Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/4690/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2024. Зареєстровано: 30.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2024.
Дата набрання законної сили: 23.01.2024
Номер судового провадження: 2/607/1617/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		12.12.2023  Справа №607/4690/23 Провадження №2/607/1617/2023
		                                                                                       місто Тернопіль 
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:        
		головуючого                        Герчаківської О. Я.,
		                       з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів, 
		В С Т А Н О В И В : 
		ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживачів.
		В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» і користувалась послугами банку, розпоряджалася коштами по платіжним карткам:
		- НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) - картка для виплат;
		- НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ) - картка Універсальна Голд.
		13 січня 2023 року відбулось списання коштів з банківських карток АТ КБ «ПриватБанк».
		Позивачка повідомляє, що доступ до Приват24 заблоковано невідомими особами, номер телефону, що прив`язаний до застосунку - змінено та обліковий запис Google - зламаний. Доступ до нього відновлено позивачкою лише 15 січня 2023 в 11:54.
		ОСОБА_1 достовірно стверджує, що вона своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. В момент здійснення незаконних операцій, позивачка перебувала за межами України - у Великобританії. Нетиповій вхід у її електронну поштову скриньку відбувався в Україні, місто Київ, за допомогою номера телефону оператора «Vodafone Ukraine».
		13 та 14 січня позивачка намагалась виконати вхід в застосунок Приват24, що виявилось безрезультатним. Телефонуючи в банк, їй щоразу повідомляли, що номер мобільного НОМЕР_5 не зареєстрований в банку та не прив`язаний до акаунту Приват24.
		15 січня 2023 року, за допомогою веб камери та зв`язку з ПриватБанком ОСОБА_1 вдалось зареєструвати інший номер для її застосунку Приват24: НОМЕР_6 і тоді, після входу в акаунт Приват24, позивачка виявила незаконне списання коштів на невідомі їй рахунки з картки:
		- № НОМЕР_7 (раніше НОМЕР_1 ), яка була перевипущена невідомою особою (рахунок НОМЕР_2 ), в сумі 19 968,55 грн.;
		- та кредитних коштів з картки Універсальна Голд , на даний час № НОМЕР_3 в сумі 67 525,84 грн. (рахунок НОМЕР_4 ) (станом на 07 березня 2023 року заборгованість складає 71 622,26 грн., оскільки банк стягує щомісяця комісію за обслуговування (членський внесок) в розмірі 20 грн. та списує відсотки за ставкою 3,4 відсотка щомісячно в розмірі 3547,92 грн).
		Загальна сума незаконно списаних коштів - 87 494,39 грн. плюс комісія за обслуговування (членських внесків) в розмірі 20 грн. - щомісяця та відсотки за ставкою 3,4 відсотка щомісячно в розмірі 3547,92 грн.
		15 січня 2023 року позивачка зателефонувала за телефоном підтримки клієнтів АТ КБ «ПриватБанк», повідомила про даний випадок та працівниками банку було заблоковано відкриті на її ім`я рахунки. Після чого, ОСОБА_1 звернулась в поліцію із заявою про злочин та 23 січня 2023 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та кримінальному провадженню присвоєно № 12023211040000241 (правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 3 ст. 190 КК України), а також в банк, з проханням повернути незаконно списані кошти.
		Однак, у відповідь на звернення до відповідача, позивачка отримала відмову за №20.1.0.0.0/7-230117/10880 від 18 січня 2023 року, у якій вказано, що банк не може повернути кошти, оскільки платежі були створені в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24, вхід у який було здійснено під авторизацією клієнта, а вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використанні фінансового телефону та іншої особистої інформації.
		Знову ж таки, відповідач не враховує, що фінансовий номер телефону користувача - позивача, було змінено сторонньою особою, яка в той час перебувала в Україні, попередній фінансовий номер позивача - відв`язано, та відповідно виконано вхід у Internet Banking Приват-24 позивача.
		Щодо службового розслідування, про яке просила позивач - відповідачем не надано жодної інформації.
		Скарга Голові Національного банку ОСОБА_4 , станом на 21 лютого 2023 року - без реагування.
		ОСОБА_1 вживала заходів щодо відвернення наслідків та своєчасного повідомлення відповідача про шахрайські дії, що свідчить про відсутність вини позивачки, а тому відмова АТ КБ «ПриватБанк» у відновленні залишку кредитних коштів на її особистому рахунку та зупинення по нарахуванню відсотків та інших штрафних санкцій на кошти, які були списані з рахунку ОСОБА_1 , є неправомірною.
		Позивачка зазначає, що положення Цивільного Кодексу передбачає прямий обов`язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.
		В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_1 покликалася на ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», ст. ст. 15, 321, 509, 614, 625, 1054, 1066, 1071, 1073 ЦК України, ст. ст. 81, 83 ЦПК України, Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, правову позицію Верховного Суду.
		Також позивачка зазначала, що сума збитків від інфляції становить 699,95 грн. На підтвердження додає розрахунок: у період з 13 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, індексація на суму 87 494,00 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 100,80% = 100,800% (за період січень 2023) [Інфляційні нарахування] = 87 494,00 грн. (сума боргу) ? 100,800% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 87 494,00 грн. (сума боргу) = 699,95 грн.
		Відтак, ОСОБА_1 просила стягнути нараховані процентів: 431,48 грн. - 3% річних від простроченої суми. На підтвердження додає розрахунок: період розрахунку з 13 січня 2023 року по 13 березня 2023 року - 60 днів [Проценти] = 87 494,00 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 60(кількість днів) / 365 (днів у році) = 431,48 грн.
		Також позивачка зазначала, що сума пені становить 157 489,20 грн. На підтвердження додає розрахунок: період розрахунку з 13 січня 2023 року по 13 березня 2023 року - 60 днів [Розрахункова ставка] = 3,000% [Пеня] = 87 494,00 грн. (сума боргу) ? 3,00000% (розрахункова ставка) / 100% ? 60 (кількість днів) = 157 489,20 грн.
