Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/3091/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2024. Зареєстровано: 29.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2024.
Дата набрання законної сили: 16.04.2024
Результат оскарження 16.04.2024 Запорізький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/334/1588/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 20.12.2023
		Справа № 334/3091/23
		Провадження № 2/334/1588/23
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 грудня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., за участю секретаря Явісенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів,
		ВСТАНОВИВ:
		У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є клієнтом АТ КБ «Приватбанк». Між сторонами укладено угоду SAMDNWFC00064444304 від 04.12.2020 на обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_1 . До вказаної картки був зареєстрований фінансовий номер телефону позивача НОМЕР_2 .
		В ніч з 09.03.2023 на 10.03.2023 невстановлена особа шляхом маніпуляцій з електронно-обчислювальними системами втрутилась в роботу «Приват24», після чого 10.03.2023 о 02год. 59хв. переказала власні кошти позивачки у розмірі 600 грн. на іншу невідому карту, а о 03:00 - 03:02 год. спочатку вивела кошти із сервісу «Скарбничка» у розмірі 450,29 грн. та в подальшому використала ці кошти та залишки власних коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я позивачки, для поповнення мобільного телефону НОМЕР_3 на суму 454,00 грн.
		В подальшому, 15.03.2023 у період часу з 05:13 години по 06:53 годину невстановлена на даний час особа спочатку змінила фінансовий номер телефону в системі «Приват24», перевипустила банківську картку в онлайн додатку та далі оформила та отримала кредитні кошти на нову банківську картку на ім`я ОСОБА_1 у розмірі 20000,00 грн., 9519,00 грн. та 300,00 грн. 
		Кошти у розмірі 9519,00 грн. були перераховані на картку іншого банку № НОМЕР_4 о 05:30 годині 15.03.2023; кошти у розмірі 300 грн. перераховані на картку НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_2 о 06:53 годині 15.03.2023; 20000 грн. було знято готівкою в терміналі в м. Київ о 15:13 годині 15.03.2023.
		Розуміючи, що стала жертвою шахрайських дій, позивачка одразу подзвонила на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» за номером 3700, повідомивши усно банк про шахрайські дії відносно неї та просила заблокувати її картку.
		Окрім цього позивачка звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За даним фактом 16.03.2023 до ЄРДР внесено відомості за №12023082050000562 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 с.185 КК України.
		Також позивачка письмово звернулася до відповідача, повідомивши про шахрайські дії відносно її карткового рахунку, просила зупинити нарахування відсотків та списати заборгованість по кредитній картці, яку вона не оформлювала та не відкривала.
		06.04.2023 на адресу позивачки надійшла відповідь банку, якою було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її запиту щодо призупинення нарахування відсотків та списання заборгованості по кредитній картці, яку шахраї відкрили на ім`я позивача без її відома та згоди.
		Відповідно до виписки АТ КБ «Приватбанк» за період 09.03.2023-15.03.2023 внаслідок неправомірних дій невстановлених на даний час осіб у позивачки зникли з її картки кошти в розмірі 1054,00 грн. (600 грн. власних коштів, 450 грн. вклад зі «Скарбнички», який в подальшому було виведено на картку позивача та поповнено мобільний телефон на 454,00 грн.), а також у позивача з`явився кредитний ліміт за кредитною карткою в розмірі щонайменше 31000,00 грн. Станом на 15.03.2023 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 30996,94 грн. і з кожним днем заборгованість зростає, на суму заборгованості нараховуються штрафні санкції.        
		Оскільки банк в добровільному порядку не виконує своїх обов`язків по поверненню коштів та списанню заборгованості за кредитною карткою, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
		Позивачка просить визнати транзакції щодо переказу коштів з картки № НОМЕР_1 від 10.03.2023 незаконними. Зобов`язати ПАТ КБ «Приватбанк» повернути їй грошові кошти, переведені 10 березня 2023 року з її картки № НОМЕР_1 в сумі 1054,00 грн. шляхом відновлення їх на картковому рахунку, який належить ОСОБА_1 . Визнати кредитний договір, укладений 15 березня 2023 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 у вигляді встановленого кредитного ліміту на суму щонайменше 31000,00грн. недійсним з моменту укладення.
		Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позивачка ні в позовній заяві, ні у зверненнях до ПриватБанка, ні в заяві до поліції не зазначила жодних дійсних детальних обставин справи, які пояснюють, яким чином невідомі особи змогли втрутитися до її власного акаунту Приват24 та викрасти її кошти.
