Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/515/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2024. Зареєстровано: 01.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2024.
Дата набрання законної сили: 18.01.2024
Номер судового провадження: 2064 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 січня 2024 року                                  м. Харків                Справа № 905/515/23  
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Склярук О.І.,
		за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,
		за участю представників сторін:
		від позивача: Денисенко Н.М., довіреність ДЕП №20230703010 від 03.07.2023;
		від відповідача (апелянта): Найдьонова Л.М., ордер серія АН №1337851 від 17.01.2024;
		розглянувши апеляційну скаргу Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, смт Мангуш, Донецька область (вх. №2064 Д/2), 
		на рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2023 (повний текст складено 13.09.2023) у справі №905/515/23 (суддя Велично Н.В.),
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м. Дніпро,
		до відповідача Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, смт Мангуш, Донецька область, 
		про стягнення 2169513,67грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області про стягнення 2169513,67грн заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 111/4 від 21.01.2022 за період лютий, березень, квітень, травень 2022 року. 
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 111/4 від 21.01.2022 в частині оплати вартості спожитої ним електричної енергії у заявлений період лютий - травень 2022 року.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.09.2023 у справі №905/515/23 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
		Стягнуто з Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області на користь ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" суму боргу за спожиту електроенергію за період лютий - травень 2022 року в розмірі 2169513,67грн, а також судовий збір в розмірі 26034,16грн.
		Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №111/4 від 21.01.2022 та наявність у Відділу освіти  Мангушської селищної ради заборгованості перед ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" за спожиту електричну енергію за період лютий - травень 2022 року в сумі 2169513,67грн.
		Не погодившись із вищевказаним рішенням, відповідач - Відділ освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2023 у справі №905/515/23 та увалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Апелянт вважає оскаржуване рішення місцевого суду незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, внаслідок неповного встановлення обставин справи та неправильної оцінки доказів, з огляду на наступне:
		- відповідач не визнає факт постачання та отримання саме ним електричної енергії, за яку позивач нарахував до сплати за період лютий - травень 2022 року заборгованість в сумі 2169513,67грн, яку поставлено до об`єктів постачання електричної енергії відповідача (Відділу освіти, шкіл, дитячих садочків), які розташовані на території Мангушського району Донецької області, оскільки у зв`язку із загрозою життю співробітників, дітей та батьків діяльність Відділу освіти було призупинено з 24.02.2022, здійснення освітньої діяльності було також неможливо через постійні обстріли, а з 05.03.2022 через окупацію території Мангушського району Донецької області;
		- факт блокади міста Маріуполя, окупації Мангушського району Донецької області, відсутність світла у багатьох будівлях, у тому числі освітніх закладах у населених пунктах є загально відомими обставини, які відображені у багатьох документальних фільмах, у тому числі "20 днів у Маріуполі";
		- незважаючи на такі відомі обставини, суд першої інстанції прийняв до уваги лише позицію позивача, однак не дослідив фактичних обставин щодо виконання сторонами умов договору, зокрема не надав будь-якої правової оцінки тому факту, що у Відділу освіти з моменту початку бойових дій та окупації території Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області була відсутня об`єктивна можливість здійснювати діяльність на тимчасово окупованій території та споживати електричну енергію, а також не було можливості повідомити позивача про припинення/призупинення дії договору;
		- крім того, за умовами п. 5.1 комерційної пропозиції (додаток 2 до договору) споживач самостійного формує розрахункові документи (рахунок, акт-приймання передавання) в сервісі "Особовий кабінет" не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду; однак, у даному випадку позивач належним чином не обґрунтував правомірність формування відповідних актів прийому-передачі саме постачальником, а не споживачем; у позовній заяві відсутнє посилання на дані, на підставі яких позивач формував акти, яким чином та ким саме здійснювалося зняття показань з приладів обліку у період тимчасової окупації Мангушського району Донецької області;
		- також, в матеріалах справи відсутня інформація, на підставі яких показів комерційного обліку визначено фактичні обсяги споживання у період з лютого по травень 2022 року споживачем; витяги з автоматизованої системи комерційного обліку обсягу спожитої електроенергії також відсутні; інформація щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії відповідачем у спірний період не підтверджується належними доказами; тоді як відповідач об`єктивно не міг споживати електричну енергію через тимчасову окупацію та бойові дії на території Мангушської селищної громади з 24.02.2022;
		- суд першої інстанції, обмежившись самим лише посиланням на наявність доказів постачання електроенергії, належним чином не перевірив та не встановив, на підставі якого пункту договору та яких даних позивач сформував акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії), тоді як під час проведення бойових дій та фактичної окупації території Мангушської селищної ради Маріупольського району неможливо було отримати данні про обсяги спожитої електроенергії через постійні артилерійські та авіаційні обстріли, проведення бойових дій на всій території громади; а з 05.03.2022 до теперішнього часу вся територія Маріупольського району є тимчасово окупованою;
		- за твердженням апелянта, судом першої інстанції не було з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а саме щодо можливості виконання договірних зобов`язань у спірній ситуації як зі сторони відповідача, так і з боку позивача; суд безпідставно прийняв до уваги надані позивачем акти та рахунки, які оформлені з порушенням умов договору, тоді як належні та допустимі докази постачання електроенергії відповідачу в матеріалах справи відсутні;
		- відповідач просить апеляційний суд долучити до матеріалів справи інформацію з електронної пошти керівника Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (43942684@mail.gov.ua) та надати оцінку новим доказам.
