Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/208/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2024. Зареєстровано: 30.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/347/10/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018090130000073

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 340/208/19
		Провадження № 1-кп/347/10/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"30" січня 2024 р.                            м.Косів
		Косівський районний суд ІваноФранківської області в складі:
		головуючої судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря  ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора  ОСОБА_3 
		адвоката: ОСОБА_4 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження відомості про яке внесено в ЄРДР за №12018090130000073 від 26.04.2018 року про обвинувачення  ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, громадянина України, раніше не судимого,-
		   - за ч.2 ст. 121 КК України, -
		 
		                    в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_5 умисно спричинив тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння (умисне тяжке тілесне ушкодження), що спричинило смерть потерпілого за наступних обставин:
		ОСОБА_5 , перебував 25.04.2018 року на території господарства за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , де в ході святкування своїх проводів до Армії, вживав спиртні напої разом із свої батьком ОСОБА_6 .
		Біля 14:00 год. між батьком та сином на ґрунті неприязних стосунків, побутового характеру, раптово ускладнених внаслідок їх стану алкогольного сп`яніння, назрів конфлікт, у ході якого в ОСОБА_5 виник умисел спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень своєму батькові, ОСОБА_6 . 
		Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій ОСОБА_5 руками та ногами завдав ОСОБА_6 25.04.2018 в період часу з 14:00 до до 18 год., не менше 28 ударів у різні ділянки тіла, в тому числі у голову, як життєво важливий орган, а також в тулуб, грудну клітку та кінцівки.
		При цьому потерпілому ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із крововиливами під тверду мозкову оболонку в лівій лобно-скроневій ділянці, під м`яку мозкову оболонку в лівій лобній ділянці та в ділянці перешийка мозочка, крововиливом в м`які тканини голови в лівій лобно-тім`яно-скроневій ділянці, які згідно висновку експерта № 162-2Д від 21.12.2018 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння
		Крім того в ході вищевказаних подій, потерпілому ОСОБА_6 було спричинено інші тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми органів черевної порожнини з крововиливом в правий купол діафрагми, крововиливом під капсулу печінки, розривами капсули і тканини печінки, крововиливом в черевну порожнину (близько 90 мл. темно-червоної рідкої крові), яка може мати ознаки як тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості; закритої тупої травми грудної клітки з неповними поперечними переломами 11, 12 ребер справа по біля хребтовій лінії, садном на задній поверхні грудної клітки справа, по краю реберної дуги, яка має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такого що не є небезпечним для життя в момент їх спричинення; синці на верхній повіці правого ока, на задній поверхні лівого плеча у верхній та середній третині, на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині, на зовнішній поверхні лівого плеча у середній третині; синці з саднами на передній поверхні лівого плеча у середній третині, на задній поверхні лівого ліктьового суглоба; садна на зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, в проекції кульшового суглоба; синець на передній поверхні лівої гомілки в середній третині, садна на задній поверхні правого ліктьового суглоба; синець на внутрішній поверхні правого передпліччя у верхній третині; садно на внутрішній поверхні правого зап`ястя; синець з садном на тильній поверхні правої кисті, в проекції 4,5 пальців; садно в проекції 2-го між пальцевого проміжку; синці на передній поверхні правого колінного суглоба; садна на зовнішній поверхні правого колінного суглоба; синець на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки в середній третині; садно на передній поверхні правої гомілки в середній третині; синці на передньо-внутрішній поверхні правого заплесна, на тильній поверхні правої стопи в проекції основи 1-го пальця; синець з садном в поперековій ділянці справа, крововилив в жирову капсулу правої нирки, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Госпіталізований для стаціонарного лікування до Івано-Франківської обласної клінічної лікарні потерпілий ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок заподіяних тяжких тілесних ушкоджень, які знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.
		Своїми умисними діями, які виразились в умисному спричиненні потерпілому тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння (умисне тяжке тілесне ушкодження), що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що 25.04.2019 року він разом із рідними та сусідом ОСОБА_7 вдома відмічали його «проводи до Армії». Батько випивши першим розпачав конфлікт із ним та став висловлюватись образливими словами в його сторону та в сторону його матері. Конфлікти в них із батьком були частими, так як останній періодично бив як матір так і його, поводив себе в побуті грубо, часто зловживав спиртним та виганяв їх із дому. Окрім нього в сім`ї є старший брат-інвалід дитинства, який потребує постійного стороннього догляду та менші брат із сестрою. Пригадує, що в той день перебуваючи на вулиці батько намагався завдати йому удару а він в свою чергу відштовхував його від себе. Не заперечує, що у відповідь на удари батька він завдав йому два-три удари, а саме в ділянку плеча та відштовхував його від себе в наслідок чого останній падав. Після конфлікту батько говорив із ним, при чому викрикував, щоб він не повертався взагалі додому, а також погрожував, що вб`є матір та частинами йому вишле до армії. Ранком він взявши сумку та разом із матір`ю пішов до військомату а батько в цей час залишився вдома. Через декілька днів йому в військовій частині повідомили, що його батько помер. Всього він відслужив біля 11 місяців. 
		У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати та врахувати, що він не бажав настання таких наслідків. 
