Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/5656/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2024. Зареєстровано: 30.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2024.
Дата набрання законної сили: 25.01.2024
Номер судового провадження: 22-ц/811/2936/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 462/5656/22                        Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б. М. 
		Провадження № 22-ц/811/2936/23                Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		25 січня 2024 року м.Львів
		 
		Справа № 462/5656/22        
		Провадження № 22ц/811/2934/23
		Провадження № 22ц/811/2936/23
		 
		Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого - Приколоти Т.І.,
		суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
		секретар Салата Я.І.
		з участю:  Самокіша С.С. , ОСОБА_2 
		 
		розглянув апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТД-РИТЕЙЛ» Самокіша Сергія Сергійовича на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 11 вересня 2023 року та додаткове рішення цього суду від 21 вересня 2023 року, ухвалені у м. Львові у складі судді  Гедз Б.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТД-РИТЕЙЛ» про захист прав споживачів,- 
		 
		встановив:
		19 жовтня 2022 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ТзОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» про захист прав споживача. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 23 грудня 2021 року вона (позивач)  придбала у відповідача в магазині «Фокстрот» на вул. Кульпарківській, 226-А у м. Львові телевізор марки SAMSUNG QE55Q60AAUXUA вартістю 28 129,90 грн., а також додаткові послуги - Сервіс FoxMaster налаштування Smart TV Minimum, договір № 1150-0223213 від 23/12/2021 - 50 грн., Інтеракт. Тб. Стартовий пакет «Sweet.TV» М на 6 місяців XFHRKN47 - 594 грн., Прим комп. Прог. Support UA «RelaxWallpapers» 1 пристрій 6 місяців 0946-5606-4111-7141 - 655 грн. Зазначає, що 26 грудня 2021 року при першому ввімкненні телевізора виявилось, що половина екрану мерехтить. Про зазначене вона (позивач) одразу через додаток «Viber» повідомила продавця магазину, який порекомендував зняти плівку з екрана та привезти телевізор в магазин на перевірку, а згодом у Сервісний центр. Цього ж дня нею ( ОСОБА_2 ) подано заяву про безоплатне усунення недоліків на ім`я директора магазину ОСОБА_3 5 січня 2022 року також було подано претензію, у якій було викладено виявлені недоліки придбаного товару. За результатами технічного огляду і діагностики виробу в умовах сервісного центру в корпусі телевізора виявлено сліди рідини, окиси, а тому їй повідомили, що підстав для обміну або повернення сплачених за товар коштів немає. Для відновлення роботоспроможності виробу необхідна заміна матриці. Вважає, що сліди рідини, окиси, краплі рідини всередині пристрою могли там опинитись виключно у період часу до моменту доставки телевізора до споживача, адже вона виявила вказані недоліки одразу після включення телевізора. Посилається на те, що вона (позивач) звернулась до судового експерта судової незалежної експертизи та за висновком експерта товарознавчого дослідження рухомого майна від 16 лютого 2022 року встановлено, що телевізор має несправність лівої плати у вигляді окислення контактів, причиною виникнення несправності є потрапляння невідомої речовини на внутрішні компоненти телевізора, щ призвело до їх пошкодження; точну назву речовини не надалось можливості встановити, виявлена речовина найімовірніше потрапила всередину корпусу через щілину у верхній частині корпусу, точний час, за який могли виникнути несправності у товарі, не надалось можливості визначити. Вказує, що діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінює у 15 000 грн., оскільки порушені її права споживача. Просить розірвати договір купівлі-продажу телевізора SAMSUNG QE55Q60AAUXUA, серійний номер 0J253HERB01510Z, укладений між нею та відповідачем 23 грудня 2021 року, стягнути з відповідача вартість такого телевізора - 28 129, 90 грн., а також додаткові послуги, всього: 29 428,90 грн., та моральну шкоду в розмірі 15 000 грн.
		Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 11 вересня 2023 року позов задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу телевізора SAMSUNG QE55Q60AAUXUA, серійний номер 0J253HERB01510Z, укладений 23 грудня 2021 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» у магазині «Фокстрот» на вул. Кульпарківській, 226А у м. Львові. Стягнуто з відповідача на користь позивача вартість телевізора марки SAMSUNG QE55Q60AAUXUA (28 129,90 грн.), а також додаткові послуги - Сервіс FoxMaster налаштування Smart TV Minimum, договір № 1150-0223213 від 23 грудня 2021 року - 50 грн., Інтеракт. Тб.Стартовий пакет «Sweet.TV» М на 6 міс. XFHRKN47 - 594 грн., прим комп. Прог. Support UA «RelaxWallpapers» 1 пристрій 6 місяців 0946-5606-4111-7141- 655 грн., всього: 29 428, 90 грн.; а також витрати на проведення експертизи у розмірі 6 477 грн. В решті вимог відмовлено.
		14 вересня 2023 року представником позивача ОСОБА_4 подано до суду першої інстанції клопотання про розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 22 000 грн. 
		Додатковим рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 21 вересня 2023 року клопотання задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» на користь ОСОБА_2 14 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та стягнуто із відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 992, 40 грн. В решті вимог відмовлено.