		 
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Склярук О.І.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2023 у справі №905/515/23  залишено без руху. Встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до суду: докази сплати (доплати) судового збору у сумі 9762,82грн. 
		У строк, визначений судом, скаржник надіслав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків (вх.№127340 від 19.10.2023), до якої, на виконання вимог ухвали суду від 10.10.2023, додано платіжну інструкцію ДКС України №312 від 16.10.2023 на суму 9762,82 грн.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2023 у справі №905/515/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №905/515/23 на 27.11.2023 об 11:30 год. 
		У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 13.11.2023 від ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Свою позицію обґрунтовує наступним:
		- споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати за спожиту електричну енергію згідно умов договору; при цьому, наявність форс-мажорних обставин не є автоматичною підставою для звільнення особи від виконання зобов`язань за договором; у даному випадку відповідач не підтвердив факт настання обставин, які здатні впливати на реальну можливість виконання зобов`язання та які є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором;
		- при здійсненні нарахувань позивач використовував інформацію про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає Оператор системи розподілу (АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"), дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККОЕЕ), яким встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або Постачальника послуг комерційного обліку.
		- згідно п.9.1.2. ККОЕЕ обсяг, формат та порядок обміну (передачі/отримання) даних комерційного обліку визначається регламентами та протоколами інформаційного обміну АКО, а також укладеними договорами між відповідними сторонами інформаційного обміну; виходячи з вищевикладеного, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку (ТКО) відповідача, на що позивач впливу не має; позивач, в свою чергу, здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР.
		- отже, рахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії та акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) формувалися відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" у відповідності до вимог п.п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, глави 9.14 Розділу IХ, глави 12.4 Розділу ХІІ ККОЕЕ, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії"; відповідна інформація підтверджена у листі АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" № 67/3466-вих від 14.03.2023, долученого до матеріалів справи;
		- за таких обставин, враховуючи умови договору про постачання електричної енергії споживачу №111/4 від 21.01.202 строк оплати відповідачем спожитої електроенергії за період лютий - травень 2022 року є таким, що настав; у свою чергу, відповідачем не надано належних та допустимих доказів звернення у спірний період до постачальника та Оператора системи розподілу із заявою про дострокове розірвання договорів та остаточне припинення користування електроенергією;
		- що стосується нових доказів, то позивач вважає, що довготривале обмеження доступу відповідача до його власної поштової скриньки утворилося внаслідок його бездіяльності, а не в силу об`єктивних, незалежних від нього обставин, а тому саме лише посилання відповідача на довготривале обмеження доступу без надання відповідних доказів не є тими виключними обґрунтованими обставинами, неможливості подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 905/515/23 до 18.12.2023 до 11:30 год.
		13.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду від Відділу освіти Мангушської селищної ради надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував обставин, що мають значення для справи та проігнорував загальновідомі факти, які мали місце у період виникнення спірних правовідносин. Щодо невиконання зобов`язань відповідачем за договором №111/4 від 21.01.2022, то зазначене відбулося внаслідок виникнення обставини непереборної сили, що підтверджується листом ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022. Також відповідач посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази надання послуг відповідачу у період лютий - травень 2022 року. Позивачем проведено нарахування за середніми показниками минулих періодів, доступу до приладів обліку немає у жодної зі сторін, тоді як факт відсутності світла та  тимчасової окупації Мангушської громади є загальновідомими обставинами. Об`єкти підключення Відділу освіти обладнані старими пристроями обліку, а тому автоматична передача обсягів спожитої електроенергії неможлива. У спірному випадку постає питання не лише щодо правомірності здійснених позивачем нарахувань, але й також щодо правильності та своєчасності нарахування суми заборгованості.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №905/515/23 до 18.01.2024 о 10:00 год.
		У судовому засіданні апеляційної інстанції 18.01.2024 приймали участь в режимі відеоконференції представниці позивача та відповідача (апелянта).
		Представниця відповідача (апелянта) підтримала доводи та вимоги апеляційної, просила скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Представниця позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила суд залишити оскаржуване рішення без змін.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 наведеної статті суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		 
		Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.01.2022 між ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (постачальником) та Відділом освіти Мангушської селищної ради (споживачем) було укладено договір №111/4 про постачання (закупівлю) електричної енергії, за умовами якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.1 договору).
		Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора "Єдиний закупівельний словник" ДК 021:2015 код 09310000-5 "Електрична енергія") (товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п. 1.2 договору).
		За умовами п. 1.3. договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 660000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
		Строк (термін) поставки товару: протягом 2022 року (п. 2.1 договору).
		Місце поставки товару: заклади відділу освіти Мангушської селищної ради (п. 2.2 договору).
		Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 4.1 договору).