		Службою безпеки  ПриватБанку  встановлені інші обставини справи. Так, при перевірці  встановлено, що 10.03.2023 о 03:02:39 з картки клієнта ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було списано 454 грн. на поповнення мобільного телефону НОМЕР_6 (Банку невідомий власник). Поповнення було проведено через сервіс LIQPAY*PRIVAT24.
		Також, 10.03.2023 р. о 02:59:14 з картки клієнта ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було списано 605 грн. (в тому числі комісія 5 грн.) на поповнення картки. Поповнення було проведено через зовнішній сервіс іншого банку (термінал 31000925 Public Joint Stock Company TAScombank) встановити картку, на яку здійснювався переказ не має можливості.
		Таким чином, по операціям 10.03.2023 встановити власників телефону та картки не вдалося.
		Після доступу до Приват24 15.03.2023 о 03:38 год. відбувається перевипуск картки на №  НОМЕР_7 .
		При перевірці з`ясовано, що у ОСОБА_1 15.03.2023 був змінений фінансовий номер телефону о 05:55:36 в банкоматі САК22754 з номеру НОМЕР_8 на номер НОМЕР_9 .
		При зміні фінансового номеру телефону у ОСОБА_1 в банкоматі САК22754, була здійснена авторизація по картці № НОМЕР_7 з вводом ПІН-коду та здійснено збільшення розміру кредитного ліміту від 0,00 грн. до 31 000 грн.
		Після цього, 15.03.2023 в період часу з 05:13:07 по 06:53:48 з картки клієнтки ОСОБА_1 № НОМЕР_7 було здійснено 3 (три) операції:
		05:13:07 - 20799,66 грн. (в тому числі комісія 799,66 грн.) - зняття готівки в банкоматі САК40806 (адреса: м. Київ, вул. Петра Запорожця, буд. 28);
		05:30:20 - 9899,70 грн. (в тому числі комісія 380,76 грн.) - переказ на картку НОМЕР_10 в терміналі самообслуговування (TS210531, адреса: м. Київ, пр. Георгія Нарбута, буд. 8А, АЗС КЛО);
		06:53:48 - 309 грн. (в тому числі комісія 9 грн.) - переказ на карту НОМЕР_10 через додаток Приват24. Одержувач: клієнт ПриватБанка.
		При подальшій перевірці встановлено, що перекази 15.03.2023 в терміналі самообслуговування TS210531 та через додаток Приват24 здійснювались на одну і ту саму картку НОМЕР_10 іншого клієнта ПриватБанка (особу не оголошуємо, бо ця інформація є банківською таємницею).
		Перегляд операцій в терміналі самообслуговування TS210531 за 15.03.2023 р. показав, що з картки НОМЕР_7 клієнтки ОСОБА_1 о 05:27:59 була спроба ще переказу в сумі 9500 грн. на картку НОМЕР_11 (Joint Stock Company Kredobank), але переказ було відхилено, встановити клієнта Joint Stock Company Kredobank не має можливості.
		Лише 15.03.2023 о 14:07:36ОСОБА_1 зателефонувала на гарячу лінію ПриватБанка 3700 та заперечувала свою причетність до вказаних операцій.
		Аналіз руху коштів по картці НОМЕР_10 клієнта ПриватБанка (особу не оголошуємо, бо ця інформація є банківською таємницею) показав, що 15.03.2023 проводились подібні банківські операції (зняття готівки у банкоматі за тією самою адресою, переказ коштів на картку НОМЕР_11 (Joint Stock Company Kredobank).
		15.03.2023 p. о 17:26:46 син цього клієнта ПриватБанка(особу, якої не оголошуємо, бо ця інформація є банківською таємницею) також зателефонував на гарячу лінію ПриватБанка 3700 і був більш відвертим, аніж ОСОБА_1 та повідомив, що відносно його матері було здійснено шахрайські дії, а саме: «вона в месенджері перейшла за посиланням для отримання грошової допомоги, внесла конфіденційні дані (номер картки, строк її дії, ПІН-код, СВВ і т.п.) після чого їй змінили фінансовий номер телефону і вкрали грошові кошти.»
