Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/13945/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2024. Зареєстровано: 26.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2024.
Дата набрання законної сили: 26.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/947/564/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022230000000348

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/13945/23
		Провадження № 1-кп/947/564/24
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24.01.2024 року Київський районний суд м. Одеси у складі: 
		Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022230000000348 від 26.08.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червона Долина, Новотроїцького району Херсонської області, громадянина України, депутат Геніченської районної ради Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого: 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		 
		 
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом доведеним.
		На підставі постанови Центральної виборчої комісії від 25 серпня 2020 року № 200 передбачається інформування Комісії, зокрема, про результати місцевих виборів шляхом надання територіальними виборчими комісіями відомостей за формами, встановленими вказаним порядком, а також шляхом надсилання копій прийнятих ними рішень. Як відомо, 25 жовтня 2020 року відбулися чергові та перші вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Також з підстав та у випадках, передбачених виборчим законодавством, у період із жовтня 2020 року до 24 лютого 2022 року в окремих територіальних громадах призначалися та проводилися повторні, позачергові, проміжні вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів. 
		Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був обраний депутатом Генічеської районної ради Херсонської області від місцевої організації Політичної партії «Опозиційна платформа  за життя» на перших місцевих виборах депутатів цієї ради 25 жовтня 2020 року. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування»депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.
		За змістом п. 1 ч. 1ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV(далі  Закон) депутат, здійснюючи депутатські повноваження, повинен керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано.
		Пунктами 2 та 3 ч. 1 ст. 8 Закону передбачено, що депутат повинен не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях, а повинен керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності.
		Як депутат Генічеської районної ради ОСОБА_6 має повноваження і обов`язки та несе відповідальність за дотримання вказаних нормативних актів, зміст яких йому достовірно відомий.
		Однак ОСОБА_6 , нехтуючи зазначеними вимогами законодавства, умисно надаючи допомогу державі-агресору, здійснював колабораційну діяльність за наступних обставин.
		Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі  РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме  віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил РФ (далі  ЗС РФ) на територію України.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН).
		До складу ООН входять Україна, РФ та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
		-застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
		-застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		-вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		-бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		-блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:
		-напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		-застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		-дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		-засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який визнається РФ та Україною.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		22 лютого 2022 року президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
		З метою протидії збройній агресії 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію РФ проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
		У подальшому 15.03.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
		21.04.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. 
		22.05.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		15.08.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		16.11.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		06.02.2023 Законом України затверджено Указ Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 годин 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
		Таким чином, у період з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по цей час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов`язано із розв`язанням РФ військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.
		Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (далі  тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		У період з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області, у тому Генічеський район, захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами від 13.01.2023 № 14, від 09.02.2023 № 41, від 20.02.2023 № 56).
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи депутатом Генічеської районної ради Херсонської області та фізичною особою-підприємцем, заручившись підтримкою представників держави-агресора (РФ), місцевих колаборантів, умисно вирішив реалізувати свої амбіції шляхом зайняття керівної посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених окупаційною військовою адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території смт Новотроїцьке Генічеського району Херсонської області.
		Встановлено, що ОСОБА_6 з 24.02.2022 по цей час перебуває на окупованій РФ території України.
		Так, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці, але не пізніше липня 2022 року (більш точний час не встановлено), реалізуючи прямий умисел, прийняв пропозицію представників держави-агресора(РФ)і місцевихколаборантів та добровільно зайняв посаду у незаконному органі влади, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, створеному державою-агресором на тимчасово окупованій території Генічеського району Херсонської області, а саме так званого «голови Новотроїцької військово-цивільної адміністрації Херсонської області» (далі  «Новотроїцька ВЦА»).