		На підставі проведеної процедури закупівлі сума договору складає: 3708080,64грн, у тому числі ПДВ 618013,44грн (п. 4.1.1 договору).
		У відповідності до п. 4.2. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках (актах прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг), можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
		Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 4.3 договору).
		Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п. 4.5 договору).
		Звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на повну дату чи протягом відповідного періоду проводиться за вимогою однієї із сторін, але не рідше одного разу на рік, шляхом складання двостороннього акту звіряння взаєморозрахунків. Один примірник цього акту споживач зобов??язаний повернути постачальнику підписаним у термін протягом 10 (десяти) днів з дня його отримання (п. 4.9 договору).
		Згідно п. 5.2 договору споживач зобов?язується, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору згідно з умовами цього договору.
		Цей договір, згідно п. 12.1., набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов?язань за договором.
		Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками без зауважень та виправлень.
		Сторони склали та підписали заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору), згідно якої визначено персоніфіковані дані споживача, реквізити споживача.
		Додатком до вищезазначеної заяви-приєднання є перелік об?єктів та точок комерційного обліку споживача, в якому зазначається найменування об?єкту, адреса, ЕІС-код(и) точки (точок) комерційного обліку.
		Додаток скріплений підписом та печаткою споживача.
		Також до договору про постачання електричної енергії сторони уклали комерційну пропозицію (додаток 2 до договору) "Тендерна-Ф" постачальника електричної енергії ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", якою визначено наступне.
		На момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить (5,61830грн з ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу (п. 1.1 комерційної пропозиції).
		Оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах (у строки) передбачені п. 4.2 цієї комерційної пропозиції, з урахуванням порядку визначення ціни передбаченого в розділі 1 цієї комерційної пропозиції (п. 4.1 комерційної пропозиції).
		Порядок здійснення платежів наступний: оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду (п. 4.2 договору).
		Згідно п. 5.1 комерційної пропозиції споживач самостійного формує розрахункові документи (рахунок, акт-приймання передавання) в сервісі "Особовий кабінет" не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.
		В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку.
		Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду в сервісі "Особистий кабінет".
		Розрахункові документи можуть бути роздруковані постачальником та отримані Споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.
		У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
		Договір набирає чинності з дати його підписання, та укладається на строк до 31.12.2022, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов?язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов?язань. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в Заяві-приєднані, яка є додатком до договору (п. 10.1 договору).
		Комерційна пропозиція підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками без зауважень та виправлень.
		21.01.2022 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 111/4 від 21.01.2022 про наступне.
		У зв?язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", сторони дійшли згоди:
		1.1. Викласти п. 1.3 договору в наступній редакції:
		"Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2022 становить 622251 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.
		Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. "
		1.2. Викласти абзац 1 п. 1.1 Комерційної пропозиції в наступній редакції: "Середньозважена ціна електричної енергії дорівнює 5,95914 грн. кВт*год з ПДВ".
		Додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками без зауважень та виправлень.
		Як також встановлено судом, у період лютий - травень 2022 року позивачем формувались акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії), а саме:
		- від 28.02.2022 за лютий 2022 - спожито електроенергії в розмірі 210433 кВтгод на суму 970124,75грн, у тому числі ПДВ 161687,46грн;
		- від 31.03.2022 за березень 2022 - спожито електроенергії в розмірі 134101 кВтгод на суму 650800,73грн, у тому числі ПДВ 108466,79грн;
		- від 30.04.2022 за квітень 2022 - спожито електроенергії в розмірі 72488 кВтгод на суму 352657,88грн, у тому числі ПДВ 58776,31грн;
		- від 31.05.2022 за травень 2022 - спожито електроенергії в розмірі 40371 кВтгод на суму 195930,31 грн., у тому числі ПДВ 32655,05грн.
		Також позивачем формувались рахунки за спожиту електроенергію, а саме:
		- № 111 від 04.03.2022 за лютий 2022 (кінцева дата сплати - 14.03.2022) на суму 970124,75грн;
		- № 111 від 06.04.2022 за березень 2022 (кінцева дата сплати - 13.04.2022) на суму 650800,73грн;
		- № 111 від 06.05.2022 за квітень 2022 (кінцева дата сплати - 16.05.2022) на суму 352657,88грн;
		- № 111 від 06.06.2022 за травень 2022 (кінцева дата сплати - 13.06.2022) на суму 195930,31грн.
		Як зазначає позивач, у відповідності до п. 13.6 комерційної пропозиції рахунки за період лютий - травень 2022 та акти прийняття-передавання товарної продукції за зазначений період ним направлялися на офіційну електронну адресу відповідача 43942684@mail.gov.ua, вказану у Заяві-приєднанні.
		Вищевказана адреса електронної пошти була вказана у реквізитах сторін у договорі про постачання (закупівлю) електричної енергії № 111/4 від 21.01.2022.
		Також позивачем було повторно направлено відповідачу на його електронну пошту акти та рахунки 10.03.2023 і 27.04.2023 відповідно.
		Відповідач вказані акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) не підписав, оплату за поставлену електричну енергію не здійснив.