		Окремою вимогою  ОСОБА_1  просить стягнути завдану моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 100 000 грн, покликаючись на наступні обставини. Позивачка пов`язує завдання моральної шкоди тим, що внаслідок неправомірного списання значної суми коштів їй були спричинені глибокі і тривалі моральні страждання, вона залишилась в країні Великобританія без засобів для існування, а тому через короткий термін зобов`язана була повернутися додому - в Україну, так і не завершивши свої справи в Об`єднаному Королівстві. Внаслідок бездіяльності відповідача позивачка переживає відчуття несправедливості, є постійно пригніченою, відчуває тривогу, у зв`язку з постійними дзвінками з банку та списанням щомісячних платежів - збільшення боргу. ОСОБА_1 повідомляє, що щоразу переживає упередженість співробітників банку, що викликає у неї невдоволення, невпевненість, недовіру до банківської системи, обурення, пережиття стану схвильованості.
		Також позивачка просить врахувати тривалість конфліктної ситуації, наявність психологічного стресу у ОСОБА_1 навіть після вищеописаних подій, а також наявність у позивачки моральних (душевних) страждань, що викликані вимушеними діями щодо доведення неправомірності дій відповідача з метою захисту свого порушеного права та повернення належного ОСОБА_1 майна - грошових коштів.
		Позивачка зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме розмір судових витрат на правничу допомогу в зв`язку із звернення з позовом та розглядом справи у суді першої інстанції становить 50 000 грн.
		З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просить суд: зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на її особистому рахунку НОМЕР_2 до стану 19 968,55 грн. (власних коштів) у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 13 січня 2023 року; відновити залишок кредитних коштів на рахунку НОМЕР_4 , у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 13 січня 2023 року щодо зняття коштів у сумі 67 525,84 грн, та списати нараховані у зв`язку з цим відсотки, пеню, штрафні санкції, суму будь-якої комісії за перерахунок чи за зняття грошових коштів; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» в користь позивачки 5 250 грн. пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, за період з 13 січня 2023 року по 13 березня 2023 року, а також суму збитків від інфляції в розмірі 699,95 грн., суму нарахованих процентів в розмірі 431,48 грн. - 3% річних від простроченої суми, та суму пені в розмірі 157 489,20 грн; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» в користь ОСОБА_1 100 000 грн. моральної шкоди; судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. ст. 137, 141 ЦПК України.
		Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2023 року відкрито провадження у справі № 607/4690/23. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. 
		28 березня 2023 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника позивачки ОСОБА_1 адвокатки Гриців О. Я. про проведення судового засідання у її відсутності та витребування доказів. 
		17 квітня 2023 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника позивачки ОСОБА_1 адвокати Гриців О. Я. про доручення доказів, а саме: відповідь про зміну фінансових номерів. Також представник позивачки заявила клопотання про витребування доказів в АТ КБ «ПриватБанк», наступної інформації:
		1. Інформацію про зміну фінансових номерів позивачки, що відбулись впродовж 2023 року, повідомивши: яким чином відбувались зміни фінансових номерів - як вони проходили верифікацію банком; за допомогою якого фінансового номера відбувся вхід та відповідно створення платежів під час списання коштів з карток № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 та 13 січня 2023.
		2. Інформацію про збільшення кредитного ліміту по картці НОМЕР_9 позивачки, що відбувся 13 січня 2023 року, вказавши: дату та час збільшення кредитного ліміту; суму кредитного ліміту до та після його збільшення; наявність чи відсутність боргу по кредитних коштах, до збільшення кредитного ліміту; повідомити суму використаних кредитних коштів станом на 12 січня 2023 року, 13 січня 2023 року та 24 лютого 2023 року.
		3. Інформацію по картці Універсальній Голд НОМЕР_3 та по Картці для виплат НОМЕР_1 ОСОБА_1 , вказавши: всі попередні номера карток, до їх перевипущення, в тому числі включно 13 січня 2023 року, по даний час.
		4. Інформацію по картці для виплат НОМЕР_1 ОСОБА_1 , вказавши суму коштів на ній, станом до її перевипущення, що відбулося 13 січня 2023 року.
		5. Інформацію про дату та час звернення ОСОБА_1 про шахрайські дії щодо незаконного списання коштів з її рахунків невідомими особами та результати розгляду такого звернення - проведення службового розслідування.
		6. Інформацію про дату та час відновлення доступу ОСОБА_1 , до її Internet Banking Приват-24 та також причини встановлення нового фінансового номера НОМЕР_6 .
		05 травня 2023 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» від представника позивачки ОСОБА_1 , адвокатки Гриців О. Я. надійшло клопотання про витребування доказів, мотивоване тим, що позивачкою отримано відповідь на запит щодо IVR-опитування та із отриманої відповіді від 18 квітня 2023 року №20.1.0.0.0/7-230322/40457, наданої АТ КБ «ПриватБанк», вбачається, що 13 січня 2023 року позивачці, на її фінансовий номер НОМЕР_5 від Банку поступив телефонний дзвінок (IVR) відповідно до якого було повідомлено щодо створення заявки на зміну паролю для входу в Приват 24 та запропоновано здійснити наступні дії: - натиснути "1" - щоб підтвердити зміну паролю; - натиснути "0" - щоб скасувати зміну паролю. У відповідь було натиснуто "1" та як наслідок Банк отримав підтвердження на зміну паролю у Приват24." 
		ОСОБА_1 стверджує, що жодних вхідних дзвінків не отримувала, тому звернулася з усним запитом в ПАТ «Київстар», де працівники «Київстар» покликаючись на військовий стан у країні, відмовили в наданні інформації щодо вхідних, вихідних дзвінків та їх тривалості на номер +380 (98) 812 31 16, користувачем якого є позивачка, за період 12-13 січня 2023 року.
		Також 02 травня 2023 року було отримано відмову у наданні відповіді на адвокатський запит представника позивачки, з якої вбачається, що телефонний номер НОМЕР_5 у період з 12 січня 2023 року по 13 січня 2023 року обслуговувався відповідно до публічного договору, на умовах передплаченого зв`язку Компанії, комунікаційні послуги за яким надавались знеособлено (анонімно) та вказаний номер за ОСОБА_1 , як абонентом не був зареєстрований. Враховуючи вищезазначене, у компанії відсутні правові підстави для надання інформації.