		Аналіз даних входів в Приват24 клієнтки ОСОБА_1 показав, що з 10.03.2023 по 15.03.2023 використовувався як довірений мобільний пристрій REDMI 6А|ХІАОМІ (ІМЕІ,С,75 - НОМЕР_12 , USERIP- НОМЕР_13 ), так і недовірений мобільний пристрій TECNO KG5N|TECNO (ІМЕІ,С,75 НОМЕР_19, USERJP - НОМЕР_14,НОМЕР_18).
		USER IP- НОМЕР_13 належить провайдеру TOY Global-Net Zaporizhzhya.
		USER_IP - НОМЕР_14 належить провайдеру PRJSC VF Ukraine Kiev.
		USER_IP - НОМЕР_18 належить провайдеру PRJSC VF Ukraine Oleksandrivka Kirovohradska oblast.
		Встановлено, що клієнт ПриватБанка(особу, якої не оголошуємо, бо ця інформація є банківською таємницею) та ОСОБА_1 стали жертвами одних й тих самих шахраїв, тому що ці шахраї використовували дані різних клієнтів, але їхні ІР-адреси однакові USER IP - НОМЕР_20, НОМЕР_21.
		Таким чином, шахраї, використовуючи фішингові посилання, отримували конфіденційну інформацію про клієнтів від самих клієнтів ПриватБанка. а далі - змінювали фінансові номери телефонів клієнтів, переказували грошові кошти з їхніх рахунків на рахунки підконтрольні шахраям.
		Отже, ОСОБА_1 не була щира та відверта у повідомленні ані банку, ані поліції, ані суду про шахрайство та приховує факт передачі нею самою конфіденційної інформації стороннім особам шляхом переходу за фішинговим посиланням і через що стала жертвою шахраїв.
		В ході перевірки службою безпеки ПриватБанка порушень зі сторони Банку не виявлено, бо саме ОСОБА_1 розголосила власну конфіденційну банківську інформацію стороннім особам/шахраям. які збагатилися за її рахунок, а тому провина у завданих збитках лежить саме на клієнтці/Позивачці.
		До того ж, на допомогу своїм клієнтам, в тому числі й ОСОБА_1 , Департаментом захисту банківських технологій ПриватБанка від 29.03.2023 ініційовано звернення до кіберполіції України про порушення кримінального провадження відносно встановлених причетних шахраїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до розкрадання коштів у 43 клієнтів ПриватБанку на загальну суму 1 021 837 грн., в т.ч. є картка №  НОМЕР_7 , що належить  ОСОБА_1 .
		За матеріалами Департаменту захисту банківських технологій відкрито кримінальне провадження JV® 12023100040001395 від 14.04.2023 р., котре напередодні проведення обшуків 30.05.2023 р. кіберполіцією за участі спецпідрозділа ТОР було 12.05.2023 р. об`єднане з кримінальним провадженням 12023100040000884.
		Отже, наявність порушених кримінальних справ, арешт шахраїв та визнання Позивачки потерпілою особою захищають її порушені права, бо Позивачка зможе їх стягнути всі збитки в порядку цивільного позову з шахраїв, тому вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» не є належним Відповідачем по цій справі.
		Також зазначив, що позивачка помилково бажає перекласти відповідальність за нанесені їй збитки та провину за здійснення платежів на Банк, бо на час здійснення спірних транзакцій у Банка були відсутні будь-які заяви від клієнта та правові підстави для нездійснення цих платежів клієнта з її картки, а тому з боку Банка не було вчинено жодних порушень.
		Згідно з пунктом 14.16 статті 14 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайноповідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомленнякористувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Як слідує з банківської виписки, «спірні» операції здійснені до 06 год. 53 хвилин 15.03.2023, а позивачка звернулася до ПриватБанка вже після здійснення цих операцій - 15.03.2023о 14:07:36.
		Вищевказаними нормами права чітко та однозначно розмежовані часові межі відповідальності сторін за відшкодування збитківвід здійснення «спірних» операцій.
		Щодо позовної вимоги про визнання кредитного договору, укладеного 15 березня 2023 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 у вигляді встановлення кредитного ліміту на суму щонайменше 31000,00 гри. недійсним з моменту укладення зазначив, що відкриття кредитної картки № НОМЕР_7 , встановлення і використання кредитного ліміту відбулося саме в межах і на підставі договору від 04 грудня 2020 року,а тому Банком вважається, що боргові зобов`язання ОСОБА_1 існують за договором від 04.12.2020, а не за договором від 15 березня 2023 року.
