Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/8350/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2024. Зареєстровано: 26.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2024.
Дата набрання законної сили: 22.01.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4808/86/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021140040000107

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/8350/22 
		Провадження № 11-кп/4808/86/24 
		Категорія ч.2 ст.286 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 січня 2024 року м. Івано-Франківськ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_3 
		суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 62021140040000107 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2023 року, яким 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Угорники Коломийського району Івано-Франківської області, 
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
		 
		 в с т а н о в и л а :
		 
		За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. 
		Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, за наступних обставин. 
		02 вересня 2021 року приблизно о 14 год.12 хв. ОСОБА_8 , керуючи технічно справним службовим автомобілем марки «СКС RDS-02PП», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним по автомобільному шляху національного значення Н-09 Мукачево-Івано-Франківськ-Львів по вулиці Галицька в с. Ямниця Івано-Франківського району Івано-Франківської області у напрямку м. Івано-Франківськ, поблизу ПрАТ «Івано-Франківськцемент», порушив вимоги ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» та грубо порушив вимоги п.п. 1.2, 1.3, 1.5, розділу 1, підпунктів б), д) п. 2.3 розділу 2, п. 10.1 розділу 10, п.16.6 розділу 16 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, здійснюючи при зеленому сигналі основного світлофора поворот ліворуч на вул. Заводську, що в с. Ямниця Івано-Франківського району Івано-Франківської області, до ПрАТ «Івано-Франківськцемент», виявивши мотоцикл марки «Suzuki», VIN НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , який рухався в зустрічному напрямку в сторону м. Львів, маючи технічну можливість не допустити зіткнення, не дав йому дорогу, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення із останнім. 
		Внаслідок порушення ОСОБА_8 вимог Правил дорожнього руху та зіткнення із мотоциклом марки «Suzuki», VIN НОМЕР_2 , його водію ОСОБА_11 заподіяно тяжке тілесне ушкодження. 
		Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_8 та його захисники адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.
		Обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2023 року. Постановити ухвалу, відповідно до якої кримінальне провадження №62021140040000107 від 02.09.2021 року про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Вважає вирок суду незаконним, оскільки встановлені у вироку обставини не відповідають фактичним обставинам ДТП. При встановленні обставин даної ДТП суд першої інстанції послався на недопустимі докази, а також на докази, які є суперечливими та суперечність яких в ході судового розгляду не була усунута. Суд, вирішуючи питання про його винуватість виходив із припущень, а наявні сумніви всупереч конституційному принципу «презумпції невинуватості» витлумачив в користь потерпілого. 
		У вироку суд не надав правової оцінки встановленим в ході досудового слідства порушенням правил ПДР водієм мотоцикла «Suzuki» ОСОБА_11 , який під час проведення досудового розслідування визнаний потерпілим, а саме: керування мотоциклом з відсутнім гальмом на заднє колесо, тобто технічно несправним транспортним засобом; рух мотоциклом в межах населеного пункту з істотним перевищенням швидкості; відсутність будь-якого реагування мотоцикліста на виниклу небезпеку для руху (гальмування не здійснювалося). Суд всупереч результатів фототехнічних експертиз (висновок експерта №СЕ-19/109-21/12161-ФП від 08 грудня 2021 року) упереджено послався на те, що відсутні докази притягнення потерпілого до адміністративної відповідальності за перевищення руху.
		Суд не врахував, що порушення ПДР, допущені мотоциклістом у своїй сукупності могли перебувати у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП. При цьому, такі обставини встановлені експертом (спеціалістом відповідної категорії) у висновку письмової консультації від 17.07.2023 року. Так, при встановленій швидкості руху 87,66 км/год. за відсутності гальма на заднє колесо мотоцикліст не мав технічної можливості контролювати рух мотоцикла, а екстрене застосування гальма на переднє колесо призвело б до раптової зміни напрямку руху з імовірністю перекидання мотоцикла через передню вісь.