		Крім часткового визнання вини самим обвинуваченим, його винність доводиться поясненнями потерпілої, поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків та зібраними і дослідженими та перевіреними в судовому засіданні письмовими доказами та матеріалами справи, а зокрема:
		Потерпіла в справі ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що померлий ОСОБА_6 доводився їй чоловіком а обвинувачений в справі доводиться їй сином. За життя із чоловіком ОСОБА_6 останній періодично бив її, поводився агресивно по відношенню до неї та до дітей, яких також часто бив та виганяв із дому. Їх син ОСОБА_9 постійно жалів її та допомагав в побуті, за що чоловік поводився відносно нього жорстоко та забороняв взагалі давати йому їсти. В свою чергу вона таємно від чоловіка підгодовувала сина, однак від насильницьких дій чоловіка по відношенню до сина, не могла нічого вдіяти. Фактично вона не мала змоги сама себе захистити та захистити своїх дітей. З приводу неадекватної та агресивної поведінки чоловіка в побуті вона неодноразово зверталась до органів поліції, однак після проведеної профілактичної бесіди він повертався додому та ставав ще агресивнішим, продовжував бити її а також і їх дітей. Бували випадки, що чоловік неодноразово обливав їх житловий будинок бензином, погрожував підпалом, та виганяв їх із дому в холодну пору року. Такі протиправні дії чоловіка по відношенню до сім`ї тривали досить довго, окрім того чоловік останнім часом почав ще бульше зловживати спиртним та ставав ще агресивнішим. 
		Так 25.04.2019 року вони вирішили провести сина ОСОБА_5 до ОСОБА_10 та запросили сусідів. Протягом святкування чоловік вживав спиртне та розпочав із сином ОСОБА_11 сварку, при чому став ображати його та погрожувати, щоб він взагалі додому не повертався а також говорив, що вб`є її. При сварці чоловік намагався вдарити сина однак останній в свій захист відштовхував його від себе. 
		Вже над ранок вона із сином зібравши речі пішла провести його до райвіськомату а чоловік в цей час залишився вдома із їх сином інвалідом. Їх менший син телефонував їй та говорив, що не може знайти батька а ранком він знайшов чоловіка на вулиці. В той час чоловік був живий, дихав однак не міг сам підвестись. Вона викликала швидку медичну допомогу та його було доставлено до Верховинської ЦРЛ а на наступний день його доставили до Івано-Франківської ОКЛ, де чоловік і помер. Жодних притензій до обвинуваченого вона особисто не має, оскільки вважає, що якби не ОСОБА_11 який її постійно захищав то чоловік вже давно її вбив. 
		Син, ОСОБА_9 , взагалі спиртне не вживає, при чому вона має намір оформити опіку над дитиною  інвалідом, братом обвинуваченого саме на нього оскільки сама не може впоратись із ним, бо він не слухає її, та також вчиняє протиправну поведінку щодо неї. Кари ОСОБА_12 не бажає взагалі. 
		Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона проживає по сусідству із сім`єю ОСОБА_14 та може ствердити, що померлий ОСОБА_15 за життя постійно бив свою дружину та дітей. Бували випадки, що посеред зими ОСОБА_16 , лишень в одній сорочці та босоніж прибігала до них додому посеред ночі, жалілась, що чоловік її побив та вигнав із дому. Над своїм сином ОСОБА_11 , ОСОБА_17 знущався найбільше, змушував виконувати його різні накази. Також ОСОБА_18 при житті був в поганих відносинах і з сусідами, сварився практично із всіма. Був випадок що він хотів підпалити свою хату, та часто включав в своєму домі голосно музику і в той час бив дружину та дітей. щоб сусіди не чули криків. При найменших побутових дрібницях ОСОБА_15 погрожував чи то сокритою чи то рушницею. На проводах в ОСОБА_19 вона не була, очевидцем події також не була. ОСОБА_9 з малого переніс психологічну травму та насилля від свого батька, він завжди захищав матір та менших брата із сестрою та виконував всю домашню роботу. 
		Свідок ОСОБА_20 пояснила, що проживає по сусідству із сім`єю ОСОБА_14 та може ствердити, що ОСОБА_18 постійно знущався над дружиною та дітьми , найбільше над сином ОСОБА_11 . Померлий часто зловживав спиртними напоями, поводив себе агресивно та неадекватно. Сварки в сім`ї ОСОБА_14 були частими. В той час, як ОСОБА_15 бив дружину, їх син ОСОБА_11 постійно заступався за матір, на менших дітей він менше кричав, однак діти росли в постійних криках та сварках, були переляканими. ОСОБА_11 старався постійно працювати по найму, щоб забезпечувати сім`ю та брата інваліда. Особисто вона на проводах в ОСОБА_21 не була, очевидцем події також не була.
		Свідок ОСОБА_22 пояснив, що він являється першим сусідом сім`ї ОСОБА_14 . По суті справи може пояснити що ОСОБА_6 за життя себе поводив агресивно як вдома так і з односельчанами. Особисто він протягом останніх двох років взагалі із померлим не говорив, так як останній хотів застрелити його дружину. Тобто ОСОБА_23 взявши рушницю прибіг до його будинковолодіння де в їх же житловому будинку хотів застрелити його дружину, однак йому вдалось вирвати у ОСОБА_24 із рук рушницю та викликати працівників поліції, які вилучили цю зброю. При чому ОСОБА_18 вчиняв неодноразові протиправні дії та погрози і відносно інших сусідів. На проводах в армію ОСОБА_5 він не був присутнім. Як перший сусід добре знає, що батько постійно ображав свого сина ОСОБА_11 та знущався над своєю дружиною і дітьми. Про смерть ОСОБА_25 він довідався на другий день після проводів. ОСОБА_11 завжди старався допомагати своїй матері, працював по найму, оскільки мати змушена здійснювати догляд за старшим своїм сином інвалідом та двома меншими дітьми а чоловік за життя ніде не працював. ОСОБА_9 ніколи не зловживав спиртним. 