		У зв?язку з наявністю у відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за період лютий - травень 2022 року в сумі 2169513,67грн, яка не була оплачена відповідачем, позивач звернувся з цим позовом до Господарського суду Донецької області за захистом своїх прав та інтересів.
		На підтвердження фактичного обсягу споживання відповідачем електроенергії позивачем надано до матеріалів справи лист Оператора системи розподілу - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" №67/3466-вих від 14.03.2023, відповідно до якого надано інформацію щодо фактичного (звітного) обсягу споживання за період лютий - травень 2022 року по точках комерційного обліку споживача Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (код ЄДРПОУ 43942684).
		З додатків до листа АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" №67/3466-вих від 14.03.2023 вбачається, що згідно обліку Оператора розподілу електричної енергії, відповідачу визначені такі обсяги споживання електричної енергії, а саме: за лютий 2022 - 210433 кВт*год, за березень 2022 - 134101 кВт*год, за квітень 2022  - 72488 кВт*год, за травень 2022 - 40371 кВт*год, які були використані позивачем при формування актів приймання-передавання товарної продукції (електроенергії).
		Як свідчить зміст деталізації розвернутого розрахунку  АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", Оператору розподілу електричної енергії на момент визначення обсягів спожитої електроенергії відповідачем у період лютий - травень 2022 року звіти про покази лічильників за розрахунковий місяць споживачем не надавались, а тому розрахунок обсягу споживання здійснювався на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року.
		Як зазначає позивач, оскільки заяв на припинення розподілу (відключення) електричної енергії від Відділу освіти Мангушської селищної ради не надходило, а тому підстави на припинення постачання електричної енергії споживачу у період лютий - травень 2022 року були відсутні. Інформація щодо відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахункових періодах лютий - травень 2022 року для споживача Відділу освіти Мангушської селищної ради також відсутня.
		За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2169513,67грн за спожиту електричну енергію за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 111/4 від 21.01.2022 за період лютий - травень 2022 року. 
		Як вже зазначалося, за результатом розгляду вищевказаних вимог Господарським судом Донецької області 13.09.2023 ухвалено оскаржуване рішення  у справі №905/515/23, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з відповідача на користь позивача 2169513,67грн боргу за спожиту електроенергію за період лютий - травень 2022 року з підстав, зазначених раніше.
		 
		Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.
		За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. 
		Відповідно до ст.ст. 626 - 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		За приписами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
		Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
		Частиною 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
		Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
		За п.п. 4.12, 4.13 Правил від 14.03.2018 №312, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
		У відповідності до положень Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" позивач - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" є постачальником електричної енергії споживачам, у тому числі відповідачу за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 111/4 від 21.01.2022.
		Звертаючись з позовом у справі, що розглядається, позивач посилається на те, що він постачав, а відповідач споживав електричну енергію за вищевказаним договором у період лютий - травень 2022 року на загальну суму 2169513,67грн.
		Відповідач заперечує проти наявності заборгованості з оплати електроенергії в період лютий - травень 2022 року на суму 2169513,67грн, що стало підставою для подання апеляційної скарги з вимогою про скасування рішення у цій справі.
		Так, у поданій апеляційній скарзі відповідач заперечує проти фактичного споживання електроенергії у спірний період з лютого по травень 2022 року, мотивуючи свою позицію тим, що Відділ освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області та підзвітні йому навчальні заклади (школи та дитячі садочки) з 24.02.2022 року не працювали, а тому не могли спожити виставлений позивачем об`єм електричної енергії, а з 05.03.2022 територія Мангушського району фактично перебувала під повною окупацією. 
		Колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 ЦК України та § 3 глави 30 ГК України.
		Частиною 1 ст. 714 ЦК України  передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відноси (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
		Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
		Відповідно до  ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України  передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
		Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
		Статтею 530 ЦК України  передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
		Статтею 276 ГК України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.
		Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Закону України "Про ринок електричної енергії".
		У статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
		Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання Правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (ч. 6, 7, 11 ст. 56 Закону "Про ринок електричної енергії").
		Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної - затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (ПРРЕЕ) розрахунок між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
		Згідно з п. 10 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
		Функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) з врахуванням положень п.9, п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" покладаються на оператора системи передачі/оператора системи розподілу (далі - ОСП/ОСР).
		На території Донецької області функції АКО щодо відповідача здійснює Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі".
		Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
		За вимогами п. 9.1.1 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") та затверджуються Регулятором.
		Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" та Відділом освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області укладеного договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 111/4 від 21.01.2022, за умовами якого на позивача покладено обов`язок постачати, а всі обов`язки щодо здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії покладено на споживача, тобто на відповідача.
		У даному випадку між сторонами існує спір щодо виконання обов`язків між позивачем та відповідачем по договору №111/4 від 21.01.2022 в частині як постачання, так і оплати спожитої електричної енергії за період з лютого по травень 2022 року.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату разом з актами приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) за період з лютого по травень 2022 року (а.с. 15 - 25, т. 1). Вказані рахунки та акти були надіслані позивачем на офіційну електронну адресу відповідача, яка зазначена у реквізитах договору - 43942684@mail.gov.ua.