		Про це рішення ОСОБА_6 05.07.2022 особисто повідомив на організованих ним зборах з працівниками закладів освіти Новотроїцької СТГ, а саме в приміщенні Новотроїцької селищної ради, розташованої за адресою: Херсонська область, Генічеський район, смт Новотроїцьке, вул. Соборна, буд. 73, та відповідно до займаної посади так званого голови «Новотроїцької військово-цивільної адміністрації Херсонської області» виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
		Зокрема,реалізуючи своїповноваження головинезаконно створеної«Новотроїцької військово-цивільноїадміністрації Херсонськоїобласті», ОСОБА_6 05.07.2022провів зустрічу приміщенніНовотроїцької селищноїради за участю вчителів та директорів закладів освіти Новотроїцької СТГ з метоюстворення умовдля ефективноїроботи апарату«Новотроїцької ВЦА»,особисто представивсебе якнового головуцієї адміністрації. У подальшомуна ційже зустрічі пропонуваввсім присутнім співпрацювати з окупаційною владою. 
		Крім того, ОСОБА_6 неодноразово у період з грудня 2022 року по лютий 2023 року брав участь у проведенні масових заходів та привітанні з нагоди свят як так званий голова незаконно створеної «Новотроїцької ВЦА», а також організував подальше їх висвітлення у засобах масової інформації та мережі Інтернет.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбачене ч.5 ст. 111-1 КК України  колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Обґрунтування застосування судом in absentia:
		Відповідност. 129 Конституції України,ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченихч. 5 ст.111-1 КК Українизнає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, суду, у зв`язку з чим ухвалою суду від 02.10.2023 року прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинуваченого та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.
		Таким чином, у зв`язку з здійснення спеціального судового провадження по зазначеному кримінальному провадженню, обвинувачений ОСОБА_6 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.
		Відповідно до ч. 2ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписівст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Судом встановлено, що розгляд данного кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам розгляду кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. 
		Тому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , були забезпечені державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Одеській області та Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях та діяли в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 .
		Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр», на сайті суду та на сайті Офісу Генерального прокурора.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_6 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
		В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Захисники ОСОБА_5 у судовому засіданні під час з`ясування обставин по справі зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_6 при розгляді кримінального провадження.
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку Російської Федерації частини території України (у т.ч. Геніченський район Херсонської області), яка розпочалася із повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку Російської Федерації частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.
		Докази, які досліджені судом
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК Українипідтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами, а саме:
		Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаних під час судового розгляду свідків:
		- показаннями свідка ОСОБА_7 яка в судовому засіданні пояснила, що вона познайомилась з ОСОБА_6 в липні 2022 року на зборах директорів навчальних закладів. В зал зайшов ОСОБА_6 представився всім присутнім в залі, як новий начальник від окупаційної влади. Роз`яснював, що всі почнуть жити по новому за новими законами. Збори проводились в приміщені Новотроїцької адміністрації Геніченського району Херсонської області, ОСОБА_6 очолював окупаційну владу, він координував та призначав людей на посади. Їй ОСОБА_6 запропонував очолити заклад освіти за російським законодавством та співпрацювати, на що вона відмовилась. В її адресу погроз не було, але попередили, що вона ще прийде проситись на роботу. ОСОБА_6 говорив російською мовою з його слів було зрозуміло, що тепер він начальник їхньої адміністрації. На зборах були присутні військові, які стояли по периметру залу, ОСОБА_6 представив ОСОБА_8 , як нового начальника освіти. Військові були у фермовому одязі російської федерації зі зброєю. ОСОБА_6 добровільно все розповідав, він пишався своєю посадою, говорив радісно та піднесено. Страху в його очах не було. 
		- показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що він ОСОБА_6 знає більше 10 років. З 24.02.2022 по 24.08.2022 року він перебував у смт Новотроїцьке Херсонської області став свідком призначення ОСОБА_6 головою окупаційної влади. З липня 2022 року ОСОБА_6 безпосередньо приступив до виконання обов`язків голови, скликав наради, схиляв людей до співпраці з окупантами, користувався службовим транспортом тобто виконував владні повноваження. Всі ці обставини йому відомі із Інтернету, із окупаційного каналу ОСОБА_6 де він представлявся головою та виконував повноваження. Крім того не одноразово бачив, як ОСОБА_6 заходив в адміністративну будівлю та використовував службовий автомобіль. Громада ОСОБА_6 не обирала головою, хто його призначив головою йому не відомо. Після зайняття посади голови ОСОБА_6 розподіляв гуманітарну допомогу від росіян, роздавали по 10 тисяч рублів мешканцям. На його думку ОСОБА_6 добровільно обійняв посаду голови адміністрації. На будівлі адміністрації до 01.07.2022 року був Український стяг, після приходу ОСОБА_6 до влади на будівлі змінили стяг на російський. 