		Свідок ОСОБА_26 пояснила, що проживає в с.Замагора Верховинського району та може ствердити, що ОСОБА_9 чемний, порядний та слухняний, він з малого допомагав сусідам, біля хати робив всю домашню роботу. Батько обвинуваченого, ОСОБА_15 при житті зловживав спиртними напитками, та часто влаштовував вдома сварки, скандали, бив свою дружину та дітей. Перебуваючи в нетверезому стані ОСОБА_15 був дуже агресивним. Був випадок, що ОСОБА_18 із її чоловіком був на роботі в м.Львів, де випивши спиртного, накинувся на її чоловіка із ножем, тобто ОСОБА_18 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ставав некеровано агресивним та жорстоким. ОСОБА_9 із малого, допомагав матері у всіх хатніх та побутових справах. Спиртне ОСОБА_11 не вживав. Фактично на даний час ОСОБА_11 є єдиним утриманцем та годувальником сім`ї.
		Свідок ОСОБА_27 пояснив, що є односельчаником сім`ї ОСОБА_14 , які проживають по сусідству. Очевидцем події він не був, може ствердити, що вечором до нього приходив син ОСОБА_23 просив мобільного телефона та телефонував до матері ОСОБА_28 при чому говорив, що не може знайти батька. Згодом він від людей почув, що ОСОБА_18 помер. При житті ОСОБА_18 був жорстоким в своїй поведінці по відношенню як дружини так і до дітей, останнім часом часто випивав та періодично вчинияв вдома сварки, бійки та скандали.
		Свідок ОСОБА_29 , пояснив, що очевидцем бійки між ОСОБА_14 не був. Проживає по сусідству та може ствердити, що ОСОБА_15 відносився по різному до сина ОСОБА_11 . Особисто раніше він бачив як ОСОБА_15 брав зброю схожу на рушницю, при чому змушував сина ОСОБА_11 віджиматись від землі біля 50 разів, такі дії він неодноразово вчиняв в присутності багатьох односельчан, тобто при посторонніх під час сінокосу. ОСОБА_18 зловживав спиртним а ОСОБА_11 змушений був постійно працював по найму, заробляти кошти на утримання сім`ї, та допомагав доглядати свого брата  інваліда.
		Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він на прохання ОСОБА_5 був присутнім на його проводах в армію. Вони посиділи пипили пляшку горілки. Мати зібрала синові сумку. ОСОБА_9 вийшов на вулицю, звернувся до батька щоб він не ображав матір на що ОСОБА_15 сказав щоб він взагалі не повернувся додому, при чому висловлював погрози також і відносно матері. ОСОБА_11 не стримався та наніс своєму батькові два три удари від яких він впав. Він розборонив їх та пішов в туалет а повернувшись побачив, що ОСОБА_11 ще зо два рази наніс удари батькові. В свою чергу він знову їх розборонив, та вони пішли із ОСОБА_23 до військомату а ОСОБА_15 залишився вдома. Може ствердидити, що сім`ю ОСОБА_14 знає давно, відносини в них були складними. ОСОБА_15 часто зловживав спиртним та змушував сина носити йому пиво та горілку а також застосовував відносно ОСОБА_11 і фізичну силу та принижував його в присутності посторонніх. В той вечір ОСОБА_15 перебував в стані алкогольного сп`яніння, а ОСОБА_11 протягом вечора практично не пив, так як мав їхати. 
		Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_30 пояснила, що нею в рамках кримінального провадження та наданих їй даних проводилась судово-медична експертиза. У висновку експерта детально описано проведене нею дослідження та вказано висновки такого дослідження. Не виключає можливості, що за наявності багаторазового падіння потерпілого могли утворитись в нього тілесні ушкодження. Враховуючи виявлені та наявні в потерпілдого тілесні ушкодження в ділянці голови стали причинним зв`язком із настанням його смерті. Вважає, що попередня травма голови потерпілого не була причинним зв`язком із настанням його смерті так як при внутрішньому дослідженні трупа , не було виявлено змін в корі головного мозку. Не виключається можливого отримання потерпілим травми голови від падіння із висоти власного росту та удару до твердої поверхні. Детально розмежутивати наявні в потерпілого тілесні ушкодження чи то удар чи отримано в наслідок падіння не можливо. За недостатністю вихідних даних, неможливо зробити однозначний висновок, чи наступила смерть потерпілого від нанесення удару в ділянку голови, чи від його падіння та удару головою в тверду поверхню, тобто для такого розмежування є необхідність в проведенні криміналістичних експертиз та більш повній інформації по вихідних даних а також наявності повної інформації в первинних медичних книжках особи потерпілого.
		Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України також доводиться дослідженими та перевіреними в судовому засіданні матеріалами справи, письмовими доказами, зокрема:
		- заявою потерпілої ОСОБА_8 про надання згоди на проведення огляду її господарства, що в с.Замагора Верховинського району .
		- заявою потерпілої ОСОБА_8 про добровільну видачу одягу її чоловіка, ОСОБА_6  спортивних штанів синього кольору.
		- протоколом огляду місця події від 26.04.2018 року із долученими до нього фотаблицями, яким встановлено час та місце вчинення кримінального правопорушення, що мало місце у с.Замагора Верховинського району Івано-Франківської області.
		- постановою від 27.04.2018 року про визнання речовим доказом вилучені, спортивні штани синього кольору в ході проведення 26.04.2018 року огляду місця події в приміщенні житлового будинку, співвласником якого являється ОСОБА_8 розміщеного в присілку Підмагора, с. Замагора Верховинського району Івано-Франківської області: один відріз коврового полотна з нашаруванням на ньому речовини бурого кольору схожої до крові; мікрооб`єкти схожі до волосся, яких вилучено на темну дактилоскопічну плівку; скляну пляшку ємкістю 0,5 л. з надписом на ній «Княгинин Голд»; скляну пляшку ємкістю 0,5 л. з надписом «Кава вермут»; вживані медичні рукавички, 2 одноразові медичні шприци з упаковками від них та залишки скляних ампул від медикаментів;
		- протоколом огляду місця події від 27.04.2018 року проведеного в кареті швидкої медичної допомоги де знаходилось тіло особи чоловічої статі ОСОБА_6 . При поверхневому огляді трупа насильницької смерті не виявлено, виявлено тілесні ушкодження.
		- протоколом огляду трупа від 28.04.2018 року в ході якого детально описані виявлені тілесні ушкодження. 
		- лікарським свідоцтвом про смерть № 166 від 28.04.2018 року, яким встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		- висновком № 166 від 28.05.2018 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , із якого вбачається, що смерть гр. ОСОБА_6 настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки головного мозку, крововиливом в м`які тканини голови, яка ускладнилась набряком та стисненням головного мозку. 3гідно даних медичної карти стаціонарного хворого № 902918 смерть гр. ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12:30 год., що не суперечить судово-медичним даним. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під тверду мозкову оболонку в лівій лобно- скроневій ділянці, під м`яку мозкову оболонку в лівій лобній ділянці розмірами та в ділянці перешийка мозочка, крововиливом в м`які тканини голови в лівій лобно-тім`яно-скроневій ділянці, яка має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як такого що є небезпечним для життя в момент спричинення і перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
		актом №543 судово-гістологічного дослідження (обстеження) від 22.05.2018 року встановлено, що субдуральна гематома головного мозку, субарахноїдальний крововилив головного мозку, вогнищевий діапедезний, периваскулярні діапедезні крововиливи в речовині головного мозку, набряк м`якої мозкової оболонки та речовини головного мозку. дистрофія, вогнищева фрагментація, помірна гіпертрофія та місцями хвилеподібна деформація кардіоміоцитів, дифузний, периваскулярний кардіосклероз коронаросклероз, вогнищевий масивний крововилив в паренхіму печінки, жировий гепатоз, крововиливи в м`які тканини правої скроневої ділянки без ознак реактивних змін, крововиливи в м`які тканини лівої скроневої ділянки, в м`які тканини верхньої повіки правого ока з добре вираженими ознаками реактивних змін. крововиливи в правий купол діафрагми та в м`які тканини з ділянки перелома 11-12 ребер справа з слабо вираженими ознаками реактивних змін.
		актом судово медичного дослідження (обстеження) № 124 від 02.05.2018 року встановлено, що кров із трупа ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, та анти0В за ізосерологічною системою АВО.
		актом № 92 судово-медичного дослідження від 11.05.2018 року встановлено, що на підставі проведеного судово-медико-криміналістичного дослідження фрагмента ХІ ребра справа від трупа ОСОБА_6 1974 року народження, виявлено неповний розгинальний перелом, який утворився від прямої дії тупого твердого предмета.
		актом № 93 судово-медичного дослідження від 11.05.2018 року встановлено, що на підставі проведеного судово-медико-криміналістичного дослідження фрагмента ХІІ ребра справа від трупа ОСОБА_6 1974 року народження, виявлено згинальний перелом , який утворився від непрямої дії тупого твердого предмета.
		висновком експерта судово-медичної експертизи №305 від 12.06.2018 року встановлено, що в плямі на відрізі килимового покриття , вилученого під час огляду місця події знайдена кров людини, що не виключає можливості її належності потерпілому ОСОБА_6 
		висновком експерта № 166-Д від 21.06.2018 року стверджено, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 виявлено наслідки перенесеної в минулому черепно-мозкової травми - вдавлений уламковий перелом кісток черепа, який давність більше 3-х місяців, про що свідчить його характер (уламки між собою нерухомі, між уламками - розростання щільної тканини біло-сірого кольору, краї перелому згладжені), яка у причинному зв`язку з настанням смерті не перебуває. У зв`язку з тим, що затребувана медична карта амбулаторного хворого з записами до травми (до 25.04.2018 року) не надана, вирішити: питання про характер даної травми, давність її утворення та ступінь її тяжкості немає можливості (Згідно п. 4.13.4 правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
		У зв`язку з тим, що затребувані матеріали кримінального провадження та результати медико-криміналістичної експертизи одягу та взуття, в яких був одягнений гр. ОСОБА_6 на момент отримання тілесних ушкоджень не надані, дати, відповідь на питання постанови «Чи могли бути спричиненими виявлені в ОСОБА_6 тілесні ушкодження в результаті падінь з висоти власного росту на площину та ударів при цьому до твердих виступаючих предметів, якщо/так, то в результаті одноразового чи багаторазового падінь?» немає можливості.