		В провадженні слідчої СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції Галини Кривобедри перебуває кримінальне провадження № 12023211040000241 від 23 січня 2023 року за ч. 3 ст. 190 КК України. 20 квітня 2023 року позивачкою було подано клопотання з проханням: витребувати інформацію в Приватного акціонерного товариства «Київстар» шляхом звернення в суд з поданням про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів у формі отримання інформації про вхідні, вихідні дзвінки та їх тривалість, на номер НОМЕР_5 , за період 12-13 січня 2023 року.
		Також в Тернопільський РУП ГУНП в Тернопільській області 24 квітня 2023 року адвокаткою Гриців О. Я. вчинено адвокатський запит з проханням повідомити:
		1. які слідчі дії проведені під час досудового розслідування кримінального провадження №12023211040000241 від 23 січня 2023 року за ч.3 ст. 190 КК України;
		2. чи витребувано інформацію в ПАТ «Київстар» про вхідні, вихідні дзвінки та їх тривалість, на номер НОМЕР_5 за період 12-13 січня 2023 року;
		3. чи встановлено місце перебування сторонніх пристроїв під час вчинення шахрайських дій, що мали місце 13 січня 2023 року, під час яких було здійснено вхід та авторизацію в Internet Banking Приват24 клієнта ОСОБА_1 ;
		4. чи витребувано докази IVR-опитування на фін номер НОМЕР_10 ;
		5. чи встановлено місце перебування та власників мобільного телефону НОМЕР_11 та НОМЕР_12 , а також виписки від операторів мобільного зв`язку, під час вчинення шахрайських дій, зокрема зміни логіну для входу в Приват24 (зміни фінансового номеру).
		Однак, представник позивачки станом на 05 травня 2023 року жодної відповіді не отримувала, тому просить витребувати інформацію згідно поданих клопотань.
		Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2023 року клопотання про витребування інформації у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів задоволено. Витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» наступну інформацію:
		1. Інформацію про зміну фінансових номерів позивачки, що відбулись впродовж 2023 року, повідомивши: яким чином відбувались зміни фінансових номерів - як вони проходили верифікацію банком; за допомогою якого фінансового номера відбувся вхід та відповідно створення платежів під час списання коштів з карток № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 та 13 січня 2023.
		2. Інформацію про збільшення кредитного ліміту по картці НОМЕР_9 позивачки, що відбувся 13 січня 2023 року, вказавши: дату та час збільшення кредитного ліміту; суму кредитного ліміту до та після його збільшення; наявність чи відсутність боргу по кредитних коштах, до збільшення кредитного ліміту; повідомити суму використаних кредитних коштів станом на 12 січня 2023 року, 13 січня 2023 року та 24 лютого 2023 року.
		3. Інформацію по картці Універсальній Голд НОМЕР_3 та по Картці для виплат НОМЕР_1 , позивачки, вказавши всі попередні номера карток, до їх перевипущення, в тому числі включно 13 січня 2023 року, по даний час.
		4. Інформацію по картці для виплат НОМЕР_1 позивачки, вказавши суму коштів на ній, станом до її перевипущення, що відбулося 13 січня 2023 року.
		5. Інформацію про дату та час звернення клієнта ОСОБА_1 , про шахрайські дії щодо незаконного списання коштів з її рахунків невідомими особами та результати розгляду такого звернення - проведення службового розслідування.
		6. Інформацію про дату та час відновлення доступу клієнту ОСОБА_1 , до її Internet Banking Приват-24 та також причини встановлення нового фінансового номера НОМЕР_6 .
		В ПАТ «Київстар» інформацію про вхідні, вихідні дзвінки та їх тривалість, на номер НОМЕР_5 , за період 12-13 січня 2023 року.
		06 липня 2023 року на адресу суду надійшов лист від ПрАТ «Київстар» на виконання ухвали судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2023 року про витребування доказів, в обґрунтування якого надано пояснення та інформація про вхідні, вихідні дзвінки та їх тривалість на номер НОМЕР_5.
		31 липня 2023 року на електронну пошту суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшло спростування позовних вимог, обґрунтоване наступним.
		АТ КБ «ПриватБанк»ознайомившись із заявленими вимогами стверджує, що такі до задоволення не підлягають. Банком встановлено електронну ідентифікацію і електронного платіжного засобу і його користувача, відтак відповідальність за оспорювані позивачкою операції залишається за останньою, з огляду на наступне.
		На ім`я клієнта ОСОБА_1 , випущені картки: для виплат № НОМЕР_13 випущена 01 грудня 2020 року; для виплат № НОМЕР_14 випущена 24 січня 2022 року; кредитна картка «Універсальна» № НОМЕР_15 випущена 13 січня 2023 року на клієнта ОСОБА_1 . Та надано хронологію подій, відповідно до якої доступ в акаунт «Приват24» клієнтка ОСОБА_1 здійснювала»:
		?НОМЕР_5 Jan 13, 2023 2:18:50 AM CHANGE_LOGIN (зміна логіна) User 10847654 changed login from ip null. New login is НОМЕР_16 НОМЕР_17 computer, авторизація -P24WEB;
		?НОМЕР_16 Jan 13, 2023 2:50:02 AM CHANGE_LOGIN (зміна логіна) User 10847654 changed login from ip null. New login is НОМЕР_18 computer, авторизація -P24WEB.
		В ході авторизації нових логінів не зафіксовано відновлення пароля, тобто мало місце вірне введення паролю на вхід в «Приват24» клієнта ОСОБА_1 .
		Отже, згідно даних АТ КБ «ПриватБанк»вхід в акаунт «Приват24» клієнта ОСОБА_1 мав місце під трьома різними логінами - мобільними клієнта ОСОБА_1 телефонами (відображення запитуваної інформації за ухвалою суду):
		Прінт-скріном робочої сторінки даних Банку стверджується, що зміна логінів клієнта здійснювалась із підтвердженням по СМС на номер телефону/логіну та із вводом ПІН-коду карти НОМЕР_19 клієнта ОСОБА_1 (прінт-скріном робочої сторінки додається), а загально відомою є та обставина, та не підлягає така доведенню - ПІН-код карти відомий лише користувачеві карти, і тільки.
