Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/9135/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 29.01.2024. Зареєстровано: 29.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2024.
Дата набрання законної сили: 22.02.2024
Номер судового провадження: 2/335/565/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 334/9135/23  2/335/565/2024 
		                       РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 січня 2024 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І.П., розглянувши в порядку спрощеного провадженнябез повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Працевитого Геннадія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особиприватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		10.10.2023 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Працевитого Г.О. звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особиприватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.И., про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 85862 від 22.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором № 1481132 від 21.02.2021 в розмірі 32236,00 грн., стягнення судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 8223,60 грн.
		Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2023цивільну справу передано за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
		22.11.2023 матеріали вказаної справи надійшли до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана в провадження судді Соболєвої І.П.
		Ухвалою судувід 23.11.2023провадження усправі запозовом ОСОБА_1 було відкрито,її розглядухвалено проводитиу порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення учасниківсправи. Заперечень проти такого порядку розгляду справи не надійшло. 
		Треті особи пояснень но справі не надали.
		Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав відзив, треті особи пояснення по справі не висловили, суд у відповідності з вимогами ч. 8 ст.178ЦПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
		Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч. 13ст. 7 ЦПК України. 
		Згідно вимогстатті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Виходячи з вимог частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
		Перевіривши фактичні обставини справи, наявними в ній докази у їхній сукупності суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з такого. 
		В обґрунтування позову позивач зазначив, що 21.02.2021 між позивачем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ««Європейська агенція з повернення боргів» було укладено кредитний договір № 1481132, за умовами якого позичальнику було надано кредит.
		Правонаступником усіх прав та обов`язків Товариства з обмежено відповідальністю «БЕЗПЕЧНЕ АГЕГСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на підставі договору факторингу № 14/06/21 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
		З сайту «Автоматизована система виконавчого провадження» позивачу стало відомо про внесення до реєстру боржників інформації щодо позивача, в зв`язку з виконанням виконавчого провадження № 69648885.    
		19.09.2023 між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» було укладено договір про надання правової допомоги.
		Адвокатом було направлено адвокатські запити до приватного виконавця з метою отримання копії виконавчого напису та документів, на підставі яких його було вчинено.
		Приватним виконавцем на запит адвоката було надано відповідь, з яких було встановлено, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		Зі змісту наданих документів було встановлено, що 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. було вчинено виконавчий напис № 85862 про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1481132 від 21.02.2021 в розмірі 32236,00 грн.
		В подальшому на підставі вищезазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження, накладено арешт на всі рахунки боржника та звернуто стягнення на заробітну плату.
		Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з численними порушеннями норм законодавства, в зв`язку з чим він підлягає скасуванню, з тієї підстави, що на момент вчинення виконавчого напису законом не було передбачено права його вчиняти на кредитних договорах.
		Зазначає, що вчиняючи спірний виконавчий напис, нотаріусом було порушено вимогиЗакону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом МЮ України 22.02.2012, № 296/5,Постанову КМ України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, не перевірено безспірність заборгованості, а виконавчий напис вчинено, на договорі, який не є оригіналом та не є нотаріально посвідченим.
		З цих підстав просить суд визнати виконавчий напис № 85862 від 22.12.2021 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
		Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які посилалася позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до наступного.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України). 
		Згідно із ст. 12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. перебуває виконавче провадження № 69648885 щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. № 85862 від 22.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» боргу у розмірі 3226,00 грн.
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. від 16.08.2022 відкрито виконавче провадження № 69648885. 
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. від 16.08.2022 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису № 85862 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Згідно ізст. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Виходячи з приписів ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
		Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно». Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано. Визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
		Виходячи з приписів ч. 5ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (у відповідній редакції). Судове рішення є обов`язковим до виконання -ст. 129-1 Конституції України.
		За умовами ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Аналізуючи аргументи відповідача щодо чинності постанови Кабінету міністрів України та вирішуючи даний позов, суд бере до уваги наступний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.
		Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 22.12.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.201. Укладений договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально, що вбачається із тексту виконавчого напису та не заперечується відповідачем.
