Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/4239/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2024. Зареєстровано: 01.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2024.
Дата набрання законної сили: 06.02.2024
Номер судового провадження: 1-кс/947/1694/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023160000000295

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/4239/24
		Провадження № 1-кс/947/1694/24
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31.01.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023160000000295 від 29.08.2023 відносно:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, з вищоюосвітою,одруженого,маючого наутриманні двохнеповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , намомент ймовірноговчинення кримінальногоправопорушення займаючогопосаду старшогодільничного офіцераполіції секторупревенції відділуполіції №4Одеського районногоуправління №1Головного управління Національної поліції в Одеській області, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Другим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023160000000295від 29.08.2023за підозрою  ОСОБА_4  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Досудовим розслідуванням установлено, що згідно наказу Начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 
		від 27.06.2023за № 791 о/с  ОСОБА_4 призначено на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №4 Одеського районного управління №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, у спеціальному званні капітан поліції та покладено виконання обов`язків.
		Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закону), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Відповідно до положень ст. ст. 2, 18 Закону, одним з основних завдань та обов`язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини та неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
		Аналогічні вимоги та обов`язки прописані в пп. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року № 1576/29706.
		Статтею 13 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що у складі поліції функціонують у тому числі патрульна поліція.
		Згідно статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову,матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону; підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		При цьому, відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; берегти службове майно; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 8, 9, 11 статті 23 Закону України «ПроНаціональну поліцію», ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні і адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. 
		У відповідності до Присяги працівника поліції, передбаченої ч.1ст.64Закону України «Про Національну поліцію», яку прийняв капітан поліції ОСОБА_4 , урочисто присягнувся вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. 
		Так, в силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_4 знав та розумів, що вимогами статей 3, 22 - 24 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб; використовувати своє становище та пов`язані з ним можливості з метою одержання неправомірної вигоди або подарунка,незважаючи наприватні інтереси, для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», органи Національної поліції віднесено до правоохоронних органів. 
		Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» на  ОСОБА_4 поширюються положення вказаного закону, тобто він є працівником правоохоронного органу та відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України на нього покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України.  ОСОБА_4 також є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею 3Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014. 
		Згідно з приміткою до статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Таким чином, ОСОБА_4 є службовою особою правоохоронного органу та відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України на нього покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України, а також є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею3Закону України «Про запобігання корупції».
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 затвердженого ЗакономУкраїни від24.02.2022№ 2102-IX (із змінами та доповненнями від 14.03.2022 за № 133/2022) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб та який продовжено до 25.04.2022, на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 7168; Міністерству внутрішніх справ України запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави; на період дії правовогорежиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30  34, 38, 39, 41  44, 53 Конституції України.
		Наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні» № 64/2022, особовий склад на час дії правового режиму надзвичайного стану був переведений на посилений варіант службової діяльності. 
		У своїй діяльності ОСОБА_4 , як поліцейський, керується Конституцією України, Кримінальним і Кримінальним процесуальним кодексами України, Законами України «Про Національну поліцію», іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами МВС України та НП України.
		Так, відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про національну поліцію» ОСОБА_4 , як поліцейський, зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. 
		Відповідно до посадової інструкції, затвердженої Наказом начальника ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області № 604-84 від 04.01.2024, на капітана поліції ОСОБА_4 покладено ряд обов`язків, серед яких:
		-робота з населенням та громадськими формуваннями на адміністративній дільниці щодо охорони публічного порядку та публічної безпеки, профілактики адміністративних правопорушень та боротьби з кримінальними правопорушеннями.
		-участь разом з іншими службами та підрозділами національної поліції у виявленні, попередженні, припиненні адміністративних та кримінальних правопорушень, учинених на території адміністративної дільниці.
		-налагодження співпраці з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, населенням і громадськими формуваннями з охорони громадського порядку у зміцненні правопорядку та профілактиці правопорушень.
		-всебічне, повне й об`єктивне дослідження причин та умов, які призводять до вчинення правопорушень, унесення пропозицій щодо їх усунення, інформування населення з цих питань у своїх виступах як перед жителями адміністративної дільниці, так і через засоби масової інформації.
		-формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності дільничних офіцерів поліції, підвищення довіри населення до поліції.
		-кількість населення, що обслуговується старшим офіцером поліції, та чисельність групи дільничних офіцерів поліції, якими він керує. 
		-з метою залучення населення до охорони громадського порядку, профілактики правопорушень уносить пропозиції до місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування щодо створення громадських формувань з охорони публічного порядку.
