Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/20421/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, з них:.
Надіслано судом: 31.01.2024. Зареєстровано: 31.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2024.
Дата набрання законної сили: 21.12.2023
Номер судового провадження: 22-ц/813/3360/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/3360/23 
		Справа № 522/20421/21
		Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.
		Доповідач Вадовська Л. М.
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   21.12.2023 року                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
		головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., 
		суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,
		за участю секретаря - Венжик Л.С.,
		за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
		представника позивача ОСОБА_1 
		відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , 
		переглянувши справу №522/20421/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2022 року у складі судді Шенцевої О.П., -
		в с т а н о в и в :
		 
		Позивач ОСОБА_5 , звернувшись 22 жовтня 2021 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що є засновником та генеральним інвестором групи будівельних компаній «Kadorr Group». 18 жовтня 2021 року у Вищому антикорупційному суді під час розгляду у кримінальному провадженні №42017000000001097 клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 , який у період 2016-2019 років займав посаду прокурора Одеської області, ОСОБА_2 в залі судового засідання зробив заяву, яка містила недостовірну інформацію про ОСОБА_6 . Інформація була почута присутніми в залі судового засідання представниками засобів масової інформації та, як наслідок, стала відомою досить широкому колу осіб.
		Позивач ОСОБА_5 просив:
		визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_7 , інформацію, поширену ОСОБА_2 18 жовтня 2021 року під час публічного виступу у судовому засіданні Вищого антикорупційного суду, а саме інформацію такого змісту:
		«Прошу мій виступ сприймати як заяву про злочин і скажу, що я розумію як це вбувається. Як ви бачили на моєму представлені, мене прокурором області представляв генеральний прокурор Юрій Віталійович Луценко, був присутній губернатор, на той час ОСОБА_8 , з яким у мене були досить дружні відносини. Але після представлення, один із високопосадовців нашої Держави, в червні місяці 2016 року, запросив мене на зустріч у місті Одеса. Призначив цю зустріч у ресторані «Кадор» на Французькому бульварі. Я абсолютно спокійно приїхав на цю зустріч, це був обідній не робочий час, але коли я туди приїхав мене чекала ще одна людина на ім`я- ОСОБА_9 . ОСОБА_9 , який є офіційним спонсором ОСОБА_8 , одразу сказав, що янайкращий прокурор у світі, і він молився, щоб такий прокурор був в Одесі. Але він мені запропонував підписати підозру меру ОСОБА_10 і запропонував $1 млн. На що я повідомив йому, що буду про цю ситуацію повідомляти своєму керівництву, і повідомив. В подальшому, ОСОБА_9 на території пропонував мені один з маєтків, який там знаходяться, вартість яких точно перевищує $1 млн.долл. Сказав, що він дуже переживає, що я, як «приїзжий» прокурор був забезпечений, та я можу йому дати паспорт на будь яку особу і оформити на себе цей будинок. На що я знов відмовив. Сказав якщо не подобається будиночок, то там є пінхауси по 300-400 метрів, я можу вибрати собі будь який і спокійно проживати. В нас не склалася з ним розмова. Ми розійшлись на тому що, якщо він володіє даними про незаконні дії ОСОБА_10 , то я чекаю їх і так, якщо будуть підстави, то я без жодних коштів підпишу цю підозру, якщо будуть підстави. Звернувся він саме до мене, тому що я є спецсуб`єктом, я міг підписати цю підозру. Буквально через не тривалий час, мене в резиденцію, яку використовував, запросив тодішній губернатор ОСОБА_8 , з яким я був в досить гарних відносинах, можна сказати - в приятельських. Запросивши мене на обід, він запитав, чи я зустрівся з ОСОБА_11 чи його пропозиція якось мене «смущає»? Про кошти він не казав за які, але він казав - ти подивись на пропозицію ОСОБА_12 , вона заради добра, він готовий виділяти серйозні кошти щоб боротись зі злом, не сприймай її якось в штикі, а подивись, мер, мер- «він негідник» і Одеса має бути позбавлена»;
		зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену ним 18 жовтня 2021 року недостовірну інформацію відносно ОСОБА_13 у той самий спосіб, в який вона була поширена, не пізніше 5 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили;
		розподілити судовівитрати (т.1а.с.1-8).
		Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.27-28).
		Ухвалою судді Приморського районного суду від 17 листопада 2021 року справу прийнято до провадження іншим суддею (т.1 а.с.37). 
		Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що інформація і факти, про які повідомлено в залі судового засідання під час розгляду 18 жовтня 2021 року у Вищому антикорупційному суді клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 в межах кримінального провадження №42017000000001097 від 10 квітня 2017 року, є правдивими та такими, що відповідають тим обставинам, які дійсно були. Виступ ОСОБА_2 не обмежується цитатою, яка вказана у позовній заяві, та продовжується розповіддю про пропозицію щомісячної неправомірної вигоди від ОСОБА_14 , на що ОСОБА_2 відмовив, та про візит в службовий кабінет ОСОБА_2 з незаконними вимогами сина ОСОБА_15 про призначення вказаних ним осіб на посади в прокуратуру області, на що ОСОБА_2 відмовив. У виступі ОСОБА_2 також вказав, що «переслідування мене почалося рівно з того самого часу, на мене постійно почали писатися статті, які не відповідають дійсності, «обливатися брудом», сам ОСОБА_8 після свого звільнення постійно вказував, і ось я представив фотоматеріали, що ОСОБА_16 має сидіти в тюрмі…, більше того вкажу, що ці матеріали датовані осінню 2019 року, а потім просто як по вказівці НАБУ реєструє кримінальне провадження стосовно мене…». Вказане позивачем повідомлення ОСОБА_2 в залі судового засідання Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2021 року стосувалося надання стороною захисту в кримінальному провадженні пояснень щодо підозри ОСОБА_2 та забезпечення таких пояснень доказами. Право надавати пояснення, показання з приводу підозри, збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази передбачено статтею 42 КПК України. Вказані ОСОБА_2 факти пов`язані з кримінальним провадженням та повідомленням про підозру у кримінальному провадженні, є доказовою базою у обраному ОСОБА_2 способі захисту в суді. Крім того, повідомлення ОСОБА_2 в залі судового засідання 18 жовтня 2021 року починаються зі слів: «мій виступ прошу сприймати заявою про злочин офіційно…». Після судового засідання у Вищому антикорупційному суді ОСОБА_2 21 жовтня 2021 року направлено до Державного бюро розслідувань в порядку статті 214 КПК України заяву про вчинення кримінальних правопорушень, а 24 листопада 2021 року заяву з проханням повідомити про результати розгляду заяви про вчинення кримінальних правопорушень щодо повідомлених ним в суді фактів (т.1 а.с.56-65).
		Позивачем ОСОБА_5 надано відповідь на відзив (т.1 а.с.96-100).
		Відповідачем ОСОБА_2 надано заперечення на відповідь на відзив (т.1 а.с.106-109).
		14 червня 2022 року позивач ОСОБА_5 подав заяву про уточнення позовних вимог в частині способу спростування недостовірної інформації та просив:
		зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше 5 днів з моменту набрання рішенням суду у цій справі законної сили спростувати поширену ним 18 жовтня 2021 року недостовірну інформацію відносно ОСОБА_5 у спосіб найбільш подібний до способу її поширення, а саме шляхом відео-повідомлення про недостовірність поширеної інформації через засоби масової інформації, зокрема «Новини Live» (т.1 а.с.89-91).
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2022 року позов задоволено (т.1 а.с.122-130).
		Висновок суду мотивовано тим, що оскільки інформація, поширена відповідачем в залі судового засідання під час розгляду 18 жовтня 2021 року у Вищому антикорупційному суді клопотання про обрання запобіжного заходу є твердженням про факти, існування яких відповідачем не доведено, такі факти не підтверджено відповідачем в суді під час розгляду цивільної справи, оспорювана позивачем інформація є негативною і недостовірною, порушує майнові права позивача, тому підлягає спростуванню. 
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення суду.
		В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.1 а.с.142-154).
		За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Повідомлення ОСОБА_2 в залі судового засідання Вищого антикорупційного суду 18 жовтня 2021 року стосувалося надання стороною захисту у кримінальному провадженні пояснень з приводу підозри ОСОБА_2 та забезпечення таких пояснень відповідними доказами. Викладені ОСОБА_2 обставини мають прямий причинно-наслідковий зв`язок з обставинами повідомлення про підозру ОСОБА_2 . Відповідно до статті 42 КПК України підозрюваний має право давати пояснення, показання з приводу підозри тощо. Повідомлення ОСОБА_2 в залі судового засідання 18 жовтня 2021 року розпочато зі слів, що його виступ є офіційною заявою про злочин. Після судового засідання ОСОБА_2 додатково звернувся до Держаного бюро розслідувань з письмовою заявою про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 та ОСОБА_17 18 жовтня 2021 року ОСОБА_2 в залі судового засідання не здійснював публічний виступ чи поширення інформації, не звертався до інших осіб з метою поширення інформації, а надавав пояснення суду щодо запобіжного заходу відносно нього ж у кримінальному провадженні. Інформація в засобах масової інформації поширена не з ініціативи ОСОБА_2 , тому він не є поширювачем інформації та, відповідно, не може її спростовувати. ОСОБА_2 діяв в межах КПК України та відповідно до конституційних прав на захист. Спірна інформація пов`язана з кримінальним провадженням, докази такої пов`язаності наявні у кримінальному провадженні. Крім того, у позові зазначено про обставини іншої зустрічі з ОСОБА_18 щодо будівництва лікарні, щодо зв`язків з губернатором області ОСОБА_14 тощо, проте вказані подія та факт викладені не так, як було в дійсності. 