		Просить у задоволенні позовної заяви відмовити.
		До суду позивачка надала уточнену позовну заяву, яка прийнята судом до розгляду, в якій просила визнати транзакції щодо переказу коштів з картки № НОМЕР_1 від 10.03.2023 незаконними. Зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти, переведені 10 березня 2023 року з її картки за № НОМЕР_1 в сумі 1054,00грн. шляхом відновлення їх на картковому рахунку, який належить ОСОБА_1 . Визнати кредитний договір, укладений 15 березня 2023 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 на суму 31000,00грн. недійсним з моменту укладення. Визнати операцію 15.03.2023 щодо перевипуску картки за № НОМЕР_7 та збільшення кредитного ліміту з 0,00грн. до 31000,00грн. нечинною та зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції та зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк» скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані ПАТ КБ «ПриватБанк» за оскаржуваною ОСОБА_1 операцією 15.03.2023.
		Від позивачки на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивачка зазначила, що банком не заперечуються обставини, що ОСОБА_1 стала жертвою шахраїв і з її карткового рахунку були вкрадені грошові кошти спочатку в ніч з 09.03.2023 на 10.03.2023, а в подальшому 15.03.2023, а також було здійснено зміну фінансового номеру телефону, перезапуск картки та збільшення кредитного ліміту з 0,00 грн. до 31000,00 грн. 
		Натомість, відповідач у відзиві наводить власні домисли щодо способу викрадення коштів ОСОБА_1 , посилається на приклади (допомога ООН або ОЛХ), але всі ці обставини є припущеннями відповідача, що в силу ст. 81 ЦПК України не може покладатись в основу рішення суду На підтвердження своїх доводів відповідач не надав жодного доказу. Твердження відповідача про «сина клієнта ПриватБанка» є припущеннями представника Банку, не доведені жодним чином не спростовують обставини справи.
		Також зазначила, що вона не здійснювала автентифікацію, не переходила за жодним посиланням та не передавала стороннім особам давні з картки, а тим паче ПІН-код та СУУ код картки.
		Відповідач у своєму відзиві також вказує, що ОСОБА_1 15.03.2023 зателефонувала на гарячу лінію Приватбанку та повідомила про шахрайські дії відносно її карткового рахунку. Посилання відповідача на те, що ніби ОСОБА_1 «лише 15.03.2023 о 14:07» зателефонувала в банк жодним чином не доводять обставину, що ОСОБА_1 не здійснила будь-яких дій щодо повідомлення банку про шахрайські дії.
		Висновок відповідача про те, що банк є неналежним відповідачем, оскільки у ОСОБА_1 вкрадені кошти шахраями і «позивачка зможе стягнути збитки в порядку цивільного позову з шахраїв» є помилковим та передчасним, оскільки вкрадені кошти є коштами банку, а не позивачки. 
		За наведених обставин, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Від представника відповідача на адресу суду надійшло заперечення на відповідь, в якому зазначено, що пунктами 3 та 4 частини 20 Закону України « Про платіжні послуги» зазначено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб зобов`язаний не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції. Таким чином, відповідальність за здійснення 10 та 15 березня 2023 року банківських операцій з переказу коштів повністю покладається на позивачку.
		Спірні операції здійснені 15.03.2023 о 05 та 06 годині ранку, а позивачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» на гарячу лінію лише 15.03.2023 о 14:07:36, тобто вже після здійснення цих операцій, а вищевказаними нормами права чітко та однозначно розмежовані часові межі відповідальності сторін за відшкодування збитків від здійснення «спірних» операцій.
		Наявність кримінальної справи та визнання позивачки потерпілою особою захищають її порушені права, бо позивачка зможе стягнути збитки в порядку цивільного позову з шахраїв або звернутися до отримувача всіх переказів згідно ст. 1212 ЦК України.
		До того ж, кіберполіцією України порушено кримінальне провадження відносно встановлених причетних осіб-шахраїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до розкрадання коштів у 44 клієнтів Приватбанку на загальну суму 1021837 грн., в тому числі ОСОБА_1 . 
		Таким чином, зазначив, що АТ КБ «ПриватБанк» є неналежним відповідачем по справі, тому просить в задоволення позовної заяви відмовити.
		Позивачка, представник позивачки в судове засідання 20.12.2023 не з`явилися. Представник позивачки подала до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позову наполягають та просять їх задовольнити .
		Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, судове засідання 20.12.2023 проведено без участі представника відповідача. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, вивчивши матеріали справи, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
		Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зокрема визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
		Згідно з частинами першою та третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Відповідно до частин першої і третьої статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).
		Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Судом встановлено, що 04.12.2020 позивачкою була підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг, на підставі яких позивачці було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . До вказаної картки був зареєстрований фінансовий номер НОМЕР_2 .
		Згідно з випискою по картковому рахунку НОМЕР_1 за період з 09.03.2013 по 15.03.2023 було здійснено наступні операції:
		-10.03.2023 о 02:59:14 з картки № НОМЕР_1 списано 605 грн.
		-10.03.2023 о 03:00 з картки № НОМЕР_1 зараховано суму вкладу з «Скарбнички» в розмірі 450,29 грн.
		-10.03.2023 о 03:02:39 з картки № НОМЕР_1 було списано 454 грн. на поповнення мобільного телефону НОМЕР_6 ,
		- 15.03.2023 о 03:38 год. була перевипущена картка на №  НОМЕР_7 .
		Після цього, 15.03.2023 в період часу з 05:13:07 по 06:53:48 з картки клієнтки ОСОБА_1 № НОМЕР_7 було здійснено 3 (три) операції:
		05:13:07 - 20799,66 грн. (в тому числі комісія 799,66 грн.) - зняття готівки в банкоматі САК40806 (адреса: м. Київ, вул. Петра Запорожця, буд. 28);
		05:30:20 - 9899,70 грн. (в тому числі комісія 380,76 грн.) - переказ на картку НОМЕР_10 в терміналі самообслуговування (TS210531, адреса: м. Київ, пр. Георгія Нарбута, буд. 8А, АЗС КЛО);
		06:53:48 - 309 грн. (в тому числі комісія 9 грн.) - переказ на карту НОМЕР_10 через додаток Приват24. Одержувач:  ОСОБА_2 
		15.03.2023 о 14:07:36 ОСОБА_1 звернулась на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» за номером 3700 з приводу шахрайських дій відносно неї та прохала заблокувати її картку.
		Відповідно до п. і. 1.2.1.10 Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» в разі втрати Клієнтом фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із фінансовим номером телефону Клієнт зобов`язаний негайно повідомити про це Банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення Банку. На підставі звернення Клієнта про зазначений факт Банк знімає з номера телефону Клієнта ознаку "Фінансовий" та блокує аккаунт Клієнта в Системі "Приват24" з метою уникнення можливих шахрайських операцій з рахунками Клієнта.
		Згідно п. 1.1.10.7.1 Умов в разі здійснення неналежних операцій з використанням Платіжної картки, Клієнт зобов`язаний повідомите Банк шляхом звернення за будь-яким із зазначених каналів:
		-        цілодобова підтримка Клієнтів 3700 - для дзвінків по Україні (безкоштовно з мобільних у межах України), а також НОМЕР_15 - для дзвінків із-за кордону / зі стаціонарних телефонів;
		-        чат «Допомога Онлайн» (з Системи «Приват24» або з сайту банку);
		-        відділення банку - звернення безпосередньо до працівника відділення;
		-        сайт https://privatbank.ua, меню «Скарги та пропозиції». Повідомлення, запити та кореспонденцію потрібно надавати особисто або електронною поштою.
		Таким чином, ОСОБА_1 після виявлення факту неправомірного заволодіння та використання електронного платіжного засобу повідомила банк у спосіб, передбачений договором, своєчасно та належним чином виконала покладений на неї Умовами та Правилами обов`язок щодо блокування картки та інформування Банку як усно на номер 3700, так і письмово про вчинення шахрайських дій з її карткою.
		Крім того 15.03.2023 позивачка звернулась до Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області з заявою по факту викрадення грошових коштів з її картки № НОМЕР_1 .
		16.03.2023 за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082050000562 щодо заволодіння невстановленими особами грошовими коштами з карти, належної позивачці.
		Згідно звернення до Департаменту кіберполіції НП України від 29.03.2023, Департаментом захисту банківських технологій Служби безпеки ГО під час проведення систематичних заходів щодо протидії зовнішньому шахрайству та запобіганню спричинення збитків Банку та клієнтам виявлено шахрайську схему з замовлення нової картки в Приват24 та подальшого обготівкування грошей з неї, в тому числі є картка №  НОМЕР_7 , що належить  ОСОБА_1 .
