Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 341/1055/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Погроза вбивством.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2024. Зареєстровано: 01.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2024.
Дата набрання законної сили: 29.01.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4808/109/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022096140000066

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 341/1055/22 
		Провадження № 11-кп/4808/109/24 
		Категорія ч. 1 ст. 129 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 січня 2024 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
		в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		з участю секретаря ОСОБА_6 ,
		розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12022096140000066 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 листопада 2023 року, згідно з яким
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Коростовичі, Галицького району Івано-Франківської області, громадянку України, з вищою освітою, не одружену, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
		визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України, та призначено їй покарання:
		за 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;
		за ч. 1 ст. 129 КК України у вигляді двох місяців арешту.
		На підставі ст. 70 КК України за правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання ОСОБА_8 у вигляді  2 (двох) місяців арешту.
		за участю прокурора     ОСОБА_9 ,
		обвинуваченої     ОСОБА_8 ,
		захисника     ОСОБА_7 ,
		потерпілої             ОСОБА_10 ,
		представника потерпілої     ОСОБА_11 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Суд першої інстанції встановив, що 11 липня 2022 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_10 разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 знаходились на АДРЕСА_1 , де проводили заміри огорожі господарства ОСОБА_10 , яке знаходиться на вказаній вулиці під АДРЕСА_2 . Це побачила сусідка ОСОБА_10  ОСОБА_8 , яка тривалий час перебуває з останньою у неприязних стосунках. Будучи на своєму подвір`ї, ОСОБА_8 почала висловлювати своє невдоволення діями зазначених вище осіб та викрикувати в адресу ОСОБА_10 образливі і нецензурні слова, а також висловлювати погрози фізичною розправою. Однак ОСОБА_10 , не звертаючи уваги на вигуки та погрози своєї сусідки, продовжила разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 проводити заміри огорожі свого господарства. Тоді ОСОБА_8 , маючи у кишені свого пуловера кухонний ніж, вийшла на дорогу і продовжила висловлювати своє невдоволення діями зазначених вище осіб та викрикувати в адресу ОСОБА_10 образливі і нецензурні слова, а також висловлювати погрози фізичною розправою, у результаті чого між обома жінками виник словесний конфлікт. Під час вказаного конфлікту ОСОБА_8 продемонструвала присутнім особам наявний у неї кухонний ніж та поклала його назад до кишені пуловера. Побачивши ніж у руці ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , побоюючись за своє життя та здоров`я, відійшли у сторону, а ОСОБА_8 , скориставшись даною ситуацією, вирішила спричинити ОСОБА_10 тілесні ушкодження. Реалізуючи свійзлочинний умисел, ОСОБА_8 , діючи з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров`я потерпілої та бажаючи їх настання, на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, підійшла впритул до ОСОБА_10 та умисно нанесла їй декілька ударів руками по голові та верхній частині тіла, спричинивши останній фізичний біль та тілесні ушкодження у виглядів синців в ділянках обох верхніх кінцівок, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, яке виразилось у заподіянні ОСОБА_10 умисного легкого тілесного ушкодження.
		Вона ж, відразу після спричинення ОСОБА_10 легких тілесних ушкоджень, 11 липня 2022 року близько 19 години 20 хвилин, продовжуючи перебувати на вул. Б. Хмельницького у с. Коростовичі Бурштинської міської ради Івано-Франківського району, продовжила висловлювати погрози фізичною розправою та вбивством ОСОБА_10 , після чого схопила ОСОБА_10 однією рукою за волосся та із застосуванням фізичної сили нахилила її до низу, а іншою рукою вийняла з кишені пуловера кухонний ніж, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи на ґрунті довготривалих особистих неприязних відносин, умисно приклала цей ніж до горла потерпілої та пригрозила позбавити її життя шляхом застосування ножа. Вказані погрози вбивством ОСОБА_10 сприйняла як реальні і, побоюючись за своє життя та здоров`я, перебуваючи у шоковому стані, не чинила ОСОБА_8 жодного опору. В цей час до вказаних жінок підбігли ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які із застосуванням фізичної сили відібрали у ОСОБА_8 наявний у неї ніж. 
		Своїми умисними діями ОСОБА_8 , вчинила кримінальне правопорушення передбачене. 1 ст. 129 КК України, яке виразилось у погрозі вбивством, при якій були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
		Захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати, та кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України закрити у зв`язку з відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
		Вказує, що вирок не відповідає вимогам ст. 370 КПК України. Зазначає, що судом не взято до уваги доводи ОСОБА_8 про те, що вона не погрожувала вбивством ОСОБА_10 та не мала на те реальних підстав. Також, судом не взято до уваги те, що потерпіла ОСОБА_10 плуталася в своїх поясненнях, не могла повідомити точних та достовірних обставин події. Стверджує, що судом прийнято рішення стягнути з ОСОБА_8 20000 грн. моральної шкоди без жодних підтверджуючих обставин. 