		Недостатньо лише випустити іншу сім-картку фінансового телефону Клієнта, потрібно ще обов`язково знати пароль входу в аккаунт «Приват24», а щоб його змінити, - необхідно володіти ПІН-кодом будь якої діючої картки Клієнта.
		Щоб зняти кошти в банкоматі без картки, необхідно також знати ПІН-код картки, з якої знімаються кошти, для того щоб змінити «фінансовий» мобільний номер телефону, необхідно обов`язково вводити ПІН-код картки.
		Отже, без особистого введення ПІН-коду карти клієнта чи передачі з боку позивачки ПІН-коду своєї картки, інша особа, навіть перевипустивши сім-картку, або маючи «фінансовий» мобільний номер телефону клієнта, не змогла б ні зайти в аккаунт «Приват24», ні змінити «фінансовий» мобільний номер телефону клієнта, ні здійснити переказ коштів.
		Аналізом клієнтських виписок встановлено, що списання коштів з картки для виплат № НОМЕР_13 відбувалося двома транзакціями: списання коштів з картки № НОМЕР_14 відбувалося 14 транзакціями на загальну суму 19 339 грн; списання коштів з картки № НОМЕР_15 відбувалося 26 транзакціями на загальну суму 64 474,51 грн.
		Підсумовуючи вищенаведене, списання коштів в сумі 86 904,60 грн. з карток ОСОБА_1 ( НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 ) відбулося через «Приват24» клієнта, шляхом списання:
		?390,00 грн на кратку НОМЕР_22 клієнта «Таскомбанку» власник не відомий;
		?83 833,51 грн на карту клієнта «ПриватБанку» № НОМЕР_20 , власник ОСОБА_6 ;
		?2 681,09 грн. на рахунок НОМЕР_21 ФОП ОСОБА_7 .
		З врахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 13, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України та судовою практикою, АТ КБ «ПриватБанк»просить суд: вважати виконаними вимоги ухвали суду від 13 червня 2023 року та відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 про захист прав споживачів.
		31 липня 2023 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_1 , адвокатки Гриців О. Я., в якій вона заперечила щодо прийняття спростувань наданих АТ КБ «ПриватБанк», вважає, що не слід брати до уваги подані стороною відповідача пояснення, що містять у спростуванні позовних вимог від 28 липня 2023 року по справі № 607/4690/23. Просила відмовити представнику відповідача у прийняті доказів по справі № 607/4690/23, що подані разом з спростуванням позовних вимог від 28 липня 2023 року. Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк»про захист прав споживачів задовольнити повністю. 
		31 серпня 2023 року суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження у справі №607/4690/23 та призначив її до розгляду по суті.
		12 жовтня 2023 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_1 адвокатки Гриців О. Я. про долучення наступних документів: супровідний лист з СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 26 травня 2023 року, з якого вбачається, що матеріали кримінального провадження № 12023211040000241 від 17 січня 2023 року, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, передано Тернопільській окружній прокуратурі для визначення територіальної підслідності, відповідно до ст. 218 КПК України; відповідь з Тернопільської окружної прокуратури від 29 вересня 2023 року, з якої вбачається, що кримінальне провадження № 12023211040000241 від 23 січня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України об`єднано до кримінального провадження № 12023211040000174 від 17 січня 2023 року та в ЄРДР присвоєно №12023211040000174, визначено підслідність за слідчим відділенням поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області; лист з СУ ГУ НП у Львівській області від 27 вересня 2023 року, відповідно до якого адвокатський запит щодо розслідування кримінального провадження №12023211040000174, розпочатого за заявою ОСОБА_1 , направлено для розгляду в слідче відділення поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області.
		25 жовтня 2023 року на електронну пошту суду від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь на заяву про долучення доказів, у якій представник відповідача просив залишити без розгляду заява представника позивачки про долучення доказів .
		06 листопада  2023 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника позивачки  ОСОБА_1  адвокатки Гриців О. Я. про доручення нових доказів, зокрема відповіді з на адвокатський запит, що була надана 16 жовтня 2023 року відділенням поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 13 жовтня 2023 року за № 7145/54/02-2023, з якого вбачається, що на даний час розслідування у кримінальному провадженні № 12023211040000174 триває, про підозру нікому не повідомлено, кримінальне провадження не закрито.
		Представник позивачки, адвокат Колодовський О. В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві, вважає, що банк неналежно виконував свої обов`язки, що призвело до списання коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 без її згоди. З цього приводу позивачка також звернулася до поліції, яка розслідує шахрайські дії, вчинені стосовно позивачки. Виникла ситуація також спричинила ОСОБА_1 моральні страждання, а відтак вона просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Представники відповідача АТ КБ «ПриватБанк», адвокат Гнатишак О. В. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у спростуванні позовних вимог, які ним оформлені письмово. Вважає, що позивачка заявила вимоги до банку безпідставно.
		Суд, заслухавши доводи представників учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові документи, встановив наступні обставини.
		13 січня 2023 року о 02:14, 03:00, 03:29 від АТ КБ «ПриватБанк» на електронну адресу позивачки svitlanakostic@gmail.com надходили повідомлення про нетиповий вхід у її акаунт у Приват24.
		Аналізом клієнтських виписок встановлено, що списання коштів з картки для виплат № НОМЕР_13 відбувалося двома транзакціями: 13 січня 2023 року - 390,00 грн на картку № НОМЕР_22 (TASCOMBANK); 19 968,55 грн - переказ коштів при розірванні договору на картку НОМЕР_14 . 
		Вказана інформація відповідає довідці АТ КБ «ПриватБанк» № N3764BV7A02HTE3P від 13 лютого 2023 року.
		Списання коштів з картки № НОМЕР_14 відбувалося 14 транзакціями на загальну суму 19 339,00 грн 13 січня 2023 року, одержувачем цих коштів зазначено ОСОБА_6 (для поповнення рахунку, оплата за товар, оплата послуг через Приват 24).