		висновком експерта додаткової судово-медичної експертизи №166-2Д від 21.12.2018 року встановлено, що на підставі даних Висновків експерта №116 від 28.04.2018 та №116-Д від 04.06.2018 року судово-медово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що смерть гр. ОСОБА_6 настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболон головного мозку, крововиливом в м`які тканини голови, яка ускладнилась набряком та стисненні головного мозку. Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого № 902918 смерть гр. ОСОБА_14 1.1 настала 27.04. о 12:30 год., що не суперечить судово-медичним даним.
		При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під тверду мозкову оболонку в лівій лобно-скроневій ділянці, під м`яку мозкову оболонку в лівій лобній ділянці розмірами та в ділянці перешийка мозочка крововиливом в м`які тканини голови в лівій лобно-тім`яно-скроневій ділянці, яка має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як такого що є небезпечним для життя в момент спричинення і перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням смерті; 
		закрита тупатравма органівчеревної порожниникрововиливом вправий куполдіафрагми крововиливомпід капсулупечінки,розривами капсулиі тканинипечінки,крововиливом вчеревну порожнину(близько90мл темно-червоноїрідкої крові),яка можемати ознакияк тілесногоушкодження середнього ступеня тяжкості, так і ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Згідно п. 4.13.2 правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень «Невизначеного кінця ушкодження, що не було небезпечним для життя», точно визначити ступінь тяжкості даного тілесного ушкодження немає можливості.
		-закрита тупа травма грудної клітки з неповними поперечними переломами 11,12 ребер справа по біляхребтовій лінії, садном на задній поверхні грудної клітки справа, по краю реберної дуги, яка має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такого що не є небезпечним для життя в момент спричинення;
		- синці на верхній повіці правого ока, на задній поверхні лівого плеча у верхній та середній третині, на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині, на зовнішній поверхні лівого плеча у середній третині; синці з саднами на передній поверхні лівого плеча у середній третині, на задній поверхні лівого ліктьового суглоба; садна на зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, в проекції кульшового суглоба; синець на передній поверхні лівої гомілки в середній третині, садна на задній поверхні правого ліктьового суглоба; синець на внутрішній поверхні правого передпліччя у верхній третині; садно на внутрішній поверхні правого зап`ястя; синець з садном на тильній поверхні правої кисті, в проекції 4,5 пальців; садно в проекції 2-го міжпальцевого проміжку; синці на передній поверхні правого колінного суглоба; садна на зовнішній поверхні правого колінного суглоба; синець на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки в середній третині; садно на передній поверхні правої гомілки в середній третині; синці на передньо-внутрішній поверхні правого заплесна, на тильній поверхні правої стопи в проекції основи 1-го пальця; синець з садном в поперековій ділянці справа, крововилив в жирову капсулу правої нирки, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Враховуючи морфологічну характеристику зовнішніх тілесних ушкоджень (колір синців та характер кірок саден), дані судово-гістологічної експертизи, наявність черепно-мозкової травми (що сповільнює клітинну реакцію та репаративні процеси, з можливим формуванням вторинних крововиливів), наявність органічного захворювання (жировий гепатоз, що змінює реологічні властивості крові), а також надання медичної допомоги (зміна перерозподілу крові та мікрогемоциркуляцїї під впливом інфузійної терапії: проведення оперативного втручання є повторною травматизацією тканин, що викликає нову клітинну реакцію), можна думати, що черепно-мозкова травма, закрита тупа травма органів черевної порожнини та закрита тупа травма грудної клітки утворилися незадовго до первинного поступлення гр. ОСОБА_6 на стаціонарне лікування в Косівську ЦРЛ, синці могли утворитися в термін близько 2-4 доби до моменту настання смерті, садна могли утворитися в термін близько 1-2 доби до моменту настання смерті.
		В наданих медичних документах вказано садно в лівій скроневій ділянці, яке має ознаки легкого тілесного ушкодження; у зв`язку з тим, що його морфологічна характеристика не описана, характер кірки не вказаний, а також в даній ділянці проводилось оперативне втручання, тому визначити давність його утворення немає можливості.
		Описані вище тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися як при ударах такими у вказані вище ділянки, так і при ударах цими ділянками до таких. У зв`язку з тим, шо медико-криміналістична експертиза одягу та взуття в яких був одягнений потерпілий на момент отримання тілесних ушкоджень не проводилась, точно визначити механізм утворення тілесних ушкоджень немає можливості. Але враховуючи локалізацію тійесних ушкоджень на різних протилежних ділянках тіла - виключається можливість їх утворення внаслідок одномоментного падіння тіла на площину та ударів до тупих твердих предметів.
