Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/15708/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 02.02.2024. Зареєстровано: 02.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/522/298/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022000000001018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                   
		                УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                      Справа № 522/15708/23
		                                            Провадження № 1-кп/522/298/24
		02 лютого 2024 року                                                 місто Одеса
		Приморський районний суд міста Одеси у складі: 
		Головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисників  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		обвинувачених  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання заявника ОСОБА_10 про повернення та скасування арешту накладеного на його майно у кримінальному провадженні № 12022000000001018, відомості про яке внесено 21.10.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фрунзе, Киргизької республіки, українця, громадянина України, депутата Одеської районної ради Одеської області восьмого скликання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України,- 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, депутата Одеської районної ради Одеської області восьмого скликання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України,-
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Миколаїв, Миколаївської області, українки, громадянки України, депутата Болградської районної ради Одеської області восьмого скликання, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_6 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		У провадженні Приморського районного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022000000001018, відомості про яке внесено 21.10.2022 року до Єдиного реєстру досудового розслідування, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України.
		До суду надійшло клопотання заявника ОСОБА_10 про повернення та скасування арешту накладеного на його мобільний телефон «Samsung Galaxy S23 Ultra» 512GB (SM-S918B/DS) IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , мотивуючи його тим, що 06.03.2023р. Головним СУ НПУ у межах кримінального провадження № 120220000000001018 від 21.10.2022р., за адресою: м.Одеса, вул.Велика Арнаутська,31, проведено обшук, у ході якого він добровільно видав свій особистий вищезазначений мобільний телефон, який згодом було вилучено слідчим та поміщено на зберігання до Головного СУ НПУ. Заявник зазначає, що вилучений мобільний телефон не містить слідів кримінального правопорушення, а тому не може бути використаний як доказ факту чи обставин під час даного кримінального провадження. Крім того, зазначає, що станом на сьогоднішній день докази, яким слідство обґрунтовує підстави, які підлягають доказуванню щодо вилученого мобільного телефону є в наявності у сторони обвинувачення, у зв`язку з чим вважає, що відсутні подальші обставини для існування обмеження щодо права на користування вказаним майном, яке належить йому на праві власності.
		Заявник ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки досудовим розслідуванням не визначений його статус у вказаному кримінальному провадженні та у його телефоні відсутні будь-які відомості, що мають значення для вказаного кримінального провадження та не можуть бути доказом у ньому. 
		Прокурор ОСОБА_3 , у судовому засіданні вказав, що вказане клопотання взагалі не підсудно Приморському районному суд м. Одеси, оскільки відповідно до розділу 1 пункт 112 реєстру матеріалів, доданих до обвинувальногоакту зазначено, що матеріали досудового розслідування з кримінального провадження № 12022000000001018 виділені в провадження за № 12023000000001195, саме в якому і наявний арештований віджповідно до ухвали слідчого судді мобільний телефон, з якого заявнитк просить зняти обтяження.
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні залишив розгляд вказаного питання на розсуд суду.
		Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні вважала, що заявлене ОСОБА_10 клопотання підлягає задоволенню
		Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання заявника ОСОБА_10 про скасування арешту накладеного на його мобільний телефон, оскільки вважав його обґрунтованим.
		Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали позицію своїх захисників. 
		Суд, розглянувши клопотання заявника ОСОБА_10 , вислухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого кллопотання, приходить до наступних висновків.
		Так, згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Вимогами статті 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		 
		Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
		Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
		Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Згідно положень абзацу першого частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом.
		Абзацом 2 частини 1 статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Таким чином, особа, яка звертається з клопотанням про скасування арешту майна має довести, що відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.
		Однак, як було встановлено судом, заявником не було надано суду необхідних відомостей для вирішення питання щодо скасування арешту накладеного на його майно, серед іншого, копії ухвали, на підставі якої слідчим суддею було прийнято рішення про накладення арешту на мобільний телефон, та в межах якого кримінального провадження воно було накладено, оскільки, як було зазначено у судовому засіданні прокурором, вказаний мобільний телефон був долучений у якості доказу в рамках досудового розслідування іншого кримінального провадження, яке було виділене у окреме провадження досудове розслідування по якому ще триває.
		Крім того, системний аналіз норм статей 314, 315 КПК України свідчить, що підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта. При цьому судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам кримінального провадження та законності проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень.
		Чинний КПК України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи оцінювати процесуальні дії та рішення органу досудового розслідування, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження та суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів.
		Крім того, суд не може не взяти до уваги твердження сторони обвинувачення щодо виділення із вказаного кримінального провадження відомостей в інше, враховуючи відстуність будь яких відомостей зі сторони заяника про наявність ухвали про накладлення арешту на майно останнього і відсутність у суду на данній стадіі передбаченої законом можливості встановити в межах якого еримінального провадження вказане майно є речовим доказом.
		Такж, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 291 КПК України забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що на теперішній час клопотання заявника ОСОБА_10 про скасування арешту накладеного на його мобільний телефон «Samsung Galaxy S23 Ultra» 512GB (SM-S918B/DS) IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 задоволенню не підлягає.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 98, 100, 132, 170-174, 314, 315 КПК України, суд, -
		                УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні клопотання заявника ОСОБА_10 про повернення та скасування арешту накладеного на його мобільний телефон «Samsung Galaxy S23 Ultra» 512GB (SM-S918B/DS) IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2  відмовити. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя:                                             ОСОБА_1                     
		 
		 
		 
		02.02.2024

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...