		Списання коштів з картки № НОМЕР_15 відбувалося 26 транзакціями на загальну суму 64 474,51 грн 13 січня 2023 року, одержувачем цих коштів зазначено ОСОБА_6 (для поповнення рахунку, оплата за товар, оплата послуг через Приват 24), а також на суму 2 681,09 грн - одержувач ФОП ОСОБА_7 (оплата за товари).
		Інформація про баланс картки у січні 2023 року на суму 67 525,84 грн. зазначена у довідці АТ КБ «ПриватБанк» № DDUITKC29UIDGRD8 від 07 березня 2023 року.
		Отож, списання коштів з карток ОСОБА_1 ( НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 ) відбулося через «Приват24» клієнта, шляхом списання: 390,00 грн на кратку НОМЕР_22 клієнта «Таскомбанку» (власник не відомий); 83 813,51 грн на карту клієнта «ПриватБанку» № НОМЕР_20 , власник ОСОБА_6 ; 2 681,09 грн. на рахунок НОМЕР_21 , ФОП ОСОБА_7 
		ОСОБА_1  зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» із зверненням про повернення коштів, які були списані та 18 січня 2023 року отримала відповідь № 0.1.0.0.0/7-230117/10880 про те, що банк не може повернути кошти оскільки встановлено, що переказ за карток № НОМЕР_7 , № НОМЕР_23 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват 24. Вхід у Приват 24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 при даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват 24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону ОСОБА_1 та іншої особистої інформації.
		23 січня 2023 року заявою ОСОБА_1 про те, що 13 січня 2023 року невідома особа шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа її грошовими коштами із карткового рахунку в «Приватбанку» на суму 87 443,84 грн, чим спричинила їй матеріальну шкоду на вказану суму, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12023211040000241. Органом досудового розслідування визначено Тернопільське РУП ГУНП у Тернопільській області.
		На адвокатський запит О. Гриців б/н від 24 лютого 2023 року Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано інформацію про те, що 01 січня 2023 року ОСОБА_1 виїхала ( Шегині ) з України, а 26 січня 2023 року в`їхала (Краківець) на територію України.
		07 березня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» сформовано довідку №C0NJ8S6FSJMVI1TD про те, що ОСОБА_1 має заборгованість перед цим банком на загальну суму 71 622,26 грн (картка Універсальна Голд , угода №SAMDN52000137643401 від 06 лютого 2014 року).
		08 березня 2023 року начальником центру ПЛ та ППВ ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» надано довідку б/н про те, що ОСОБА_1 займає посаду старшого інспектора з кадрів ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області» та 31 січня 2023 року звернулась до фахівців центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору з приводу скарг на порушення невротичного характеру, спровокованих перенесеною психотравмуючою ситуацією, щодо заподіяних відносно неї шахрайських дій. Отримала профільну медичну та продовжує отримувати психокорекційну психологічну допомогу.
		На звернення ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» від 08 березня 2023 року, 09 березня 2023 року позивачка отримала відповідь № 20.1.0.0.0/7-230308/21708 в якій банк повідомив, що мобільний телефон НОМЕР_11 2023-01-13 02:18:50. Р24ознака фін номеру; мобільний телефон НОМЕР_10 2023-01-13 02:18:50 - перестав бути фінансовим через зміну на новий; мобільний телефон НОМЕР_12 2023-01-13 02:50:02 встановлення нового фінансового номеру при цьому НОМЕР_11 перестав бути фінансовим; мобільний телефон НОМЕР_24 2023-01-15 19:52:39 - встановлено новий фінансовий номер через фотоідентифікацію.
		18 квітня 2023 року на звернення ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» надав відповідь №20.1.0.0.0/7-230322/40457, з якої вбачається, що банком було проведено перевірку та встановлено, що 13 січня 2023 року позивачці на її фінансовий номер від банку поступив телефонний дзвінок (IVR), відповідно до якого було повідомлено щодо створення заявки на заміну паролю для входу у Приват 24 та запропоновано здійснити наступні дії: - натиснути «1» - щоб підтвердити заміну паролю; - натиснути «0» - щоб скасувати зміну паролю. У відповідь було натиснуто «1» та як наслідок банк отримав підтвердження на зміну паролю у Приват 24.
		07 липня 2023 року приватне акціонерне товариство «Київстар» на виконання ухвали суду від 13 серпня 2023 року повідомило суд про те, що телекомунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_5 в період часу з 00:00 год. 12 січня 2023 року по 24:00 год. 13 січня 2023 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар» знеособлено (анонімно) без укладання письмового договору або реєстрації відповідно до «Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі», затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 28 листопада 2017 року № 607. Відповідно немає достатніх законних підстав стверджувати, що саме ОСОБА_1 була користувачем телефонного номеру НОМЕР_5 в період часу з 00:00 год. 12 січня 2023 року по 24:00 год. 13 січня 2023 року. На обґрунтування цієї відповіді ПрАТ «Київстар» також надано інформацію щодо вхідних та вихідних дзвінків, їх тривалість, за телефонним номером НОМЕР_5 в період часу з 00:00 год. 12 січня 2023 року по 24:00 год. 13 січня 2023 року.
		29 вересня 2023 року за № 50-86-10115ВИХ-23 розглянуто адвокатський запит ОСОБА_9 та повідомлено про те, що за заявою ОСОБА_1 23 січня 2023 року внесено відомості до ЄРДР за № 12023211040000241за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 визнана потерпілою. В подальшому кримінальне провадження № 12023211040000241 об`єднано до кримінального провадження № 1202311040000174 від 17 січня 2023 року та в ЄРДР присвоєно номер №1202311040000174. Постановою процесуального прокурора Тернопільської окружної прокуратури від 31 травня 2023 року визначено підслідність у кримінальному провадженні №1202311040000174 від 17 січня 2023 року за слідчим відділенням поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області.