		-надає допомогу дільничним офіцерам поліції з питань підвищення їх професійної майстерності, відбору й організації роботи громадських помічників дільничних офіцерів поліції, зміцнення взаємодії з населенням і громадськими формуваннями з охорони публічного порядку, проведення індивідуальної попереджувальної роботи з правопорушниками, своєчасного розгляду скарг, заяв і звернень громадян, виконання інших службових обов`язків.
		-узагальнює й оцінює результати роботи групи дільничних офіцерів поліції за місяць, квартал, півріччя, рік і доповідає їх з відповідними пропозиціями начальнику сектору превенції.
		-безпосередньо відповідає за стан дисципліни і законності серед дільничних офіцерів поліції.
		-у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, передбачених в ст. 255 КУпАП, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення та приймає рішення відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП.
		-у відповідності до законодавства проводить заходи зі встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, здійснення контролю за додержанням такими особами встановлених судом обмежень, уживає заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які порушують встановлені правила адміністративного нагляду.
		-здійснює превентивну діяльність щодо запобігання та протидії домашньому насильству.
		-проводить прийом громадян та відповідно до компетенції здійснює перевірку інформації, викладеної в зверненнях громадян.
		Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий злочин будучи службовою особою, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигодив ОСОБА_8 .
		У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заробляє тим, що виконує обов`язки адміністратора паркувальних майданчиків ТОВ «ВГК» на території Таїровського району м. Одеси.
		У зв`язку із вищевказаною діяльністю ОСОБА_8 постійно взаємодіє та спілкується з правоохоронними органами та органами державного контролю, що здійснюють свою діяльність на території Таїровського району м. Одеси.
		Так, на початку липня 2023 року (більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 зателефонували паркувальники ТОВ «ВГК» та повідомили, що їх запрошено до ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області та що співробітники поліції збираються притягнути останніх до адміністративної відповідальності, за фактом незаконної діяльності з паркування. 
		У ході телефонної розмови з ОСОБА_8 паркувальники передали мобільний телефон працівнику поліції, який повідомив про необхідність особистої зустрічі.
		Указаним працівником поліції виявився старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції №4 Одеського районного управління №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
		Вищевказана зустріч зумовлена тим, що у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на особисте незаконне збагачення шляхом вимагання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди за не вжиття заходів у межах компетенції шляхом складання адміністративних протоколів та припинення діяльності паркувальних майданчиків на території Таїровського району м. Одеси.
		З метою не притягнення паркувальників до відповідальності, та реалізовуючи його ОСОБА_8 наступного дня зустрівся з ОСОБА_4 навпроти будівлі ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області.
		У ході розмови особистої зустрічі ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, вказав ОСОБА_8 про необхідність надання йому неправомірної вигоди у вигляді щомісячної плати в розмірі 8000 грн, за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності, а саме роботи паркувальних майданчиків по вул. Академіка Глушка та Академіка Корольова у м. Одесі. 
		Крім того, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що у разі відмови у наданні неправомірної вигоди, у останнього виникнуть проблеми у вигляді накладення адміністративних стягнень на нього та паркувальників та неможливості подальшого здійснення вказаної діяльності.
		Не будучі достовірно обізнаним про вимоги діючого законодавства, що регламентує діяльність паркувальних майданчиків та побоючись настання негативних для себе наслідків ОСОБА_8 повідомив про вказані обставини директору ТАВ «ВГК» ОСОБА_9 , та останній вимушено погодився на вимоги ОСОБА_4 .
		У подальшому, на початку грудня 2023 року, з метою отримання прибутку, ОСОБА_8 вирішив розпочати торгівлю ялинками на території Таїровського району м. Одеси. 
		Оскільки ОСОБА_8 розумів, що вказана діяльність потребує дозволу працівників поліції на торгівлю з місць, останній зустрівся з ОСОБА_4 , для вирішення питання щодо безперешкодної торгівлі ялинками.
		У свою чергу, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди, створюючи умови для її отримання вказав ОСОБА_8 про необхідність надання йому неправомірної вигоди за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності у формі торгівлі ялинками у невстановлених для цього місцях, а саме 15000 гривень, та наголосив що у разі відмови, у останнього виникнуть проблеми у вигляді накладення адміністративних стягнень та неможливості подальшого здійснення вказаної діяльності. 
		Уподальшому, 03.01.2024 приблизно о 14 годині 05 хвилин знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 51 на території паркувального майданчика «Сільпо», ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, будучи службовою особою та використовуючи займану посаду та повноваження поліцейського, попередньо домовившись про зустріч із ОСОБА_8 отримав від останнього грошові кошти в сумі 23000 гривень. 
		Зазначені грошові кошти ОСОБА_4 отримав за нестворення перешкод у здійсненні торгівельної діяльності ялинками в сумі 15000 та за безперешкодну роботу паркувальнихмайданчиків повул.Академіка Глушката АкадемікаКорольова ум.Одесі за грудень 2023 року, в сумі 8000 гривень. 
