Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/3907/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2024. Зареєстровано: 02.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2024.
Дата набрання законної сили: 05.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/537/36/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170530000479

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/36/2024 
		Справа № 537/3907/23 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   01.02.2024 року                                 м. Кременчук
		 
		Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі:
		головуючої судді      ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря      ОСОБА_2 ,
		прокурора      ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої      ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м.Кременчук кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2023 року за №12023170530000479, за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчука Полтавської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою за фахом повар-кондитер, яка не одружена, не працює, одинока мати двох малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК раніше судима:
		-06.09.2023 року Автозаводським районним судом м.Кременчука в Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 185, ч. 1 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки, -
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
		у с т а н о в и в :
		06.06.2023 року о 19 год. 20 хв., тобто в умовах воєнного стану, уприміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою діяльність з роздрібної торгівлі товарами ПП«Фудзмарт», ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вважаючи, що її дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрала з полиць магазину наступні товари, що належать ПП «Фудзмарт», а саме: рушники «Кохавинка » розміру 3, зеленого кольору, 170 шт., вартістю 21,17 грн.; пиво «Львівське 1715 лет» 2.25 л., вартістю 51,35грн.; коньяк «Коблево» Reserve 5 зірок 0,25 л., вартістю 94,62 грн.; шкрябок «ФрекенБок» кухонний металевий, вартістю 16,75 грн.; прокладки «ELA PerfectaUltraGreen» 10 шт., вартістю 38,52 грн.; ковбаса «ГЛОБИНО» Олів`є варена, 1,5 кг., вартістю 135,54 грн.; сир «Щедра Полтавщина» голландський 45% фасований 0,222кг., вартістю 46,84 грн.; дезодорант «FA» спрей для жінок з ароматом піонасорбет 150 мл., вартістю 71,69 грн.; сирок глазурований «Волошкове поле» манго 26%, 36 г., вартістю 8,86 грн.; цукерки «Рошен» желейні YummiGummiCupCakes 70 г., вартістю 24,06 грн.; книга «збірка розвивальних завдань 3-6 років», вартістю 31,45грн.; книга «Я українець» розмальовка для юних патріотів, вартістю 45,00грн., які поклала до полімерного пакету чорного кольору, які винесла повз зону касового розрахунку з приміщення магазину, не оплативши товар. У подальшому ОСОБА_4 зникла з місця скоєння злочину, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ПП «Фудзмарт», матеріальну шкоду на загальну суму 585,81грн. 
		 
		Таким чином ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме повторно, таємно викрала чуже майно в умовах воєнного стану.
		 