		13 жовтня 2023 року за № 7145/54/02-2023 слідчий СВ відділення поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області І. Зубрицький на запит адвокатки О. Гриців повідомив, що кримінальне провадження № 1202311040000174 згідно постанови прокурора Тернопільської окружної прокуратури об`єднано до кримінального провадження № 12023211040000241, за яким в подальшому визначено територіальну підсудність за відділенням поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, про підозру нікому не повідомлено, кримінальне провадження не закрито.
		Відтак, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми права.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
		Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
		Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі - Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.
		Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
		У справі Bellet v. France Суд звернув увагу, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
		Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
		Конституція України надає кожному право захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами (стаття 55 Конституції України).
		Відповідна конституційна норма реалізується, зокрема, в законах, що визначають процедуру судового захисту - процесуальних кодексах. Наприклад, стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Відповідно до правової позиції, яка викладена у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 910/3372/19, від 13 липня 2022 року у справі № 916/3307/16, предмет і підстави позову визначаються самостійно позивачем і суд не може виходити за межі відповідних вимог.
		На суд покладено обов`язок вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб. У той же час, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.
		При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
		Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
		Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення. 
		У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. 
		Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц). 
		ОСОБА_1 просить суд зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на її особистому рахунку НОМЕР_2 до стану 19 968,55 грн (власних коштів) у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 13 січня 2023 року; відновити залишок кредитних коштів на рахунку НОМЕР_4 , у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 13 січня 2023 року щодо зняття коштів у сумі 67 525,84 грн, та списати нараховані у зв`язку з цим відсотки, пеню, штрафні санкції, суму будь-якої комісії за перерахунок чи за зняття грошових коштів; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» в користь позивачки 5 250 грн. пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, за період з 13 січня 2023 року по 13 березня 2023 року, а також суму збитків від інфляції в розмірі 699,95 грн, суму нарахованих процентів в розмірі 431,48 грн - 3% річних від простроченої суми, та суму пені в розмірі 157 489,20 грн; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» в користь ОСОБА_1 100 000 грн. моральної шкоди.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначає, що кошти були списані з її карткових рахунків незаконно, а відтак у банку виник прямий обов`язок, у разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.
		Водночас такі доводи ОСОБА_1 побудовані тільки на твердженнях позивачки про те, що вона своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. В момент здійснення незаконних операцій, позивачка перебувала за межами України - у Великобританії. Нетиповій вхід у її електронну поштову скриньку відбувався в Україні, місто Київ, за допомогою номера телефону оператора «Vodafone Ukraine».
		Таке обґрунтування позовних вимог стало підставами для звернення до суду, однак має базуватися на доказах, які є достовірними, достатніми та допустимими.
		Так, з приводу, як вважає позивачка, шахрайських дій щодо неї, ОСОБА_1 звернулася в поліцію і на даний час кримінальне провадження № 1202311040000174, згідно постанови прокурора Тернопільської окружної прокуратури об`єднано до кримінального провадження №12023211040000241, за яким в подальшому визначено територіальну підсудність за відділенням поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, про підозру нікому не повідомлено, кримінальне провадження не закрито.
		Тобто, на час ухвалення судом рішення відсутня інформація про беззаперечну винуватість працівника банку відповідача чи іншої, встановленої слідством особи, яка б надала суду можливість зробити висновок про те, що твердження ОСОБА_1 є обґрунтованими. 
		В ході розгляду справи по суті було встановлено, що списання коштів з карток ОСОБА_1 ( НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 ) відбулося через «Приват24» клієнта, шляхом списання: 390,00 грн на карту НОМЕР_22 клієнта «Таскомбанку» (власник не відомий); 83 813,51 грн на карту клієнта «ПриватБанку» № НОМЕР_20 , власник ОСОБА_6 ; 2 681,09 грн. на рахунок НОМЕР_21 , ФОП ОСОБА_7 .
		Тобто, списання коштів з рахунків позивачки відбулося, однак кошти перейшли у власність конкретних осіб, на відомі позивачці та АТ КБ «Приват Банк» рахунки. Обставини отримання коштів з рахунків ОСОБА_1 цими особами має з`ясовувати слідчий. Суд не може підміняти собою орган досудового розслідування та вчиняти дії поза межами своєї компетенції.
		Частиною першою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		За нормами частини першої статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.
		Згідно із частиною першою статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом (частина перша статті 1074 Цивільного кодексу України).
		Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
		Статтею 1 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг; держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту; дистанційна платіжна операція - платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації; індивідуальна облікова інформація - індивідуалізований набір інформації, що надається надавачем платіжних послуг користувачу або його уповноваженому представнику для цілей автентифікації; ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач; момент безвідкличності - визначений момент часу, після настання якого ініціатор не може відкликати платіжну інструкцію та свою згоду на виконання платіжної операції; надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника для виконання платіжних операцій; надавач платіжних послуг з ініціювання платіжної операції - юридична особа, яка в установленому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України порядку отримала право на надання послуг з ініціювання платіжної операції; неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно); платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою.
		Згідно зі статтею 34 Закону України «Про платіжні послуги» до платіжних інструментів належать: 1) прямий дебет; 2) кредитовий трансфер; 3) електронні платіжні засоби. Національний банк України має право визначати інші види платіжних інструментів та порядок їх емісії.
		Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про платіжні послуги» емісія/надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем.
		Згідно із частиною 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний, зокрема: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У той же час, відповідно до частини 21 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» емітент має право: 1) заблокувати електронний платіжний засіб користувача після надходження повідомлення про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства; 2) розблокувати електронний платіжний засіб, якщо втрата електронного платіжного засобу користувачем не підтвердилася або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства; 3) зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов`язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.
		Постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (надалі - Положення) встановлено загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням (п. 2 розділ 1 Загальні положення).
		У п. 3 розділу 1 Загальні положення цього Положення вжито наступні терміни: держатель платіжного інструменту (далі - держатель) - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом; емітент платіжних інструментів (далі - емітент) - надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до законодавства України; користувач - фізична або юридична особа, яка має намір отримати чи отримує платіжну послугу від емітента.
		Пунктами 136-140 розділу VII. Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками Положення визначено , що користувач зобов`язаний: 1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; 2) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором.