		Указаною неправомірною вигодою ОСОБА_4 , після отримання, розпорядився на власний розсуд.
		У подальшому,29.01.2024, ОСОБА_4 продовжуючи свійзлочинний умисел,з корисливихмотивів таз метоюособистого незаконногозбагачення,будучи службовоюособою тавикористовуючи займанупосаду таповноваження поліцейського,діючи повторно,попередньо узгодивши час і місце зустрічі у телефонній розмові з ОСОБА_8 , близько о 14:25 год. прибув до паркувального майданчику супермаркету «Сільпо» за адресою:м.Одеса,вул.Генерала Петрова,51де почав очікувати ОСОБА_8 , який прибув туди через декілька хвилин.
		Перебуваючи за вказаною адресою на виконання раніше обумовлених домовленостей, ОСОБА_8 виконуючи протиправну вимогу ОСОБА_4 передав останньому грошові кошти у сумі 16000 гривень за не створення штучних перешкод за безперешкодну роботу паркувальних майданчиків по вул. Академіка Глушка та Академіка Корольова у м. Одеса. 
		Указану неправомірну вигоду, в розмірі 16 000 гривень ОСОБА_4 поклав до своєї правої кишені куртки, після чого був затриманий працівниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України.
		За вищевикладених обставин, 30.01.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене повторно.
		Посилаючись на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого суді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		В судовому засіданні:
		-прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити;
		-захисникпідозрюваного заперечував проти задоволення клопотання в частині заявленного розміру застави, зокрема просив застосувати менший розмір застави відносно його підзахисного, посилаючись на те, що останній одружений, має на утриманні малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.
		-підозрюваний з підозрою згоден, щодо запобіжного заходу  підтримав захисника.
		Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовуєКонвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод»(далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост.178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Як вбачається з матеріалів клопотання, 30.01.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
		Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
		Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України від 29.01.2024; протоколом допиту свідка  ОСОБА_8 від 11.09.2023; протоколом допиту свідка  ОСОБА_8 від 04.01.2024; протоколом допиту свідка  ОСОБА_8 від 30.01.2024; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 03.01.2024; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 29.01.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.01.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.01.2024; іншими матеріалами кримінального провадження.
		Слідчий суддя суд вважає, що вищевказані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 ККУкраїни.
		При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення. 
		На даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
		Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
		Слідчий суддя враховує, що в рамках даного кримінального провадження наявні особи свідків. Протоколи допиту таких осіб, в яких зазначені їх анкетні дані, долучені до матеріалів даного клопотання. На теперішній час в значній мірі, обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_12 підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у тому числі, підтверджується саме показаннями свідків. 
		Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.
		Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках такого кримінального провадження наявний ризик можливого незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
		При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
		Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, ОСОБА_4 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні корупційного кримінального правопорушення. При цьому, враховуючи те, що корупція визнана однією з актуальних загроз національній безпеці України, а вчинення кримінального правопорушення такого роду в період воєнного стану службовими особами Національної поліції України викликає значний резонанс у суспільстві та породжує негативне ставлення українського народу до посадових осіб Національної поліції України.
		Відтак, вирішення питання застосування відносно підозрюваного, того чи іншого запобіжного заходу потребує врахування також існуючого суспільного інтересу, який зводиться не лише до досягнення завдань кримінального провадження, але й до забезпечення та реального здійснення боротьби з корупцією та забезпечення національної безпеки.
		Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		За таких обставин, беручи до уваги викладене у сукупності, з огляду на тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також фактичні обставини даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даній стадії кримінального провадження відносно підозрюваного слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки такої особи, в тому числі, не забезпечать досягнення завдань кримінального провадження в цілому, та міри запобіжного заходу, зокрема.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на особу підозрюваного, його характеризуючі дані, зокрема те, що ОСОБА_4 одружений має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, а також встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що у даному випадку доцільним є застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу з призначенням застави у розмірі 34 (тридцяти чотирьох) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 102 952 (сто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві) гривень.
		На думку слідчого судді, саме вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).
		Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023160000000295 від 29.08.2023 відносно  ОСОБА_4   задовольнити частково.
		Застосувати до  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 26.03.2024 року, в межах строку досудового розслідування.
		Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним  ОСОБА_4  обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 34 (тридцяти чотирьох) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 102 952 (сто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні.
		Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача  ДКСУ м. Київ, МФО  820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
		У разі внесення застави, покласти на підозрюваного  ОСОБА_4  строком до 26.03.2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: 
		1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
		2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
		3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 
		4. утримуватися від спілкування зі свідком у даному кримінальному провадженні;
		5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Роз`яснити підозрюваному  ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		 
		 
		   Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...