		Надані відповідачем до апеляційної скарги роздруківки з електронної поти керівника Відділу освіти не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом в силу приписів ст. 269 ГПК України, оскільки вони не подавались до суду першої інстанції.
		Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, Ї це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
		Отже, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд повинен мотивувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також зазначити, які саме докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає, були надані суду апеляційної інстанції.
		У даному випадку скаржник не навів, а апеляційний господарський суд не встановив таких причин.
		Відтак, колегія суддів зазначає, що відповідач не спростував обставини пов`язані з отриманням або не отриманням від позивача вказаних актів та рахунків. Крім того, відповідач не надав суду доказів повідомлення позивача про окупацію Мангушської треторіальної громади та про необхідність здійснення припинення електропостачання до установок, які знаходяться в підзвітних йому об`єктах (Відділу освіти, школах та дитячих садочках).
		Разом з цим, дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76 - 79 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що будь-яких доказів на підтвердження об`ємів постачання позивачем саме відповідачу та споживання саме відповідачем електричної енергії протягом лютого - травня 2022 року, сторонами не надано.
		Відсутність таких доказів обумовлена тим, що відповідачем самостійно не було передано показників приладів обліку ані оператору системи розподілу (АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"), ані позивачу (ТОВ "Донецькі енергетичні послуги").
		Також, з наданих сторонами пояснень та доказів вбачається, що в автоматизованій системі комерційного обліку обсягу спожитої відповідачем електроенергії відсутні будь-які відомості щодо фактичного об`єму спожитої   Відділом освіти Мангушської селищної ради електричної енергії у спірний період лютий - травень 2022 року. За поясненнями відповідача, об`єкти підключення Відділу освіти Мангушської селищної ради обладнані старими пристроями обліку, а тому автоматична передача обсягів спожитої електроенергії неможлива.
		Виходячи з таких обставин, нарахування заборгованості за електроенергію відповідачу здійснено позивачем на підставі розрахунку, здійсненого АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" відповідно до положень п.п. 8.6.9 - 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККОЕЕ) та п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022, а не за показниками приладів обліку відповідача або за показниками в автоматизованій системі комерційного обліку.
		Відповідно до п.п. 8.6.9 ККОЕЕ у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.
		Перевірка достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців. Дані про перевірку можуть фіксуватись як на паперових носіях, так і за допомогою електронних засобів (мобільний телефон, планшет тощо) (п. 8.6.10. ККОЕЕ).
		Згідно з п.п. 8.6.11. ККОЕЕ середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів).
		У разі відсутності відповідних історичних даних середньодобовий обсяг споживання розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів, кількості днів між цими зчитуваннями при умові, що між датами зчитування цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).
		Для непрацюючих лічильників визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії проводиться після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника при умові, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).
		Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
		У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.
		Таким чином, обсяг спожитої електроенергії споживачем за лютий - травень 2022 року розраховано оператором розподілу - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" шляхом визначення середньодобового обсягу споживання виходячи із фактичного споживання електроенергії в аналогічному періоді попереднього року.
		Пунктом 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в України воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 передбачено, що обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей:
		1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №311 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20.03.2020 № 716) (далі - Кодекс комерційного обліку електричної енергії), крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях;
		2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються:
		з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ)
		або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення);
		приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам;
		приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача;
		у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;
		3) оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.
		Сторонами цього спору не заперечується той факт, що доступу до приладів обліку електричної енергії Відділу освіти Мангушської селищної ради у них не було як з 24.02.2022, так і немає на теперішній час, а отже, у них відсутня можливість передати будь-які відомості щодо фактичних обсягів (на підставі приладів обліку) споживання електричної енергії відповідачем за період лютий - травень 2022 року.
		Колегією суддів також приймається до уваги, що ані позивачем, ані АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" не було надано до матеріалів справи жодних показників приладів обліку електроенергії відповідача, у тому числі за аналогічний період попереднього 2021 року, хоча відповідно до положення п.п. 8.6.11. ККОЕЕ на сторони покладено обов`язок здійснювати перевірку достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення не рідше ніж один раз на шість місяців. 
		Також позивачем не надано доказів та АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" у своїх поясненнях не було зазначено інформації щодо обліку споживання відповідачем об`ємів електричної енергії, що зареєстровані в електронних програмах сторін, у тому числі за попередній 2021 рік.
		Судова колегія зазначає, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято 25.02.2022 прийнято постанову № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", якою (пп. 2 п. 1) постановлено споживачам вживати вичерпних заходів з оплати електричної енергії та інших послуг, отриманих на ринку електричної енергії відповідно до договорів. У разі технічної чи економічної неможливості здійснення оплати, яка виникла у зв`язку із дією в Україні воєнного стану, повідомляти про це (з наданням відповідного обґрунтування) постачальника (постанова в редакції від 26.04.2022).
		Суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що у спірній ситуації  відсутність інформації про фактичний об`єм спожитої відповідачем електричної енергії з приладів обліку електричної енергії пояснюється введенням в Україні військового стану з 24.02.2022 та окупацією Мангушської селищної громади Маріупольського району Донецької області, що, у свою чергу, свідчить про відсутність доступу як у позивача, так і у відповідача до приміщень Відділу освіти Мангушської селищної ради, де розташовані електроустановки та засоби обліку електроенергії.  