		Рішення та додаткове рішення суду оскаржує представник ТзОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» - Самокіш С.С. Вважає рішення та додаткове рішення суду незаконними та необґрунтованими, такими, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення та додаткове рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові. Вказує, що 23 грудня 2021 року, в день продажу позивачу телевізора, такий працював справно. Зазначає, що в магазині проводилось налаштування телевізора в присутності позивача, претензії до його роботи не було. Стверджує, що товар належним чином зберігався в магазині та жодної несправності не було виявлено. В момент передачі покупцю телевізор був у справному стані, транспортування телевізора з магазину здійснювалось покупцем самостійно, позивач користувалася телевізором 3 дні, недолік виник внаслідок того, що телевізор перебував у підвалі будинку покупця. У висновку експерта, на який посилається позивач, зазначено, що з моменту потрапляння речовини в корпус телевізора пройшло від кількох днів до кількох тижнів в залежності від умов експлуатації телевізора.
		Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення.
		Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
		Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
		Встановлено, що 23 грудня 2021 року позивач придбала в магазині відповідача телевізор марки SAMSUNG QE55Q60AAUXUA, серійний номер 0J253HERB01510Z вартістю 28 129,90 грн. Гарантійний період експлуатації придбаного позивачем телевізора становить 1 рік.
		Згідно службового чека №011502 позивачем також придбано Сервіс FoxMaster налаштування Smart TV Minimum, договір № 1150-0223213 від 23 грудня 2021 року - 50 грн., Інтеракт. Тб. Стартовий пакет «Sweet.TV» М на 6 місяців XFHRKN47 - 5940 грн., Прим комп. Прог. Support UA «RelaxWallpapers» 1 пристрій 6 місяців 0946-5606-4111-7141 в розмірі 655 грн. 
		26 грудня 2021 року керуючим магазину «Фокстрот» ОСОБА_3 прийнято від ОСОБА_2 письмову заяву, подану відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживача», з приводу безоплатного усунення недоліків у товарі із зазначенням недоліку - телевізор марки SAMSUNG QE55Q60AAUXUA, який позивач придбала 23 грудня 2021 року, не включається. 
		Згідно довідки №210012411 Сервісного центру ТзОВ «Маркет-Л» про технічний стан виробу, станом на 29 грудня 2021 року при огляді вказаного телевізора виявлено сліди рідини, окиси, краплі рідини в середині пристрою та за висновком відмовлено в гарантійному обслуговуванні на підставі умов гарантії п. 5д, оскільки виявлено сліди дії вологи.
		5 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до керуючою магазином «Фокстрот» ОСОБА_3 з письмовою претензією щодо недоліків придбаного нею 23 грудня 2021 року телевізора.
		Згідно довідки № 220000724 Сервісного центру ФОП ОСОБА_5 про технічний стан виробу станом на 19 січня 2022 року при огляді телевізора SAMSUNG QE55Q60AAUXUA, серійний номер 0J253HERB01510Z, виявлено потрапляння рідини всередину апарату та за висновком виявлено потрапляння рідини на задню частину панелі та на шлейф, для відновлення роботоспроможності виробу необхідна заміна матриці.
		З висновків експертного товарознавчого дослідження №ED-1725-6-1957.22 від 16 лютого 2022 судового експерта ОСОБА_6 вказаного телевізора вбачається, що причиною виникнення несправності плати T-con, шлейфу T-con є потрапляння невідомої речовини на внутрішні компоненти телевізора, що призвело до їх пошкодження, визначити точну назву речовини, що стала причиною виникнення виявлених несправностей (недоліків) у товарі не надалось можливим, ймовірно, що з моменту потрапляння речовини в корпус телевізора до моменту виходу з ладу плати T-con, шлейфу T-con на матриці пройшло від кількох днів до кількох тижнів в залежності від умов експлуатації телевізора. Наявні підстави вважати, що пошкодження, виявлені під час огляду, не могли виникнути за 1-2 дні після потрапляння речовини у корпус телевізора.
		Оскаржуване рішення суду мотивовано наступним.
		Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
		У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. 
		Згідно із ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
		Відповідно до ч. 3 ст. 680 цього Кодексу, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
		Згідно із п. 5 частини 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг.
		Покупець розпоряджається своїми правами на власний розсуд, обираючи належний, передбачений законом спосіб захисту.
		Відповідно до ч. 1 ст. 709 ЦК України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов`язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця, повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.
		Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника),товар.
		Відповідно до ч. 14 ст. 8 цього Закону вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.
		Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
		Згідно із абзацом 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
		Відповідно до ч. 14 ст. 8 цього Закону,  вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню лише у тому випадку, коли продавець доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.
		Згідно із постановою Верховного Суду від 1 липня 2020 року у справі № 751/7892/17, тягар доказування відсутності істотного недоліку товару покладений саме на відповідача.
		Відповідачем не надано суду доказів належної якості товару, відсутності в ньому істотних недоліків та існування інших обставин, які звільняли б його від відповідальності.
