Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/46400/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2024. Зареєстровано: 24.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2024.

Номер судового провадження: 2-10337/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/46400/23-ц 
		Категорія 62 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 січня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Литвинова І. В.,
		при секретарі судового засідання - Орел А. О.,
		розглянувши у відкритому судому засіданні у м. Києві у залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		I. Позиції учасників справи.
		Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» поновити електропостачання до квартири АДРЕСА_1 , визнавши дії відповідача незаконними.
		В обґрунтування позову вказано, що, починаючи з квітня 2018 року, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» почав безпідставно нараховувати позивачеві заборгованість за постачання електроенергії за адресою: АДРЕСА_2 . А 13 жовтня 2020 року, прийшовши до дому, позивач виявив відсутність електропостачання до своєї квартири і, розпитавши сусідів, дізнався, що працівник ДТЕК припинив подачу електроенергії до його квартири. Після огляду щитової один з них повідомив, що припинення подачі електроенергії до моєї квартири відбулося шляхом перерізання відповідних струмопровідних дротів у щитовій та тепер неможливо прокласти нові дроти без руйнування несучої капітальної стіни. Також він додав, що з огляду на характер пошкоджень відключили мене від електропостачання його колеги з ДТЕК. 
		Намагаючись вирішити питання щодо поновлення електропостачання до моєї оселі, позивач неодноразово телефонував і приходив до ДТЕК, однак щоразу отримував відмову через начебто наявну заборгованість перед відповідачем. На його звернення щодо поновлення електропостачання у заявах від 28 грудня 2020 року та 29 грудня 2020 року відповідач лише обмежився коротенькою відповіддю в одне речення.
		Така відповідь відповідача мене не задовольнила, а тому я звернувся до нього повторно з тим самим питанням в заявах від 11 січня 2021 року та 12 січня 2021 року. У листі № 1/3/012/К-3842 від 08 лютого 2021 року ДТЕК зазначив, що відключав мою квартиру від енергопостачання 14 квітня 2019 року, 06 грудня 2019 року, 25 червня 2020 року, 21 липня 2020 року, 13 жовтня 2020 року начебто через наявну перед ним заборгованість. Ці твердження не відповідають дійсності, оскільки боргу у мене не було, а відключили мене від енергопостачання лише один раз - 13 жовтня 2020 року. Втомившись від безрезультатних переписок з відповідачем, позивач звернувся до Уповноваженого ВРУ з прав людини зі скаргою на дії ДТЕК.
		Так у листі № 1/3/012/42155 від 08 грудня 2021 року зазначено, що перед відключенням квартири від електропостачання, позивачеві було направлено рекомендованим поштовим відправленням попередження про припинення енергопостачання, яке він начебто отримав, але таке попередження він одержав лише у вересні 2021 року, коли після двох років без електропостачання. Далі ДТЕК знову повторив, що відключав квартиру від енергопостачання 11 березня 2019 року, 14 квітня 2019 року, 25 червня 2020 року, 21 липня 2020 року, що позивач заперечує. ДТЕК у своєму листі № 1/3/012/27261 від 24 серпня 2023 року зазначив, що станом на 01 січня 2019 року на розрахункові покази 6515 кВтг у ПрАТ ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» обліковується переплата за спожиту електричну енергію і сумою 74,78 грн, хоча у листі № 1/3/012/42155 від 08 грудня 2021 року зазначав, що станом на 01 січня 2019 року за показами лічильника 2338 кВтг, які вирахувані автоматично, відповідно до вимог ККОЕЕ, у зв`язку з відсутністю даних про фактичні покази приладу обліку станом на 01 січня 2019 року, у ПРАТ «»ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» обліковується заборгованість сумою 6 437, 26 грн.
		Таким чином, на даний час, як виснує позивач, відповідач визнає, що заборгованість у нього перед ним станом на 01 січня 2019 року відсутня, тобто виходить, що він безпідставно відключив квартиру позивача від енергопостачання.
		29 вересня 2023 року знову звернувся зі скаргою до Відповідача з проханням відновити електропостачання до його квартири, але відповіді не отримав.
		Відзив від сторони відповідача до суду надходив.
		II. Процесуальні дії та рішення суду.
		13 жовтня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої визначено суддю, для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та передано 17 жовтня 2023 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі. 
