Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 133/3565/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2024. Зареєстровано: 29.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2024.
Дата набрання законної сили: 19.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/133/25/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023240040000156

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		Іменем України
		Справа №133/3565/23
		 
		 
		 
		29.01.24 м. Козятин
		 
		Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
		в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Козятин обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240040000156 від 07.07.2023, за обвинуваченням  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця   с. Краснорічка Хорошівського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 призваний на військову службу 25.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 за призовом під час мобілізації.
		Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 41 від 25.02.2023 року, ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду номера обслуги 4 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України. 
		Відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Згідно вимог п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		17.03.2014 ОСОБА_6 Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України оголошено часткову мобілізацію та після його затвердження 17.03.2014 Верховною Радою України цей Указ набрав чинності, у зв?язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розпочався особливий період.
		У зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та триває до теперішнього часу. 
		Матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки й додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
		Згідно зі ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
		Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової служби призваний по мобілізації, військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		Під час переміщення 22.05.2023 військовослужбовців зенітного артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 з навчань у АДРЕСА_2 до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 залізничним транспортом у військовослужбовця військової служби призваного по мобілізації військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_4 , виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, матрос ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно - правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, близько 23 години 22.05.2023, перебуваючи на залізничній станції «Козятин» у АДРЕСА_3 , самовільно, без поважних причин залишив місце служби - залізничний вагон потягу, у якому здійснювалося переміщення його та інших військовослужбовців зенітного артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 з навчань у АДРЕСА_2 та до військової частини НОМЕР_1 не прибув чим ухилявся від проходження військової служби, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту затримання 02.11.2023 працівниками правоохоронних органів.
		Таким чином, Матрос ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.
		Прокурор обвинувачення підтримав, просив обвинуваченого визнати винним у вчиненні даного кримінального правопорушення.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення. 
		Захисник обвинуваченого просив застосувати найм?якішу міру покарання до обвинуваченого.
		Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує щодо розгляду справи у спрощеному порядку. Судом роз`яснено обвинуваченому наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема, щодо обмеження права оскаржувати вирок у частині обставин, які ним не оспорюються. Маючи відповідну згоду обвинуваченого та прокурора, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив такий порядок дослідження доказів: допитати обвинуваченого, дослідити матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, матеріали щодо речових доказів, судових витрат. 
		У даному кримінальному провадженні потерпілі відсутні.
		Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, з урахуванням позиції прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного правопорушення доведена, і його дії правильно кваліфіковано за ч. 5 ст.407 КК України.
		Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При цьому, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав у повному обсязі.
		Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого, який негативних характеристик не має, є учасником бойових дій, на спеціальних обліках не перебуває.
		Відповідно до характеризуючих даних, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на момент вчинення інкримінованого злочину був військовослужбовцем.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення ОСОБА_4 .
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		На підставі вищевикладеного, з урахуванням обставин справи (злочин вчинено військовослужбовцем ЗСУ в умовах воєнного стану), тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином), відсутність шкоди від злочину, особи обвинуваченого (раніше несудимий, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває), який визнав всі обставини вчиненого злочину, викладені в обвинувальному акті, також враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання, суд дійшов переконання, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, який визначений ч.5 ст. 407 КК України.
		Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		При цьому суд враховує, що згідно положень ст.ст. 69, 75 КК України при вчиненні даного злочину можливість призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та/або звільнення від відбування покарання з випробуванням - не передбачена.
		Крім того, суд вважає необхідним зауважити, що самовільно залишивши місце служби без поважних причин в умовах воєнного стану та проводячи час на власний розсуд діючий військовослужбовець подає іншим військовослужбовцям ганебний приклад нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому.
		Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_4 було затримано 02.11.2023.
		Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.11.2023 по справі № 127/34082/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Тому з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України  ОСОБА_4 необхідно зарахувати у строк покарання період його попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		Запобіжний захід у виді тримання обвинуваченого під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили.
		Накладені арешти, речові докази та процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65, 66, 407 КК України, ст. ст. 371, 373, 374 КПК України,суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати   ОСОБА_4 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з 02.11.2023 (включно) по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дати набрання вироком законної сили.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.
		Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - з моменту отримання копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...