Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 191/2150/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2024. Зареєстровано: 29.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2024.

Номер судового провадження: 2/932/1648/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Справа № 191/2150/23
		Провадження № 2/932/1648/23
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 січня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого судді Кондрашова І.А.,
		за участі секретаря судового засідання Мотуз Я.А.,
		представника відповідача  адвоката Тихонова В.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про стягнення безпідставно списаних коштів, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про стягнення безпідставно списаних коштів. 
		В обґрунтування позову посилався на те, що він має кілька рахунків у АТ «Ощадбанк», з яких 16.04.2023 у період з 11.25 по 11.27 було здійснено 4 несанкціоновані платежі на суму 21381, 50 грн. на невідомі позивачу рахунки. Однак платіжні картки фізично знаходились у позивача, були замкнені у сейфі. Ніяких операцій по карткам (рахункам) ним не проводилось. Після виявлення незаконного списання коштів, позивач одразу повідомив банк та заблокував картки. Також ОСОБА_1 звернувся до поліції з приводу можливих шахрайських дій невстановлених осіб. Посилається на норми ст. 1073 ЦК України та ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та вважає, що банк повинен негайно відновити залишок коштів на рахунку, у разі незаконного переказу з рахунка клієнта грошових коштів. Вважає, що оскільки кошти було списано без його схвалення, і він одразу повідомив про цей факт відповідача, то банк повинен відновити залишок коштів на рахунку.
		Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на свою користь грошові кошти в сумі 21381, 50 грн.
		Відповідач з позовом не погоджується, подав відзив на позовну заяву, де вказує, що позивачем не було своєчасно повідомлено про спірні операції, оскільки факт повідомлення банку мав місце лише 18.04.2023, тобто через 4 дні після списання коштів; відповідач 16.04.2023 у період з 11 год. 00 хв. по 12 год. 00 хв. самостійно ініціював низку операції за картковими рахунками, при цьому правильно вводив одноразовий пароль та проходив ідентифікацію у додатку «Ощад24», і більшість цих операцій він не оспорює. Банк не має можливості повернути кошти, оскільки такі перекази були здійснені позивачем з використанням власного логіну та паролю та з використанням фінансового телефону, введенням одноразового паролю. Доказів того, що мало місце несанкціоноване втручання в роботу банківської системи, ОСОБА_1 суду не надано. 
		Таким чином, відповідач вважає, що в даному випадку відсутня його вина в списанні коштів з рахунків позивача, тому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю. 
		У відповіді на відзив позивач вказує, що дійсно він зареєстрований у мобільному додатку, однак при списанні коштів йому не приходило смс-повідомлення, тому він не ініціював ці перекази. Просить задовольнити позов у повному обсязі. 
		Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2023, справа передана до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська  за підсудністю. 
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2023, прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. 
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2023, здійснено перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, та витребувані докази.
		В судове засідання позивач не з`явився, повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує. 
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що позивач активно користується додатком та 16.04.2023 ним було здійснено багато операцій, в тому числі у спірний період часу, однак більшість операцій ним не оспорюються. Банк позбавлений можливості повернути кошти, оскільки їх списання відбулось з використанням одноразового паролю та правильного введення всіх даних, тому спірні операції вважаються такими, що схвалені позивачем. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
		Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши позицію представника відповідача, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне. 
		Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 має карткові рахунки в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», а саме картковий рахунок № НОМЕР_1 , картковий рахунок № НОМЕР_2 , картковий рахунок № НОМЕР_3 .
		16.04.2023 у період з 11.25 по 11.27 було здійснено 4 платежі на невідомі позивачу рахунки, на загальну суму 21381, 50 грн.
		Позивач стверджує, що одразу заблокував рахунки та повідомив банк про несанкціоновані операції, однак ці факти не доведені у встановленому порядку, оскільки з доданого до позовної заяви «скріншоту» із застосунку «Вайбер» видно лише час блокування рахунків, однак не є можливим встановити дату блокування. 
		Крім того, як видно з відповіді банку на електронну пошту ОСОБА_1 , повідомлення про несанкціоновані транзакції було направлено на електронну пошту відповідача лише 18.04.2023, тобто через 4 дні після несанкціонованих операцій.
		Відповідно до ч. 1ст. 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		В силу ч. 2ст. 1066 ЦК Українибанк гарантує право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
		Відповідно до ч. 3ст. 1068 ЦК Українибанк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Відповідно до ч. 1ст. 1071 ЦК Українибанк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта.
		З аналізу наведених норм вбачається, що банк, інша фінансова установа повинні гарантувати право клієнта розпоряджатися власними коштами на рахунку, що полягає в тому числі в належній ідентифікації клієнта та встановлення, що власник рахунка та особа, яка запрошує по ньому транзакцію, є однією особою. При цьому не важливо, чи здійснює клієнт розрахунково-касове обслуговування у відділенні банку, тобто ініціює переказ в касі банку за допомогою платіжного доручення, чи ініціює переказ коштів за допомогою електронних систем (обслуговування он-лайн, мобільний застосунок, платіжні сервіси тощо).
		Дотримання банком цих умов - є запорукою належного виконання договору банківського рахунку.
		За змістом підпунктів 8, 9 пункту 3 Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», що затвердженоПостановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Наведені норми кореспондуються з ч. 3ст. 1092 ЦК України, де вказано, що якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цьогоКодексу та закону.
		Отже, положення чинного законодавства передбачають обов`язок банку або іншої фінансової установи в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.