		Так, 10.03.2023 о 00:08:52 почали здійснювати входи в додаток Приват24 з нетипового для клієнта пристрою: Пристрій TECNO KG5NITECNO ІМЕІ НОМЕР_16 . Після доступу до Приват24 15.03.2023 03:38 відбувається перевипуск картки на НОМЕР_7 . Також відбувається зміна номера на НОМЕР_9 15.03.2023 05:55:36 в банкоматі САК22754 м. Київ, в. Теодора Драйзера, б. 4. Вивід коштів з перевипущеної картки клієнта відбувався наступним чином: 15.03.2023 05:13:07 20000,00 грн видача готівки в банкоматі САК40806 м. Київ, в. Петра Запорожца, б. 28 (Торгівельний Центр "Z'); 15.03.2023 05:30:20 9519,00 грн. переказ коштів в терміналі ТS210531 на картку НОМЕР_5 м. Київ просп. Визволителів, б. 8а, АЗС КЛО; 15.03.2023 06:53:48 300,00 грн. переказ коштів через Приват24 на картку НОМЕР_5 . Зняття коштів здійснювала невстановлена особа, лице закрите капюшоном, кепкою та маскою.
		Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі безпідставного списання банком з рахунку клієнта коштів банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно із Законом України «Про платіжні послуги» неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Так, неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. (стаття 1). 
		Відповідно до вказаного Закону користувач спеціального платіжного засобу (картки) зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		В свою чергу, Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян».
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Окрім цього, надання користувачем третім особам необхідної інформації для здійснення звичайних операцій із зарахування на картковий рахунок коштів (номер карткового рахунку; прізвище, ім`я по батькові власника карткового рахунку, його номера телефону) не може розцінюватися як надання користувачем інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (Постанова Верховного Суду у справі № 725/314/15-ц)
		Згідно з пунктом 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
		Пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що на час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше ніж впродовж дев`яноста календарних днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629 св 18), від 24 липня 2019 року у справі № 753/16954/16-ц (провадження № 61-24323 св 18), від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877 св 19), від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18 (провадження № 61-18544 св 19), від 07 липня 2021 року у справі № 370/476/16-ц (провадження № 61-10242 св 20), від 17 грудня 2021 року у справі № 263/3704/19 (провадження № 61-1799 св 21).
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).
		Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
		Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів
		Судом встановлено, що при здійсненні платіжних операцій 10.03.2023 та 15.03.2023 ОСОБА_1 особисто не використовувала електронний платіжний засіб. Вона не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, повідомила банк та правоохоронні органи про вчинений злочин, а тому вона не несе відповідальності за таку платіжну операцію здійснену за допомогою платіжної картки та за відповідні правові наслідки у вигляді нарахованих відсотків, пені штрафу, що настали у зв`язку із здійсненням такої операції.
		Відтак, посилання відповідачем на постанову Верховного Суду у справі № 712/9107/18 від 01.07.2020 судом не береться до уваги, оскільки у справі №712/9107/18 суди встановили, що позивач своїми діями сприяла втраті доступу до картки, вона підтверджувала транзакції через програму «Приват24», в той час ОСОБА_1 не вчиняла таких дій, не проходила автентифікацію та не надавала жодної інформації третім особам.
		Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 встановлюються загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням. 
		Згідно з п. 143 цього положення, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Власник рахунку має право па відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків, (п.п. 146-147 Положення №164).
		Відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з його карткового рахунку, однак саме на банк, який є професійним учасником ринку надання банківських послуг, покладено обов`язок доведення того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		За результатами службового розслідування банк (відповідач) погодився, що дійсно мало місце шахрайство. Однак, так звана «фітингова» схема шахраїв, на що посилається відповідач у своїх запереченнях, розрахована не тільки на неуважність користувачів системи банку та недостатню захищеність їх ПК, а й на наявність особливостей деяких сервісів систем самого банку-відповідача, які можна використовувати для обману користувачів.
		Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони.
		При цьому, як вказав Верховний Суд в постанові від 12 лютого 2018 року у справі № 592/2386/16-ц, саме на банк покладений обов`язок з доведення обставин, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Втім, АТ КП «Приватбанк» у листі від 06.04.2023 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її запиту щодо призупинення нарахування відсотків та списання заборгованості по кредитній картці, яку шахраї відкрили на ім`я позивача без її відома та згоди.        