		Крім того вважає, що його спроможність завчасно виявити мотоцикліста повинна бути підтверджена слідчим експериментом, у проведенні якого слідчим було відмовлено. 
		Звертає увагу на те, що результати інженерно-транспортної експертизи «СЕ-19/109-22/2667-ІТ від 10.05.2022 року, яку проведено без його участі, містять застереження щодо неможливості надати відповідь на питання в категоричній формі. Водночас, зазначений висновок є недопустимим доказом з огляду на порушення органом досудового розслідування вимог п.3 ч.2 ст. 87 та п.1 ч.3 ст. 87 КПК, про що сторона захисту наголошувала в суді першої інстанції, проте суд формально вирішив питання щодо допустимості вказаного доказу.
		Вважає, що судом не надано належної оцінки доказам у їх сукупності, а тому неможливо прийти до обґрунтованого висновку, що саме в його діях міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, адже об`єктивна сторона складу злочину не розкрита, його вина у вчиненні ДТП поза розумним сумнівом не доведена. 
		Захисники обвинуваченого ОСОБА_8 адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_10 просять скасувати вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2023 року. Постановити ухвалу, відповідно до якої кримінальне провадження №62021140040000107 від 02.09.2021 року про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. 
		Вважають вирок суду незаконним, необґрунтованим та невмотивованим.
		В обґрунтування апеляційних доводів, посилаються на те, що суд не надав належної правової оцінки доказам сторони обвинувачення на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для підтвердження обвинувачення, та не спростував доводи сторони захисту щодо порушень норм КПК України при отриманні доказів. Досудове розслідування в даному провадженні проведено упереджено, неповно, з обвинувальним ухилом, та з порушенням права на захист, що істотно вплинуло на його результат, внаслідок чого ОСОБА_8 притягнуто до кримінальної відповідальності без достатніх правових підстав. 
		Поза увагою суду першої інстанції залишились доводи сторони захисту про те, що в основу висунутого ОСОБА_8 обвинувачення покладено висновок судово-інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин та механізму ДТП» від 10.05.2022 №СЕ-19/109-22/2667-ІТ, який є недопустимим доказом, відповідно до п.1 ч. 3 ст. 87 КПК України. Зокрема, експертні дослідження проведені з врахуванням пояснень ОСОБА_8 , які він надавав як свідок. Разом з тим, перебування в статусі свідка на час проведення вказаної експертизи, позбавило ОСОБА_8 можливості роз`яснення та забезпечення прав підозрюваного, подання заяв про відвід експерту, можливості поставити на вирішення експерта питання, висловлювати зауваження. Таким чином невизначеність його процесуального статусу суттєво перешкоджала ОСОБА_8 правильно розуміти зміст і обсяг своїх прав та обов`язків і могла завадити ефективному використанню відповідних прав і вибору позиції захисту. Надання судом неправильної правової оцінки ключовому доказу - висновку експерта №СЕ-19/109-22/2667-ІТ, перешкодило ухвалити законне обґрунтоване рішення.
		Крім того, судом першої інстанції не надано ґрунтовного аналізу сукупності інших доказів в даному провадженні, а саме:
		- висновку експерта за результатами інженерно-транспортної експертизи №1961/2698/21-28 від 27.01.2022 року, за змістом якого, на момент проведення дослідження гальмівна система досліджуваного мотоцикла знаходилась в стані відмови та не могла виконувати функцію загальмовування та зменшення швидкості ТЗ; стан відмови гальмівної системи викликаний відсутністю супорта РГМ заднього колеса, та деформацією гальмівного диску РГМ переднього колеса; несправність РГС у вигляді відсутності супорта РГМ заднього колеса виникла до моменту ДТП при його демонтажі в процесі недбалого ремонту (експлуатації) ТЗ та могла вплинути (бути в причинному зв`язку) на факт настання ДТП та механізм її розвитку;
		- висновку експерта за результатами фототехнічної експертизи №СЕ-19/109-21/12161-ФП від 08.12.2021 року, згідно з яким швидкість мотоцикла під керуванням ОСОБА_11 , з моменту, коли він знаходився навпроти стовпа ЛЕП, що перед зупинко громадського транспорту зі сторони м. Івано-Франківська, до моменту, коли він знаходився навпроти стовпа ЛЕП, що після зупинки громадського транспорту, подолавши при цьому відстань 48,7 м, становить 87,66 км/год.