		- показами свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона особисто ОСОБА_6 не знає. Вона виїхала 19.04.2022 року з окупованої території. Від її рідних та з мережі Інтернет стало відомо, що ОСОБА_6 став головою Новотороїцької адміністрації від окупаційної влади, це відбувалось у червні 2022 року. Першим хто захтів співпрацювати з окупаційною владою  це був ОСОБА_6 , він створив свою команду разом з ОСОБА_8 почали агітувати людей співпрацювати з окупантами. ОСОБА_6 був очільником та розпорядником, виконував адміністративні, фінансові та господарські функції. Виплачував заробітну плату в рублях, заставляв примусово писати заяви і переходити на бік окупаційної влади. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 разом приїздили до її матері, яка працювала директором школи і пропонували співпрацювати з окупаційною владою за російським законодавством. 
		- показами свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона особисто знайома з ОСОБА_6 так 06.07.2022 року всіх дерик торів шкіл Новотроїцької ОТГ зібрали на нараду де ОСОБА_6 сам представився, як новий керівник Новотороїцької адміністрації від окупаційної влади. Всім присутнім в залі він також представив нового начальника відділу освіти ОСОБА_12 . Після цього розповів про нове життя при окупаційній владі, кожному присутньому в залі запропонував співпрацювати з окупаційною владою, розповідав, що кожний вчитель буде отримувати 1500 доларів, кожна школа буде відремонтована. В подальшому навчальний процес буде відбуватись за російським законодавством. Військових на цьому заході не було. Їй відомо, що ОСОБА_6 добровільно зайняв вказану посаду. 
		   Під час з`ясування обставин кримінального провадження відносно ОСОБА_6 прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні, у зв`язку з тим, що зазначений свідок перебуває в лавах ЗСУ також будучи військовослужбовцем перебуває на навчанням за межами України. Захисник ОСОБА_5 не заперечував щодо відмови прокурора. 
		Фактичними даними, що містяться в таких джерелах доказів:
		-витяг з ЄРДР від 26.08.2022 року;
		-витяг з ЄРДР від 23.09.2022 року;
		-витяг з ЄРДР від 28.11.2022 року;
		-постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 01.02.2023 року;
		-постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 01.03.2023 року;
		-постанова про зміну анкетних даних від 26.04.2023 року;
		-протокол огляду від 17.10.2022 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет, у пошуковій строфі введено посилання ІНФОРМАЦІЯ_2 , було відкрито публікацію в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка опублікована 24.09.2022 року о 17:37 годині, ОСОБА_6 приймав участь в нелегітимному референдумі та голосував за приєднання території Херсонської області до складу РФ. Також в даній публікації зазначено, що ОСОБА_6 займає посаду «главы Новотроицкой администрации»
		-протокол огляду від 17.10.2022 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет, у пошуковій строфі введено посилання ІНФОРМАЦІЯ_4 , в результаті завантаження якої відкрито мобільний додаток, месенджер «Telegram» з відео записом «Глава Новотроицкой ВГА ОСОБА_14 обратился к жителям Новотроицкого муниципального округа в связи с предстоящим референдумом, который пройдет 23-27 сентября»;
		-протокол огляду від 29.11.2022 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є інформація розміщена в Telegram (багатоплатформовий клауд-месенджер з функціями VoIP для смартфонів, планшетів та ПК) Перегляд публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , з даного посилання вбачається відео запис, під час відтворення повою оригіналу «глава Новотроицкой военно-гражданской администрации ОСОБА_6 » . Під час відкриття наступного файлу вбачається, що на фото знімку зображені особи зовнішні схожі на ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 з додатком у вигляді тексту публікації.;