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, наведених в обвинувальному акті. ОСОБА_4 додала, що щиро розкаялася у скоєному, активно сприяла розкриттю злочину, вчинила злочин внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин. Повідомила, що з дитинства виховувалася в інтернаті, оскільки батьки були позбавлені батьківських прав. На теперішній час з матір`ю не спілкується, не знає її місце перебування, батько помер, тому вона отримала його житло, де і проживає. ОСОБА_4 не була одружена, є одинокою матір`ю двох малолітніх дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька у актові записи про народження дітей внесені за її заявою на підставі ст.135 СК України. Біологічний батько не допомагає утримувати дітей, місце його перебування невідомо. Коли дітям виповнилося 3 роки, то держава припинила виплати на їх утримання. Вона не змогла влаштуватися на роботу, оскільки з початку карантину та у період воєнного стану у м. Кременчуці не працюють дитячі садочки, а тому не було з ким залишити дітей. Разом з тим вона не змогла оформити допомогу від держави як малозабезпечена родина, не змогла оформити субсидію по оплаті комунальних послуг. За таких обставин вона не мала жодних легальних доходів, проте мала утримувати двох малолітніх дітей. Тому за відсутності коштів для існування, щоб накормити голодних дітей, 06.06.2023 року ОСОБА_4 пішла в магазин "МаркетОпт" у м. Кременчуці на "Раковці" біля зупинки громадського транспортну "Розвилка", де викрала продукти харчування, гігієничні засоби, дитячі книжки для малювання, а також алкоголь на свій день народження. Товари вона приховала та винесла з магазину, не оплативши. Викрадені продукти харчування вона з дітьми з`їли, гігєничні товари, книжки  використали. Приблизно через 3 місяці до неї прийшли працівники поліції, повідомили, що представники магазину подали заяву про вчинення нею злочину, їй показали відеозапис та фото вчинення нею крадіжки. Після події злочину літом 2023 року ОСОБА_4 попросила знайомого подивитися за її дітьми, поки вона сходить в магазин, але він не виконав її прохання, залишив дітей на вулиці. Працівники поліції виявили її дітей на вулиці без супроводу дорослих, після чого орган опіки влаштував дітей у притулок, але її не позбавляли батьківських прав. ОСОБА_4 зверталася до органу опіки з проханням повернути їй дітей, але задля цього вона має виконати певні вимоги: влаштуватися на роботу, придбати для дітей потрібні речі. На теперішній час, коли діти влаштовані у притулок, вона змогла працевлаштуватися, хоча без офіційного оформлення трудових відносин. ОСОБА_4 на овочевій базі перебирає овочі, за що отримує невеличкі кошти, на які купує подарунки своїм дітям у притулок, а також намагається придбати дітям необхідні речі для їх утримання (меблі, побутові прилади, одяг, їжу), щоб орган опіки повернув їй дітей. ОСОБА_4 заробляє дуже мало, має облаштувати умови для проживання дітей, щоб повернути їх з притулку, а тому не змогла відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду. ОСОБА_4 просила не карати її суворо, не позбавляти її волі, призначити покарання без ізоляції від суспільства.
		На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд при встановлені фактичних обставин справи за клопотанням прокурора, з яким погодилася обвинувачена, обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_4 та дослідженням доказів, які характеризують її особу. 
		Вина обвинуваченої підтверджується її особистими поясненнями в істинності та добровільності яких сумнівів у суду не виникає. А тому суд вважає вину обвинуваченої доведеною. 
		Таким чином, з дотриманням положень ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про те, що обвинувачена ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, повторно таємно викрала чуже майно, а тому її дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України.
		В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. 
		Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. 
		Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. 
		Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, але вчинено лише один епізод злочинної діяльності, конкретні обставини справи, відсутність тяжких наслідків від кримінального правопорушення. 
		Разом з тим суд враховує особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше судима за аналогічні злочини проти власності, попереднім вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06.09.2023 року засуджена за злочини проти власності невеликої тяжкості та тяжкий, але звільнена від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк. Також на теперішній час Кременчуцьким районним судом Полтавської області розглядається кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 23.06.2023 року за №12023170540000217, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
		ОСОБА_4 , молодого віку, не перебуває під диспансерним або консультативним наглядом у психоневрологічному та у наркологічному диспансері. Є одинокою матір`ю двох малолітніх дітей, проте не одружена, не має допомоги від рідних, відомості про батька дітей внесені в актовий запис за її заявою. ОСОБА_4 є особою працездатного віку, проте не має офіційного працевлаштування, оскільки з часу оголошення карантину та воєнного стану в м. Кременчуці не працювали дитячі садочки, а тому для одинокої матері фактично не можливо було влаштуватися на роботу за відсутності допомоги рідних у догляді за дітьми. За таких обставин ОСОБА_4 з дітьми опинилися в складних життєвих обставинах, без легальних джерел доходу. 
		За інформацією Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 06.09.2023 року №01-32/1119, з 04.05.2023 року діти ОСОБА_4 були взяті на облік органу опіки, як такі, що перебувають у в складних життєвих обставинах. 14.07.2023 року малолітні діти були виявлені працівниками поліції на вулиці без супроводу дорослих, з цих підстав влаштовані спочатку у КНМП "Кременчуцька міська дитяча лікарня", а в подальшому до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. 
		Обставини, які в силу ст.66 КК України пом`якшують покарання, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин.
		Обставини, які в силу ст.67 КК України обтяжують покарання,  відсутні. 
		Представниця потерпілого ОСОБА_9 не з`явилася в судове засідання, подала письмову заяву, в якій просила розглянути справу без їїучасті. Зазначила, що при визначенні покарання покладається на розсуд суду. 