		Враховуючи кількість тілесних ушкоджень можна думати, що мало місце не менше 28-42 фізичних контакти тупих твердих предметів з тілом потерпілого, з них не менше 1-5 фізичних контакти, що спричинили його смерть.
		Судово-медичних даних для визначення в якій послідовності утворилися тілесні ушкодження немає.
		Вирішення питання, яким знаряддям могли бути спричинені тілесні ушкодження - не входить в компетенцію лікаря судово-медичного експерта.
		Враховуючи характер черепно-мозкової травми, яка призвела до смерті гр. ОСОБА_6 не виключається можливість, що потерпілий після її отримання міг деякий час жити, вчиняти будь-які дії. Більш детально визначити точний проміжок часу, який міг прожити потерпілий після отримання черепно- мозкової травми немає можливості, оскільки характерна для черепно-мозкової травми наявність «світлого проміжку» (відносно благополучного стану протягом деякого часу після травми, яка змінюється різким погіршенням) може тривати від кількох хвилин, годин, до кількох тижнів, що залежить від важкості та локалізації травми, темпу формування гематоми, виду гематоми, супутнього набряку та набухання мозку, віку потерпілого, її преморбідного стану, а також вираженості та тривалості алкогольної інтоксикації, якщо така є.
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 15.04.2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 останній вказав, що біля 11 год 25.04.2018 року він разом із батьком ОСОБА_31 а також братами ОСОБА_31 та ОСОБА_32 та сусідом ОСОБА_7 сиділи за столом та відмічали його «проводи в Армію» . Перебуваючи за столом між батьком та ОСОБА_33 виникла сварка, та за для уникнення конфлікту останній встав та разом із ОСОБА_7 вийшли на вулицю курити. До них підійшов також і ОСОБА_18 , батько обвинуваченого в справі, який став висловлюватись в сторону сина та його матері образнивими та принизливими словами. ОСОБА_18 намагався вдарити сина а останній відштовхував його та разом вони впали на землю. ОСОБА_34 було припинено ОСОБА_7 який їх розтягнув. Після чого ОСОБА_18 зайшов до житлового будинку а ОСОБА_9 разом із ОСОБА_35 ще деякий час перебували на вулиці. ОСОБА_36 зібравши речі хотів попрощатись із батьком, який в той час лежав на ліжку, однак останній продовжував висловлювати свої погрози та намагався вдарити сина. Між ними знову виникла шарпанина, після чого ОСОБА_37 взявши свою сумку пішов залишивши батька вдома.
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта СПЕ №254/20 від 09.12.2020 року встановлено, що у обвинуваченого ОСОБА_5 виявлено такі індивідуально-психологічні особливості як достатній рівень інтелектуально-мнестичних функцій, переважання гіпертимних та екзальтованих рис характеру, властивими є: комунікабельність, контактність, товариськість, активність, схильність до змін настрою, без ознак підвищеної агресивності. Обвинувачений ОСОБА_5 , на момент вчинення інкримінованих йому протиправних дій не знаходився в такому емоційно напруженому стані, який би досягнув стану афекту, в якому він не міг би передбачати наслідки своїх дій і, який би досягнув стану афекту, який прирівнюється до стану сильного душевного хвилювання, що є юридичним критерієм.
		Поведінка потерпілого ОСОБА_6 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння, могла вплинути чи спровокувати подальші дії обвинуваченого, але останній перебував в такому емоційному стані, який не досягнув вираженого афективного стану, тому міг контролювати свої дії під час інкримінованих йому протиправних дій.
		Згідно повідомлення Верховинського РТЦК за № 574 від 11.04.2022 року ОСОБА_5 був призваний на військову службу по мобілізації 25.02.2022 року.
		З фактичних обставин та матеріалів кримінального провадження, показів свідків, наданих в судовому засіданні та під час проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного вбачається, що в ОСОБА_5 виник конфлікт у виді сварки з батьком в приміщенні будинковолодіння за місцем їх спільного проживання в с.Замагора присілок Поля Верховинського району, пов`язаний з висловлюванням принизливого харакрету, образах та погроз потерпілого в адрес обвинуваченого в справі та його матері, що знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду та є мотивом вчинення обвинуваченим ОСОБА_33 умисного нанесення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_38 . 
		Під час проведення за участю ОСОБА_24 слідчого експерименту по відтворенню події, яка мала місце 25.04.2018 року обвинувачений, надав достатній об`єм інформації, яка співпала з хронологією події, послідовністю дій та відповідною деталізації з прив`язкою до часу та місця події, яка свідчить про те, що ОСОБА_9 вчинив умисне тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 . 
		При цьому, показання свідка ОСОБА_7 , покази потерпілої, повністю узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, зокрема протоколом огляду місця події, що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсності, у зв`язку з чим суд визнає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.
		Отже суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку у своїй сукупності, приходить до висновку, що усі докази утворюють цілісну картину того, що відбулося насправді. За таких обставин, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за яким йому пред`явлено обвинувачення, є доведеною «поза розумним сумнівом».
		Так, ОСОБА_5 вчинив діяння, яке спрямовано на порушення права особи на життя, тому воно заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Обставин, що виключають злочинність діяння обвинуваченого, не встановлено. Викладене свідчить про наявність в діяннях ОСОБА_5 ознак протиправності. ОСОБА_5 раптово на ґрунті побутового конфлікту наніс декілька ударів кулаками, у ділянку голови та тулубу потерпілого, спричинивши останньому тілесні ушкодження, що описані у висновку судово-медичної експертизи. Отже, між діями обвинуваченого та наслідками, спричиненими ним потерпілому, існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок.