		Проте клієнт повинен повідомити банк про спірні операції невідкладно, тобто у найкоротший час, зазвичай, протягом доби. Такий строк обумовлений тим, що банк у більшості випадках може блокувати спірний переказ, або вжити заходів для його повернення клієнту.
		Проте, як видно з матеріалів справи, позивачем здійснено повідомлення АТ «Ощадбанк» через кілька днів після списання коштів, що не може вважатися невідкладним повідомленням про спірні транзакції. 
		Згідно п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.
		Згідно п. 32.3.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов`язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.
		Згідно зі ст.7та п. 38.1 і 38.4 ст.38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
		Отже, обслуговування клієнта полягає у зберіганні його коштів на рахунках, як в готівковій так і безготівковій формі, здійснення розрахунково-касових операцій, а також виконання функції зберігача цих коштів та створення системи, яка б забезпечувала належний захист інформації щодо переказу коштів на усіх його етапах - від формування розпорядження/доручення на переказ коштів та ідентифікації особи, до власне виконання платежу (переказу). Іншими словами, банківська установа несе відповідальність за безпеку платежів та за безпеку функціонування власної платіжної системи, а отже й за несанкціоновані транзакції та списання коштів з клієнта.
		Відповідно до п. 18.4статті 18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.
		Позивач вказує, що несанкціоновані транзакції відбулись без його відома, коли платіжні картки перебували у сейфі, а він не користувався для цього мобільним додатком, та смс-повідомлення не надходило.
		Банк зазначає, що у період, коли проводились спірні транзакції, позивач ініціював кілька переказів, серед яких є ті, що визнаються клієнтом, тобто у цей час він входив до застосунку «Ощад24» та правильно вводив одноразові паролі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		В силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно з нормами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
		Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		В ході розгляду справи позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, підтверджуючих незаконність проведення списання коштів з рахунків. Суд не може перевірити, чи дійсно позивач не користувався мобільним додатком, чи дійсно не отримував смс-повідомлення і т.д. Всі доводи позивача носять характер припущень, та не доведені у встановленому порядку, тому констатувати, що кошти були списані з рахунків у незаконний спосіб, суд позбавлений можливості.
		Між тим, банком не проведено будь-якого службового розслідування з приводу несанкціонованого списання коштів, а в рамках кримінального провадження відсутні будь-які результати розслідування, які б давали змогу встановити обставини даної події та кваліфікувати такі дії як кримінальне правопорушення, чи навпаки, помилку банку, чи помилкове списання коштів.
		Судова практика за цією категорією справ є усталеною. Банк в цілому повинен відповідати за безпеку електронних платежів та забезпечувати належний рівень безпеки системи переказів в цілому. Це стосується і мобільного застосунку «Ощад24», доступ до якого має багаторівневий захист. Однак винятком з цього є лише факти, коли особа здійснює самостійно авторизацію та розголошує дані, які можуть бути використані третіми особами для авторизації. Так, клієнт самостійно несе відповідальність за операції, які супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви про блокування картки.
		Поширеним прикладом є проведення оплати на «фішингових» сайтах, наприклад клонів сайту «EasyPаy», де в результаті проведення операцій сайт може отримати персональні дані клієнта, що в подальшому використовується для заволодіння коштів. Проте таким операціям повинна бути надана кримінально-правова оцінка, оскільки вини банку в таких несанкціонованих транзакціях, немає.
		Отже, банк не може відповідати за безпеку електронних переказів, коли особа самостійно передає верифікаційні відомості стороннім особам, або такими даними заволоділи треті особи у незаконний спосіб.
		Таким чином, з огляду на несвоєчасне повідомлення позивачем АТ «Ощадбанк» про проведення несанкціонованих операцій, суд вважає, що відсутня вина АТ «Ощадбанк» у протиправному списанні коштів позивача, тому відповідач не зобов`язаний відновлювати залишок коштів на рахунку чи повертати ОСОБА_1 незаконно списані кошти.
		Крім того, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки у випадку несанкціонованого списання коштів з рахунку, банк зобов`язаний поновити залишок коштів на рахунку, тобто відновити стан рахунку до проведення незаконних операцій, однак позивач просить суд стягнути на його користь грошові кошти. Цей спосіб захисту не є належним, оскільки в даному випадку належним способом буде встановлення зобов`язання поновити залишок коштів на рахунку. 
		Суд вважає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами того, що списання коштів сталося унаслідок помилки банку, чи незабезпечення безпеки платежів. 
		У рішеннях Верховного суду від 23.01.2018 року у справі № 202/10128/14-ц (ЄДРСРУ № 71807586), 01.02.2018 року у справі № 758/7327/14-ц (ЄДРСРУ № 72044195) та від 12.02. 2018 року у справі № 592/2386/16-ц (ЄДРСРУ № 72199299) досліджувалися питання щодо стягнення з банківської установи на користь споживача (позивача) безпідставно списаних коштів з карткового рахунку.
		У вказаних рішеннях Верховний суд вказував на те, що задовольняючи позов споживача суд має враховувати положення статей 1068, 1071, 1072, 1073 ЦК України, статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пункту 9 розділу ІV Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, та діяти на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені.
		Отже, доводи позивача про те, що він негайно повідомив банк про несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунку, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому суд приходить висновку про відмову у задоволенні позову. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 261, 263-265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129), про стягнення безпідставно списаних коштів, відмовити. 
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участі в судовому засіданні  протягом 30 днів з дня отримання його копії.
		Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
		 
		 
		Суддя Ігор КОНДРАШОВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...