		Сторона захисту вважає, що даними висновками у їх сукупності підтверджуються такі обставини: водій мотоцикла «Suzuki» їхав на технічно несправному транспортному засобі та з перевищенням допустимої швидкості руху в межах населеного пункту.
		Також захист звертав увагу суду на те, що на стадії досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_8 було відмовлено у проведенні слідчого експерименту, чим допущено порушення права на захист. Така відмова призвела до неповноти досудового розслідування, оскільки залишилося нез`ясованим питання щодо того, які саме порушення ПДР є у причинному зв`язку із настанням наслідків  ДТП, що унеможливлює встановлення всіх елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Таким чином, вина ОСОБА_8 у вчиненні ДТП не є доведеною поза розумним сумнівом.
		Разом з тим, самостійно провести слідчий експеримент за участі відповідного спеціаліста, у сторони захисту немає можливостей, відсутній механізм проведення таких слідчих дій за КПК 2012 року, а тому захист звертався до відповідного спеціаліста за роз`ясненнями, спираючись на ті докази, які були у володінні захисту. Так, з представленого стороною захисту висновку спеціаліста, якому суд не надав належної правової оцінки, в діях ОСОБА_8 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки відсутня об`єктивна сторона даного складу злочину.
		Таким чином, у даному провадженні судом не спростована версія сторони захисту щодо обставин події, а версія сторони обвинувачення побудована на доказах, які є недопустимими та непереконливими.
		За вказаних обставин, зважаючи на недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні ДТП, суд повинен був постановити виправдувальний вирок.
		Прокурор ОСОБА_7 подала заперечення на апеляційні скарги сторони захисту. Вважає, що вирок суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ґрунтується на належних та допустимих доказах, які досліджені в судовому засіданні, а також на принципах змагальності, диспозитивності та презумпції невинуватості за повного доведення вини в діях обвинуваченого ОСОБА_8 .
		Під час апеляційного розгляду:
		- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисники підтримали вимоги своїх апеляційних скарг;
		- прокурор заперечив проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисників, просив вирок суду залишити без змін.
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 3 ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повному обсязі, оскільки в ході перегляду вироку суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено порушень вимог процесуального та кримінального закону, які могли б потягти за собою скасування вироку.
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 та його захисники посилаються на те, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки суспільно-небезпечні наслідки, настали через порушення Правил дорожнього руху водієм мотоцикла марки «Suzuki» ОСОБА_11 , а саме, у зв`язку з перевищенням ним швидкості, встановленої для руху в межах населеного пункту та несправністю гальмівною системи мотоцикла.
		Колегія суддів вважає апеляційні доводи щодо невинуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, неспроможними та такими, що спрямовані на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності виходячи з наступного.
		З матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції провів розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 з дотриманням приписів, встановлених статтями 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом.
		Ретельно перевіривши надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_8 було пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд першої інстанції у вироку навів детальний аналіз усіх досліджених доказів, дав їм у відповідності з вимогами ст. 94 КПК України належну оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Зокрема, обґрунтовуючи свої висновки щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 , суд у вироку належним чином проаналізував протоколи слідчих процесуальних дій, висновки експертів та інші докази, які, у своїй сукупності, доводять вину обвинуваченого в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_11 .