		ОСОБА_2 на виконання обов`язку споживача доведення наявності недоліку придбаного нею товару надала суду висновок експерта № ED-1725-6-1957.22 від 16 лютого 2022 року.
		Згідно висновку експерта № ED-1725-6-1957.22 телевізор SAMSUNG QE55Q60AAUXUA, серійний номер 0J253HERB01510Z, має несправність лівої плати T-con, шлейфу T-con, у вигляді окислення контактів, що призводить до помилки при увімкненні телевізора, а також несправність матриці, що візуально проявляються у вигляді плям та розводів у нижній частині; причиною виникнення несправностей є потрапляння невідомої речовини на внутрішні компоненти телевізора, яка призвела до їх пошкодження; виявлена речовина найімовірніше потрапила в середину корпусу телевізора через щілину у верхній частині корпусу (місце приєднання задньої кришки до корпусу); наявні ознаки довготривалого перебування речовини в середині корпусу телевізора.
		Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не доведено факту допущення неналежного зберігання позивачем телевізора, та не обґрунтовано в чому саме полягала невідповідність дій зі сторони позивача щодо зберігання телевізора.
		Висновками експерта судової незалежної експертизи України, викладеними у висновку № ED-1725-6-1957.22 від 16 лютого 2022 року, не встановлено точного часу потрапляння рідини в середину корпуса телевізора, однак при цьому зазначено, що присутні ознаки довготривалого перебування речовини в середині корпуса телевізора та наявні підстави вважати, що пошкодження, виявлені під час огляду, не могли виникнути за 1-2 дні після потрапляння речовини в корпус телевізора. 
		Встановлено, що купівля телевізора була здійснена позивачем 23 грудня 2021 року. З скріншотів переписки позивача у месенджері «Viber» із продавцем-консультантом магазину « Фокстрот », а також письмової заяви на безоплатне усунення недоліків від 26 грудня 2021 року (у строк протягом 3 днів з дня здійснення покупки), ОСОБА_2 звернулася з приводу несправності придбаного нею телевізора, а саме як встановлено із листування у месенджері, наявності полос, мерехтіння на екрані телевізора, його запотівання та надалі неможливості ввімкнення телевізора. 
		Відповідно до постанови Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у справі № 910/5408/ в межах, прийнятних відповідно до національного законодавства та на розсуд суду електронні дані повинні прийматися як автентичний доказ, допоки інша сторона не наведе відповідні обґрунтовані доводи на спростування цього. Достовірність електронних доказів презюмується до тих пір, поки немає розумних сумнівів у протилежному.
		Крім того, постановою цього суду від 15 липня 2022 року у справі №914/1003/21 зазначено, що чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення. 
		Суд прийшов до висновку, що надана позивачем суду першої інстанції роздруківка листування у соцмережі «Viber» є належним та допустимим доказом у справі на підтвердження викладених у ній обставин.
		Позивачем вжито всіх заходів на виконання покладеного на неї як на споживача обов`язку доведення наявності істотного дефекту продукції, зокрема протягом встановленого гарантійного строку виявлено та повідомлено продавця про недоліки товару, самостійно ініційовано проведення відповідної незалежної судової експертизи з метою встановлення дійсних причин несправності придбаного нею телевізора, натомість відповідачем жодним чином не доведено, що істотні недоліки товару виникли саме внаслідок порушення умов зберігання телевізора позивачем; матеріали справи не містять жодних даних ні про походження рідини, яка була виявлена в середині корпусу телевізора, ні щодо часу потрапляння згаданої рідини у корпус телевізора, зокрема саме після придбання позивачем товару, внаслідок не дотримання норм його належного зберігання, як наполягає на цьому сторона відповідача. 
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» саме на відповідачу лежить обов`язок спростування вимог позивача щодо порушених прав споживання та доведення порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.
		Згідно із ч. 1 ст. 160 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
		Відповідачем протягом всього часу перебування справи у провадженні суду не заявлялось клопотання про призначення судом та проведення у справі судової експертизи та не ініціювалось питання самостійного позасудового проведення експертизи, а також надання суду відповідного висновку.
		Відеозаписом із приміщення магазину «Фокстрот» від 23 грудня 2021 року, стверджується, що позивач та її чоловік повернулись до магазину та були присутні особисто при демонструванні налаштувань телевізора лише протягом п`яти хвилин, а саме з 15:53 год. по 15:58 год. 23 грудня 2021 року, після чого товар було поміщено в упаковку, тому твердження про повне інформування покупця про стан придбаного товару не відповідає фактично встановленим обставинам. 
		На підставі аналізу наявних у справі доказів суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позову, а саме: розірвання договору купівлі-продажу телевізора SAMSUNG QE55Q60AAUXUA, серійний номер 0J253HERB01510Z, укладеного 23 грудня 2021 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» у магазині «Фокстрот» на вул. Кульпарківській, 226А у м. Львові; стягнення з відповідача на користь позивача вартості цього телевізора в розмірі 28 129,90 грн., а також додаткових послуг, всього: 29 428, 90 грн.; а також витрат на проведення експертизи у розмірі 6 477 грн.
		Колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відвідає встановленим у справі обставинам. Висновки суду першої інстанції не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваного рішення в оскарженій частині не встановлені.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції від 11 вересня 2023 року не оскаржується і не переглядається.
		При постановленні додаткового рішення суд першої інстанції виходив з такого.
		У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно із ч. 8 ст. 141 цього Кодексу докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		У позовній заяві представником позивача ОСОБА_4 повідомлено про те, що попередній розрахунок судових витрат, понесених стороною позивача, становить 15 000 грн. 
		Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду представник позивача звернувся до суду з приводу вирішення питання стягнення судових витрат. 
		Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 5 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Згідно із ст. 19 цього Закону  видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 вказаного Закону).
		Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
		Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідно до ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Згідно із ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
		Відповідачем не надано суду заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу. 
		Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.
		Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
		Відповідно до постанови Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
		Встановлено, що згідно договору від 6 жовтня 2022 року про надання правничої допомоги № 87/22, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Цімурою Я.В., а також ордера на надання правничої (правової) допомоги, позивачу надавалась професійна правнича допомога адвокатом та було погоджено порядок та тарифи надання послуг професійної правничої (правової) допомоги.
		Відповідно до договору про надання правової допомоги № 87/22 від 6 жовтня 2022 року та акту приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 від 12 вересня 2023 року, згідно вказаного договору, сторонами погоджено розмір оплати послуг адвоката за підготовку процесуальних документів, консультування розраховується виходячи з кількості відпрацьованих адвокатом годин з розрахунку 2 000 грн./год. Протягом 5 днів з моменту укладення договору клієнт оплачує 14 000 грн. гонорару. 
		Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги 6 жовтня 2022 року адвокатом було надано наступні послуги: підписання договору з клієнтом, консультування та ознайомлення з наявними документами 2 000 грн., підготовка та подання позовної заяви в суд та сторонам по справі - 6 000 грн., участь у судових засіданнях 23 січня 2023 року, 3 квітня 2023 року, 24 квітня 2023 року, 4 серпня 2023 року, 11 вересня 2023 року по 2 000 год., складання акту, підготовка та подання клопотання про розподіл судових витрат - 2 000 грн., отримання копії судового рішення, підготовка та подання заяви до приватного виконавця про стягнення коштів - 2 000 грн., загальна вартість послуг - 22 000 грн.
		До матеріалів заяви про стягнення судових витрат долучено платіжну інструкцію № @2PL834714 від 9 жовтня 2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 сплачено за правничу допомогу згідно договору у розмірі 14 000 грн. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Згідно із постановою Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 910/15357/17, додатковою постановою від 5 вересня 2019 року у справі №826/841/17, суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
		В постанові № 908/2702/21 від 12 січня 2023 року Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
		З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до висновку про неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи, розгляд якої проводився у порядку спрощеного позовного провадження, та фактично виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), зокрема фактично сплачені позивачем судові витрати у справі становлять 14 000 грн., що відповідає витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) часові, обсягу наданих робіт (послуг).
		Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про зменшення розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правову допомогу з 22 000 грн. до 14 000 грн., оскільки саме такий розмір витрат правової допомоги є необхідним і неминучим для ОСОБА_2 , яка у зв`язку із неможливістю врегулювання спору у досудовому порядку, була змушена скористатися допомогою адвоката. 
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції у зазначеній частині.
		Щодо розподілу судових витрат в частини стягнення судового збору з відповідача на користь позивача додаткове рішення не оскаржується і не переглядається.
		Керуючись: ст. ст.141, 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -
		п о с т а н о в и в:
		 
		      Апеляційну скаргу  представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТД-РИТЕЙЛ» Самокіша Сергія Сергійовича залишити без задоволення.
		 
		Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 11 вересня 2023 року та додаткове рішення цього суду від 21 вересня 2023 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		 
		Повний текст постанови складено 26 січня 2024 року.
		 
		Головуючий-______________________Т. І. Приколота
		 
		Судді: ________________Ю.Р. Мікуш ___________________ Р.В. Савуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...