		Під час апеляційного розгляду: 
		- обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_7 наголошували на наявності підстав для задоволення апеляційної скарги, та просили вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України закрити;
		- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченої та просив залишити вирок суду без змін;
		- потерпіла ОСОБА_10 та представник потерпілої ОСОБА_11 просили залишити без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
		Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		За результатами апеляційного розгляду доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження.
		Відповідно довимог ч.1ст.370КПК Українисудове рішенняповинно бутизаконним,обґрунтованим івмотивованим.Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованимє рішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		На думку суду апеляційної інстанції, при ухваленні вироку суд першої інстанції в повній мірі дотримався вказаних вимог закону. 
		Під час розгляду провадження судом першої інстанції забезпечено дотримання принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, передбаченого ст. 22 КПК України.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини,з`ясування якихмає істотнезначення дляцього кримінальногопровадження,а висновки суду першої інстанції, викладені у судовому рішенні, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
		На думку суду апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України, ґрунтується на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, достовірності, допустимості та достатності.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції належним чином дослідив та правильно дав оцінку показанням обвинуваченої ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , протоколу огляду місця події від 11.07.2022 року з фото таблицею (а.п. 109-111), постанові про визнання речовим доказом від 12.07.2022 року (а.п. 112), протоколу огляду предмету від 18.07.2022 року (а.п. 114), постанові про визнання речовим доказом від 18.07.2022 року (а.п. 116), постанові про призначення судово-медичної експертизи від 14.07.2022 року (а.п. 117), протоколу огляду предмету від 21.07.2022 року (а.с. 120), постанові про визнання речовим доказом від 21.07.2022 року (а.п. 119), висновку експерта №401 від 15.08.2022 року (а.п. 123), висновку судово-психіатричного експерта №154/2023 від 09.05.2023 року (а.п. 167-172), речовим доказам: ножу вилученим в ході огляду місця події 11.07.2022 року, який знаходиться на зберіганні у ВП №3 Івано-Франківського РУП, який обвинувачена використовувала при вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 129 КК України (а.с. 113); CD-R диску з відеозаписом конфлікту між обвинуваченою та потерпілою, який зберігається у матеріалах кримінального правопорушення (а.с.115). 
		Суд апеляційної інстанції бере до уваги пояснення обвинуваченої ОСОБА_8 , що надані в суді першої інстанції про те, що потерпіла ОСОБА_10 є її сусідкою, яка займається утилізацією сміття, від чого стоїть страшний сморід, куча щурів. Був випадок що її вкусив щур. Зазначені обставини їй дуже не подобаються. 11.07.2022 вона була на городі при ній був кухонний ніж яким вона різала кріп, а потерпіла міряла паркан з незнайомими хлопцями. ОСОБА_16 почала потерпілій робити зауваження з приводу здійснення обмірів, на що остання не реагувала, в подальшому між ними виникла сварка. Зазначає, що дійсно вдарила потерпілу у верхню частину тулубу декілька раз. Каже, що між ними була штовханина та ОСОБА_17 також хапала її за волосся. Про те, зазначає що ножем потерпілій не погрожувала, та до горла ніж не приставляла.
		З пояснень потерпілої ОСОБА_18 , в судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що 11.07.2022 року близько 19.00 год. вона зустрілась з хлопцями майстрами, які мали робити паркан. Коли хлопці почали робити заміри сусідка ОСОБА_8 почала виражатись нецензурною лайкою щодо неї та майстрів. Потім після здійснення замірів ОСОБА_8 підійшла до них на дорогу. Вона була агресивно налаштована в руках тримала ніж та погрожувала їй фізичною розправою. Підійшовши ближче ОСОБА_8 почала її бити, рукою в область голови та верхньої частини тулуба попадала по рукам якими вона закривалась. Після чого схопила ОСОБА_10 за волосся та приставила ніж до горла та погрожувала що її вб`є що дуже налякало потерпілу та вона сприймала висловлені погрози ОСОБА_8 реально. Хлопці, які приїжджали на заміри паркану відіпхнули обвинувачену від неї та забрали ножа, а також викликали поліцію. Потім приїхала поліція. ОСОБА_8 ще продовжувала на той час вести себе агресивно та навіть вдарила потерпілу ще раз. Вважає, що якби не вищезазначені чоловіки то думає, що ОСОБА_8 могла б її вбити.
		Вимогами ч. 1 ст. 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких зокрема суд, встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Належними доказами, як це передбачено ч. 1 ст. 85 КК України, є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Суд, як це прямо передбачено ч. 1 ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Виходячи з наведених вище положень кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, а також форми вини та мотивів кримінального правопорушення, ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оскільки кожен доказ, наведений в оскаржуваному вироку, на підтвердження встановлених судом обставин, хоча і непрямо, але підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та був отриманий у порядку, вставленому КПК України.