		Судом першої інстанції надано оцінку та спростовано доводи сторони захисту, що аналогічні доводам апеляційних скарг, розглянуто клопотання захисту про визнання недопустимими доказів обвинувачення та обґрунтовано відмовлено у їх задоволенні, з таким рішенням погоджується і колегія суддів.
		Виходячи зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого та його захисників, вони ставлять під сумнів основний доказ винуватості ОСОБА_8 - висновок експерта №СЕ-19/109-22/2667-ІТ від 10 травня 2022 року. 
		Так, на виконання постанови старшого слідчого Четвертого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Львові від 31 березня 2022 року (а.п.32-34 т.3) проведено інженерно- транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму ДТП». Згідно з висновком експерта №СЕ-19/109-22/2667-ІТ від 10 травня 2022 року (а.п.37-43 т.3) в дорожньо-транспортній ситуації, яка розглядається, водій автомобіля марки «Рено Дастер» д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_8 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 10.1 та 16. Правил дорожнього руху України. У відповідності до вказаних вимог пунктів ПДР, в даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля ОСОБА_8 , з технічної точки зору, перед початком маневру повороту ліворуч, повинен був дати дорогу транспортним засобам, що рухаються прямо у зустрічному напрямку і тільки після цього, переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виконати поворот. В дорожньо-транспортній ситуації, яка розглядається, водій мотоцикла марки «Suzuki» ОСОБА_11 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 31.1; 12.4 та 12.3 (в частині визначення поняття «небезпека для руху» і виконання його вимог) Правил дорожнього руху України. У відповідності до вказаних вимог пунктів ПДР України, в даній дорожньо-транспортній ситуації, водій ОСОБА_11 , у відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України, повинен був, із технічної точки зору, перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан робочої гальмівної системи, рухатись даною ділянкою дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 50 км/год., а з моменту виникнення небезпеки для руху, - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В дорожній ситуації, яка розглядається, з причин вказаних в дослідницькій частині даного висновку, в діях водія автомобіля марки «Рено Дастер» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_8 вбачається невідповідність технічним вимогам пунктів 10.1 та 16.6 ПДР України. В дорожній ситуації, яка розглядається, з причин вказаних в дослідницькій частині даного висновку, в діях водія мотоцикла марки «Suzuki» ОСОБА_11 вбачається невідповідність вимогам пунктів 12.4 та 31.4.1.а) ПДР України. В загальному випадку, судова автотехнічна експертиза встановлює причину настання дорожньо-транспортної пригоди лише з технічної, науково-обґрунтованої точки зору, а суд на підставі правого аналізу матеріалів справи і з врахуванням висновку експерта вирішує про причину ДТП в цілому. За заданим комплексом вихідних даних, з технічної точки зору, причиною даної ДТП були обставини, які з однієї сторони пов`язані із невідповідністю дій водія автомобіля марки «Рено Дастер» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_8 вимогам пункту 16.6 ПДР України. Однак вирішити питання в категоричній формі, в частині невідповідності дій водія мотоцикла марки «Suzuki» ОСОБА_11 вимогам пунктів 12.3, 12.4 та 31.4.1.а) ПДР України, в ході проведення даного дослідження не представляється за можливе. При заданому комплексі вихідних даних, вирішити питання в категоричній формі, щодо наявності чи відсутності в діях водія ОСОБА_11 невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України, а також перебування у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної ДТП невідповідностей пунктам 12.3, 12.4 та 31.4.1.а) - в ході проведення даного дослідження не представляється за можливе.
		Таким чином зазначене експертне дослідження було проведено за встановленою КПК України процедурою, зміст висновку відповідає ст. ст. 101, 102 КПК України. Водночас, судом першої інстанції перевірялись твердження сторони захисту про недопустимість зазначеного доказу, оскільки в основу висновку покладено вихідні дані, які були отримані з показань ОСОБА_8 , які останній надав в якості свідка.