		Платіжний інструмент має відповідати вимогам емітента щодо захисту інформації, установленим з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку. Платіжний інструмент, що використовується для здійснення платіжних та/або інших операцій у платіжній системі, має також відповідати вимогам відповідної платіжної системи щодо захисту інформації.
		Емітент зобов`язаний: 1) забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення); 2) зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору; 3) забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання платіжного інструменту після отримання такого повідомлення; 4) забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про потребу розблокування або заміни (перевипуску) платіжного інструменту; 5) повідомляти користувача про виконання операцій з використанням платіжного інструменту; 6) реєструвати та протягом строку, передбаченого нормативно-правовими актами Національного банку, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування емітентом користувача та користувачем емітента, надавати користувачу таку інформацію за його письмовим зверненням. Емітент зобов`язаний зазначити дату і час одержання повідомлення користувача про втрату платіжного інструменту під час реєстрації повідомлення.
		Емітент у разі невиконання ним обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій. Обов`язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі: 1) інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; 2) відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі з користувачем.
		Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		ОСОБА_1  зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» про повернення коштів, які були списані з її карткових рахунків 13 січня 2023 року, що суд встановив вище, та отримала відповідь про те, що банк не може повернути кошти, оскільки встановлено, що переказ за карток № НОМЕР_7 , № НОМЕР_23 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват 24. Вхід у Приват 24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 , при даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват 24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону ОСОБА_1 та іншої особистої інформації.
		Також за зверненням ОСОБА_1 відповідачем було проведено перевірку та встановлено, що 13 січня 2023 року позивачці на її фінансовий номер від банку поступив телефонний дзвінок (IVR), відповідно до якого було повідомлено щодо створення заявки на заміну паролю для входу у Приват 24 та запропоновано здійснити наступні дії: - натиснути «1» - щоб підтвердити заміну паролю; - натиснути «0» - щоб скасувати зміну паролю. У відповідь було натиснуто «1» та як наслідок банк отримав підтвердження на зміну паролю у Приват 24.
		Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі - Умови і правила), система "Приват 24", у тому числі мобільна версія, це система призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет.
		Всі операції у цій системі здійснюються на підставі платіжних інструкцій, наданих Клієнтом через систему (підпункт 2.3.1.2.2 Умов і правил).
		Згідно з підпунктом 2.3.1.2.3 Умов і правил правила користування системою "Приват24", викладені на сторінці Банку у мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/udalenniy-banking/privat24.
		Також ці правила викладені за адресою: https://privat24business.pp.ua/privat24-reyestraciya-novogo-koristuvacha/.
		Відповідно до вказаних правил, реєстрацію у системі "Приват 24" можна здійснити декількома способами, зокрема дистанційно (через мережу інтернет) або через банкомат.
		Так, відповідно до Правил користування системою "Приват 24", для реєстрації нового користувача в системі "Приват24" через мережу інтернет необхідно здійснити наступні дії: перейти за посиланням https://www.privat24.ua/; у правому верхньому куті вебсторінки натиснути кнопку "Вхід"; далі в спеціальну форму ввести номер мобільного телефону; підтвердити, що це діючий мобільний номер за допомогою введення у відповідне поле цифр з SMS-повідомлення або шляхом прийняття дзвінка Банку); обрати із запропонованого системою переліку банківських карток, які зареєстровані за вказаним мобільним номером, одну; ввести PIN-код цієї картки на віртуальній клавіатурі; придумати та зазначити у відповідному полі пароль входу в систему, повторити його та вказати діючу адресу електронної пошти (e-mail), натиснути кнопку "Далі". Після цього процес реєстрації в системі "Приват24" через мережу Інтернет можна вважати завершеним.
		Альтернативним способом реєстрації в системі "Приват24" є реєстрація через банкомат АТ КБ "ПриватБанк". Для такого способу реєстрації потрібно: вставити діючу картку ПриватБанку в картоприймач і ввести на клавіатурному блоці PIN-код; перейти в меню "Банківські послуги"; натиснути кнопку "Інтренет-банк Приват24"; перейти в "Реєстрація в Приват24/зміна пароля"; ввести номер свого фінансового мобільного телефону; у відповідне вікно ввести одноразовий пароль з SMS-повідомлення, що прийшло на мобільний телефон, натиснути кнопку "Далі". Після чого на екрані банкомата з`явиться повідомлення про успішно завершену операцію. Обов`язково варто дочекатися чека, в якому, крім логіна входу в систему (номер мобільного, який був зазначений при реєстрації), буде вказано згенерований автоматично пароль, який рекомендується змінити при першому сеансі роботи з системою "Приват24".
		Ще одним способом реєстрації в системі є мобільний додаток Приват24. Для реєстрації таким способом необхідний смартфон або планшет, що працює на базі операційних систем Android або iOS. На вказаний пристрій необхідно завантажити мобільний додаток Приват24 з " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; після встановлення додатку у полі "Вхід/Реєстрація ввести номер мобільного телефону, який буде використовуватися для входу в систему; натиснути кнопку "Продовжити"; підтвердити операцію через прийняття виклику або через введення одноразового пароля з SMS-повідомлення; обрати із запропонованого системою переліку банківських карток, які зареєстровані за вказаним мобільним номером, одну; ввести PIN-код цієї картки на віртуальній клавіатурі; придумати і ввести пароль, повторити пароль і вказати діючу адресу електронної пошти (e-mail); погодитися з Умовами і правилами надання банківських послуг, натиснувши відповідну позначку. З цього моменту реєстрація у додатку закінчена.
		Системний аналіз наведених алгоритмів реєстрації свідчить про те, що особі, яка бажає зареєструватись у системі "Приват24" та здійснювати управління рахунками з її допомогою, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: номера хоч б однієї з банківських карток клієнта "Приват24", прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.
		У разі відсутності в особи всього обсягу вказаної інформації для ідентифікації Банк має право відмовити у її реєстрації в системі "Приват 24" або обмежить його можливість по управлінню рахунками в системі (підпункт 2.3.1.2.4 Умов і правил).