		Але зазначене не свідчить про те, що постачальник (позивач) та Оператор розподілу втрачають своє право та можливість отримання відшкодування вартості фактично поставленої електроенергії за результатом об`єктивного та достовірного визначення об`ємів споживання.    
		При розгляді цієї справи не може залишитись поза увагою і місце розташування відповідача. З самого початку активної збройної агресії проти України і до цього часу Мангушська селищна громада Маріупольського району знаходиться в зоні активних бойових та в окупації. Так, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 Маріупольська міська територіальна громада, до якої відноситься смт Мангуш знаходиться в окупації та в районі бойових дій з 05.03.2022.
		Крім того, колегія суддів враховує, що загальновідомим є факти постійних обстрілів та руйнувань у місті Маріуполі та прилеглих населених пунктах, у тому числі на території Мангушської селищної громади, у зв`язку з чим існує об`єктивний сумнів у тому, що після завершення бойових дій учасникам судового процесу вдасться сумісно дослідити показання засобів обліку на спірних об`єктах відповідача.
		Судова колегія також враховує, що сторони цього спору з початку окупації Мангушської територіальної громади Маріупольського району не мали доступу до приміщень Відділу освіти Мангушської селищної ради, підзвітних шкіл та дитячих садочків, оскільки у зв`язку з початком бойових дій учбовий процес на цій території був зупинений з 24.02.2022 (до цього часу проводився в дистанційному режимі).
		Тобто, як сам Відділ освіти Мангушської селищної ради, так і підзвітні йому заклади освіти, перелік яких наведено у додатку до Заяви-приєднання до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №111/4 від 21.01.2022, після початку повномасштабного вторгнення агресора на територію України, а саме після 24.02.2022, свою діяльність не здійснювали.
		У той же час, умовами укладеного між сторонами договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 111/4 від 21.01.2022 передбачено постачання електроенергії за адресою об`єктів (ЕІС-код(и) точки комерційного обліку), тобто до закладів освіти, перелік яких наведено у заяві-приєднанні до договору.  
		Згідно з ч.1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. За змістом вказаної норми, місцем виконання зобов`язання є те місце, в якому боржник повинен виконати свій обов`язок (передати кредитору річ, результати робіт, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор повинен прийняти належне виконання. За загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що у додатку до заяви-приєднання до договору сторони чітко визначили місце постачання (передачі) електроенергії, а саме перелік з 14 закладів освіти та адреси об`єктів для здійснення відповідачем постачання замовленого відповідачем об`єму електроенергії.
		З огляду на встановлені конкретні обставини у цій справі, судова колегія вважає, що належні та допустимі докази постачання позивачем та споживання відповідачем електричної енергії у спірний період (лютий - травень 2022 року) після початку та в період проведення активних бойових дій, а також після окупації Мангушської селищної громади Маріупольського району, не може надати жоден із учасників спірних правовідносин з електропостачання.
		Колегією суддів також враховується, що у лютому 2022 року, тобто до окупації Мангушської територіальної громади Маріупольського району, відповідач продовжував здійснювати свою господарську діяльність, хоча учбовий процес здійснювався у дистанційній формі.  
		Разом з цим, як встановлено судом, матеріали справи містять рахунки на оплату та акти прийняття-передавання електричної енергії, розрахованої позивачем шляхом визначення середньодобового обсягу споживання виходячи із фактичного споживання електроенергії в аналогічному періоді попереднього року.
		Як вже вказувалося раніше, на підтвердження фактичного обсягу споживання відповідачем електроенергії позивачем надано до матеріалів справи лист АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" №67/3466-вих від 14.03.2023, відповідно до якого надано інформацію щодо фактичного (звітного) обсягу споживання за період лютий - травень 2022 року по точках комерційного обліку споживача Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (код ЄДРПОУ 43942684).
		З додатків до листа АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" №67/3466-вих від 14.03.2023 вбачається, що згідно обліку оператора розподілу електричної енергії, відповідачу визначені такі обсяги споживання електричної енергії, а саме: за лютий 2022 - 210433 кВт*год, за березень 2022 - 134101 кВт*год, за квітень 2022  - 72488 кВт*год, за травень 2022 - 40371 кВт*год.
		У свою чергу, визначаючи розмір заборгованості, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
		Колегія суддів зазначає, що у даному випадку порядок та алгоритм розрахунку наданих Оператором постачальнику даних щодо обсягу споживання електричної енергії у спірний період споживачем, які були внесені в акти та на підставі яких позивачем здійснений розрахунок вартості спожитої електричної енергії, та який у подальшому надавався суду у вигляді інформаційних таблиць АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" не роз`яснений.
		З огляду на встановлений судом факт відсутності надання Відділом освіти Мангушської селищної ради позивачу або Оператору розподілу системи у спірний період лютий - травень 2022 року показників лічильників за вказані розрахункові місяці, у цьому випадку суд зобов`язаний самостійно перевірити обґрунтованість та правомірність визначеного обсягу спожитої електричної енергії у спірному періоді на об`єктах з урахуванням вимог п.п. 8.6.9 і 8.6.11. розділу VІІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу фактичного споживання в аналогічному періоді 2021 року.