		Разом з тим, зі змісту доводів обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вбачається, що вони не оспорюють правильність вихідних даних, які були використані експертом для проведення експертизи та не погоджуються із висновками експертизи щодо невідповідності дій водія автомобіля марки «Рено Дастер» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_8 технічним вимогам пунктів 10.1 та 16.6 ПДР України.
		Зокрема, вихідні дані, які були використані експертом під час проведення судово-інженерно-транспортної експертизи повністю відповідають сукупності інших доказів по даному кримінальному провадженню та відеозапису з місця ДТП за 02 вересня 2021 року, яким зафіксовано обставини дорожньо-транспортної пригоди. 
		В той же час, висновок про невідповідність дій водія автомобіля марки «Рено Дастер» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_8 технічним вимогам пунктів 10.1 та 16.6 ПДР України не потребує обов`язкового підтвердження результатами судово-інженерно-транспортної експертизи, оскільки стосується виконання водієм транспортного засобу вимог ПДР України та повинен бути зроблений судом на підставі сукупності досліджених доказів. 
		Зокрема, зі змісту доводів обвинуваченого ОСОБА_8 наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції, він не заперечує, що 02 вересня 2021 року, він, керуючи технічно справним службовим автомобілем, здійснюючи при зеленому сигналі основного світлофора поворот ліворуч, виявивши мотоцикл, під керуванням ОСОБА_11 , який рухався в зустрічному напрямку, маючи технічну можливість не допустити зіткнення, не дав йому дорогу, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів. 
		При цьому, обвинувачений ОСОБА_8 вважає, що його дії повністю відповідали вимогам ПДР України та не перебувають у причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з вини водія мотоцикла «Suzuki», який їхав на технічно несправному транспортному засобі та з перевищенням допустимої швидкості руху в межах населеного пункту.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказані доводи щодо невідповідності дій водія мотоцикла вимогам ПДР України підтверджуються висновками судово-інженерно-транспортної експертизи, якою зазначено, що в діях водія мотоцикла марки «Suzuki» ОСОБА_11 вбачається невідповідність вимогам пунктів 12.4 та 31.4.1.а) ПДР України. 
		В апеляційних доводах сторона захисту також посилається на те, що судом не дано належну оцінку висновку експерта за результатами інженерно-транспортної експертизи №1961/2698/21-28 від 27 січня 2022 року та висновку експерта за результатами фототехнічної експертизи №СЕ-19/109-21/12161-ФП від 08 грудня 2021 року. 
		Так, відповідно до висновку експерта за результатами інженерно-транспортної експертизи №1961/2698/21-28 від 27 січня 2022 року (а.п.78-83 т.2), на момент проведення дослідження гальмівна система досліджуваного мотоцикла «SUDZUKI» знаходилась в стані відмови та не могла виконувати функцію загальмовування та зменшення швидкості ТЗ, його рульове керування знаходилось в стані часткової відмови та не могло безпечно виконувати функцію зміни напрямку руху мотоцикла, його система зовнішнього освітлення знаходилась в не працездатному та функціонально не придатному стані. Стан відмови гальмівної системи викликаний відсутністю супорта РГМ заднього колеса, та деформацією гальмівного диску РГМ переднього колеса. Несправність РГС у вигляді відсутності супорта РГМ заднього колеса виникла до моменту ДТП при його демонтажі в процесі недбалого ремонту (експлуатації) ТЗ та могла вплинути (бути в причинному зв`язку) на факт настання ДТП та механізм її розвитку. Несправність РГС досліджуваного мотоцикла у вигляді деформації правого гальмівного диску РГМ переднього колеса виникла в процесі розвитку ДТП при контактування транспортних засобів та взаємному руйнуванню їхніх складових частин в місці контактування. Рульове керування на момент дослідження знаходилось в стані часткової відмови та не могло безпечно виконувати функцію зміни напрямку руху мотоцикла через загальну деформацію конструкції рульового керування. Вказане пошкодження рульового керування відбулось в процесі розвитку ДТП при контактуванні транспортних засобів та взаємному руйнуванні (деформації) їх деталей в місці контактування. Несправностей (в межах огляду) рульового керування досліджуваного мотоцикла, які могли б виникнути до моменту ДТП та вплинути на механізм її розвитку, проведеним дослідженням не встановлено. Система зовнішнього освітлення мотоцикла на момент дослідження знаходилась в непрацездатному стані та функціонально непридатному стані через відсутність зовнішніх світлових елементів, які могли бути зруйновані в процесі ДТП при руйнуванні загальної будови досліджуваного ТЗ. Несправностей (в межах огляду) системи зовнішнього освітлення досліджуваного ТЗ, які могли виникнути до моменту ДТП та вплинути на механізм її розвитку проведеним дослідженням не встановлено. 
