Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 190/2037/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2024. Зареєстровано: 25.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2024.
Дата набрання законної сили: 05.08.2024
Результат оскарження 05.08.2024 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/190/31/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                Справа № 190/2037/23
		                                Провадження №2/190/31/24
		 
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		16 січня 2024 року                                  м.Пятихатки
		 
		П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області
		в складі головуючого судді        Фирси Ю.В.,
		за участю секретаря            Гук С.Р.,
		позивача                 ОСОБА_1 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача банківських послуг,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача банківських послуг, вказуючи, що вона є споживачем банківських послуг, які їй надає АТ КБ «Приватбанк». 20 лютого 2023 року зайшла в програму «Приват24», щоб поповнити належний їй банківський рахунок та виявила, що з її рахунку цього ж дня о 15 год. 45 хвл. були списані кошти в розмірі 32800 грн. в торговому закладі «Товари для дому» у м. Дніпро. Водночас, вона 20.02.2023 року о 16 год. 04 хвл. купувала товар в смт. Вишневе Кам`янського району Дніпропетровської області та розраховувалась шляхом переказу коштів за допомогою наявної у неї банківської картки. Тобто, вона не мала фізичної можливості здійснювати за допомогою наявної у неї банківської картки покупки одночасно у м. Дніпро та в смт. Вишневе. У зв`язку з вищевикладеним, одразу зателефонувала в АТ КБ «Приватбанк» на номер НОМЕР_1 та повідомила про шахрайські дії, після чого її картковий рахунок було заблоковано. За фактом шахрайського заволодіння грошовими коштами внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041560000178 за ч. 3 ст. 190 КК України. Незважаючи на явні ознаки вчинення відносно нею злочину відповідач рахує їй заборгованість за отримання кредитних коштів. Крім того, нею не передавались дані щодо рахунку стороннім особам.
		   У зв`язку з вищевикладеним, просить скасувати нараховану їй відповідачем АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за користування використаним кредитним лімітом, що утворилась внаслідок проведення 20 лютого 2023 року операції з відкритої на її ім`я кредитної картки № НОМЕР_2 на суму 32800 грн..
		   У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити.
		   Відповідач АТ КБ «Приватбанк» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду письмові пояснення, згідно яких зазначили, що дійсно ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» та отримала від них кредитну карту з лімітом. За заявою клієнта ними було проведено перевірку стосовно підстав списання 20.03.2023 року грошових коштів з належної позивачу картки. За результатами перевірки було встановлено, що операція зі списання коштів була підтверджена шляхом використання «технології безпеки 3-D Secure (Verified By Visa або MasterCard SecureCode). Тобто, ОСОБА_1 передала особисту конфеденційну інформацію третім особам, якими в подальшому і було знято кошти з її рахунку, а тому вимоги позивача вважають незаконними та необґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні позову просять відмовити.
		   Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		   Судом встановлено, що із виписки по рахунку позивача вбачається, що 20.03.2023 року із рахунку останньої у АТ КБ «ПриватБанк» були списані кошти в розмірі 32800 грн. в торговому закладі «Товари для дому» у м. Дніпро/а.с.8/.
		Згідно витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається внесення відомостей за №12023041560000178 від 26.04.2023 року за ч. 3 ст. 190 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 /а.с.6/.
		З наданого відповідачем висновку, складеного за результатами проведення службової перевірки у АТ КБ «ПриватБанк» слідує, що операція зі списання коштів ОСОБА_1 20.02.2023 року була підтверджена шляхом використання «технології безпеки 3-D Secure (Verified By Visa або MasterCard SecureCode)/а.с.12/.
		Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Відповідно до частин сьомої-дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 5 листопада 2014 року (далі - Положення № 705 від 5 листопада 2014 року), емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17) від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18) та від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21).
		Таким чином, беручи до уваги те, що списання коштів з карткового рахунку позивача було підтверджено шляхом використання «Технології безпеки 3-D Secure (Verified By Visa або MasterCard SecureCode), тобто введення паролів, відомих лише позивачу, а тому і підстави для задоволення позову відсутні.
		З огляду на викладене вище, відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, що грошовий переказ з карткового рахунку ОСОБА_1 був здійснений внаслідок повідомлення позивачем стороннім особам даних, що дозволили останнім ініціювати та здійснити такий платіж.
		Також, посилання позивачки на те, що 26.04.2023 року вона звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення до ВП № 7 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та за результатом її розгляду було відкрито кримінальне провадження № 12023041560000178 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, також не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається із витягу ЄРДР 12023041560000178, то остання звернулася із заявою до поліції лише 26.04.2023 року та згідно фабули витягу невстановлена особа шахрайським шляхом розпорядилась коштами з картки «Приватбанка» ОСОБА_1 , а не платіжною карткою.
		Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не є законними та обґрунтованими, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
		На підставі п.13 ч.2 ст.3Закону України«Про судовийзбір» у даній категорії справ не справляється. Інших судових витрат не заявлено. Відтак відсутні підстав для розподілу судових витрат.
		Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
		у х в а л и в:
		 
		   У задоволення позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача банківських послуг  відмовити.
		   На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення виготовлено 25 січня 2024 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                            Ю.В. Фирса

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...