		Враховуючи думку представниці потерпілого, яка не просила суворо карати обвинувачену, особу обвинуваченої, яка раніше судима за злочини проти власності, проте до ухвалення попереднього вироку повторно у період воєнного стану вчинила ще даний злочин проти власності, яким не завдала потерпілому тяжких наслідків. Разом з тим даний злочин вчинено ОСОБА_4 за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме щиро розкаялася у скоєному, активно сприяла розкриттю злочину, який вчинила внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, а саме за відсутності коштів для існування та необхідності утримувати двох малолітніх дітей, як одинока мати без допомоги рідних. Суд враховує, що в період карантину та воєнного стану у м. Кременчуці фактично не працювали дитячі садочки, а тому ОСОБА_4 як одинока мати двох малолітніх дітей без допомоги рідних фактично не мала можливості працевлаштуватися та отримати легальний дохід для утримання себе та своїх дітей. Враховуючи, що обвинувачена має зареєстроване місце постійного проживання, має намір повернути своїх дітей з Центру реабілітації, що вказує на наявність у неї стійких соціальних зв`язків, а коли діти були влаштовані обвинувачена почала працювати без офіційного оформлення трудових відносин, що вказує на наявність у неї бажання стати на шлях виправлення. 
		А тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за вчинений нею злочин із застосування ст. 69 КК України, тобто більш м`яке, ніж передбачено законом, у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
		Разом з тим, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк із застосуванням ст.75 КК України, оскільки вона раніше судима за злочини проти власності, даний злочин вчинила до ухвалення попереднього вироку, обвинувачується ще у вчиненні іншого аналогічного злочину проти власності, який розглядається у Кременчуцькому районному суді Полтавської області, в даному кримінальному провадженні щодо неї обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час з покладанням обов`язків з`являтися до суду за викликом, проте вона до суду не з`являлася, на телефонні дзвінки не відповідала, поштову кореспонденцію не отримувала, навіть не з`явилася після першого судового рішення про доставку її до суду із застосуванням приводу, хоча повідомлялася працівниками поліції про таку вимогу, що визнала під час розгляду справи, але обґрунтувала свій вчинок страхом призначення судом покарання у виді позбавлення волі. Також обвинувачена не має постійного легального джерела доходу, що можеспонукати їїдо вчиненнянових злочинів. 
		Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів.
		У п.23. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. 
		У постанові ОП ВС від 15.02.2021 року у справі №760/26543/17 надано правовий висновок про порядок призначення покарання за яким, якщо до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, вироком застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, а надалі встановлено, що вона винна у вчиненні інших кримінальних правопорушень, які вчинено ДО ухвалення цього вироку, у таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись залежно від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена на підставі ст.75 КК України, на час ухвалення нового вироку і яке рішення приймає суд під час ухвалення нового вироку щодо покарання за злочини, вчинені до ухвалення попереднього вироку. 
		У разі коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч.4 ст.70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку НЕ застосовуються, а кожний вирок  попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально, виконується самостійно. 
		Суд вважає, що виправлення  ОСОБА_4 можливе лише при реальному відбутті покарання, за вчинений нею злочин, тому має виконуватисясамостійно попередній вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.09.2023 року у справі 524/9284/21, яким  ОСОБА_4 визнана винуватою та засуджена за ч.2ст.185,ч.2ст.15,ч.2ст.185,ч.4ст.185,ч.1ст.186,ч.1ст.70КК Українидо позбавленняволі настрок 5років,на підставіст.75КК Українизвільнена відвідбування покаранняз випробуваннямна іспитовийстрок 2роки,з покладаннямобов`язків,визначених ч.1ст.76КК України,оскільки положення ч.4 ст.70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку НЕ застосовуються. (п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 №7).
		Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.09.2023 року щодо підозрюваної  ОСОБА_4 застосовувався запобіжний захід домашній арешт у нічний час із покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, на строк 2 місяці, тобто до 18.11.2023 року. Проте до 31.01.2024 року ОСОБА_4 не з`являлася за викликом до суду, поштову кореспонденцію не отримувала, на телефонні дзвінки не відповідала, після повідомлення працівником поліції про необхідність з`явитися до суду, не виконала вимоги, а тому була доставлена в судове засідання лише шляхом повторного застосування приводу працівниками поліції за ухвалою суду. За таких обставин, з врахуванням особи обвинуваченої, призначеного їй реального покарання у виді позбавлення волі в даному кримінальному провадженні, суд вважає щодо ОСОБА_4 наявними ризики, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, вчинити нові кримінальні правопорушення. А тому з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили, що відповідає положенням п. «а» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Цивільний позов по справі не заявлявся. 
		Долю речових доказів вирішити з дотриманням положень ст.100, 174 КПК України. 
		Відсутні витрати на залучення експерта . 
		Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд 
		у х в а л и в :
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. 
		Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши її під варту негайно в залі суду.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня ухвалення вироку 01.02.2024 року.
		Виконувати самостійно вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.09.2023 року у справі 524/9284/21, яким  ОСОБА_4 визнана винуватою та засуджена за ч.2ст.185,ч.2ст.15,ч.2ст.185,ч.4ст.185,ч.1ст.186,ч.1ст.70КК Українидо позбавленняволі настрок 5років,на підставіст.75КК Українизвільнена відвідбування покаранняз звипробуванням наіспитовий строк2роки,з покладанням обов`язків, визначених ч.1 ст.76 КК України.
		Речові докази: диск з відеозаписом з камер спостереження магазину «МаркетОпт», розташованому за адресою: м. Кременчук, вул. Республіканська, 93, який знаходиться у прокурора,  зберігати в матеріалах кримінального провадження в Кременчуцькій окружній прокуратурі.
		Речовий доказ сукню бежевого кольору, передану на відповідальне зберігання ОСОБА_4 ,  повернути власнику ОСОБА_4 .
		Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області з врахуванням положень ч.3 ст.349, ст.394 КПК України у строк 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченою, яка утримується під вартою,  в той же строк з моменту його вручення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Вручити учасникам процесу копію вироку негайно, після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, ознайомлення з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Протягом строку апеляційного оскарження учасники судового провадження за їх клопотанням можуть ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.
		 
		Суддя Крюківського районного суду 
		м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...