		В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
		У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_19 в інтересах ОСОБА_7 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. ОСОБА_2 стверджує, що його виступ не був публічним, поширення інформації не здійснював, проте дане твердження безпідставне, так як судове засідання з обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу проходило в присутності представників засобів масової інформації, зокрема «Новини Live», який здійснював трансляцією у прямому ефірі в YouTube. Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що оспорювана інформація правдива, пов`язана з кримінальним провадженням. Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, статтею 277 ЦК України покладається на відповідача. Оціночних суджень у спірній інформації суд обґрунтовано не встановив. Порушене право захищено судом правильно (т.1 а.с.199-205).
		Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові з огляду на наступне.
		Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація (ч.1 ст.201 ЦК України).
		Кожен має право на повагу до його гідності та честі (ч.1 ст.297 ЦК України).
		Гідність та честь фізичної особи є недоторканними (ч.2 ст.297 ЦК України).
		У розумінні частини 2 статті 297 ЦК України соціальна цінність даної норми полягає у підкресленні наявності у всіх юридичного обов`язку, зміст якого полягає у повазі до гідності та честі, тобто в утриманні від дій, які свідчили б про зневагу до цих соціальних цінностей.
		Неповага до гідності та честі людини може мати різні прояви: образа, грубе поводження.
		Фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації (ч.1 ст.299 ЦК України).
		У розумінні частини 1 статті 299 ЦК України ділова репутація  це суспільна думка, суспільна оцінка ділових якостей людини. Право на недоторканість ділової репутації стосується не лише позитивної (схвальної), а й негативної суспільної оцінки, хоча для більшості ділових людей значення має підтримання належного рівня саме позитивного оцінювання їх діяльності. Право на недоторканість ділової репутації може бути порушене насамперед шляхом поширення неправдивої негативної інформації. Інформація  це будь-які фактичні дані про обставини, що відбулися чи відбуваються, тобто це своєрідний репортаж, хроніка дій та подій.
		Кожен має право на свободу думки та слова. Відповідно кожен має право висловлювати, публікувати свої думки (враження) щодо дії іншої особи. Аналіз цих дій, в тому числі виокремлення негативних моментів, не є порушенням права на недоторканість ділової інформації.
		Порушенням буде повідомлення про аспекти ділової репутації, яких насправді не було.
		Право на недоторканість ділової репутації має тлумачитися і як право на справедливе оцінювання діяльності особи.
		Захист ділової репутації можливий лише у разі протиправної поведінки іншої особи незалежно від розміру її негативних наслідків. Способом такого захисту може бути припинення дій, якими вона порушена, а також вчинення відповідних дій, спрямованих на поновлення ділової репутації.
		Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб (ч.1 ст.275 ЦК України).
		Згідно позовних вимог особисті немайнові права ОСОБА_13 як то честь, гідність, ділову репутацію порушено внаслідок поширення про нього ОСОБА_2 , недостовірної інформації в судовому засіданні Вищого антикорупційного суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні. 
		Відповідно до положень частини 1 статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
		Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (ч.3 ст.277 ЦК України).
		Право на захист відповідно до статті 277 ЦК України не виникає, якщо особа лише висловила своє ставлення до іншої особи, її діяльності, поведінки, вчинку. Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право на свободу думки і слова, межею якої є право іншої особи на повагу до її гідності та честі.
		У розумінні частини 3 статті 277 ЦК України право кожного на повагу до його гідності та честі зумовлює презумпцію непричетності, невинуватості: негативна інформація, бездоказово поширена про особу, є недостовірною.
		Недостовірною є інформація неправдива, та, що не відповідає дійсності, тобто повідомлення про факти, події, яких насправді не було.
		Поширенням неправдивої інформації вважається ознайомлення з нею хоча б однієї особи. Повідомлення про певні факти безпосередньо тому, кого вони стосуються, не є поширенням.
		Право на захист не пов`язується з ганебністю поширеної інформації. Поширення ганебної інформації може бути вагомим аргументом лише при розгляді судом вимоги про відшкодування моральної шкоди. Недостовірна інформація підлягає спростуванню незалежно від її ганебності.
		Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вважав встановленим порушення особистих немайнових прав ОСОБА_13 як то честі, гідності, ділової репутації поширенням про нього ОСОБА_2 недостовірної інформації в судовому засіданні при дачі показань. Інформацію суд вважав негативною, поширеною бездоказово, недостовірною, такою, що носить образливий характер. ОСОБА_2 існування озвучених ним фактів не довів, тому інформація як недостовірна підлягає спростуванню.
		Висновки суду не є правильними з огляду на наступне.
		Відносно ОСОБА_2 у період з 21 жовтня 2019 року внесено до ЄРДР ряд кримінальних проваджень, які в подальшому об`єднані в одне кримінальне провадження №42017000000001097, досудове розслідування в яких здійснювалось дедективами Національного антикорупційного бюро України.
		18 жовтня 2021 року у Вищому антикорупційному суді розглядалось клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про обрання ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42017000000001097 запобіжного заходу, де ОСОБА_2 як підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, надаючи у судовому засіданні показання з приводу підозри та обрання запобіжного заходу, зробив заяву про вчинення кримінального правопорушення іншими особами. Зокрема, заявив про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, як то пропозиції у 2016 році ОСОБА_2 як службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище ( ОСОБА_2 обіймав посаду прокурора Одеської області), надати йому або третій особі неправомірну вигоду за вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності мера міста Одеси ОСОБА_20 . 
		Відповідно до положень частини 3 статті 42 КПК України підозрюваний має право, зокрема, давати пояснення, показання з приводу підозри; збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази тощо. 
		21 жовтня 2021 року ОСОБА_2 подав в порядку статті 214 КПК України до Державного бюро розслідувань письмову заяву про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України (в редакції від 01 травня 2016 року), а саме пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй або третій особі неправомірної вигоди; про вчинення ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України (в редакції від 01 травня 2016 року), а саме пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірної вигоди.
		Відповідно до положень статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування.
		Отже, ОСОБА_2 18 жовтня 2021 року у Вищому антикорупційному суді під час розгляду щодо нього клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні №42017000000001097 про обрання запобіжного заходу в судовому засіданні при дачі як підозрюваний показань з приводу підозри та запобіжного заходу зробив усно заяву про вчинення кримінального правопорушення іншою особою, зокрема, ОСОБА_21 . Дана заява як така, що стала відома прокурору в судовому засіданні, вимагала від прокурора відповідного реагування, передбаченого статтею 214 КПК України. Озвучену в судовому засіданні заяву про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_2 продублював поданням 21 жовтня 2021 року в порядку статті 214 КПК України до Державного бюро розслідувань письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення.
		За таких обставин, зроблена ОСОБА_2 18 жовтня 2021 року в судовому засіданні про обрання запобіжного заходу при дачі ним як підозрюваним показань з приводу підозри та запобіжного заходу заява про вчинення іншими особами кримінального правопорушення за викладених ним обставин, не підпадає під поширення недостовірної інформації, право на спростування якої передбачено статтею 277 ЦК України. 
		Заява про кримінальне правопорушення підлягає перевірці в порядку кримінального провадження, а не шляхом встановлення у цивільному провадженні недостовірності інформації та її спростування.
		Заява про кримінальне правопорушення з обґрунтуванням обставин, при яких таке правопорушення було вчинено, не є поширенням недостовірної інформації. 
		Судове засідання, що проходило 18 жовтня 2021 року у Вищому антикорупційному суді по клопотанню прокурора про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу, транслювалось засобами масової інформації, при цьому ОСОБА_2 не мав цього жодного відношення, на трансляцію не впливав, засоби масової інформації до суду не запрошував, інтерв`ю не надавав тощо. 
		Особа, яка виступає в суді на свій захист у кримінальному провадженні, не має обмежувати себе в тому, як саме себе захищати.
		Спірна інформація, про визнання якої недостовірною, та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію, та, як наслідок, потребує спростування, з огляду на зазначене в ній повідомлення про факти і події та місце і спосіб такого повідомлення, не підлягає оцінці цивільним судом та спростуванню в порядку статті 277 ЦК України.
		Правові підстави для задоволення позову відсутні.
		Витрати ОСОБА_2 на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 2724,00 грн. підлягають покладенню на ОСОБА_21 . 
		 
		 
		Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу представника Пшеничнюка Василя Олександровича в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
		Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2022 року  скасувати.
		В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації  відмовити. 
		Стягнути з ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 2724 грн. 00 коп.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		   Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		   Повний текст постанови складено 31 січня 2024 року.
		 
		 
		 
		Головуючий Л.М.Вадовська
		 
		Судді О.С.Комлева
		 
		Є.С.Сєвєрова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...