Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/12894/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2024. Зареєстровано: 01.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2024.
Дата набрання законної сили: 06.06.2024 (частково)
Результат оскарження 06.06.2024 Житомирський апеляційний суд: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/296/4/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023060400003436

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/12894/23 
		1-кп/296/4/24 
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		30 січня 2024 року м.Житомир
		 
		Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
		головуючого судді                                           ОСОБА_1 ,
		за участі: 
		секретаря судового засідання                          ОСОБА_2 ,
		прокурора                                                           ОСОБА_3 ,
		потерпілої                                                           ОСОБА_4 ,
		захисника                                                            ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого                                                  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060400003436 від 11.11.2023, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бердичів, Житомирської області, громадянина України, працюючого на посаді доцента кафедри інженерії програмного забезпечення ДУ «Житомирська політехніка», з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимиого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
		                                                  ВСТАНОВИВ:
		10.11.2023 близько 19 години 20 хвилин ОСОБА_6 в задовільних умовах дорожнього руху та в  умовах достатньої видимості керував технічно справним автомобілем Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався ним по проїзній частині вулиці Гоголівської в м.Житомирі зі сторони вулиці Східної в напрямку вулиці Академіка Векслера. 
		Рухаючись у вказаний день, час та за вказаних обставин зазначеним транспортним засобом по проїзній частині вказаної вулиці, наближаючись до перехрестя вулиць Гоголівської та Добровольчих Батальйонів в м.Житомирі, водій ОСОБА_6 в порушення вимог пунктів 2.3.б), 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не враховував дорожню обстановку та не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу, а в разі потреби не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, для якого була створена небезпека, внаслідок чого передньою лівою частиною керованого ним автомобіля Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_2 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка переходила проїзну частину вулиці Гоголівської в межах нерегульованого пішохідного переходу, що розташовується поблизу кафе «Шашличний двір» за адресою: м. Житомир, вул. Гоголівська, 43, та позначений дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «Пішохідний перехід і горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, зліва на право відносно напрямку руху транспортного засобу.
		Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла у вигляді: лінійного перелому правої скроневої кістки з переходом на основу черепа, лінійного перелому дуги правої виличної кістки з розповсюдженням на стінки основної пазухи, крововиливів під тверду та м`яку мозкові оболонки з просякненням в речовину та утворенням детриту обох скроневих долей, крововиливів в шлуночки головного мозку, переломів 4-7-го ребер праворуч, перелому грудини, переломів велико- та малогомілкової кісток праворуч, перелому присереднього надвиростка правої стегнової кістки, відламкового перелому лобкової та сідничної кісток праворуч та лінійного перелому лобкової кістки ліворуч, черезвертлюгового перелому лівої стегнової кістки, крововиливів в м`які тканини голови, задньої поверхні тіла та зв`язковий апарат внутрішніх органів, множинних синців та саден тіла, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з її смертю, що настала цього ж дня в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Горбачевського» Житомирської обласної ради.
		Порушення водієм ОСОБА_6 при керуванні ним транспортним засобом вимог пунктів 2.3.б), 12.3, 18.1 ПДР України знаходяться у причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
		Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		У судовому засіданні ОСОБА_6 вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. ОСОБА_6 пояснив, що 10.11.2023 рухався на своєму автомобілі «Volkswagen» по проїзній частині вул. Гоголівської в м. Житомир зі сторони вул. Східної в напрямку вулиці А. Векслера, була темна пора доби, по дорозі їхали попутні та зустрічні транспортні засоби, на нього світила дуже ярко в очі фара машини, і він не правильно оцінив дорожню обстановку, не помітив пішохода і здійснив наїзд на пішохода, він одразу зупинився, побачив лежить жінка, викликав швидку, приїхала швидка допомога, він подзвонив своїй дружині, щоб вона приїхала на місце ДТП, жінку відправили до лікарні, він попросив дружину, щоб вона поїхала з нею, а він залишився  на місці ДТП разом з поліцейськими, щоб до кінця завершити справу, і виконував всі вказівки поліцейських. ОСОБА_6 щиро розкаювався у вчиненому, дуже шкодує про те, що трапилося. 