		Разом з тим, суд звертає увагу, що в ході судового розгляду вказаної справи по суті допитані в судовому засіданні свідки а також і сама потерпіла в справі підтвердили той факт, що потерпілий в справі, як батько обвинуваченого поводився відносно останнього із грубістю, часто застосовував фізичне насилля відносно сина та його матері. 
		Отже, за встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_39 були протиправними, між цими діями і їх наслідками у вигляді заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило його смерть, існував прямий причинний зв`язок. Тому ОСОБА_5 повинен відповідати за фактично спричинені його протиправними діями наслідки.
		Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони повністю узгоджуються між собою, а тому приходить до висновку, що ОСОБА_5 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Зазисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_4 подав суду клопотання про перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, а саме як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони. 
		Суд вважає клопотання подане стороною захисту, адвокатом ОСОБА_4 , що діє в інтересах обвинуваченого в справі ОСОБА_5 , таким що не підлягає до задоволення виходячи із наступного: 
		Оборона не може вважатися правомірною, коли посягання закінчилось і небезпека вже не загрожує особі. Момент фактичного закінчення суспільно небезпечного посягання свідчить про те, що в застосуванні заходів захисту явно відпала потреба. Для притягнення особи за ст.124 КК України має бути встановлено і доведено, що посягання почалося, триває і потребує негайного відвернення. Обвинувачений застосував заходи для припинення такого посягання на нього, проте зазначені заходи перевищують межі необхідної оборони, тобто він заподіює шкоду, яка є надмірною, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		Згідно із ч. 1 ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Частиною ч. 3 ст. 36 КК України, перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
		Відповідно до положень п.п. 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 1 «Про судову практику в справах про необхідну оборону», при з`ясуванні наявності загрози посягання необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини. Таким чином, визначальним для поняття необхідної оборони є правомірність захисту і протиправність посягання. Протиправність у кримінально-правовому розумінні є однією з ознак злочину поряд із суспільною небезпечністю, караністю, винністю і суб`єктом. Протиправність розуміється як юридичне втілення суспільної небезпечності. У теорії кримінального права загально визнано, що суспільно небезпечне посягання, щодо якого можлива необхідна оборона, - це діяння, що передбачене, як злочин однією зі статей Особливої частини КК України.
		За наведеного вище, сторона захисту наголошує, що ОСОБА_37 перебуваючи на вулиці біля житлового будинку наніс удари по тілу потерпілого ОСОБА_24 будучи в стані необхідної оборони.
		Так, з показань самого обвинуваченого вбачається, що між обвинуваченим та потерпілим відбувалася поетапна конфліктна сутичка із застосування фізичного насильства, у виді нанесення тілесних ушкоджень.
		Суд дослідивши висновки експерта проведених судово-медичних експертиз приходить до висновку, що характер заподіяних потерпілому ОСОБА_40 тілесних ушкоджень і їх локалізація, механізм та тривалість спричинення, застосування фізичного впливу (нанесення 28-42 фізичних контакти тупих твердих предметів з тілом потерпілого , з них не менше 1-5 фізичних контакти , що спричинили його смерть) , підтверджують протиправні дії ОСОБА_5 про спрямованість умислу саме на умисне спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Таким чингом суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		З урахуванням наведеного, доводи сторони захисту про перекваліфікацію дій ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, є безпідставними і такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні поясненнями самого обвинуваченого, потерпілої та долученими до матеріалів справи письмовими доказами.
		На підставі досліджених письмових доказів по справі, які є належними та допустимими, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого діяння і його умисні дії, які виразились в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_40 тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, (умисного тяжкого тілесного ушкодження), що спричинило смерть потерпілого, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України.
		При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини справи й особуобвинуваченого.
		Обставинами, які відповіднодо ст.66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає те, що ОСОБА_5 щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проживає у складних матеріально-побутових умовах, потерпіла взагалі не бажає для обвинуваченого покарання. 
		До обставин, які відповіднодо ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого суд відносить вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебував в сімейних відносинах.
		Що стосується вказаної в обвинувальному акті обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого  перебування його в стані алкогольного сп`яніння, то така в ході судового розгляду справи не знайшла свого підтвердження та нічим не доведена жодними письмовими вказаний факт доказами.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує, що останній вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, а відтак вчинив одне з найбільш суспільно небезпечних кримінальних правопорушень, внаслідок якого настала смерть потерпілого ОСОБА_38 . Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд враховує тяжкість вичиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ч.5 ст.12 КК України є тяжким, невідворотність наслідків у виді смерті людини, визнання обвинуваченим своєї вини, відомості про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, являється особою молодого віку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що підтверджується довідками №№ 78, 86 від 24.04.2018 року Верховинської райполіклініки, за місцем проживання характеризується позитивно, підтвердженням чого є характеристики Замагорівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області. Відповідно до довідки про склад сім`ї № 198 від 09.04.2019 року та акту обстеження матеріально-побутових умов Замагорівської сільської ради від 09.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_5 проживає в поганих матеріальних умовах. До складу сім`ї входиться мати ОСОБА_8 , яка не працює так як здійснює догляд за сином  інвалідом ІІ групи , брат ОСОБА_41  інвалід ІІ групи з дитинства, сестра ОСОБА_42 та брат ОСОБА_43 . Актом обстеження матеріально побутових умов Замагорівської сільської ради Верховинського району від 02.12.2020 року стверджено, що ОСОБА_37 на даний час являється в сім`ї єдиним годувальником.