		Оскільки банк в добровільному порядку не виконує своїх обов`язків щодо повернення коштів позивачки та списання заборгованості за кредитною карткою, яку не оформлювала позивачка ОСОБА_1 , остання звернулась до суду за захистом своїх прав. 
		Відповідно до змісту ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» позивачка ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. 
		Відповідно до виписки АТ КП «Приватбанк» за період 09.03.2023-15.03.2023 внаслідок неправомірних дій невстановлених на даний час осіб з карткового рахунку позивачки відбулося несанкціоноване списання грошових коштів з її картки у розмірі 1054,00 грн. 
		Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про недоведеність підстав для покладення провини за несанкціоноване списання коштів на позивачку, у зв`язку з чим транзакції від 10.03.2023 щодо переказу коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 у загальній сумі 1054,00 грн. слід визнати незаконними.
		Верховним Судом України в постанові від 13 травня 2015 року в справі № 6-71дс15 була сформована наступна правова позиція: «Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того сталу, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		З наведених положень випливає обов`язок фінансової установи негайно відновити залишок коштів на рахунку до стану, що існував, за умови, що користувач невідкладно повідомить банк про платіжні операції, до здійснення яких він не причетний.
		Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта внормовані ст. 1073 ЦК України, згідно з якою у разі безпідставного списання банком з рахунку клієнта грошових коштів, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити проценти та відшкодувати заподіяні збитки.
		З урахуванням викладеного, вимоги позову про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти, переведені 10.03.2023 з карткового рахунку № НОМЕР_1 у сумі 1054,00 грн. шляхом відновлення їх на картковому рахунку, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
		Крім того, внаслідок неправомірних дій невстановлених на даний час осіб за карткою позивачки було встановлено кредитний ліміт у розмірі 31000,00 грн. Станом на 15.03.2023 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 30996,94 грн. Між тим, як було встановлено судом, ОСОБА_1 жодних дій щодо оформлення кредиту не вчиняла. 
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.        ,,
		Згідно ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
		За правилом ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.?
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		В ході судового розгляду справи встановлено, що невідома особа, скориставшись особистими даними позивачки оформила кредит в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 . Даний договір не відповідає волі ОСОБА_1 та взагалі не був нею отриманий, грошові кошти за цим договором вона не отримувала та згоду на укладення кредиту не надавала, а навпаки, заперечує проти отримання кредиту. Вона стала жертвою шахрайських дій інших осіб. Оскільки, на момент укладення договору було відсутнє волевиявлення позивача, а договір з відповідачем укладено невідомою особою з незаконним використанням персональних даних ОСОБА_1 є підстави для визнання такого договору недійсним.
		Оскільки операція щодо перевипуску картки № НОМЕР_7 та збільшення кредитного ліміту з 0,00 грн. до 31000,00 грн. є нечинною, АТ КБ «ПриватБанк» відповідно до наведених вище вимог закону зобов`язаний відновити залишок коштів на рахунку, який існував перед виконанням операції щодо перевипуску картки № НОМЕР_7 та збільшення кредитного ліміту з 0,00 грн. до 31000,00 грн., скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані за оскаржуваною операцією від 15.03.2023. 
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», Закону України «Про захист прав споживачів»  відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
		Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів - задовольнити. 
		Визнати транзакції від 10.03.2023 щодо переказу коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 у сумі 1054,00 грн. незаконними та зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти, переведені 10.03.2023 з карткового рахунку № НОМЕР_1 у сумі 1054,00 грн. шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 .
		Визнати кредитний договір, укладений 15.03.2023 між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 на суму 31000,00 грн. недійсним з моменту укладення. 
		Визнати операцію щодо перевипуску картки № НОМЕР_7 та збільшення кредитного ліміту з 0,00 грн. до 31000,00 грн. нечинною та зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок коштів на рахунку, який існував перед виконанням операції щодо перевипуску картки № НОМЕР_7 та збільшення кредитного ліміту з 0,00 грн. до 31000,00 грн., скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» клієнту ОСОБА_1 за оскаржуваною операцією від 15.03.2023. 
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у сумі 1073,60 грн. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Відомості про учасників справи: 
		позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_17 , адреса: АДРЕСА_1 . 
		відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д. 
		Складення повного рішення суду - 25.12.2023.
		 
		 
		 
		       Суддя:                                                                 Турбіна Т. Ф.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...