Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/7539/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2024. Зареєстровано: 26.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2024.
Дата набрання законної сили: 14.02.2024
Номер судового провадження: 1-кс/750/359/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023100150000152

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/7539/23
		Провадження № 1-кс/750/359/24
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 січня 2024 року м. Чернігів
		 
		Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора  ОСОБА_3 , підозрюваного  ОСОБА_4 , захисника  ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62023100150000152 від 26.04.2023 відносно підозрюваного: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, депутата Вінницької обласної ради 8 скликання, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Слідчий П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України.
		Так з клопотання слідчого вбачається, що слідчими П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100150000152 від 26.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 409, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 364 КК України, в рамках якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.01.2024 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України, а саме: 
		у заволодінні чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України;
		в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
		У зв`язку з чим, сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаних злочинів є достатньою для застосування щодо нього відповідного запобіжного заходу.
		Необхідність застосування такого запобіжного заходу слідчий мотивує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409, ч. 2 ст. 190, КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, він може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні, з метою уникнення покарання. 
		Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності, використовуючи свій статус може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які можуть бути допитані як свідки, зокрема військовослужбовців зазначеної військової частини.
		Окрім цього, підозрюваний має певне коло зв`язків у тому числі з керівництвом та службовими особами військової частини, здобутих в силу проходження ним військової служби та може використовувати їх у своїх інтересах для протиправного впливу на свідків, які володіють інформацією щодо обставин та фактів кримінального правопорушення.
		Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України  іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, як цивільних осіб так і осіб з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань на наявність вигаданих у нього обставин поважності відсутності у військовій частині, а також інших висунутих ним у подальшому версій.
		У зв`язку з чим, враховуючи викладене вище, застосування будь-якого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов`язків.
		В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити, з наведених у ньому підстав, при цьому він зазначив, що жоден інший запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить належного виконання підозрюваним своїх обов`язків.
		Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та вважав його необґрунтованим.
		Захисник також не погодився з клопотанням, звернув увагу на те, що клопотання не обґрунтоване на законі, вважає, що підстав для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою немає, оскільки всі ризики надумані, а тому він просить відмовити в задоволенні даного клопотання.
		Заслухавши доводивсіх учасниківсудового засіданнята дослідившиматеріли кримінальногопровадження,якими обґрунтованеклопотання,слідчий суддяприходить довисновку,що клопотанняслідчого про застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. 
		Більш того, як зазначає Резолюція Комітету міністрів Ради Європи № 11 від 9 квітня 1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду», взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов`язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи. 
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення може змусити судові органи взяти підозрюваного під варту і тримати його там, щоб запобігти будь-якій спробі вчинення нових злочинів, але потрібно, крім інших умов, щоб небезпека була ймовірною, а захід відповідав обставинам справи, зокрема, біографії й особистим якостям відповідної особи.
		Аналогічна позиція міститься і у ст. 178 КПК України, де зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити не лише наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, а в сукупності, ще і інші обставини, що характеризують особу. 
		   З досліджених в судовому засіданні матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний на даний час проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді стрільця та не відсторонений від виконання своїх обов`язків, має позитивну характеристику з місця служби, а також утримує малолітню дитину.
		Враховуючи, вищевикладене слідчий суддя вважає доведеними в судовому засіданні обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, відповідно до мотивування, викладеного в клопотанні, але разом з тим, знаходить, що прокурором в судовому засіданні не доведені обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України. Аналіз доводів клопотання, доданих до нього матеріалів та пояснень учасників процесу не дають підстав вважати, що існує такий ризик, як вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки жодних доказів такого прокурором не надано.
		Не доведеним прокурором є й ризик можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,оскільки жоднихдоводів такоговпливу насвідків прокуроромв судовомузасіданні такожне доведено,як недоведено і коло зв`язків підозрюваного з керівництвом та службовими особами військової частини, яке підозрюваний може використовувати у своїх інтересах для протиправного впливу на свідків.
		   Разом з тим, за приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, у разі недоведеності прокурором в судовому засіданні таких обставин, як недостатність застосування стосовно підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті.
		Виходячи з наведених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку що, маючи на меті забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків для запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду, тобто за наявності саме лише одного цього ризику, який дає достатні підстави вважати, що він може вчинити вищезазначені дії, з врахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 409, приймаючи до уваги вік та стан здоров`я підозрюваного, його позитивну характеристику з місця проходження служби, майновий стан, наявність на утриманні малолітньої дитини, є достатні підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, зазначених у ч. 5 ст. 194 КПК України.
		При цьому вирішуючи питання про застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, суд враховував вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, справу "Комарова проти України" від 16 травня 2013 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
		- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути "загальним правилом", і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
		- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
		Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як особисте зобов`язання забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового розслідування кримінального провадження.
		Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 179, 194, 196, 309 КПК України, - 
		 
		у х в а л и в :
		 
		Клопотання слідчого щодо застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення. 
		Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 
		- прибувати до слідчого та прокурора за першою вимогою у визначений ними час;
		   - повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
		Строк дії ухвали встановити до 22 березня 2024 року.
		Повідомити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого.
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її оголошення.
		 
		 
		 
		   Слідчий суддя               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...