		Однак, досліджуючи надану АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" інформацію щодо фактичного (звітного) корисного відпустку електричної енергії за точками комерційного обліку, даними якої позивач підтверджує обсяги споживання відповідачем електричної енергії в аналогічних періодах 2021 року, судом встановлено відсутність будь-якого посилання на конкретний період (проміжок часу) споживання електричної енергії відповідачем.
		Зокрема, надана АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" інформація не містить визначення, за який саме розрахунковий період надається інформація про споживання електроенергії відповідачем. 
		Разом з цим, матеріали справи не містять та позивачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів (звітів про фактичне споживання, інформації про зняті показники приладів обліку) на підтвердження обсягу споживання електричної енергії з урахуванням фактичних даними знятих показників лічильників на об`єктах споживання відповідача саме за попередній розрахунковий період (лютий, березень, квітень, травень 2021 року).
		За відсутності доказів обсягу споживання електричної енергії відповідачем у аналогічному періоді попереднього 2021 року, колегія суддів не може визнати обгрунтованим та правомірним показники обсягу спожитої електричної енергії, визначених позивачем в актах приймання-передавання  за лютий - травень 2022 року за наведеними пунктами Кодексу комерційного обліку електричної енергії та п. 9 Положення від 13.04.2022 №148.
		Судова колегія враховує, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. І що не менш важливо рішення повинно бути справедливим за своєю суттю, що випливає зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
		Аналізуючи вищенаведені обставини справи, а також норми законодавства, які регулюють питання щодо способів визначення об`ємів електроенергії розрахунковим шляхом, колегія суддів не може визнати справедливим, співрозмірним і достовірним розрахунок позивача, зважаючи на реальне становище в Мангушській селищній громаді Маріупольського району (відсутність нормального електропостачання та обліку електроенергії) у період лютий - травень 2022 року, у порівнянні до  аналогічного періоду у лютий - травень 2021 року, коли відбувалась нормальна життєдіяльність громади та функціонування Відділу освіти Мангушської селищної ради. 
		Зазначені обставини, які відбувалися на території Мангушської селищної ради у спірний період, за оцінкою суду об`єктивно не можна брати до уваги для порівняння, як подібні, у тому числі для здійснення розрахунку електроенергії за середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року.
		Як було встановлено судом та зазначалося раніше, Відділ освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області з 24.02.2024 не здійснював освітню діяльність, про що свідчить копія Наказу відповідача №3/О від 01.03.2022 "Про організацію освітнього процесу", факт проведення бойових дій та окупації Мангушської територіальної громади Маріупольського району.
		Вищевказані обставини є такими, що об`єктивно унеможливлюють зняття показників з комерційних приладів обліку електричної енергії, встановлених на об`єктах відповідача, якими споживається електрична енергію.
		При цьому, за умовами п. 4.1. комерційної пропозиції (додаток 2 до договору) оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах (у строки) передбачені п. 4.2 цієї комерційної пропозиції, з урахуванням порядку визначення ціни передбаченого в розділі 1 цієї комерційної пропозиції. Порядок здійснення платежів: оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду (п. 4.2 договору).
		Разом з цим, згідно п. 5.1 комерційної пропозиції споживач самостійного формує розрахункові документи (рахунок, акт-приймання передавання) в сервісі "Особовий кабінет" не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію відповідно показів засобів комерційного обліку за розрахунковий період.
		Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що ані умовами спірного договору про постачання електричної енергії, ані положеннями чинного законодавства не передбачено покладання обов`язку на споживача здійснити оплату вартості електроенергії, яку останній не споживав.
		Водночас, нормами чинного законодавства, а також п. 4.3. комерційної пропозиції дійсно передбачено можливість здійснення розрахунку електричної енергії шляхом визначення середньодобового обсягу споживання виходячи із фактичного споживання електроенергії в аналогічному періоді попереднього року. 
		Однак, такі положення застосовуються у разі споживання електричної енергії та не подання споживачем показників засобів обліку.
		У свою чергу, окупація Мангушської селищної громади Маріупольського району та припинення учбового процесу у спірний період з лютого по травень 2022 року свідчать про те, що відповідач не здійснював свою діяльність та, відповідно,  не споживав електричну енергію взагалі.