		Просив не позбавляти права керування транспортними засобами.
		Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні вказала, що померла ОСОБА_7 була її матір`ю. Обвинуваченим повністю відшкодовано матеріальну шкоду, претензій ні майнового, ні морального характеру до обвинуваченого не має, просить призначити найменшу міру покарання.
		Відповідно до вимог процесуального законодавства судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити відповідні обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що зміст ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілий, заперечень проти не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, він не має.
		Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 добровільно визнає провину у вчиненні даного кримінального правопорушення, прокурор під час визначення порядку дослідження доказів по справі, просив суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнати недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , дослідити матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.
		Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Окрім повного визнання своєї вини з боку обвинуваченого, його винність підтверджується доказами, які були зібрані органами досудового розслідування і які ОСОБА_6 визнав у судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують ОСОБА_6 .
		Суд вважає пред`явлене обвинувачення доведеним, дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна дитина з інвалідністю, за місцем роботи характеризується позитивно, має багато відзнак, подяк, за місцем проживання також характеризується позитивно, раніше не судимий.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину,
		добровільне відшкодування завданої шкоди.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Призначаючи міру покарання ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, яке за формою вини належить до категорії необережних злочинів, обставини за яких вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_6 грубо порушив вимоги правил безпеки дорожнього руху та те, що протиправні дії обвинуваченого призвели до тяжких наслідків у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_7 ; висновок органу пробації про низький  рівень ризику вчинення повторного правопорушення та  низький   рівень небезпеки для суспільства, думку потерпілої яка просила суворо не карати обвинуваченого, і призначити покарання без ізоляції від суспільства, та не позбавляти ОСОБА_6 права керування транспортними засобами, оскільки він має дитину з інвалідністю, який потребує огляду лікарів, особу обвинуваченого, який за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, відшкодував збитки потерпілій, а також обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують вину.
		У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є необхідним та достатнім призначити покарання в межах санкції, визначеної ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		Також суд вважає можливим застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції його від суспільства та буде достатнім для запобігання вчиненню ним нових злочинів.
		Вирішуючи питання доцільності призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд також враховує думку потерпілої, яка просила не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання.
		З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення та характеру допущених обвинуваченим ОСОБА_6 порушень вимог Правил дорожнього руху, ставлення ОСОБА_6 до вчиненого та його поведінку після дорожньо-транспортної пригоди, а також використання ним транспортного засобу у повсякденному житті, оскільки має дитину з інвалідністю і в будь-яку хвилину потрібно буде їхати терміново до лікарні, дружина обвинуваченого не водить машину, суд дійшов висновку про недоцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 17.11.2023, на майно, яке відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , а саме автомобіль марки Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_1 підлягає скасуванню.
		Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 05.12.2023 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Суд вважає за доцільне скасувати обраний обвинуваченому запобіжний захід, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 4 ч.1 ст. 177 КПК України перестали існувати.
		Цивільний позов по справі не заявлений.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати на залучення експертів по справі становлять 7408 (сім тисяч чотириста вісім) грн 70 (сімдесят) коп, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,
		                                                           УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
		Покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Іспитовий строк ОСОБА_6 рахувати з моменту проголошення вироку.
		Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обраний ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 05.12.2023 стосовно ОСОБА_6 - скасувати.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 7408 (сім тисяч чотириста вісім) грн 70 (сімдесят) коп.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 17.11.2023 на майно, яке відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , а саме: легковий автомобіль Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.
		Речові докази:
		- автомобіль Volkswagen Jetta реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_6 ;
		- взуття та одяг, в яке була одягнена загибла ОСОБА_7 , які упаковані до спецпакета №PSP 4381990 - знищити;
		- диск з відеозаписом камери спостереження, яка розміщена на фасаді будівлі 37-Б - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		       Головуючий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...