		Із долученої до матеріалів справи копії довідки МСЕК №392518 вбачається, що рідний брат обвинуваченого в справі ОСОБА_44 ІНФОРМАЦІЯ_4 являється інвалідом з дитинства І-Б групи довічно та потребує стороннього догляду і нагляду. Висновком ЛКК №17 від 09.01.2024 року стверджено, що мати ОСОБА_8 за своїм станом здоров`я неможе здійснювати догляд за своїм сином інвалідом І-б групи ОСОБА_45 . Таким чином фактично ОСОБА_5 на даний є єдиним, хто здійснює догляд за своїм братом ОСОБА_46 який являється інвалідом І-Б групи психічного захворювання, підтвердженням чого є довідка №364 від 15.12.2023 року Замагорівської сільської ради та висновок лікарської комісії №222 від 08.07.2022 року.
		Судом також взято до уваги, той факт, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого пролонгована. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 в Україні оголошено загальну мобілізацію. Як встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 був призваний на військову службу по мобілізації 25.02.2022р. ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.04.2022р. №574. Із долученої до матеріалів справи довідки №1576 від 21.09.2022 року Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , який проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 03.03.2022 року по 08.06.2022 року. За час проходження військової служби, зокрема підчас безпосередньої участі у бойових діях ОСОБА_5 08.06.2022 року отримав вибухову травму( ЗЧМТ: струс головного мозку) та проходив лікування, підтвердженням чого є виписка з історії хвороби №11747/612, виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №1017 а також виписка №3036 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. 
		Також при призначенні обвинуваченому покарання суд із врахуванням даних про особу ОСОБА_5 враховує також, що за встановленими в ході розгляду кримінального провадження обставинами, обвинувачений фактично не був ініціатором конфлікту з потерпілим, оскільки поштовхом на вчинення протиправних дій відносно потерпілого стало те, що ОСОБА_5 часто потерпав від агресивної протиправної поведінки свого батька, яка супроводжувалася систематичним триваючим конфліктом в родині, як відносно нього так і по відношенню до матері обвинуваченого та менших сестри і брата.
		Вказані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
		Щодо наявності пом`якшуючих покарання ОСОБА_5 обставин, при призначенні покарання за ч. 2 ст. 121 КК, суд, у відповідності до ст. 66 КК України відносить, щире каяття, сприяння досудовому розслідуванню у розкритті злочину, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин, вперше притягнення до кримінальної відповідальності.
		Суд також враховує думку потерпілої ОСОБА_8 , яка просила не призначити ОСОБА_5 суворого покарання.
		Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що з урахуванням положень ст. 65 КК України, згідно з якою особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи наявність зазначених пом`якшуючих обставин, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, дотримуючись принципів законності і верховенства права, суд вважає можливим призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі.
		Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_39 , який являється особою молодого віку, фактично являється єдиним утриманцем для своєї сім`ї, відповідно до характеристики з місця проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, та думку потерпілої, яка не бажає суворого покарання та з врахуванням наведених судом обставин, що пом`якшують покарання, які суд визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі, тобто із застосуванням випробувального терміну у відповідності до вимог ст. 75 КК України та із покладенням на останнього обовязків в силу ч.1 п.п.1, 2 та ч.3 п.п. 2, 4 ст. 76 КК України.
		Таким чином, покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно дост.100 КПК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позовпотерпілою не заявлявся.
		Ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 12.04.2019 року щодо ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із терміном дії по 11.06.2019 року. Ухвалою Косівського районного суду від 07.06.2019 року на задоволення клопотання прокурора судом застосовано відносно обвинуваченого в справі ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із терміном дії ухвали по 05.08.2019 року. Інших клопотань в ході судового розгляду справи, про продовження чи обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу не поступало та підстави для обрання на цій стадії судового розгляду запобіжного заходу відсутні. 
		Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд, - 
		                         
		у х в а л и в:
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. 
		В силуст.75 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк на 2 роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		Згідно з п.п. 1, 2 ч.1 та п.п.2, 4 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Речові докази у кримінальному провадженні: спортивні штани синього кольору; один відріз коврового полотна з нашаруванням на ньому речовини бурого кольору схожої до крові; мікрооб`єкти схожі до волосся; скляну пляшку ємкістю 0,5 л. з надписом на ній «Княгинин Голд»; скляну пляшку ємкістю 0,5 л. з надписом «Кава вермут»; вживані медичні рукавички, 2 одноразові медичні шприци з упаковками від них та залишки скляних ампул від медикаментів, що передані на відповідальне зберігання згідно квитанції № 18 від 27.04.2018 року у камеру речових доказів Верховинського відділення поліції Косівського РВП ГУНП в Івано- Франківській області  знищити.
		Цивільний позов у справі не заявлено. Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 в ході судового розгляду справи по суті не обирався.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку сторонам вручити негайно.
		 
		Суддя:                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...