Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/2546/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2024. Зареєстровано: 26.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2024.
Дата набрання законної сили: 30.01.2024
Номер судового провадження: 1-кс/686/983/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/2546/24 
		Провадження № 1-кс/686/983/24
		 
		 
		      
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       
		 
		 
		24 січня 2024 року м. Хмельницький
		Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали за скаргою ОСОБА_2 , поданою в інтересах ОСОБА_3 , на незаконне затримання,
		встановив:
		24.01.2024 р. ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_3 , в порядку ст.206 КПК України, на незаконне затримання. В обґрунтування скарги ОСОБА_2 зазначає, що 22.01.2024 р. біля 08.30 години по вул.Вокзальній м.Хмельницький невідомі особи у військовій формі затримали чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , якого доставили до приміщення ТЦК та СП, що по вул.Юхима Сіцінського, 16, у Хмельницькому. На прохання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , взявши необхідні для звірки анкетних даних чоловіка документи та його медичну документацію, приїхала до приміщення ТЦК та СП, де знаходилась з ОСОБА_3 , якому заборонили виходити за межі приміщення. Далі, невідомі особи, які представлялись лікарями, провели огляд, не взявши до уваги документи про стан здоров`я ОСОБА_3 , який має тяжке невиліковне захворювання серцево-судинної системи, підробивши довідку ВЛК про придатність до військової служби, біля 16.00 години 22.01.2024 р. повідомили, що о 04.00 год. ОСОБА_3 , якому не давали вийти озброєні люди, відправляється на службу. О 04.00 год. 23.01.2024 р. ці ж працівники ТЦК та СП почали їздити по всіх військових частинах України, де лікарі, оглянувши ОСОБА_3 та його медичну документацію, відмовлялись визнавати його придатним до військової служби через вади серця, тому, 24.01.2024 р. ОСОБА_3 знову привезли до приміщення ТЦК та СП, де на даний час утримують, вмовляють не говорити нічого у військовій частині із приводу стану здоров`я, зобов`язують виконувати фізичні роботи, які протипоказані за станом здоров`я ОСОБА_3 . Також, ОСОБА_2 зазначає, що жодних правових підстав для утримання під вартою її чоловіка немає, жодного судового рішення про тримання під вартою ОСОБА_3 не існує, тому у скарзі просить винести ухвалу, якою зобов`язати працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , по АДРЕСА_1 , негайно звільнити з незаконного тримання під вартою її чоловіка ОСОБА_3 . 
		Дослідивши скаргу, приходжу до висновку про наявність правових відстав для відмови у відкритті провадження за цією скаргою з наступних підстав.
		Відповідно до положень ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		Ст.206 КПК України, якою регламентовано загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини, належить застосувати у комплексі із іншими нормами КПК України, в тому числі з загальними положеннями КПК України, які визначають статус слідчого судді та межі його повноважень. 
		Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченомустаттею 247цього Кодексу,-голова чиза йоговизначенням іншийсуддя відповідногоапеляційного суду. 
		Згідно з п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження  це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
		П.5 ч.1 ст.3 КПК України передбачено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
		Аналіз наведенихвище положень КПК України свідчить про те, що слідчий суддя уповноважений на здійснення ним судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у конкретному кримінальному провадженні на стадії його досудового розслідування та його повноваженнями не охоплюється вирішення питання щодо законності позбавлення особи свободи, яке здійснюється у межах процедур, врегульованих іншими, окрім КПК України, нормативно-правовими актами (у тому числі Законам України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу» тощо).
		Відповідно до ч.1 ст.206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
		Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи для тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
		Відповідно до ст.3 Закону України «Про попереднє ув`язнення», підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.
		Згідно зі ст.4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання. 
		Тобто, з положень ч.1 ст.206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув`язнення» вбачається, що слідчий суддя може зобов`язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чи ізоляторі тимчасового тримання.
		Зі змісту скарги та доданих до неї документів не вбачається, що відносно ОСОБА_3 здійснюється кримінальне провадження і що останній тримається під вартою в установі, перелік яких передбачено ст.4 Закону України «Про попереднє ув`язнення».
		У положеннях ч.ч.2-5 ст.206 КПК України, на які посилається ОСОБА_2 , обґрунтовуючи вимоги скарги, йдеться про те, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
		Тобто, слідчий суддя за наслідками розгляду скарги, поданої у порядку ст.206 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, наділений правом ухвалити лише рішення про звільнення особи, яка тримається під вартою, та за наявності двох підстав: 1) не надання органом державної влади чи відповідною службовою особою судового рішення, яке набрало законної сили, яке би уповноважувало їх на таке утримання особи під вартою; 2) не доведення органом державної влади чи відповідною службовою особою наявності інших правових підстав для позбавлення особи свободи шляхом її тримання під вартою.
		Із змісту поданого клопотання слідує, що ОСОБА_3 не є особою, яка тримається під вартою, в тому числі й у зв`язку з застосованим відносно нього запобіжним заходом, не є затриманим у порядку ст.208 КПК України та не є особою, затриманою не уповноваженою службовою особою, у порядку ст.207 КПК України, не утримається правоохоронними органами у зв`язку із розслідуваним ними кримінальним правопорушенням у межах жодного порушеного кримінального провадження.
		Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для з`ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов`язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст.206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження. 
		На думку слідчого судді, у даному випадку належним способом реагування на позбавлення особи волі, про що зазначає у скарзі ОСОБА_2 , є звернення до працівників правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
		Положеннями Кримінального процесуального Кодексу України не врегульовано питання щодо відмови у відкритті провадження за скаргою, яка подана в порядкуст. 206 КПК України.
		Згідно ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
		Так, ч.4 ст.304КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
		Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за поданою ОСОБА_2 скаргою.
		Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 206, 304, 309 КПК України, слідчий суддя, -
		постановив:
		Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 , поданою в інтересах ОСОБА_3 , на незаконне затримання.
		Копію ухвали разом із скаргою надіслати ОСОБА_2 .
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
		 
		Слідчий суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...