		Перевіряючи вказані апеляційні доводи, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції правильно зазначив, що несправність частини гальмівної системи мотоцикла не могла вплинути на виникнення і розвиток даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. ДТП б не сталося у випадку виконання водієм ОСОБА_8 зазначених вище вимог Правил дорожнього руху, відповідно водій ОСОБА_11 мав би можливість безперешкодно проїхати дане перехрестя.
		Зокрема, мотивуючи зазначені висновки суд першої інстанції обґрунтовано послався на наступні докази:
		- висновок експерта за результатами фототехнічної експертизи №СЕ-19/109-21/12161-ФП від 08 грудня 2021 року (а.п.153-160 т.2), відповідно до якого швидкість мотоцикла «Сузукі» чорного кольору без реєстраційного номера, під керуванням ОСОБА_11 , з моменту, коли він знаходився навпроти стовпа ЛЕП, що розташований перед зупинкою громадського транспорту зі сторони м. Івано-Франківськ до моменту, коли він знаходився навпроти стовпа ЛЕП, що розташований після зупинки громадського транспорту зі сторони м. Івано-Франківськ, подолавши при цьому відстань 48,7м, становить 87,66км/год. ?1,996 км/год;
		- протокол огляду відеозапису від 01 жовтня 2021 року (а.п.106-107 т.2) з фототабоицями (а.п.108-115 т.2), згідно з яким проведено огляд відеозаписів з місця ДТП за 02 вересня 2021 року, записаних на компакт-диск, де охоплено перехрестя доріг Н-09 та дороги, що виходить від ПрАТ «Івано-Франківськцемент».
		Вищевказаний відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. 
		Так, відповідно до вказаного відеозапису вбачається, що 02 вересня 2021 року: о 14:12:41 в полі зору відеокамери з`являється автомобіль «Рено Дастер» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8 , який прямує дорогою Н-09 в с. Ямниця в напрямку м. Івано-Франківськ; о 14:12:45 автомобіль під керуванням ОСОБА_8 розпочинає поворот вліво, в цей же час в полі зору камери з`являється мотоцикл марки «Сузукі» чорного кольору без реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_11 ; о 14:12:46 автомобіль «Рено Дастер» перетинає праву смугу зустрічного руху, де відбувається його зіткнення із мотоциклом «Сузукі»; о 14:12:40 на відео зображено ділянку дороги, що у с. Ямниця, об`єктив спрямований в сторону м. Івано-Франківськ, в цей час в полі зору відеокамери з`являється мотоцикл марки «Сузукі» чорного кольору без реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_11 , а також автомобіль чорного кольору, який рухається в попутному мотоциклу напрямку лівою смугою руху; о 14:12:45 на відео автомобіль чорного кольору проїжджає в зустрічному напрямку автомобіль «Рено Дастер», а мотоцикл в цей час наближається до перехрестя доріг; о 14:12:46 автомобіль «Рено Дастер» із увімкненим лівим сигналом повороту розпочинає виконувати маневр повороту вліво, а мотоцикл марки «Сузукі» продовжує рух до перехрестя. В ході огляду відеозапису встановлено що смуги руху в зустрічних напрямках розділені розміткою 1.3 (подвійна суцільна лінія), яка закінчується перед перехрестям. Водночас, продовженням цієї лінії є лінія стику асфальтного покриття, яка, ймовірно утворилась під час його прокладання. Під час огляду виготовлено скрін-шот, на якому лінію стику асфальтного покриття позначено червоним кольором, перетнувши яку автомобіль «Рено Дастер» продовжує рух вже по смузі зустрічного руху; о 14:12:47 автомобіль «Рено Дастер» перетинає праву смугу зустрічного руху, де відбувається його зіткнення із мотоциклом марки «Сузукі». 