		При цьому суд не заперечує проти позиції позивача відносно того, що відповідач повинен був повідомити постачальника та/або оператора розподілу про припинення постачання електричної енергії. У той же час, колегія суддів також приймає до уваги те, що Мангушська селищна громада була окупована майже з самого початку проведення бойових дій в Україні, що об`єктивно вплинуло на можливі дії відповідача, зокрема суттєво ускладнило можливість здійснення такого повідомлення з урахуванням відключення світла та засобів зв`язку (інтернету, телефонного зв`язку тощо). Сам лише факт неповідомлення відповідачем про припинення електропостачання не свідчить про те, що позивач постачав, а відповідач споживач електричну енергію у спірний період лютий - травень 2022 року, з урахуванням того, що Відділ освіти Мангушської селищної ради та підзвітні йому освітні заклади (школи та дитячі садочки) не здійснювали освітньої діяльності, а у більшості населених пунктах Маріупольського району не було світла взагалі та тривали активні бойові дії.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що  з матеріалів справи вбачається обставини, пов`язані з неподанням показників лічильників відповідачем, а обставини щодо споживання відповідачем електричної енергії у спірний період лютий - травень 2022 року, не підтверджуються належними та допустимим у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України доказами.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що перевірити дані нарахування обсягів електричної енергії пропорційно спожитим відповідачем у аналогічному періоді попереднього року у даному випадку не вбачається можливим, оскільки матеріали справи не містять доказів фактичного споживання відповідачем електричної енергії у березні - травні 2021, а надана АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" інформація не містить жодних звітів про фактичне споживання, інформації про зняті показники приладів обліку за 2021 рік, як і не містить визначення, за який саме розрахунковий період надається інформація про споживання електроенергії відповідачем.
		На даний час під час окупації та ведення воєнних дій на території Мангушської селищної ради Маріупольського району встановити інформацію з приладів обліку відповідача також неможливо. Крім того, обставини пов`язані з перерахуванням об`єму спожитої електричної енергії в майбутньому після зняття фактичних показників засобів обліку, на теперішній час, невідомі, як не відомо стан приміщень начальних закладів відповідача та стан засобів обліку електричної енергії.
		Колегія суддів також зазначає, що сама по собі наявність факту споживання електроустановками навчальних закладів Відділу освіти Мангушської селищної ради, які територіально розташовані на тимчасово окупованій території, електричної енергії у спірний період (лютий - травень 2022 року) не свідчить про споживання електроенергії саме відповідачем і не є підставою для покладення на останнього витрат з вартості електричної енергії, яку він фактично не споживав. Зазначені обставини можуть бути підставою для звернення з вимогою про таке відшкодування до держави-агресора з урахуванням норм Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 326 від 20.03.2022, яким передбачено, що відшкодуванню підлягають втрати підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.
		З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини проведення з 24.02.2022  активних бойових дій на території та окупації з березня 2022 року Мангушської селищної ради Маріупольського району, що призвели до зупинення діяльності Відділу освіти Мангушської селищної ради та втрати відповідачем доступу до належних йому об`єктів (Відділу освіти, шкіл та дитячих садочків), що не було спростовано позивачем; беручи до уваги відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів фактичного споживання електроенергією відповідачем у заявлений період та відсутність доказів фактичного споживання в аналогічному періоді 2021 року, судова колегія дійшла висновку про недоведеність надання відповідачу послуг з постачання електричної енергії в заявленому позивачем розмірі.
		Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).
		Положеннями ст. 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		З аналізу змісту ст. 79 ГПК України впливає, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (п.п. 6.19, 6.20 постанови Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №910/11534/18). Подібний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 07.07.2021 у справі №916/2620/20).
		Одночасно ст. 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
		Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом обставини є більш вірогідними на підтвердження позиції відповідача про відсутність споживання електроенергії у спірний період лютий - травень 2022 року, ніж надані позивачем докази в обґрунтування своїх доводів.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що споживання відповідачем електроенергії по рахункам та актах приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) за період лютий - травень 2022 року на загальну суму 2169513,67грн, не підтверджено матеріалами справи.
		Щодо рахунку та акту за лютий 2022 року щодо споживання відповідачем електроенергії до 24.02.2022, тобто до початку проведення бойових дій та окупації населеного Мангушської селищної громади, то колегія суддів зазначає: 
		по-перше, суд не може перевірити правомірність застосування положень  п.п.8.6.9-8.6.11 Кодексу комерційного обліку електроенергії та прийняти розрахунок позивача, оскільки у справі відсутні будь-які докази фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року (за лютий 2021 року), розрахованого з урахуванням знятих показників приладів обліку;
		по-друге, Наказ Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022, яким затверджене Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 06.05.2022, а відтак у розумінні норми ст. 58 Конституції України, яка закріплює загальновизнаний принцип права - закони і інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, зазначений наказ не поширює свою дію на такі правовідносини.
		Доводи ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", викладені в ході розгляду даної справи, не спростовують вищевикладеного.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
		Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).
		За таких обставин, апеляційна скарга Відділу освіти Мангушської селищної ради підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2023 у справі №905/515/23 підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2023 у справі №905/515/23 - задовольнити.
		Рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2023 у справі №905/515/23 - скасувати.
		Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" до Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області про стягнення боргу за спожиту електроенергію за період лютий - травень 2022 року в розмірі 2169513,67грн - відмовити.   
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, буд. 7; код ЄДРПОУ 42086719) на користь Відділу освіти Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (87400, Донецька область, смт Мангуш, пр. Миру, буд. 64; код ЄДРПОУ 43942684) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 48814,06грн.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені ст.ст. 286-289 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 30.01.2023 у зв`язку з лікарняним головуючого судді Мартюхіної Н.О.
		 
		Головуючий суддя                                                           Н.О. Мартюхіна
		 
		Суддя                                                                                  М.М. Слободін
		 
		Суддя                                                                                  О.І. Склярук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...