		До того ж Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц виснував, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		Для правильного застосування положень ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		Дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця.Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
		Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеномуст.84 Закону України «Про нотаріат».
		Відповідачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, що є його процесуальним обов`язковим, щодо направлення позичальнику (позивачу) листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником - позивачем такого.
		Установлена законом процедура стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріусом не була дотримана (виконана), а саме боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
		Зазначене вище у своїй сукупності дає достатні підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат»та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Наведені законодавчі положення та обставини справи свідчать, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, що зумовлює визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Суд погоджується з переконливими доводами позивача, які відповідачем жодним чином не спростовано, твердження останнього зводяться до власного суб`єктивного бачення обставин.
		Спосіб захисту щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідає положеннюст. 16 ЦК України, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
		Порушене саме відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку, адже справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом (постанова Верховного Суду від 12.11. 2020 у справі № 200/3452/17).
		Наведене свідчить, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення. Відомості, які б спростували даний висновок суду, який узгоджується із такими засадами цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України), відсутні, а інші доводи не впливають на таке вирішення справи. Визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не позбавляє позикодавця звернутися за захистом свого порушеного права у судовому порядку.
		Відповідно дост.141ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
		Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
		19.09.2023 між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» було укладено договір про надання правової допомоги.
		Пунктом 3.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги визначено, що розмір гонорару визначається та сплачується за погодженням сторін та викладається в додатку (додатковому договорі) до цього Договору.
		Відповідно до п. 1 Додаткового договору до договору про надання правової допомоги було доручено вчинити в інтересах Клієнта (Позивача) дії щодо визнання таким, що не підлягає виконавчого напису № 85262 від 22.12.2021.
		Пунктом 2 додаткового договору визначено перелік послуг в розмірі 5000,00 гри., а також розмір гонорару в разі задоволення позову в розмірі 10% від суми заборгованості за виконавчим написом, що становить 3 236.00 грн.
		Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
		У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Право на правничу допомогу в Україні гарантованост. 59 Конституції Українитаст. 15 ЦПК України.
		Відповідно дост.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
		Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
		При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
		Суд при ухваленні рішення враховує правову позицію, висловлену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
		Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі № 199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Поза як склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленомузакономпорядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
		Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
		Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
		Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно не співмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
		Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6статті 137 ЦПК України).
		Однак, будь-яких заперечень проти надання позивачу адвокатським об`єднанням професійної правничої допомоги - з боку відповідача не надано, як не надано і належних обґрунтувань не співмірності зафіксованого позивачем та адвокатом витраченого часу.
		Витрати на правничу допомогу у вигляді представництва інтересів клієнта в судових засіданнях, надання консультацій та складання процесуальних документів, заслуговують на увагу, оскільки були здійснені адвокатом в інтересах клієнта та були необхідними та обґрунтованим для надання правничої допомоги позивачу, 
		Отже, суд вважає доведеним і обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу, як такий що узгоджується з реальною і фактично наданою професійною правничою допомогою.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, наявні підстави для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 8223,60 грн.
		Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за подання до суду позовної заяви та 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
		Керуючись ст. 2, 4, 5,6,12,13,14,81,141,258,259,263-265,273 ЦПК України, суд
		 
		                       УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Працевитого Геннадія Олександровича задовольнити. 
		Визнати виконавчий напис № 85862, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною 22 грудня 2021 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у розмірі 32236 гривень, таким, що не підлягає виконанню.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 , судові витрати в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок за подання до суду позовної заяви та 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок за подання заяви про забезпечення позову.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8223,60 (вісім тисяч двісті двадцять три гривень 60 копійок.
		Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складання.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення складено в повному обсязі 22 січня 2024 р.
		Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
		Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
		Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ««Європейська агенція з повернення боргів», адреса місця знаходження:01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014;
		Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
		Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, місцезнаходження: 69041, м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, 26, офіс 1.2.
		 
		 
		 
		Суддя                                І.П. Соболєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...