		Так, зафіксовані відеозаписом обставини, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати дії кожного із учасників дорожньо-транспортної пригоди. 
		З доданих до протоколу огляду відеозапису від 01 жовтня 2021 року фототаблиць (а.п.111-114 т.2) вбачається, що мотоцикл, яким керував ОСОБА_11 , було помітно заздалегідь, ще до появи на фото транспортного засобу «Рено Дастер» під керуванням ОСОБА_8 , дорожнє покриття було сухе, видимість добра, ділянка дороги пряма. Поруч з мотоциклом в одному напрямку в правій смузі їхав транспортний засіб «БМВ» (а.п.111 т.2) чорного кольору, який проїхав повз транспортний засіб «Рено Дастер» дане перехрестя першим (а.п.112 т.2), ОСОБА_8 в той момент почав здійснювати маневр повороту ліворуч, а мотоцикл здійснював виїзд на перехрестя. Після чого відбулося зіткнення. Дані обставини також чітко прослідковуються на відеозаписі з місця події, який було неодноразово відтворено під час розгляду даного кримінального провадження в суд першої інстанції. 
		Колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу злочину, передбаченого відповідними частинами ст. 286 КК України, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричиненні злочинного наслідку.
		Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст. 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
		При цьому, під створенням аварійної ситуації, необхідно розуміти неправомірні дії водія транспортного засобу, які примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
		За таких обставин, саме дії водія автомобіля марки «Рено Дастер» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_8 , які не відповідали вимогам пунктів 10.1 та 16.6 ПДР України призвели до створення аварійної ситуації та перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою. 
		Колегія суддів вважає, що саме дії водія автомобіля марки «Рено Дастер» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_8 змушували водія мотоцикла марки «Suzuki» ОСОБА_11 прийняти певні заходи для того, щоб уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом зміни швидкості та напрямку руху.
		Разом з тим, колегія суддів вважає, що питання щодо наявності у водія мотоцикла марки «Suzuki» ОСОБА_11 технічної можливості відвернути дорожньо-транспортну пригоду виходить за межі вказаного кримінального провадження.
		Суд першої інстанції, обґрунтовано встановив у діянні водія ОСОБА_8 наявність порушень ПДР та причинного зв`язку між цими порушеннями і суспільно небезпечними наслідками, що настали, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		Колегія суддів, на підставі об`єктивно з`ясованих судом першої інстанції обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, вважає безпідставними доводи апеляційних скарг про невинуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та незаконність вироку суду.
		Апеляційним розглядом встановлено, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного; його вік; стан здоров`я та його майновий стан; працює на посаді поліцейського офіцера громади відділу превенції Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області; одружений; має на утриманні одну малолітню дитину  ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а також обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та дійшов правильного висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Крім того, суд належним чином обґрунтував можливість звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки. 
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вирок суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, ухваленим з дотриманням вимог як кримінального процесуального закону, так і закону про кримінальну відповідальність, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
		Окрім цього, під час апеляційного розгляду колегією суддів не виявлено даних які б давали підстави вважати, що по кримінальному провадженні допускалися істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування судового рішення, та які б перешкоджали чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок. 
		Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		 п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 залишити без задоволення.
		Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2023 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_3 
		 
		 Судді: ОСОБА_4 
		 
		 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...