		18 жовтня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі для розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін у судове засідання /а. с. 19-20/.
		17 січня 2024 року позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити і не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
		Позивач у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про його час, дату і місце слухання, враховуючи подану заяву про розгляд справи за його відсутності.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, окрім вищевказаних, як заяви з процесуальних питань, як і заяви по суті, не надходили до суду.
		Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки представник відповідача, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не висловлював заперечень проти такого вирішення справи.
		Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Суд, розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		III. Фактичні обставини справи.
		ОСОБА_1 зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
		13 жовтня 2020 року працівники ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відключили квартиру АДРЕСА_3 за вказаною адресою, де проживає ОСОБА_1 від постачання електроенергії.
		На численні звернення ОСОБА_1 про поновлення електропостачання було надано письмові відповіді про наявність заборгованості у розмірі 6 437, 26 грн, після погашення якої є може бути здійснено підключення до електромережі.
		IV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін. 
		Відповідно до статті 25 Закону України «Про електроенергетику» споживачі електричної енергії мають право на приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.
		За змістом пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
		Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункту 2 частини першої статті 5 зазначеного Закону).
		Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 7 цього ж Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг.
		Забезпечення електропостачання у житлових приміщеннях - це необхідна складова належних умов проживання у житловому приміщенні. Припинення електропостачання у житлове приміщення суттєво погіршує умови проживання та перебування у ньому.
		Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року N 312.
		Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1 ПРРЕЕ).
		Відповідно до п. п. 1.2.1. п. 1.2 Правил визначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
		Підпунктом 5.1.1. п. 5.1 Правил передбачено, що оператор системи має право, зокрема тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
		Відповідно до пп. 6 п. 5.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) оператор системи має право тимчасово припиняти розподілу/передачі електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу/передачі електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачень: цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованість:
		Згідно з пп. 1 п. 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачань: електроенергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попереджень: споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості за надані послуги з розподілу/передачі електричної енергії.
		Відповідно до пп. 2 п. 7.5 ПРРЕЕ припинення постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживач не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі наявності заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору електропостачальником.
		Пп. 2 п. 5.2.1. ПРРЕЕ передбачає, що електропостачальник має право звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача випадках, визначених цими Правилами.
		Відповідно до пп. 8 п. 5.1.2 ПРРЕЕ оператор системи розподілу (ПРАТ «ДТЕ КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») зобов`язаний припиняти у випадках та в порядку визначених Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі та цим: Правилами, електроживлення споживача за зверненням електропостачальник відповідно до умов договору з електропостачальником.
		У своїх листах-відповідях на заяви позивача відповідач посилався на ту обставину, що, відповідно до пп. 6 п. 5.1.1 та п. 7.5.2 ПРРЕЕ, споживачеві ОСОБА_1 направлялося рекомендованим поштовим відправленням попередження про припинення електропостачання, яке згідно з повідомленням про вручення рекомендованого відправлення отримано 27 лютого 2019 року, у зв`язку із наявністю за адресою: АДРЕСА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію. Оскільки борг не погашений, працівники ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відключили квартиру АДРЕСА_3 за вказаною адресою, де проживає ОСОБА_1 від постачання електроенергії.
		Вказані обставини позивач заперечує і стверджує, що відключення від електромережі відбулося 13 жовтня 2020 року, попереджень щодо такого наміру від відповідача він не отримував.
		У свою чергу стороною відповідача не надано доказів того, що позивача було попереджено як споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення, відповідно - що відключення відбулося на законних підставах.
		Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
		V. Розподіл судових витрат.
		На підставі частини третьої ст. 22 Закону України «Про судовий збір», позивач, чиї права як споживача порушено відповідачем, звільняється від обов`язку сплатити судовий збір.
		Таким чином, з врахуванням норм частини шостої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід Держави судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн.
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
		На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
		ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
		ст.ст. 1-22, 526, 530, 612, 625, 629, 1050 Цивільного кодексу України,
		ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 137-141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії задовольнити. 
		Зобов`язати Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» поновити електропостачання до квартири АДРЕСА_1 .
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» судовий збір в дохід Держави у розмірі 1 073, 60 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя                                                                                               І. В. Литвинова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...