		-протокол огляду від 12.12.2022 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , в результаті завантаження є публікація « ІНФОРМАЦІЯ_7 » « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за підписом ОСОБА_6 ;
		-протоколом огляду від ІНФОРМАЦІЯ_9 з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 , в результаті завантаження є публікація « ІНФОРМАЦІЯ_7 » « ІНФОРМАЦІЯ_11 » за підписом ОСОБА_6 ;
		-протоколом огляду від ІНФОРМАЦІЯ_12 з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 , в результаті завантаження є публікація « ІНФОРМАЦІЯ_7 » « ІНФОРМАЦІЯ_8 № 45 от 18.10.2022 О запрете продажи алкогольных и табачных изделий несовершеннолетним на территории ІНФОРМАЦІЯ_7 » за підписом ОСОБА_6 ;
		-протоколом огляду від 21.12.2022 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 , в результаті завантаження є публікація « ІНФОРМАЦІЯ_7 » « ІНФОРМАЦІЯ_8 № 49 від 31.10.2022 О ведении запрета на продажу алкогольных напитков в ІНФОРМАЦІЯ_13 » за підписом « ІНФОРМАЦІЯ_14 ».;
		-протоколом огляду від ІНФОРМАЦІЯ_15 з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 , в результаті завантаження відкрито додаток, месенджер «Telegram» з фото документів окупаційної влади, що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_15 на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_17 » « ІНФОРМАЦІЯ_14 »;
		-протоколом огляду від 04.01.2023 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 , в результаті завантаження відкрилась сторінка «Администрация Новотроицкого муниципального округа» де є звернення «Глава Новотороицкой Военно-гражданской администрации Херсонской области ОСОБА_6 »;
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.01.2023 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_6 ;
		-протоколом огляду від 13.01.2023 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_18 , в результаті завантаження відкрилась сторінка «Администрация Новотроицкого муниципального округа» де є звернення «Глава Новотороицкой Военно-гражданской администрации Херсонской области ОСОБА_6 »;
		-протоколом огляду від 19.01.2023 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 , в результаті завантаження є публікація « ІНФОРМАЦІЯ_7 » « ІНФОРМАЦІЯ_19 » за підписом ОСОБА_6 ;
		-протоколом огляду від 19.01.2023 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_18 , в результаті завантаження якої відкрито мобільний додаток, месенджер «Telegram» з відео записом «Глава Новотроицкой ВГА ОСОБА_14 обратился к жителям Новотроицкого муниципального округа в связи с ожидаемым выводом из оборота украинской гривны», що опубліковано 06.12.2022 року.;
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2023 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_6 ;
		-протоколом огляду від 30.01.2023 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_18 , в результаті завантаження відкрилась сторінка «Администрация Новотроицкого муниципального округа» де є звернення « ІНФОРМАЦІЯ_20 ОСОБА_6 »;
		-протоколом огляду від 06.02.2023 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_21 , у пошуковому запиті ведемо назву « ІНФОРМАЦІЯ_22 » в наслідок пошуку виявлено юридичну одиницю « ІНФОРМАЦІЯ_22 » керівником якої є ОСОБА_6 ;
		-постанова про визнання речовим доказом від 10.04.2023 року;
		-протоколом огляду від 13.02.2023 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_18 , в результаті завантаження є публікація « ІНФОРМАЦІЯ_23 » ОСОБА_6 провів зустріч з мешканцями села Сивашське (Геніченського району).;
		-протоколом огляду від 27.02.2023 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_24 , в результаті завантаження відкрилась сторінка «Администрация Новотроицкого муниципального округа» де є звернення «Глава Новотороицкой Военно-гражданской администрации Херсонской области Бочко Ю.Г.».;
		-ухвала слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаїв від 13.04.2023 року;
		-постанова прооголошення розшукупідозрюваного від11.04.2023року; 
		Додатки у вигляді «CD-дисків» були оглянуті в судовому засіданні в повному обсязі.