		Водночас, як було встановлено судом та слідує з матеріалів справи операція зі списання коштів ОСОБА_1 з її карткових рахунків мала місце після ідентифікації користувача.
		Тобто, без розголошення чи передачі з боку позивачки інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, проведення таких операцій було б неможливим.
		ОСОБА_1 тричі отримувала від банку інформацію про нетиповий вхід у її акаунт у Приват24, однак на такі повідомлення не відреагувала, що вказує на власну необачну бездіяльність позивачки, оскільки в подальшому, за допомогою зміни фінансового номеру та використання особистої інформації ОСОБА_1 відбулося списання її особистих та кредитних коштів.
		Судом було встановлено, що списані з карткових рахунків ОСОБА_1 кошти мають конкретних отримувачів: 390,00 грн на кратку НОМЕР_22 клієнта «Таскомбанку» (власник не відомий); 83 813,51 грн на карту клієнта «ПриватБанку» № НОМЕР_20 , власник ОСОБА_6 ; 2 681,09 грн. на рахунок НОМЕР_21 , ФОП ОСОБА_7 
		ОСОБА_1 з проводу шахрайських дій щодо неї звернулася в поліцію і на даний час кримінальне провадження № 1202311040000174, згідно постанови прокурора Тернопільської окружної прокуратури об`єднано до кримінального провадження № 12023211040000241, за яким в подальшому визначено територіальну підсудність за відділенням поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, про підозру нікому не повідомлено, кримінальне провадження не закрито, ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні має статус потерплої.
		07 липня 2023 року приватне акціонерне товариство «Київстар» на виконання ухвали суду від 13 серпня 2023 року повідомило суд про те, що телекомунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_5 в період часу з 00:00 год. 12 січня 2023 року по 24:00 год. 13 січня 2023 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар» знеособлено (анонімно) без укладання письмового договору або реєстрації відповідно до «Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі», затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 28 листопада 2017 року № 607. Відповідно немає достатніх законних підстав стверджувати, що саме ОСОБА_1 була користувачем телефонного номеру НОМЕР_5 в період часу з 00:00 год. 12 січня 2023 року по 24:00 год. 13 січня 2023 року. 
		Відповідно до пункту 1.1.1.71 Умов і правил фінансовий номер телефону клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитись фінансові операції. Підтверджується Клієнтом під час активації продукту за допомогою POS-терміналу у відділенні Банку, в банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду картки і СМС-паролем, а також в Системі "Приват24" (у разі зміни логіна користувача).
		Згідно з пунктом 1.1.2.1.10 Умов і правил для уникнення неправомірних операцій з рахунками Клієнт зобов`язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення Фінансового номеру телефону Клієнта та/або доступу до програмних комплексів Банку. В разі втрати Клієнтом Фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до Фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із Фінансовим номером телефону Клієнт зобов`язаний негайно повідомити про це Банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення Банку.
		Тобто фінансовий номер телефону клієнта є важливою складовою отримання якісних банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» та безпеки клієнта.
		13 січня 2023 року, коли мало місце списання коштів з рахунків позивачки, вона перебувала за кордоном, стан свого фінансового номера телефону не відслідковувала, на повідомлення банку про нетиповий вхід у акаунт не реагувала, а відтак суд вважає, що з власної необачності допустила бездіяльність та в такий спосіб сприяла списанню коштів з її карткових рахунків. Натомість надана банком інформація про отримувачів цих коштів свідчить про те, що можливо стосовно ОСОБА_1 мали місце шахрайські дії, однак ці обставини мають бути встановлені вироком суду. Наявність кримінального провадження та надання ОСОБА_1 статусу потерпілої у ньому не свідчить про встановлену вину осіб, які є отримувачами коштів позивачки, у вчиненні кримінального правопорушення.
		Отож, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю, оскільки вважає, що саме власна необачна бездіяльність позивачки призвела до списання її особистих та кредитних коштів з карткових рахунків, а відтак відсутні підстави для відновлення залишку коштів на її особистому рахунку НОМЕР_2 до стану 19 968,55 грн (власних коштів) у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 13 січня 2023 року; відновлення залишку кредитних коштів на рахунку НОМЕР_4 у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 13 січня 2023 року щодо зняття коштів у сумі 67 525,84 грн. 
		Щодо вимоги  ОСОБА_1  списати нараховані відсотки, пеню, штрафні санкції, суму будь-якої комісії за перерахунок чи за зняття грошових коштів, то суд звертає увагу позивачки на те, що у постанові від 10 жовтня 2019 року в справі № 320/8618/15-ц Верховний Суд зробив такі висновки: "Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.
		Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства".
		Отож, суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції за кредитним договором є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право і жодним чином не нівелює негативні наслідки порушення права позивачки.
		Водночас вказана вимога, як і вимоги про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» в користь позивачки 5 250 грн. пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, за період з 13 січня 2023 року по 13 березня 2023 року, а також суми збитків від інфляції в розмірі 699,95 грн, суми нарахованих процентів в розмірі 431,48 грн. - 3% річних від простроченої суми, та суми пені в розмірі 157 489,20 грн, 100 000 грн моральної шкоди, є похідними позовними вимогами, а відтак відмова у відновленні залишку коштів на особистому рахунку ОСОБА_1 та відновленні залишку кредитних коштів на рахунку позивачки через встановлення судом власної необачної бездіяльності ОСОБА_1 свідчить про те, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення інших похідних позовних вимог.
		Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
		ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
		При прийнятті рішення у цій справі суд також керувався правовими висновками, які викладені в постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 711/11121/18, від 26 жовтня 2022 року у справі № 334/2492/21, від 25 січня 2023 року у справі № 235/2054/21.
		Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.
		Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, 
		У Х В А Л И В :
		У задоволенні позову ОСОБА_1  до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхомзобов`язання відновити залишок коштів на особистому та кредитних рахунках, стягнення пені, інфляції та нарахованих процентів, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
		Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України. 
		 
		Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_25 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1д, м. Київ, 01001.
		Повний текст рішення суду складено 22 грудня 2023 року.
		Головуючий-суддя                                                                О.Герчаківська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...