зазначених установ на території України під час дії воєнного стану. На момент звернення до суду з позовом, відповіді на запит позивач не отримав. Позивач вважає, що розпорядник інформації повинен сумлінно, відповідально поставитись до виконання своїх обов`язків, керуючись законами логіки, здоровим глуздом та загальними нормами моралі. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/28859/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
		Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
		11.12.2023 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Луніної О.С.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Луніної О.С. в адміністративній справі №160/28859/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - необґрунтованою. Передані матеріали адміністративної справи №160/28859/23 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
		13.12.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Ніколайчук С.В. для вирішення заяви про відвід судді та справу передано головуючому судді.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 (суддя Ніколайчук С.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Луніної О.С. у справі № 160/28859/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.
		15.01.2024 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування правової позиції зазначено, що запит про надання публічної інформації згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 10 червня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 надходив та був зареєстрований 12 червня 2023 року за Вх. № 2945/39. Відповідь на вказаний запит про надання публічної інформації згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 10 червня 2023 року була надана ІНФОРМАЦІЯ_4 03 липня 2023 року за № 9356. На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102 - ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення вєнного стану в Україні" у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, обмежене конституційне право передбачене саттею 34 Конституції України - право на доступ до інформації. Також, враховуючи зміст запиту про надання публічної інформації згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 10 червня 2023 року позивача, не можливо надати запитувану інформацію. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частин другої статті 6 цього Закону.
		22.01.2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Луніної О.С.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 заяву ОСОБА_1 від 22.01.2024 про відвід судді Луніної О.С. від розгляду адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
		Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України     без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
		06 січня 2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова за справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн.     
		Не погодившись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
		Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2023 у справі № 204/493/23 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено.
		Постанову за справою про адміністративне правопорушення від 06 січня 2023 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. - скасовано.
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП - закрито.
		Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ЄДРПОУ - НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень, 80 копійок).
		Вказані відомості містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформація в якому є загальнодоступною та ідентифікується за номером судової справи, зазначеної позивачем в позовній заяві.
		Також, позивач звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями.
		Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2023 у справі № 203/1882/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями посадової особи - відмовлено.
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
		Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2023 року - скасовано.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями посадової особи - задоволено частково.
		Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
		Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 3 355,00 грн.
		Під час розгляду цивільних справ у позивача постало питання щодо легітимності відповідача у цивільних справах - ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв`язку з чим позивач 22.03.2023 направив запит до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про надання публічної інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Доказів вручення запиту відповідачу матеріали справи не містять. Позивачем надано лише копію накладної №4905506396279 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення без відмітки про отримання відповідачем.
		10.06.2023 позивачем повторно направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання публічної інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якому просив:
		1. Надати повну, змістовну відповідь на мій попередній інформаційний запит, направлений 07 січня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_4, і отриманого даною установою відповідно крекінга Укрпошти;
		2. На виконання норми прямої дії пункту 12 частини першої статті 92 Конституції України (документ: 254к/96-ВР), згідно якої «Виключно законами України визначаються, зокрема, організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики», - надати завірену належним чином фотокопію Розпорядчого акту (ЗАКОНУ) про утворення юридичної особи публічного права - установи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3»;
		3. На виконання норми прямої дії пункту 17 частини першої статті 92 Конституції України (документ: 254к/96-ВР), згідно якої «Виключно законами України визначаються, зокрема, основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку», - надати достовірну інформацію у вигляді посилання на відповідний чинний Закон України «Про організацію Збройних Сил України»;
		4. На виконання норми прямої дії пункту 18 частини першої статті 92 Конституції України (документ: 254к/96-ВР), згідно якої «Виключно законами України визначаються, зокрема, правовий режим державного кордону», - надати достовірну інформацію у вигляді посилання на довідний чинний Закон України «Про правовий режим державного кордону»;
