Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Категорія справи № 160/1910/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 30.01.2024. Зареєстровано: 01.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2024.
Дата набрання законної сили: 29.01.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		УХВАЛА
		29 січня 2024 року Справа 160/1910/24
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
		- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати грошової компєнсації за всі дні недотриманої додаткової відпустки передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» виходячи з місячного грошового забезпечення за останньою займаною посадою, із врахуванням, при визначенні розміру грошового забезпечення, окладів розрахованих шляхом множення прожитковий мінімум встановлений на 01 січня 2023 року та індексації грошового забезпечення;
		- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за всі дні неотриманої додаткової відпустки передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» відпустки виходячи з місячного грошового забезпечення за останньою займаною мною посадою, із врахуванням, при визначенні розміру грошового забезпечення, окладів розрахованих шляхом множенні прожитковий мінімум встановлений на 01 січня 2023 року та індексації грошового забезпечення.
		Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
		Законом України від 01.07.2022 №2352, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
		«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
		Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
		Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
		Відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, відмінений з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		Відтак, суд зазначає, що тримісячний строк звернення до суду слід обчислювати з 01.07.2023.
		Верховний Суд в постанові від 11.12.2023 у справі №990/235/23 дійшов наступних висновків: «У пункті 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України йдеться про продовження строків, які визначені статтею 233 КЗпП України. У вимірі обставин цієї справи це має означати, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто, якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов`язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був «прив`язаний» до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору. Для його поновлення - як умову для відкриття провадження у справі - заявник має пояснити».
		В той же час, як встановлено судом, позивача зі служби було звільнено 30.06.2023 (що підтверджується довідкою від 30.06.2023 №80/16-3631) і на той час положення статті 233 КЗпП України вже передбачали трьох місячний строк звернення з позовом до суду про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
		Як зазначено в статті 233 КЗпП України відлік три місячного строку починається з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
		Судом встановлено, що відповідачем здійснено розрахунок 15.05.2023, що підтверджується випискою з банку.
		Таким чином, суд доходить висновку, що відлік тримісячного строку для звернення до суду з позовними вимогами щодо виплати додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168, в даному випадку, починається з 01.07.2023, тобто після припинення дії карантину.
		З даним позовом позивач звернувся до суду 16.01.2024 (згідно відбитку печатки Укрпошти на конверті), тобто більше ніж через шість місяців після того, як Уряд припинив дію карантину на всій території України, тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП україни.
		Таким чином, враховуючи положення статей 233 КЗпП України та частини 5 статті 122 КАС України, позивачем пропущено тримісячний строк, визначений статтею 233 КЗпП України, щодо позовних вимог про виплатиту грошової компенсації за неотримані додаткові відпустки.
		Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати підстави для поновлення строку.
		Відповідно до ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
		Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії даної ухвали, шляхом надання суду:
		- заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин його пропуску.
		Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
		Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
		Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
		Суддя О.В. Маковська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...