		Будь-яких даних про те, що докази на підставі яких ґрунтуються висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, є неналежними чи недопустимими, судом апеляційної інстанції не встановлено.
		Доводи сторони захисту про те, що судом не взято до уваги пояснення ОСОБА_8 про те, що вона не погрожувала вбивством ОСОБА_10 та не мала на те реальних підстав, не є слушними, оскільки спростовується, та поясненнями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
		Зокрема, свідок ОСОБА_13 , який в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що 11.07.2022 року йому на телефон зателефонувала потерпіла, та вони домовились про здійснення замірів паркану. Цього ж дня близько 19.00 він разом з ОСОБА_19 приїхали до потерпілої на вулицю Богдана Хмельницького у с. Коростовичі, почали переміряти огорожу. Тоді вибігла сусідка ОСОБА_8 та почала кричати, проклинати та погрожувати в адресу ОСОБА_10 . В неї був ніж який остання тримала в лівій кишені свого батника. Коли вже зробили заміри на вулицю до них вибігла ОСОБА_8 . Вона погрожувала фізичною розправою потерпілій та тримала в лівій руці ніж, який дістала з лівої кишені. Вона намагалася та наносила удари потерпілій в область голови та верхньої частини тулуба правою рукою. Потім схопила потерпілу ОСОБА_10 правою рукою за волосся та приставила їй до шиї спереду ніж при цьому продовжувала нецензурно виражатись та погрожувати вбити потерпілу. Він схопив її за праву руку, а напарник  ОСОБА_20 за ліву та прибрали руки від шиї потерпілою. Довелось заламити руку обвинуваченій, бо не могли забрати ножа. Коли забрали ножа викликали поліцію. З боку потерпілою до випадку з ножем не було ніяких конфліктних дій щодо обвинуваченої. Потерпіла була дуже налякана та плакала.
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засідання, дав показання аналогічні з показаннями наданими свідком ОСОБА_13 .
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, вона працює у відділенні поліції м. Галич. В липні 2022 року у зв`язку з надходженням повідомлення до поліції, вона з іншим працівником поліції ОСОБА_15 виїхала до місця проживання ОСОБА_10 на вулицю Богдана Хмельницького у с. Коростовичі. Коли приїхали то побачили потерпілу, яка заявила що ОСОБА_8 її била та погрожувала, приставляючи ніж до шиї. Двоє чоловіків, які здійснювали заміри паркану у потерпілої, сказали що забрали у обвинуваченої ножа. Обвинувачена пояснювала, що в неї з потерпілою вже давно конфлікт. ОСОБА_8 на той час вела себе дуже агресивно, вигукувала погрози в бік ОСОБА_10 , казала що вб`є останню, оскільки не дозволить їй чимось займатись. Ніж, яким ОСОБА_16 погрожувала ОСОБА_17 бачила, хлопці які здійснювали заміри паркану у ОСОБА_17 та в подальшому відібрали ножа у ОСОБА_16 їм його показували. Раніше вже виїжджала на виклик з приводу агресивних дій ОСОБА_8 щодо потерпілої ОСОБА_10 . Зазначає, що ОСОБА_8 взагалі неадекватно поводить себе і щодо інших людей, про що їй достеменно відомо.
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засідання, дав показання фактично аналогічні з показаннями наданими свідком ОСОБА_14 .
		Сторона захисту вказує, що судом не взято до уваги те, що потерпіла ОСОБА_10 плуталася в своїх поясненнях, не могла повідомити точних та достовірних обставин події, колегія суддів вважає також не є слушним, та спростовується поясненнями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_10 , які є послідовними та зрозумілими.
		Таким чином, сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить винуватість особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
		Щодо доводів апеляційної скарги про невмотивованість розміру відшкодування, що встановлений судом першої інстанції, колегія суддів доходить наступних висновків.
		Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		В силу ч. 1 ст. 23ЦК України особамає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а відповідно та пунктів 1, 2 частини 2 цієї ж статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.
		За змістом частини 1статті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
		Згідно п. 4 постанови ПВС України №4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно дост. 137 ЦПК(1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Відповідно до п. 5 даної постанови, суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		У п. 9 постанови зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Колегія суддів вважає, що розмір, визначений судом першої інстанції відшкодування майнової і моральної шкоди відповідає розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням конкретних обставин вчиненого злочину, характеру дій обвинуваченої, обсягу фізичних, душевних та психічних страждань, які понесла потерпіла внаслідок лікування, реабілітації, тому вимоги апеляційної скарги сторони захисту в цій частині не підлягають задоволенню.
		Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не встановив підстав для скасування вироку, на які посилається сторона захисту, а тому оскаржений вирок необхідно залишити без змін. 
		Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		Вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 листопада 2023 року щодо ОСОБА_8 за . 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
		 
		 
		 
		Судді             ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		            ОСОБА_4 
		 
		 
		 
		    ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...