Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/13706/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2024. Зареєстровано: 31.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2024.
Дата набрання законної сили: 01.03.2024
Номер судового провадження: 2/188/338/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/13706/23 
		Провадження № 2/188/338/2024 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 січня 2024 року смт.Петропавлівка
		Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючої судді Курочкіної О.М.,
		секретар судового засідання Фесик Ю.В.
		344/13706/23
		позивач
		сторони по справі:
		позивач: ОСОБА_1 
		представник позивача : ОСОБА_2 
		відповідач: ОСОБА_3  
		треті особи: 
		орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 
		Тьомін Едуард Клар`євич
		За участю
		Позивач ОСОБА_1 
		представник позивача: ОСОБА_2 
		про позбавлення батьківських прав
		в режимі відеоконференції 
		ВСТАНОВИВ:
		До суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав відповідача звернувся ОСОБА_1 .
		На обґрунтування позову зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Лисичанськ Луганської області, з 28 березня 2022 року взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Батьки позивача: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розлучилися 21 липня 2016 року.
		 Після розлучення позивач проживав разом з батьком, з мамою спілкувався епізодично. Згідно рішення органу опіки та піклування Лисичанської міської ради, ОСОБА_3 , надавалась можливість спілкуватись з позивачем з 18.00год. суботи до 18.00 некділі, однак спілкування було не регулярним. У 2017 році ОСОБА_3 продала квартиру в м.Лисичанську Луганської області і переїхала на постійне місце проживання на не підконтрольну територію України, в м.Луганськ. До 2020 року вони декілька разів спілкувалися по телефону, після чого ніяких зв`язків не підтримують. Згідно даних ГУМП в Івано-Франківській області інформація про перетин державного кордону України ОСОБА_3 відсутня.
		Відповідач ОСОБА_3 не бере ніякої участі у вихованні, не підтримує телефонного зв`язку, не провідує сина, не цікавиться його здоров`ям, морально та матеріально не підтримує.
		Позивач просить позбавити відповідача батьківських прав.
		 Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. 
		Відповідач в судове засідання не з`явилася, була повідомлена, відповідно до ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», про розгляд справи шляхом розміщення виклику про розгляд справи на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua».
		Суд заочно розглядає справу, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
		Представник служби у справах дітей з позовними вимогами погодились, просять розглянути справу у їх відсутність. 
		ОСОБА_4 , який є батьком позивача, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність в зв`язку з проходженням військової служби у ЗСУ, позовні вимоги підтримав. 
		В судовому засіданні позивач пояснив, що з 2016 року проживає з батьком, останній раз спілкувався з відповідачкою у 2020 року, вона повідомила що їде до Москви, під час спілкування ображала позивача і батька за підтримку України, з 2017 року жодним чином матеріальної допомоги на його утримання не надавала, ніяким чином не цікавилась його життям, позивач не бажає мати нічого спільного з позивачкою, категорично заперечує проти стягнення з відповідача аліментів на його утримання.
		Вислухавши позивача, представника позивача, вивчивши письмові докази суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню. 
		Відповідно в ст.150 Сімейного кодексу України передбачено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, де батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної, загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
		Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, але необхідність застосування якого за обставин цієї справи є доведеним.
		ОСОБА_3  є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.08.2007 року
		Відповідно до довідки про вз`яття на облік внутрішньо переміщеної особи, тимчасового посвідчення № НОМЕР_2  від 08.09.2022 року ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи.
		Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 21.07.2016 року підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3  розлучені.
		Довідкою від 14.07.2023 року виданою директором КНП «Центр первинної медичної і консультаційної діагностичної допомоги», довідкою від 12.07.2023 року №135 виданою директором Лисичанського ліцею №1, актом обстеження житлово-побутових умов сім`ї від 25.07.2023 року складеним спеціалістом відділу з питань правового захисту дітей ССД виконкому Івано-Франківської міської ради підтверджується що станом здоров`я утриманням та вихованням неповнолітнього сина, ОСОБА_1 опікується лише батько. 
		Відповідно до висновку органу опіки та піклування Лисичанської міської ради від 27.09.2016 року , ОСОБА_3 , надавалась можливість спілкуватись з позивачем, що свідчить про складні стосунки у родині. 
		Листом НПУ ГУНП в Івано-Франківській області підтверджується, що факт невиконання відповідачем батьківських обов`язків було зареєстровано в ІКС «ІПНП України» за №18589 від 01.07.2023 року.
		Факт перетину державного кордону України відповідачем, відповідно до інформації по системі «Аркан» документально не підтверджується.
		Довідкою №12/2064 від 06.10.2022 року виданою начальником ведення обліку особового складу відділу кадрів військової частини ЗСУ, підтверджується, що батько позивача проходить військову службу і стоїть на захисті територіальної цілісності України, відповідно до посвідчення є учасником бойових дій.
		 Відповідно до висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №1501 від 10.11.2023 року, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини є доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що «Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
		Відповідно до ч.1 ст.155 СК України здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
		Судом встановлено, відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, порушувала права позивача на самовизначення 
		ображала сина за його повагу до власної держави.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, але відповідач переклала цей обов`язок на позивача. 
		Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. 
		Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Суд враховує, що позивач категорично відмовився від стягнення з відповідача будь яких коштів на його утримання, після всього, будь які кошти на його утримання з боку відповідача він сприйматиме як образу, представник позивача підтримав його правову позицію.
		Поважаючи рішення позивача, суд не вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти, які для позивача, який є неповнолітнім, але вже має власні переконання, можуть слугувати як негативний подразник в умовах злочинного повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну.
		Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК судовий збір покладається на відповідача.
		 На основі викладеного, керуючись ст.ст. 79, 155, 164, 166, 179-181, 183, 184 СК України, Закону України «Про судовий збір» ст.ст.4, 89, 258, 264-265, 430 ЦПК України суд
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_4  про позбавлення батьківських прав задовольнити.
		Позбавити ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , батьківських прав відносно сина: ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_2 рнокпп НОМЕР_4  .
		Стягнути з ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1211.20 грн. 
		 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.  
		 Суддя   О. М. Курочкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...