		Оцінка суду
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленомуКПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував щодо розгляду даної справи в порядку спеціального судового провадження. 
		Також захисник ОСОБА_5 зазначив, що під час судового розгляду прокурор не довів, що ОСОБА_6 добровільно прийняв пропозицію та зайняв посаду голови під керуванням окупаційної влади. Відповідно до КПК всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченого. Всі протоколи огляду оформленні з порушенням норм КПК, а саме: додатки до протоколів з інтернет ресурсів, повинні бути оформлені як цифрові докази, тому всі протоколи оглядів необхідно визнати недопустимими доказами. Враховуючи вище викладене просить обвинуваченого ОСОБА_6 виправдати у зв`язку з недоведеністю вини останнього.
		Аналізуючи промову в судових дебатах захисника ОСОБА_5 суд приходить до наступного, що твердження захисника є не обґрунтованими та такі, які з об`єктивних причин не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 237 КПК України огляд зметою виявленнята фіксаціївідомостей щодообставин вчиненнякримінального правопорушенняслідчий,прокурор проводятьогляд місцевості,приміщення,речей,документів такомп`ютерних даних. Огляд житлачи іншоговолодіння особиздійснюється згідноз правиламицього Кодексу,передбаченими дляобшуку житлачи іншоговолодіння особи. Огляд комп`ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).
		Відповідно до тлумачення статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», визначає, що електронний документ  документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. 
		З огляду на вище викладене твердження захисника ОСОБА_5 щодо визнання всіх протоколів оглядів наявних в матеріалах справи та досліджених в судових засіданнях, суд визнає необґрунтованими та такими, що не відповідає нормам КПК України. 
		Враховуючи наведене, суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5ст.111-1КК України - колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
		При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК Українита роз`ясненнями, що містяться в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Зазначене узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікованаЗаконом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції»і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
		При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		Призначаючи покарання суд виходить із наступного
		Відповідно до ч. 5ст. 12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 111-1 КК України відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення.
		Обставин, які, відповідно дост. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
		Обставинами, які, відповідно дост. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом визнано вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, проте враховуючи також, що обвинувачений вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у колабораційній діяльності, у добровільному зайнятті керівної посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, - голови незаконного органу влади - окупаційної адміністрації держави-агресора  «Новотороицкой Военно-гражданской администрации Херсонской области» здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст.111-1 КК Україниз  позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, бо вважаєце покаранняє необхіднимі достатнімдля виправленняобвинуваченого тапопередження скоєнняним кримінальнихправопорушень умайбутньому та конфіскацією всього особистого майна.
		Так, суд вирішуючи питання щодо застосування виду додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, яке у санкції ч.5 ст. 111-1 КК України зазначене як основне, враховує, що ОСОБА_6 скоїв злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачений своїми діями фактично допомагав державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинив злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Виходячи з цього, суд застосовує обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади саме в органах державної влади України.
		Вказана правова позиція узгоджується з висновками суду касаційної інстанції, яка викладена у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22).
		В даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.
		Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1ст. 59 КК Українипокарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2ст. 52 КК України, конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		Враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого злочину та ступінь його тяжкості, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_6 додатковий вид покарання у вигляді конфіскації особистого майна.
		Підстави для застосування положень ст.69,75 КК Українипри призначенні покарання ОСОБА_6 відсутні, оскільки відсутні обставини, передбаченіст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення з огляду на вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечних кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України.
		Крім того суд приходить до висновку, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаїв від 13.04.2023 року ОСОБА_6 в порядку ч. 6ст. 193 КПК Україниобрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 слід обраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 в порядку виконання вироку.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст.323,369-376,615 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст.111-1КК України - призначити йому покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Обраний запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 в порядку виконання вироку.
		Речові докази зберігати в матеріалах справи.
		Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...