		5. На виконання норми прямої дії пункту 2 частини другої статті 92 Конституції України (документ: 254к/96-ВР), згідно якої «Виключно законами України встановлюються, зокрема, порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території країни», - надати достовірну інформацію у вигляді посилання на відповідні чинні Закони України «Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил /країни до інших держав» та «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України»;
		6. На виконання норми прямої дії пункту 4 частини другої статті 92 Конституції України (документ: 254к/96-ВР), згідно якої «Виключно законами України встановлюються, зокрема, порядок використання і захисту державних символів», - надати достовірну інформацію у вигляді посилання на відповідний чинний Закон України «Про порядок використання і захисту державних символів»;
		7. На виконання норми прямої дії пункту 5 частини другої статті 92 Конституції України (документ: 254к/96-ВР), згідно якої «Виключно законами України встановлюються, зокрема, державні нагороди», - надати достовірну інформацію у вигляді посилання на відповідний чинний Закон України «Про державні нагороди»;
		8. На виконання норми прямої дії пункту 6 частини другої статті 92 Конституції України (документ: 254к/96-ВР), згідно якої «Виключно законами України встановлюються, зокрема, військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання», - надати достовірну інформацію у вигляді посилання на відповідний чинний Закон України «Про військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання»;
		9. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» і норми прямої дії частини третьої статті 20 Конституції України (документ: 254к/96-ВР), згідно якої «Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України», - надати зразок власного бланка і зразок відбитку гербової печатки установи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3»;
		10. Відповідь на даний запит надати впродовж встановленого відповідним законом строку (п?ять днів), листом, на домашню адресу: АДРЕСА_1 та в електронному вигляді на електронну адресу e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 
		У відповідності до долученого до позовної заяви рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем запит отримано 12.06.2023.
		Відповідь на вказаний запит про надання публічної інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 10.06.2023 була надана ІНФОРМАЦІЯ_4 03.07.2023 за № 9356.
		З аналізу змісту вказаної відповіді, судом встановлено, що відповідачем надано інформацію про діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у відповідності до Закону України «Про оборону України»; надано інформацію про затвердження Кабінетом Міністрів України постановою від 23.02.2022 №154 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до ч.8 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; роз`яснено про наявність печатки із зображенням Державного Гербу України та найменування центру; зазначено про переформування Дніпропетровського обласного військомату в ІНФОРМАЦІЯ_3; зазначено про переформування районних комісаріатів в районні центри комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області, в тому числі і Центрально-Чечелівський ОРТЦК.
		Виходячи зі змісту запиту позивача, відповідачем у відповіді від 03.07.2023 за №9356 зазначено, що збір відповідної інформації під час військового стану може мати ознаки диверсійної діяльності, спрямованої проти України, а тому є необхідність реальної перевірки осіб, які таку інформацію збирають, та переслідування ними мети.
		Відповідачем, також, надано інформацію про чинний нормативний акт, яким передбачені спеціальні звання, та вказано, що посадова інструкція в Центрально-Чечелівському ОРТЦК не передбачена чинним законодавством, не розроблялась і не затверджувалась; роз`яснено повноваження на розгляд справи про адміністративні правопорушення.
		Відповідачем вказано, що керуючись положеннями норм чинного законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для надання запитуваних документів відсутні правові підстави.
		Не погоджуючись з наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Частиною другою  статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		На підставі ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40 Конституції України).
		Згідно преамбулою Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII     (далі - Закон №2657-XII) цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
		Відповідно до статей  1,  4 цього  Закону інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
		Суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень.
		Об`єктом інформаційних відносин є інформація.
		Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону № 2657-XII).
		За змістом частини першої статті 6 Закону № 2657-XII право на інформацію забезпечується, зокрема, обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та медіа про свою діяльність і прийняті рішення; обов`язком суб`єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.
		Відповідно до статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є  Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI  (далі - Закон №2939-VI).
		Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
		Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону №2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
		Стаття 5 Закону №2939-VI     визначає, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
		Так, відповідно до статті 1 Закону України №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Відповідно до статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
		За змістом статті 4 Закону №2939-VI доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
		Відповідно до частини другої статті 19 Закону №2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Згідно із статтею 20 Закону №2939-VI  розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
		Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
		У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
		1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		Крім того, частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до  закону при дотриманні сукупності таких вимог:
		1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Відповідно до статті 23 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
		Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
		Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до  Кодексу адміністративного судочинства України.
		Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати або створювати такий продукт може виключно суб`єкт владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Проаналізувавши запит позивача про надання інформації від 10.06.2023, судом встановлено, що позивач фактично просив надати інформацію з посиланням на нормативно-правові акти щодо діяльності ІНФОРМАЦІЯ_3.
		Як вже було судом зазначено вище, відповідь на вказаний запит про надання публічної інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 10.06.2023 була надана ІНФОРМАЦІЯ_4 03.07.2023 за № 9356.
		З аналізу змісту вказаної відповіді, судом встановлено, що відповідачем надано інформацію про діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у відповідності до Закону України «Про оборону України»; надано інформацію про затвердження Кабінетом Міністрів України постановою від 23.02.2022 №154 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до ч.8 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; роз`яснено про наявність печатки із зображенням Державного Гербу України та найменування центру; зазначено про переформування Дніпропетровського обласного військомату в ІНФОРМАЦІЯ_3; зазначено про переформування районних комісаріатів в районні центри комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області, в тому числі і Центрально-Чечелівський ОРТЦК; надано інформацію про чинний нормативний акт, яким передбачені спеціальні звання, та вказано, що посадова інструкція в Центрально-Чечелівському ОРТЦК не передбачена чинним законодавством, не розроблялась і не затверджувалась; роз`яснено повноваження на розгляд справи про адміністративні правопорушення.
		Судом встановлено надання повної та розгорнутої відповіді на поставлені позивачем в запиті про надання інформації від 10.06.2023 питання, заявлені в пунктах 6-8 запиту.
		Стосовно питань, заявлених позивачем в пунктах 2-5,9 запиту, суд зазначає наступне.
		Пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102 - ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". 
		Таким чином, на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102 - ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, обмежене конституційне право передбачене статтею 34 Конституції України - право на доступ до інформації.
		Статтею 34 Конституції України, норми якої, на думку позивача, порушені відповідачем, передбачено, що  здійснення права на збір та використання інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Аналогічна правова норма відображена в спеціальному Законі, а саме, частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: пункт 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Пунктами 3, 9 ч.1 ст.1 Закону України "Про національну безпеку України" від 21 червня 2018 року №2469-VIII (далі - Закон №2469-VIII) встановлено, що національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз; громадська безпека і порядок - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз.
		Згідно п.10 ч.1 ст.1 Закону №2469-VIII національні інтереси України - життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.
		Суд вказує, що право на обмеження доступу до інформації під час діє воєнного стану прямо передбачено в ст. 34 Конституції України є суверенним правом Держави Україна для захисту від озброєної агресії російської федерації, і, обґрунтовуючи застосування такого права відповідними припущеннями та посиланнями на інтереси держави, відповідач діяв у межах наданих йому законодавством повноважень.
		Суд звертає увагу, що позивач, зокрема, просив надати йому інформацію про державні кордони, про воєнні формування на території України, а також надати зразок бланка і зразок відбитку гербової печатки відповідача.
		Суд зазначає, що вказана інформація під час дії воєнного стану не може бути вільно передана всім бажаючим особам, оскільки є складовою сукупності заходів, які здійснюються Збройними Силами України для збереження національного суверенітету Держави Україна.
		Відповідачем правомірно відмовлено у наданні зразку бланку і зразку відбитку гербової печатки ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки це документи сурової звітності відповідача та не підлягають розповсюдженню стороннім особам.
		Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, судом не встановлено порушення конституційних прав позивача в частині неотримання відповіді на запит про інформацію, оскільки відповідачем було надано розгорнуту та обґрунтовану відповідь з посиланням на Закони України, якими врегульовано діяльність територіальних центрів комплектування.
		Стосовно надання відповіді на інші питання позивача, суд зазначає про відсутність порушених прав, оскільки запитувана інформація стосується інтересів національної безпеки та територіальної цілісності Держави Україна, а тому є обмеженою в розмінні ст. 34 Конституції України та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надала, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення її прав та інтересів.
		Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.
		Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог     статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України     та може бути оскаржене в строки, передбачені     статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя                                                             О.С. Луніна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...